Головна Головна -> Підручники -> Підручник Загальна історія. Коротко про основне скачати онлайн-> 52. Середньовічне місто

52. Середньовічне місто


А ось чи хотілося б вам поблукати середньовічним містом? Зараз ми надамо вам таку можливість.
Але обережніше: дивіться відразу ж під ноги, адже більшість мешканців міста кидало тоді сміття і виливало помиї просто на вулицю.
Самі ж вулиці були немощені (перші мостові у Західній Європі з’явилися лише у 14 столітті), тому у дощову погоду переміщуватися вулицями міста було нелегко – така була грязь.
Свині випасалися просто на вулицях, а рано вранці пастухи під звуки ріжка гнали через міські ворота стада кіз та овець.
Зі сточних ям, що проходили вздовж вулиць, йшов такий огидний запах, що треба було затикати носа.
Ну що, не расхотілося вам ще гуляти середньовіковим містом? Але потерпіть – ми сюди ненадовго.
Населення у містах було небагато. Наприклад, у Лондоні, столиці Англії, було тоді лише 40 тисяч чоловік. Але у великих центрах ремесел та торгівлі, таких як Париж, Мілан та інші, населення досягало 100 тисяч чоловік.
На центральних площах міст середньовіччя, втім, як і у містах більш пізніших часів, розташовувалися “головні будинки” країни: у Франції – мерія, у Германії – церква і ратуша, у Італії – сеньойорія.
Тут, на центральній площі, відбувалися і зібрання мешканців міста. Колодязі з водою також найчастіше розміщувалися саме тут.
Верхні поверхи будинків нависали над нижчими, а дахи майже торкалися один одного. Номерів будинки не мали, замість них висіли умовні знаки – “чобіт”, “орел”, “кіт”. У місті завжди щось будувалося, тому завжди була й робота на будівництві соборів, церков, замків або стін.
Середньовічні міста ще були містами-крепостями. Оточені могутніми стінами і високими баштами, вони завжди були готові відстояти свою незалежність.
У мирний час ворота відчиняли, тяжкий під’йомний мост опускали. Але якщо наближався ворог, вартові на баштах подавали сигнал, лунав сполох, під’йомний мост втягувався усередину, ворота блискавично запиралися та завалювалися каменями, грати опускалася, і ворог опинявся біля широкого та глибокого заповненого водою рва, що оточував місто.
Влада у містах належала міській верхушці: багатим купцям і ростовщикам, володарям будинків і міської землі.
Міста були центрами розвитку промисловості, торгівлі і культури, основне населення яких складали торгівці та ремісники, які для забезпечення майстерень сировиною та організації збуту товарів об’єднувалися у так звані гільдії.
Крім того, ремісники однієї професії також створювали свої союзи, що мали назву цехи. Кожен з цих цехів займався виробництвом одного виробу – так, наприклад, були цехи бочарів, каретників, пивоварів.
Деякі міста були відомі своїми ярмарками, на які люди середньовіччя привозили свою продукцію, щось продавали, щось покупали.
Вдень міста були шумними та багатолюдними, але ввечері поступово поринали у темряву і тишу.
Оскільки середньовічні будинки були дерев’яними, вони могли спалахнути у будь-яку мить. Тому кожного вечора лунав “вечірній дзвін”, що нагадував мешканцям міста про необхідність загасити вогнища на кухнях.
Міста торгували між собою. Для захисту від пиратів, яких тоді вистачало, 90 країнами Європи був створений свій так званий Ганзейський Союз.
До речі, саме у той час з’явилися і перші чеки – грошові документи, що замінюють гроші. І знаєте, хто їх першими придумав?
Італійські купці. Сталося це тому, що гроші, якими тоді розплачувалися, були з металу. Причому, якщо європейці використовували срібляні монети, то араби віддавали перевагу монетам з золота.
Ось і додумалися італійські купці використовувати письмові обмінні чеки, щоб не тягати за собою тяжкі мішки з металевими монетами.
До речі, а чи задумувалися ви над тим, як і чому з’явилися перші гроші? Ні?
Тоді почитайте ще ось цю історію.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Загальна історія. Коротко про основне