Головна Головна -> Підручники -> Підручник Податкова політика (Литвиненко Я.В.) скачати онлайн-> 6.2. Податкова політика різних держав у стимулюванні інвестицій

6.2. Податкова політика різних держав у стимулюванні інвестицій



Податкова політика в різних державах у питаннях стимулювання інвестицій має багато спільного, але є і певні особливості. Вони ві­дображають різні напрями проведення державної інвестиційної полі­тики і дають можливість вибору найефективнішої з них для застосу­вання в Україні.

США. Загалом податкова політика держави спрямована на змен­шення регулюючого впливу держави на прийняття господарських рі­шень підприємством і поступове звільнення ринкових суб’єктів від опіки держави. Головним напрямом проведення податкової політи­ки є лібералізація ставок оподаткування, зменшення найбільших ста­вок, рівність податків на рівний дохід незалежно від форми вкладан­ня капіталу, розширення бази оподаткування, скорочення фіскальної функції податків. Крім того, держава взяла напрям на скорочення податкових пільг з метою запобігання зменшенню платниками своїх податкових зобов’язань.

З цією метою знижена ставка податку на прибуток з 46 до 39 % та ліквідовано інвестиційний податковий кредит. Хоча ставка податку на приріст витрат на науково-дослідну діяльність і знижена з 25 до 20 % у порівнянні з попереднім базовим періодом, вона залишається ще досить суттєвим заохочувальним стимулом для підприємств.

Проведена 1986 року податкова реформа внесла суттєві коректи­ви в систему амортизації. Щоб збільшити розміри амортизаційних відрахувань і знизити прибуток до оподаткування, основні фонди підприємства поділяються на вісім класів, кожний з яких має свій строк списання від 3 до 31 року. Але в цьому разі державний бюджет багато втрачає. Тому в 90-х роках ХХ ст. в США проводилась по­дальша модифікація податкових пільг з урахуванням умов, які скла­лися в суспільстві. їх можна об’єднати за такими напрямами:

1. Перенесення більшості пільг на малі та середні дослідні підпри­ємства та колективи. Це пояснюється тим, що в сучасних умовах для впровадження у виробництво багатьох науково-технічних розробок потрібні невеликі капітальні вкладення, які можуть бути проведені малими колективами. Тому ці підприємства мають досить суттєві податкові пільги, а в деяких випадках можуть звільнятися від сплати податку.

2. Проведення податкової реформи 1986 р. привело до того, що почала змінюватись і структура самих підприємств. Стали більш тіс­ними зв’язки між виробничими та науково-дослідними підприємст­вами, і вони почали утворювати об’єднання, які ставали надалі акці­онерними товариствами, а їхні працівники — акціонерами. У цьому разі отриманий інвесторами дохід обкладається по нижчій ставці, ніж індивідуальний прибутковий податок.

3. Був введений принцип “рівний податок на рівний дохід”, а та­кож зменшені найбільші ставки податку в галузях, де прибуток був вищим, ніж середній по промисловості в цілому.

Ще однією проблемою США було оподаткування венчурних ком­паній, утворених для розробки та впровадження нових досягнень на­уки та техніки, нових технологій. Але діяльність цих фірм пов’язана з великими ризиками, пошуком різних джерел фінансування та став­ками податку на приріст капіталу. Головним чином оподаткуванню підлягали цінні папери (акції, які реалізуються венчурними компані­ями). Тому з цією метою ставки оподаткування поступово знижува­лись, і це сприяло зростанню ділової активності, утворенню нових робочих місць, а також розширенню бази оподаткування. Головним у вирішенні цієї проблеми була спрямованість надання податкових пільг на кінцевий результат. Право на пільгу мали тоді, коли був до­сягнутий кінцевий результат, і пільга надавалася автоматично згідно з чинним законодавством.

