Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільне право України (Панченко) скачати онлайн-> Що таке договір складського зберігання?

Що таке договір складського зберігання?



За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Вважається, що письмова форма договору додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, визнається публічним.
Товарний склад визнається складом загального користування у випадках, коли із закону, інших нормативно-правових актів або виданого підприємницькій організації дозволу (ліцензії) випливає, що вона зобов’язана прийняти на зберігання товари будь-якого товароволодільця (елеватори, холодильники, склади).
Товарний склад зобов’язаний здійснити за свій рахунок огляд товарів при прийнятті їх на зберігання для визначення їх кількості та зовнішнього стану. Зберігай зобов’язаний надати й товароволодільцеві можливість огляду товарів або їх зразків (якщо зберігання здійснюється зі знеособленням), взяття проб та вжиття заходів, необхідних для забезпечення схоронності товарів. Кожна зі сторін договору при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Втрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, що зажадала їх огляду та перевірки.
Якщо при поверненні товару його не було спільно оглянуто чи перевірено сторонами, заяву про нестачу або пошкодження товару внаслідок неналежного зберігання має зробити товароволоділець у письмовій формі при одержанні товару, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. Якщо немає заяви товароволодільця, вважається, що товар повернено складом відповідно до умов договору, коли товароволоділець не доведе інше.
У цивільному праві відповідальність, як правило, настає за наявності вини особи, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином. У зобов’язаннях за договором складського зберігання передбачається виняток із цього правила. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження товару, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості товару, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У науці цивільного права таку відповідальність називають підвищеною в тому розумінні, що вона настає незалежно від вини зберігача.
Товарний склад на підтвердження прийняття товарів видає один із таких документів:
1) складську квитанцію;
2) просте складське свідоцтво;
3) подвійне складське свідоцтво.
Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару шляхом застави відповідного свідоцтва. Подвійне складське свідоцтво складається із двох частин: складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені один від одного.
Складське та заставне свідоцтво можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами. Утримувач складського та заставного свідоцтв має право розпоряджатися товаром, що зберігається на складі. Утримувач, який має лише складське свідоцтво, має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. Просте складське свідоцтво видається на пред’явника.
Товарний склад видає товар утримувачеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) не інакше, як в обмін на обидва свідоцтва разом. Утримувачеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але вніс суму боргу за ним, товар видається складом не інакше, як в обмін на складське свідоцтво та за умов надання разом із ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.
Утримувач складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видають нові свідоцтва на товари, що залишилися на складі.

