Головна Головна -> Підручники -> Підручник Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів (О.М. Бандурко) скачати онлайн-> Дослідження даних обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і нарахування заробітної плати

Дослідження даних обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і нарахування заробітної плати



Розрахунок заробітної плати проводиться на основі обліку фактично відпрацьованого часу, даних первинних документів по обліку виробітки або виконаних робіт, нарахування премій за діючими системами преміювання, доплат за понаднормовані роботи, а також шляхом розрахунку різних утримань.

Облік виробітку продукції і обсяг виконаних робіт, в залежності від організації виробництва і рівня механізації облікових робіт, на підприємствах здійснюють майстри, бригадири та інші робітники, на яких покладені ці обов’язки. Для обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і заробітної плати робітників застосовують затверджені форми первинних документів (наряд на відрядну роботу, відомість обліку виробітки, табель обліку робочого часу, подорожні листи, акти про приймання виконаних робіт, акт про брак продукції або робіт) та інші документи.

Наряд на відрядні або акордні роботи складають майстри або виконавці робіт. У залежності від характеру і обсягу робіт наряд виписують на одну зміну або на більш тривалий період часу, але не більш ніж на місяць.

Наряди виписують на окремі робочі процеси, передбачені нормами, на комплекс робіт (як правило, приведений до єдиного укрупненого нормативу), на кожний обліковий об’єкт відповідно до технічної документації і видаються бригаді або робітнику до початку роботи. У будівельних організаціях для обліку виконаних робіт і нарахування заробітної плати застосовують наряд на відрядні (акордні) роботи. Наряди на відрядну або акордну роботу є основними документами для обліку виконаних робіт і їх якості, нарахування заробітної плати, що належить бригаді або окремому робітнику.

Табель-розрахунок застосовують разом з нарядами для обліку робочого часу і підсумку місячної заробітної плати членів бригади. Він використовується також для нарахування премій робочим і розподілу заробітної плати по статтях витрат і шифрам будівельних робіт.

По закінченні бригадою (ланкою) або робочим заданої роботи, а також по закінченні місяця майстер закриває наряд, нормувальник перевіряє правильність застосування норм і розцінок, після чого наряд затверджується виконавцем робіт. Наряд підписується особою, що здала роботу, і особою, що прийняла її. Перевірені і підписані старшим виконавцем робіт і нормувальником табелю разом з нарядами передаються для затвердження спеціально уповноваженій особі (головному інженеру управління і т.п.) і тільки після цього надходять у бухгалтерію для опрацювання вручну або на комп’ютері при автоматизованій формі обліку. При видачі в будівельній організації акордного наряду на термін, що перевищує розрахунковий період, на виконаний за цей період обсяг робіт виписується проміжний наряд. По завершенні всього обсягу робіт акордний наряд заповнюється по всіх показниках і разом з калькуляцією передається для перевірки і остаточного розрахунку, враховуючи суми, виплачені по проміжних нарядах.

На брак продукції, виявлений у виробництві і будівельно-монтажних роботах, складають акт про брак, що є документом обліку браку і визначення розміру втрат. Він складається контролером ВТК, майстром, бригадиром або іншою посадовою особою і підписується начальником цеху, ділянки, виконавцем робіт. Робітники, винні у виробництві браку, повинні бути ознайомлені з актом. Брак можна фіксувати в накопичуваних відомостях, у які заносяться дані про причини і винуватців браку. У первинних документах по обліку виробітки продукції і виконаних робіт передбачаються показники, необхідні для встановлення виявленого браку.

В залежності від характеру дефектів, встановлених при технічному прийманні, брак поділяється на поправний і непоправний (остаточний). Брак вважається поправним, якщо вироби, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи після виправлення можуть бути використані по прямому призначенню і виправлення його економічно доцільно. Якщо ж вироби, напівфабрикати, деталі і роботи після виправлення не можуть бути використані по прямому призначенню або виправлення їх економічно недоцільно, брак признається непоправним. Непоправний брак, допущений з вини робітника або службовця, не оплачується, поправний – оплачується в зменшеному розмірі, в залежності від ступеню придатності продукції або виконаної роботи. Вартість виправлення браку визначається виходячи з діючих норм виробітки і розцінок. Якщо для виправлення браку, допущеного з вини робітника, потрібні тільки трудові витрати, то акт не складається і наряд на виправлення браку не виписується, але роботи приймаються лише після виправлення його. Якщо ж брак виправляється не тим робітником, яким він допущений, на роботу виписують наряд зі штампом «Виправлення браку». Якщо брак відбувся з вини постачальника або замовника, то крім акту складають спеціальний документ для пред’явлення до них претензії.

Облік виконання норм виробітку (норм часу), нормованих завдань ведеться на підставі первинних документів по обліку виробітку продукції і виконаних робіт, у яких поряд з даними про кількість виготовленої продукції записують відпрацьований час по нормі на виробництво продукції або на виконаний обсяг роботи. Час, витрачений на його здійснення, за звітний період визначається за даними табельного обліку.

Відсоток виконання норм виробітки (норм часу) і нормованих завдань обчислюється за підсумками роботи за місяць: для робітників, що протягом місяця робили однорідну продукцію, шляхом зіставлення фактично виробленої придатної продукції в натуральному вимірі з продукцією, яку робітник повинен був виробити по встановлених нормах у змінний час (за графіком).

При бригадній організації праці відсоток виконання норм виробітку визначається в цілому по бригаді і є єдиним для робітників кожної професії – членів бригади.

Первинні документи по обліку виробітку продукції і виконаних робіт, що містять показники нормованого часу і розцінки, після перевірки підписуються нормувальником і передають разом з прикладеними до них додатковими документами в бухгалтерію для здійснення розрахунків по заробітній платі.

Доплати до діючих розцінок, у зв’язку з відхиленнями від нормальних умов роботи і оплату робіт, які непередбачені технологічними картами, оформляють окремими документами – доплатними листками, нарядами з розпізнавальними знаками (наприклад кольоровою сигнальною смугою). Вони підписуються майстром або виконавцем робіт на кожний вид доплат окремо робочому або бригаді з посиланням на номер основного документу (рапорту, наряду). У листках на доплату, нарядах на додаткову відрядну роботу вказують причини доплат і додаткових робіт, а також прізвища осіб, з вини яких виникли відхилення від норм і розцінок.

Для обліку простоїв робітників і оплати часу простою використовуються спеціальні документи – листки про простої, у яких вказують тривалість простою протягом робочого дня і його причини.

Первинна документація, що надходить у бухгалтерію, по обліку виробітку і нарахування заробітної плати старанно перевіряється з погляду відповідності сум нарахованої заробітної плати, кількості і якості прийнятої від робітників продукції, дотримання цехами і підприємством в цілому установленого фонду заробітної плати, тарифних ставок, окладів, відрядних розцінок, систем преміювання і т.п. Вибір методики дослідження при проведенні судово-бухгалтерської експертизи залежить від способу здійснення необгрунтованих виплат заробітної плати і преміальних сум, вуалювання їх в обліку і інших обставин справи.

Необгрунтовані виплати з фонду заробітної плати і фондів матеріального заохочення оформляють первинними документами. Розрахункові і платіжні відомості, касові ордери складають працівники бухгалтерії, а документи по обліку робочого часу (табелю) і виробітки – оперативні робітники. Вибір конкретної методики виявлення необгрунтованих виплат багато в чому залежить від того, ким були оформлені документи на ці виплати – працівниками бухгалтерії або іншими особами.

Необгрунтовані виплати по документах, складеним працівниками бухгалтерії, частіше всього відбуваються при змові їх з касирами або при виконанні обов’язків касира робітниками, що ведуть розрахунки по заробітній платі і преміальним сумам, що як уже відзначалося, забороняється Порядком ведення касових операцій у національній валюті в України.

Найбільш поширеними засобами вуалювання необгрунтованих виплат працівниками бухгалтерії є: неправильний підсумок у розрахункових і платіжних відомостях, який належить до видачі і утримання з заробітної плати; збільшення сум, які необхідно виплатити по платіжних відомостях, після підпису одержувачами, на ім’я яких вони нараховані; повторна виплата заробітної плати тим самим особам за той самий платіжний період; включення в розрахункові і платіжні відомості вигаданих або підставних осіб; видача позапланових авансів без наступного утримання їх; виплата депонентських сум не тим особам, яким вони призначалися; перекручування звітних показників, виконання яких є необхідною умовою для отримання премій.

Приклад 1. Документальною ревізією на заводі по ремонту торгового устаткування була виявлена нестача коштів у сумі 581 грн., що утворилася в результаті необгрунтованого нарахування заробітної плати і неоприбуткування по касі коштів, отриманих з банку. Перед експертом-бухгалтером було поставлене питання про розмір нестачі, що утворилася з умови необгрунтованої виплати заробітної плати і неоприбуткування по касі коштів, отриманих з банку.

У розпорядження експерта були надані акт ревізії, платіжні відомості, звіти касира, особові рахунки, виписки банку з розрахункового рахунку і касові ордери. Співставивши касові звіти з банківськими документами, експерт виявив, що в досліджуваному періоді не оприбутковані кошти, отримані з банку, на загальну суму 210 грн.

При дослідженні платіжних відомостей і видаткових касових ордерів він виявив, що одній і тій же особі були двічі виплачені відпускні суми – по платіжній відомості і по видатковому касовому ордеру.

Співставивши табелі, наряди на виконані роботи і документи на виплату заробітної плати, експерт виявив необгрунтовані (повторні) виплати заробітної плати по видаткових ордерах за ту саму роботу.

При дослідженні табелів, особових рахунків і документів на виплату грошей було встановлено, що деяким особам, тимчасово не працюючим у зв’язку з хворобою, в особових рахунках проставлялись робочі дні, по видатковим касовим ордерам їм виплачена заробітна плата за дні хвороби, а виплата по листку тимчасової непрацездатності виплачувалася по платіжній відомості.

Перевірка платіжних відомостей виявила, що одній і тій же особі при виплаті авансу в рахунок заробітної плати нараховували суми по двом різним платіжним відомостям, складеним на ту саму дату. Дослідження наказів про зарахування робітників, табелів, нарядів на виконані роботи і особові рахунки показали, що в платіжні відомості включалися особи, які не працювали на даному підприємстві або знаходилися в тарифних відпустках.

Всі суми виплачені двічі були відображені в даних бухгалтерського обліку і у касу підприємства не поверталися. У результаті дослідження документів вдалося встановити, що з каси необгрунтовано видано 371 грн. у вигляді виплати по заробітній платі.

Приклад 2. Документальною ревізією було встановлено, що робітникам друкарні протягом року необгрунтовано виплачена заробітна плата на суму 1204 грн. Попередньою відомчою ревізією виявлені необгрунтовані виплати на суму 997 грн. Розбіжності у висновках ревізорів стали причиною призначення судово-бухгалтерської експертизи. Перед експертом були поставлені питання про розмір необгрунтовано нарахованої і виплаченої протягом досліджуваного періоду заробітної плати і про відповідність (невідповідності) порядку ведення обліку і контролю оплати праці в друкарні вимогам відповідних нормативних актів.

Експерт-бухгалтер перевірив касові звіти з прикладеними до них первинними прибутковими і видатковими документами, встановив завищення результатів по зведених розрахункових відомостях в цілому по друкарні на суму 348 грн.

Співставивши накази по особовому складу, розрахункові і платіжні відомості, касові ордери на видачу заробітної плати він виявив, що в ряді випадків заробітна плата нараховувалась робітникам друкарні, що знаходяться в чергових відпустках і відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами, тимчасово непрацездатним і звільненим. При визначенні суми необгрунтовано нарахованої і виплаченої заробітної плати він використовував висновок графологічної експертизи, в якому зазначалось, що окремі підписи в платіжних відомостях виконані не тими особами, на ім’я яких вони виписані. З урахуванням цього було встановлено, що робітникам друкарні необгрунтовано виплачена заробітна плата на суму 691 грн.

Крім того, записи в платіжних відомостях не завжди збігалися з відповідними записами в розрахункових відомостях. Так, відповідно до платіжної відомості виплачено 83 грн. 63 коп., у той час як у розрахунковій відомості зазначено, що необхідно виплатити 23 грн. 63 коп. Розбіжності встановлені і по інших одержувачах. Разом завищена сума у платіжних відомостях по друкарні склала 164 грн. Загальна ж сума нестачі коштів по касі друкарні за досліджуваний період склала 1203 грн. (348 + 691 + 164).

