Головна Головна -> Підручники -> Підручник Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів (О.М. Бандурко) скачати онлайн-> Дослідження бухгалтерських документів, пов’язаних з операціями по безготівкових розрахунках

Дослідження бухгалтерських документів, пов’язаних з операціями по безготівкових розрахунках



Принципи організації безготівкових розрахунків, їхні форми, стандарти документів і документообіг визначені Інструкцією № 7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”.

Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, шляхом перерахування грошей банківськими установами з рахунку платника на рахунок одержувача. Безготівкові розрахунки дозволяють зосередити основну масу грошових коштів у банках, які виконують функції касового обслуговування підприємств, є розрахунковими і кредитними установами і здійснюють фінансовий контроль за дотриманням підприємствами платіжної дисципліни, раціональним використанням грошових коштів, виконанням ними планів, договорів, кошторисів і нормативів.

Використання готівки з каси підприємства дозволяється для розрахунків з робітниками та службовцями, підзвітними особами, а також незначними сумами витрат на господарські потреби, розрахунками з дебіторами і кредиторами при відсутності заборгованості до бюджету та інших обов’язкових платежів.

Грошові кошти надходять на підприємство головним чином від покупців і замовників за продану їм продукцію, виконані роботи і надані послуги. У необхідних випадках підприємство одержує кошти у вигляді банківських кредитів. У процесі господарської діяльності підприємство вступає в різноманітні розрахункові взаємовідносини з іншими підприємствами, а також окремими особами. У результаті цих розрахунків нерідко виникають дебіторська заборгованість і зобов’язання перед кредиторами.

Кожне підприємство має в банку поточні рахунки на які надходять гроші готівкою в безготівковій формі від покупців і замовників за реалізовану їм продукцію, виконані роботи і надані послуги, а також від вищестоящої організації в порядку перерозподілу оборотних коштів і прибутку, у вигляді позичок банку, фінансування з бюджету та ін. Грошові кошти поточного рахунку використовують при розрахунках з постачальниками за товарно-матеріальні цінності, при погашенні заборгованості банку, перерахуванні внесків і платежів в бюджет, при видачі готівки на виплату заробітної плати, видачу підзвітних сум, господарські потреби і т.д.

Підприємство самостійно розпоряджається грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку. Банк виконує його розпорядження про видачу готівки або перерахунок коштів у порядку безготівкових розрахунків у межах наявної на поточному рахунку суми.

Розрахунки підприємств за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги здійснюється у формі акцепту платіжних вимог, акредитивів і інших рахунків, а також за допомогою платіжних доручень, векселів.

Операції на поточному рахунку обліковують на активному рахунку «Розрахунковий рахунок» («Рахунки в банках»), по дебету якого відображають зарахування безготівкових платежів і внесків готівки, а по кредиту перерахування коштів кредиторам у безготівковій формі, а також видача готівки підприємству. Для банку поточні рахунки пасивні, тому у виписці всі надходження на поточний рахунок записують по кредиту, а використання – по дебету. На розрахунковому рахунку здійснюється значна кількість розра­хункових операцій. Так, по дебету рахунку «Розрахунковий рахунок» («Рахунки в банках») відображають: надходження платежів від покупців і замовників – з кредиту рахунку «Розрахунки з покупцями та замовниками», внеску готівки з каси підприємства – з кредиту рахунку «Каса», зарахування отриманих позичок на тимчасові потреби – з кредиту «Короткострокові позички банку», повернення невикористаних залишків акредитивів і особливих рахунків по вантажообігу – з кредиту рахунку «Інші рахунки в банках», надходження бюджетних асигнувань для проведення заходів цільового призначення – з кредиту рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження», надходження від покупців штрафів і пені за затримку платежів і інших порушень умов угоди – з кредиту рахунку «Прибутки і збитки» і т.д.

