3.14. МОНОМАХОВИЧІ. МСТИСЛАВИЧІ


РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. МСТИСЛАВИЧІ

VIII

1. МСТИСЛАВ-ГАРАЛЬД-ФЕДІР ВОЛОДИМИРОВИЧ (1076-1132)

IX

2. ВСЕВОЛОД-ГАВРИЇЛ МСТИСЛАВИЧ († 10.02.1138)

Помер 10.02.1138 р. (97, с.209-210). Князь новгородський (1117-1132, 1133-1136 рр.), переяславський (1132-1133 рр.), вишгородський (1136-1137 рр.) і псковський (1137-1138 рр.). У 1123 р. одружився з дочкою Святослава Давидовича (Миколи Святоші) (714, с.266).

3. ІНГЕБОРД МСТИСЛАВНА († після 1131)

Бл.1130 р. видана за датського принца герцога Шлезвігу Кнута II Лаварда, який після вигаснення нащадків Мстивоя успадкував «по кужелю» королівський трон ободричів

(1129-1131 рр.). В умовах боротьби за датську корону Кнут став небезпечним для інших претендентів, крім того можливість датсько-ободрицької унії не влаштовувала сили, які орієнтувалися на німців. У 1131 р. Кнута застрелили з засідки на датсько-ободрицькому кордоні. Інгеборд, яка залишилася з маленьким Вольдемаром, не зуміла утриматися на ободрицькому троні, однак пізніше її син став одним з найвидатніших королів Данії (262, t.6, р.42; 2019, s.318-330).

4. МАЛФРІДА МСТИСЛАВНА († після 1134)

Була видана за норвезького короля Сігурда І Хрестоносця († 1130 р.). Після його смерті Малфріда вийшла за датського принца Ейріка-Еймунда Еріксона, який жив у Норвегії у вигнанні. Цей шлюб і підтримка могутнього київського князя допомогли йому повернутися на датський престол (Ейрік II Достопам’ятний, 1134-1137 рр.) (262, t.6, р.250).

5. NN МСТИСЛАВНА († після 1118)

У 1112 р. видана за волинського князя Ярослава Святополковича. Бл. 1118 р. вони розлучилися (118, с.22).

6. МАРІЯ МСТИСЛАВНА († 1179 ?)

Померла у 1179р. [?] (112, стб.317). Між 1116-1125рр. вийшла за сіверського князя Всеволода Ольговича († 1.08 чи 30.07.1146 р.), який пізніше став чернігівським та київським князем.

7. ІЗЯСЛАВ-ПАНТЕЛЕЙМОН МСТИСЛАВИЧ (* бл.1096 † 13.11.1154)

Народився бл.1096 р. (1468, с.48). Помер 13.11.1154 р. (111, стб.342; 114, с.11; 116, с.160; 118, с.60-61; 120, с.198). Князь курський (1127-1130 рр.), полоцький (1130-1132 рр.), мінський (1132 р.), переяславський (1132-1133, 1142-1146 рр.), волинський (1135-1142, 1149-1152 рр.) і київський (13.08.1146 -23.08.1149, 20.08.1150-27.08.1150, бл.6.04.1151 -13.11.1154). Першою дружиною Ізяслава була незнана з імені німецька принцеса, родичка кайзера Фрідріха І, яка померла у 1151 р. (276, t.2, р.526). У 1154 р. одружився з Русудан, дочкою грузинського царя Деметрія І та сестрою царя Георгія III (112, стб.465, 468; 120, с.198). Після смерті мужа Русудан повернулася у Грузію і ще відігравала помітну роль при дворі.

8. ЯРОПОЛК МСТИСЛАВИЧ († після 1149)

У 1149 р. згадується як пороський князь (120, с. 180).

9. СВЯТОПОЛК-ІВАН МСТИСЛАВИЧ († 1154)

Померу 1154р. (112, стб.468). Князь полоцький (1132 р.), псковський (1133-1139 рр.), берестейський (1140 р.), новгородський (1142-1148 рр.), волинський (1148-1149,1150, 1152-1154 рр.) і луцький (1150-1151, 1151-1152 рр.). Між 13.12.1143 та 6.01.1144 р. одружився з Євфимією, дочкою оломоуцкого герцога Оттона II (1750, р.25).

10. ІРИНА-ДОБРОНЕГА МСТИСЛАВНА

У 1122 р. видана за кесаря Андроніка Комнена.

Супротивник імператора Ману’ша кесар Андронік був одним з організаторів союзу київського князя Ізяслава Мстиславича, угорського короля Гейзи II і грузинського царя Георгія III. Він помер у 1153 р. (112, стб.286; 1363, с.222).

11. КСЕНІЯ МСТИСЛАВНА († після 1130)

Видана за ізяславського князя Брячислава Давидовича. Заради політики Мстислав-Гаральд не помилував зятя. Ксенія розділила долю чоловіка. У 1130 р. їх було вислано у Візатнію, звідки вони не повернулися (634, с.94-95).

12. РОСТИСЛАВ-МИХАЙЛО МСТИСЛАВИЧ († 14.03.1167)

Помер 14.3.1167 р. (1468, с.83). Князь смоленський (1125-1154, 1154-1159, 1161 рр.) і київський (8.12.1154-15.12.1154, 12.04.1159-12.02.1161, 6.03.1161-14.03.1167).

13. РОГНЕДА МСТИСЛАВНА († після 1167)

Померла після 1175 р. (1468, с.83). У її селі Рогнедино (Смоленська земля) помер Ростислав-Михаило Мстиславич.

