Тема 6. Системи обробки тексту



Теоретичні відомості та методичні поради до вивчення теми

При вивченні цієї теми варто передусім зупинитися на таких питаннях. ·          Основні поняття. ·          Встановлення, запуск і вихід з MS Word 2000. ·          Вікно редактора Microsoft Word 2000. ·          Адаптація до вимог користувача. ·          Уведення і редагування тексту. ·          Перевірка орфографії. ·          Форматування тексту. ·          Робота зі стилями та шаблонами. ·          Створення та збереження документів. ·          Використання графіки. ·          Робота з таблицями. ·          Створення структури документа. ·          Створення змісту і предметного покажчика. ·          Робота з кількома документами. ·          Виправлення в документі. ·          Табулятори й інтервали. ·          Оформлення сторінок. ·          Перегляд і друк документів. ·          Word і Word Wide Web.

6.1. Основні поняття

Microsoft Word 2000 –– могутній інтелектуальний текстовий процесор. Це обумовлено насамперед його численними перевагами, до яких належать широкі функціональні можливості. Важко знайти таке завдання під час роботи з текстами, в процесі створення професійно оформлених документів, яке не можна було б виконати засобами Microsoft Word, які до того ж є зручними та простими у використанні. За тривалі роки свого розвитку програма пройшла шлях від додатка операційної системи MS-DOS до додатка Windows 3.1 (Word 6.0), далі — до Windows 95 (Word 95 і Word 97), і нині ми вже маємо версію Word 2000. На сьогодні Word являє собою центральне ядро потужного пакета офісних додатків MS Office. Поряд з іншими перевагами цієї програми розглядається її можливість спільної роботи з іншими додатками цього пакета — такими, як система управління базами даних Ассеss, електронними таблицями Ехсеl та ін. До традиційних засобів форматування процесора Word належать: шрифтове оформлення документів, управління вирівнюванням текстів на смузі набору, управління режимами обтікання вбудованих об’єктів. У питаннях форматування особливої уваги заслуговують унікальні можливості останніх версій Word у роботі з таблицями. Розвиваючись від версії до версії, текстовий процесор поступово набуває все нових і нових можливостей з автоматизації роботи з документами: використання стилів оформлення абзаців і застосування шаблонів документа, перевірка граматики та орфографії, створення комплексних документів і документів злиття на основі табличних даних. Наявність розвинутих засобів управління вставкою та текстовий документ об’єктів, що підготовлені в інших додатках (креслень, малюнків, діаграм, таблиць) певною мірою виводить Word за рамки звичайного текстового процесора. Незважаючи на те, що програма не є системою електронної верстки поліграфічних видань, маємо приклади, коли великі за обсягом видання використовують її саме в цій ролі. В останні роки з’явився ще один напрямок розширення операційного простору Word. У світлі загальної орієнтації операційних програмних продуктів на взаємодію з Інтернетом, Word підтримує концепцію гіпертекстових посилань і дає можливість створити не лише друковані, а й електронні документи. Існує кілька версій Word для Windows, кожна наступна версія сумісна, як правило, з попередніми версіями і має додаткові можливості. Подальший виклад ґрунтуватиметься на русифікованій версії.

6.2. Встановлення, запуск і вихід із MS Word 2000

Для того щоб розпочати роботу з MS Word, його необхідно встановити у вашому комп’ютері. Якщо ви ще не зробили цього, подбайте про наявність дистрибутива MS Word на дискетах або компакт-диску. Для того щоб встановити MS Word, натисніть кнопку Пуск і виберіть команду Настройка/Панель управления. На панелі управління двічі натисніть мишкою піктограму Установка и удаление программ. Пересвідчіться в тому, що ви перебуваєте на вкладці Установка и удаление программ і натисніть кнопку Установить… У процесі встановлення на екрані з’являються інструкції (варіант встановлення, змінити дискету і т. ін.), які слід виконувати. Варіанти встановлення відрізняються додатковими можливостями, отже, й програмами, які ці можливості реалізують. Тепер саме на часі запустити Word. Для запуску цієї програми слід виконати команду Пуск/Программы/Microsoft Word, після чого на екрані з’являється вікно редактора. Якщо робота з цим редактором проводитиметься постійно, то доцільно створити ярлик редактора на робочому столі і запускати редактор за допомогою ярлика. Для виходу з MS Word є кілька способів: 1. Використовуючи в меню Файл підменю Выход або Закрыть. 2. Використовуючи клавіші Alt + F4. 3. Клацнути лівою кнопкою миші по крайній правій верхній кнопці (´). 4. Встановити курсор миші на кнопці виклику меню управління, двічі натиснути кнопку миші. Під час виходу з MS Word, якщо відкритий незбережений документ, програма запропонує зберегти всі незбережені тексти.

6.3. Вікно редактора Microsoft Word 2000

Вікно редактора Word має кілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів (рис. 6.1). Рис. 6.1 Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Word. У ньому виведено ім’я програми (в даному разі Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю, три — з правого. Ліва кнопка — це кнопка виклику меню управління. Дане меню є типовим для будь-якого вікна Word. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга — відновлює нормальний розмір вікна, третя — закриває вікно. Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти: Файл — робота з файлами документів; Правка — редагування документів; Вид — перегляд документів; Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об’єктів; Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу); Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word); Таблица — робота з таблицями; Окно — робота з вікнами документів; Справка — довідкова інформація про Word. Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для активізації рядка меню слід натиснути клавішу Alt або F10. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватися клавішами горизонтального переміщення курсору. Для відкриття виділеного пункту меню слід натиснути клавішу Enter. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку. У підменю потрібний пункт може бути вибрано або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу Enter). У назві пунктів меню та підменю є підкреслена літера. Це дає можливість відразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера меню — підкреслена літера підменю]. Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять позначення комбінації клавіш, за допомогою яких можна вибрати відповідний пункт підменю. При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана (рядку стану) роз’яснюється призначення. Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує). У програмі Word існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному тексті чи слові призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об’єкта. Користувач має змогу відмітити останню введену команду, виконавши команду Правка/Отменить. Панелі інструментів. Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів — це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з’являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки. Певна кількість кнопок дублює відповідні команди меню. Однак користуватися кнопками панелі значно швидше і зручніше, Word забезпечує користувача кількома панелями інструментів. Для вибору потрібної панелі слід скористатися командою Вид/Панель инструментов (рис. 6.2). При цьому на екрані з’явиться вікно діалогу Панели инструментов, у списку якого можна вибрати необхідні панелі. По замовчуванні Word виводить на екран панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій (так, наприклад, панель інструментів Рисование виводиться у процесі побудови малюнків). Виведені на екран панелі можна перемістити типовим для середовища Word способом. Рис. 6.2 Під панелями інструментів розміщуються горизонтальна і вертикальна лінійки. На горизонтальній розміщені маркери відступу рядків, абзаців, позицій табуляції. Лінійки можна вилучити з екрана за допомогою команди Вид/Линейка, а потім за допомогою цієї самої команди повернути на екран. Праворуч і знизу розміщені смуги вертикальної і горизонтальної прокрутки. Смуги мають маркери, які показують, в якому місці документа знаходиться в даний момент користувач. Перемістивши маркер на потрібну позицію смуг прокрутки, можна перейти в будь-яке місце документа. У нижньому рядку вікна редактора Word виводиться рядок стану. Він містить інформацію щодо активного вікна: Стр і — курсор знаходиться на і-й сторінці; Разд b — курсор знаходиться у b-му розділі; k/р — від початку документа до курсора — k сторінок, весь документ містить р сторінок; На 5 см — відстань від курсора до верхньої межі сторінки становить 5 сантиметрів; Ст t курсор знаходиться в t-рядку поточної сторінки; Кол W курсор знаходиться в W-й колонці. Вікна документів. Word є багатовіконним редактором. Всередині вікна редактора може існувати декілька вікон документів. Користувач може встановлювати розмір, положення кожного вікна традиційними для програми Word засобами. В кожному вікні може редагуватися свій текст. Одне з вікон є активним. Активне вікно зображується на передньому плані і може закривати інші вікна. В активному вікні перебуває текстовий курсор (мерехтливий вертикальний штрих) і горизонтальна риска. Текстовий курсор вказує місце, куди можна вводити символи. Горизонтальна риска визначає кінець тексту. Робота з вікнами здійснюється за допомогою меню Окна. Команди цього меню дають змогу відкрити нове вікно, міняти розташування вікон, зробити активним будь-яке вікно. Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл/ Открыть (рис. 6.3) необхідно вказати диск, каталог та ім’я файла. Для введення такої інформації використовуються вікна діалогу. Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, перемикачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється або за допомогою миші, або натискуванням клавіші Тав. Ім’я групи можна також виділити, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера в імені поля]. Переміщення всередині групи здійснюють за допомогою клавіш переміщення курсора. Рис. 6.3 У разі введення допоміжної інформації у вікно діалогу здійснюється встановлення прапорців і перемикачів, вибір елементів зі списку, введення і редагування тексту в полях введення. Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких у разі їх увімкнення з’являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного. Перемикачі (зображуються у вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з кількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола. У рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, відкриваючи який-небудь файл, необхідно вказати його ім’я. Останнє можна вибрати зі списку імен файлів або набрати в рядку введення. Рядок введення можна редагувати. Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (наприклад, вибір шрифту). Поки маркер знаходиться всередині цього списку, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсора. Елемент списку виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші Enter). Особливою формою списку є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, спрямовану вниз. Для розкриття такого списку слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву кнопку миші, натиснути комбінацію клавіш [Alt + стрілка керування курсором]. Після розкриття списку і вибору елемента список знову закривається. Деякі однорядкові списки, елементом яких є число, мають справа дві стрілки, спрямовані вгору та вниз. Під час клацання мишею по стрілці, спрямованій вниз, значення елемента зменшується, а по стрілці, спрямованій вгору, — збільшується. У правій частині або внизу вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка ОК (клавіша Enter) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду. Кнопка Отмена (клавіша Еsc) анулює всі зміни, діалог закінчується, відповідна команда не виконується. Крім кнопки ОК і Отмена в цьому вікні, залежно від призначення конкретного вікна, можуть бути й інші кнопки управління діалогом. Чимало вікон діалогу має таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому разі діалог організовується за сторінками-вкладинками. Кожна вкладинка має у верхній частині вікна ім’я, для відкриття якого слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші. Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. Вибираючи таке поле, розкриваємо наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.

6.4. Адаптація до вимог користувача

Word має могутні засоби для адаптації до вимог конкретного користувача. За їх допомогою можна змінити зовнішній вигляд екрана редактора, параметри редагування, перегляду, збереження, друкування тексту. Ці засоби реалізуються командами меню. Команда Сервис/Параметры виводить на екран вікно діалогу Параметры. Вікно має ряд укладок. Розгорнувши укладку, можна встановити відповідні параметри. У процесі подальшого викладення матеріалу розглядатимуться деякі можливості встановлення режимів роботи редактора. У будь-який момент роботи з редактором MS Word користувач може одержати допомогу кількома способами. Для одержання довідки про команду чи елемент екрана слід натиснути кнопку «?» стандартної панелі інструментів, встановити курсор миші (який при цьому набере форми знака питання) на вибраний елемент і натиснути кнопку миші. Короткий опис кнопок панелі інструментів відображається в рядку стану, якщо установити на них курсор миші. Кожне вікно діалогу також містить кнопку «?». Ширші можливості відкриваються під час використання пункту Справка основного меню. Команда Справка/Вызов справки/Содержание дає змогу ознайомитися зі змістом довідки Word. Команда Справка/Вызов справки/Указатель дає можливість одержати доступ до предметного показника довідкової системи, в якому можна вибрати потрібну тему. Під час використання цих команд на екран виводиться вікно довідки. Вікно довідки містить вкладинку Поиск, яка дає змогу вести тематичний пошук за введеним критерієм. Відображення попереднього вибраного довідкового тексту здійснюється натискуванням кнопки Назад. Панель інструментів Стандартная містить кнопку Мастер подсказок. У разі натискування цієї кнопки на екрані з’являється рядок, у який майстер, стежачи за діями користувача, дає контекстну підказку про виконання наступних дій. Довідкова система містить у собі також наочні приклади, які допомагають навчатися роботі з Word.

6.5. Уведення і редагування тексту

Уводити і редагувати можна тільки текст активного вікна. Уведення символів. Перед уведенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат. Основні можливості форматування будуть розглянуті далі. Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора (мерехтливий вертикальний штрих). Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші (покажчик миші перевести в потрібну позицію і натиснути ліву кнопку). Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. У першому випадку введений символ заміщає той, на якому знаходився курсор. У режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію, і символ вводиться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею Ins. У режимі заміни індикатор ЗАМ рядка стану має чорний колір, у режимі вставки — сірий. Після введення символу курсор переміщається на одну позицію праворуч. Для вилучення символу ліворуч від курсора слід тиснути клавішу Backspsece, а символу в позиції праворуч від курсора — клавішу Del. При цьому курсор переміщується на одну позицію ліворуч. Коли курсор стоїть у кінці рядка, то слово, яке не вміщується в даному рядку, переноситься в наступний. У редакторі Word є можливість переносити слова командою меню Сервис/Язык/Расстановка переносов (рис. 6.4). На екрані з’явиться вікно діалогу. В цьому вікні можна встановити дві опції: ·          автоматичне перенесення слів у документі; ·          переносити слова з великих букв. Рис. 6.4 Звичайно Word розділяє для перенесення тільки слова з малих букв або слова, які починаються з великої букви. Встановлення останньої опції дає змогу переносити слова, написані великими буквами. Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу Enter, то редактор переходить на новий рядок з абзацу. Для переходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш Shift + Enter. Службові символи (закінчення рядка, закінчення абзацу та ін.), як правило, на екран не виводяться. Користувач може включати виведення цих символів відповідною кнопкою панелі інструментів Стандартная. Поруч з автоматичною версткою рядків існує й автоматична верстка сторінок. Як тільки рядки тексту не помістяться на одній сторінці, вони автоматично перемістяться на наступну. На екрані між сторінками буде видно штрихову розподільну лінію. Автоматична верстка сторінок функціонує тільки тоді, коли у вікні діалогу Параметри вкладинка Общие встановлено прапорець Фоновая разбивка на страницы. Користувач може примусово ввести роздільник сторінок. Для цього слід підвести курсор до рядка, з якого має починатися наступна сторінка, і натиснути комбінацію клавіш Ctrl + Enter. На екрані з’явиться новий розділ сторінок — штрихова лінія з написом Разрыв страницы. Ці розподільні лінії легко вилучити як звичайні рядки тексту. Переміщення за текстом. Переміщуватися за текстом можна за допомогою миші, використовуючи смуги прокрутки. Для переміщення є можливість використовувати і такі клавіші: ®, ¬ — на символ праворуч, ліворуч; ­, ¯ — на рядок вгору, вниз; РgUp, РgDn — на розмір вікна вгору, вниз; Ноmе, Еnd — на початок, закінчення рядка; Ctrl + Home, Ctrl + End — на початок, закінчення тексту. Виділення тексту. Виділення тексту є однією з важливих операцій, оскільки редагування можна виконувати тільки з виділеним фрагментом тексту. Для виділення тексту мишею слід встановити курсор миші на початок фрагмента, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагмента. При цьому колір виділеного фрагмента інвертуватиметься. Подвійне натискування лівої кнопки миші виділяє слово, на якому вста- новлено курсор миші. Натискування лівої кнопки миші, коли курсор знаходиться біля лівої межі рядка, виділяє рядок, а подвійне натискування — весь абзац. Весь текст можна виділити, виконавши команду меню Правка/Выделить все. Фрагмент залишається виділеним, поки не буде виділений інший фрагмент. Для зняття виділення слід встановити курсор миші в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку миші. Фрагмент можна виділити і за допомогою комбінацій клавіш: Shift + ®, Shift + ¬ — виділення символу праворуч, ліворуч від курсора; Shift + ­, Shift + ¯ — виділення рядка згори, знизу від курсора; Shift + Home, Shift + End — виділення тексту від курсора до початку, кінця рядка; Shift + PgUp, Shift + PgDn — виділення фрагмента від курсора до початку, кінця тексту. Редагування виділеного фрагмента. Виділений фрагмент можна вилучити, перемістити, скопіювати. За таких операцій часто використовують буфер обміну Word. Через цей буфер редактор Word може обмінюватись інформацією з іншими програмами, що працюють у середовищі Windows. Вилучити виділений фрагмент можна за допомогою команди Правка/Вырезать або кнопки Вырезать панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вилучається з тексту і поміщається в буфер обміну. Текст з буфера обміну можна багаторазово читати. Цей текст зберігається в буфері доти, доки в нього не буде занесено новий фрагмент (це може зробити й будь-яка інша програма, що працює в середовищі Windows). Вилучити виділений фрагмент можна і за допомогою клавіші Del, але при цьому фрагмент у буфер обміну не заноситься. Вставка фрагмента з буфера обміну здійснюється командою Правка/Вставить або кнопки Вставить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вставляється в позицію текстового курсора. Перенести фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Вырезать і Правка/Вставить. Досить просто можна перемістити фрагмент за допомогою миші. Для цього слід встановити курсор миші на виділеному фрагменті і, не відпускаючи натиснутої лівої кнопки, перетягнути фрагмент на нове місце. Якщо тепер відпустити ліву кнопку, то фрагмент буде переміщено. Скопіювати фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Копировать і Правка/Вставить. Під час виконання першої команди виділений фрагмент переноситься в буфер обміну, але з тексту не вилучається. Копіювання за допомогою миші аналогічне переміщенню, але при цьому повинна бути додатково натиснута клавіша Ctrl. Команди редагування діють і під час роботи з документами в різних вікнах. Це дає змогу обмінюватися фрагментами тексту між різними документами. Поля. Поля — це спеціальні фрагменти тексту, які розміщуються в документі і забезпечують автоматичне внесення в документ певної інформації (дати, часу, назви документа і т. ін.). Для внесення в документ поля слід встановити курсор у потрібну позицію і виконати команду Вставка/Поле, при цьому відкривається вікно діалогу Поле (рис. 6.5). Рис. 6.5 У списку Категории вікна перераховані групи, в які об’єднані всі поля. У списку Поля наведені назви полів, що відповідають групі, вибраній у списку Категории. Відповідно до вибраного поля змінюється зміст решти елементів вікна діалогу. Кнопка Параметры дає змогу перейти до вікна діалогу Параметры і вибрати належний формат. Деякі поля (наприклад, дату) необхідно оновлювати. Для оновлення фрагмента, який включає необхідні поля, потрібно виділити фрагмент і натиснути клавішу F9. Для зручності роботи з полями користувач може замінити поля. Вигляд тіні встановлюється у вікні діалогу Параметры, вкладка Вид. Це вікно викликається командою Сервис/Параметры. За допомогою комбінації клавіш Alt + F9 можна переключати з перегляду інструкцій поля на режим перегляду результату їх виконання, і навпаки. Пошук і заміна. Режим пошуку вказаного фрагмента тексту здійснюється командою Правка/Найти. Ця команда відкриває доступ до вікна Найти (рис. 6.6). Рис. 6.6 У полі Найти цього вікна необхідно ввести розшукувані слово або фразу. В списку Направление потрібно вказати, в якому напрямку слід проводити пошук: вперед (від курсора до початку тексту), назад (від курсора до кінця тексту) чи за всім текстом. Для ігнорування у процесі пошуку різниці між великими та малими буквами необхідно встановити опцію С учетом регистра. Word дає змогу під час пошуку використовувати шаблони. В шаблоні може використовувати символи «?» і «*». Символ «?» у процесі пошуку розгадається як будь-яка буква, символ «*» як довільне число будь-яких букв. Так, якщо для пошуку зазначається слово «до?», то можуть бути знайдені слова «док», «дог», «дот», а якщо «до*», то можуть бути знайдені слова «дот» «док», «доданок», «доза» тощо. Для використання шаблонів слід встановити прапорець Символы шаблона. Після встановлення всіх опцій слід натиснути кнопку Найти далее, і Word почне пошук. Для продовження пошуку слід знову натиснути кнопку Найти далее. Заміна тексту здійснюється командою Правка/Заменить. Вікно діалогу Заменить подібне до вікна діалогу Найти, але має ряд додаткових елементів. У поле Заменить на вводиться текст заміни. Заміна може здійснюватись автоматично або за участі користувача. Для ввімкнення автоматичного режиму заміни слід встановити опцію Заменить все. Якщо ця опція вимкнута, то для кожної заміни Word питатиме дозволу на заміну. Процес заміни починається з натискування кнопки Найти далее. В неавтоматичному режимі після знаходження замінюваного тексту процес зупиняється. Якщо натиснути клавішу Найти далее, то заміна для даного фрагмента не відбувається і шукається наступний фрагмент, який потрібно замінити. Натиснувши клавішу Заменить, проводимо заміну, і для продовження процесу слід натиснути клавішу Найти далее.

