Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільне право України (Панченко) скачати онлайн-> Який зміст суб’єктивного авторського права?

Який зміст суб’єктивного авторського права?


Відповідно до закону автору належать особисті немайнові і майнові права, що виникають зі створенням і використанням будь-якого твору науки, літератури чи мистецтва. При цьому для виникнення і здійснення авторських прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені особи, яка має авторське право і року першої публікації твору.
Автор або особа, яка має авторське право на твір, може зареєструвати це право в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського права. Орган, який забезпечує державну реєстрацію, видає свідоцтва про реєстрацію прав автора на твір, включаючи правомочності особи на твір, факт і дату публікування твору, договорів, які засвідчують право автора на твір, складає і періодично видає каталог державної реєстрації. У разі виникнення спору, Державна реєстрація визнається судом як юридична презумпція прав автора або особи, яка має виключну правомочність на твір, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Особистими немайновими правами автора є право на авторське ім’я, право авторства, право на обнародування твору і право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір (недоторканність твору).
Право на авторське ім’я дає авторові змогу випускати свій твір під власним ім’ям, умовним (псевдонімом) або взагалі без зазначення імені (анонімно). Право на вибір способу зазначення імені, а також на розкриття псевдоніма або аноніма є особистим правом автора.
Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що використовують твір, зобов’язані зазначати ім’я його автора.
Право на обнародування твору — це дія, що робить твір доступним для публіки, якими б засобами це не досягалось. Його ще називають правом випуску твору у світ. Письмові твори (наукові, художні, музично-драматичні тощо) випускають у світ шляхом видання; твори образотворчого мистецтва — шляхом їх показу на виставках, розміщення в музеях для загального огляду. Право першого опублікування твору належить самому авторові.
Право на недоторканність твору — це протидія будь-якому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора. За чинними в Україні типовими видавничими договорами малюнок і навіть колір обкладинки можна зробити лише за згодою автора. Право автора на недоторканність полягає і в тому, що переклад твору іншою мовою з метою випуску у світ допускається лише за згодою автора або його правонаступників і на підставі договору. Переклад можливий лише за умови збереження цілісності та змісту твору.
Автору чи іншій особі, що має авторське право, належать майнові права. Майнові права інтелектуальної власності іноді називають виключним правом. Виключне право -право, коли жодна особа, крім тієї, якій належить авторське право або суміжні права, не може використовувати твір» не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії), за винятком випадків, встановлених іншим законом. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.
Закон надає автору чи іншій особі, що має авторське право, виключне право дозволяти або забороняти:
1. Відтворення творів, тобто виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі.
2. Публічне виконання і публічне сповіщення творів. Публічне виконання — це подання творів, фонограм, виконань, передач, організацій мовлення шляхом декламації, співу, гри, танцю та іншим способом як у живому виконанні, так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах), у місцях, де присутні чи можуть бути присутні особи, які не належать до звичайного кола сім’ї або близьких знайомих сім’ї.
Публічне сповіщення — це така передача в ефір чи по проводах зображення і (або) звуків твору, виконань фонограм, передач організацій мовлення, коли зазначені зображення чи звуки можуть бути сприйняті невизначеним колом осіб.
3. Публічний показ — це будь-яка демонстрація оригіналу або примірника творів, виконань, передач організацій мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою телевізійного кадру, слайда, плівки (за винятком передачі в ефір по проводах) або за допомогою інших пристроїв чи процесів визначеному колу осіб.
4. Будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах уже переданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією. Зокрема, організація, вирішила передати в ефір чи по проводах той чи інший твір якщо він навіть уже був переданий, може це здійснити тільки з дозволу автора чи його правонаступників.
5. Переклади творів. Автор оригіналу може сам перекласти свій твір іншою мовою (авторський переклад). За наявності авторського перекладу, ніхто інший не може перекладати цей твір тією ж мовою без дозволу автора.
6. Переробка, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів. Будь-яка переробка твору, наприклад драматичного в розповідний чи навпаки, сценарного в розповідний чи навпаки, пристосування музичного твору до інших інструментів (аранжування) та будь-яка інша переробка твору може мати місце лише за згоди автора чи його правонаступників.
7. Розповсюдження творів шляхом продажу, відчуження в інший спосіб або шляхом здавання в найм чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору. Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі 5 % від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненого автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору.
8. Здавання в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина. Тобто аудіовізуальний твір після його першого продажу може бути зданий у найм власником твору.
9. Імпорт примірників творів. Ввезення з-за кордону примірників твору для їх розповсюдження в Україні можливе лише за дозволом автора чи його правонаступників. Це правило має силу і тоді, коли твір за кордоном було видано чи розтиражовано з дозволу автора чи його правонаступників.
Зазначений перелік авторських майнових прав не є вичерпним. Автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір й іншими способами.
Разом з тим закон певною мірою обмежує виключне право автора на використання твору. Дозволяється в окремих, визначених законом випадках, вільне використання творів без згоди автора і без виплати йому авторської винагороди та вільне використання твору без згоди автора, але з виплатою йому авторської винагороди. Наприклад, використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів; використання літературних і художніх творів як ілюстрацій у виданнях, у передачах мовлення, або зображення навчального характеру; відтворення творів судового й адміністративного провадження та ін.
Допускається вільне відтворення одного примірника твору репрографічним способом бібліотеками та архівами для власних потреб. Допускається також без згоди автора чи іншої особи, що має авторське право, вільне відтворення примірників твору для навчання. Детально регламентовано вільне відтворення комп’ютерних програм. Допускається відтворення виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- та відеозаписах.
Зазначені обмеження майнових прав здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.
Право на авторську винагороду — це особливе майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право.
Юридичними фактами, що породжують у автора право на винагороду, можуть бути:
• авторський договір (видавничий, постановчий, сценарний, художнього замовлення тощо);
• факт позадоговірного використання твору, коли не вимагається згода автора, але передбачена виплата авторської винагороди;
• неправомірне використання твору.
Винагорода, одержана автором чи іншою особою, яка авторське право, є, по суті, винагородою за працю, вкладену у створення твору. Вона може здійснюватися у вигляді одноразового платежу, у формі відрахувань (процентів) за кожний проданий примірник чи кожне використання твору або складатися зі змішаних платежів.
Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і використання твору визначаються в авторському договорі.
Іноземним авторам та їх правонаступникам, права яких підлягають охороні на території України, винагорода нараховується у розмірі та порядку, встановлених для українських авторів.
Кабінет Міністрів України може встановити мінімальні ставки авторської винагороди, що індексуються одночасно з індексацією мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до чинного законодавства авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.