Великобританія. Англійська система стимулювання інвестицій побудована за принципом американської системи, але має свої особливості. Так, ставка податку на прибуток корпорацій встанов­люється щорічно на фінансовий рік, який завершився. Норма амор­тизації встановлюється на всі капітальні активи, незалежно від пер­винної вартості їх, у розмірі 25 %, для споруд та будівель — 4 %. Корпораціям надано право всі витрати на НДДКР відносити на витрати виробництва практично в будь-якому розмірі. При цьому прибуток малих компаній, який не перевищує встановлений рівень, оподатковується по нижчій ставці. Крім того, у Великобританії іс­нує велика кількість пільг. Це стосується насамперед обкладання дивідендів компаній та прибутку на приріст капіталу.

Німеччина. Податкова політика цієї держави спрямована на сти­мулювання економічного зростання та активізацію ринкового меха­нізму. Починаючи з 1990 р., в державі почала проводитись податко­ва реформа, спрямована на стимулювання інвестицій. Для цього за­стосовувались неоподатковувані надбавки на виробництво товарів за рахунок інвестицій, а також інвестиції у сферу НДДКР, зниження прогресії та скорочення ставок корпоративного податку, зміна по­даткового складу, зменшення податку на дохід і прибуток з одночас­ним збільшенням податку на споживання, додану вартість.

Крім того, були звільнені від оподаткування численні резервні фонди, які призначались для компенсації інфляційних наслідків зро­стання цін на сировину та матеріали, усі види енергії, засоби, отри­мані фірмою внаслідок зміни оцінної вартості основних фондів. Інша частина резервного фонду призначена для покриття негативних ри­зиків від подальшої підприємницької діяльності. Утворення резерв­них фондів зменшує прибуток до оподаткування.

При встановленні ставки оподаткування має значення вид при­бутку. Так, ставка оподаткування нерозподіленого прибутку значно менша, ніж розподіленого. Крім того, з прибутку до оподаткування корпорацій до загальних витрат додаються матеріальні витрати на утримання персоналу, який займається науково-дослідною діяльні­стю, а також широко використовується прискорена амортизація, особливо в сільському господарстві. Так, підприємства цієї галузі можуть в перший рік амортизувати до 50 % вартості обладнання, а в перші три роки — до 80 %.

Значна увага приділяється економічному оновленню господар­ства та зрівнянню розвитку різних земель.

Франція. Для цієї держави характерна різноманітна система сти­мулювання зростання інвестицій. До початку 80-х років для цієї сис­теми характерний був адміністративний напрям регулювання. Так, у міністерстві наукових досліджень і технологій сконцентровано більш як 80 % обсягу всіх ресурсів, які призначались на різні цілі. Але з по­чатку 80-х років у державі змінюється напрям стимулювання інвес­тицій. Водночас зменшується фінансування НДДКР з державного бюджету і більше уваги приділяється економічним методам стимулю­вання промислових фірм та підприємств. Для підприємств та акціо­нерних товариств введено право податкового кредиту та знижена сума податку на 50 % від суми збільшення відрахованих коштів на НДДКР для підприємств, які займаються дослідними роботами в на-уковомістких галузях. Упродовж перших двох років такі підприєм­ства звільняються від сплати податків, на третій рік ставка податку становить 25 % від доходу, на четвертий рік — 50 %, на п’ятий — 75 % і тільки на шостий та наступні роки — 100 % від усієї суми до­ходів.

Починаючи з 90-х років, проводиться податкова політика на збільшення пільг по податковому кредиту на кошти, які пов’язані з проведенням дослідних робіт, підвищується його найбільший розмір, спрощується порядок і процедура оформлення права на пільгу по його отриманню, створюються сприятливіші умови для середніх і ма­лих підприємств, які починають або розширюють свою науково-тех­нічну діяльність. Крім того, цим підприємствам надається право на­раховувати податковий кредит на підставі приросту витрат на НДДКР стосовно загальної суми витрат, які були здійснені в попе­редні роки.

З 1988 р. у Франції вводиться податковий кредит на витрати на професійну підготовку кадрів. Від оподаткування звільняється 25 % доходів підприємства, які спрямовуються на ці цілі, особливо на під­готовку нових фахівців у тих регіонах, де високий рівень безробіття. У цих районах підприємства зовсім звільняються від сплати податків з доходів, які спрямовуються на підготовку та перепідготовку кадрів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Податкова політика (Литвиненко Я.В.)