Головна Головна -> Підручники -> Підручник Кримінальне право України. Особлива частина скачати онлайн-> § 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами

§ 3. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами



Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262). Предметом цього злочину є вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої і радіоактивні матеріали. Вони мають бути придатними для використання за своїм цільовим призначенням. До вогнепальної зброї відносяться всі види бойової, спортивної, нарізної, мисливської (крім гладкоствольної мисливської зброї), у якій для проведення пострілу використовується сила тиску газів, що утворилися при згорянні вибухової речовини (пороху або іншої спеціальної горючої суміші). Бойові припаси — це патрони, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби у зібраному виді, споряджені вибуховою речовиною.

До вибухових речовин відносяться порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх склади або суміші, здатні вибухати без доступу кисню. Вибухові пристрої — це пристрої, споряджені вибуховою речовиною і призначені для вчинення вибуху. Поняття радіоактивних матеріалів дається при аналізі злочину, передбаченого ст. 261.

З об’єктивної сторони цей злочин може виражатися в таких формах: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння зазначеними предметами шляхом шахрайства.

Поняття викрадення, привласнення, вимагання, шахрайства, розбою або зловживання службовим становищем аналогічні відповідним поняттям злочинів проти власності (статті 185, 186, 187, 189—191). Але, на відміну від злочинів проти власності, заподіяння матеріальної шкоди власності не є обов’язковою ознакою цього злочину.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. На відміну від аналогічних посягань на власність, корисливий мотив і корислива мета не є обов’язковими ознаками цього злочину, його мотив і мета можуть бути різними.

Суб’єкт злочину: за умови викрадення, вимагання і розбою — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку, за умови привласнення і заволодіння шляхом шахрайства — особа, яка досягла 16-річного віку. Суб’єкт привласнення спеціальний, а саме — особа, у правомірному віданні якої знаходилися зазначені вище предмети.

У частині 2 ст. 262 передбачена відповідальність за вчинення цього злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння зброєю та іншими предметами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем.

У частині 3 ст. 262 встановлена відповідальність за дії, передбачені частинами 1 чи 2 цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, шляхом розбою, вимагання, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров’я.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 262 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; за ч. 2 ст 262 — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років; за ч. З ст. 262 — позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263). Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої. Він тотожний предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262. Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263, — кинджали, фінські ножі, кастети чи інша холодна зброя.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без вказаного дозволу.

Носіння — це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання. Зберігання — це володіння будь-яким із зазначених предметів, які знаходяться не при винній особі, а у іншому відомому їй місці. Придбання — це отримання від інших осіб шляхом купівлі, обміну, одержання в подарунок, винагороди за послугу, відшкодування боргу тощо. Виготовлення — це дії зі створення, перероблення будь-яких предметів, завдяки чому вони набувають властивостей холодної або вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв. Ремонт цих предметів полягає у налагодженні, виправленні пошкоджень або усуненні дефектів, поломок. Передача — це надання (вручення) їх іншій особі особисто (наприклад, для зберігання, тимчасового використання) або через посередника, а також дії посередника з їх надання (вручення). Збут — це продаж, обмін, дарування, оплата боргу тощо.

Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.

З суб’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені лише з прямим умислом, їх мета і мотив можуть бути різними.

Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 3 ст. 263 встановлено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. Під добровільною здачею слід розуміти повну, за власною волею, незалежно від мотивів, здачу цих предметів органам влади, при

усвідомленні особою фактичної можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 263 — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років; за ч. 2 ст. 263 — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264). Предметом цього злочину є вогнепальна зброя і бойові припаси, їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 262. Проте предметом цього злочину може бути і гладкоствольна мисливська зброя, і бойові припаси до неї.

Об’єктивна сторона злочину — недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Недбале зберігання може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності (наприклад, зброя передається малолітньому для гри або підлітку для чищення чи не розряджається після полювання).

З суб’єктивної сторони злочин характеризується умислом і необережністю, але щодо самої дії або бездіяльності до наслідків можлива тільки необережна форма вини.

Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 264 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами

(ст. 265). Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали, їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 261.

Об’єктивна сторона злочину полягає у незаконному (без передбаченого законом дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних матеріалів. Для відповідальності досить вчинення однієї з цих дій.

Поняття придбання, носіння і зберігання дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 263. Під використанням радіоактивних матеріалів слід розуміти їх застосування або користування ними. Передача радіоактивних матеріалів аналогічна за своїм змістом цьому поняттю у ст. 263. Видозмінення радіоактивних матеріалів — це внесення в них будь-яких змін. Знищення радіоактивних матеріалів — це приведення їх до непридатного стану. Розпилення — це дії, які розсіюють (розносять) радіоактивні матеріали у повітрі най-дрібнішими частинками. Руйнування означає пошкодження предметів, в яких знаходяться радіоактивні речовини або ядерні матеріали.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є поводження з радіоактивними матеріалами без передбаченого законом дозволу.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Мотив і мета можуть бути різними.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 265 передбачена відповідальність за незаконне поводження з радіоактивними матеріалами, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. До незаконного поводження з радіоактивними матеріалами можливий тільки прямий умисел, а щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків — необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 265 — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років; за ч. 2 ст. 265 — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Погроза вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали (ст. 266). Предметом злочину є радіоактивні матеріали, їх поняття дано при аналізі злочину, передбаченого ст. 261.

Об’єктивна сторона злочину виражається у погрозі вчинити викрадення радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 266, полягає у погрозі використати радіоактивні матеріали з метою спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Погроза має бути справжньою та реальною і адресується суб’єктам, зазначеним у ч. 1 ст. 266. Злочин вважатиметься закінченим, якщо стане відомо про погрозу, тобто з того моменту, коли та або інша особа сприйняла погрозу.

Суб’єктивна сторона цих злочинів характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочинів є спеціальна мета, а саме: примусити фізичну або юридичну особу, міжнародну організацію або державу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, або мета — спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Суб’єкт злочинів — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 266 — позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 266 — позбавлення волі на строк до п’яти років.

.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Кримінальне право України. Особлива частина