Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільне право України (Панченко) скачати онлайн-> Які особливості договору простого товариства?

Які особливості договору простого товариства?


Відносини, що виникають між суб’єктами права при з’єднанні своїх внесків (майно, знання тощо) і організації співпраці для досягнення спільної мети є різновидом цивільних правовідносин, а саме зобов’язаннями за спільною діяльністю. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників. З’єднання внесків і подальша спільна діяльність для досягнення спільної мети вимагають від учасників чіткої організації. Отже, зобов’язання зі спільної діяльності мають чіткий організаторський характер.
Є дві основні організаційно-правові форми та два основних види зобов’язань за спільною діяльністю. По-перше, учасники мають обрати організаційно-правову форму їх спільної діяльності, що не передбачає створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасниками, оформлюються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобов’язання за спільною діяльністю і містить всі істотні та інші умови взаємовідносин сторін. По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення співробітництва у межах самостійного суб’єкта права — юридичної особи, який створюється на підставі установчих договорів. У Цивільному кодексі України положення про установчі договори містяться у главі “Юридичні особи”. У зв’язку з цим розглянемо договір про спільну діяльність без створення юридичної особи — просте товариство.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або іншою метою.
Предметом договору про спільну діяльність є результат, на досягнення якого спрямовані дії учасників з об’єднаннявнесків та спільної діяльності. Оформлення предмета договору дає змогу визначити юридичну природу взаємовідносин учасників і на цій основі узгоджувати інші умови співробітництва.
Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором простого товариства. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється судом.
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти право-чини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою іншими учасниками, або договором простого товариства.
Учасник, що вчинив від імені всіх учасників правочини, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо були достатні підстави вважати, що ці правочини необхідні в інтересах усіх учасників. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором.
Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповноважений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.
Порядок покриття витрат і збитків, пов’язаних зі спільною діяльністю, визначається угодою учасників. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу в спільну справу. Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно до вартості вкладів учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників у прибутку є недійсною.
Кредитор учасника договору простого товариства має право виставити вимогу про виділ його частки у спільному майні.
Якщо договір простого товариства не пов’язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов’язаннями усім своїм майном пропорційно вартості вкладу в спільну справу. За спільними зобов’язаннями, що виникли зі здійсненням учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору. Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої участі або договір розірвано на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період її участі у договорі так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства.
Договір простого товариства припиняється у разі:
• визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичної особи – – учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який вибув;
• відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• закінчення строку договору простого товариства;
• виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не було передбачено домовленістю сторін.

Зразок договору простого товариства про сумісну підприємницьку діяльність

ДОГОВІР №__
ПРО СУМІСНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
м. Дніпропетровськ
10 січня 2004 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВВ”, надалі -“Товариство”, в особі директора Яценка В.В., що діє на підставі Статуту товариства,
і приватне підприємство “ЮЮЮ”, надалі — “Підприємство”, в особі директора Кривди С.С., що діє на підставі Статуту, з урахуванням вимог ст. 1132—1143 Цивільного кодексу України уклали договір про сумісну діяльність на таких умовах:
1. Предмет договору
1.1. Сторони за цим договором беруть на себе зобов’язання спільно діяти для досягнення спільної господарської та комерційної мети — будівництва та експлуатації цеху з виробництва локшини на устаткуванні фірми “ККК”.
1.2. Керівництво сумісною діяльністю (ведення спільних справ) та облік результатів цієї діяльності покладаються на Товариство. Для цього Товариство веде окремий баланс вкладів, витрат та прибутку сторін. Показники цього балансу не включаються до балансу Товариства. У бухгалтерській звітності сторін за договором відображаються фінансові та інші результати сумісної діяльності, що належать відповідно до умов договору кожній зі сторін.
2. Права та обов’язки сторін
2.1. Для реалізації цілей сумісної діяльності сторони здійснюють заходи, роблять фінансові та інші вклади у вигляді матеріальних засобів, трудових ресурсів та комплексу заходів, спрямованих на будівництво та експлуатацію об’єкта договору.
2.2. Вклади сторін у сумісну діяльність приймаються у процентних частках і визначаються за балансом витрат на сумісну діяльність. Частки сторін можуть коригуватися додатковими угодами до цього договору.
Грошові та інші майнові вклади сторін, а також майно, створене або придбане внаслідок сумісної діяльності, є спільною власністю сторін, і кожна з них не має права розпоряджатися цим майном без згоди другої сторони.
Цим договором закріплюється такий порядок розподілу прибутку згідно з результатами сумісної діяльності.
Починаючи від дня введення в експлуатацію об’єкта договору протягом п’яти років прибуток від сумісної діяльності розподіляється щоквартально, не пізніше 10 числа першого за минулим кварталом місяця, в частках:
Товариство — 40 % Підприємство — 60 %
У наступні роки розподіл прибутку здійснюється у рівних частках.
2.3. Сторони зобов’язані не розголошувати комерційну та іншу конфіденційну інформацію як про сумісну діяльність, так і відому їм таку інформацію про діяльність окремої сторони.
2.4. Товариство зобов’язується:
2.4.1. Фінансувати закупівлю технологічного устаткування та будівництво цеху (і монтаж технологічного устаткування) в обсязі 40 % витрат згідно з рахунками Підприємства в термін не більш як п’яти діб з дня одержання повідомлення Підприємства про необхідність перерахування відповідних грошових коштів.
2.4.2. Передати для будівництва цеху будмайданчик на відведеній Товариству земельній ділянці по вул. Пархоменко, 2 у місті Дніпропетровську.
2.4.3. Здійснювати постачання сировини для виробництва готової продукції згідно з умовами додаткової угоди до цього договору та надавати торговельні площі для реалізації продукції сумісного виробництва.
2.5. Підприємство зобов’язується:
2.5.1. Здійснити закупівлю та постачання технологічного устаткування цеху з виробництва локшини фірми “ККК” у термін до 10 червня 2004 р.
2.5.2. Замовити проектно-кошторисну документацію на будівництво цеху, зробити необхідні погодження та здати цех в експлуатацію до 10 жовтня 2004 р. Для цього Підприємству надаються права генерального замовника.
2.5.3. Здійснювати експлуатацію об’єкта сумісної діяльності з використанням власного персоналу.
3. Відповідальність сторін
3.1. У разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за договором винна сторона відшкодовує другій стороні усі завдані цим збитки.
3.2. За порушення термінів виконання зобов’язань за договором винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,05 % вартості простроченого зобов’язання за кожний день прострочення.
У разі прострочення виконання грошових зобов’язань винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення.
4. Дія договору
4.1. Договір набирає чинності з дня його укладення і є безстроковим.
4.2. Дія договору може бути припинена письмовою угодою сторін або з ініціативи однієї сторони з обов’язковим попередженням про це за три місяці. Зміни до договору вносяться письмовою угодою сторін.
Юридичні адреси та банківські реквізити сторін: Договір підписали:
Директор
______(Яценко В.В.)
Директор
______(Кривда С.С.)


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільне право України (Панченко)