6.6. Перевірка орфографії

Word дає можливість перевірити орфографію різномовних текстів. Для вибору мови слід виконати команду Сервис/Язык і вибрати необхідний елемент зі списку мов. Перевірка орфографії ініціюється командою Сервис/Правописание або кнопкою панелі інструментів Стандартная. Перевіряється виділений фрагмент, а за його відсутності — текст від положення курсора до кінця. Якщо в тексті зустрічається відсутнє в словнику слово, то воно виділяється і відкривається вікно діалогу Правописание. 6.6.1. Автоматична перевірка правопису під час уведення 1. Виберіть команду Сервис/Параметры, а потім вкладку Правописание (рис. 6.7). 2. Встановіть прапорці Автоматически проверять орфографию і Автоматически проверять грамматику. Якщо прапорець недоступний, необхідно встановити програму перевірки орфографії або граматики. Рис. 6.7 3. Зніміть прапорці Не выделять слова с ошибками для орфографії і для граматики. 4. Натисніть кнопку ОК. У процесі введення тексту документа Word підкреслює можливі орфографічні помилки червоною хвилястою лінією, а граматичні помилки — зеленою хвилястою лінією. 5. Щоб виправити помилку, підведіть покажчик миші до слова, підкресленого хвилястою лінією, і натисніть праву кнопку миші, а потім виберіть правильний варіант написання в контекстному меню. Щоб скористатися додатковими можливостями, виберіть у контекстному меню пункт Орфография або Грамматика. Помилка також може бути виправлена безпосередньо в документі. Поради: ·          для швидкого переходу до наступної помилки двічі натисніть мишею значок Состояние проверки правописания рядка стану; ·          якщо хвилясте підкреслення заважає роботі з документом, можна до початку роботи над помилками відмінити відображення цих ліній. Перейдіть на вкладку Правописание та встановіть прапорці Не выделять слова с ошибками. 6.6.2. Активізація та використання допоміжного словника Щоб допоміжний словник міг використовуватися під час перевірки орфографії, його потрібно активізувати. Одночасно може бути активізовано до 10 допоміжних словників. 1. Виберіть команду Сервис/Параметры, а потім вкладку Правописание. 2. Натисніть кнопку Словари. 3. Якщо потрібного словника немає в списку допоміжних словників, додайте словник у список. 4. Встановіть прапорець, відповідний словнику, який потрібно активізувати, в списку Дополнительные словари. Під час чергової перевірки орфографії Word користуватиметься всіма активними допоміжними словниками. 6.6.3. Додання у допоміжний словник нових слів під час перевірки орфографії 1. Натисніть кнопку Орфография. 2. Пересвідчіться в тому, що слово в полі Нет в словаре справді має бути додано в активний допоміжний словник. 3. Натисніть кнопку Добавить. Порада. Під час автоматичної перевірки орфографії є ще швидший спосіб додавання слів у допоміжний словник. Укажіть за допомогою правої кнопки миші слово, підкреслене червоною хвилястою лінією, і виберіть команду Добавить у контекстному меню. Примітка. Щоб додати слово до іншого допоміжного словника, натисніть кнопку Параметры у діалоговому вікні Правописание. Можна також, вибравши пункт Параметры в меню Сервис, перейти на вкладку Правописание. Виберіть словник у списку Дополнительные словари. Якщо необхідного словника немає в списку, потрібно його активізувати. 6.6.4. Додавання елемента до списку автозаміни 1. Виберіть команду в меню Сервис/Автозамена. 2. Встановіть прапорець Заменять при вводе. 3. У полі Заменить введіть слово або словосполучення, в якому часто зустрічається друкарська помилка, наприклад, введіть прецендент. 4. У полі На введіть правильне написання цього слова, наприклад, введіть прецедент. 5. Натисніть кнопку Добавить. Примітка. Під час введення будь-якого слова з першого стовпця (наприклад, прецендент) і пропуску або будь-якого іншого розділового знака воно автоматично замінюється правильним написанням, вказаним у другому стовпці (наприклад, прецедент). 6.6.5. Додавання елемента до списку автозаміни під час перевірки орфографії 1. Натисніть кнопку Правописание. 2. Під час виявлення помилки або друкарської помилки, що часто трапляється, виберіть правильний варіант написання зі списку запропонованих. 3. Щоб додати виявлену друкарську помилку і правильний варіант написання до списку слів, що автоматично виправляються, натисніть кнопку Автозамена. Порада. Ще простіше додати елемент до списку автозаміни у режимі автоматичної перевірки орфографії: натисніть правою кнопкою миші на слово, підкреслене червоною хвилястою лі- нією, і виберіть у контекстному меню команду Автозамена, а потім правильний варіант написання. Якщо для виділеного слова відсутні варіанти правильного написання, команда Автозамена не з’явиться у контекстному меню. 6.6.6. Додання, видалення та зміна слів у допоміжному словнику 1. Виберіть команду Сервис/Параметры у меню, а потім вкладку Правописание. 2. Натисніть кнопку Словари. 3. Виберіть словник, до якого потрібно внести зміни. Пересвідчіться в тому, що прапорець, відповідний цьому словнику, встановлений. 4. Натисніть кнопку Заменить. 5. Додайте, видаліть або змініть слова словника. Після введення кожного нового слова натискайте клавішу Enter, щоб воно розташовувалося в окремому рядку. 6. Після того, як усі зміни будуть внесені, збережіть їх за допомогою кнопки Сохранить. 7. Після закриття файла словника він може бути використаний у черговій перевірці орфографії. Примітка. Під час зміни допоміжного словника Word відмикає автоматичну перевірку правопису. Після закриття файла словника автоматичну перевірку правопису можна знов увімкнути. 6.6.7. Зміна мови, що використовується за замовчуванням, під час перевірки орфографії 1. Встановіть і активізуйте додатковий словник для потрібної іноземної мови. 2. Виберіть команду в меню Сервис/Язык, а потім команду Выбрать язык. 3. Виберіть потрібну мову в списку Пометить выделенный текст как. 4. Натисніть кнопку По умолчанию. Примітка. Потрібно пам’ятати, що зміна мови, яка використовується за замовчуванням, може вплинути на інші параметри Word, наприклад, на формат дат, чисел і грошових одиниць. 6.7. Форматування тексту Під форматуванням розуміють операції, зв’язані з оформленням і зміною його зовнішнього вигляду. Операції форматування можливі тільки для виділених фрагментів. Розрізняють три основні операції форматування: ·          форматування символів; ·          форматування абзаців; ·          форматування сторінок. 6.7.1. Форматування символів Під час форматування символів можна змінити шрифти, розмір. Форматування здійснюється командою Формат/Шрифт. При цьому на екрані з’явиться вікно діалогу Шрифт (рис. 6.8), у якому можна встановити такі параметри: ·          шрифт (вибирається зі списку шрифтів); ·          стиль (можна вибрати звичайний стиль, курсив, напівжирний та ін.); ·          розмір шрифта; ·          підкреслення (вибір різних варіантів підкреслення); ·          колір символів; ·          ефекти (верхній і нижній індекс, перекреслений). У полі Образец цього вікна показується зовнішній вигляд тексту у вибраних параметрах. Рис. 6.8 6.7.2. Форматування абзаців Для форматування абзаців використовують команду Формат/Абзац, яка відкриває вікно діалогу Абзац із вставкою Отступы и интервалы (рис. 6.9). За замовчуванням Word вирівнює абзаци ліворуч. За допомогою опції Выравнивание можна встановити вирівнювання праворуч, центрування (рядки розміщуються симетрично відносно уявної вертикальної лінії, що проходить серединою сторінки) або блочне вирівнювання (рядки вирівнюються як ліворуч, так і праворуч). Опція Отступ дає можливість встановити відступи зліва і справа рядків виділеного абзацу, а також окремо лівий відступ першого рядка абзацу. Рис. 6.9 6.7.3. Форматування сторінок Під час уведення і друкування тексту Word використовує встановлені за замовчуванням розміри поля сторінки. Змінити ці параметри можна за допомогою команди Файл/Параметры страницы. При цьому відкривається вікно діалогу Параметры страницы, яке має ряд вкладинок (рис. 6.10). Вкладинка Поля дає змогу встановити розміри верхнього, нижнього, лівого і правого полів. Поле Образец цієї вкладинки показує, який вигляд матиме сторінка з встановленими параметрами поля, коли друкуватиметься. Вкладинка Размер бумаги дає можливість вибрати стандартні розміри зі списку форматів, які підтримує Word. Якщо жоден зі стандартних розмірів не підходить, то слід вибрати у списку форматів елемент Специальный і для нього вказати ширину та висоту. В полі Ориентация потрібно зазначити орієнтацію документа Книжная (рядки документа паралельні короткій стороні аркуша) або Альбомная (рядки паралельні довгій стороні аркуша). В разі зміни орієнтації документа з книжної на альбомну використовується розмір верхнього і нижнього полів для правого та лівого поля. У разі переходу з альбомного на книжковий формат праве та ліве поля стають відповідно верхнім і нижнім. Рис. 6.10 У полі Образец зображується зразок, який відповідає вибраним параметрам. Стиль форматування. Розглянуті раніше команди форматування впливають безпосередньо на виділені фрагменти. Тому їх називають командами безпосереднього форматування. Цей спосіб зручний у тих випадках, коли потрібно змінити формат одного чи кількох абзаців. Однак якщо потрібно надати єдиної форми всьому документу, то зручніше один раз підібрати шрифт, розміри полів та інші атрибути і зберегти їх значення в так званому стилі з власним іменем. Наприклад, форматуючи книгу, слід один раз зазначити, як оформити заголовок книги, заголовки розділів і сам текст. Тоді під час оформлення документа не потрібно вникати в тонкощі оформлення, досить просто вибрати готовий стиль. Для вибору стилю слід розкрити список стилів панелі інструментів Форматирование і вибрати потрібний. Для створення нового стилю можна взяти за зразок будь-який оформлений абзац. Для цього цей абзац потрібно виділити, відкрити список стилів, увести в рядку введень цього списку ім’я, під яким буде збережено стиль, і натиснути клавішу Enter. Будь-який стиль, який є в списку, можна змінити. Для цього слід виділити абзац, сформатований відповідно зі змінами, відкрити список стилів, зазначити назву змінюваного стилю та натиснути клавішу Enter. Після появи на екрані запиту про підтвердження зміни стилю слід натиснути кнопку ОК. Ширші можливості для створення і модифікації стилів дає команда Формат/ Стиль і вікно діалогу Стиль (рис. 6.11). Рис. 6.11 Вибір елемента в полі Список визначає, які елементи виводитимуться у списку Стили (всі стилі, стилі користувача або використовувані стилі). Вибравши певний елемент, у полі Абзац можна побачити зовнішній вигляд абзацу під час його форматування вибраним стилем, у полі Символы — рядок символів, форматований вибраним стилем, а в полі Описание — короткий опис вибраного стилю (шрифт, його розмір, мова, міжрядковий інтервал та інші параметри). Вікно має кнопки Создать (створити новий стиль), Изменить (змінити існуючий стиль), Удалить (вилучити стиль). Натиснувши кнопку Создать, відкриваємо вікно Создать стиль, у якому можна зазначити параметри створюваного стилю. Поле Имя означає ім’я створюваного стилю, поле Основан на стиле визначає стиль, на основі якого створюється даний. Кнопка Формат відкриває список основних параметрів формату, які можна визначити. Встановлений прапорець Добавить в шаблон додає новий стиль до шаблону, з яким працює документ. 6.8. Автоформат 6.8.1. Автоматичне форматування документів і повідомлень Автоформат у програмі Word допомагає створити привабливий вигляд документа, що легко читається, не примушуючи користувача відволікатися від змісту. Проводиться аналіз використання кожного абзацу в документі (наприклад, абзац є заголовком або елементом нумерованого списку), потім до кожного елемента застосовується відповідний стиль. Автоматично форматуються як гіперпосилання адреси Інтернету, мереж і електронної пошти, до частин документа, виділених зірочками (*) і знаками підкреслення, застосовується напівжирний або підкреслений шрифт відповідно, два дефіси (–) замінюються довгим тире (—) і т. ін. Автоформат працює таким чином: ·          автоматично в процесі введення документа форматуються заголовки, маркіровані і нумеровані списки, кордони, числа, символи і т. ін. Є можливості настройки роботи автоформату і відімкнення його зовсім; ·          за допомогою команди Автоформат можна відразу відформатувати виділений текст або цілий неформатований документ, наприклад повідомлення електронної пошти. При цьому кожну зміну можна записати, прийняти або відмінити; ·          під час відкриття повідомлень проводиться автоматичне форматування заголовків і списків. Можна легко відрізнити останнє повідомлення електронної пошти від попередніх. 6.8.2. Увімкнення та відімкнення автоматичних змін Word підтримує три засоби автоматичної зміни та вставки тексту і малюнків по ходу набору тексту. 1. Автоформат у разі введення автоматично форматує заголовки, маркіровані та нумеровані списки, кордони, символи й інші елементи документа по ходу набору тексту. Для автоматичного форматування виділеного тексту або всього документа за один прохід використайте команду Формат/Автоформат. 2. Автозаміна автоматично виправляє друкарські помилки, що трапляються найчастіше, а також орфографічні помилки. Крім того, її можна використати для автоматичної вставки тексту, малюнків і символів. 3. Автозаповнення автоматично доповнює дати й елементи автотексту після введення кількох перших символів. 6.8.3. Рівні форматування У програмі Word розрізняють форматування символів, форматування абзаців, форматування сторінок, форматування розділів. Поняття «символ» включає в себе не лише окремий символ, а й слово, фразу, а також фрагмент тексту, що не є абзацем. Під час форматування символів, як правило, задаються параметри шрифту: гарнітура і розмір, зображення і тип підкреслення, відстань між буквами, прихований текст та ін. Форматуючи абзаци, крім параметрів шрифту задають параметри розташування абзацу: вирівнювання та відступи відносно полів сторінки, інтервали між абзацами і між рядками всередині абзацу, а також положення самого абзацу на сторінці. Об’єкт форматування має бути заздалегідь виділений. Параметри форматування зберігаються в символі кінця абзацу. Якщо видалити символ кінця поточного абзацу, то він набирає параметрів форматування абзацу, наступного за ним у документі. Новий абзац, що утворюється після натиснення клавіші Еnter, матиме параметри форматування попереднього абзацу. У програмі Word реалізовані два принципово відмінні способи форматування тексту — пряме (або безпосереднє) форматування та форматування з використанням стилів. За прямого форматування виділеному фрагменту почергово призначаються необхідні параметри оформлення. Перевага стильового форматування полягає в тому, що вибраному об’єкту (звичайно це абзац) призначається цілий набір параметрів форматування (стиль форматування), який формується заздалегідь і має унікальне ім’я. Стиль форматування може містити параметри шрифту, абзацу, табуляції, обрамлення та залиття, кадру, нумерації і вказівку на мову, що використовується для розставляння перенесень і перевірки орфографії. Стилі форматування можуть бути призначені виділеним абзацам або абзацу, всередині якого зафіксовано курсор. 6.8.4. Форматування символів. Параметри шрифту задаються за допомогою діалогового вікна Шрифт (рис. 6.8), що викликається командою Шрифт у меню Формат. Відкритий діалог Шрифт показує поточні атрибути формату виділеного тексту. Якщо значення якогось атрибута змінюється у виділеному тексті (наприклад, деякі символи — напівжирні, а інші — ні), то поле, відповідне цьому атрибуту, залишається незаповненим (або, якщо атрибут вмикається установкою прапорця, маркер буде сірого кольору). У списку Шрифт наведені назви всіх шрифтів, встановлених у вашій системі. Зверніть увагу на те, як Word відмічає різні типи шрифтів. Шрифти принтера — це ті, які вбудовані у ваш поточний принтер, прийнятий за замовчуванням; якщо змінити його, то склад шрифтів принтера стане найімовірніше іншим. Кожний такий шрифт існує для обмеженої кількості розмірів. Установка прапорців Верхний индекс і Нижний индекс підіймає або опускає текст на стандартну відстань і зменшує розміри символів. Щоб просто підняти чи опустити текст, не змінюючи його розміру, виберіть вкладку Интервал, виберіть зі списку Смещение значення Вверх або Вниз, а потім укажіть у лічильнику на точну відстань у пунктах, на яку текст має піднятися чи опуститися (1 пункт = 1/72 дюйма). Прапорець Скрытый дає можливість робити текст невидимим на екрані або при друці документа. Для контролю відображення прихованого тексту застосовується команда Параметры в меню Сервис. Прихований текст буде видимим на екрані тільки за установлення прапорця. Для контролю відображення прихованого тексту застосовується команда Параметры в меню Сервис. Скрытый текст на вкладці Вид, а під час друкування — тільки під час установлення прапорця Скрытый текст на вкладці Печать. Нарешті, ви можете натиснути кнопку По умолчанию, щоб змінити атрибути формату символів, що задаються за замовчанням, і привести їх у відповідність із значеннями на вкладках Шрифт і Интервал вікна діалогу Шрифт. Натиснення кнопки По умолчанию (і відповідь Да на вимогу підтвердити своє рішення) призначає вибрані атрибути стилю Звичайний як документа, так і шаблону, на базі якого створювався документ. У процесі створення кожного нового документа на базі цього шаблону його текст матиме нові атрибути формату (однак кнопка За умолчанием не впливає на інші документи, що були створені раніше на основі цього шаблону). Крім того, основні параметри шрифту (гарнітуру, розмір, зображення і підкреслення) можна задати за допомогою кнопок панелі інструментів Форматирование. (Якщо перед завданням параметрів шрифту виділити певний текстовий фрагмент, то вибрані параметри будуть застосовані до цього фрагмента. В іншому разі нові параметри поширюватимуться на текст, що вводиться.) У списку Анимация наведені назви всіх видів анімації, встановлених у вашій системі: По умолчанию, Вид анимации, НЕТ. 6.9. Робота з абзацами За допомогою вікна Абзац можна встановити будь-який параметр. Воно відкривається командою Абзац у меню Формат або ж натисненням правої кнопки миші в тексті і виконанням команди Абзац з контекстного меню. Як і під час роботи з вікном Шрифт, вибір атрибутів формату у вікні діалогу Абзац полегшується тим, що Word показує зразок тексту, відформатованого із застосуванням вибраних атрибутів. 6.9.1. Відступи та інтервали Отступ — горизонтальне розташування тексту абзацу відносно полів документа. Интервал перед –– додатковий вертикальний інтервал, що вставляється перед абзацем. Интервал после –– додатковий вертикальний інтервал, що вставляється після абзацу. Междустрочный интервал –– вертикальна відстань між рядками тексту в абзаці — наприклад, одинарний або подвійний інтервал чи його точне значення. Выравнивание –– вирівнювання тексту абзацу: по лівому краю (текст вирівнюється по лівому відступу), по правому краю (текст вирівнюється по правому відступу), по центру (по центру між лівим відступом першого рядка і правим відступом), по ширині (по обох відступах). 6.9.2. Розташування на сторінці (рис. 6.12) Запрет висячих строк –– запобігає виведенню одиночного останнього абзацу на початку нової сторінки або виведенню першого абзацу в кінці сторінки. Не разрывать абзац — усі рядки абзацу мають бути подані на одній сторінці — іншими словами, Word у даному разі не здійснює розриву сторінок в абзаці. Не отрывать от следующего — Word не дозволяє вставляти розрив сторінки між даним і наступним абзацем. Рис. 6.12 С новой страницы –– абзац виводиться з нової сторінки. Запретить нумерацию строк –– якщо рядки документа нумеруються, абзац виключається з нумерації. Запретить автоматический перенос слов — до абзацу не застосовується автоматичне розставляння переносів. Лівим відступом абзацу називається відстань, на яку ліва межа тексту абзацу віддалена від лівого поля сторінки (позитивний відступ) або на яке вона заходить в ліве поле (негативний відступ). Аналогічно, правим відступом абзацу називається відстань, на яку права межа тексту абзацу віддалена від правого поля сторінки (позитивний відступ) або на яке вона заходить в праве поле (негативний відступ). Полями називають відстань між ділянкою, в якій може розташовуватися текст, і краями паперу; розмір полів встановлюється в процесі настроювання параметрів сторінки. Найпростіший спосіб освоїти різні параметри відступу — міняти їх значення і стежити за змінами в зразку тексту. Междустрочным интервалом називається сумарна висота кожного рядка тексту в абзаці. Форматувати абзаци можна також за допомогою панелі інструментів форматування і лінійки. 6.9.3. Обрамлення абзаців Для того щоб зробити обрамлення абзацу, необхідно: 1. Виділити абзац. 2. Виконати команду Формат/Границы и заливка. 3. У вікні Границы и заливка змінити тип, колір та ширину ліній обрамлення. 4. На закладці Заливка вибрати тип заливки та натиснути кнопку ОК. 6.10. Форматування сторінки Створюючи сторінки у редакторі Word, можна використати засоби форматування, призначені для обробки документів. Наприклад, можна надати тексту напівжирне зображення за допомогою кнопки Полужирный або вибрати стиль Заголовок 1 зі списку стилів. Абзаци автоматично забезпечуються інтервалами як на початку, так і в кінці. Щоб створити абзац без інтервалів, натисніть клавіші Ctrl + Enter. До засобів форматування сторінок входять ефекти форматування символів Подчеркнутый, С тенью, Утопленный, Междустрочный интервал, Поля, Межсимвольный интервал, Кернинг, параметри тексту, що обтікається, та інтервали між абзацами. Можна використати символи табуляції. Виділеному тексту можуть бути надані формати зображення полужирный, курсив, подчеркивание, зачеркнутый, верхний і нижний индексы. Розмір символів виділеного тексту може бути змінений у межах, встановлених для шрифтів, що підтримуються програмою Word. Для швидкого переходу до наступного доступного розміру шрифту використайте кнопки збільшення і зменшення розміру шрифту. Тип шрифту також може бути змінений. Щоб вибрати кольори для тексту, гіперпосилань і переглянутих гіперпосилань на всій сторінці, використайте діалогове вікно Цвет текста (меню Формат). Для зміни кольору виділеного тексту, наприклад слова чи пропозиції, використайте кнопку Цвет шрифта. Під час установлення кольорів, що використовуються за замовчанням, кольори тексту, задані за допомогою кнопки Цвет шрифта, не міняються. Для зміни відступу тексту по чверті дюйма за раз використайте кнопки збільшення і зменшення відступу. Для зміни вирівнювання тексту використайте кнопки По левому краю, По центру, По правому краю і По ширине. 6.11. Розставляння переносів Для надання документу професійного вигляду використайте розставляння переносів. Таким чином можна зменшити порожні ділянки, вирівнюючи за шириною, або вирівняти рядки тексту у вузьких колонках. Word дає можливість розставляти переноси в тексті як автоматично, так і примусово. В останньому випадку дефіси проставляє сам користувач. Можна також вставляти м’які переноси, які використовуються тільки в тих випадках, якщо слово розташовується в кінці рядка, і нерозривні дефіси, що дає змогу залишати в одному рядку слово, написане через дефіс. Порада. Найкраще розставляти переноси в тексті після повного завершення його написання і редагування, оскільки навіть невелике додавання або видалення тексту в документі може зіпсувати результати розставляння переносів. 6.11.1. Автоматичне розставляння переносів 1. Виберіть команду в меню Сервис/Язык, а потім команду Расстановка переносов (див. рис. 6.4). 2. Встановіть прапорець Автоматическая расстановка переносов. 3. У полі Ширина зоны переносов слов укажіть інтервал, який потрібно залишати між кінцем останнього слова рядка і правим полем сторінки. Щоб зменшити кількість переносів, зробіть зону перенесення ширшою. Щоб зменшити нерівність краю правого поля сторінки, зробіть зону перенесення вужчою. 4. У полі Макс. число последовательных переносов укажіть максимальне число рядків, що йдуть підряд і можуть закінчуватися переносами. Примітка. Щоб відмовитися від автоматичного розставляння переносів у кількох абзацах тексту, виділіть текст, виберіть команду Абзац у меню Формат, виберіть вкладку Положение на странице, а потім встановіть прапорець Запретить автоматический перенос слов. Пам’ятайте, що переноси не розставляються у тексті, позначеному Без проверки. 6.11.2. Вставляння м’яких переносів Щоб слово або речення розривалося тільки в тому випадку, якщо воно випадає на кінець рядка, використайте так зване «м’яке перенесення». Якщо текст буде відредагований після розставляння таких переносів, що стали непотрібними, переноси просто не будуть виведені на друк. 1. Встановіть курсор у місце, куди слід вставити перенос. 2. Натисніть клавіші Ctrl + Дефіс. 6.11.3. Вставка нерозривних дефісів 1. Встановіть курсор у місце, куди потрібно вставити нерозривний дефіс. 2. Натисніть клавіші Ctrl + Shift + Дефіс. 6.11.4. Примусове розставляння переносів 1. Щоб виконати розставляння переносів у частині документа, виділіть потрібний фрагмент. Щоб виконати розставляння переносів у всьому документі, пересвідчіться, що в ньому немає виділених фрагментів. 2. Виберіть команду Сервис/Язык, а потім команду Расстановка переносов. 3. Натисніть кнопку Принудительно. 4. Якщо в тексті будуть знайдені слово чи фраза, які потребують розставляння переносів, і ви згодні із запропонованим програмою розбиттям, натисніть кнопку Да. Щоб вставити переноси в іншій частині слова, перейдіть до потрібного місця за допомогою клавіш переміщення курсора, а потім натисніть кнопку Да. 6.12. Стилі та шаблони 6.12.1. Поняття стилю Стиль це іменований і збережений набір параметрів форматування. Стилі задають зовнішній вигляд різних елементів тексту в документі, наприклад, заголовків, підписів під малюнками й основним текстом. Стилі дають можливість застосувати до абзацу чи слова цілу сукупність атрибутів форматування за одну дію. Якщо потрібно змінити форматування якогось одного елемента тексту, то досить змінити стиль, що був застосований до цього елемента. Стилі значно полегшують форматування документа. Крім того, з їх допомогою створюються структури і змісти. Якщо, використовуючи стилі, потрібно змінити зовнішній вигляд тексту, відформатованого за допомогою одного зі стилів, то досить перевизначити цей стиль. Нехай, наприклад, під час форматування всіх заголовків у документі використовувалися вирівнювання по лівому краю та напівжирний шрифт «Arial Cyr» розміру 14. Тоді, щоб пізніше змінити форматування на вирівнювання по центру і шрифт «Arial Cyr» розміру 16, зовсім не потрібно буде застосовувати форматування до кожного заголовка. Досить буде змінити властивості стилю. Стилі автоматично створюються в процесі набору документа, якщо встановлений прапорець Определять стили (команда Автозамена меню Сервис, вкладка Автоформат під час введення). При цьому Word автоматично відстежує тип форматування та розташування тексту, а потім застосовує зв’язаний з цим форматуванням стиль. Наприклад, під час набору в рядку лише кількох слів, збільшення розміру шрифту і вирівнювання тексту по центру може бути застосований стиль заголовка. Стилі, що були створені автоматично, можна перевизначити. Крім цього, є можливість автоматичного відновлення створених стилів. Word відстежує зміну тексту, в якому міститься стиль, а потім оновлює стиль і змінює форматування всіх елементів тексту з цим стилем. За бажання автоматичне створення та відновлення стилів може бути вимкнуто. Стилі також застосовуються для створення змісту і структур. Наприклад, у разі вибору команди Оглавление и указатели в меню Вставка Word автоматично створює зміст документа на основі заголовків. У програмі Word є кілька визначених стилів, але можна створювати власні. Word має два типи стилів: ·          стилі абзацу застосовують до цілих абзаців; ці стилі можуть містити в собі всі елементи форматування, що стосуються абзацу: шрифт, міжрядковий інтервал, відступи, табулятори, рамки і т. ін. ·          Стиль є в кожного абзацу. Стиль абзацу, використовуваний за замовчуванням, називається Normal. ·          стиль символу застосовується до будь-якої частини тексту і містить у собі будь-які елементи форматування, що впливають на зовнішній вигляд символу: гарнітуру та розмір шрифту, його накреслення тощо (одне слово, будь-які параметри форматування, які можна задати у вікні команди Формат/Шрифт). Не існує стилю символу, використовуваного за замовчуванням. Коли застосовують стиль символу, його параметри форматування застосовуються на додаток до вже встановленого. Приміром, якщо ви застосуєте стиль символу з напівжирним накресленням до речення, вже відформатованого курсивом, слова будуть виділені напівжирним курсивом. 6.12.2. Присвоєння стилю тексту Для того, щоб присвоїти стиль абзацу відразу кільком абзацам, потрібно їх виділити. Для присвоєння стилю абзацу одному абзацу потрібно установити курсор де-небудь у його межах. Для присвоєння якого-небудь стилю символу текстовому блоку виділіть останній, а потім виконайте такі операції (рис. 6.13). Рис. 6.13 1. Клацніть на кнопці зі стрілкою в списку, що розкривається, Стиль панелі форматування для перегляду списку всіх доступних стилів, у якому назву кожного стилю написано шрифтом, що відповідає стилю. Символи, що знаходяться праворуч у цьому списку, вказують на стиль абзацу чи символу, а також на розмір шрифту і вид вирівнювання. 2. Виберіть потрібний стиль, клацнувши на його імені. Стиль буде застосований до виділеного тексту. Для скасування стилю символу, що ви присвоїли тексту, виділіть текст і застосуйте стиль Основной шрифт. Насправді це, скоріше, не стиль, а вказівка на те, що параметри форматування, визначені в стилі поточного абзацу, повинні бути застосовані до тексту. 6.12.3. Створення нового стилю Ви не обмежені використанням існуючих стилів Word. Створення власних стилів — одна з головних переваг, що їх надає Word у роботі зі стилями. Один із шляхів створення нового стилю (за заданим прикладом) такий. 1. Знайдіть абзац, до якого ви хочете застосувати новий стиль. 2. Відформатуйте цей абзац на свій розсуд. Іншими словами, застосуєте ті види форматування, що ви хочете включити у визначення нового стилю. 3. Встановивши курсор де-небудь у цьому абзаці, відкрийте список стилів на панелі інструментів чи форматування, натисніть клавіші Ctrl + Shift + S (обидві дії дають той самий результат). 4. Надрукуйте нове ім’я стилю і натисніть клавішу Enter. На четвертому кроці не вводьте ім’я вже існуючого стилю. Якщо ви зробите це, до вашого абзацу буде застосований вже існуючий стиль, і всі зміни формату, зроблені вами, будуть утрачені. Але якщо це все-таки станеться, відновіть втрачене за допомогою команди Правка/Отменить применение стиля, потім повторіть пп. 3, 4, увівши нове ім’я стилю. Можна створити новий стиль, вносячи зміни формату в діалогові вікна. Вам доведеться використовувати цей метод для створення стилю символу. Ви можете створити стиль з нуля чи взяти за основу вже існуючий стиль. Якщо ви виберете другий метод, у новому стилі залишаться всі види форматування, властиві старому, крім того, туди ввійдуть усі зміни та доповнення, що ви внесете, визначаючи стиль. Ось що вам потрібно зробити. 1. Виберіть команду Формат/Стиль, щоб відкрити діалогове вікно Стиль (див. рис. 6.11). 2. Натисніть кнопку Создать, з’явиться діалогове вікно Создание стиля. 3. Зі списку, що розкривається, Стиль виберіть стиль Абзаца чи Символа. 4. Клацніть у текстовому полі Имя і введіть ім’я нового стилю. 5. Якщо ви хочете, щоб новий стиль ґрунтувався на вже наявному, виберіть потрібний базовий стиль зі списку, що розкривається, Основан па стиле. 6. Якщо ви хочете, щоб новий стиль став частиною шаблону, на якому базується поточний документ, установіть прапорець Добавить в шаблон. Якщо ви не зробите цього, новий стиль буде використовуватися тільки в поточному документі. 7. Прапорець Обновлять автоматически доступний тільки в разі створення стилю абзацу. Якщо ви його встановите, то в процесі внесення вручну змін формату абзацу, якому присвоєний даний стиль, усі зміни будуть внесені в опис стилю. 8. Натисніть кнопку Формат і виберіть Шрифт чи Рамка для указання шрифта і/чи рамки в новом стиле. Коли ви внесете зміни формату, в ділянці вікна Образец ви побачите, який вигляд матиме новий стиль, а в ділянці вікна Описание з’явиться опис елементів стилю. 9. Для створення стилю абзацу натисніть кнопку Формат і виберіть Абзац, щоб установити відступи та міжрядкові інтервали для стилю, а також виберіть Табуляция для вказівки табуляторів нового стилю. 10. Натисніть кнопку OK для повернення в діалогове вікно Стиль. 11. Натисніть кнопку Применить для присвоєння нового стилю поточному текстовому блоку чи абзацу. Натисніть кнопку Отменить (Закрыть), щоб зберегти опис нового стилю, не присвоюючи його ніякому тексту. 6.12.4. Зміна стилю Ви можете змінювати параметри форматування будь-якого стилю абзацу чи символу, якщо стиль створений власне вами або визначений Word. Коли ви зробите це, буде змінений текст документа, до якого був застосований даний стиль. Для цього виконайте такі операції. 1. Виберіть команду Формат/Стиль для відкриття діалогового вікна Стиль. 2. Виберіть зі списку, що розкривається, Список, які стилі вивести в списку стилів. ·          Все стили. Усі стилі, визначені в поточному документі. ·          Используемые стили. Стилі, що присвоєні тексту поточного документа. ·          Специальные стили. Усі визначені користувачем стилі поточного документа. 3. У списку Стили клацніть на назві стилю, який ви хочете змінити. 4. Натисніть кнопку Изменить. З’явиться діалогове вікно Изменение стиля, що має такий самий вигляд, як і вікно Создание стиля. Зазначте нові параметри форматування стилю. 5. Натисніть кнопку ОК для повернення в діалогове вікно Стиль, потім — кнопку Закрыть. Використання стилю дає змогу автоматизувати роботу, вибираючи потрібний стиль для певного фрагмента тексту, і не потрібно знову вибирати позиції табуляції, вирівнювання тексту, тип, розмір шрифту і т. ін. 6.12.5. Створення шаблону У шаблонах зберігаються стандартні тексти, панелі інструментів, макроси, сполучення клавіш, стилі й елементи списку автотексту. Найпростіший спосіб створити шаблон — відкрити документ, що містить елементи, які потрібно використовувати повторно, і зберегти його як шаблон. Якщо зберегти шаблон у папці «Шаблоны», то він з’явиться на вкладці Общие у разі вибору команди Создать (меню Файл). Якщо зберегти шаблон в одній з папок, вкладених у папку Шаблоны, наприклад, Записки чи Отчеты, то, обравши команду Создать, матимемо його на вкладці з відповідною назвою. Щоб створити новий шаблон на основі існуючого документа, виберіть команду Открыть в меню Файл, а потім відкрийте потрібний документ. Щоб створити новий шаблон на основі існуючого, виберіть команду Создать в меню Файл. Виберіть шаблон, схожий на новостворюваний, установіть перемикач Новый документ у положення Шаблон, а потім натисніть кнопку ОК. Виберіть команду Файл/Сохранить как. Виберіть значення Шаблон документа в полі Тип файла. Це значення автоматично з’явиться у разі збереження файла, для якого під час створення був установлений тип Шаблону. За замовчуванням у полі Папка відкриється папка Шаблоны. Щоб побачити список шаблонів на окремій вкладці в діалоговому вікні Создание документа, відкрийте одну з папок, вкладених у папку Шаблоны. Введіть ім’я для нового шаблону в полі Имя файла і натисніть кнопку Сохранить. Додайте текст чи малюнки, що повинні з’являтися в усіх нових документах, що базуються на цьому шаблоні, і видаліть усі елементи, що не повинні з’являтися в документах. Внесіть необхідні зміни в розміри полів і сторінок, визначте орієнтацію сторінок, стилі й інші параметри форматування. Натисніть кнопку Сохранить, а потім виберіть команду Закрыть в меню Файл. Щоб зробити елементи списку автотексту і макроси доступними лише для документів, що базуються на новому шаблоні, збережіть їх у новому шаблоні, а не в шаблоні Обычный. 6.12.6. Зміна шаблону Виберіть команду Файл/Открыть, а потім відкрийте шаблон, що потрібно змінити. Якщо в діалоговому вікні Открытие документа немає списку шаблонів, виберіть значення Шаблон документа в полі Тип файла. Змініть будь-які з наявних у шаблоні написи, малюнки, стилі, формати, макроси, елементи списку автотексту, панелі інструментів, настроювань меню і сполучень клавіш. Натисніть кнопку Сохранить. Внесені в зміст і форматування шаблону зміни позначаються на всіх нових документах, створених на основі даного шаблону; існуючі документи не зміняться. Змінені стилі будуть оновлені в існуючих документах, тільки якщо встановлено прапорець Автоматически обновлять стили документа. Встановіть цей прапорець у вікні Шаблоны и надстройки, що викликається у разі вибору команди Сервис/Шаблоны и надстройки в меню. 6.12.7. Швидке створення листів, записок та інших документів Використання шаблонів і майстрів дає можливість заощаджувати час при створенні стандартних документів. Наприклад, майстер записок допоможе створити грамотно оформлену службову записку, а майстер Web-сторінок істотно спрощує роботу з Web-сторінками. Частина шаблонів і майстрів установлюється у разі виконання типової установки, інша частина — тільки за вибіркової установки; деякі шаблони містяться на компакт-дисках. Щоб визначити, які шаблони та майстри є в наявності, виконаєте такі дії: запустіть програму встановлення і виберіть додаткові шаблони та майстри. Ось неповний перелік документів, що можуть бути створені за допомогою шаблонів і майстрів: юридичні документи, службові записки, листи, факсимільні повідомлення, звіти, дисертації, довідники, бюлетені, посібники, брошури, календарі, Web-сторінки, розклади, порядок денний, резюме, замовлення та рахунки-фактури. Переконавшись, що необхідний майстер чи шаблон установлений, виберіть команду Файл/Создать (рис. 6.14), перейдіть на вкладку, що відповідає шаблону чи майстру. Рис. 6.14 Використовуючи шаблони, можна полегшити собі роботу, не вибираючи заново параметри введення тексту. Резюме. Майстер резюме допомагає організувати відомості про освіту, навички та досвід роботи, які необхідні для написання резюме. Він надає декілька вбудованих заголовків, які можуть бути розташовані в довільному порядку, а також дає можливість вставляти додаткові заголовки. Крім того, існує можливість створення титульної сторінки та відправлення резюме електронною поштою чи факсом. Останнє можливе лише за наявності в комп’ютері електронної пошти або засобу для відправлення факсимільних повідомлень. Для створення резюме виконайте такі дії: 1) виберіть команду Создать в меню Файл; 2) виберіть вкладку Другие документы; 3) двічі натисніть значок Мастер резюме; 4) далі виконуйте вказівки майстра. Резюме готове. Для його створення можна також використати існуючі шаблони резюме: Изысканное резюме, Современное резюме, Стандартное резюме. 6.13. Створення та зберігання документів 6.13.1. Створення документів Створюючи новий документ, слід подати команду Файл/Создать або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Стандартная. При цьому відкривається вікно діалогу Создание документа. Створюючи документ, на вкладинці Общие у полі Создать слід встановити опцію Документ. Як правило, текстовий редактор використовують для підготовки типових документів. Word пропонує користувачу стандартні форми таких документів та інструменти для їх використання. Основними інструментами є шаблони, майстри. Шаблон — це порожній бланк, у якому користувач заповнює потрібні поля і своєю інформацією. Шаблон може попередньо включати деякі заповнені поля, які є спільними для всіх документів даного типу. Майстер базується на шаблонах, вони дають можливість ще більше спростити процес введення даних у документ. Якщо, заповнюючи шаблон, користувач самостійно переміщується по документу, розміщує в ньому інформацію, то за допомогою майстрів дані заносяться в процесі діалогу майстра з користувачем. Після натиснення кнопки ОК вікна діалогу Создать редактор відповідно до вибраного шаблону створить вікно документа з іменем Документ. Переглянути шаблони, приєднані до активного документа, можна за допомогою команди Файл/Создать/Шаблоны. Якщо користувача не задовольняють наявні шаблони та майстри, він може створити власний шаблон або змінити один з існуючих. Для зміни шаблону слід відкрити файл шаблону (файли стандартних шаблонів мають розширення dоt., вони розміщуються в каталозі MS Office/Шаблоны), відредагувати його як звичайний документ і зберегти. Для створення нового шаблону слід подати команду Файл/ Создать і вибрати Новый документ на вкладинці Общие вікна діалогу Создание документа встановити опцію Шаблон. Після натиснення кнопки ОК на екран виведеться вікно шаблону. Від вікна документа воно відрізняється лише назвою рядка заголовка — Шаблон замість Документ. Далі слід ввести необхідні дані (параметри форматування, текстові поля) і зберегти шаблон. Щоб зберегти документ як шаблон, слід подати команду Файл/Сохранить как, а потім у полі Тип файла вибрати елемент Шаблон документа. Правила дотримання якісного стилю роботи вимагають для кожного документа (в тому числі і для шаблону) заповнення довідки, в яку включаються основні відомості про документ. Тому після збереження нового документа чи шаблону бажано виконати команду Файл/Свойства і заповнити потрібні рядки у вікні діалогу Свойства. Команда Формат/Библиотека стилей відкриває вікно Библиотека стилей, в якому відображається список шаблонів. Вибравши потрібний шаблон, можна побачити в полі Описание, який вигляд матиме документ, форматований цим шаблоном. Перемикач Просмотреть дає змогу виводити в поле Описание, крім документа, зразок шаблону чи приклад документа, заповнений з використанням і шаблону. Збереження документів. Для збереження тексту документа в каталозі на магнітному диску слід виконати команду Файл/Сохранить або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Стандартная. Якщо документ новий і команда виконується для нього вперше, то відкривається вікно діалогу Сохранение документа. У цьому вікні можна вказати дисковод, папку, ім’я і розширення, під яким документ буде збережений. За замовчуванням документам Word присвоюється розширення DОС. Після збереження тексту в заголовку вікна документа ім’я Документ змінюється на ім’я, під яким збережено документ. У вікні діалогу є однорядковий список Тип файла. Він дає можливість інвертувати документ у формати, відмінні від Word (наприклад, формат MS DOS, формати інших текстових редакторів). Для цього слід розкрити список і обрати потрібний формат. Якщо команда Файл/Сохранить виконується не вперше або документ завантажувався з магнітного диска, то за командою Файл/Сохранить документ записується на диск під старим іменем без діалогу з користувачем. Якщо ж потрібно зберегти файл під новим іменем, в іншій папці чи з іншим форматом, то потрібно виконати команду Файл/Сохранить как. При цьому відкривається вікно діалогу Сохранение документа, й усі дії користувача аналогічні діям у разі збереження нового документа. Будь-який документ можна автоматично записувати на диск через певний інтервал часу. Для цього слід встановити режим автоматичного збереження, виконавши команду Сервис/Параметры і вибравши вкладнику Сохранение, — на екрані з’явиться відповідне вікно діалогу. В цьому вікні основний інтерес являють три опції: 1) Всегда создавать резервную копию. У разі встановлення цієї опції Word завжди зберігатиме останню версію документа, а також його попередню резервну копію з тим самим іменем, що й основний документ, але з розширенням ВАК; 2) Разрешить быстрое сохранение. У цьому режимі зберігаються тільки зміни в документі; 3) Автосохранение каждые … мин. Word зберігатиме редагований документ через зазначені інтервали без команд користувача. 6.13.2. Збереження документа Певно, ви вже не раз переконувалися, що документ, з яким працюєте, треба зберігати часто. Як ми вже говорили, ваш документ під час роботи перебуває в оперативній пам’яті і не гарантований від випадковості, одна з яких — зникнення живлення в електричній мережі — в одну мить може знищити кількагодинну працю, тож не забувайте систематично зберігатися. Це не сповільнить вашої роботи, від якої вам не хотілося б відволікатися. Процедура збереження досить проста і забирає небагато часу. Встановіть покажчик миші на кнопці із зображенням дискети і натисніть кнопку миші або виберіть у меню Файл/Сохранить, чи Сохранить как. Тільки тоді ваша робота буде в безпеці, оскільки вона буде записана на жорсткий диск. Часте збереження, що виконується регулярно, також скорочує час підсумкового збереження документа на диску в кінці сеансу роботи. Таким чином, ви ще й заощаджуєте час, що також важливо. До того ж, цей спосіб зручний ще й тим, що Word автоматично приєднує новий збережений фрагмент до матеріалу, який уже є за замовчуванням. Для збереження документа потрібно дати ім’я файлу, а також вирішити, в якій папці і на якому диску його розмістити. Якщо необхідно зберегти результати роботи у вигляді різних варіантів, можна давати ім’я файлу, кожен раз дещо змінюючи його — наприклад, присвоюючи йому номер, або доповнюючи ім’я іншою літерою абетки. Таким чином, якщо є необхідність, ви завжди можете повернутися до більш ранньої версії та порівняти варіанти. 6.13.3. Завантаження документа Будь-який текст, який був збережений під певним іменем, можна завантажити для перегляду або редагування. Для цього подати команду Файл/Открыть — на екрані з’явиться вікно діалогу Открытие документа, в якому можна вказати диск, папку, файл. Опція Тип файла дає можливість завантажувати документи у форматі, відмінному від формату Word. Процедура вибору формату подібна до аналогічної процедури для вікна діалогу Сохранить как. 6.1.13.4. Закриття файла Після завершення роботи над документом можна закрити файл командою Файл/Закрыть — вікно документа очиститься. Якщо документ не був збережений, то Word запропонує його зберегти. 6.14. Відкриття файла, що недавно використовувався MS Word пам’ятає кілька останніх документів, з якими ви працювали. Звичайно вони внесені в список меню Файл. Можна швидко відкрити будь-який з них, вибравши його зі списку документів. Для відкриття недавно закритого файла слід відкрити меню Файл і вибрати ім’я файла в нижній частині меню. Можна встановити число файлів, назви яких з’являтимуться в списку меню Файл. Для встановлення числа файлів необхідно вдатися до списку меню Сервис/Параметры, далі вибрати вкладку Общие, встановити прапорець Помнить список из … файлов і обрати кількість останніх файлів у списку. 6.15. Підсумкова інформація Отримати підсумкову інформацію про роботу можна за допомогою вікна діалогу Свойства. Це вікно діалогу включає інформацію, примітки, які згодом допоможуть вам полегшити завдання пошуку файлів. Якщо ви періодично вноситимете інформацію в рядки вікна діалогу, то про кожен створений вами файл будуть дані, за якими можна відшукати ваш файл тоді, коли вами створено вже багато файлів, а ім’я або папка і т. ін. забуті. Ось тоді заповнене колись вами вікно діалогу Свойства зможе зробити вам неоціненну послугу. Розглянемо детальніше вікно діалогу Свойства (рис. 6.15). Рис. 6.15 Для переходу необхідно вибрати меню Файл/Свойства. Вкладки Общие і Статистика не вимагають вашої участі, вони заповнюються автоматично. Вкладка Документ містить загальні відомості, такі як: Тема, Автор, Руководитель, Учреждение, Группа, Ключевые слова, Заметки. Ці поля введення ви маєте заповнити самотужки, причому в кожне з полів потрібно вводити не більше 255 символів. 6.15.1. Автоматичне збереження документів MS Word може автоматично зберігати ваші документи через певний часовий інтервал. У разі автозбереження ваш документ буде тимчасово збережений у спеціально створеному для цього файлі і з ім’ям, відмінним від вашого імені файла. Збережені автоматично файли будуть внесені в папку ТЕМР, і жодних дій з таким файлом ви не зможете зробити. Але в разі, якщо ваш файл знищиться з технічних причин, він зараз же буде відновлений, причому на своєму місці, в своєму каталозі, під колишнім ім’ям. Якщо обійшлося без прикрощів, у кінці сеансу роботи ви все одно повинні обов’язково зберегти ваш файл, як завжди, використовуючи команду Файл/Сохранить або Файл/Сохранить как. Таким чином, використання автозбереження не звільняє вас від збереження в процесі й у кінці роботи, зате підстраховує вас від втрати інформації. Виберіть меню Сервис/Параметры або Файл/Сохранить как, а у вікні діалогу, що відкрилося, натисніть кнопку Параметры. У вікні діалогу Параметры виберіть вкладку Сохранение. На вкладці Сохранение встановіть прапорець Автосохранение каждые… мин і виберіть у вікні потрібний часовий інтервал, через який відбуватиметься автозбереження. Поки ви працюєте над вашим документом, MS Word періодично зберігає його. Через зазначені вами часові інтервали на панелі стану з’являється індикація, що свідчить про те, що ваш файл збережений. Якщо з якоїсь незалежної від вас причини ви змушені перезавантажитися, то можна не турбуватися про документ: він збережений практично цілком, до останнього моменту автозбереження. Після перезавантаження будь-які файли, які були збережені, можуть бути відкриті знову. 6.15.2. Захист збереженого документа за допомогою пароля Якщо ви працюєте на комп’ютері паралельно з іншими користувачами і не хочете, щоб хтось міг відкрити ваш документ, внести в нього зміни і зберегти їх, MS Word може захистити ваш файл спеціальним паролем. Для запобігання відкриттю документа використовується Пароль для открытия файла. Встановіть його — вже годі буде відкрити файл, не ввівши пароль. В іншому випадку можна дозволити відкрити ваш файл, працювати з ним, але при цьому захистити його від змін. Тоді можна призначити Пароль разрешения записи. Можливий ще варіант, коли ви дозволяєте відкрити ваш документ, ознайомитися з ним, але не хочете, щоб з ним працювали, вносили зміни і т. ін. В цій ситуації можна використати вікно Рекомендовать доступ только для чтения, завдяки якому жодних дій з вашим файлом зробити не можна. Але цю заборону, на відміну від попередніх, легко зняти. 6.1.15.3. Призначення пароля Виберіть меню Файл/Сохранить как, або натисніть клавішу F12 і кнопку Параметры, або виберіть в меню Сервис/Параметры вкладку Сохранение (рис. 6.16). Рис. 6.16 У нижній частині вкладки Сохранение розташовані поля введення: пароль для открытия файла, пароль разрешения записи і прапорець рекомендовать доступ только для чтения. Введіть з клавіатури задуманий вами пароль. Коли ви спробуєте його надрукувати, то не побачите його, а в рядку будуть самі зірочки. Це зроблено для того, щоб людина, яка стоїть поряд, не змогла прочитати введений вами пароль на екрані. Ваш пароль може містити до 15 символів, включаючи букви, цифри, позначки та пропуски. Нехай вас не лякає, що пароль ваш не побачиш, головне, щоб ви його пам’ятали. Натисніть клавішу ОК. Повторно введіть пароль у вікно діалогу Подтверждение пароля, і знову натисніть клавішу ОК. Натисніть клавішу ОК на вкладці Сохранение. Тепер, коли файл захищений паролем, ніхто не зможе відкрити його. Не забудьте ваш пароль! Для видалення або заміни пароля, знову виконайте описані дії, і тільки після цього видалите існуючий пароль, який з’являється лише у вигляді низки зірочок, а потім надрукуйте новий, якщо це необхідно. Пароль дозволу запису встановлюється аналогічно. 6.15.4. Закриття документа Після того, як робота з документом закінчена, і файл збережений, ви можете закрити документ. Якщо відкрито відразу декілька документів, потрібно закрити кожен документ окремо. Існує кілька способів закриття документа, але за будь-якого з них у разі спроби закрити документ спочатку відкриється вікно запиту Сохранить изменения в документе, на який ви можете відповісти згідно зі своїми планами. Якщо ви маєте намір вийти з MS Word, то відповісте, як вважаєте потрібним, якщо ж ви помилково встановили курсор у цьому місці, натисніть кнопку Отмена, і вікно зникне. Після відповіді на запит документ закриється. Для закриття документа скористайтеся одним з наступних способів: ·          виберіть команду Файл/Закрыть; ·          натисніть кнопку Закрыть, розташовану в правому верхньому кутку вікна; ·          при подвійному натисканні кнопки системне меню не відкривається, а відразу з’явиться запит про збереження документа; ·          натисніть одночасно клавіші Alt + F4. 6.16. Використання графіки Текстові редактори призначені для введення і редагування тексту. Однак потужні сучасні редактори дають можливість розміщувати в документі й малюнки. В документі Word може бути вставлена графіка різних форматів (РСХ, ВМР, WМР, ТІF, РІС, DRW та ін.). Для роботи з цими форматами Word використовує графічні фільтри-програми, які дають можливість відображати графіку. Ці фільтри встановлюються за повної інсталяції Word. Фільтри не потрібні лише для роботи з графікою в форматах ВМР і WMF. 6.16.1. Розміщення графіки Слід встановити курсор у місце, де планується розміщення. Після цього потрібно виконати команду Вставка/Рисунок/ Из файла. На екрані з’явиться вікно діалогу Вставка рисунка. У цьому вікні слід вибрати диско, папку та ім’я файла. Ім’я вибирається зі списку Имя. У списку перебувають файли, тип яких вказано в однорядковому списку Тип файла. Натиснувши кнопку Вывод содержимого, у вікні побачимо зображення малюнка. Встановлений прапорець Связь с файлом створює зв’язок між документом і графічним файлом. Для оновлення цього зв’язку за кожної зміни графічного файла потрібно виконувати команду Правка/Связи. В цьому разі при кожному завантаженні документа з вбудованою графікою Word відображатиме останню версію графічного файла. Встановлений прапорець Хранить в документе зберігає графічне зображення всередині документа. Це має свої переваги і недоліки. Перевагою є те, що виключається втрата графіки, наприклад, під час копіювання тексту на дискету. З іншого боку, графіка значно збільшує розмір файла документа. Після встановлення всіх параметрів необхідно натиснути кнопку ОК, і графічний елемент буде встановлено в місце курсора. Якщо на екрані замість графіки з’явиться лише порожня рамка, то це означає, що Word позначив місце розташування графіки. Щоб зробити графіку видимою, слід виконати команду Сервис/Параметры, вибрати вкладинку Вид і відмінити опцію Пустые рамки рисунков. Щоб змінити масштаб і положення графіки в документі, потрібно відкрити контекстне меню і вибрати команду Формат рисунка, яка викличе на екран вікно діалогу Формат рисунка. Використовуючи це вікно, можна змінити масштаб, відстань між текстом і графікою. 6.16.2. Використання кадрів За замовчуванням Word вставляє графіку з вирівнюванням ліворуч. Текст закінчується над малюнком і продовжується під ним. Для того щоб текст обрамляв малюнок з усіх боків, його потрібно помістити в кадр. Кадр — це обмежена прямокутна ділянка документа, яка може оброблятися як окремий документ. У кадрі можна помістити будь-який елемент документа (текст, малюнок). Форматування кадру та основного документа може здійснюватися незалежно. Засоби Word дають можливість створювати в документі кадр, зазначивши його розміри та розташування. В кадр можна помістити виділений фрагмент документа. Кадр можна переміщувати по сторінці, змінювати його розміри, фіксувати його прив’язку до певного абзацу. Для створення кадру слід використати команду Вставка/Надпись. Курсор миші в цьому разі змінить свою форму на хрестик. Помістивши курсор у те місце документа, де передбачається розмістити лівий верхній кут документа, слід натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, розтягти кадр до потрібних розмірів. Якщо перед подачею команди в документі був виділений фрагмент, то розміри кадру відповідатимуть розмірам виділеного фрагмента. Якщо виділеного фрагмента немає, то створюється порожній кадр. Для виділення кадру слід помістити курсор миші всередину кадру і натиснути кнопку миші. Виділений кадр облямовується штриховою рамкою. Маніпуляції з кадром здійснюються в режимі перегляду розмітки сторінки. Для пересунення кадру слід встановити курсор на штриховій рамці. При цьому він набуває вигляду чотиристоронньої стрілки. Під час переміщення курсора, натиснувши кнопку, спостерігаємо разом з ним переміщення прямокутної штрихової рамки, яка показує нове розташування кадру. Після відпускання кнопки миші кадр переміститься на нове місце. Для зміни розміру кадру слід виділити кадр і встановити курсор на один із маркерів в обрамленні кадру. Після того як курсор набере вигляду двосторонньої стрілки, потрібно переміщати його доти, доки кадр не набуде потрібного розміру. Розміри, розташування та інші параметри виділеного кадру можна змінити, використовуючи команду Формат надписи контекстного меню. Ця команда відкриває вікно, у якому можна змінити параметри: Цвета и линии –– визначає колір заливки і лінії та тип і товщину лінії; Размер — визначає ширину і висоту кадру; Положение — визначає положення на сторінці по вертикалі та по горизонталі; Обтекание –– визначає, буде текст обрамляти кадр чи ні. Допоміжне оформлення документа можна виконати за допомогою команди Формат/Границы и заливка. На екрані з’являється вікно діалогу Границы и заливка, в якому слід відкрити вкладку Границы. Опція Тип вікна дає можливість включати/виключати обрамлення і задавати його тип (рамка, рамка з тінню). Опція Линия визначає тип лінії. Для встановлення кольору фону слід відкрити вставку Заливка вікна діалогу Границы и заливка абзаца та вибрати візерунок і колір фону виділеного фрагмента. Для встановлення обрамлення можна використовувати і кнопку Внешние границы панелей інструментів Форматирование. 6.16.3. Вставка тексту і малюнків, що часто використовуються Використайте автотекст і автозаміну для зберігання тексту і малюнків, які можуть знадобитися надалі: найменувань виробів, спеціальних символів, емблем організацій, належно відформатованих таблиць і т. ін. Для вставки елемента автотексту досить вибрати його зі списку. Вставка елементів, включених до списку автозаміни, здійснюється автоматично під час уведення тексту. Елементи списку автотексту також зручно використати для швидкого створення документів. Наприклад, написання листа можна істотно прискорити за рахунок використання готових фрагментів: привітання, прощання, зворотної адреси тощо. Крім того, існує можливість перенесення кількох об’єктів з різних частин одного або декількох документів і вставки їх єдиною групою в інше місце документа за допомогою скарбнички. 6.16.4. Вставка елемента списку автотексту 1. Встановіть курсор туди, куди потрібно вставити елемент списку автотексту. 2. Виберіть команду Вставка/Автотекст (рис. 6.17). Щоб побачити повний список елементів автотексту, в разі вибору команди Автотекст втримуйте натисненою клавішу Shift. 3. Якщо підменю містить список стилів абзаців (Обычный, Приветствия), виберіть стиль, пов’язаний з потрібним елементом автотексту. 4. Виберіть ім’я потрібного елемента списку автотексту. Рис. 6.17 Порада. Для вставки елемента списку автотексту також можна використати таку послідовність дій. Передусім включіть автозаповнення: виберіть команду Вставка/Автотекст, після чого встановіть прапорець Автозаполнение для автотекста и дат і натисніть кнопку ОК. Далі введіть у документ кілька перших символів імені елемента автотексту. Щоб прийняти запропонований елемент списку автотексту, натисніть клавішу Еnter або F3. В іншому випадку продовжте введення. 6.16.5. Зміна елемента списку автотексту 1. Вставте елемент списку автотексту в документ. 2. Внесіть необхідні зміни. 3. Виділіть змінений елемент списку автотексту. Щоб зберегти елемент разом з форматуванням абзацу, включіть символ абзацу у виділений фрагмент. 4. Виберіть команду Вставка/Автотекст, а потім команду Создать. 5. Введіть початкове ім’я елемента списку автотексту. 6.16.6. Створення приміток Для того, щоб вставити примітку в документ, необхідно пересунути курсор введення туди, де ви хочете вмістити примітку. Потім виконайте команду Вставка/Примечание, і в нижній частині екрана відкриється панель з лінійкою інструментів Примечание. Word вставить у текст і в панель примітки код, що складається з ініціалів користувача, заданих за умовчанням, і номери примітки. Введіть текст вашої примітки. Натисніть кнопку Закрыть лінійки інструментів Примечание, щоб прибрати з екрана панель приміток і погасити зображення кодів приміток. Для вставки нової примітки виберіть опцію Примечание з меню Вставка. Порада. Якщо натиснути Shift + F5 після введення примітки, Word залишить на екрані панель примітки разом з її кодами. 6.17. Робота з таблицями 6.17.1. Що таке таблиця? Таблиця надає вам можливість упорядкувати дані у вигляді рядків і стовпців. Кожен елемент таблиці, що називається коміркою, не залежить від інших елементів. Ви зможете побудувати таблицю з довільною кількістю рядків і стовпців. До того ж ви завжди зможете змінити розмір і форматування кожної комірки. Вона може містити текст, малюнок і взагалі все, що може містити документ Word. Єдиний виняток — у таблиці не може міститися інша таблиця. 6.17.2. Програми Office для створення таблиці Перед створенням таблиці необхідно визначити, яка з програм Office найкраще підходить для виконання даного завдання. Щоб створити таблицю, можна використовувати Word, Microsoft Excel чи Microsoft Access. Microsoft Excel і Word можуть виконувати автоматичне форматування таблиці. У Microsoft Access можливе форматування таблиці MS Graph у цілому. Для таблиці з графікою складного формату, такого, як маркіровані списки, користувальницькі вкладки, нумерацією, виступами, окремими комірками форматування й комірками з діагональною розбивкою, використовуйте Word. Якщо необхідні повні можливості реляційної бази даних, створіть таблиці в Microsoft Access. Для таблиці з можливістю її включення в презентацію PowerPoint використовуйте Word. Для таблиці зі складними обчисленнями, статистичним чи аналізом діаграмами використовуйте Microsoft Excel. Для реалізації складних умов сортування і пошуку використовуйте Microsoft Access чи Microsoft Excel. 6.17.3. Як вставити таблицю? Щоб вставити нову порожню таблицю в будь-яке місце свого документа, виконайте такі операції: 1) встановіть курсор у те місце документа, куди ви хочете вставити таблицю; 2) виберіть команду Таблица/Добавить/Таблица. З’явиться діалогове вікно Вставка таблицы (рис. 6.18); Рис. 6.18 3) у текстових полях Число столбцов і Число строк, клацаючи по стрілках чи набираючи на клавіатурі, введіть кількість рядків і стовпців майбутньої таблиці (якщо буде потрібно, ви зможете змінити ці дані); 4) для того, щоб застосувати один з видів автоформатування таблиць Word до своєї таблиці, натисніть кнопкою Автоформат, виберіть потрібне форматування, а потім натисніть кнопку ОК. (Про поняття автоформату ви довідаєтеся нижче.) 5) у текстовому полі Ширина столбца виберіть потрібну ширину стовпця. Виберіть Авто, щоб побудувати таблицю завширшки від лівого до правого поля чи краю сторінки, зі стовпцями однакової ширини; 6) натисніть кнопку ОК. У документі з’явиться порожня таблиця, в першій комірці якої перебуватиме курсор.

6.17.4. Робота в таблиці Коли курсор розташований у комірці таблиці, можна вводити і редагувати текст так само, як і в звичайному документі. Текст, введений у комірку, автоматично розбивається на рядки, коли його довжина перевищує ширину стовпця. Можна перемістити курсор у будь-яку комірку таблиці, клацнувши у ній мишею. До того ж ви можете пересуватися таблицею, використовуючи такі комбінації клавіш: Tab — для того, щоб перейти в наступну комірку цього рядка; Shift + Tab — у попередню комірку цього рядка; Alt + Home — першу комірку поточного рядка; Alt + PgUp — верхню комірку поточного стовпця; Alt + End — останню комірку поточного рядка; Alt + PgDown — останню комірку поточного стовпця. Якщо курсор перебуває в комірці, для пересування по таблиці можете використовувати клавіші зі стрілками. Для того, щоб вставити в таблицю символ табуляції, натисніть клавіші Ctrl + Tab. 6.17.5. Редагування і форматування таблиці Після того, як створили таблицю і внесли до неї дані, можете редагувати її вміст і форматувати зовнішній вигляд на свій розсуд. 6.17.6. Як видалити та вставити комірку, рядки та стовпці? Можна очистити комірку таблиці, видаливши її вміст. До того ж, завжди можна видалити цілі рядки і стовпці. Коли це зробите, стовпці, що розташовувалися правіше вилучених, і рядки, що знаходилися нижче вилучених, автоматично заповнять вакантне місце. Щоб видалити вміст комірки, виділіть її і натисніть клавішу Delete. Для видалення всього рядка чи стовпця таблиці проробіть таке: 1) встановіть курсор у будь-яку комірку рядка чи стовпця, що збираєтеся видалити; 2) виберіть команду Таблица/Удалить ячейки. З’явиться діалогове вікно Удаление ячеек; 3) виберіть Удалить всю строку чи Удалить весь столбец; 4) натисніть кнопку ОК. Рядок чи стовпець будуть вилучені. Для вставки рядка чи стовпця в таблицю виконайте такі операції: 1) встановіть курсор у комірку, ліворуч від якої ви хочете вставити новий стовпець чи новий рядок; 2) виберіть команду Таблица/Добавить столбцы, щоб вставити новий порожній стовпець ліворуч від виділеного. Виберіть команду Таблица/Добавить строки, щоб уставити новий чистий рядок вище виділеного. Для того, щоб вставити в таблицю більше одного рядка чи більше одного стовпця, виконайте такі операції: 1) виділіть стільки комірок, скільки рядків чи стовпців ви хочете вставити. Наприклад, щоб вставити три нові рядки між другим і третім рядком, виділіть у рядках 3, 4 і 5 комірок (у будь-якому стовпці); 2) виберіть команду Таблица/Выделить строку для вставки рядків чи Таблица/Выделить столбец для вставки стовпців; 3) виберіть команду Таблица/Добавить строку чи Таблица/Добавить столбцы відповідно. Для того, щоб вставити новий стовпець праворуч від усіх інших, зробіть ось що: 1) клацніть поруч із правим краєм таблиці; 2) виберіть команду Таблица/Выделить/Столбец; 3) виберіть команду Таблица/Добавить столбцы. 6.17.7. Переміщення та копіювання рядків і стовпців Щоб скопіювати чи перемістити весь рядок чи весь стовпець з одного місця в таблиці в інше, зробіть так: 1) виділіть стовпець чи рядок, перетягуючи курсор по комірках рядка чи стовпця, клацнувши в рядку чи стовпці, а потім вибравши Таблица/Выделить строку чи Таблица/Выделить столбец; 2) для копіювання натисніть Ctrl + C чи клацніть на кнопці Копировать стандартної панелі інструментів. Для переміщення натисніть клавіші Ctrl + Х чи кнопку Вырезать стандартної панелі інструментів; 3) встановіть курсор у нову позицію стовпця чи рядка. Стовпець чи рядок буде вставлений лівіше чи вище позиції курсора; 4) натисніть клавіші Ctrl + V чи натисніть кнопку Вставка стандартної панелі інструментів. 6.17.8. Як змінити ширину стовпця

Щоб швидко змінити ширину стовпця за допомогою миші, виконайте такі операції:

1. Встановіть покажчик миші на правій межі стовпця, ширину якого ви хочете змінити. Покажчик перетвориться на чотириспрямовану стрілку. 2. Перетягніть край стовпця для зміни його ширини. Ви можете використовувати діалогове вікно для зміни ширини стовпця. Для цього зробіть так: 1. Встановіть курсор у будь-яку комірку стовпця, ширину якого хочете змінити. 2. Виберіть команду Таблица/Высота и ширина ячеек. З’явиться діалогове вікно Высота и ширина ячеек. Якщо потрібно, клацніть на вкладці Столбец для доступу до параметрів стовпця. 3. У текстовому полі Ширина столбца введіть потрібне число з клавіатури чи скористайтеся подвійними стрілками поруч з полем. Зауважте, що ідентифікатор стовпця, з яким ви працюєте, зазначений поруч з полем. Щоб автоматично відрегулювати ширину стовпця до відповідно найдовшого його елемента, натисніть кнопку Автоподбор. 4. Клацніть у текстовому полі Интервал между столбцами для зміни інтервалу між стовпцями. Зміна цього параметра приведе до зменшення чи збільшення відстані між текстом у кожному осередку, лівою і правою межами комірки. 5. Натисніть кнопку Предыдущий столбец чи Следующий столбец для зміни параметрів інших стовпців таблиці. 6. Натисніть кнопку ОК. Ці зміни вплинуть і на нові стовпці таблиці. 6.17.9. Зміна висоти рядка в таблиці У документах Word кожен рядок у таблиці залежить від вмісту комірки в цьому рядку і роздільного абзацу, що додається до чи після тексту, якщо не було визначене зворотне. 1. Виберіть рядки для зміни. 2. Виберіть команду Высота и ширина ячейки в меню Таблица, а потім — вкладку Строка. 3. Виберіть потрібні параметри. Щоб для кількох рядків установити однакову висоту, виділіть потрібні рядки, а потім виберіть команду Выровнять высоту строк у меню Таблица. Можна також змінити ширину рядка за допомогою перетягування його меж по таблиці чи за допомогою маркерів на вертикальній лінійці в режимі розмітки. Утримання натиснутої клавіші Alt під час перетягування маркерів на лінійці змусить Word відобразити вимірювання ширини рядка. 6.17.10. Поділ комірки на кілька комірок у таблиці 1. Натисніть кнопку Таблицы и границы для відображення панелі інструментів Таблицы и границы. 2. Виберіть команду Нарисовать таблицу. Покажчик зміниться на перо. 3. Клацніть і перетягніть, щоб створити відділення для нових комірок. Щоб розділити кілька комірок, виділіть їх, а потім натисніть кнопку Разбить ячейки. Для одержання інформації про будь-який параметр натисніть кнопку зі знаком питання, а потім клацніть цей параметр. 6.17.11. Об’єднання кількох комірок в одну Можна об’єднати дві чи більше комірок, розташованих в одному рядку чи одному стовпці, в одну комірку. Наприклад, можна об’єднати кілька комірок, розташованих в одному рядку, для створення заголовка таблиці, загального для кількох стовпців: 1) натисніть кнопку Таблицы и границы для відображення панелі інструментів Таблицы и границы; 2) натисніть кнопку Ластик, а потім клацніть і перетягніть ластик по роздільниках комірок, які потрібно видалити. Щоб швидко об’єднати кілька комірок, виділіть їх, а потім натисніть кнопку Объединить ячейки. У разі злиття декількох комірок у стовпець для створення вертикально орієнтованого заголовка таблиці, загального для кількох рядків, використовуйте команду Направление текста (меню Формат) для зміни орієнтації заголовка тексту. Не можна змінювати напрямок тексту на сторінці Web. 6.17.12. Зміна вертикального вирівнювання тексту в комірці таблиці 1. Натисніть кнопку Таблицы и границы для відображення панелі інструментів Таблицы и границы. 2. Виберіть комірку, що містить текст для вирівнювання. 3. Для вирівнювання горизонтально орієнтованого тексту в комірці використовуйте кнопки Выровнять по верхнему краю, Центрировать по вертикали і Выровнять по нижнему краю. Для вирівнювання вертикально орієнтованого тексту в комірці використовуйте кнопки Выровнять по левому краю, Центрировать по горизонтали і Выровнять по правому краю. 6.17.13. Нумерація комірок у таблиці 1. Виділіть потрібні комірки для нумерації. Щоб занумерувати початок кожного рядка, виділіть лише перший стовпець у таблиці. 2. Натисніть кнопку Нумерованный список. 6.17.14. Рамки таблиці За замовчуванням межа таблиці Word — це одинарна тонка лінія навколо кожної комірки таблиці. Ви можете змінити межі і навіть видалити їх. Спосіб роботи з межами таблиці в основному такий самий, як за обрамлення звичайного тексту. Коротко нагадаємо основні кроки. 1. Виділіть комірку таблиці, межі яких ви хочете змінити. 2. Виберіть команду Формат/Границы и заливка… для відкриття діалогового вікна Границы и заливка… Якщо потрібно, клацніть на вкладці Граница. 3. Виберіть той вид межі, що вам потрібний, використовуючи ділянку Образец для перегляду вашої таблиці з обраними параметрами. 4. Натисніть кнопку ОК. Якщо в таблиці не відображаються межі, виведіть сітку, що не друкується, для полегшення роботи з таблицею. Виберіть Таблица/Отображать сетку для виведення сітки на екран чи Таблица/Скрыть сетку для роботи з таблицею без сітки. 6.17.15. Перетворення існуючого тексту в таблицю 1. Вкажіть місця поділу тексту на стовпці та рядки, вставивши у відповідні місця роздільники. Наприклад, вставка символів табуляції для поділу стовпців і вставка відміток абзацу для виділення кінців рядків. 2. Виберіть текст для перетворення. 3. Виберіть команду Преобразовать в таблицу в меню Таблица. 4. Встановіть потрібні параметри. Для одержання інформації про будь-який параметр натисніть кнопку зі знаком питання, а потім клацніть цей параметр. 6.17.16. Вставка даних з бази даних чи іншого джерела даних у вигляді таблиці За допомогою використання запиту для фільтрації, сортування й вибору певних полів можна одержати точну інформацію з джерела даних. Щоб зберегти дані в документі оновленими, можна створити зв’язок із джерелом даних. Усякий раз під час зміни даних у вихідному файлі Word може автоматично оновлювати їх у даному документі. 1. У документі Word виберіть місце вставки даних. 2. Відобразіть панель інструментів Бази даних, а потім натисніть кнопку Вставить базу данных. 3. Натисніть кнопку Получить данные. 4. Якщо потрібно використовувати Word для одержання, сортування та фільтрації даних: виберіть джерело даних, натисніть кнопку Открыть, а потім переходьте на крок 5. 5. Натисніть кнопку Отбор записей, виберіть потрібний критерій, а потім натисніть кнопку ОК. 6. Для настроювання форматування таблиці Word натисніть кнопку Автоформат, виберіть потрібні параметри, а потім натисніть кнопку ОК. 7. Виберіть команду Вставить данные. 8. В групі Вставить записи вкажіть, які записи варто включити в таблицю Word. 9. Якщо потрібна можливість поновлення даних у таблиці Word під час зміни джерела даних, установіть прапорець Вставить данные как поле. Word вставляє дані в таблицю у вигляді поля DATABASE, зв’язаного з джерелом даних. Щоб оновити поле, виберіть його в таблиці і натисніть клавішу F9. 6.17.17. Перетворення таблиці в текст У разі перетворення таблиці в текст можна поставити коми, символи табуляції, відмітки абзаців чи інші символи як роздільники перетворюваного тексту. 1. Виберіть потрібні рядки таблиці для перетворення їх в абзаци. 2. Виберіть команду Преобразовать в текст у меню Таблица. 3. В групі Разделитель виберіть символ, що буде використовуватися на межах стовпців. Рядки розділяються відмітками абзаців. 6.17.18. Поділ таблиці чи вставка тексту перед таблицею Щоб розділити таблицю на дві, виділіть рядок, що буде першим рядком другої таблиці. Щоб вставити текст перед таблицею, виділіть перший рядок таблиці. Виберіть команду Таблица/Разбить таблицу. 6.17.19. Дублювання заголовка таблиці на наступних сторінках 1. Виділіть рядок чи рядки тексту, що будуть використовуватися як заголовок таблиці. Виділений фрагмент має включати перший рядок таблиці. 2. Виберіть команду Заголовки в меню Таблица. Word автоматично дублює заголовки таблиці на нових сторінках, що є результатом автоматичних розривів сторінок. Word не дублює заголовків у разі уставки вручну розриву сторінки в межах таблиці. Дубльовані заголовки таблиці видимі лише в режимі розмітки. 6.17.20. Розрив рядка таблиці 1. Виділіть рядок, що з’явиться на наступній сторінці. 2. Натисніть Ctrl + Enter. 6.17.21. Друк усього рядка таблиці на одній сторінці 1. Виділіть таблицю. 2. Виберіть команду Высота и ширина ячейки в меню Таблица, а потім — вкладку Строка. 3. Зніміть прапорець Разрешить перенос строк на следующую страницу. 6.17.22. Сума рядка чи стовпця чисел 1. Виділіть комірку, в якій відображатиметься сума. 2. Виберіть команду Формула в меню Таблица. 3. Якщо виділена комірка знаходиться в самому низу стовпця чисел, Word пропонує формулу =SUM(ABOVE). Натисніть кнопку ОК, якщо це правильно. Якщо виділена комірка розташована праворуч від краю рядка чисел, Word пропонує формулу =SUM(LEFT). Натисніть кнопку ОК, якщо це правильно. Якщо між фігурними дужками видно коди поля — наприклад, {=SUM(LEFT)} — замість дійсної суми, Word відображає коди поля. Щоб відобразити результати коду поля, виберіть команду Параметры в меню Сервис, виберіть вкладку Вид, а потім зніміть прапорець Коды полей. Якщо даний стовпець чи рядок містить порожні комірки, Word не робитиме підсумовування всього стовпця чи рядка. Для підсумовування всього рядка чи стовпця введіть нулі в порожні комірки. Щоб швидко підсумувати рядок чи стовпець чисел, виділіть комірку, в якій міститиметься сума, а потім натисніть кнопку Автосумма на панелі інструментів Таблицы и границы. 6.17.23. Виконання обчислень у таблиці 1. Виділіть комірку, в яку буде поміщений результат. 2. Виберіть команду Формула в меню Таблица. 3. Якщо Word пропонує непідходящу формулу, видаліть її з поля Формула. 4. У списку Вставить функцию виберіть функцію. Наприклад, для складання чисел виберіть SUM. Для посилання на комірки таблиці введіть їх у дужках у формулу. Наприклад, для посилання на комірки А1 і В4 уведіть =SUM(а1, b4). 5. У поле Формат числа уведіть формат для чисел. Наприклад, для відображення чисел у вигляді відсотків виберіть 0,00 %. Word вставляє результат обчислення в обрану комірку у вигляді поля. Змінивши посилання на комірки, результати обчислень можна оновити, виділивши поле і натиснувши клавішу F9. 6.17.24. Редагування списку в таблиці за допомогою форми Якщо є таблиця, що використовується як список, можна легко ввести і відредагувати дані за допомогою форми. 1. Виділіть таблицю. У таблиці повинні бути присутні заголовки стовпців. В іншому разі Word використовує перший рядок як заголовки стовпців. 2. На панелі інструментів Базы данных натисніть кнопку Форма данных. 3. Виберіть потрібні параметри. 6.17.25. Автоматичне форматування таблиць Word пропонує безліч заготовлених форматів таблиць, за допомогою яких ви легко зміните зовнішній вигляд своєї таблиці. 1. Помістіть курсор у будь-яку комірку таблиці. 2. Виберіть команду Таблица/Автоформат. З’явиться діалогове вікно Автоформат таблицы (рис. 6.19). Це те саме діалогове вікно, що ви могли бачити, клацнувши на кнопці Автоформат у діалоговому вікні Вставка таблицы, коли створювали таблицю, як описано на початку цього уроку. Рис. 6.19 1. У списку Форматы представлені усілякі формати таблиць. Ви можете прокрутити цей список, причому виділений формат з’явиться в ділянці Образец. 2. Клацайте на назвах форматів доти, доки не виберете потрібний. 3. Натисніть кнопку ОК. Обраний формат буде застосований до вашої таблиці. 6.18. Межі 6.18.1. Додавання межі У документі Word можна додавати межу з будь-якого боку таблиці чи абзацу обраного тексту в документі. Можна додавати межу, що включає малюнок межі (такий, як ряд дерев), з будь-якого боку чи з усіх боків кожної сторінки в документі. Можна також додавати межі чи лінії до графічних об’єктів, у тому числі до написів, автофігур, малюнків та імпортованих малюнків. У документах Word усі таблиці за замовчуванням мають чорну тонку межу, що відображається при друку. На сторінках Web за замовчуванням таблиці не мають межі, що друкується. У документах Word можна використовувати команду Автоформат таблицы для додавання меж і автоматичного затінення таблиці. 6.18.2. Додавання межі до таблиці, абзацу чи до виділеного тексту 1. Щоб додати межу до таблиці, клацніть у будь-якому місці таблиці. Щоб додати межу до певних комірок, виділіть лише потрібні комірки, включаючи символи комірки. Щоб додати межу в абзац, клацніть у будь-якому місці абзацу. Щоб встановити межу тільки для певного тексту, такого, як слово, виділіть текст. Рис. 6.20 2. Виберіть команду Границы и заливка в меню Формат, а потім — вкладку Граница (рис. 6.20). 3. Виберіть потрібні параметри і переконайтеся, що в списку Применить к… обраний правильний параметр. 4. Для позначення того, що тільки окремі сторони мають межі, виберіть команду Другая в групі Тип. У вікні Образец клацніть символ діаграми чи використовуйте кнопки для установки та видалення меж. 5. Для визначення точної позиції межі щодо тексту натисніть кнопку Параметры, а потім виберіть потрібні параметри. 6.18.3. Додавання межі до сторінки в документі 1. Виберіть команду Границы и заливка в меню Формат, а потім — вкладку Страница. 2. Виберіть потрібні параметри. 3. Для визначення того, що тільки окремі сторони мають межі, виберіть команду Другая в групі Тип. У вікні Образец клацніть схему діаграми чи використовуйте кнопки для установки і видалення меж. 4. Щоб визначити окрему сторінку чи розділ з межею, виберіть потрібний параметр у списку Применить к… 5. Щоб визначити точне розташування межі на сторінці, натисніть кнопку Параметры, а потім виберіть потрібний параметр. 6.18.4. Додавання межі чи лінії до графічного об’єкта 1. Виділіть графічний об’єкт, який хочете змінити. 2. Для виведення панелі інструментів Рисование натисніть кнопку Рисование. 3. Для додавання кольору до лінії чи межі клацніть по стрілці поруч із кнопкою Цвет линий, а потім виберіть потрібний колір. Якщо потрібний колір відсутній у запропонованому списку, виберіть команду Дополнительные цвета, а потім виберіть колір на вкладці Обычные чи використовуйте вкладку Спектр для створення нового кольору. По закінченні натисніть кнопку ОК. Для зміни типу лінії чи межі натисніть кнопку Тип линии, а потім виберіть тип лінії із запропонованого списку чи натисніть кнопку Дополнительные линии і задайте потрібні параметри. Для створення штрихової лінії чи межі натисніть кнопку Тип штриха, а потім виберіть потрібний тип штриха. 6.18.5. Видалення межі Можна видаляти межі з будь-якої чи з усіх боків сторінки, чи абзацу обраного тексту в документі. Можна видаляти межі з окремих чи кількох комірок, рядків чи стовпців у таблиці. Наприклад, можна видалити лише деякі, не всі, горизонтальні межі всередині таблиці. Можна також видаляти межу графічного об’єкта включно з написом, автофігурою чи малюнком. 6.18.6. Видалення межі зі сторінки в документі 1. Виберіть команду Границы и заливка в меню Формат, а потім — вкладку Страница. 2. У групі Тип виберіть параметр Нет. Для видалення межі тільки з одного краю документа — наприклад, для видалення всіх меж за винятком верхньої — виберіть потрібні межі для видалення в діаграмі у вікні Образец. 6.18.7. Видалення меж таблиці, абзацу чи виділеного тексту 1. Щоб видалити всі межі з таблиці, клацніть в будь-якому місці таблиці. Щоб видалити межі для певних комірок, виділіть потрібні комірки, включаючи символи комірки. Щоб видалити межу абзацу, клацніть у будь-якому місці абзацу. Щоб видалити межу навколо певного тексту, такого як слово, виділіть текст. 2. Виберіть команду Границы и заливка в меню Формат, а потім — вкладку Граница. 3. У групі Тип виберіть параметр Нет. Щоб швидко видалити всі межі та заливання з таблиці, виберіть команду Автоформат у меню Таблица, а потім виберіть параметр Нет зі списку Формат. 6.18.8. Видалення межі тільки з частини таблиці 1. Натисніть кнопку Таблицы и границы для відображення панелі інструментів Таблицы и границы. 2. Клацніть стрілку поруч із кнопкою Тип линии, а потім виберіть Без границы. 3. Клацніть і перетягніть межі, які потрібно видалити. 6.18.9. Видалення межі графічного об’єкта 1. Виділіть графічний об’єкт, межу якого бажаєте видалити. 2. На панелі інструментів Рисование клацніть по стрілці поруч із кнопкою Цвет линии і виберіть Нет линий. 6.19. Зміна орієнтації тексту Можна відображати текст у виносках, написах, автофігурах і комірках таблиці, розташованих вертикально, а не горизонтально. 1. Виділіть виноску, напис, автофігуру чи комірку таблиці. 2. Виберіть команду Направление текста в меню Формат. 3. Виберіть потрібну орієнтацію. Можна також вертикально відображати вміст комірки таблиці, що може містити вертикально чи горизонтально орієнтований текст. 6.20. Використання стовпчиків у документі 6.20.1. Як використовувати стовпчик? Стовпчики (колонки) звичайно використовуються на газетних шпальтах, у брошурах і подібних документах. Рядки тексту в колонках коротші від звичайних, їх легше читати, крім того, стовпчики надають великі можливості під час форматування документа з малюнками, таблицями і т. ін. Word полегшує використання стовпчиків у документі. Стовпчики, які ви створите за допомогою Word, — це стовпчики в газетному стилі, тобто текст останнього рядка одного стовпчика продовжується в першому рядку наступного стовпчика сторінки. У документах, у яких рядки стовпчиків повинні йти пліч-о-пліч, використовуйте таблиці. Коли ви визначите розбивку на стовпчики для виділеного тексту, він буде розбитий на колонки, Word вставить лінії розриву розділів до і після виділеного тексту. Якщо ж ви не виділили текст заздалегідь, весь документ буде розбитий на стовпчики. Але якщо ваш документ розбитий на розділи, стовпчики будуть застосовані лише до тексту поточного розділу. 6.20.2. Створення стовпчиків У програмі Word є чотири заздалегідь визначені режими створення стовпчиків: ·          два стовпчики рівної ширини; ·          три стовпчики рівної ширини; ·          два нерівні за шириною стовпчики, причому ширший стовпчик розташовується ліворуч; ·          два нерівні за шириною стовпчики, причому ширший стовпчик розташований праворуч. Ви можете застосувати будь-який вид форматування колонок до всього документа, до поточного розділу, до виділеного тексту чи до тексту від поточної позиції курсора до кінця документа. Для цього слід виконати такі операції: 1. Якщо ви хочете розбити на стовпчики лише частину документа, виділіть текст, що потрапить у стовпчики, чи встановіть курсор у позицію, з якої починатиметься розбивка на стовпчики, Word вставить лінію розриву, якщо потрібно. 2. Виберіть команду Формат/Колонки… для відкриття діалогового вікна Колонки (рис. 6.21). Рис. 6.21 3. У ділянці вікна Тип виберіть потрібний вам формат стовпчиків, клацнувши на піктограмі з його зображенням. 4. За допомогою списку, що розкривається, чи поля Применить вкажіть, до якої частини документа застосувати розбивку на стовпчики. ·          Ко всему документу. Це можливо тільки в тому разі, якщо документ не розбитий на розділи; ·          К этому разделу. Це можливо, тільки якщо документ розбитий на розділи; ·          До конца документа. Word вставить лінію розриву замість поточної позиції курсора і застосує розбивку на стовпчики до останнього розділу документа. 5. Встановіть прапорець Разделитель для виведення вертикальної лінії між колонками (як у газеті). 6. Натисніть кнопку ОК. 6.20.3. Зміна стовпчиків Ви можете змінювати вже існуючі стовпчики: їх число, ширину й інтервал між ними. Для цього виконайте такі операції: 1. Встановіть курсор у стовпчик, який хочете змінити. 2. Виберіть команду Формат/Колонки… для відкриття діалогового вікна Колонки… Зміна параметрів у діалоговому вікні вплине на формат обраного вами стовпчика. 3. Для того, щоб застосувати стандартний формат стовпчика, клацніть на потрібній піктограмі в ділянці Тип діалогового вікна. 4. Для зміни ширини стовпчика і проміжку між стовпчиками введіть потрібні дані в текстові поля Ширина и промежуток (чи клацніть на відповідних стрілках поруч з полями). В ділянці Образец ви побачите, який вигляд матимуть змінені стовпчики. 6. Натисніть кнопку ОК. 6.20.4. Видалення стовпчиків Для того, щоб перетворити текст, розбитий на стовпчики, у звичайний текст (тобто в один стовпчик), виконайте такі дії. 1. Виділіть текст, що ви збираєтеся перетворити, в один стовпчик. 2. Виберіть команду Формат/Колонки… для відкриття діалогового вікна Колонки. 3. В ділянці Тип клацніть на піктограмі одна. 4. Натисніть кнопку ОК. 6.21. Створення структури документа Існує три способи створення структури документа. 1. Організувати новий документ, створивши заголовки в режимі структури. Режим структури режим перегляду документа, що показує його структуру. Заголовки в режимі структури відображаються відступами, що наочно показують рівень входження заголовків у документі. У режимі структури можна легко переглядати структуру всього документа, змінювати рівень входження заголовків і переміщувати великі фрагменти тексту через переміщення заголовків цього тексту. Щоб перейти в режим структури, виберіть команду Вид/Структура чи натисніть кнопку Режим структуры на горизонтальній смузі прокрутки. Після того як усі заголовки та підзаголовки будуть розміщені, їм автоматично присвоюються вбудовані стилі заголовків. Щоб спростити процес перегляду та реорганізації структури документа, його можна згорнути, залишивши тільки потрібні заголовки. По завершенні роботи заголовки можна пронумерувати. 2. Присвоїти окремим абзацам рівні структури. Це дає можливість надати документові ієрархічну структуру, щоб, наприклад, працювати з ним у режимі структури чи схеми документа без допомоги вбудованих стилів. 3. Уводити заголовок і підзаголовки в нумерованому списку стилів структури. При цьому текст не форматується вбудованими стилями. 6.21.1. Організація нового документа в режимі структури 1. У новому документі встановіть режим структури. 2. Введіть заголовки, натискаючи клавішу Enter після кожного заголовка. Заголовки будуть відформатовані за допомогою вбудованого стилю заголовка «Заголовок 1». Стиль заголовка — формат, присвоєний заголовку. У редакторі Word є дев’ять вбудованих стилів заголовків: «Заголовок 1» — «Заголовок 9». 3. Щоб присвоїти заголовок іншому рівню та надати йому відповідного стилю форматування, потрібно перемістити символ чи заголовок структури. 4. Коли організація документа буде завершена, встановіть звичайний режим чи режим розмітки сторінки, щоб увести докладний основний текст і малюнки. 6.21.2. Зміна структури заголовка Щоб понизити рівень заголовка, перетягніть символ правіше. Щоб підвищити рівень заголовка, перетягніть символ лівіше. Щоб перемістити заголовок на нове місце, перетягніть символ нагору чи вниз. (Основний текст, який міститься під заголовком, переміститься разом із заголовком.) 6.21.3. Створення багаторівневого нумерованого списку Багаторівневі нумеровані списки містять до дев’яти рівнів. 1. У меню Формат виберіть команду Список, а потім — вкладку Многоуровневый (рис. 6.22). Рис. 6.22 2. Виберіть необхідний формат списку, а потім натисніть кнопку ОК. Уведіть список, натискаючи клавішу Enter після кожного елемента. 3. Для переміщення елемента списку на необхідний рівень нумерації клацніть елемент, а потім натисніть кнопку Увеличить отступ чи Уменшить отступ. Існує можливість зміни рівня нумерації в міру введення тексту. Починаючи новий абзац, натисніть клавішу Tab для зниження рівня нумерації елемента списку. Для підвищення рівня нумерації елемента списку натисніть одночасно клавіші Shift + Tab. Потім уведіть необхідний текст. Є можливість зміни формату чи маркера номера, а також тексту, призначеного для вставки на кожен рівень. Існує можливість перетворення існуючого списку в багаторівневий нумерований список. Виділіть список, виберіть команду Список у меню Формат, а потім виберіть необхідний тип нумерації на вкладці Многоуровневый. Перемістіть абзаци, як зазначено в п. 3. Існує можливість додавання нумерації до кількох елементів на одному рядку. Наприклад, якщо елемент списку «1. а)», то для «а)» використовується поле LISTNUM. Для одержання додаткової інформації натисніть кнопку. 6.21.4. Форматування тексту в режимі структури У режимі структури форматування тексту зображується спрощено, що дає можливість зосередитися на структурі документа. Нижче перераховані припустимі в режимі структури види та способи форматування. Кожен рівень заголовків відформатований за допомогою вбудованого стилю заголовка («Заголовок 1» — «Заголовок 9») чи рівня структури («Рівень 1» — «Рівень 9»). Ці стилі та рівні можна присвоїти заголовкам у звичайний спосіб. У режимі структури заголовка можна автоматично присвоїти потрібний стиль, перетягнувши його на відповідний рівень. Щоб змінити вигляд стилів заголовків, варто змінити їх форматування. Відступ заголовка відповідає його рівню. Відступи зображуються лише в режимі структури; в разі переходу до іншого режиму перегляду відступи видаляються. Формати абзаців не зображуються. Лінійка та команди форматування абзаців недоступні. (Зберігається можливість присвоювання стилів, однак не всі види форматування стилів будуть видні.) Щоб переглянути чи змінити форматування абзаців, перейдіть в інший режим перегляду. Якщо формат символів (наприклад, великий шрифт чи курсивне накреслення) заважає роботі, вони можуть бути зображені в структурі звичайним текстом. На панелі інструментів Структура натисніть кнопку Отобразить форматирование. Щоб у режимі структури ввести символ табуляції, натисніть клавіші Ctrl + Tab. Щоб у режимі структури переглянути фактичний формат документа, можна розділити вікно документа. В одній ділянці можна працювати в режимі структури, а в іншій — у режимі розмітки сторінки чи звичайному режимі. Усі зміни, внесені в документ в одній ділянці, відображаються в інші. 6.21.5. Друк структури Якщо заголовки документа відформатовані за допомогою вбудованих стилів заголовків («Заголовок 1» — «Заголовок 9») чи рівнів структури («Рівень 1» — «Рівень 9»), у режимі структури можна відібрати і вивести на екран тільки потрібні частини документа і роздрукувати зображений на екрані текст. 1. У режимі структури розгорніть потрібні заголовки й основний текст. 2. У разі потреби заголовки можна пронумерувати. 3. Натисніть кнопку Печать. Будуть надруковані тільки зображені на екрані заголовки. Якщо на екран виведений і основний текст, будуть надруковані всі рядки основного тексту, навіть якщо на екрані зображені лише перші рядки. 6.21.6. Зміна формату багаторівневого списку 1. Клацніть заголовок, який необхідно модифікувати. 2. В меню Формат виберіть команду Список, а потім — вкладку Многоуровневый. 3. Клацніть формат заголовка, який необхідно модифікувати. 4. Натисніть кнопку Изменить. 5. У групі Уровень чи Образец виберіть рівень, який необхідно змінити. 6. Змініть необхідні параметри форматування. Повторіть процедуру для всіх рівнів, які необхідно змінити. Можливість створення структури документа, безсумнівно, одна з основних переваг програми Word, тому що тепер не потрібно переміщувати бігунок прокрутки сторінок з місця на місце, намагаючись знайти потрібний фрагмент тексту, а досить вибрати потрібний розділ і клацнути на ньому мишкою. 6.22. Створення змісту та предметного покажчика Зміст — список заголовків певного типу в документі з зазначенням номерів сторінок, на яких вони розташовані. 6.22.1. Створення змісту Створення змісту починається з застосування вбудованих стилів заголовків («Заголовок 1—9») до заголовків, які варто включити в зміст. За бажання замість убудованих стилів заголовків можна використовувати стилі структури чи користувальницькі стилі. Крім того, до змісту можна включити впроваджені заголовки (кілька перших слів абзацу, оформлених належним чином). Далі варто вибрати вигляд змісту, після чого зібрати зміст. Word знайде всі заголовки, оформлені зазначеними стилями, відсортує їх за рівнем заголовка, додасть відповідні номери сторінок і відобразить зміст у документі. Зміст зручно використовувати для швидкого переміщення по документу, що переглядається на екрані: для переходу до будь-якого заголовка документа досить клацнути відповідний йому номер сторінки в змісті. 6.22.2. Створення змісту з використанням убудованих стилів заголовків 1. У документі застосуйте вбудовані стилі заголовків («Заголовок 1» — «Заголовок 9») до заголовків, які варто включити в зміст. 2. Клацніть у тому місці документа, куди варто вставити зміст. 3. Виберіть команду Оглавление и указатели в меню Вставка, а потім — вкладку Оглавление. 4. Виберіть потрібний вид змісту зі списку Вид. Крім того, є можливість розроблення користувальницьких стилів змісту. 6.22.3. Відновлення покажчика 1. Помістіть курсор у будь-яке місце покажчика, який варто оновити. 2. Натисніть клавішу F9. Якщо покажчик оновлюється цілком, будуть втрачені всі дані та форматування, внесені в нього вручну. 6.22.4. Нестандартне оформлення покажчика 1. Виберіть команду Оглавление и указатели в меню Вставка, а потім — потрібну вкладку. 2. Зі списку Вид виберіть значення Из шаблона, а потім натисніть кнопку Изменить. 3. Зі списку Стили виберіть стиль, який варто змінити, а потім натисніть кнопку Изменить. 4. Натисніть кнопку Формат, а потім виберіть потрібні параметри. 6.22.5. Створення та складання покажчиків за допомогою полів Word Зміна покажчиків здійснюється зміною відповідних кодів полів. Щоб відобразити на екрані код поля й одержати можливість його зміни, клацніть покажчик, а потім натисніть клавіші Shift + F9. Щоб відобразити всі коди полів у документі, натисніть клавіші Alt + F9. 6.22.6. Видалення покажчика 1. Клацніть покажчик, який ви хочете видалити. 2. Якщо коду поля не видно, натисніть клавіші Shift + F9. 3. Виділіть код поля, включаючи фігурні дужки {}, і натисніть клавішу Delete. Предметний покажчик — список слів і словосполучень, що зустрічаються в документі, із зазначенням номерів сторінок, на яких вони з’являються. 6.22.7. Створення предметного покажчика Створення предметного покажчика починається з позначки елементів покажчика (слів, фраз чи символів) у документі. Далі потрібно вибрати вигляд покажчика, після чого скласти покажчик. Word знайде всі позначені елементи, відсортує їх за алфавітом, додасть відповідні номери сторінок, видалить повторювані елементи і відобразить покажчик у документі. 6.22.8. Позначання елементів предметного покажчика Створення предметного покажчика починається з позначання елементів покажчика в документі. До покажчика можуть бути включені слова, фрази, символи, посилання на фрагменти тексту, що займають кілька сторінок, а також перехресні посилання. Для економії часу можна виконати автоматичне позначання елементів предметного покажчика за допомогою файла словника. Словник предметного покажчика — файл предметного покажчика, що складається з двох стовпців: у першому — елементи тексту документа, для якого створюється предметний покажчик, а в другому — елементи предметного покажчика, що створюються відповідно до тексту з першого стовпця. 6.22.9. Включення слів і фраз до предметного покажчика 1. Виділіть текст, який ви бажаєте використовувати як елемент предметного покажчика. Щоб увести довільний текст як елемент покажчика, клацніть у те місце, куди потрібно вставити елемент покажчика. 2. Натисніть клавіші Alt + Shift + X. 3. Щоб створити основний елемент покажчика, введіть чи змініть текст у полі Основной элемент. Щоб створити додатковий елемент покажчика, уведіть текст у поле Дополнительный. Щоб додати елемент третього рівня, у поле Дополнительный уведіть текст додаткового елемента покажчика, поставте двокрапку, а потім уведіть текст елемента третього рівня. 4. Натисніть кнопку Пометить. Щоб відзначити всі входження зазначеного тексту в документі, натисніть кнопку Пометить все. 5. Продовжуйте позначати потрібний текст. До закінчення процесу позначання елементів покажчика діалогове вікно Определение елемента указателя залишається відкритим. Якщо натиснута кнопка Пометить все, буде позначено перше входження згаданого тексту (з урахуванням регістра букв) у кожному абзаці. Усі позначені елементи покажчика вставляються у вигляді полів {ХЕ}, оформлених схованим текстом. Якщо поля {ХЕ} не видно на екрані, натисніть кнопку Непечатаемые символы. 6.22.10. Форматування елементів предметного покажчика Допускаються до форматування елементи предметного покажчика за позначень: підкреслення назв розділів, виділення номерів сторінок напівжирним шрифтом і т. ін. 1. Виділіть текст, який потрібно використовувати як елемент предметного покажчика. 2. Натисніть клавіші Alt + Shift + X. 3. Виділіть текст у полі Основной элемент чи Дополнительный, а потім натисніть сполучення клавіш, призначене для форматування символів. 4. Щоб відформатувати номери сторінок, встановіть прапорець Полужирный чи Курсив у групі Формат номера сраницы. 5. Натисніть кнопку Пометить. Будь-які зміни, внесені безпосередньо в зібраний покажчик, у тому числі форматування, будуть втрачені за повторного збирання покажчика. Щоб зберегти форматування, потрібно відформатувати поля елементів покажчика в документі. 6.22.11. Зміна та видалення елементів предметного покажчика Елементи покажчика вставляються в документ у вигляді полів {ХЕ}, оформлених схованим текстом. Для зміни елементів предметного покажчика потрібно змінити текст у цих полях. 1. Якщо поля {ХЕ} не видні на екрані, натисніть кнопку Непечатаемые символы. 2. Щоб змінити текст чи форматування елемента покажчика, змініть текст усередині лапок. Щоб видалити елемент покажчика, виділіть повністю (включаючи фігурні дужки) відповідне поле {ХЕ}, а потім натисніть клавішу Delete. Звичайно, можна змінювати й видаляти елементи в зібраному предметному покажчику, однак усі такі зміни будуть втрачені в разі повторного збирання покажчика. 6.23. Робота з кількома документами Найчастіше ви працюватимете тільки з одним документом, але в деяких ситуаціях можливість працювати з кількома документами одночасно дуже виручить вас. Приміром, ви можете звертатися до одного документа, працюючи з іншим, а також копіювати і переміщати текст з одного документа в інший, Word дає можливість відкривати стільки документів, скільки вам потрібно. 6.23.1. Як створити чи відкрити другий документ Працюючи з одним документом, можна створити новий чи відкрити вже існуючий. Для цього виконайте всі дії, необхідні для створення документа чи для його відкриття. Коротенько нагадаємо, що потрібно зробити. ·          для створення документа, що базується на шаблоні Normal, натисніть кнопку Создать стандартної панелі інструментів; ·          для того щоб створити документ на основі іншого шаблону чи за допомогою майстрів Word, виберіть команду Файл/Создать…; ·          для відкриття вже створеного документа виберіть команду Файл/Открыть…, чи натисніть кнопку Открыть стандартної панелі інструментів. Після виконання однієї з цих дій з’явиться нове вікно, що містить ваш документ. І немає значення, створений цей документ щойно чи зберігається на диску, — ви можете редагувати та роздруковувати його. Відкривайте додаткові документи доти, доки не забезпечите себе всім необхідним для роботи. 6.23.2. Переключення між документами Під час роботи з кількома документами одночасно лише один з них може бути активним у даний момент. Активний документ видно на екрані (хоча інші теж можуть бути виведені на екран). Рядок заголовка активного документа виділяється темнішим кольором, і якщо документи розташовуються один за одним, то активний документ завжди перебуває поверх інших вікон. Але найважливіше — команди редагування застосовуються тільки до активного документа. Для переключення між документами виконуються такі дії. 1. Відкрийте меню Окно. Там, унизу є список усіх відкритих документів, причому назва активного в даний момент документа позначена галочкою. 2. Виберіть з цього списку той документ, до якого ви хочете перейти. Для цього клацніть мишею на його назві чи наберіть на клавіатурі порядковий номер документа. Після цього обраний документ стане активним і відображатиметься поверх інших. 6.23.3. Як керувати розташуванням кількох документів на екрані Word надає кілька способів розташування документів у вікні. Активний документ може займати усе вікно, при цьому всі інші документи будуть тимчасово сховані. Можна вивести на екран кілька документів одночасно, і кожний з них перебуватиме у своєму невеликому вікні. Вікно документа може перебувати в одному з трьох станів: ·          Максимізований. Займає всю робочу площину, решта документів невидима. При цьому назва активного документа з’являється в рядку заголовка Word угорі екрана; ·          Мінімізований (згорнутий). Перетворюється в маленьку піктограму, розташовану внизу екрана Word; ·          Відновлений. Документ розташовується у вікні середнього розміру. Назва документа — вгорі рядка заголовка вікна документа, а не вікна Word, як у максимізованому стані. 6.23.4. Як переглянути всі відкриті документи Word має команду, що дає змогу переглядати відразу всі відкриті документи. У меню Окно виберіть команду Упорядочить все, щоб розташувати вікна всіх відкритих документів на екрані. Коли ви це зробите, кожен відкритий документ з’явиться на екрані в невеликому вікні, що не перекривається іншими. Якщо ви відкрили занадто багато документів, ці вікна будуть надто маленькими, і ви навряд чи зможете працювати з ними. Цей режим перегляду вельми корисний, коли необхідно побачити відразу всі відкриті документи й вибрати один, щоб з ним працювати. 6.23.5. Переміщення та копіювання тексту з документа в документ Якщо ви відкрили більше одного документа, можете переміщати та копіювати текст і малюнки з документа в документ. Для цього: 1) зробіть активним документ-джерело і виділіть фрагмент тексту і/чи малюнок для переміщення чи копіювання в інший документ; 2) якщо вам потрібно перемістити текст, натисніть клавіші Ctrl + Х чи виберіть команду Правка/Вырезать або клацніть на кнопці Вырезать стандартної панелі інструментів. Натисніть клавіші Ctrl + С чи виберіть команду Правка/Копировать, або натисніть кнопку Копировать стандартної панелі інструментів для копіювання виділеного тексту; 3) зробіть активним документ, у який ви хочете помістити виділений об’єкт. Встановіть курсор туди, де міститиметься текст чи малюнок; 4) натисніть клавіші Ctrl + V або виберіть команду Правка/Вставить чи натисніть кнопку Вставить на стандартній панелі інструментів. Якщо обидва документи видимі на екрані, можете копіювати та переміщати текст з одного в інший спосіб: 1) виділіть текст, що збираєтеся копіювати чи перетягувати; 2) встановіть покажчик миші на виділений текст. Для перетягування натисніть і утримуйте ліву кнопку миші, для копіювання одночасно натисніть і утримуйте клавішу Ctrl і ліву кнопку миші; 3) перетягнете текст в інший документ і відпустите кнопку миші (і, якщо ви копіювали, клавішу Ctrl). 6.23.6. Збереження кількох документів Під час роботи з кількома документами можна зберігати кожен з них окремо, використовуючи команди Файл/Сохранить і Файл/Сохранить как… За допомогою цих команд можна зберегти лише активний документ. На жаль, не існує команди, яка зберігала б усі відкриті документи одночасно. Якщо ви спробуєте закрити незбережений документ, Word запропонує зберегти його на диску. За спроби закрити Word з кількома незбереженими документами вам доведеться закрити чи зберігати кожен документ окремо. 6.24. Перегляд виправлень у кількох версіях документа Навіщо це потрібно? Засоби перегляду виправлень програми Word дуже корисні, якщо з одним документом працює кілька людей. Наприклад, автор надсилає доробок редакторові, який вносить у текст зміни і форматування. Разом з виправленнями в документі залишаються обидві версії: вихідний текст і можливі виправлення. Коли документ повертається автору, він переглядає зміни і відкидає чи приймає їх. Якщо документ почергово переглядає кілька людей, то зміни, внесені кожним з них, можна однозначно визначити за кольором тексту. 6.24.1. Уведення і виділення змін у документі Введення змін і їх виділення в документі — два незалежні процеси. Ось три способи їх застосування: ·          якщо ви записуєте виправлення, не виділяючи їх, Word запише виправлення в документі, але не виведе символи виправлень на екран. Згодом ви зможете вивести символи виправлень на екран для перегляду змін; ·          якщо ви виділяєте виправлення, але не записуєте їх, то більш ранні виправлення, записані в документі, будуть у ньому виділені, а нові виправлення не будуть записані й виведені на екран; ·          якщо ви записуєте виправлення і виводите їх на екран, Word запише нові виправлення та виведе на екран і нові, і старі. Можливо, ви будете використовувати цей метод частіше від інших. Для настроювання запису та виведення виправлень на екран: 1. Виберіть команду Сервис/Исправления/Выделить исправления… З’явиться діалогове вікно Исправления (рис. 6.23). Рис. 6.23 2. Встановіть чи зніміть прапорці Записывать исправления чи Отображать исправления на экране. Якщо, до того ж, ви хочете, щоб виправлення були виділені в роздруківці, встановіть прапорець Печатать исправления вместе с документом. 3. Натисніть кнопку ОК. Мітки виправлень бувають кількох видів: ·          змінений текст відображається на екрані іншим кольором з вертикальною лінією на полях; за кольором тексту можна визначити, хто вніс виправлення. Якщо з документом працювало кілька людей, виправлення кожного з них мають свій колір (максимальна кількість кольорів — вісім); ·          недавно доданий текст виводиться з підкресленням; ·          вилучений текст виділяється закреслюванням, і за кольором закресленого тексту можна визначити, хто його видалив. 6.24.2. Настроєння параметрів виправлень Word дає можливість вибрати спосіб виділення виправленого тексту (рис. 6.24). Для цього: 1. Виберіть команду Сервис/Исправления/Выделить исправления… для відкриття діалогового вікна Исправления. 2. Натисніть кнопку Параметры. З’явиться діалогове вікно Исправления. 3. Word відзначає чотири типи виправлень: ·                      Добавленный текст; ·                      Удаленный текст; ·                      Измененное форматирование; ·                      Измененные строки. Рис. 6.24 Щоб вказати, яким чином позначати кожен вид виправлень, скористайтеся стрілками текстового поля, що міститься у відповідних ділянках діалогового вікна і виберіть потрібне зі списку. Виберіть (нет), якщо не хочете позначати даний тип виправлень. 4. Для кожного виду змін клацніть на стрілці Цвет і виберіть потрібний зі списку. Якщо ви виберете опцію Авторский, Word автоматично присвоїть різні кольори кожному з восьми можливих рецензентів. Якщо ж ви виберете якийсь певний колір, усі зміни, позначені ним, укажуть, хто це зробив. 5. Натисніть кнопку ОК. 6.24.3. Як прийняти чи скасувати виправлення Після перегляду документа одним чи кількома рецензентами вам необхідно переглянути його й прийняти або скасувати запропоновані виправлення. Коли ви приймаєте виправлення: ·          текст, позначений як доданий, стане частиною документа; ·          текст, позначений як вилучений, буде остаточно вилучений; ·          усі зміни форматування наберуть сили; ·          символи, що позначають зміни, зникнуть. Коли ви відхиляєте виправлення: ·          текст, позначений як доданий, зникне; ·          текст, позначений як вилучений, залишиться; ·          зміни форматування пропадуть; ·          символи, що позначають зміни, зникнуть. Ви можете прийняти чи відхилити відразу всі виправлення, а можете переглянути документ, розбираючи кожне виправлення окремо. От що для цього потрібно зробити. 1. Установіть курсор у те місце документа, звідки ви будете переглядати виправлення. 2. Виберіть команду Сервис/Исправления/Принять/Отклонить исправления… З’явиться діалогове вікно. 3. Можна переміщатися по документу, вивівши на екран діалогове вікно. В ділянці Показать виберіть, що саме ви хочете побачити: ·          Исправления. На екрані будуть і виправлення, і символи виправлень; ·          Исправленный документ. Будуть виведені виправлення, не позначені відповідними символами; ·          Исходный документ. У цьому режимі й символи виправлень, і самі виправлення будуть сховані. 4. Натисніть кнопку Принять все чи Отказ от всех для прийняття чи відхилення одразу всіх виправлень у документі. 5. Для перегляду кожної зміни скористайтеся кнопками Найти для переходу до попереднього та наступного виправлення, Word виділить виправлення і виведе інформацію, що вказує рецензента, вид зміни, а також дату і час внесення зміни, в ділянці Описание. Натискайте кнопки Принять і Отказаться для прийняття чи скасування виправлення. 6. Натисніть кнопку Вернуть для повернення до останнього скасованого чи прийнятого виправлення. 7. Якщо роботу закінчено, натисніть кнопку ОК. 6.24.4. Використання версій документа Іноді вам може знадобитися зберегти кілька версій робочого документа. Один зі способів зробити це — вибрати команду Файл/Сохранить как, щоб зберегти версії під різними іменами. У програмі Word є команда Файл/Версии…, яка дає можливість зберігати різні версії документа в одному загальному файлі, що полегшить вашу роботу і звільнить місце на диска. Для збереження поточної версії документ: 1. Виберіть Файл/Версии для відкриття діалогового вікна Версии документа. 2. Натисніть кнопку Сохранить. 3. Введіть будь-які коментарі до цієї версії. Дата і час збереження версії записуються автоматично. 4. Натисніть кнопку ОК. Для перегляду чи видалення деяких версій поточного документа: 1. Виберіть команду Файл/Версии для відкриття діалогового вікна Версии документа. 2. Виберіть потрібну версію зі списку Имеющиеся версии (у цьому списку перераховані всі версії даного документа). 3. Клацніть на кнопці Открыть, щоб вивести версію на екран, чи на кнопці Удалить, щоб видалити її. У разі виведення однієї з попередніх версій документа на екран ви зможете переглянути та роздрукувати її, але не зможете редагувати. Якщо ж її неодмінно потрібно відредагувати, спочатку збережіть цю версію у вигляді самостійного документа за допомогою команди Файл/Сохранить как. 6.25. Використання спеціальних символів 6.25.1. Що таке спеціальні символи? Спеціальні символи не є частиною стандартного набору символів, тому їх немає на клавіатурі. Це, наприклад, такі символи, як голосні букви зі знаком наголосу, букви грецького алфавіту, знак авторського права і т. ін. Але хоча всіх цих символів немає на клавіатурі, Word може вставити їх у ваш документ. 6.25.2. Вставка символу Для того щоб вставити символ у документ: 1. Виберіть команду Вставка/Символ для відкриття діалогового вікна Символ. Відкрийте вкладку Символы, якщо це ще не зроблено (рис. 6.25). 2. Зі списку Шрифт виберіть потрібну групу символів. Ось ті з них, що ви будете використовувати найчастіше: ·  Symbol. Грецький алфавіт, математичні символи, усілякі стрілки, товарний знак, знак авторського права тощо; ·  Звичайний текст. Голосні букви зі знаком наголосу й інші спеціальні знаки, символи валют, мітка абзацу т. ін.; Рис. 6.25 ·  Wingdinds. Картинки із зображенням годинників, конвертів, телефонів тощо. 3. Переглянете таблицю символів у пошуках потрібного. Щоб побачити символ у збільшеному вигляді, просто клацніть на ньому. 4. Для вставки виділеного символу натисніть кнопку Вставить. Щоб вставити невиділений символ, двічі клацніть на ньому. 5. Натисніть кнопку Отмена, щоб закрити діалогове вікно, не вставляючи символ. Натисніть кнопку Закрыть для закриття вікна після вставки одного чи кількох символів. 6.25.3. Як вставити спеціальний символ На перший погляд здається, що між символами та спеціальними символами немає жодної різниці, — а насправді вона є. Символи містять наголошені голосні та літери грецького й інших алфавітів, математичні символи (наприклад, ±). До спеціальних символів належать знак авторського права (©), три крапки (…) та різні друкарські символи (наприклад, довгий пробіл). Ви побачите, що в програмі Word набагато більше символів, ніж спеціальних символів. Щоб вставити спеціальний символ у документ: 1. Виберіть команду Вставка/Символ для відкриття діалогового вікна Символ. 2. Відкрийте вкладку Специальные символы (рис. 6.26), щоб побачити список. Рис. 6.26 3. Знайдіть у списку потрібний вам символ. 4. Для того, щоб вставити виділений символ, натисніть кнопку Вставить. Для вставки будь-якого символу зі списку (необов’язково виділеного), клацніть на ньому двічі. 5. Натисніть кнопку Отмена, щоб закрити діалогове вікно Символ, не вставляючи спеціальний символ. Натисніть кнопку Закрыть для закриття діалогового вікна після вставки символу. 6.25.4. Присвоєння символам комбінацій клавіш Ви можете присвоїти комбінації клавіш символам, що часто використовуєте, і тим самим вставляти їх набагато швидше. Більшості спеціальних символів уже призначені комбінації клавіш, і вони стоять у списку поруч з відповідними спеціальними символами в діалоговому вікні Символ. Щоб присвоїти символу комбінацію клавіш: 1. Виберіть команду Вставка/Символ і відкрийте вкладку Символы. 2. Клацніть на потрібному символі. Якщо потрібно, спочатку виберіть відповідний шрифт зі списку Шрифт. 3. Якщо символу вже призначена комбінація клавіш, їх опис з’явиться в правому нижньому куті діалогового вікна. 4. Натисніть кнопку Клавиша…, щоб відкрити діалогове вікно Настройка клавиатуры. 5. Натисніть клавіші Alt + N, щоб встановити курсор у текстове поле Новое сочетание клавиш (чи просто клацніть у цьому полі). 6. Натисніть комбінацію клавіш, яку ви хочете присвоїти символу. Опис комбінації з’явиться в текстовому полі Новое сочетание клавиш. 7. Якщо ваша комбінація клавіш ще не присвоєна жодній команді, то під текстовим полем Новое сочетание клавиш з’явиться повідомлення Текущее назначение: [нет]. Якщо ж ця комбінація уже використовується, Word виведе символ, ім’я чи макрос команди, якому відповідає ця комбінація. 8. Якщо комбінація клавіш не присвоєна, натисніть кнопку Назначить. Якщо вона вже призначена, натисніть клавішу Backspace для видалення запису з текстового поля та поверніться у пункт 6 для введення іншої комбінації. 9. Присвоївши символу комбінацію клавіш, натисніть кнопку Закрыть для повернення в діалогове вікно Символ. У цьому вікні клацніть на кнопці Закрыть, щоб повернутися до свого документа. Комбінація клавіш — це сполучення звичайних клавіш. Комбінації можна створювати за зразками, які описані нижче (тут клавіша позначає клавішу-букву, клавішу-цифру, функціональну клавішу чи клавішу пробілу). Приклади: Shift + Клавіша, Ctrl + Клавіша, Alt + Клавіша, Alt + Ctrl + Клавіша, Alt + Shift + Клавіша, Ctrl + Shift + Клавіша, Ctrl + Shift + Alt + Клавіша. 6.25.5. Призначення деяких спеціальних символів Деякі спеціальні символи, пропоновані програмою Word, можливо, незнайомі вам, але вони будуть корисні під час створення деяких документів. Нижче подано їх короткий опис. ·  Коротке тире — як правило, використовується в різних комбінаціях цифр і/чи букв, наприклад: див. вправа 1–А. ·  Довге тире. Воно трохи довше короткого і застосовується для різних цілей, наприклад, для відділення прямої мови від слів автора. ·  Короткий пробіл. Пробіл трохи довший за стандартний. ·  Довгий пробіл. Трохи довший за короткий. ·  Нерозривний пробіл. Пробіл, що не розривається наприкінці рядка. Слова, розділені нерозривним пробілом, завжди залишаються в одному рядку. ·  Нерозривний дефіс. Схожий на нерозривний пробіл тим, що два слова, між якими стоїть нерозривний дефіс, завжди знаходитимуться в одному рядку. ·  М’який перенос. З’являється на екрані лише тоді, коли слово переходить у праве поле документа і його потрібно перенести в наступний рядок.

6.26. Пошук і заміна тексту

6.26.1. Пошук тексту Word може автоматично переглянути ваш документ у пошуках входжень зазначеного тексту. Word автоматично перегляне весь документ, якщо ви не виділите частину тексту перед запуском команди пошуку. Якщо ж ви спочатку виділите визначений текстовий блок, то пошук вестиметься тільки в цій виділеній ділянці. Якщо ви хочете шукати текстовий фрагмент лише у певній частині документа, спершу виділіть цю частину, інакше Word перегляне весь документ. Потім: 1. Виберіть команду Правка/Найти чи натисніть Ctrl + F. З’явиться діалогове вікно Найти и заменить (рис. 6.27) в режимі пошуку. Рис. 6.27 2. У текстовому полі Найти введіть текст, що його збираєтеся шукати. Введений вами текст називається шаблоном пошуку. 3. Натисніть кнопку Найти далее. Word перегляне документ на відповідність шаблону пошуку. Якщо відповідний текст буде знайдений, він буде виділений, а пошук припинений, причому діалогове вікно Найти и заменить буде відкрито. 4. Клацніть на кнопці Найти далее для продовження пошуку наступного шаблону. Чи, натиснувши клавішу Esc, закрийте діалогове вікно і поверніться у вікно документа. Знайдений текст залишиться виділеним. Якщо під час перегляду весь документ чи шуканий текст не знайдено, з’явиться повідомлення, що поінформує вас про це. 6.26.2. Використання параметрів пошуку За замовчуванням операція пошуку шукає місцезнаходження шаблону пошуку, зазначеного вами, однаково прочитуючи великі та малі літери, і не звертаючи уваги на те, чи є шаблон пошуку цілим словом чи його частиною. Приміром, за шаблоном «пуск» будуть знайдені слова «Пуск», «пуск», «відпустка» і т. ін. Ви можете налаштувати пошук за допомогою використання параметрів пошуку. Щоб зробити це, натисніть кнопку Больше, розташованої в діалоговому вікні Найти и заменить. Діалогове вікно збільшиться за рахунок появи додаткових параметрів. Ви можете вибрати такі параметри: ·  Учитывать регистр. Вимагає точної відповідності великим і малим літерам шаблону. Вибираючи цей параметр, маючи шаблон «Пуск», ви знайдете тільки слово «Пуск», але не «ПУСК» і не «пуск»; ·  Только слово целиком. Шукає лише відповідні цілі слова. Встановлюючи цей параметр за наявності шаблону «пуск», ви знайдете тільки слово «пуск», але не «відпустка», «пропуск» і т. д.; ·  Подстановочные знаки. Дає можливість використовувати знаки підстановки * і ? у шаблоні пошуку. Знак підстановки * позначує послідовність, що складається з будь-яких символів, у той час як знак підстановки ? відповідає будь-якому одному символу. За шаблоном «к?т» будуть знайдені слова «кіт» і «кит», але не «кріт» і «корт». А за шаблоном «к*т» будуть знайдені і «кіт», і «кит», і «корт», і «кріт»; ·  Везде. Переглядає весь документ; ·  Вперед. Переглядається тільки частина документа від курсору до кінця документа; ·  Назад. Шукає шаблон у частині документа від курсора до початку документа. 6.27. Табулятори й інтервали 6.27.1. Що таке табулятори? Табулятори керують відступами та вертикальним вирівнюванням тексту документа. В разі натискання клавіші Tab Word вставляє в документ символ табуляції і пересуває курсор (і весь текст, що знаходиться праворуч від нього) на наступну позицію табуляції. За замовчуванням Word встановлює позиції табуляції через 1/2 дюйма. Ви можете змінити цю відстань і встановити свої власні позиції табуляції. Типи табуляторів. У програмі Word використовуються п’ять типів табуляторів для вирівнювання тексту. ·  По левому краю. Лівий край тексту вирівнюється за позиціями табуляції. За замовчуванням табулятори в програмі Word належать до цього типу. ·  По правому краю. Правий край тексту вирівнюється за позиціями табуляції. ·  По центру. Текст центрується за позиціями табуляції. ·  По разделителю. Десяткові крапки чисел чи тексту вирівнюються за позиціями табуляції. Використовуйте цей вид табуляторів для вирівнювання стовпчика чисел. ·  С чертой. Вставка вертикальної лінії у позиції табуляції. 6.27.2. Зміна табуляторів, використовуваних за замовчуванням Табулятори, використовувані за замовчуванням, діють у всіх абзацах, крім тих, у яких ви встановили інші види табуляторів. Не можна знищити табулятор, використовуваний за замовчуванням, але можна змінити інтервал між його позиціями. Для цього: 1. Виберіть команду Формат/Табуляция…, щоб відкрити діалогове вікно Табуляция (рис. 6.28). 2. У текстовому полі По умолчанию клацайте на стрілках, щоб збільшити чи зменшити інтервал між позиціями табуляції, використовуваний за замовчуванням. 3. Натисніть кнопку ОК. Рис. 6.28 6.27.3. Створення користувальницьких позицій табуляції Якщо табулятори, що використовуються за замовчуванням, вас не влаштовують, додайте інші. Кількість, інтервали і типи інших табуляторів залежать тільки від вас. 1. Виділіть абзац, у якому ви хочете встановити інші табулятори. Якщо ви цього не зробите, нові табулятори будуть введені в дію в тому абзаці, в якому розташований курсор, і їх дія пошириться на новий текст, що ви наберете. 2. Клацайте на символі табуляції, що розташований на лівому краї лінійки, доти, доки не з’явиться маркер того табулятора, що ви хочете вставити. 3. Укажіть на лінійці приблизну позицію табулятора, натисніть і утримуйте ліву кнопку миші. З’явиться вертикальна пунктирна лінія, що проходить по документу і вкаже позицію табуляції для вашого тексту. 4. Пересувайте покажчик миші ліворуч чи праворуч доти, доки позиція табуляції не займе потрібне місце. 5. Відпустіть кнопку миші. 6.27.4. Переміщення і видалення встановлених позицій табуляції Для переміщення позицій табуляції в нову позицію: 1. Виберіть мітку табулятора на лінійці. 2. Натисніть і утримуйте ліву кнопку миші. 3. Перетягніть табулятор у нову позицію. 4. Відпустіть кнопку миші. Щоб видалити встановлену позицію табуляції, зробіть усе те саме, але на третьому кроці винесіть табулятор за межі лінійки, потім відпустіть кнопку миші. 6.27.5. Зміна міжрядкового інтервалу Міжрядковий інтервал визначає відстань між рядками тексту. Якщо ви хочете роздрукувати свій документ на мінімальній кількості сторінок, використовуйте такий інтервал, щоб рядки розташовувалися близько один до одного. Якщо ж ваш документ потрібно правити ручкою, він має бути роздрукований з інтервалом, що дає можливість редакторові вносити правки. Word пропонує різні види міжрядкових інтервалів. Якщо ви виберете міжрядковий інтервал, він буде застосований до виділеного тексту; якщо текст не виділений, — то до поточного абзацу і тексту, що ви наберете від поточної крапки введення. Для зміни міжрядкового інтервалу: 1. Виберіть Формат/Абзац…, щоб відкрити діалогове вікно Абзац. Якщо потрібно, клацніть на корінці вкладки Отступы и интервалы. 2. Виберіть потрібний інтервал зі списку, що розкривається, Междустрочный. Назви Одинарный, Полуторный, Двойной говорять самі за себе. Інші види інтервалів такі: ·  Точно. Інтервал між рядками буде точно відповідати тому значенню (в пунктах), що ви введете в текстовому полі Значение; ·  Минимум. Інтервал між рядками дорівнюватиме як мінімум тому значенню, що ви введете в текстовому полі Значение, Word збільшить інтервал, якщо в рядках містяться великі символи; ·  Множитель. Інтервал зміниться в певне число разів, що відповідає тому коефіцієнту, який ви вкажете в текстовому полі Значение. 6.28. Поля сторінки та розділи 6.28.1. Розділ Розділ — частина документа, в якій використовується певний формат сторінки. Для зміни формату сторінки, колонтитула, нумерації сторінок необхідно ввести в документ новий розділ. За замовчуванням документ містить один загальний розділ. Щоб створити новий розділ, необхідно вставити в документ маркер закінчення розділу (горизонтальна подвійна штрихова лінія). Для цього слід встановити курсор у ту позицію документа, де потрібно створити новий розділ і виконати команду Вставка/Разрыв при цьому на екран виводиться вікно діалогу Разрыв, в якому в полі Новый раздел потрібно вибрати необхідну опцію. Після натискування кнопки ОК в рядку курсора з’явиться маркер закінчення розділу у вигляді подвійної пунктирної лінії з текстом Разрыв раздела. Для вилучення маркера кінця розділу необхідно його виділити і вилучити звичайний виділений фрагмент. 6.28.2. Розбивка на розділи Word надає можливість розбивати документ на два розділи й більше, в кожному з яких може бути власне форматування сторінок. Вам знадобляться розділи, якщо необхідно встановити різні параметри форматування сторінки чи поля, для різних сторінок. За замовчуванням ці види форматування застосовуються до всього документа. Є три типи розбивки на розділи. Вони однаково діють на розмітку сторінки, але різняться в тому, де розміщується текст, введений після розбивки. · Со следующей страницы. Новий розділ починається з верхнього рядка наступної сторінки. Це підходить для розділів, що відповідають великим частинам документа, наприклад, новий підрозділ. ·  На текущей странице. Новий розділ починається на тій самій сторінці, що й попередній. Це зручно, якщо в даному розділі не така кількість стовпчиків, як у попередньому, але обидва вони — частини однієї і тієї самої сторінки. ·  С чётной страницы чи С нечётной страницы. Новий розділ починається на наступній парній чи непарній сторінці. Це корисно для великих розділів документа — таких, як підрозділи, кожен з яких має починатися на наступній парній чи непарній сторінці. У звичайному режимі перегляду документа Word позначує межу розділу подвійною горизонтальною лінією з оцінкою Разрыв раздела і наступну за ним назву типу розриву. Ці мітки не будуть видимі ні в режимі перегляду розмітки сторінки, ні в роздруковці. Для вставки лінії розриву: 1. Виберіть команду Вставка/Разрыв для відкриття діалогового вікна Разрыв. 2. Виберіть потрібний тип розбивки на розділи (виходячи з описаного вище). 3. Натисніть кнопку ОК. З лінією розриву можна працювати так само, як і з будь-яким символом вашого документа. Для її видалення встановіть курсор ліворуч від її і натисніть клавішу Delete чи встановіть курсор праворуч від неї й натисніть клавішу Backspase. Лінія розриву стосується розділу, що знаходиться перед ним; таким чином, коли ви видаляєте її з документа, текст перед нею стає частиною наступного розділу, і це означає, що для тексту будуть застосовні параметри форматування сторінки. 6.28.3. Як установити поля сторінки Поля сторінки визначають порожній простір між текстом і краями сторінки. На кожній сторінці є чотири поля: ліве, праве, верхнє та нижнє. Встановлення нових полів сторінки спричинить зміну полів у всьому документі, за наявності одного чи кількох розривів розділів, — тільки в поточному розділі. Найпростіше встановити поля, використовуючи мишу та лінійку. Це найнаочніший спосіб, коли не потрібно тримати в голові дюйми і сантиметри. Щоб вивести лінійку, виберіть команду Вид/Линейка чи встановіть покажчик миші біля верхнього краю робочої ділянки. Використовувати лінійку для зміни полів можна лише в режимі розмітки сторінки (для цього виберіть команду Вид/Разметка страницы). У цьому режимі Word відображає горизонтальну лінійку вгорі робочої ділянки та вертикальну лінійку вздовж лівого краю сторінки. Це дає можливість встановлювати ліве/праве та верхнє/нижнє поля за допомогою лінійки. На кожній лінійці біла смужка показує поточний стан полів сторінки. Для зміни лівого чи правого поля встановіть покажчик миші на маркер відповідного поля на горизонтальній лінійці (покажчик перетвориться в двоспрямовану стрілку). Потім перетягніть покажчик на нову позицію. Для зміни верхнього чи нижнього поля проробіть те саме за допомогою вертикальної лінійки. Встановити поля сторінки можна за допомогою діалогового вікна Параметры страницы. Застосовуйте цей метод, якщо не хочете використовувати мишу чи якщо вам потрібно встановити точні розміри полів. (До речі, в цьому разі не потрібно переключатися в режим розмітки сторінки.) Цей метод дає великі можливості для встановлення полів у документі. Ось, як це зробити. Рис. 6.29 1. Виберіть команду Файл/Параметры страницы для відкриття діалогового вікна Параметры страницы (рис. 6.29). 2. Клацніть на корінці вкладки Поля для доступу до параметрів установки полів. 3. У текстових полях Верхнее, Нижнее, Левое, Правое введіть бажані розміри полів сторінки (в дюймах) чи, клацаючи на подвійних стрілках, встановіть потрібне значення. В ділянці Образец ви побачите, який вигляд матиме сторінка з такими полями. 4. Якщо ви збираєтеся переплести готовий документ, необхідно залишити для цього досить місця і ввести потрібне значення в текстове поле Переплет. Це значення буде додано до розміру лівого поля кожної сторінки, якщо ви встановите прапорець Зеркальные поля, — до лівого поля кожної сторінки з непарним номером і до правого — з парним (це використовується в документах, видрукуваних на двох сторонах аркуша). 5. Зі списку, що розкривається, Применить виберіть, де потрібно встановити нові поля. ·  Ко всему документу. Нові значення полів будуть застосовані до всього документа; ·  До конца документа. Word вставить лінію розриву в тому рядку, в який встановлений курсор. Нові поля з’являться в новому розділі; ·  К текущему разделу. Поля зміняться лише в поточному розділі. Цей параметр недоступний, якщо ваш документ не розбитий на розділи. 6. Натисніть кнопку ОК. 6.28.4. Як указати розмір і орієнтацію сторінки За замовчуванням формат документа Word відповідає стандартному аркушу розміром 8,5 ´ 11 дюймів, що роздруковується в книжковій орієнтації (тобто рядки тексту паралельні короткому краю сторінки). Можна вказати різні розміри сторінки, вибравши їх з різних запропонованих стандартних розмірів сторінок і конвертів або визначивши розміри самостійно. Роздрукувати ви можете ще й в альбомній орієнтації (рядки тексту паралельні довгому краю сторінки). Для того щоб указати розмір і орієнтацію сторінки: 1. Виберіть команду Файл/Параметры страницы для відкриття діалогового вікна Параметры страницы. 2. Клацніть на корінці вкладки Размер бумаги. 3. Зі списку, що розкривається, Размер бумаги виберіть визначений розмір чи введіть іншу висоту та ширину сторінки в відповідних текстових полях. 4. Виберіть книжкову чи альбомну орієнтацію. 5. Зі списку, що розкривається, Применить виберіть ту частину документа, в якій потрібно встановити нові параметри сторінки: ·  Ко всему документу. Нові параметри сторінки будуть застосовані до всього документа; · До конца документа. Word вставить лінію розриву в рядку, на якому встановлений курсор, і застосує нові параметри сторінки до нового розділу; ·  К текущему разделу. Нові параметри сторінки будуть установлені тільки для поточного розділу. Цей параметр недоступний, якщо документ не розбитий на розділи. 6. Натисніть кнопку ОК. 6.28.5. Як вказати джерело подання паперу Деякі документи роздруковують на визначених типах паперу. Можливо, першу сторінку багатосторінкової комерційної пропозиції ви захочете роздрукувати на фірмовому бланку, а інші сторінки — на звичайному папері. Можна вказати джерело подання паперу для кожного розділу вашого документа. Більшість лазерних принтерів надають дві можливості: звичайний лоток для паперу та ручне подання. У принтерів наступного покоління буде більше можливостей: два чи три лотки для паперу та лоток для конвертів. Щоб указати джерело подання паперу: 1. Виберіть команду Файл/Параметры страницы для відкриття діалогового вікна Параметры страницы. 2. Клацніть на корінці вкладки Источник бумаги. 3. У полі Первая страница вкажіть джерело подання паперу для першої сторінки. Вибір залежатиме від моделі вашого принтера. 4. У полі Остальные страницы вкажіть джерело подання паперу для другої та наступної сторінок. 5. Зі списку, що розкривається, Применить виберіть, до якої частини документа застосувати дані установки. 6. Натисніть кнопку ОК. 6.29. Колонтитули Колонтитул — дані, що розміщуються над/під текстом кожної сторінки. Ці дані можуть включати назву документа, прізвище автора, дату створення документа. Колонтитул використовують для розміщення номера сторінки. Для створення колонтитула необхідно виконати команду Вид/Колонтитулы. Під рядком меню з’являється панель інструментів Колонтитулы. Розглянемо призначення деяких кнопок панелі. Четверта справа кнопка слугує для переключення між верхнім і нижнім колонтитулом. Друга за порядком кнопка слугує для вставлення в колонтитул номера сторінки, п’ята — дати, наступна — часу. Сьома кнопка дає змогу перейти у вікно діалогу Параметры страницы і встановити відстань від верхньої межі сторінки до верхнього колонтитула і від нижньої межі сторінки до нижнього колонтитула. Наступна кнопка дає можливість показувати/ховати текст документа під час роботи з колонтитулами. Крайня права кнопка слугує для виходу в попередній режим перегляду документа. Ділянки колонтитулів обмежені штриховими лініями, що не друкуються. Для розміщення інформації в колонтитулі потрібно помістити курсор в ділянку колонтитула та набрати текст або натиснути відповідну кнопку панелі інструментів Колонтитулы. Інформація, введена в колонтитул лише однієї сторінки, з’являється в колонтитулах усіх сторінок. Колонтитул — це текст і/або малюнок, який друкується внизу чи вгорі кожної сторінки документа. Залежно від місця розташування (на верхньому чи на нижньому полі сторінки) колонтитули бувають верхніми і нижніми. Можна створити унікальний колонтитул для першої сторінки документа або взагалі прибрати верхній і/або нижній колонтитул з першої сторінки. Можна також створювати відмінні колонтитули для парних і непарних сторінок деяких розділів або цілого документа. 6.29.1. Створення колонтитула 1. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 2. Для створення верхнього колонтитула введіть текст або малюнок у ділянці верхнього колонтитула чи натисніть кнопку на панелі інструментів Колонтитулы. Щоб вставити стандартний елемент колонтитула, наприклад, належно відформатований номер сторінки, ім’я файла чи прізвище автора тощо, виберіть закладку Вставить автотекст, а потім клацніть потрібний елемент. 3. Для створення нижнього колонтитула натисніть кнопку Верхний/нижний колонтитул для переходу в ділянку нижнього колонтитула. Потім повторіть крок 2. 4. По закінченні натисніть кнопку Закрыть. Порада. За замовчанням вміст колонтитула автоматично вирівнюється по лівому краю. Існує можливість вирівняти вміст колонтитула по центру чи вирівняти дату по лівому краю, а номер сторінки по правому краю. Для вирівнювання елемента по центру натисніть клавішу Таb; для вирівнювання елемента по правому краю натисніть клавішу Таb двічі. 6.29.2. Видалення колонтитула 1. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 2. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього або нижнього колонтитула, який потрібно видалити. 3. Виділіть вміст колонтитула, а потім натисніть клавішу Delete. Примітка. В разі видалення колонтитула відповідні колонтитули автоматично видаляються з усіх сторінок документа. Однак якщо розбити документ на розділи та розірвати зв’язок між ними, можна видалити колонтитули тільки для деяких розділів. 6.29.3. Встановлення зв’язку з колонтитулом попереднього розділу 1. Клацніть розділ, для колонтитула якого потрібно встановити зв’язок з попереднім розділом. 2. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 3. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього або нижнього колонтитула, який потрібно змінити. 4. На панелі інструментів Колонтитулы натисніть кнопку Как в предыдущем разделе. Примітка. Коли значення колонтитула збігається зі значенням колонтитула попереднього розділу, у верхньому правому кутку ділянки заголовка з’являються слова «Как в предыдущем». 6.29.4. Створення різних колонтитулів для частин або розділів документа У разі вставлення колонтитула в один розділ, цей же колонтитул автоматично додається в усі розділи документа. Щоб створити різні колонтитули для кількох частин документа, потрібно розірвати зв’язок між розділами. 1. Якщо потрібно, вставте розрив розділу туди, звідки потрібно почати розділ, для якого треба створити інший колонтитул. 2. Клацніть розділ, для якого потрібно створити інший колонтитул. 3. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 4. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього або нижнього колонтитула, який потрібно змінити. 5. На панелі інструментів Колонтитулы натисніть кнопку Как в предыдущем разделе. 6. Змініть існуючий колонтитул або створіть новий колонтитул для даного розділу. Внесені зміни будуть автоматично відображені в колонтитулах усіх подальших розділів. 7. Щоб створити відмінний колонтитул для наступного розділу, повторіть кроки 1—6. 6.29.5. Перегляд; зміна та форматування колонтитулів Для перегляду колонтитулів перейдіть у режим розмітки чи попереднього перегляду. Для зміни та форматування колонтитула необхідно перейти до потрібного колонтитула. 1. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 2. Для переміщення між колонтитулами використайте такі кнопки панелі інструментів Колонтитулы.

Для переміщення Натисніть кнопку
Між верхнім і нижнім колонтитулами
Верхний/Нижний колонтитул
До попереднього верхнього і нижнього колонтитула Перейти к следующему
До наступного верхнього і нижнього колонтитула Перейти к предыдущему