14 ЄВФРОСИНІЯ МСТИСЛАВНА (* бл.1130 † після 1175)

Народилася бл. 1130 р. Померла після 1175 р. У 1146 р.була видана за угорського короля Гейзу II († 31.05.1162). Енергійна і честолюбива Євфросинія мала великий вплив на чоловіка і всю угорську політику середини XII ст. По смерті чоловіка залишилася регентшою, була противницею зближення з Візантією. Бела III, намагаючись усунути матір від влади, спочатку ув’язнив її у фортеці Бранічево, а пізніше змусив стати черницею в єрусалимському монастирі іоаннітів. 2.10.1187 р. Єрусалим здобув Салах-ед-дін. Згідно традиції монастиря Лаври св.Феодосія Євфросинія померла у 1193 р. у монастирі св.Сави і була похоронена у церкві Теотокаса при Лаврі св.Феодосія, але гробниця її порожня, бо тіло перенесено на Русь. Насправді Євфросинія похована в Угорщині (2099,311-3151.; 1249, с.168-180).

15. ВОЛОДИМИР-ДМИТРІЙ МСТИСЛАВИЧ (* 1132 † 30.05.1171)

Народився у 1132 р. (112, стб.294). Помер 30.05.1171р. (1468, с.98). Князь остерський (1147 р.), луцький (1149 р.), дорогобузький (1152-1154, 1170-1171 рр.), волинський (1154-1158 рр.), слуцький (1161 р.), трипільський (1162-1168 рр.), котельницький (1169 р.) і київський (бл.20.03.1167 — 9.05.1167, 17.02.1171 — 30.05.1171). У 1150р. одружився з дочкою бана Хорватії Бейлуша (1141-1157 рр.). Брат Бейлуша Урош II Молодший був великим жупаном Зети. Сестра Бейлуша та Уроша була матір’ю Гейзи II, а брати виступали його опікунами, через що мали вплив на угорську політику у наступні роки.

X

16. ІВАН ВСЕВОЛОДОВИЧ († 16.04.1128)

Помер 16.04.1128 р. (114, с.5; 115, с.3).

17. ВОЛОДИМИР-ІВАН ВСЕВОЛОДОВИЧ († бл.1141)

Помер бл.1141 р. Князь новгородський (1136 р.). Бл.1136 р. одружився з Ріксою, дочкою польського князя Болеслава III. Після його смерті вона вдруге вийшла за шведського короля Сверкера І († після 1155 р.) (1750, р.25)

18. ЯНКА ВСЕВОЛОДІВНА († 10.04.1128)

Померла 10.04.1128 р. (114, с.5; 115, с.3)

19. МСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1168)

Помер у 1168 р. (120, с.235).

20. ВЕРХУСЛАВА ВСЕВОЛОДІВНА († 15.03.1167)

Помер 15.03.1167 р. Після 1136 р. була видана за Болеслава IV, князя мазовецького, куявського і краківського, якийпомер 3.04.1173р. (1739, р. 158).

21. РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1202)

Помер після 1202р. (1750, р.25). Князь канівський (1163-1169 рр.) і трипільський (1191-1202 рр.).

22. МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1203)

Помер після 1203 р. Князь дорогобузький (1171-1173 рр.), трипільський (1173 — після 1183 рр.) і канівський (1194-1203 рр.). У 1203 р. потрапив у полон до Ольговичів і був ув’язнений у Сновську (1294, т.6, с.233).

23. ЯРОСЛАВ-МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1207)

Помер після 1207 р. Князь новгородський (1182-1184, 1187-1196, 1197-1199 рр.), торжоцький (1196-1197 рр.) і вишгородський (1203 ?-1205 рр.). Був одружений з аланкою, яка померла 25.12.1201 р. (110, с. 175)

24. СВЯТОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 24.02.1221)

Згаданий у 1192-1202 рр. Загинув 24.03.1221 р. у битві під Галичем (87, с.292, 347, 351, 361, 378).

XI

25. СОФІЯ ВОЛОДИМИРІВНА (* 1141 † 1198)

Народилася у 1141 р. Померла у 1198 р. (1750, р.25). У 1154 р. була видана за короля Данії Вольдемара І († 1182 р.), сина Кнута Лаварда та Інгеборд Мстиславни. У скандинавському епосі збереглися балади про те, як Софія спалила у лазні свою суперницю (162, с.42-47, 250). Бл.1186 р. вдруге вийшла за тюрінгського маркграфа Людовика V († 1190).

26. NN ЯРОСЛАВНА (* 1189† ?)

Народилася у 1190 р. (114, с.20). Дальша доля невідома.

27. РОСТИСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 1199)

Помер у 1199 р. від пошесті (114, с.22; 116, с. 171).

28. ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 1199)

Помер у 1199 р. від пошесті (114, с.22; 116, с.171; 118, с.106). Мав 8-Ю років. Князь великолуцький (1197-1198 рр.).

29. СВЯТОСЛАВ [Ярославич?] († 30.05.1223)

Не знаний з імені брат Ростислава та Ізяслава Ярославичів був трипільським князем у 1207 р. (118, с. 114). На думку М.Баумгартена цей князь тотожній шумському Святославові (1750, р.25). Але так бути не могло. Шумськ, як волинську волость утримували представники гілки Волинських Мономаховичів — нащадки Ізяслава-Пантелеймона Мстиславича. Нащадки Володимира Мстиславича утримували дрібні володіння у Пороссі. Братом Ростислава та Ізяслава найпевніше міг бути канівський князь Святослав, який загинув у битві на р.Калці 30.05.1223 р.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович)