Головна Головна -> Підручники -> Підручник Загальна історія. Коротко про основне скачати онлайн-> 193. Революції в Європі

193. Революції в Європі


Тим часом, в самій Європі після завершення наполеонівських війн царював хаос.
Багато хто з людей жив у злиднях – частково через війни, але перш за все тому, що населення Європи на той час різко зросло.
В селах на всіх вже не доставало землі, у містах – у свою чергу – не вистачало робочих місць.
І навіть ті, кому вдавалося одержати роботу, найчастіше одержували таку злидарську зарплату, що її ледве вистачало на життя.
Звичайні люди, як і раніше, бажали брати участь в управлінні державою і одержувати свою частину національного надбання, що було, як вони вважали, привласнено багачами.
Саме тому й почали у Європі виникати повстання.
Так, в 1830 році у Франції спалахнуло декілька повстань, що швидко поширилися й на інші країни (вони були дуже швидко задушені).
А у 1848 році всією Європою одночасно спалахнуло стільки революцій та повстань, що цей рік навіть одержав назву Року революцій.
Тільки ось причини цих повстань були різними.
Так, у Ірландії почалася боротьба за незалежність та відділення цієї країни від Великобританії.
У самій Великобританії так звані чартисти вимагали проведення політичних реформ (перетворень) та надання права голосу всім повнолітнім чоловікам.
У Франції повстанці вимагали загального виборчого права для всіх, а також відновлення республіки.
Зовсім іншого бажали повстанці Італії та Німеччини, які намагалися об’єднати свої держави (на той час ці країни складалися з окремих частин).
Народи Австро-Угорщини, напроти, виступали за розпад імперії та створення незалежних держав.
У деяких країнах (скажімо, у Данії, Бельгії та Нідерландах) ці повстання проходили мирним шляхом, у інших – розпочалися військові дії (так, наприклад, у Франції повстанці були розстріляні урядовими військами).
Але, незважаючи на те, що цей революційний рух охопив багато країн та величезну кількість людей, всі вони вже до кінця наступного року також були задушені.
Часткового успіху добитися вдалося лише французам – їх король Луї Пилип зрікся престолу, і монархія ненадовго поступилася місце Другій республиці.
Але хвилювання не припинилися, тому уряди деяких найбільш розвинутих країн зрозуміли необхідність прийняття реформ.
У свою чергу, вчені, філософи та економісти почали шукати нові шляхи державного правління.
З політичних міслителів того часу найбільш відомими стали Карл Маркс та Фрідрих Енгельс, які виклали у 1848 році свої ідеї у книжці, що носить назву “Маніфест Комуністичної партії” (про Маркса ми трохи далі ще будемо розповідати).



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Загальна історія. Коротко про основне