Головна Головна -> Підручники -> Підручник Загальна історія. Коротко про основне скачати онлайн-> 215. Ірландія

215. Ірландія


На початку 20 століття Ірландія почала боротьбу за свою незалежність від Великобританії.
Втім, треба сказати, що не всі ірландці хотіли цієї незалежності. Шість північних графств – так званий Ольстер – бажали залишатися і надалі частиною Великобританії. Незалежною ж Ірландію хотіли бачити мешканці півдня цієї країни.
Причини цього росколу “лежать” ще у 16 столітті, коли англійські монархи почали селити англійських протестантів та шотландців на захоплених у ірландських католиків землях.
Робилося це для того, щоб місцеве населення почало краще відноситися до британської корони.
Саме тоді і виник цей розкол між північними землями Ірландії, населення яких влаштовувало їх підпорядкування Великобританії, та південними, мешканці яких постійно намагалися відокремитися від неї.
І ось на початку 20 століття Ірландія почала нову боротьбу за незалежність. Розпочали цю боротьбу, зрозуміло, мешканці південних територій.
Одночасно, британському уряду на розгляд були подані два білля (законопроекти) про самоуправління, що були відхилені.
Тоді ірландці представили третій білль, який нарешті був підписаний, але не встиг вступити у силу, оскільки розпочалася перша світова війна.
Під час війни прихильники незалежності Ірландії продовжували свою боротьбу. Так, 24 квітня 1916 року 1600 чоловік підняли озброєне повстання, захопили декілька суспільних будинків і оголосили Ірландію республікою.
Цілих чотири дні протрималася ця республіка, після чого повстанців все ж таки змусили скласти зброю.
Серед цих повстанців були представники різних політичних організацій – політичної партії “шин фейн”, Руху ірландських волонтерів (солдат) та Ірландської громадянської армії.
Під час загальних виборів у грудні 1918 року кандидати від “шин фейн” були вибрані майже у всіх округах, крім Ольстера. Але замість того, щоб відправитися на засідання у Палату общин у Лондон, вони зібралися у Дублині, де створили свій власний парламент – “Дейл Еринн” (Ірландські національні збори).
Цей парламент ввів свій суд, податкову систему та поштову службу, а у 1919 році проголосив республіку.
Великобританії, звичайно, це не дуже сподобалося, і виникла трирічна війна.
З боку ірландців виступало військове крило “шин фейн” (яке пізніше перетворилося на Ірландську республіканську армію).
З боку Великобританії – Королівські ірландські поліцейські сили, що називалися “чорно-сірими”.
У липні 1921 року керуючий армією повстанців Майкл Коллінз вирішив запропонувати британському уряду провести переговори, внаслідок чого було підписано англо-ірландський договір, згідно з яким більша частина Ірландії стала незалежною.
Північні ж райони – Ольстер – залишився у складі Британської імперії.
Виник новий спалах громадянської війни – вже між прихильниками цього договору та республіканцями, які бажали незалежності для всієї Ірландії.
Ця війна продовжувалася до 1923 року, коли республіканці вирішили тимчасово примиритися з розділом Ірландії.
Була заснована нова політична партія – “фіанна файл”, керівник якої – Імон Де Валера – виграв у 1932 році всеірландські вибори і на багато років став її президентом.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Загальна історія. Коротко про основне