Після проведення дослідження експертом встановлено, що в друкарні ведення обліку розрахунків з робітниками та службовцями і облік касових операцій не відповідає встановленим вимогам. Він зазначив у висновку, які нормативні акти по обліку порушувалися і хто повинен контролювати їх дотримання.

Необгрунтовані виплати заробітної плати, на підставі неправильно складених первинних документів робітниками, що ведуть облік відпрацьованого часу і виробітку продукції, частіше усього відбуваються шляхом включення в табель осіб, що не працювали, і збільшення кількості відпрацьованого часу, завищення обсягів виконаних робіт і кількості випущеної продукції, завищення розцінок і заниження норм виробітку, виплати заробітної плати за операції, що фактично не виконувалися, необгрунтованого преміювання робітників (порушення діючого на підприємстві положення про використання заохочувальних фондів), приховування браку продукції, простоїв з вини робітників і інших порушень трудової дисципліни.

При зіставленні документів по обліку виробітку і відпрацьований час з нарядами, подорожніми листами та іншими документами, що містять дані, на підставі яких нараховується заробітна плата, нерідко виявляється необхідність у призначенні інженерно-технічної експертизи для перевірки правильності зазначених у документах норм і розцінок, визначення фактично виконаного обсягу робіт, кількості і якості оприбуткованої продукції. У відповідності з висновком проведеної експертизи, експерт-бухгалтер може встановити обгрунтованість нарахованих і виплачених сум заробітної плати і премій, розмір нестачі грошових коштів, заподіяної завищенням даних про обсяги робіт в актах, нарядах і інших документах. Розглянемо приклади.

Приклад 1. Документальною ревізією рекламного відділу підприємства було встановлено завищення вартості виконаних ілюстрацій, в результаті чого була виплачена необгрунтована заробітна плата на суму 1410 грн.

Слідчий призначив бухгалтерську експертизу для визначення розміру необгрунтовано виплаченої заробітної плати. Співставляючи акти на виконані роботи, наряди, табелі обліку робочого часу і розрахунково-платіжні відомості, експерт з урахуванням висновку художньо-графічної експертизи, що встановила завищення вартості виконаних художниками робіт, виявив розмір необгрунтовано нарахованої заробітної плати – 1617 грн. Після вирахування сум утримань виявилося, що з каси підприємства необгрунтовано виплачено 1410 грн., тобто висновок документальної ревізії було підтверджено.

Приклад 2. Документальною ревізією фінансово-господарської діяльності проектно-конструкторського бюро було встановлено, що для виробництва ремонту, реконструкції діючих, а також будівництва нових будинків і споруджень до роботи залучалися, крім власних будівельних бригад під виглядом сумісників, сторонні особи, які по місцю постійної роботи мали у своєму розпорядженні різноманітні будівельні матеріали. Ці матеріали використовувалися ними при виконанні робіт по замовленню бюро, за що їм нараховувалась завищена заробітна плата і сплачувалася вартість використаних матеріалів без оприбуткування їх на складі.

Проведена по справі будівельно-технічна експертиза встановила завищення обсягу робіт і розцінок на суму 1590 грн. 98 коп. Після цього була призначена судово-бухгалтерська експертиза для визначення суми переплат по заробітній платі в зв’язку з завищенням розцінок по видах робіт.

У розпорядження експерта-бухгалтера були надані акт ревізії, табель, акт наряду, розрахунково-платіжні відомості, касові документи і висновок будівельно-технічної експертизи. Співставивши первинні документи, якими оформлено нарахування заробітної плати будівельникам з даними будівельно-технічної експертизи, експерт встановив переплату заробітної плати за рахунок завищення розцінок по видах робіт і недоплату внаслідок заниження розцінок. Загальна сума зайво виплаченої заробітної плати склала 1632 грн. 81 коп., сума недоплат через заниження розцінок – 42 грн. 83 коп. Перекрити суму переплати сумою недоплати неможливо, оскільки гроші виплачувалися різним особам. Крім того, експертом були виявлені відхилення від вимог нормативних актів, що регламентують порядок ведення обліку і контролю та зазначені посадові особи, у чиї обов’язки входило дотримання цих правил.

