Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільне право України (Панченко) скачати онлайн-> Як класифікують речі у цивільному праві?

Як класифікують речі у цивільному праві?


Вже зазначалося, що одним із елементів цивільних правовідносин є об’єкт права. Об’єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою у зазначені правові відносини.
Такі відносини можуть виникати заради придбання та перевезення речей, надання послуг, виконання права авторства на твори науки, літератури, мистецтва, захисту честі, гідності й ділової репутації та ін. Із цього можна зробити висновок, що об’єкт цивільно-правових відносин, або цивільних прав, — це певне конкретне благо, з приводу якого суб’єкти вступають у правовідносини.
Такими благами можуть бути: особисті немайнові права фізичної особи, речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Речі є одним з основних видів об’єктів цивільного права, оскільки за їх допомогою задовольняються істотні потреби особи. Річчю визнається предмет, матеріального світу, який задовольняє потреби людей і щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Держава встановлює відповідні правила поведінки людей стосовно тієї чи іншої речі. На цій основі виник термін правовий режим речей”. Він є умовним (ніякого правового режиму речей, насправді бути не може) і встановлюється не речей, а для поведінки людей стосовно тієї чи іншої і (майна), зокрема щодо порядку володіння, користування способів і меж розпорядження речами.
Цивільний кодекс України класифікує речі так.
• Тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом. Тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обігу лише у випадках та порядку, встановлених законом.
• Нерухомі та рухомі речі. До нерухомих речей належать земельні ділянки та все, що розташовано на них і міцно з ними пов’язано, тобто об’єкти, переміщення яких без непропорційного збитку їх призначенню неможливе.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом і на інші речі, зокрема на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти як такі, що підлягають державній реєстрації.
Рухомими речами визнаються такі, що їх можна вільно переміщувати у просторі.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі (земля, будівлі, підприємства та ін.), обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів з нею є публічною і здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, передбаченому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів з нею, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені в суді.
• Подільні та неподільні речі. Подільною визнається річ, внаслідок користування якою кожна її частина зберігає свої властивості цілого та не втрачає при цьому свого господарського (цільового) призначення (хліб, цемент, рідини тощо).
Неподільною визнається річ, внаслідок поділу якої її частини втрачають властивості первісної речі та змінюють господарське (цільове) призначення (телевізор, автомобіль і т. ін.).
• Індивідуально визначені речі та речі, що визначаються родовими ознаками. Індивідуально визначеною визнається річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших речей і тим самим індивідуалізують цю річ. Індивідуально визначена річ є незамінною (наприклад, із партії телевізорів виділений один, або єдина у своєму роді картина художника Рєпіна “Запорожці”).
Родовими визнаються речі, що визначаються родовими ознаками, властивими усім речам такого самого роду, та вимірюються числом, вагою, мірою. Речі, що визначаються родовими ознаками, є замінними (цукор, борошно, цегла та ін.).
Правове значення поділу речей на індивідуально визначені і родові полягає в тому, що у разі загибелі індивідуально визначеної речі боржник звільняється від обов’язку передати подібну річ кредитору, але зобов’язаний виплатити останньому грошову компенсацію, тоді як у разі загибелі родових речей боржник, як правило, зобов’язаний передати кредиторові інші подібні речі.
• Споживчі та неспоживчі. Споживчими визнаються речі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існування у первісному вигляді (продукти харчування, сировина). Неспоживчими визнаються речі, призначені для неодноразового використання, які зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (автомобіль, будинок, одяг тощо).
• Головна річ і приналежність. Часто речі перебувають у такому господарсько-цільовому зв’язку, за якого одна з них є головною, а інша — приналежною (скрипка і футляр до неї, верстат і фреза до нього тощо).
Визначення головної речі й належності набуває актуальності у зв’язку із закріпленням у Цивільному кодексі України поділу речей на нерухомі і рухомі. Так, при купівлі-продажу земельної ділянки як головної речі потрібно визначити приналежні їй речі — будівлі, дороги, все те, що на ній розташовано. Отже, головною річчю визнається самостійна річ, пов’язана з іншою річчю (приналежністю), що покликана слугувати головній речі та пов’язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність поділяє долю головної речі, якщо інше не визначається законодавчими актами або договором.
• Складовою речі є все те, що не може бути відокремлене від неї без пошкодження або істотного знецінення речі. При переході права на річ складові не підлягають відокремленню. Якщо різноманітні речі утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, яке визнається сутністю з’єднання, вони вважаються за одну річ (складна річ). Дія правочину, вчиненого щодо складної речі, поширюється на всі її складові, якщо договором не визначено інше.
• Продукція, плоди та доходи. Використання деяких речей породжує появу нових, які поділяються на продукцію, плоди та доходи. Продукцією, плодами та доходами визнається все те, що виробляється, добувається, дістається з речі або приноситься річчю (приплід тварин, плоди фруктових дерев, чи, наприклад, від речі, переданої в оренду, орендодавець одержав дохід у вигляді орендної плати). Продукція, плоди та доходи належать власнику речі, якщо інше не визначено законом або договором власника з іншою особою.
• Гроші (валюта). До речей цивільне право відносить також гроші. Грошам властиві ознаки родових, подільних і замінних речей. Виконуючи функцію загального еквівалента платежів, гроші є мірилом вартості всіх товарів, інструментом, що забезпечує їх обіг, засобом забезпечення їх цінності. Гривня — це національна валюта, яка є законним платіжним засобом, обов’язковим до прийняття за номінальною вартістю на всій території України. Іноземна валюта може використовуватись у випадках і в порядку, передбачених законом. Види майна, що визнаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними також встановлюються законом.
• Майно. Майном як особливим об’єктом визнаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Наприклад, підприємством як майновим комплексом визнається єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Підприємство в цілому або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди тощо та інших правочинів, пов’язаних із встановленням, зміною та припиненням речових прав.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільне право України (Панченко)