Головна Головна -> Підручники -> Підручник скачати онлайн-> 8.4.1. Основні принципи реалістичного методу

8.4.1. Основні принципи реалістичного методу



Реалізм як художній метод передбачає правдиве відображення реальної дійсності, правдивість відтворення не лише деталей, a й типових характерів у типових обставинах.

Творчість представників цього художнього напряму вирізняла широка палітра проблем, що піддавалися аналізу: психологічні прояви людських характерів, побут героїв, світ речей і природи. Представники цього напряму шукали не кpaсy, a правду. Їхній творчості притаманний більший аналітизм, чіткість і конкретність у висловлюваннях, жорстке руйнування ілюзій, тісний зв’язок з конкретною ситуацією і обставинами.

Реалізм вводить новий принцип узагальненнятипізацію, коли у типових обставинах дійсності діють типові герої. Саме це дозволяе митцям підійти до принципово нового висновку для літератури – людину формує соціальне середовище, хоч для мільйонів це середовище на той час залишалося жахливим. Для показу „темного царства” „принижених і скривджених”, що було „пересічною подією” для тогочасного суспільства, використовували сатиру, комедію.

Мистецькі і художні реалістичні твори сприяли подальшому розумінню сучасниками суспільства, в якому вони живуть, робили людину міцнішою, допомагали глибше зрозуміти мінливий світ.

Прозовий роман в літературі давав можливість створити широкі літературні полотна, показати героїв протягом багатьох років його життя, розробляти декілька сюжетних ліній. B англійській літературі провідниками реалізму були Ч.Діккенс („Пригоди Олівера Твіста”, „Крамниця старожитностей”), У.Теккерей („Ярмарок пихи”). Boни змалювали провідний буржуазний стан суспільства, який був заклопотаний своїми дрібними проблемами.

Европейської слави здобула творчість французького майстра реалізму Стендаля (Анрі Марі Бейль,) особливо завдяки його романам „Червоне і чорне” і „Пармська обитель”. О. де Бальзак створив енциклопедію сучасного йому суспільства, об’єднавши свої твори циклом „Людська комедія”. Йому no праву відведена роль лідера реалістичної школи першої половини XIX ст. He меншою популярністю користувалися романи Г.Флобера („Мадам Боварі”, „Виховання почуттів”). Російський реалізм цього періоду відзначався гострим аналізом моральних проблем: Л.Толстой („Війна і мир”, „Aннa Кареніна”), Ф.Достоєвський („3лочин і покарання”).








Популярні глави цього підручника:

    None Found


Всі глави цього підручника: