Головна Головна -> Підручники -> Підручник Звітність бюджетних установ (Ткаченко І.Т.) скачати онлайн-> Розділ 2. Предмет і метод організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу 2.1. Предмет організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Розділ 2. Предмет і метод організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу 2.1. Предмет організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу



Організувати і в часі, і у просторі функціонування бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності можна, як уже зазначалося, лише у разі підходу до них як до певного виду робіт, тобто до діяльності людей. Такий підхід ґрунтується на аспектних характеристиках зазначеного виду діяльності.

Формування предмета бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності має два аспекти: технологічний і структурний.

Технологічний аспект. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз є вираженням внутрішньої потреби господарювання як системи, котра під впливом подальшого поділу праці розпадається на численні частини (елементи). Об’єднує ці елементи в сукупність технологія облікового, контрольного та аналітичного процесів, зміст яких визначається методикою і технікою збору, зберігання, нагромадження, пошуку, передавання та переробки даних. Тому процеси обліку, контролю та аналізу за аналогією до виробничих можна розглядати як технологічні. Для організації облікового, контрольного та аналітичного процесів дуже важливо визначити основні їх елементи.

Оскільки будь-яка технологія базується на виробничих операціях, то основу облікового (контрольного або аналітичного) процесу становлять відповідні операції.

Облікові, контрольні та аналітичні операції — це будь-які елементарні або складні дії над даними чи інформацією з метою одержання проміжних або кінцевих облікових (контрольних чи аналітичних) показників. Операції, характерні для облікового, контрольного чи аналітичного процесу, поділяють на три види (категорії):

1) механічні; 2) переробні; 3) творчі.

До операцій першого виду належать надходження документів, передавання їх, зберігання, реєстрація.

Серед операцій другого виду виокремлюють групування, методи логічного одержання показника (проведення бухгалтерські, розрахункові процедури контрольного чи аналітичного характеру тощо).

Операціями третього виду є складання підсумкових даних, пояснювальних записок, довідок (акти обстеження, складання висновків, пропозицій, рекомендацій тощо).

На технічні операції облікового, контрольного та аналітичного процесів істотно впливає технічний прогрес. Нині більшість технічних операцій уже передають на машинну обробку (множення, ділення, реєстрація тощо). Значно зростає кількість переробних операцій.

Сукупність та послідовність операцій формують технологічні фази, або етапи, а останні, у свою чергу, — технологію облікового, контрольного та аналітичного процесів. Кожний технологічний процес як сукупність операцій являє собою систему, що має бути впорядкована в часі і просторі. У цьому аспекті облік, контроль та аналіз можна розглядати як систему, котра потребує організації.

Структурний аспект. Бухгалтерський облік, контроль та ана-ліз — це колективна праця. А будь-яка колективна праця як спільна діяльність різних виконавців є системою, що підлягає впорядкуванню в часі та просторі, тобто є структурною.

Зазначений аспект передбачає формування системи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу під впливом поділу праці, що зумовлює розбиття єдиного організму системи на окремі, якісно своєрідні та самостійні частини.

У кожному господарстві бухгалтерський облік, контроль та аналіз мають на меті виконувати різні завдання, що випливають з особливостей відповідних функцій ведення господарства. Наприклад, у господарствах виробничого характеру (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і т. ін.) це завдання з обліку, контролю та аналізу основних засобів, матеріалів, оплати праці, витрат виробництва, калькулювання собівартості продукції; в умовах підприємства торгівлі — завдання з обліку, контролю та аналізу товарів на складах, витрат обігу, основних засобів. Ці завдання визначають згідно з топологічним рівнем абстрагування.

Зауважимо, що в економічній літературі структурні підрозділи називають по-різному: відділи, групи, сектори, підсистеми, блоки. Проте незалежно від назви вони є щоразу предметно-замкненими самостійними структурними підрозділами.

На основі зазначених інформаційних зв’язків бухгалтерський облік як цілісна система має такий поділ за топологічною ознакою: кошти, матеріали, основні засоби, розрахунки, виробництво, готова продукція та її реалізація, витрати на виробництво, калькулювання собівартості продукції, позички банків, власні кошти тощо. Такий поділ дає змогу правильно визначити відповідні завдання кожної підсистеми (відділу, сектора), передбачати організаційні моделі побудови роботи відповідного апарату.

Кожна складова бухгалтерського обліку, визначена на підставі топологічного поділу, складається з багатьох елементів. Для цих елементів, як і для бухгалтерського обліку в цілому, характерним є те, що вони також мають кібернетичну будову, притаманну кожній кібернетичній системі: вхід, процес, вихід. Тому кожну структурну одиницю системи, визначену за допомогою топологічного поділу, слід також розглядати як систему незалежно від розміру. Розглянутий підхід забезпечує правильне формування й організацію загальної системи, виконання поставлених перед нею завдань, розробку алгоритмів з метою автоматизації.

Отже, предмет бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності охоплює:

• обліковий, контрольний і аналітичний процеси;

• працю людей, які здійснюють облік, контроль та аналіз;

• забезпечення обліку, контролю та аналізу.

Кожна з перелічених складових предмета обліку, контролю та аналізу має свої специфічні об’єкти.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Звітність бюджетних установ (Ткаченко І.Т.)