Зразок договору складського зберігання

ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ №_
м. Кіровоград
10 травня 2004 р.
Відкрите акціонерне товариство “ЛЛЛ”, надалі — “Товарово-лоділець”, в особі директора Радутного В.В., що діє на підставі Статуту товариства,
і закрите акціонерне товариство “Цибулівська нафтобаза”, надалі — “Зберігач”, в особі голови правління Сидоренка С.С., що діє на підставі Статуту товариства, керуючись положеннями ст. 956—966 Цивільного кодексу України зі зберігання на товарному складі, уклали договір про нижченаведене:
1. Предмет договору
1.1. Товароволоділець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання нафтопродукти, далі пойменовані “Товар”, -у кількості, на термін зберігання та інших обов’язкових умов договору, що визначаються попередньо погоджуваними сторонами заявками — специфікаціями на кожну товарну партію.
1.2. Товароволоділець оплачує послуги за договором шляхом перерахування на рахунок Зберігача суми, належної до сплати за кожною із заяв-специфікацій. Дозволяється додатковою угодою сторін встановлення розрахунків за зберігання переданням у власність Зберігача частини товару (за закупівельною ціною То-вароволодільця) на суму, що підлягає сплаті.
2. Обсяг, терміни та умови приймання товару
2.1. Поставка товару на зберігання здійснюється залізничним транспортом за рахунок та під ризик Товароволодільця з базисом постачання резервування ЗАТ “Цибулівська нафтобаза”.
Зберігач забезпечує приймання товару по закінченні п’яти діб від погодження сторонами заяви-специфікації на кожну з товарних партій. Погодження заяви може бути здійснене шляхом обміну по телефаксу текстом заяви з посвідченими печатками підписами перших керівників сторін.
До погодження заяви-специфікації на кожну товарну партію товар на зберігання не приймається.
2.2. Протягом 12 годин від часу повідомлення про прибуття товару відповідно до базису поставки Товароволоділець направляє свого представника для участі в передачі товару на зберігання, неприбуття представника Товароволодільця протягом 24 годин з часу повідомлення є підставою для актування приймання (за кількістю та якістю) без участі представника Товароволодільця.
2.3. Товар приймається на зберігання за кількістю та якістю згідно з транспортними документами та сертифікатом якості виробника. У разі приймання здійснюється обов’язковий відбір арбітражних проб згідно з вимогами ГОСТ 2517—85 “Нафта та нафтопродукти. Засіб відбору проб”.
Якість та кількість товару, що передається на зберігання, зазначені в акті приймання, вважається остаточними і не можуть бути предметом претензій Товароволодільця.
2.4. При прийманні товару за кількістю сторони керуються вимогами ГОСТ 26976—86 “Нафта та нафтопродукти. Засоби виміру маси” та Інструкцією про порядок надходження, схову, відпуску і обліку нафти та нафтопродуктів у нафтобазах і АЗС № 06/21-8-446 від 15 серпня 1985 р.
3. Обсяг, терміни, умови зберігання та відвантаження
3.1. Загальний обсяг товарної партії, що передається на зберігання у резервуарах Зберігача, не повинен перевищувати:
автобензин А-80 — 10 000 тонн та А-95 — 2000 тонн; дизельного палива — 2000 тонн.
3.2. Зберігач веде забалансовий облік руху прийнятого на зберігання товару і здійснює його відвантаження за рознарядками (довіреностями) Товароволодільця з додержанням мінімальних норм відвантаження. Вивезення товару може здійснюватися залізничним транспортом чи безпосередньо транспортними засобами Товароволодільця чи Зберігача (на додатково погоджених умовах). При використанні автотранспорту Зберігача Товароволоділець здійснює оплату транспортування у розмірі та порядку, узгоджених додатково.
3.3. Приймання товару від Зберігача Товароволодільцем (або одержувачем, покупцем) оформляються під час відвантаження з резервуарів Зберігача. На відвантажений товар складається приймально-здавальний акт за участю представника Товароволодільця (одержувача, покупця) та з відбором арбітражних проб.
3.4. Сторони передбачають безповоротні втрати товару відповідно до норм природної нестачі нафтопродуктів, встановлених Постановою Держпостачу СРСР № 40 від 26 березня 1986 р.
3.5. Зберігач на підтвердження приймання товару на зберігання видає Товароволодільцю складську квитанцію.
4. Порядок розрахунків
4.1. Вартість послуг Зберігача за кожною товарною партією визначається при прийнятті та узгодженні заяв-специфікацій.
Цим документом можуть встановлюватися умови натуроплати послуг Зберігача.
4.2. Розрахунки за послуги Зберігача здійснюються протягом нормального терміну, необхідного для перерахування за платіжним дорученням Товароволодільця, але не більше як п’ять днів з дня приймання товару на зберігання.
Розрахунки за додаткові послуги здійснюються за викладеними у цій статті правилами в той же термін від дня пред’явлення Зберігачем відповідних рахунків.
5. Відповідальність сторін
5.1. У разі втрати (розкрадання, псування) переданого на зберігання товару Зберігач зобов’язується відшкодувати нестачу шляхом оплати вартості товару за цінами, що склалися на день відшкодування, у термін не більш як 10 днів.
У такому ж порядку відшкодовуються збитки, викликані зниженням якості товару за час зберігання, якщо на цій підставі Товароволоділець відмовляється від одержання товару.
5.2. У разі відмови від товару Товароволодільця, по закінченні терміну зберігання, Зберігач має право реалізувати товар на свій розсуд з відшкодуванням Товароволодільцеві вартості, за якою товар був придбаний до передачі на зберігання, за винятком витрат Зберігача, пов’язаних зі зберіганням та реалізацією товару.
5.3. За прострочення платежів за договором Товароволоділець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
5.4. Форс-мажор. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов’язань, якщо таке невиконання викликане обставинами, що не залежать від волі сторін та є поза їх компетенцією, а саме: стихійним лихом, техногенними аваріями, воєнними діями, страйками, локаутами або рішеннями державних органів влади (управління), що унеможливили виконання договору.
Належна сторона зобов’язана письмово повідомити другу сторону про настання таких обставин з вказівкою на офіційне джерело інформації про них. З дня такого повідомлення дія договору припиняється на три місяці. Якщо по закінченні цього терміну форс-мажорні обставини не припиняються, договір втрачає силу. Але сторони зобов’язані повернути за належністю одна одній все одержане без підстави до припинення дії договору.
6. Дія договору
6.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє протягом 12 місяців.
6.2. Дострокове припинення договору та внесення до нього змін можуть мати місце за письмовою угодою сторін.
Юридичні адреси, банківські та транспортні реквізити: Товароволоділець Зберігач
Договір підписали:
Директор
_______(Радутний В.В.)
Голова правління _____(Сидоренко С.С.)








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільне право України (Панченко)