Головна Головна -> Підручники -> Підручник Кримінальне право України. Особлива частина скачати онлайн-> § 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання

§ 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і його зберігання



Безпосереднім об’єктом цих злочинів є порядок користування військовим майном.

Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410). Предмет злочину — зброя, боєприпаси, вибухові або інші бойові речовини, засоби пересування, військова і спеціальна техніка чи інше військове майно.

Об’єктивна сторона цього злочину виражається у різних способах викрадення зазначених предметів: їх крадіжці, привласненні, вимаганні, розбої, шахрайстві, розтраті, заволодінні із зловживанням службовим становищем, їх ознаки такі самі, як і в злочинах, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 190 і 191.

У частині 2 ст. 410 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, а в ч. З — вчинення цього злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, або шляхом розбою чи вимагання, що поєднується з насильством, небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з корисливим мотивом.

Суб’єкт цього злочину — військовослужбовець або військовозобов’язаний, в тому числі й військова службова особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 410 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 410 — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років; за ч. З ст. 410 — позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Умисне знищення або пошкодження військового майна

(ст. 411). Об’єктивна сторона цього злочину виражається в умисному знищенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна.

Знищення означає таку форму впливу, при якій предмет знищується, припиняє своє існування, після чого він не може бути відновлений для використання за своїм цільовим призначенням. При пошкодженні предмет приводиться до такого стану, при якому він може бути відновлений. Пошкодження може призвести до повної або часткової втрати предметом своїх якостей або до втрати предметом своєї форми.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Якщо знищення військового майна вчинялося з метою ослаблення держави, то ці дії необхідно кваліфікувати як диверсію (ст. 113).

Суб’єкт цього злочину — військовослужбовець або військовозобов’язаний.

Кваліфікуючі ознаки злочину — вчинення його шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або спричиннення ним загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2); вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 3).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 411 — службове обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 411 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. З ст. 411 — позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 412). Цей склад відрізняється від злочину, передбаченого ст. 411, своєю суб’єктивною стороною — необережністю у формі злочинної самовпевненості або недбалості.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 412 — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до двох років, або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року; за ч. 2 ст. 412 — тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років.

Марнотратство або втрата військового майна (ст. 413). Об’єктивна сторона цього злочину виражається в марнотратстві, втраті, зіпсуванні військового майна. Марнотратство — це продаж, застава, передача в користування військовослужбовцеві строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження. При продажу винний передає іншій особі в постійне користування предмети обмундирування або спорядження за гроші або іншу матеріальну винагороду чи обмінює їх на інші матеріальні цінності. Застава — це передача іншій особі на тимчасове зберігання предметів обмундирування або спорядження і отримання за це грошових або матеріальних коштів з умовою подальшого їх повернення. Передача в користування означає передачу предметів обмундирування або спорядження іншій особі на тимчасове або постійне користування, безвідплатно або з метою отримання будь-якої вигоди, в тому числі і нематеріального характеру.

При втраті або зіпсуванні предметів обмундирування або спорядження об’єктивна сторона виражається в порушенні правил зберігання цих предметів, що призвело до їх втрати або зіпсування. Під втратою розуміється вихід предметів обмундирування або спорядження з володіння військовослужбовця. Зіпсування означає приведення цих предметів в повну або часткову непридатність.

Злочин вважається закінченим з моменту марнотратства, втрати або зіпсування військового майна.

З суб’єктивної сторони марнотратство вчиняється з прямим умислом, а втрата або зіпсування — через необережність.

Суб’єкт цього злочину за ч. 1 ст. 413 — військовослужбовець строкової служби; за частинами 2 і 3 — будь-який військовослужбовець.

У частині 2 ст. 413 встановлена відповідальність за втрату або зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, а в ч. З — за діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 413 — арешт на строк до шести місяців або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років; за ч. 2 ст. 413 — арешт на строк до шести місяців або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк; за ч. З ст. 413 — позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414). Об’єктивна сторона цього злочину включає: порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами,

що становлять підвищену небезпеку для оточення; наслідок у виді тілесних ушкоджень потерпілому і причинний зв’язок між ними. Порушенням правил поводження із зазначеними предметами вважається невиконання чи неналежне виконання встановлених прийомів або недотримання встановленої послідовності дій зі зброєю, а також речовинами і предметами в процесі користування ними, і, так само, порушення правил, що забезпечують безпеку зберігання вказаних речовин і предметів.

Суб’єктивна сторона цього злочину щодо порушення правил — умисел або необережність, щодо наслідків — лише необережність.

Суб’єктами злочину можуть бути військовослужбовці, які в силу своєї діяльності користуються зброєю, речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також військовослужбовці, які внаслідок свого службового становища мають доступ до цих предметів.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: заподіяння тілесних ушкоджень кільком особам або смерть потерпілого (ч. 2); загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки (ч. 3).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 414 — службове обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавлення волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 414 — позбавлення волі на строк від двох до десяти років; за ч. З ст. 414 — позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Кримінальне право України. Особлива частина