Головна Головна -> Підручники -> Підручник Організаційно-правові основи біржової діяльності (Берлач) скачати онлайн-> 9.10. КОМІСІЙНІ ТА ПОСТАВКА НА ВАЛЮТНІЙ БІРЖІ

9.10. КОМІСІЙНІ ТА ПОСТАВКА НА ВАЛЮТНІЙ БІРЖІ


Комісійні проценти при укладанні угод з валютою, як правило, дуже низькі. Однак було б помилково порівнювати комісійні з номінальною ціною контракту, в той час як насправді їх потрібно порівнювати з величиною ризику, що страхується. Комісійні певним чином впливають на ефективність страхування від втрат (хеджування).
Брокери, як правило, визначають комісійні у вигляді доларів США за оборот на контракт, тобто на компенсаційні купівлю і продаж. Ціни можуть змінюватися приблизно з 8 дол. США для основних клієнтів, які укладають великі угоди, до 100 дол. США для дрібних клієнтів, які діють через брокерів, послуги яких коштують значно більше.
Розрахунок за фінансові контракти з строкових угод здійснюється готівкою, відповідно не виникає питання про фізичну поставку. Розрахунок готівкою означає, що одна сторона повинна сплатити іншій різницю готівкою між ціною, за якою контракт був куплений, і ціною розрахунку за поставку на біржу. Ціна розрахунку за поставку на біржу є останньою ціною, яка приймається перед закінченням операцій за контрактом, і залежно від типу контракту більшою або меншою мірою є аналогічною ціні ринку торгових операцій зі сплатою готівкою. Фізична передача власності, як правило, стосується лише контрактів за нормами процента, де товаром, що поставляється є облігації, білети, векселі.
Складність, яка виникає при укладенні стандартного контракту, що визначає поставку урядових облігацій, які мають купони, викликана тим, що в якийсь момент у кожній країні частина державних облігацій знаходиться в емісії, кожний новий випуск державних облігацій здійснюється у різний час при різній економічній кон’юнктурі, з різними купонами і різними термінами погашення.
Тому не слід вимагати поставки облігацій з єдиними, заздалегідь встановленими терміном погашення і купоном. У цьому полягає їх відмінність від контрактів із строкових операцій для короткострокових векселів, виданих нижче номінальної ціни, де один вексель з тримісячним запасом використання аналогічний будь-якому іншому, хоча вони могли видаватися у різний час.
Проблема посилюється укладанням контракту на основі фіктивних і умовних облігації з певним купоном і часом до терміну погашення. Поточний контракт з “довгих” надійних паперів, наприклад травень 1990 p., грунтується на умовному цінному папері з 9%-м купоном і 20-ма роками терміну погашення. Продавцям контракту дозволяється поставити будь-які облігації з періодом дії між 15 і 25 роками загальною вартістю 50 000 ф. ст. на контракт. Не всі укладені контракти завершуються поставкою. Однак якщо ціни на строкові операції починають виділятися у порівнянні з цінами ринку готівки, то покупці цінних паперів швидко скористаються цим відхиленням, здійснять купівлю або продаж і (при необхідності) доведуть контракт до поставки.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Організаційно-правові основи біржової діяльності (Берлач)