3. Внесіть зміни у верхній або нижній колонтитул. Примітка. В разі зміни колонтитула відповідні колонтитули автоматично змінюються для всіх сторінок документа. Однак якщо розбити документ на розділи та розірвати зв’язок між ними, можна задати свої колонтитули для кожного розділу. Порада. Для швидкого перемикання між колонтитулом і основним текстом у режимі розмітки двічі клацніть неяскравий текст колонтитула чи основний текст документа. 6.29.6. Включення номера та назви розділу в колонтитул 1. Застосуйте вбудований стиль заголовка («Заголовок 1» — «Заголовок 9») до номера та назви розділу в документі. 2. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 3. Якщо потрібно, перейдіть до колонтитула, який потрібно змінити. 4. Виберіть команду Перекрестная ссылка в меню Вставка. 5. Зі списку Тип ссылки виберіть Заголовок. 6. Зі списку Для какого заголовка виберіть заголовок, який містить номер і назву потрібного розділу. 7. Натисніть кнопку Вставить. Порада. В разі зміни номера чи назви розділу в документі колонтитул буде автоматично оновлений під час друку документа. Щоб оновити колонтитул вручну, виділіть його і натисніть клавішу F9. 6.29.7. Зміна відстані між основним текстом і колонтитулом 1. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 2. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього чи нижнього колонтитула, який потрібно змінити. 3. Укажіть на верхню або нижню мережу колонтитула на вертикальній лінійці. 4. Після того, як покажчик миші набуде вигляду двобічної стрілки, перетягніть верхню або нижню лінію кордону вгору або вниз. 6.29.8. Створення різних колонтитулів для парних і непарних сторінок 1. Виберіть команду Колонтитулы в меню Вид. 2. На панелі інструментів Колонтитулы натисніть кнопку Параметры страницы. 3. Виберіть вкладку Макет. 4. Встановіть прапорець Различать колонтитулы четных и нечетных страниц і натисніть кнопку ОК. 5. Якщо потрібно, перейдіть до верхнього або нижнього колонтитула парної сторінки. 6. Створіть верхній або нижній колонтитул для парних сторінок. 7. Щоб створити колонтитул для непарних сторінок, натисніть кнопку Перейти к следующему на панелі інструментів Колонтитулы, а потім створіть потрібний колонтитул. Примітка. Колонтитули для парних і непарних сторінок використовуються у всьому документі. Однак якщо розбити документ на розділи і розірвати зв’язок між ними, можна задати різні колонтитули для парних і непарних сторінок для кожного розділу. 6.30. Виноски Виноски і кінцеві виноски застосовуються для пояснень, коментарів або організації посилань на першоджерела в документі. В одному й тому самому документі ви можете одночасно використати як виноски, так і кінцеві виноски (наприклад, виноски використання для докладних коментарів, а кінцеві виноски для посилань на першоджерела). Звичайні виноски розташовуються в нижній частині сторінки під межею, що відділяє їх від основного тексту. Кінцеві виноски розташовуються в кінці документа. 6.30.1. Вставляння виносок Виноска будь-якого вигляду складається з двох частин: маркера посилання на виноску та відповідного йому тексту виноски. Тому вставлення виносок виконується в два етапи: 1. Позначається місце, до якого відноситься виноска. У цьому місці встановлюється маркер виноски (як правило, це просто порядковий номер виноски). 2. Вводиться текст виноски. Ви можете використати автоматичну нумерацію виносок або створювати свої власні маркери виносок. У режимі автоматичної нумерації маркери виносок змінюються завжди, коли вставляють, видаляють або переміщують текст виноски. Вставляючи виноски, ви можете настроїти на свій розсуд маркери виносок, а також вибрати тип розділової лінії та формат нумерації виносок. Під час роботи у звичайному режимі відкривається додаткове вікно в нижній частині сторінки чи в кінці документа. Якщо ви працюєте в режимі розмітки сторінки, додаткове вікно не відкривається. Замість цього ви просто переходите в нижню частину сторінки для виносок або в кінець документа для кінцевих виносок. Під час уведення тексту виносок об’єм тексту на сторінці і кількість сторінок в документі регулюються автоматично. Приклад. Створення звичайної або кінцевої виноски. Встановіть курсор у те місце документа, після якого має розміщуватися маркер виноски. Виконайте команду Вставка/Сноска… На екрані з’явиться вікно діалогу Сноска… (рис. 6.30). Рис. 6.30 У розділі Вставить сноску виберіть опцію Обычную або Концевую. У розділі Нумерация вкажіть Автоматическая. Це означає, що нумерація виносок проводиться автоматично. За бажання ви можете задати власний символ для маркера виноски. Для цього виберіть перемикач Другая і введіть у полі необхідний маркер. Як альтернативний спосіб — натисніть кнопку Символ і виберіть символ, після чого натисніть кнопку ОК. Створені таким чином маркери виносок неможливо оновити або перенумерувати. Натисніть кнопку ОК. Реакція МS Word залежить від того, в якому режимі ви працюєте (Обычный режим, Режим разметки страницы), а також який тип виноски (Обычную чи Концевую) ви вводите. 6.30.2. Звичайна виноска В нижній частині сторінки відкривається додаткове вікно для введення тексту виноски. Курсор встановлюється в нижній частині сторінки під межею, що відділяє основний текст від виносок. 6.30.3. Кінцева виноска В кінці документа відкривається додаткове вікно для введення тексту виноски Курсор встановлюється в кінці документа під межею, що відділяє основний текст від виносок. Введіть текст звичайної чи кінцевої виноски. Найпростіше повернутися до тексту основного документа, натиснувши мишею текст документа. Як альтернативний спосіб ви можете натиснути кнопку Закрыть або клавішу F6 (звичайний режим) або комбінацію клавіш Shift + F5 (режим розмітки сторінки). Вставка виносок може здійснюватися за допомогою оперативних клавіш. У цьому разі виноски вводяться з поточними установками та автоматично нумеруються за замовчуванням. Для вставки звичайних виносок використовується комбінація клавіш Ctrl + Alt + F, для вставки кінцевих виносок — Ctrl + Alt + Е. 6.31. Нумерація сторінок Для нумерації сторінок використовують команду Вставка/Номера страниц. При цьому відкривається вікно діалогу Номера страниц (рис. 6.31). Рис. 6.31 У списку Положение необхідно вибрати місце розміщення номера сторінки, а в списку Выравнивание — спосіб вирівнювання номерів сторінок. Встановлення прапорця Номер на первой странице дозволяє виводити номер на першій сторінці. В полі Образец буде зображено приклад розміщення номера сторінки. Кнопка Формат… відкриває вікно діалогу Формат номера страницы, в якому, зокрема, можна встановити початковий номер сторінки (поле начать с:). 6.31.1. Вилучення номерів сторінок Для вилучення номерів сторінок необхідно: 1. Виконати команду Вид/Колонтитулы, виділити номер сторінки в колонтитулі та натиснути клавішу Delete. 2. Натиснути кнопку Закрыть на панелі інструментів Колонтитулы. 6.32. Перегляд і друк документів Word пропонує кілька режимів перегляду. Ми розглянемо лише найважливіші з них. 6.32.1. Нормальний режим перегляду Під час відкриття нового документа Word за замовчуванням відображає його в нормальному режимі. Як правило, в цьому режимі здійснюється введення і форматування тексту, будуть відображені всі елементи форматування. Проте макет сторінки (поля сторінки, формат паперу і т. ін.) відображається в спрощеному вигляді. Для переходу до нормального режиму потрібно виконати команду Вид/Обычный або натиснути крайню ліву кнопку горизонтальної смуги прокрутки. Окремим випадком нормального режиму є режим чернетки. В ньому не форматуються шрифти, що зменшує час на виведення документа. Для переходу в цей режим потрібно виконати команду Сервис/Параметры й у вікні діалогу Параметры, вкладка Вид встановити прапорець Черновик. 6.32.2. Режим перегляду сторінок Режим перегляду розмітки сторінок використовують у процесі оформлення тексту. В цьому режимі текст можна побачити на екрані в тому вигляді, в якому він буде надрукований. Для переходу в режим розмітки сторінок слід виконати команду Вид/Разметка страницы або натиснути третю зліва кнопку на горизонтальній смузі прокрутки. 6.32.3. Режим попереднього перегляду перед друкуванням Засіб програми Word під назвою Предварительный просмотр дає змогу побачити документ на екрані таким, яким він буде роздрукований. Хоча режим розмітки сторінки також показує ваш документ в остаточному вигляді, режим попереднього перегляду пропонує кілька додаткових функцій, що можуть вам знадобитися. Для того, щоб запустити попередній перегляд, виберіть Файл/Предварительный просмотр чи клацніть на кнопці Предварительный просмотр стандартної панелі інструментів. Поточна сторінка з’явиться у вікні Предварительный просмотр. Під рядком меню з’явиться панель інструментів Просмотр печати. Натисніть клавішу PageUp чи PageDown, чи використовуйте смугу прокрутки для перегляду інших сторінок документа. Кнопки панелі мають таке призначення: ·  Печать — друкування документа; ·  Лупа — курсор набирає вигляду лупи, і документ в районі лупи зображується в збільшеному вигляді; ·  Одна страница — відображення однієї сторінки документа. Натисніть кнопку Одна страница для перегляду однієї сторінки; ·  Несколько страниц — відображення кількох (до шести) сторінок. Клацніть на кнопці Несколько страниц і, не відпускаючи кнопку миші, перетягніть покажчик, виділивши стільки піктограм сторінок, скільки вам потрібно бачити на екрані одночасно; ·  Масштаб — збільшення (зменшення) розміру відображуваних сторінок. Клацніть на стрілці Масштаб і виберіть із запропонованого списку потрібне вам збільшення; ·  Линейка — управління відображенням координатної лінійки. Натисніть кнопку Линейка, щоб з’явилася лінійка. Ви її зможете використовувати для встановлення полів і відступів; ·  Подгонка страниц — спроба скоротити кількість сторінок на одну за рахунок ущільнення тексту. Натисніть кнопку Подгонка страниц, якщо на останній сторінці вашого документа кілька рядків тексту. Word спробує форматувати текст таким чином, щоб кількість сторінок документа зменшилася на одну; ·  Во весь экран — розширення вікна документа на весь екран. На екрані, крім вікна документа, залишається тільки панель інструментів Просмотр печати. Повторне натискування цієї кнопки надасть екрану початкового вигляду; ·  Закрыть — повернення до нормального режиму перегляду. Натисніть кнопку Закрыть чи клавішу Esc, щоб вийти з режиму попереднього перегляду. Щоб збільшити частину документа, натисніть кнопку Увеличение, а потім клацніть на документі. Натисніть кнопку Печать, щоб роздрукувати документ. Клацніть на ній ще раз, щоб повернутися до звичайного вигляду документа. 6.32.4. Як зробити так, щоб документ мав однаковий вигляд на екрані і на папері Для оцінки розташування різних об’єктів — колонтитулів, виносок, графічних об’єктів тощо — на друкованій сторінці використовуйте режим розмітки. Щоб побачити, який вигляд матиме кожна сторінка надрукованого документа, перейдіть у режим попереднього перегляду. Зображення на екрані найбільше відповідає надрукованому, якщо в діалоговому вікні Масштаб (меню Вид) установлений масштаб 100 %. Крім того, працюючи в звичайному режимі, можна зробити зображення на екрані більш точним. Для цього виберіть команду Параметры в меню Сервис, а потім зніміть прапорці Черновик і Перенос по границе окна на вкладці Вид. Документ, надрукований з режиму електронного документа, разюче відрізнятиметься від своєї екранної версії. Щоб зменшити відмінності, перед роздрукуванням перейдіть у звичайний режим. Для одержання відомостей про різні способи перегляду документів Word натисніть кнопку Предварительный просмотр. Шрифти TrueType мають однаковий вигляд на екрані в надрукованому документі. Імена шрифтів TrueType можна вибрати зі списку Шрифт на панелі форматування, а також у діалоговому вікні Шрифт (меню Формат). Шрифти TrueType автоматично встановлюються в процесі інсталяції Windows. Якщо використовуються шрифти, відмінні від TrueType, намагайтеся підібрати шрифти принтера так, щоб вони найбільше відповідали екранним шрифтам. Якщо знайти потрібний шрифт не вдалося, чи якщо драйвер принтера не може одержувати інформацію про екранні шрифти, екранні шрифти автоматично зміняться для їх максимального збігу зі шрифтами принтера. 6.32.5. Виправлення тексту в режимі попереднього перегляду 1. У режимі попереднього перегляду відкрийте сторінку, що підлягає редагуванню. 2. Клацніть текст, який потрібно змінити. Масштаб зображення збільшиться. 3. Натисніть кнопку Увеличение. Коли покажчик змінить вигляд з лупи на звичайний текстовий покажчик, внесіть необхідні зміни в документ. 4. Щоб відновити колишній масштаб зображення, натисніть кнопку Увеличение, а потім клацніть документ. 6.32.6. Підгонка сторінок Якщо остання сторінка короткого документа містить усього кілька рядків тексту, можна спробувати зменшити число сторінок у документі, натиснувши кнопку Подгонка страниц у режимі попереднього перегляду. Це особливо зручно, якщо документ, скажімо, лист, містить лише кілька сторінок. Зменшення числа сторінок досягається за рахунок зменшення розміру шрифтів, використовуваних у документі. Для скасування змін, внесених у документ під час підгонки сторінок, негайно виберіть команду Отменить подгонку страниц у меню Правка. Не існує швидкого способу відновити вихідні розміри шрифтів після збереження та закриття документа. 6.32.7. Друк документів Для друкування документа слід дати команду Файл/Печать. У вікні діалогу Печать (рис. 6.32), яке з’явиться після цього на екрані, можна встановити такі параметри: ·  тип принтера; ·  кількість друкованих копій; ·  діапазон друкованих сторінок (усі сторінки, поточну сторінку, виділені сторінки, діапазон сторінок). Рис. 6.32 Для вибору типу принтера використовують список Принтер… З цього списку слід вибрати тип принтера, до якого під’єднано комп’ютер. Після натискування кнопки Параметры… відкривається вікно діалогу Параметры, вкладинка Печать, де можна також встановити ряд параметрів: Черновой — друкування з мінімальним використанням символів формування; Фоновая печать — дає змогу продовжити роботу з програмою Word під час друкування; Графические объекты — друкування разом з текстом графічних об’єктів. Після встановлення необхідних параметрів слід натиснути кнопку ОК у вікні діалогу Печать. На екрані з’явиться вікно повідомлення про друк. Процес друкування можна перервати клавішею Еsс або кнопкою Отмена у вікні повідомлення про друкування. Під час фонового друкування вікно повідомлення на екрані не з’являється. Для управління друкуванням слід звернутися до програми Диспетчер Печати. 6.32.8. Зміна параметрів друку Word пропонує встановити різні параметри друку. Можна, наприклад, роздрукувати лише непарні чи парні сторінки. Цей параметр зручний для роздруковування документа на двох сторонах аркуша на стандартному однобічному принтері. Роздрукуйте сторінки з непарними номерами, потім перекладіть їх у зворотному порядку, помістіть у лоток для паперу і роздрукуйте сторінки з парними номерами. Можна вказати, які сторінки друкувати за допомогою списку Печать у діалоговому вікні Печать (вибравши там параметр Четные страницы чи Нечетные страницы). Вибравши Все страницы диапазона, ви повернетеся до друкування всіх сторінок. Можна встановити й інші параметри в діалоговому вікні Печать. Для цього клацніть на кнопці Параметры. Параметри, що використовуються найчастіше. ·          Черновая печать. Видає чернетку, що роздруковується швидше, але може не відображати деяких видів форматування та графічних об’єктів (залежно від вашого принтера). ·          Изменить порядок печати. Друкує сторінки в зворотному порядку. ·          Фоновая печать. Дає можливість продовжити роботу з документом під час друку. Установка цього параметра вимагає додаткової пам’яті, і, звичайно, документ роздруковується повільніше. ·          Обновлять поля. Оновлює зміст усіх полів документа перед друкуванням. ·          Сведения. Друкує властивості документа на додачу до його основного тексту. ·          Примечания. Включає коментарі до документа в роздруківку. 6.32.9. Друк діапазону сторінок 1. Виберіть команду Печать в меню Файл. 2. Укажіть частину документа, що потрібно надрукувати, у полі Страницы. При виборі значення Номера необхідно також зазначити номери чи діапазони сторінок, які слід надрукувати. Існує можливість друку окремих сторінок, одного чи кількох розділів, а також діапазону сторінок з декількох розділів. Для одержання додаткових даних натисніть кнопку Параметры. Крім того, можна надрукувати виділений фрагмент документа. Для цього слід вибрати команду Печать у меню Файл, а потім встановити перемикач Страницы в положенні Выделенный текст. 6.32.10. Друк чернетки документа 1. Виберіть команду Сервис/Параметры, потім — вкладку Печать. 2. Встановіть прапорець Черновой в групі Режим. 6.32.11. Друк сторінок документа в зворотному порядку 1. Виберіть команду Сервис/Параметры, потім — вкладку Печать. 2. Встановіть прапорець В обратном порядке в групі Режим. Сторінки документа будуть надруковані в зворотному порядку, тобто першою буде надрукована остання сторінка. Не використовуйте цей режим під час друкування конвертів. 6.32.12. Друк кількох копій Можна роздрукувати більше одного примірника документа і розібрати їх по копіях. Для цього: 1. Виберіть команду Файл/Печать чи натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Р. З’явиться діалогове вікно Печать. 2. У полі Количество копий зазначте потрібну кількість примірників, чи, клацаючи по спрямованій вгору стрілці, встановіть необхідну кількість. 3. Встановіть прапорець Сверять, щоб ввімкнути чи вимкнути цей засіб. 4. Натисніть кнопку ОК. Щоб повністю надрукувати першу копію документа перед друком першої сторінки наступної копії, встановіть прапорець Разобрать по копиям. Зніміть цей прапорець, якщо спочатку потрібно надрукувати всі копії першої сторінки, а потім усі копії кожної з наступних сторінок. 6.32.13. Друк тільки парних чи непарних сторінок 1. Виберіть команду Файл/Печать. 2. Виберіть значення Нечетные страницы чи Четные страницы зі списку Вывести на печать. 6.32.14. Друк заданих сторінок і розділів Існує можливість друку заданих сторінок, одного чи кількох розділів, а також діапазону сторінок з одного чи кількох розділів. Виберіть команду Файл/Печать. Несколько страниц в разбивку — введіть номери сторінок, розділяючи їх комами. Якщо потрібно ввести діапазон сторінок, з’єднайте дефісом номери першої й останньої сторінок діапазону. Приклад: щоб надрукувати сторінки 2, 4, 5, 6 і 8, введіть 2,4—6,8. Диапазон страниц в пределах одного раздела — введіть р-номер сторінки s-номер розділу. Приклад: щоб надрукувати з 5 по 7 сторінку з розділу 3, введіть p5s3-p7s3. Целый раздел — уведіть s-номер розділу. Приклад: уведіть s3. Несколько разделов в разбивку — введіть номери розділів, розділяючи їх комами. Приклад: уведіть s3, s5. Диапазон страниц в нескольких разделах подряд — уведіть діапазон сторінок разом з номерами розділів, з’єднавши дефісом першу й останню сторінки діапазону. Приклад: уведіть p2s2-p3s5. 6.32.15. Друк кількох документів одночасно 1. Натисніть кнопку Открыть. 2. Зі списку Папка виберіть папку, в якій містяться потрібні документи. 3. Виділіть документи, що їх потрібно надрукувати. 4. Натисніть кнопку Команды и режимы, а потім виберіть команду Печать. 6.32.16. Друк даних, введених в електронну форму 1. Виберіть команду Сервис/Параметры, потім — вкладку Печать. 7. Встановіть прапорець Печатать только данные для форм. 8. Натисніть кнопку Печать. Word надрукує лише дані, введені у форму. Якщо електронна форма була розроблена на основі вже наявного бланка, наприклад, платіжного доручення, і поля форми розташовані в тих самих місцях, що й на бланку, то ця послідовність дій може бути використана для заповнення бланка. 6.32.17. Відміна друку Якщо режим фонового друку відімкнутий, натисніть кнопку Отмена чи клавішу Esc. Якщо режим фонового друку ввімкнений, двічі натисніть значок друк у рядку стану. Якщо на друк виводиться короткий документ при ввімкнутому режимі фонового друку, значок принтера може не встигнути з’явитися в рядку стану і відмовитися від друку буде неможливо. 6.32.18. Перегляд стану принтера та файлів, що друкуються Двічі натисніть значок принтера, розташований поруч з годинником на панелі завдань Windows. Коли друк файла закінчений, значок принтера зникає. 6.32.19. Зміна настроювань принтера За допомогою настроювань принтера можна змінювати основні параметри друку. Наприклад, зміна якості друку. Для принтера HP DeskJet 400 передбачено кілька параметрів якості — нормальна, економічна, оптимальна. Встановлення економічної якості друку дає можливість заощадити близько 50 % чорнила, при цьому збільшується швидкість друку. Нормальна якість (чи середня) — нормальна якість друку та нормальна швидкість друку. Оптимальна — висока якість друку, але низька швидкість, підвищена витрата чорнила. Також в установках принтера можна встановити джерело подання паперу — ручне подавання, пристрій для подавання паперу і т. ін. У деяких принтерах установлюється також і тип, якість паперу (звичайний, глянцевий, фотокопіювальний тощо). Також вибирається розмір паперу (формат А4, формат Letter, В5 і т. ін.). Під час роздруковування кольорових документів (зрозуміло, на кольорових принтерах) в установках принтера змінюються настроювання кольорового друку. 6.33. Word і Word Wide Web 6.33.1. Що таке Web-сторінка Word Wide Web, чи просто Web, — частина всесвітньої мережі Internet, за допомогою якої користувачі комп’ютерів можуть обмінюватися інформацією та програмними засобами. У Web використовуються документи особливого формату НТМL (Нуреrtext Маrkup Language — мова розмітки гіпертексту), а також спеціальні типи посилань URL (Uniform Resource Locator) для розпізнавання певних документів і їх місцезнаходження. У програмі Word є безліч засобів для полегшення роботи з документами НТМL і URL. Можна зберегти документ Word у форматі НТМL, тим самим зробивши можливим використовування його як Web-сторінки. В разі збереження звичайного документа як НТМL-файла Word перетворює його в коди НТМ для відтворення існуючого чи подібного йому виду документа. Однак не всі формати Word можуть бути перетворені в НТМL-коди. Це означає, що остаточний варіант (тобто документ НТМL) може мати вигляд, не зовсім такий, як у вихідного документа Word. Для збереження документа Word у форматі НТМL: 1. Виберіть команду Файл/Сохранить как для відкриття діалогового вікна Сохранение документа. 2. Виберіть зі списку, що розкривається, Тип файла опцію НТМL Document. 3. Введіть ім’я файла в текстовому полі Имя файла. 4. Натиснувши кнопку Сохранить. 6.33.2. Редагування документів Web Ви цілком можете використовувати Word для редагування Web-сторінок у форматі НТМL. Відкритий документ НТМL автоматично перетворюється у формат Word. А коли ви його зберігаєте, він знову конвертується у формат НТМL. Щоб відкрити документ НТМL для редагування: 1. Виберіть Файл/Открыть чи натисніть кнопку Открыть стандартної панелі інструментів, щоб відкрити діалогове вікно Открытие документа. 2. Клацніть на стрілці в полі Тип файла і виберіть зі списку документ НТМL. 3. Виберіть потрібний файл у списку файлів. 4. Клацніть кнопкою Открыть, — документ готовий для редагування. 5. Використовуйте звичайні команди редагування Word для внесення змін до документа. 6. Виберіть Файл/Сохранить чи натисніть кнопку Сохранить стандартної панелі інструментів. Документ буде автоматично збережений у форматі НТМL. Як працювати з посиланнями. Посилання — це адреса чи покажчик якогось об’єкта у Web-такого, як Web-сторінка чи адреса абонента електронної пошти. Ось два найпоширеніші типи посилань, з якими ви матимете справу. ·  Адреса електронної пошти для зв’язку з якимсь адресатом електронної пошти. Наприклад, admin@ukrreferat.com. ·  Гіпертекстове посилання, що вказує на документ Web. Наприклад, https://www.ukrreferat.com.

У програмі Word є засіб розпізнавання посилань у документі, що трактуються саме як посилання, а не як звичайний текст. Посилання належать до різновиду полів документа й відрізняються від звичайного тексту за такими ознаками:

·  посилання виділяється на екрані іншим кольором і/чи підкресленням; ·  коли ви вказуєте на посилання за допомогою миші, покажчик миші набуває вигляду руки з піднятим вказівним пальцем; ·  ви можете видалити все посилання, але не можете безпосередньо редагувати його; ·  у разі натискання на гіперпосилання автоматично запускається ваш Web-броузер і на екрані з’являється та Web-сторінка, якої стосується посилання; ·  у разі натискання на адресі електронної пошти автоматично починає роботу програма запуску електронної пошти і на екрані з’являється порожній бланк повідомлення, який ви можете відправити за адресою, на якій клацнули. Автоматичний запуск вашого Web-броузера та програми електронної пошти, звичайно, залежить від параметрів установки цих програм у системі. Можна настроїти Word для розпізнавання посилань у разі введення. Для цього: 1. Виберіть команду Сервис/Автозамена… для відкриття діалогового вікна Автозамена (рис. 6.33). Рис. 6.33 2. Клацніть на корінці вкладки Автоформат при вводе. 3. В ділянці Изменять установіть прапорець Адреса Интернета и сетевые пути гиперссылками. 4. Натисніть кнопку ОК. Інший спосіб розпізнавання гіперпосилань — переглянути вже набраний текст, знаходячи текст посилань і перетворюючи його. Коротко нагадаємо основні кроки перетворення посилань. 1. Виберіть команду Формат/Автоформат для відкриття діалогового вікна Автоформат. 2. Виберіть опцію Сразу весь документ. 3. Натисніть кнопку Параметры для перегляду вкладки Автоформат діалогового вікна Автозамена. 4. В ділянці Изменять установіть прапорець Адреса Интернета и сетевые пути гиперссылками. 5. Зніміть всі інші прапорці. 6. Натисніть кнопку ОК для повернення в діалогове вікно Автоформат. 7. Натисніть кнопку ОК. 6.33.3. Вставка гіперпосилання Під час роботи з документом можна вставити посилання, просто набравши його адресу і дозволивши програмі Word автоматично розпізнати її, як описано вище. Найлегший шлях — використовувати команду Вставка/Гиперссылка… Ви зможете зв’язатися з файлами Internet, документами Word та іншими типами файлів. Для цього: 1. Виберіть команду Вставка/Гиперссылка чи натисніть клавіші Ctrl + K або кнопку Добавить гиперссылку на стандартній панелі інструментів. З’явиться діалогове вікно Добавить гиперссылку. 2. Якщо ви знаєте адресу посилання, наберіть її в текстовому полі Связать с файлом/URL, для зазначення адреси на жорсткому чи мережному диску натисніть кнопку Обзор… і використовуйте діалогове вікно Связать с файлом. 3. Якщо ви хочете додати посилання на певний об’єкт файла, наприклад, на закладку файла Word, уведіть ім’я в текстовому полі Имя объекта в документе чи натисніть на кнопці Обзор для перегляду списку об’єктів, доступних у файлі, обраному на кроці 2. 4. Натисніть кнопку ОК. Основні терміни та визначення Гіперпосилання — спосіб пов’язування фрагмента тексту, документа Microsoft Word з певним об’єктом: будь-яким документом Microsoft Office або документом з Інтернету. Майстер — спеціальний додаток Microsoft Word, який прискорює роботу зі створення стандартних документів. Редагування документа — внесення змін у текст створюваного документа. Текстовий редактор — прикладна програма або комплекс програм, які надають користувачу можливості зі створення, дизайну, друку та збереження текстових документів. Форматування документа — оформлення документа за допомогою спеціальних методів дизайну текстового редактора. Шаблон — основа для створення нового документа.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Інформатика. Комп’ютерна техніка та програмне забезпечення. Інформаційні системи (Курс лекцій)