Головна Головна -> Підручники -> Підручник скачати онлайн-> Німеччина

Німеччина



Формування основних принципів романтизму. Група „Буря й натиск”

Вважається, що саме Німеччина дала життя романтизму, відгукнувшись таким чином нa події Великої французької революції. Проте чи не перше формулювання принципів романтизму пов’язують з іменем Йогана Готфріда Гердера – філософа, історика, літератора, і до того ж ідейного натхненника й активного учасника групи „Буря й натиск”. Цей осередок, який поєднував кількох видатних німецьких літераторів, виник близько 1775 р. Честолюбні учасники цього гурту називали себе „буремними геніями” або „штюрмерами”. Уже штюрмери висунули ідеї, які згодом пропагувалися романтиками ХІХ ст.: історизм в оцінці культурних явищ, національна самобутність літератури кожного народу, підвищена увага до народної творчості, культ індивідуальності у творчості. Найвизначнішим представником „Бурі й натиску” був Йоганн Вольфганг Гете, котрий належить як XVIII, так і XIX століттям.

Творчість Гете певною мірою зв’язала собою літературу цих двох століть і залишилася найяскравішим вираженням не тільки своєї eпoxи, a й усієї поезії Нового часу. У pyсi „Бурі й натиску” – штюрмерстві – було закладено дещо від наступних етапiв, які мало пройти мистецтво. Штюрмерство поєднало сентименталізм з багатьма рисами передромантизму. Розумна, чітко окреслена форма здавалася „буремним геніям” сковуючою для мистецтва. Дух „Бурі й натиску” наснажив „Розбійників” видатного німецького поета й драматурга Фрідріха Шіллера*45.

*45: {Українська і зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – С. 252.}

Естетика й література німецького романтизму

Німецький романтизм, що виник на рубежі 1790-х і 1800-х рр., відзначався підкреслено філософським характером. Його естетика складалася в „Ієнському гуртку”, що сформувався наприкінці XVIIIст. у маленькому місті Ієні, поблизу Веймара. Головними теоретиками ієнських романтиків стали брати Август-Вільгельм і Фрідріх Шлегелі.

У німецьких романтиків казка була одним із улюблених жанрів. Всесвітньої слави зажили народні казки, записані й опубліковані братами Грімм – Якобом тa Вільгельмом. Роман-казка „Генріх фон Офтердінген” поета Новаліса (Фрідріха фон Харденберга) пройнята релігійно-патріархальною тематикою і меланхолійним настроєм. Новаліс хворобливо переживав крах старих, феодальних устоїв. Йому хотілося зупинити час, зберегти навіки старовинні замки, патріархальні звичаї.

Видатною постаттю у тогочасній німецькій літературі був Ернест Теодор Амадей Гофман. Він створив химерні, смішні і водночас трагічні повісті й романи („3олотий горщик”, „Життєва філософія Кота Myppa…”, „Крихітка Цахес”). Цей письменник просто задихався в задушливій атмосфері Німеччини початку XIX ст.

Творчість великого німецького поета Гейне – це і напрочуд тонка лірика („Книга niceнь”), і дошкульна політична сатира (книга прози „Дорожні кapтини”, поема „Німеччина. 3имова казка”), й іронія, завдяки якій було подолано романтизм і взято нову головну тему – реальне життя.

Музичне мистецтво

Людвіг ван Бетховен – найвидатніший композитор першої половини ХІХ ст. Творчість Бетховена рівною мірою належить німецькій та австрійській музичній школам. Бетховен працював у багатьох музичних жанрах і його внесок до розвитку кожного з цих жанрів важко переоцінити. Величезне значення мала творчість Бетховена і для становлення романтизму в музиці.

Бетховен підніс музичне мистецтво на небувалу до нього висоту. Він вклав у нього глибокі, серйозні ідеї. Пишучи музику для широких народних мас, композитор прагнув зробити її загальнодоступною.

У творах Бетховена ми чуємо і героїчне піднесення, і обурення, і палкий заклик до боротьби, і віру в світле майбутнє людства. У своїй музиці він втілив і революційний пафос, і кращі прагнення, почуття й переживання передових людей свого часу. Для вираження цього нового змісту Бетховен використав здебільшого великі музичні форми (симфонії, сонати, концерти, квартети тощо.), в основі яких лежить обов’язкове зіставлення частин і тем, різних за своїм характером.

Симфонії Бетховена. З усієї творчості Бетховена варто, насамперед відзначити дев’ять симфоній, серед яких особливо виділяються 3-я, 5-а, 7-а і 9-а. У них найяскравіше виражено героїчні прагнення Бетховена, його близькість до народу, віра в людину, у перемогу справедливості. Серед героїчних творів Бетховена необхідно відзначити його музику до трагедії Гете „Егмонт”.

Франц Шуберт. Весь життєвий і творчий шлях цього митця був сповнений суперечностей, які є характерними для всіх художників-романтиків тієї епохи. Шуберт відомий не тільки як автор чудових пісень і вокальних ансамблів, але й як автор інструментальних творів – камерних і оркестрових: симфоній, струнних ансамблів, творів для фортепіано. Франц Шуберт є одним з найпопулярніших композиторів. Його музика чарує своєю щирістю, життєвою правдивістю, виразністю і простотою.

Видатними майстрами оперного жанру в Німеччині ХІХ ст. були композитори Вебер, (опера „Чарівний стрілець”), Вагнер (опери „Лоенгрін”, „Тангейзер”, „Перстень Нібелунгів”) та ін.

Інструментальна музика

У XIX ст. поряд із симфоніями, сонатами провідним жанром є порівняно невеликі твори ліричного, а іноді й танцювального характеру. Для творчості композиторів-романтиків характерні елементи фантастики, казковості, образності, програмності. Їхні твори часто близькі до народної тематики, до природи. Твори нерідко об’єднуються якою-небудь спільною ідеєю і становлять цикл. Такими є, наприклад, фортепіанні цикли Шумана „Карнавал” і „Метелики”, цикли Шуберта „Експромти” й „Музичні моменти”.

Роберт Шуман. Цей німецький композитор-романтик писав здебільшого фортепіанні твори, пісні і романси. Менш відомі його симфонії. У його творчості своєрідно поєднувалось відображення навколишнього життя з фантастикою. Кілька своїх творів він називає „Фантастичними п’єсами”. Для творів Шумана характерні контрасти: поєднання поривчастості, бурхливого настрою і ніжності, задушевності, мрійності. Дуже цікавий його „Карнавал” і „Метелики”. У святковій ході, зображеній у „Карнавалі”, музичні образи масок чергуються з танцями. „Альбом для юнацтва” і „Дитячі сцени” Шумана – це збірники п’єс, яскравих, різноманітних за змістом, доступних для дітей. Великої популярності набув також квінтет Шумана.








Популярні глави цього підручника:

    None Found


Всі глави цього підручника: