Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 2. Господарська діяльність і господарські відносини

2. Господарська діяльність і господарські відносини



Згідно зі ст.З ГК під господарською діяльністю в Господарському кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
Під організаційно-господарськими відносинами у Господарському кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.
Господарський кодекс проводить класифікацію господарської діяльності за критерієм її спрямованості на два види: а) господарська комерційна діяльність (підприємництво), суб’єктами якої є підприємці (суб’єкти підприємництва); б) господарська некомерційна діяльність, основною метою якої не є одержання прибутку. Підприємництво одержало легальне визначення і правову регламентацію в главі 4 ГК. Некомерційна господарська діяльність визначена та урегульована в главі 5 ГК.
Господарські відносини поділяються на три види: 1) господарсько-виробничі; 2) організаційно-господарські; 3) внутрішньогосподарські відносини.
Господарсько-виробничі відносини — це відносини між суб’єктами господарювання, що виникають при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Ці відносини складаються при здійсненні господарської діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. При характеристиці господарсько-виробничих відносин визначальними є категорії “суб’єкти господарювання” і “господарськадіяльність”. Суб’єкти господарювання визначено та їхній правовий статус регламентовано у розділі II Господарського кодексу, господарська діяльність — у ч.І ст.З ГК. Господарсько-виробничі відносини можуть мати як майновий, так і немайновий характер, при цьому майнові господарські відносини є переважними. Господарсько-виробничі відносини є відносинами горизонтального типу між рівноправними суб’єктами господарювання, які не підпорядковані один одному. Ці відносини є визначальними в сфері господарської діяльності, що одержали правове регулювання в Господарському кодексі.
Відмінною рисою організаційно-господарських відносин є те, що це відносини між нерівноправними суб’єктами, один із яких (суб’єкт організаційно-господарських повноважень) наділений владними повноваженнями стосовно іншого суб’єкта (суб’єкта господарювання). Зокрема, такі відносини виникають при здійсненні компетентними державними органами функцій контролю за діяльністю суб’єктів господарювання. Це відносини вертикального типу, що складаються в сфері управління.
У сфері виробництва між внутрішніми підрозділами суб’єктів господарювання виникають внутрішньогосподарські відносини, у які вони вступають між собою та з суб’єктом господарювання, до складу якого вони входять. Суб’єктами внутрішньогосподарських відносин є суб’єкти господарювання та їхні структурні підрозділи. Це відносини двоякого типу: а) між суб’єктом господарювання та його структурними підрозділами; б) між різними структурними підрозділами суб’єкта господарювання.
Згідно зі ст.6 ГК загальними принципами господарювання в Україні є:
– забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання;
– свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
– вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
– обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
– захист національного товаровиробника;
– заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини.
Загальні принципи господарювання в Україні, що сформульовані в Господарському кодексі, є основними засадами здійснення господарської діяльності. Багато з них знайшли своє закріплення на конституційному рівні. Так, принцип економічної багатоманітності закріплено у ст. 15 Конституції України. Право на підприємницьку діяльність, яку не заборонену законом, закріплено в ст.42 Конституції України. Інші принципи, хоча і не знайшли прямого закріплення в конституційних нормах, однак ґрунтуються на конституційних положеннях або випливають з них.
Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, Господарським кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.  








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)