Головна Головна -> Підручники -> Підручник Загальна історія. Коротко про основне скачати онлайн-> 36. Крах Римської імперії

36. Крах Римської імперії


Ну от. Далі було так.
На початок 2 століття нашої ери Рим досяг найвищої своєї могутності. Столиця імперії Рим – “Вічне місто”, як його називали римляни, сяяла розкішшю та пишністю.
Центральна площа (римський форум), що була оточена будинками із різнокольорового мармуру, з пам’ятниками на честь перемог імператорів і полководців була своєрідним музеєм.
Але годинник історії вже невмолимо відраховував час кінця Римської імперії. І час цей настав.
Ще у 395 році Римська імперія формально була розділена на дві частини – Західну і Східну.
Східна Римська імперія (Візантія), про яку ми ще не раз будемо згадувати, проіснувала ще тисячу років. Доля ж Західної Римської імперії була зовсім іншою.
Сталося це за імператора Валенте у 410 році нашої ери, коли плем’я готів вторглося у Італію і розграбувало Рим.
Це вперше “Вічне місто”, на теріторію якого на протязі восьми віків не ступала нога ворога-чужоземця, було захоплено варварами, як римляни називали підкорені ними народи.
У 455 році Рим зазнав новому розгрому, на цей раз від племені вандалів. Вождь вандалів Гензеріх наказав своїм воїнам нищити все, що вони не могли з собою унести (саме з тих пір дике знищення культурних цінностей називається вандалізмом).
Так був покладений кінець наймогутнішій державі античного світу. І у 476 році вся західна частина колишньої імперії розпалася.
Що ж стосується християн, про яких ми обіцяли закінчити свою розповідь, і подальшу долю християнства, скажемо лише те, що перші століття нашої ери для них були, звичайно, дуже тяжкими -адже їх, як і представників інших релігійних течій, що були тоді у Римській імперії, переслідували, вбивали, розпинали на хрестах, аж поки у 313 року римський імператор Костянтин не оголосив повну незалежність для всіх релігій.
Потім, у 325 році, за вказівкою того ж Костянтина був зібраний з’їзд (собор) всіх християнських епіскопів (керівників церкви) Римської імперії, на якому вперше у історії з’явилася така посада – “папа” (від грецького слова “папас” – батько) – керівник всієї християнської церкви.
А ще пізніше почалися тяжкі часи для антихристиян, та й не тільки для них, бо саме тоді, наприкінці 4 століття нашої ери, імператор Феодосій заборонив почитання всіх інших божеств у Римській імперії і оголосив християнство державною релігією.
Давні храми були зачинені, статуї давньоримських богів розбиті, Олімпійські ігри заборонені.
А ще через декілька років озвірілий натовп знищив більшу частину Олександрійської бібліотеки.
Додамо, що існування двох великих центрів християнства – у Західній Європі і Візантії – привело пізніше і до росколу єдиної християнської церкви на дві – православну (східну) і католицьку (західну).
Але було все це значно пізніше, через декілька століть – у період, які вчені називають середніми віками.
А історія євреів – народу, що населяв Іудею, виявилося трагічною. У 132 році вони підняли повстання против римлян, яке через три роки – а саме у 135 році – завершилося безславною поразкою. На знак покарання римляни виселили євреїв з Єрусаліму, а саме місто було перейменоване у Еліа Капітоліа – там була заснована римська колонія.
Деякі християнські проповідники стверджують, що відбулася ця подія тому, що євреї не визнали Ісуса Христа своїм месією – визволителем.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Загальна історія. Коротко про основне