Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економічний аналіз (Болюх М. А., Бурчевський В.З.) скачати онлайн-> 3.9. Застосування групувань в аналітичних дослідженнях

3.9. Застосування групувань в аналітичних дослідженнях



Економічні явища та процеси характеризуються великою кількістю первинних даних, які відображають ці явища та процеси. Щоб використовувати для аналітичних висновків сукупність первинного матеріалу, необхідна відповідна систематизація первинних даних. Одним із видів такої систематизації є групування, тобто зведення первинних даних в однорідні групи.

Групування є одним з найпоширеніших прийомів економічного дослідження. Групуванням називають розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками. Групування уможливлює вивчення тих чи тих економічних явищ в їхнь ому взаємозв’язку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи тих закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам.

Можна виділити такі різновиди задач, які розв’язуються способом групувань:

  • визначення соціально-економічних типів явищ;
  • вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них;
  • визначення зв’язків та залежностей між явищами.

Розв’язуються ці задачі за допомогою типологічних, структурних та аналітичних групувань відповідно.

Типологічні групування використовуються для розчленування всієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні якісні групи чи класи. Прикладом такого групування на промислових підприємствах є розподіл складу промислово-виробничого персоналу на категорії (основні робітники, допоміжні, інженерно-технічні працівники, службовці, учні, молодший обслуговуючий персонал). Це дає змогу вивчити співвідношення окремих груп персоналу. Можуть бути проведені й дальші (більш деталізовані) групування. Так, наприклад, можна зробити групування складу робітників за фахом тощо.

Прикладами типологічних групувань можуть також бути групи населення за родом діяльності, групи підприємств за формами власності.

Структурні групування дають змогу вивчати внутрішню будову показників, співвідношення в них окремих частин. Структурні групування, як показує сама назва, використовують в аналізі структури активів чи пасивів балансу підприємства, структури випущеної продукції, основних виробничих фондів, класифікації устаткування за терміном експлуатації (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Групування металорізального устаткування підприємства за терміном його експлуатації

Види обладнання

Вікові групи, роки

Разом
до 5 5—9,9 10—14,9 15—19,9 понад 20
Токарні верстати 12 32 30 8 1 83
Фрезерувальні верстати 3 8 5 1 17
Стругальні верстати 2 4 2 2 10
Шліфувальні верстати 6 15 11 4 36
Ковальські преси 1 2 2 5
Усього 22 57 50 17 5 151

Групування устаткування за терміном експлуатації уможливлює визначення питомої ваги обладнання, яке фізично застаріло. У нашому прикладі найбільш застарілими є ковальські преси та стругальні верстати. Порівняння з аналогічним групуванням за попередній період показує ступінь модернізації обладнання.

Аналітичні (факторні) групування використовуються для визначення наявності, напрямку та форми зв’язку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базуються аналітичні групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними. Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності рівня плинності робочої сили на промислових підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника (табл. 3.4).

Таке групування дає можливість не тільки встановити, що тенденція плинності робочої сили на підприємствах залежить від розміру середньої заробітної плати, а й конкретно визначити міру цієї залежності для кожної групи.

Таблиця 3.4

Групування промислових підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника

№ групи Групи підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника, грн Кількість підприємств у групі Коефіцієнт плинності робочої сили, %
1 100 — 150 8 25,2
2 151 — 200 14 19,0
3 201 — 250 32 14,4
4 251 — 300 17 9,8
5 301 — 350 8 5,6
6 351 — 400 14 3,0
7 Понад 400 7 1,8
Усього 100 12,0

За складністю побудови розрізняють два типи групувань: прості та комбіновані. З допомогою простих групувань вивчається взаємозв’язок між явищами, згрупованими за певною ознакою. Комбіновані групування показують вплив двох або більше факторів на результативний показник. У комбінованих групуваннях розподіл сукупності, що вивчається, робиться спочатку за однією ознакою, а потім в середині кожної групи — за другою ознакою і т. п. Отож можуть бути побудовані дво-, трирівневі групування для вивчення різних складних взаємозв’язків. Проте вони мають і суттєвий недолік. Побудова таких групувань є надто трудомісткою, а сприйняття результатів — достатньо складним. Тому ліпше таке групування замінити кількома простими.

Під час побудови групувань потрібно уважно ставитися до розподілу сукупності на групи, вибору кількості груп та інтервалів між ними, тому що залежно від цього можуть суттєво змінитися результати аналізу.

Групування складають здебільшого за таким алгоритмом:

  • визначення цілі аналізу;
  • збирання необхідних даних щодо всієї сукупності об’єктів;
  • ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою;
  • оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;
  • визначення кількості груп у групуванні;
  • визначення розміру рівновеликого інтервалу;
  • визначення середньогрупових показників за різними ознаками;
  • аналіз отриманих середніх величин та визначення направлення дії факторних показників на результативний.

Під час складання структурних і факторних групувань важливу роль відіграє визначення інтервалів групувань, тобто проміжків між найменшим і найбільшим значеннями ознак у кожній групі. Інтервали можуть бути закритими (з визначенням верхньої та нижньої границь) і відкритими, коли визначено тільки одну границю. Так, наприклад, у табл. 3.4 всі інтервали групувань закриті, крім останнього, у нього включаються всі одиниці сукупності з рівнем середньої заробітної плати понад 400 грн, причому інтервали можуть бути як рівними, так і нерівними, з неоднаковими різницями.

Перш ніж приступити до визначення кількості груп та величини рівновеликого інтервалу, необхідно перевірити крайні варіанти на їх належність до даної сукупності спостережень. Це робиться з допомогою такої формули:

крайні варіанти досліджуваної сукупності спостережень,

де — крайні варіанти досліджуваної сукупності спостережень; хі і-й показник; — середнє значення показника даної сукупності; — середньоквадратичне відхилення.

Для визначення кількості інтервалів групування використовують спеціальні статистичні таблиці або формулу:

n = 1 + 3,32lgN,

де n — кількість груп; N — кількість спостережень.

Величина рівновеликого інтервалу визначатиметься в такий спосіб:

Величина рівновеликого інтервалу ,

де xmax, xminнайбільше та найменше значення досліджуваної сукупності.

Якщо в аналізі 100 одиниць сукупності (N = 100), максимальне значення ознаки дорівнює 450 грн, а мінімальне — 100 грн, величина рівновеликого інтервалу становитиме:

величина  рівновеликого інтервалу становитиме.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв’язок між показниками, глибше розібратися в сутності досліджуваних явищ, систематизувати матеріали аналізу, визначити головне, характерне, типове.

Групування можна вважати першим кроком кореляційного аналізу, оскільки останній передбачає попереднє встановлення наявності зв’язків між досліджуваними явищами, визначення суттєвих ознак (факторів) та напрямів їхнього впливу.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економічний аналіз (Болюх М. А., Бурчевський В.З.)