Зразок позовної заяви до суду про визнання авторства (співавторства)
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Саєнко Володимир Васильович,
який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ,
вул. Травнева, 50, кв. 15
Відповідач: Видавництво “Слово”, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, прав. Холодний, 26
Ярема Петро Андрійович, який мешкає за адресою: М.Дніпропетровськ, вул. Світла, 104, кв. 43

ПОЗОВНА ЗАЯВА
2003 р. видавництво “Слово” видало книгу “Будівництво та архітектура великого міста”, автором якої вказаний Ярема Петро
Андрійович.
Вважаю, що авторство названого вище твору вказано неправомірно. Даний твір створений мною особисто.
Моє авторство на твір підтверджується наявністю у мене рукопису твору у повному обсязі, фотографіями, які я робив особисто для ілюстрацій твору, а також окремими публікаціями в журналі “Архітектура і будівництво” № 4, 8 за 1998 р., № 3, 11 за 1999 р. і № 4 за 2002 р., кресленнями, які я виконував для об’єктів будівництва.
На підставі п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 52 Закону України “Про авторське право і суміжні права”
ПРОШУ:
1.Визнати мене автором твору “Будівництво та архітектура великого міста”.
2. Стягнути на мою користь авторський гонорар у сумі вісімсот гривень.
3. Викликати свідків:
— Мороза Олега Петровича, який мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Теплий, 6, кв. 14;
— Орловську Галину Іванівну, яка мешкає за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пушкіна, 10.
Додаток: – рукопис твору, фотографії, креслення;
– копія позовної заяви;
– публікації в журналах “Архітектура і будівництво”
15 квітня 2004 р.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільне право України (Панченко)