Головна Головна -> Підручники -> Підручник Житлове право України (Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В.) скачати онлайн-> Глава І. Загальні положення житлового права України §1. Поняття житлового права

Глава І. Загальні положення житлового права України §1. Поняття житлового права



Термін “житлове право” охоплює декілька взаємопов’язаних, але не тотожних понять. Необхідно розрізняти житлове право як сукупність певних правових норм, як галузь законодавства, як частину науки цивільного права та як учбову дисципліну.
Поняття житлового права як сукупність житлово-правових норм.
Як сукупність норм права України, що регулює житлові відношення, житлове право розуміється у широкому і вузькому значенні. У першому випадку, з погляду застосовуваних критеріїв побудови вітчизняної системи права, житлове право відносять до різноманітних галузей права – конституційного, адміністративного, цивільного і т. д. Тільки житлове законодавство, регулюючи єдині за своєю метою відношення, дозволяє об’єднувати їх одним поняттям.
У юридичній літературі можна зустріти різноманітні поняття “житлового права” у так званому вузькому значенні. Одні автори трактують його як частину цивільного права, другі – як комплексний правовий інститут, треті – як комплексну галузь права3, четверті – як підгалузь права, п’яті – як самостійну галузь права.
Для правильного розуміння цього поняття важливе значення має насамперед з’ясування питання про те, що таке “житлові відносини” як предмет регулювання житлового права. У “житлових” законах, як відомо, не міститься визначення його поняття. У юридичній літературі відносно поняття “житлові відносини” позиції можна поділити на дві групи.
Житлові правовідносини одні вчені-юристи розглядають у широкому значенні, як загальне, збірне поняття, що охоплює усі види житлових відношень6, об’єднаних правом на житло. До їх складу іноді включають правові зв’язки, що виникають із експлуатаційної діяльністі суб’єктів житлово-комунального господарства, зі стосунків підприємств, які забезпечують житло електроенергією, газом, теплом, водою, а також займаються вивезенням побутових відходів, та інше.
Така трактовка житлових правовідносин надто широка і за словами С.М. Корнєєва помилкова. Дійсно, житлові правовідносини це ті, що пов’язані із задоволенням житлових потреб, з використанням саме жилих приміщень за їх споживчим призначенням.
На відміну від вищезгаданої точки зору, інші автори їх вважають цивільно-правовими. Подібна позиція не є новою в системі права України. Наприклад, здійснення права власності породжує як цивільно-правові відносини, так і адміністративні, кримінальні і т. д. Не заперечуючи той факт, що пов’язані Із задоволенням потреби громадян у житлі стосунки можуть викликати існування і публічних правовідносини, ми схиляємось до думки, що житлові це насамперед приватні , зокрема, цивільні правовідносин.
Визначивши місце житлового права в системі права України, актуальним стає питання про місце його у системі цивільного права України. І.Л. Брауде вважав, що житлове право не утворювало самостійної галузі права в єдиній системі радянського права. “Те, що в нас називають житловим правом, є частина цивільного права”,- стверджував він.
В.Н. Литовкін також вважає, що житлове право є складовою частиною цивільного права. “Житлове право – це спеціальні норми цивільного права…”.
Прихильники цього погляду виходять із розуміння житлового права як права, що регулює, головним чином, користування житловими помешканнями. Що стосується інших правових норм, наприклад, які регулюють управління, експлуатацію житлового фонду, то вони розглядаються не як житлові, а як норми “іншого роду”, що є за межами житлових.
У підручнику для юридичних вузів “Загальна теорія права” житлове право виділяється як підгалузь більш значної і складної галузі права – цивільного права. При цьому “підгалузь права” автори розуміють як “цілісне утворення, яким регламентується специфічний вид відношень у межах сфери правового регулювання відповідної галузі права”.
Не зупиняючись на детальному аналізі наведених точок зору, не вдаючись у полеміку, зазначимо, що у своїй роботі ми виходимо із розуміння житлового права як права, що регулює відношення, у яких задовольняється потреба в житлі, відношення, що виникають у процесі задоволення громадянами своїх житлових потреб, відношення по задоволенню потреб громадян у житлі. Інакше кажучи, ми виходимо з того, що житлове право є частиною цивільного права.  








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Житлове право України (Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев О.В.)