По кредиту рахунку «Розрахунковий рахунок» відображають:

– оплату рахунків за придбані товарно-матеріальні цінності – у дебет рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;

– оплату витрат, що включають в собівартість продукції, – в дебет рахунку «Загальногосподарські витрати» і інші виробничі рахунки, отримання по чеках готівки для виплати заробітної плати, видачі підзвітних сум і сум на господарські витрати – з дебетом рахунку «Каса»;

– перерахування внесків на соціальне страхування й у Пенсійний фонд, Фонд зайнятості – з дебетом рахунку «Розрахунки по страхуванню», перера­ху­вання податків – з дебетом рахунку «Розрахунки з бюджетом», повернення ко­рот­кострокових кредитів – з дебетом «Короткострокові позички банку» та інше.

Досліджуючи документацію, пов’язану з надходженням і витратою грошей на поточному рахунку, експерт, насамперед, перевіряє відповідність вимогам до її оформлення. Всі записи у виписках банку про використання грошових коштів на поточному рахунку повинні бути підтверджені доданими до них первинними документами. Для встановлення вилучення окремих виписок експерт перевіряє дотримання послідовності в нумерації сторінок і правильність переносів залишків грошей на кінець дня з однієї виписки в іншу. Достовірність записів у виписках і прикладених до них первинних документах виявляється шляхом їх співставлення, а якщо виникають сумніви в достовірності записів або документів, проводиться зустрічна перевірка безпосередньо в банку спільно зі слідчим. У виписках банку всі економічні операції зашифровані. Експерт при дослідженні документів користується спеціальним шифратором і перевіряє відповідність кореспонденції рахунків по кожній операції надходження і витрати грошей на поточному рахунку. Виправлення у виписках банку повинні бути підтверджені підписами відповідальних робітників банку і відтиском гербової печатки, а прикладені до них виправдувальні документи – завірені штампом банку. При порушенні цих вимог, а також у випадку виявлення підчисток, неузгоджених виправлень у записах, експерт, шляхом зустрічної перевірки, досліджує облікові дані банку надані слідчим.

Підсумки оборотів і залишки коштів на поточному рахунку за окремі періоди у виписках банку звіряють з даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку «Розрахунковий рахунок», у Головній книзі, журналах-ордерах.

Розбіжності можуть бути наслідком зайвого списання або неповного оприбуткування грошей, неправильного підрахунку залишків їх, завищення або заниження оборотів. Експерт зобов’язаний зазначити у висновку до яких наслідків призвели перекручування облікових даних і обчислити розмір нестач коштів.

Дослідження причин і наслідків перекручування облікових даних проводиться шляхом перевірки відповідності кореспонденції рахунків по операціях, пов’язаних з надходженням і витратою грошей на поточному рахунку. При цьому експерт користується даними виписок банку і документів, що прикладаються до них, регістрів бухгалтерського обліку. Кореспонденція рахунків, яка зазначена в журналі-ордері № 2, повинна відповідати змісту господарських операцій, закодованих у виписках банку. Експерт перевіряє правильність записів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку методом взаємного контролю документів і зустрічної перевірки взаємозалежних операцій. Наприклад, при наявності документа про оплату за придбані товарно-матеріальні цінності, шляхом перерахування сум з поточного рахунку, експерт перевіряє чи оприбутковані вони на рахунках товарно-матеріальних цінностей синтетичного й аналітичного обліку, при перерахуванні з поточного рахунку сум у погашення заборгованості кредиторам перевіряється відображення цих операцій на особових рахунках і т.д. Особлива увага приділяється сторніровочним і поновленим відбудовним записам, оскільки вони (в порушення встановлених правил) робляться для необгрунтованого списання грошей на рахунки витрат, збитків, нереальної кредиторської заборгованості та ін.

Необгрунтоване вилучення коштів з поточного рахунку може бути виявлене при зустрічній перевірці використання перерахованих сум на підставі документів підприємств і організацій, які одержали гроші. Під виглядом законних розрахунків приховують необгрунтовані витрати на оплату рахунків ресторанів і кафе, театрів та інших організацій, що обслуговують населення, виплачують суми у відшкодування збитку і штрафів, які були винні посадові особи.

Для перевірки обгрунтованості витрат коштів з розрахункового рахунку вивчається хронологічна послідовність відображення економічно однорідних операцій. Експерт групує первинні документи на списання грошових коштів по однорідних ознаках: одержання з поточного рахунку готівки в касу підприємства, перерахування грошей у погашення кредиторської заборгованості, оплата по рахунках постачальників матеріалів і товарів, повернення грошей покупцям у зв’язку з відмовою від прийому продукції, оплата робіт і послуг з віднесенням перерахованих з поточного рахунку сум на рахунки витрат, перерахування штрафів, пені інших платежів, що відносять на збитки, оплата витрат, робіт і послуг за рахунок фондів і резервів.

Операції по перерахуванню грошей з поточного рахунку в погашення заборгованості підприємствам (кредиторам) досліджуються по виписках банку, первинним документам і обліковим регістрам, що відображають розрахункові операції. При цьому з’ясовуються обставини, які обумовили виникнення зобов’язань перед кредитором, відповідність його реквізитів реквізитам одержувача грошей по платіжних документах, перевіряється правильність записів в особовому рахунку кредитора, установлюється наявність актів звіряння взаємних розрахунків. Якщо через виявлені розбіжності в записах або по інших мотивах виникнуть сумніви в достовірності облікових даних, то проводять зустрічну перевірку документів кредиторів. Списання з розра­хункового рахунку грошей по поштових переказах різним особам перевіряється шляхом зіставлення взаємозалежних документів, що дозволяють визначити зміст операцій, які викликали необхідність платежів, особистість одержувачів грошей, причини утворення зобов’язань перед ними. У необхідних випадках для з’ясування, чи не було підставних осіб та інших незаконних одержувачів грошей по переказах, проводять за участю слідчого опитування одержувачів поштових переказів.

Достовірність операцій, пов’язаних з оплатою по рахунках постачальників за придбані у них товарно-матеріальні цінності, встановлюється шляхом співставлення з розрахункового рахунку сум з даними документів, що підтверджують фактичне оприбуткування цінностей. При цьому можуть бути виявлені оплата безтоварних рахунків, перерахування позапланових авансів і відсутність або часткове надходження оплачених цінностей, необгрунтовані розрахунки за зворотну тару та інші порушення.

Настільки ж докладно досліджуються умови та обставини списання з розрахункового рахунку коштів, повернутих покупцям у зв’язку з відмовою від одержання раніше оплаченої продукції. Достовірність і обгрунтованість цих платежів експерт встановлює, звіряючи виписки банку надані до них документи з записами в облікових регістрах, що відображають операцію по сплаті покупцями відвантажених товарів, а також виконаних робіт і послуг, з оборотними відомостями розрахунків і даними складського обліку про оприбуткування повернутої покупцями продукції.

Достовірність операцій по оплаті з поточного рахунку робіт і послуг з віднесенням перерахованих сум на рахунки витрат (загальногосподарських, загальновиробничих і позавиробничих витрат, витрат майбутніх періодів, витрат по експлуатації устаткування, витрат на основне і допоміжне ви­роб­ництво, а також обслуговуючі виробництва і господарства) експерт досліджує, аналізуючи первинні документи, а також журнали-ордери і визначаючи по кореспондуючих рахунках характер операції і обгрунтованість списання грошей з поточного рахунку. По кожній операції встановлюється також правильність віднесення списаних сум з поточного рахунку на збитки за рахунок фондів і резервів. Нерідко на рахунки витрат, збитків, фондів і резервів необгрунтовано списуються суми, які слід віднести на рахунки розрахунків товарно-матеріальних цінностей або основних засобів. Наприклад, підлягаючі стягненню з винних посадових осіб штрафи необгрунтовано списують не на їх особові рахунки, а на витрати або збитки; придбані товарно-матеріальні цінності або об’єкти основних засобів не оприбутковують, а списують на рахунки фондів і резервів, щоб сховати в обліку нестачі майнових цінностей, які виникли внаслідок їх розкрадання, псування або втрати і т.п.

Зустрічаються випадки перерахування з поточного рахунку грошей на рахунки профспілкових комітетів. Експерт зобов’язаний встановити обгрун­тованість витрати грошей, які підтверджують документи профспілкової організації підприємства, з’ясувати їх призначення і чи мало місце оприбуткування матеріальних цінностей, придбаних за ці кошти, чи не було необгрунтованих витрат. Основним об’єктом дослідження є первинні документи, які у сукупності з записами в системі синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку (у виді журналів-ордерів, накопичуваних відомостей) дозволяють зробити висновки про обгрунтованість списання з поточного рахунку грошей безпосередньо на рахунки витрат, збитків, фондів, резервів і інших спеціальних джерел фінансування.

При дослідженні документів по платежах і поточного рахунку особливу увагу варто звертати на сторніровочні записи, а також на правильність регулювання розрахунків з банком по претензіях, які виникли внаслідок помилкових списань сум з поточного рахунку.

Іноді бухгалтер спочатку правильно відображає на рахунках списані у витрату гроші, а потім сторнує запис і робить необгрунтовані проводки, щоб завуалювати нестачі грошей або майнових цінностей, анулює дебіторську заборгованість шляхом віднесення сум на рахунки витрат і збитків. Не відрегульовані розрахунки з банком по претензіях також можуть використовувати для приховування зловживань – по відмовних бланках, рекламаціям суми розбіжностей згодом списують на збитки, щоб вирівняти сальдо на поточному рахунку в регістрах підприємства до визначеного у виписці банку і сховати нестачу.

Правильність перерахування коштів перевіряється шляхом аналізу кожної окремої операції виписки банку і первинні документи співставляють з записами на взаємопов’язаних кореспондуючих рахунках. Так, при розрахунках акредитивами з’ясовують повноту використання виставлених сум, повернення невикористаних залишків, оприбуткування оплачених цінностей по кожному акредитиву окремо. Досліджуючи використання коштів по розрахункових чекових книжках, варто зіставляти звіти експедиторів про використання чеків з записами в реєстраційному журналі, в якому повинні бути зазначені: дата видачі, одержувач чекової книжки, види розрахунків і найменування постачальників, підсумки про використання коштів по чеках. При цьому перевіряють правильність розрахунків залишку ліміту на корінцях чеків. Суму, зазначену на корінцях чеків чекових книжок, необхідно звіряти з отриманими від банку виписками з особового рахунку, перевіряти відповідність сум використаних чеків виправдувальним первинним документам, а також визначати достовірність відображення операцій по рахунку «Інші рахунки в банку» і на його субрахунках. Якщо в результаті дослідження експерт виявить витрати, не підтверджені достовірними первинними документами, факт неодноразового використання раніше оформлених виправдувальних документів, оплату витрат інших підприємств і приватних осіб, невідповідність транспортних документів прибутково-видатковим документам про одержання або відвантаження товарно-матеріальних цінностей або інші відхилення, він зобов’язаний перелічити їх у висновку і обчислити розмір необгрунтовано витрачених коштів. Якщо виникають сумніви в реальності платіжних документів, необхідно проводити зустрічні перевірки документів постачальників і транспортних організацій. Досліджуючи запис по рахунку «Інші кошти», експерт встановлює обгрунтованість первинними документами операцій по субрахунках: «Кошти в дорозі» і «Грошові документи».

По першому субрахунку відображають виручку від реалізації, яка здана у банк до її зарахування на поточний рахунок підприємства, а також грошові суми, які ще не надійшли на поточний рахунок перераховані вищестоящою організацією і т.п.