Приклад 3. Слідчим шляхом було встановлено, що в період з січня по вересень бухгалтер розрахункового відділу будівельного управління (ДБУ) систематично необгрунтовано нараховував заробітну плату на ім’я робітників та службовців, що знаходяться у відпустках, а також на ім’я осіб, що не працювали в ДБУ, а потім кошти, списанні у витрату по касі під видом виплаченої заробітної плати, привласнював разом з касиром. Документальною ревізією був установлений матеріальний збиток у сумі 2669 грн. 48 коп. У зв’язку з тим, що обвинувачувані оскаржили висновки ревізора, слідчий призначив судово-бухгалтерську експертизу для вирішення питання про розмір необгрунтовано нарахованої і виплаченої заробітної плати за зазначений період.

У процесі проведення експертизи були досліджувані: накази про прийом, переміщення і звільнення робітників ДБУ, про надання їм відпусток, про відрядження; наряди на виконані роботи, типові форми, на одній стороні яких дається опис робіт, а на оборотній – ведеться табель-розрахунок для обліку робочого часу і підсумку місячної заробітної плати; книги реєстрації нарядів, у яких зазначені прізвища і табельні номери робітників, порядкові номери нарядів, обсяг виробітку, суми заробітку; розрахунково-платіжні відомості та касові документи. Крім того, експерт досліджував накопичувані відомості в яких зазначалося, з яких сум складається заробітна плата робітника за місяць (по кожному наряду окремо).

Шляхом зіставлення документів, які служать підставою для нарахування заробітної плати, з розрахунково-платіжними відомостями експертом-бухгалтером було встановлено, що бухгалтер не заносив необгрунтовані виплати заробітної плати в особові рахунки робітників і в розрахункову відомість не включені необгрунтовано виплачені суми. Причому у витрату по касі ці суми списувалися без розшифровування по одержувачах, далі вони відносилися на рахунки витрат на проведення дорожньо-будівельних робіт.

Як було виявлено з платіжних відомостей і касових ордерів, заробітна плата неодноразово нараховувалась особам, що не працювали в ДБУ. Накази на зарахування і звільнення цих осіб, наряд на виконані ними роботи були відсутні, у книзі обліку заробітної плати ці особи також були відсутні. З наказів по особовому складу очевидно, що в ДБУ приймалися робітники на тимчасову роботу. При дослідженні платіжних відомостей було виявлено, що багатьом з них виплачувалася заробітна плата за час, коли вони фактично вже не працювали. Шляхом зіставлення розрахункових і платіжних відомостей з касовими документами встановлено, що деяким робітникам у рахунок заробітної плати виплачені суми більші, чим нараховані відповідно нарядам.

У висновку експерт-бухгалтер зазначив що:

– необгрунтовано виплачено постійним робітникам ДБУ за період чергових відпусток або у зв’язку з непрацездатністю –1022 грн. 47 коп.;

– зайво нараховано і виплачено (не підтверджено нарядами на виконання робіт) – 644 грн. 97 коп.;

– виплачено заробітної плати непрацюючим особам – 168 грн. 35 коп.;

– необгрунтовано нарахована і виплачена заробітна плата ДБУ – 106 грн. 27 коп.;

– необгрунтовано виплачена заробітна плата тимчасовим працівникам та службовцям – 305 грн. 78 коп.;

– сума заробітної плати, яка списана по касі і не зазначена у розрахункових відомостях – 278 грн. 10 коп.

Таким чином, відповідно до висновку експерта-бухгалтера, загальна сума необгрунтованої виплати заробітної плати склала 2525 грн. 94 коп.

