Головна Головна -> Підручники -> Підручник Звітність бюджетних установ (Ткаченко І.Т.) скачати онлайн-> 4.5. Організація вихідної інформації

4.5. Організація вихідної інформації



Вихідна облікова інформація в умовах застосування АРМБ формується в реальному масштабі часу, тобто спостерігається зближення процесів формування, відображення і використання вихідної інформації. Вихідною інформацією бухгалтерського обліку є обліково-звітні показники, необхідні для контролю і аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, підготовки управлінських рішень та інформації, яка використовується з метою підтвердження вірогідності облікової інформації та аналізу. До вихідної облікової інформації також відносять інформацію, призначену для використання в подальших облікових циклах і для вирішення завдань на суміжних АРМ. За призначенням вихідні форми документів поділяють на основні і допоміжні.

Основні документи підпорядковані функціональній меті бухгалтерського обліку, контролю та аналізу і мають відповідати всім методологічним вимогам і правилам ведення реєстрів бухгалтерського обліку.

Допоміжні документи містять різноманітні разові і періодичні відомості, які використовуються лише з довідковою, інформаційною та аналітичною метою і не потрібні безпосередньо для здійснення конкретних управлінських рішень.

За змістом розрізняють такі документи: оборотна відомість; відомість руху коштів та їх джерел; інвентаризаційні відомості; групувально-аналітичні документи; відомість для управління підприємством і т. ін. Зміст вихідних документів має забезпечувати можливість перевірити правильність результатної інформації та її відповідність інформації первинних документів. Як правило, вихідна інформація використовується за запитом, і тому найбільш прийнятним способом її формування та відображення є фрагментарні документи і відеограми. Надання повним вихідним документам «безпаперового» вигляду і задоволення поточних потреб обліку фрагментарними документами та відеограмами дасть основу для визначення повного комплексу документів — людиночитаної копії облікових реєстрів, яка має однакову юридичну силу з оригіналом. Склад показників відеограм має бути узгоджений з інформацією повних вихідних документів (облікових реєстрів), переведених до «безпаперового» вигляду. Інформація відеограм може бути виведена у вигляді фрагментарного документа і навпаки. Вихідна інформація обліку, контролю та аналізу, що подається у вигляді вихідних документів на машиночитаному носії, має бути оформлена так, аби забезпечувалася юридична сила цих документів, а також відповідність вимогам архівного зберігання, документальних ревізій та аналізу нарівні з традиційними документами бухгалтерського обліку, контролю та аналізу на паперових бланках.

Специфіка бухгалтерського обліку визначає його як систему суцільного, безперервного, взаємозв’язаного об’єктивного відображення фактів господарської діяльності.

Це висуває певні вимоги до використовуваної таким обліком вихідної інформації, а саме:

• вірогідність — безпомилкове формування облікової, контрольної і звітної інформації згідно з методологією бухгалтерського обліку та звітності;

• своєчасність, системність, взаємозв’язок інформації обліку, контролю та аналізу синтетичного і аналітичного обліку, облікової і звітної інформації;

• обґрунтованість — відповідність даним первинних документів, які відображають законно досконалі і правильно оформлені господарські операції;

• повнота — одержання всієї облікової та звітної інформації, необхідної для здійснення функцій бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю підприємства, юридична повноцінність інформації, яка формується.

Вихідний документ має містити інформацію, яка дасть змогу однозначно ідентифікувати підприємство, де створено документ (назва, номер і т. ін.), структурний підрозділ підприємства, якого стосується складений документ (для документів, що створюються за структурними підрозділами підприємства), звітний період, за який сформовано відбиту в документі результатну інформацію (або дата звітного періоду, на яку сформовано цю інформацію), відбиті в документі облікові та звітні показники, обсяг інформації документа (кількість рядків і стандартних сторінок), дату створення документа, особу, яка склала документ і відповідає за правильність його виготовлення. Вихідний документ на машиночитаному носії, якщо він підтримує «безпаперовий» вигляд певних реєстрів, є оригіналом, а інформація, яка відображається за потребою в людиночитаній формі, є його копією. Вихідні документи (оригінали, дублікати та копії) на машиночитаному носії підлягають авторизації. Для авторизації використовується код посадової особи, що відповідає за формування вихідних документів на АРМБ.

На етапі відображення даних для забезпечення юридичної повноцінності вихідної інформації документи, що мають юридичну силу і подані на машинних носіях, мають бути перетворені до людиночитаної форми. Передавання користувачеві має відбутися згідно зі встановленим технологічним порядком та відповідними правилами, що стосуються внесення змін до створеного документа; тиражування вихідної інформації з додержанням вимог щодо створення дублікатів і копій документів засобами обчислювальної техніки; забезпечення можливості ідентифікувати структурні підрозділи та осіб, які відповідають за вірогідність передавання даних по каналах зв’язку; наявності на вихідних документах обов’язкових реквізитів; забезпечення цілості вихідної інформації протягом установленого терміну за нормативами архівного зберігання.

Зазначені вимоги до вихідної інформації бухгалтерського обліку та аналізу підлягають в основному кількісному оцінюванню та конкретизації залежно від виду інформації. На відміну від цих вимог вказівка на важливість забезпечення максимально можливої вигоди використання вихідної інформації обліковим персоналом має інформаційний (і до того ж неоднозначний) характер, яким визначаються лише загальні напрямки та принципи організації відображення вихідної інформації в автоматизованій системі обліку, контролю та аналізу.

За умов обробки інформації на основі АРМ бухгалтера з можливістю видачі «безпаперових» вихідних документів і організації роботи в режимі «запитання — відповідь» постає завдання одночасного застосування чотирьох збалансованих груп документів: 1) документів на машиночитаних носіях; 2) повних документів (облікових реєстрів); 3) фрагментарних документів на паперовому носії; 4) відеограм. Різні способи групування документів неоднаковою мірою забезпечують процес реалізації вхідних документів у «безпаперовому» вигляді та видачу вибіркової інформації у формі відеограми або фрагментарного документа.

Перший спосіб передбачає таку організацію вихідної інформації, яка забезпечувала б однозначне її перетворення на структуру, характерну для традиційного документа на паперовому носії. При цьому вихідна інформація має бути підготовлена в завершеному вигляді, що виключає необхідність будь-якого доопрацювання в разі перетворення до людиночитаної форми та використання за призначенням.

Другий спосіб полягає в тому, що процес формування вихідного документа потребує додаткової обчислювальної обробки інформації в інформаційній базі, компонування й редагування вихідної інформації.

Третій спосіб передбачає організацію вихідної інформації у вигляді спеціальних груп даних. Перетворення їх на людиночитаний документ потребує компонування та редагування показників (наприклад, упорядкування вихідних даних). Здебільшого цей спосіб використовується для формування підсумків.

Коли йдеться про «безпаперову» технологію, найдоцільнішим, на нашу думку, є третій спосіб організації вихідної інформації. Чи є сенс організовувати вихідні документи у «безпаперовому» вигляді, залежить від форми організації АРМ бухгалтера — для індивідуального чи колективного використання. Індивідуальна і колективна форми організації АРМ бухгалтера потребують різних підходів до відображення вихідної інформації. Система відображення на основі документів у «безпаперовому» вигляді застосовується, як правило, у разі індивідуальної форми організації АРМБ, коли інформація відображається за запитом у момент виконання операцій.

Система формування вихідної інформації має ґрунтуватися на таких загальних підходах:

• автоматизація відображення вихідної інформації;

• розмежування відповідальності за відображення вихідної інформації;

• регламентація процесів відображення вихідної інформації зі здійсненням контролю за їх додержанням;

• контроль вихідної інформації на всіх етапах відображення;

• усунення надмірності та забезпечення відповідності вихідної інформації потребам облікового персоналу;

• забезпечення вимоги юридичної повноцінності відображуваної інформації.

Автоматизація відображення вихідної інформації передбачає її автоматизовану обробку й перетворення з широким використанням програмно-апаратних засобів.

Розмежування відповідальності за відображення вихідної інформації на першому етапі відображення має забезпечуватися обов’язковим автоматичним документуванням процесів обробки й перетворення вихідних документів або їх фрагментів, на другому — належними формами документів та обов’язковою реєстрацією моменту передавання користувачеві.

Регламентація відображення передбачає технологічний процес автоматизованої обробки інформації та здійснення контролю за його додержанням. У рамках такого контролю необхідно вживати заходів щодо забезпечення збереження програмних засобів, зокрема обмеженням доступу до них. Контроль за виконанням умов установленого технологічного процесу також здійснюється обов’язковим автоматизованим його документуванням у протоколі виконуваних процедур. Для здійснення контролю вихідної інформації на етапі перетворення забезпечується її вірогідність і завдяки цьому — юридична повноцінність. Контроль здійснюється перевіркою готовності до перетворення вихідної інформації на машиночитаному носії, правильності цього перетворення, а також перевіркою даних на зазначеному носії.

Різні методи контролю вихідної інформації спрямовані на виявлення помилок, допущених під час виконання функціональних завдань. Загальний методичний принцип розробки методів контролю полягає в тому, що будь-який контроль має бути здійснений раніше за відображення вихідної інформації у процесі виконання функціональних завдань. Такий підхід дає змогу якомога раніше виявити, локалізувати й виправити помилки у вихідній інформації та забезпечити її подання в необхідний час за запитом користувача. Здебільшого використовуються стандартні види контролю, а саме:

• контроль діапазону даних;

• за списком діапазонів і значень;

• з використанням довідників;

• виконання логічних співвідношень;

• відхилень від нормальних умов;

• візуальний;

• за станом і витрачанням коштів;

• за результатами звертання до баз даних;

• за правильністю формування первинних даних.

У процесі відображення вихідної інформації користувачеві надається можливість змінювати склад вихідних документів залежно від кола завдань, а також варіювати в певних межах зміст вихідних документів і способи їх оформлення. Потреба в таких діях може виникнути передусім у разі зміни нормативних актів або коли знадобиться дістати певну інформацію для управління виробничо-господарською діяльністю підприємства. Це досягається автоматизованим формуванням вихідної інформації з використанням програмного автоматизованого документування.

До складу діалогових систем відображення незалежно від предметної галузі, в якій вони використовуються, входять компоненти методологічного та лінгвістичного забезпечення (інструкції і методики ведення діалогу, мова діалогової взаємодії тощо), інформаційного забезпечення (інформація діалогових повідомлень, методики їх організації, дані спеціального призначення і т. ін.), програмного та технічного забезпечення.

Основним принципом відображення вихідної інформації на АРМ бухгалтера в діалоговому режимі є зв’язок АРМБ з бухгалтером у реальному масштабі часу. В разі затримки інформації більш як на 5 с на екран монітора має видаватися довідкова інформація про причину затримки відповіді. Відображення вихідної інформації на АРМ бухгалтера передбачає використання в діалоговому режимі специфічної моделі ведення облікового процесу конкретним користувачем (моделювання звичних для нього прийомів роботи з інформа-цією, використання звичної облікової термінології тощо), одноманітність і сталість моделі облікового процесу, запобігання безпричинності реакції АРМБ (обов’язкове видавання довідкової інформації у разі збоїв і т. ін.), можливість адаптації та навчання користувача, простота управління процесом діалогу, розумне використання перевірки правильності директив, відеограм, автоматизоване формування управлінських рішень за результатною інформацією.

Для організації діалогових систем відображення вихідної бухгалтерської інформації необхідно вжити таких заходів: дослідити інформаційну систему обліку; визначити категорії користувачів інформації, мету, мову та структуру діалогу під час реалізації облікових, контрольних і аналітичних функцій, структуру технічних засобів, канали зв’язку та структуру програмного забезпечення; установити взаємозв’язки з інформаційною базою даних. Особливого значення у впровадженні діалогової системи відображення вихідної інформації набуває дослідження інформаційної системи обліку. При цьому уточнюється взаємозв’язок завдань і послідовність їх виконання, досліджуються питання організації інформаційної бази облікових даних, визначаються засоби захисту і подання даних, здійснюється структуризація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу за рівнями управління. Уточненням типу користувачів діалогової системи вихідної інформації визначається функціональна галузь: вид діяльності, рівень управління, склад облікових даних, які слугують базою для прийняття рішень і виконання конкретних облікових, контрольних і аналітичних процедур, вид рішень, які приймаються, і процедур, що виконуються, ступінь інтенсивності взаємодії з інформаційною системою.

Автоматизована система відображення даних передбачає формування інформації за запитом бухгалтера в потрібній формі. З цією метою в інформаційній системі з використанням спеціального програмного забезпечення має бути задано форму документа чи окремі облікові дані з відображенням ідентифікаторів або точного найменування показника. На підставі цих даних формуються або розраховуються дані за допомогою відповідних алгоритмів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Звітність бюджетних установ (Ткаченко І.Т.)