Вивчаючи квитанції на внесок торгового виторгу в банк, повідомлення вищестоящої організації, поштові перекази та інші первинні документи, експерт встановлює обгрунтованість зарахування сум на субрахунок «Кошти в дорозі» і оприбуткування їх на початок місяця на поточному рахунку банку. Якщо сума коштів у дорозі своєчасно не оприбуткована, необхідно з’ясувати, яка причина цього, тому що іноді записи по субрахунку «Кошти в дорозі» роблять з метою сховати нестачі готівки в касі або привласнити гроші.

По субрахунку «Грошові документи» відображають засоби в документах, що знаходяться в касі підприємства (оплачені путівки в санаторії і в будинки відпочинку, поштові марки і марки на сплату державного листа і т.п.). При дослідженні встановлюється обгрунтованість облікових даних про операції з грошовими документами, повнота оприбуткування по кількості і сумі, правильність їх використання. З’ясовується за рахунок яких джерел придбані путівки в санаторії і доми відпочинку, яка частина вартості путівок відшкодована одержувачами, чи обгрунтовано видані безкоштовні путівки і путівки по пільгових цінах, чи оприбутковані по касі сплачені за путівку гроші, чи правильно відображена на рахунках вартість путівок, придбаних за рахунок Фонду соціально-культурних заходів і інших джерел.

Експерт зобов’язаний досліджувати документацію по розрахунково-кредитних операціях у взаємозв’язку з документами, які підтверджують ці операції. Так, розрахунки з постачальниками і покупцями оцінюються з погляду достовірності документації і відповідної кореспонденції рахунків по операціях надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей, а також рух коштів на поточних рахунках у банку. Нерідко для цього потрібна зустрічна перевірка облікових даних організацій і підприємств, пов’язана з розрахунково-кредитними відношеннями.

Частіше всього при дослідженні облікових даних про розрахунково-кредитні операції ставиться завдання – визначити наявність (або відсутність) фактів необгрунтованого списання (таких як, дебіторської заборгованості за рахунок витрат, витрат коштів і нестач товарно-матеріальних цінностей за рахунок нереальної і простроченої кредиторської заборгованості, втрат і псування товарно-матеріальних цінностей за рахунок витрат виробництва або обігу, тоді як їх необхідно віднести на рахунки винних посадових осіб). Часто з метою приховування дебіторської заборгованості окремих осіб провадиться залік її сумами зобов’язань перед кредиторами, тобто в згорнутому сальдо особових рахунків одночасно зменшуються (погашаються) розрахунки. Приховування дебіторської заборгованості практикується також шляхом списання її на рахунки «Товари відвантажені, виконані роботи і послуги» та ін. Безнадійна, прострочена і спірна заборгованості іноді мистецьки ховаються на рахунках фондів і резервів, до яких вони не мають відношення. Виявити подібні перекручування можливо тільки при ретельному дослідженні облікових даних на всіх етапах облікового процесу і оформлення первинної документації, відображення в системі синтетичних та аналітичних рахунків і узагальнення в балансі. При цьому досліджуються дебіторська заборгованість і зобов’язання перед кредиторами, розрахункова дисципліна, правильність розрахунків з дебіторами і кредиторами, повнота і своєчасність платежів у бюджет, обгрунтованість одержання і використання банківських кредитів, внутрішньовідомчі і внутрішньогосподарські розрахунки. При дослідженні розрахунково-кредитних операцій облікові дані вивчаються по окремих однорідних видах розрахунків і кредитування, відповідно хронологічної послідовності зроблених операцій.

Досліджуючи обгрунтованість розрахунків з різними дебіторами і кредиторами, експерт перевіряє правильність кореспонденції синтетичних рахунків, звіряючи запис в них з даними оборотних відомостей по аналітичних рахунках, а також карток по особових рахунках. При цьому встановлюється, чи не було випадків необгрунтованого списання боргів за рахунок витрат виробництва, витрат по реалізації продукції, чи не погашалася заборгованість окремих осіб шляхом віднесення її в зменшення зобов’язань перед кредиторами, чи не проводилися необгрунтовані списання заборгованості різних осіб по нестачах і нарахуванням, чи не були пов’язані розрахункові операції з приховуванням вилучення коштів і товарно-матеріальних цінностей. Робиться це за допомогою методу взаємного контролю документів і зустрічної перевірки пов’язаних операцій. Так, варто перевіряти по первинних документах виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості, встановлювати обгрунтованість взаємозалежних операцій, звіряти з обліковими даними інших підприємств, що брали участь у розрахункових операціях. Поряд з обліковими даними експерт аналізує інші матеріали справи: акти звіряння розрахунків, письмові претензії, позовні заяви в арбітраж або в суд і т.п.

Встановив необгрунтовану, прострочену, спірну або безнадійну заборгованість, експерт повинен зазначити у висновку її розмір і обставини виникнення, посадових осіб, відповідальних за здійснення обліку і контролю зарозрахунковими операціями.

Розкрадання коштів часто вуалюються порушеннями чинних правил, інструкцій і інших нормативних актів, що регламентують порядок обліку і контролю операцій на розрахунковому рахунку і в касі підприємства.

Приклад 1. По одній справі документальною ревізією було встановлено, що начальник фінансового відділу заводу сам виписував чеки в банк і чекові книжки зберігалися в нього в сейфі. Виписавши і підписавши чек на одержання готівкою 1015 грн., він дав його на підпис головному бухгалтеру. На цю ж суму було виписане доручення в трьох примірниках (перші два примірники залишаються в банку, третій в організації).

Завод мав великі суми кредиторської заборгованості, тому в третій примірник доручення начальник фінансового відділу вписав інший текст і зазначив іншу організацію. По двом першим примірникам доручення заборгованість по податках і інших платежах перераховувалася у бюджет. Користуючись тим, що в банку не було суворого контролю всіх трьох примірників, йому вдалося одержати третій примірник з підписом касира і штампом банку.

Отримавши виписку банку, начальник фінансового відділу в тексті виправив шифр операції банку і стер номер чека, підклавши до виписки третій (фіктивний) примірник.

Гроші, отримані по чеку, не надійшли в касу й у касовому звіті не були відображені. Завуальована таким чином нестача була розкрита шляхом зустрічної перевірки документів на заводі й у банку.

Приклад 2. Головним бухгалтером і касиром будівельної організації була викрадена значна сума коштів. Головний бухгалтер виписував чеки на завищені суми. Наприклад, передплачуючи чек на 5000 грн., у корінці він вказував 3000 грн. Отримані в банку гроші оприбутковувалася по касі в сумах, зазначених у корінцях чеків.

З метою приховування розкрадання грошей при відбитку в відображені в обліку виписок банку робилися необгрунтовані записи сум, списаних з розрахункового рахунку нібито в погашення заборгованості кредиторам, на сплату пені і т.п. Таким чином, отримана в банку готівка не цілком оприбутковувалася по касі і присвоювалася злочинцями.

Нестача готівки була виявлена шляхом зіставлення первинних документів і зустрічної перевірки виписок банку, корінців чеків і касової книги.

У тих випадках, коли керівництво будівельної організації знаходиться в одному місті, а будівельний майданчик – в іншому, то заробітна плата, що належить робітникам та службовцям, нерідко перераховується їм поштою. При цьому застосовуються розрахункові чеки, акцептовані банком. На суму переказу складається реєстр з сумами по кожному одержувачу і зборів пошти за переказ.

Поштові відділення, отримавши чек, виписують платнику квитанцію на суму переказу по реєстру, вказуючи окремо суму переказу, суму поштових зборів за переказ. Один примірник реєстру зі штампом пошти передається організації, що зробила переказ. Квитанція і копія реєстру додаються до отриманої з банку виписки для обгрунтування безготівкових розрахунків акцептованим чеком.

Приклад 3. По кримінальній справі, збудженій по факту розкрадання коштів у будівельній організації, експерт-бухгалтер при звірці первинних документів встановив, що до виписок банку касир прикладав тільки реєстри, а квитанції на поштові збори використовував для необгрунтованої виписки видаткових касових ордерів. При цьому суми поштових зборів, раніше сплачених розрахунковими чеками (300 – 600 грн. на місяць), удруге списувалися по касі. З них і склалася сума викрадених грошей.

Зустрічаються випадки необгрунтованого списання по касі коштів, що надійшли від продажу зайвих будівельних матеріалів за готівку, оплати послуг і інших платежів і внесків готівки в касу підприємства. Ці суми повинні бути здані касиром у банк. На них банк виписує квитанції.

Приклад 4. Експерт-бухгалтер, досліджуючи документи, подані йому слідчим у справі робітників промислового підприємства, встановив, що в квитанціях банку на внесок готівки на поточний рахунок є необгрунтовані дописки (завищення) сум. Наприклад, у квитанції на суму 300 грн. дописано 1000 грн. як прописом, так і цифрами. Завищена сума 1300 грн. була списана по касовому звіті, а в журналі-ордері № 2 (банківські операції) відображено лише 300 грн., які фактично внесені в банк. У бухгалтерських проводках на рахунках на суму 1000 грн. була зменшена сума пені, що надійшла від постачальника.

В результаті необгрунтованих бухгалтерських записів обороти банку і каси були штучно узгоджені, сальдо поточного рахунку по виписці банку і даним бухгалтерії зійшлося, і тим самим вилучення готівки було завуальовано.

Виявити нестачі готівки по касі вдалося при зіставленні документів по взаємопов’язаних операціях і зустрічній перевірці облікових даних підприємства і справжніх документів банку про зарахування грошей на поточний рахунок.

Нерідко розкрадання коштів вуалюються необгрунтованими бухгал­терськими записами по операціях по взаємним розрахункам між підприємством і його підрозділами, виділеними на самостійні баланси.

Приклад 5. По кримінальній справі робітників підприємства побутового обслуговування відповідно до постанови слідчого експерту-бухгалтеру необхідно визначити розмір нестачі коштів, що виникла в результаті неоприбуткування по касі готівки, отриманої з розрахункового рахунку, а також внаслідок необгрунтованих перерахувань грошей. Експерту були надані виписки з розрахункового рахунку, касові звіти, журнали-ордери, відомості, первинні документи, чекові книжки, акт документальної ревізії та інші матеріали справи (протоколи допитів обвинувачуваних, висновок графологічної експертизи, довідки про стан розрахунків за даними обліку організацій, пов’язаних господарськими відношеннями).

Досліджуючи об’єкти, експерт-бухгалтер, насамперед, зіставив поетапно записи в журналах-ордерах і касовій книзі з даними про обороти на поточному рахунку підприємства. По кожній операції було перевірено оформлення первинних документів і обгрунтованість відображення їх на рахунках, що кореспондуються у системі синтетичного й аналітичного обліку. Особлива увага зверталася на записи в облікових регістрах, які пов’язані з операціями, відображеними у виписках банку (наприклад, сторніровочні, додаткові і поновлені проводки на рахунках). Проводки були проаналізовані виходячи з первинних документів, які були підставою для виправлення початкових облікових даних. Зустрічною перевіркою облікових даних підприємства, у зіставленні з довідками про стан розрахунків і іншими документами організацій, пов’язаних між собою господарськими відношеннями, визначена реальність записаних в облікових регістрах операцій, встановлена наявність безтоварних операцій, достовірність первинних документів.