Необгрунтоване списання у витраті коштів під видом виплати заробітної плати часто виявляється експертами-бухгалтерами при дослідженні бухгал­терських документів на оплату підзвітними особами вантажно-розван­тажувальних робіт при заготівельних операціях. В авансових звітах заготівники сировини нерідко списують витрати на оплату праці сторонніх осіб, що не враховують в обліковому складі підприємства (наприклад, вантажників, такелажників, водіїв), у завищеному розмірі; включають у платіжні відомості вигаданих осіб; вказують такі види робіт або окремі операції, що у дійсності не виконувалися; перевищують встановлені розцінки і т.п. Такі необгрунтовані виплати можуть бути встановлені при дослідженні взаємозалежних документів, які відображають одну і ту ж операцію, і перевірці дотримання встановлених норм виробітку і розцінок. Найчастіше проаналізувати операції, оформлені документами, наданими до авансових звітів, можна, тільки за допомогою спеціальних пізнань в області, що стосується виробництва тих або інших робіт. В таких випадках по клопотанню експерта-бухгалтера призначається інженерно-технічна експертиза.

Так, заготівельник лісу списував по своїх авансових звітах заробітну плату на вантажно-розвантажувальні роботи, як виконані вручну, у той же час до цих звітів додавалися оплачені рахунки на виконання механізованих робіт з навантаження-розвантаження. У процесі проведення інженерно-технічної експертизи, призначеної по клопотанню експерта-бухгалтера, була встановлена необгрунтована оплата ручних робіт – фактично виконаних автотранспортним підприємством, в рахунок на оплату послуг якого були включені і витрати по механізованих вантажно-розвантажувальних роботах.

Неправильний опис робіт, завищення розцінок, внесення в наряд і рахунки фактичних операцій, що не виконувалися, виявляються, як правило, у процесі проведення інженерно-технічної експертизи, але експерт-бухгалтер, дослід­жуючи документи по оприбуткуванню заготовлених підзвітними особами сировини і матеріалів і співставляючи їх з транспортними документами (залізничними накладними і подорожніми листами, специфікаціями, рахунками автотранспортних підприємстві т.п.), у багатьох випадках може самостійно встановити необгрунтовані виплати, застосування завищених розцінок, порушення встановлених норм оплати. Якщо його висновки потребують додаткових обгрунтувань (наприклад, потрібно встановити підробку підписів у видаткових документах, дати інженерно-технічну оцінку характеру необгрунтованих виплат і т.п.), він подає клопотання про проведення відповідної експертизи.

Базуючись на висновках спеціалістів в інших областях знань, експерт-бухгалтер обчислює по первинних документах і розрахунковим платіжним відомостям суми необгрунтованих виплат внаслідок завищення розцінок, включення в наряд операцій (робіт), які не виконувалися, і інших необгрун­тованих нарахувань, а також визначає суму нестачі коштів і час її утворення.

При погодинній оплаті праці необгрунтовані виплати провадяться частіше всього шляхом відображення в табелях завищених даних про відпрацьований час, включення в розрахункові і платіжні відомості осіб, що не працювали або осіб, звільнених від роботи в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по догляду за хворими і т.п. Якщо за поданими документами не можливо встановити, скільки робочих днів або часів особа відпрацювала на виробництві, а також якщо виникають сумніви про виконані роботи тою особою, на ім’я якої нарахована заробітна плата, експерт-бухгалтер повинен подати клопотання про надання йому додаткових матеріалів або про перевірку відповідних даних. З дозволу слідчого він може бути присутнім при допитах і інших слідчих діях, якщо це необхідно для з’ясовування обставин, відображених в обліковій документації.

Отримані дані можуть бути надані слідчим експерту-бухгалтеру як вихідні дані, які визначають шлях експертного дослідження при визначенні сум необгрунтованих виплат.

Наприклад, за свідченнями свідків у ході слідства в справі було встановлено, що на штатні одиниці прибиральниць, вахтерів, ліфтерів і інших робітників ряду готелів зараховувалися родичі і знайомі головного бухгалтера і начальника відділу кадрів, причому ці особи або тільки значилися за місцем роботи і з’являлися в управління тільки для одержання заробітної плати, або працювали значно менше часу, ніж відображалося в табелях, розрахункових і платіжних відомостях.

Досліджуючи бухгалтерські документи, експерт-бухгалтер не виявив би необгрунтованих виплат, оскільки всі документи зовнішньо були оформлені правильно і не викликали ніяких сумнівів, але, маючи дані, що знаходяться в протоколах дізнання, показаннях свідків і інших матеріалах справи він встановив період і суму необгрунтованих виплат.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів (О.М. Бандурко)