Головна Головна -> Підручники -> Підручник Банківський менеджмент (Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С.Л., Сиротян С.В., Нємой О.М.) скачати онлайн-> 10.3. Формування системи лімітів та нормативів банку

10.3. Формування системи лімітів та нормативів банку


Формальне визначення необхідного і достатнього набору лімітів дозволить ефективно обмежити ризик без значного зниження гнучкості фінансової політики.
Формування системи лімітів і нормативів банку має на увазі організацію такого комплексу заходів (табл. 26):
• оптимізацію складу показників, що дозволяють ефективно відслідковувати рівень прийнятих банком ризиків з основних позицій;
• установлення кількісних параметрів цих показників;
• створення всеосяжної системи контролю, що включає попе­редній, поточний і наступний контроль за параметрами ризиків.
Схема перетворення інформації при формуванні системи лімі­тів і нормативів, контролю за ризиками.
Вхідна інформація:
• реструктурований баланс;
• GAP-звіти;
• баланси зовнішніх контрагентів;
• інша всебічна інформація.

Таблиця 26. Кількісні характеристики основних типів ризиків

Основні типи ризиків Характеристики, пропоновані до затвердження при формуванні системи лімітів і нормативів
Ризик ліквідності Ліміти на трансформацію короткострокових ресурсів у середньострокові й довгострокові активи; коефіцієнти, що характеризують до­статність обсягу високоліквідних активів
Кредитний ризик Поінструментальні ліміти на контрагентів
Відсотковий ризик. Валютний ризик Ліміти відкритих позицій
Ризик незбалансованості структури активів і пасивів Система коефіцієнтів структури балансу

Процес перетворення:
• розрахунок фінансово-економічних показників;
• розрахунок лімітів і нормативів;
• порівняння параметрів відкритих позицій із затвердженими лімітами і нормативами на всі типи ризиків.
Вихідна інформація:
• пропозиції щодо лімітів і нормативів, подані до затвердження;
• звіти про дотримання лімітів і нормативів на всі типи ризиків.
Загальні принципи формування контролю лімітів і норма­тивів. Процес ефективного використання системи лімітів і нор­мативів для управління ризиками містить у собі такі етапи.
1. Комплектації. На цьому етапі банк оцінює можливість ви­никнення всієї сукупності ризиків незалежно від того, чи змо­жуть вони впливати на економічний стан банку. Даний етап є інформаційно-аналітичним етапом, що формує систему лімітів і нормативів банку.
2. Ідентифікації. На цьому етапі банк встановлює параметри можливого ризику і класифікує їх щодо системи лімітів і нормативів.
3. Перевірку. На цьому етапі банк вирішує питання про до­цільність здійснення передбачуваного напряму діяльності чи проведення окремої операції за наявності інформації про вже іден­тифіковані ризики і встановлені на них ліміти. Банк може відмо­витися від кожного з передбачених напрямів чи окремої операції у тому випадку, якщо з якихось причин даний напрям чи опера­ція призведе до порушення встановлених лімітів банку, норма­тивних вимог НБУ. На цьому етапі банк не приймає унікальні (несистемні) ризики, але не відмовляється від системних.
4. Якісний і кількісний аналіз. Визначення рівня і ступеня впливу прийнятих ризиків з урахуванням дотримання встанов­лених лімітів.
5. Планування реагування. Планування дій у тому випадку, коли ризики виявляться реалізованими і зможуть призвести до порушення встановлених лімітів.
6. Реагування. Виникає при реалізації ризиків і можливому порушенні встановлених лімітів; банк визначає напрям своєї діяльності за заздалегідь наміченим планом.
7. Перспективний аналіз. Проведення комплексного аналізу минулого досвіду з керування ризиками за допомогою встанов­лення додаткових лімітів і обмежень для подальшої роботи.
Кожен етап супроводжується збором і обміном інформації. Від часу збору і порядку обміну інформації залежить ступінь реагу­вання банку на виявлення, ідентифікацію ризиків та їх контроль.
Побудова системи моніторингу. У системі лімітів і нормативів значна роль повинна бути відведена побудові ефективної систе­ми моніторингу. За допомогою моніторингу здійснюється опера­тивний, поточний і плановий контроль діяльності банку.
Таким чином, моніторинг — це система постійного спостережен­ня за всіма контрольованими лімітами і нормативами, визначення розмірів і причин відхилення фактичних показників від норма­тивних, причин цих відхилень і прийняття управлінських рішень.
Основні принципи побудови системи моніторингу:
• своєчасність виявлення порушень;
• простота побудови системи;
• гнучкість системи;
• економічна ефективність;
• сильне контрольне середовище;
• відповідний процес визначення та розрахунку ризиків відпо­відно до політики процедур і методологій;
• відповідна структура звітності;
• відповідні інформаційні системи.
Створення алгоритму моніторингу обліку відхилень.
1. Відхилення фактичних показників від запланованих по­діляються на: сприятливі, несприятливі. Несприятливі поділя­ються на: припустимі, критичні.
2. Система повинна дозволяти розрахунок в автоматичному режимі зазначених відхилень (в абсолютному чи відносному вираженні).
3. Виявлення основних причин виникнення відхилень.
4. Прийняття управлінських рішень.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Банківський менеджмент (Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С.Л., Сиротян С.В., Нємой О.М.)