Головна Головна -> Підручники -> Підручник скачати онлайн-> Театральне мистецтво

Театральне мистецтво



З 40-х рр. ХІХ ст. театральна справа в Україні набуває більшої систематичності. Активізується створення національних труп та оригінального драматургічного репертуару. Якщо в першій половині ХІХ ст. Україна висувала лише окремих талановитих митців, які в складі російських труп, театрів зрідка виступали й українською мовою (М.Щепкін, К.Соленик, С.Гулак-Артемовський та ін.), то з кінця 50-х років почали складатися спочатку аматорські, а потім професійні театральні гуртки й трупи, засновниками яких були П. Ніщинський, М.Кропивницький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, П.Маркович, а в Галичині – О.Бочинський, А.Моленицький та ін. Обмежений лише кількома класичними п’єсами І.Котляревського та Г.Квітки-Основ’яненка, український репертуар збагачується різножанровими творами Т.Шевченка, Я.Кухаренка, С.Писаревського, Л. Глібова, О. Стороженка, М. Стеценка, С. Гулака-Артемовського, Р.Моха, І.Гушака, П.Свєнціцького, К.Устиновича, О.Огоновського, Ф.Царевича та ін.

Спираючись на кращі традиції своїх попередників, насамперед І.Котляревського, Т.Шевченка, українська драматургія другої половини ХІХ ст. уславилася цілою низкою імен як драматургів, так і акторів, чий талант підніс українську культуру, сприяв розвитку національної свідомості та національно-духовному відродженню українського народу. Серед них Іван Нечуй-Левицький („Маруся Богуславка”), Марко Кропивницький (1841-1910, „Дай серцю волю, заведе в неволю”), Михайло Старицький („За двома зайцями”, „Сорочинський ярмарок”, „Різдв’яна ніч”), Іван Карпенкo-Kaрий, „Наймичка”, „Безталанна”, „Сто тисяч”, „Мартин Боруля”). Значним був драматургійний доробок П.Мирного („Лимерівна”, „Повія”), І.Франка („Украдене щастя”, „Учитель”, „Кам’яна душа”), Б.Грінченка („Степовий гість”, „Ясні зорі”), Л.Українки („Лісова пісня”, „Бояриня”).

Починаючи з першої аматорської трупи у 60-х рр. в Єлисаветграді, українські актори створили високо професійні театральні колективи, яких на початок ХХ ст. в Україні було близько 20, а разом з аматорськими – майже 300. Біля витоків українського професійного театру стояли видатні українські актори М.Кропивницький, М.Садовський, І.Тобілевич, Л.Квітка, М.3аньковецька, М.Старицький, П.Саксаганський. Завданнями українського театру були: боротьба проти русифікаторства; формування шанобливого ставлення до українського народу та його культури; порушення соціально значущих питань тощо.

У 1864 р. у Львові було засновано український театр „Руська бесіда”, який очолив О.Бачинський.

Український театр кінця ХІХ – початку ХХ ст. за своєю тематикою залишався переважно побутовим. Але тісний зв’язок з народною культурою робили його дуже популярним. Академік М.Грушевський так оцінив значення українського театру на межі століть: „Для широкої публіки при нестачі книжок український театр мав велике значення. Українські трупи почалися з одної, але з часом множилися, ставали все розповсюдженим явищем і, не вважаючи на убогість репертуару і на високі прикмети більшості п’єс (цензура театральна була надзвичайно сувора), вони підтримували пам’ять народного слова і любов до нього винародовленої міської людності”.

Запитання і завдання для самоконтролю

Розкажіть про формування історичного погляду на особу і зумовленого ним художнього методу реалізму.

Перерахуйте основні принципи реалістичного методу.

Назвіть нові жанри в європейській літературі ХІХ ст.

Дайте визначення творчому методу реалізму в європейському образотворчому мистецтві.

Назвіть представників реалізму в українській літературі.

Розкажіть про формування української національної самосвідомості.

Охарактеризуйте здобутки української суспільної думки ХІХ ст.

Чому ми вважаємо Т. Шевченка засновником сучасної культури українського народу ?

Напишіть реферат на одну із запропонованих тем:

Роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України.

Морально-соціальна тематика в українській літературі ХІХ століття.

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Українська суспільна думка ХІХ ст.: розвиток науки й філософії.

Соціально-демократична спрямованість творчості Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, І.Франка, Лесі Українки, П.Грабовського (за вибором).

Фундатори нової української літератури в Галичині: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, М.Устиянович, А.Могильницький, О.Духнович (за вибором).

Український живопис другої половини ХІХ ст.

Використання етнографічних елементів в українській архітектурі й образотворчому мистецтві ХІХ ст.

Заснування українського професійного театру: І.Котляревський, Т.Шевченко, М.Старицький, М.Кропивницький, І.Франко, М.Заньковецька, В.Винниченко, Л.Курбас, М.Куліш, Ю.Яновський (за вибором).

Українське мистецтво останньої чверті ХІХ ст.

Російська музика середини і другої половини ХІХ ст.

Громадське життя Росії 40 – 60-х рр. ХІХ ст.

Допишіть речення:

Період з кінця 40-х по 1871р. у європейському образотворчому мистецтві – час найвищого розквіту так званого …

Термін “критичний реалізм” виникнув при дослідженні …

У реалізмі відмова від романтичної піднесеності підсилила пафос звернення мистецтва до …








Популярні глави цього підручника:

    None Found


Всі глави цього підручника: