Головна Головна -> Підручники -> Підручник Екологічне право (Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В.) скачати онлайн-> § 4. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини

§ 4. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини



Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. (розділ VIII) передбачає наступні екологічні злочини:
– порушення правил екологічної безпеки (стаття 236) – порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки;
– невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (стаття 237) – ухилення від проведення або неналежне проведення на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов’язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки;
– приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (стаття 238) – приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний, стан, який пов’язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини й такий, що негативно впливає на здоров’я людей, рослинний і тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою;
– забруднення або псування земель (стаття 239);
– порушення правил охорони надр (стаття 240);
– забруднення атмосферного повітря (стаття 241);
– порушення правил охорони вод (стаття 242);
– забруднення моря (стаття 243);
– порушення законодавства про континентальний шельф України (стаття 244);
– знищення або пошкодження лісових масивів (стаття 245);
– незаконна порубка лісу (стаття 246);
– порушення законодавства про захист рослин (стаття 247);
– незаконне полювання (стаття 248);
– незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (стаття 249);
– проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (стаття 250);
– порушення ветеринарних правил (стаття 251);
– умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (стаття 252);
– проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (стаття 253);
– безгосподарське використання земель (стаття 254).
До екологічних злочинів слід віднести й злочини, передбачені іншими розділами Кримінального кодексу України. Це, зокрема, заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (стаття 327), жорстоке поводження з тваринами (стаття 299), порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення радіоактивних матеріалів (267), незаконне придбання, зберігання, використання, передача або руйнування радіоактивних матеріалів (стаття 265).
Родовим об’єктом екологічних злочинів є охоронювані кримінальним законом природоохоронні відносини, які охоплюють екологічну безпеку, інформування про стан довкілля, санітарно-гігієнічний захист населення, поліпшення довкілля, раціональне використання й відтворення природних ресурсів, збереження природного стану об’єктів природи. Предметом екологічних злочинів є різноманітні об’єкти як природного походження, так і створені чи змінені людиною, але які зберігають екологічні зв’язки з біосферою, життя та здоров’я людини.
Об’єктивна сторона екологічних злочинів включає суспільно небезпечні діяння (дії чи бездіяльність), які полягають у знищенні (пошкодженні) або захопленні ‘; (привласненні) об’єктів природи чи іншого порушення порядку користування ними. У багатьох складах екологічних злочинів обов’язковою ознакою є певний спосіб посягання, знаряддя і засоби вчинення злочину: наприклад, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень вогнем чи іншим загально небезпечним способом; забруднення атмосферного повітря речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил; приховування або умисне перекручення відомостей про екологічний стан.
Суб’єктом екологічних злочинів можуть бути як службові особи, так і інші особи, що досягай 16-річного віку. У ряді злочинів проти довкілля суб’єкт має бути наділений спеціальними ознаками. Так, за частиною 2 статті 244 Кримінального кодексу України відповідальність за порушення законодавства про континентальний шельф України несуть лише іноземці, за частиною 1 статті 238 – службові особи, а за частиною З статті 243 – спеціально відповідальні особи.
Суб’єктивна сторона екологічних злочинів характеризується лише виною. Мотив і мета не є обов’язковими ознаками складів цих злочинів. Деякі екологічні злочини можуть бути вчинені тільки умисно (умисне перекручення службовою собою відомостей про екологічний, у тому числі радіаційний стан (частина 1 статті 238); умисне знищення або пошкодження територій, узятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (частина 1 статті 252)).
У багатьох випадках об’єктивна сторона екологічного злочину вимагає наявності значної шкоди чи тяжких наслідків (створили небезпеку для життя, здоров’я людей, тяжких технологічних аварій або екологічних катастроф, а також спричинило загибель людей, їх масове захворювання, екологічне забруднення значних територій, масову загибель об’ єктів тваринного та рослинного світу, тривале зниження або втрату родючості земель, виведення їх з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту тощо.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Екологічне право (Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В.)