В результаті дослідження експерт встановив факти необгрунтованого перерахування грошей з поточного рахунку підприємства, а також розбіжності між даними, що містять виписки банку про рух грошових засобів на поточному рахунку, і записами прибуткових і видаткових операцій по касі підприємства.

Суми, утримані по виконавчих листах з заробітної плати робітників підприємства, що знаходяться на відрядній оплаті праці, перераховувалися законним одержувачам не цілком, а частинами через поштові відділення підставним особам. Зустрічною перевіркою розрахунків з кредиторами вста­новлено, що під видом погашення заборгованості з поточного рахунку фірми перераховувалися гроші на поточні рахунки осіб, що не були кредиторами і депонентами фірми. За допомогою підроблених документів оформлювалися операції по перерахуванню коштів у порядку безготівкових розрахунків організаціям і особам за нібито виконані роботи і надані фірмі послуги. Необгрунтованість цих перерахувань встановлена шляхом зустрічної перевірки облікових даних і допиту одержувачів, проведеного слідчим по клопотанню експерта. Загальна сума необгрунтовано перерахованих грошей з поточного рахунку склала 2856 грн.

Розбіжності між показниками виписок банку про суми виданої готівки і даними фірми про оприбуткування цих грошей по касі виникли таким чином. У бухгалтерії фірми по ряду і операцій занижувались в однакових розмірах обороти по дебету і кредиту розрахункового рахунку, чим створювалися рівні залишки на початок і кінець місяця, які наведені в звітності фірми і числяться у виписках банку. Не відображаючи надходження на поточний рахунок незатребуваної і списаної на збитки заборгованості або вартості сплачених послуг, а також інших сум, що надійшли в порядку безготівкових розрахунків, бухгалтерія фірми на такі ж суми не оприбуткувала по касі готівку, що надійшла з банку. Таким чином було завуальовано вилучення 1184 грн.

Розбіжності між показаними у виписках банку сум готівки, що надійшли від фірми, і сум, списаних по касі, завуальовані в обліку шляхом застосування сторніровочних, додаткових і поновлених проводок, у результаті чого завищувались кредитові обороти по рахунку «Каса». Необгрунтоване списання по касі готівки склало 1462 грн., а загальна сума нестачі, встановлена експертизою, склала 5502 грн. (2856 + 1184 + 1462).

Приклад 6. Експерт-бухгалтер детально перевірив по кожній операції відповідність облікових даних ЖЕКу випискам банку, правильність оприбуткування готівки, що надійшла за досліджуваний період по всіх чеках і обгрунтованість виправдувальними документами видаткових касових операцій, а також звірив записи в особових рахунках платників і облікових регістрах по внесках квартирної плати і за комунальні послуги і провів зустрічну перевірку квитанцій, доданих до кримінальної справи, виявив, що при оформленні різноманітних операцій з коштами присутні порушення правил ведення обліку, що сприяло прихованню їх нестачі в касі ЖЕКу. Ним було встановлено і документально обгрунтовано у висновку невідповідність між записами сум отриманої готівки в касовій книзі, корінцях чеків і виписках банку, факти необгрунтованого перерахування грошей з поточного рахунку, перерахування сум, утриманих з заробітної плати співробітників по виконавчих листах і депонентських сум не по призначенню, зарахування отриманих у касу грошей на рахунки, не призначені для обліку їх надходження, а також неправильність в записах на особових рахунках квартиронаймачів (необгрунтоване погашення заборгованості платників, нарахування платежів у занижених сумах).

При цьому по кожному виявленому факту експерт-бухгалтер зробив посилання на нормативні акти, що регламентують порядок ведення обліку, визначив наслідки, до яких привели ці відхилення і зазначив суму нестачі коштів, визначив час і місце її виникнення, а також відповідальних осіб, в чиї обов’язки входило дотримання правил ведення обліку і контролю операцій з грошовими коштами.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів (О.М. Бандурко)