Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 30. Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування

30. Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування



У ст.20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (далі — Закон) передбачений як нагляд, так і контроль у сфері ліцензування, що розрізняються за суб’єктами їхнього застосування, за суб’єктами, стосовно яких вони застосовуються, тощо.
Нагляд у сфері ліцензування передбачений у ч. 1-6 ст.20 Закону.
Згідно зі ст.20 Закону державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.
Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки. За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт.
У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства в сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання актів перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування. Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов’язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.
Положення про здійснення державного нагляду за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування затверджено наказом Держпідприємництва України від 25.07.2001р. №101.
Контроль у сфері ліцензування — система заходів, що здійснюються органами ліцензування і спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування з метою забезпечення дотримання ліцензіатами ліцензійних умов.
Контроль за додержанням ліцензійних умов передбачений у чч.7-14 ст.20 Закону.
Згідно зі ст.20 Закону контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Таким чином, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов є виключною компетенцією органів ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Ці повноваження не можуть бути передані іншим особам.
В якості форми контролю Закон називає проведення перевірок.
Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
У ч. 10 ст.20 Закону визначені обов’язки ліцензіата при здійсненні контрольних функцій органом ліцензування. Оскільки для здійснення перевірки може бути необхідна відповідна інформація та здійснення перевірки у місці знаходження суб’єкта господарювання, він повинен забезпечити посадовим особам органу ліцензування доступ до відповідних службових приміщень і надавати органу ліцензування необхідні документи.
Орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб’єкта, який перевірявся, другий — зберігається органом, який здійснив перевірку. Орган ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше десяти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов’язаний в установлений у розпорядженні строк подати органу, який видав це розпорядження, інформацію про усунення порушень.
Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов’язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.20 Закону, контролювати дотримання вимог і умов, дотримання яких відноситься до компетенції інших контролюючих органів і органів місцевого самоврядування, повинні ці органи відповідно до своєї компетенції, а про результати перевірки повідомляти органи ліцензування. Зазначені контролюючі органи не мають права здійснювати перевірки у сфері ліцензування. У свою чергу, органи ліцензування не мають права проводити перевірки в межах компетенції інших контролюючих органів та органів місцевого самоврядування.
Посадові особи органів ліцензування та спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність згідно із законом.
До суб’єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.
Зазначені штрафи спрямовуються до Державного бюджету України.
Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Шкода, заподіяна порушенням законодавства у сфері ліцензування, підлягає відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.
Указом Президента України “Про Ліцензійну палату при Міністерстві економіки України” від 28.03.1995 р. була створена Ліцензійна палата при Міністерстві економіки, що у січні 1996 р. була перетворена в центральний орган виконавчої влади — Ліцензійну палату України, що підпорядковується Державному комітету України з питань розвитку підприємництва (Указ Президента України “Про Ліцензійну палату України” від 07.02.1997 р.). Зараз це Департамент ліцензування і реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва. На нього покладене виконання наступних завдань:
– узагальнення практики застосування законодавства з питань ліцензування підприємницької діяльності та державної реєстрації суб’єктів підприємництва, розробка пропозицій з його удосконалювання;
– методичне керівництво роботою, пов’язаною з ліцензуванням підприємницької діяльності і державною реєстрацією суб’єктів підприємництва;
– координація роботи органів, що здійснюють ліцензування підприємницької діяльності і реєстрацію суб’єктів підприємництва;
– ведення Єдиного ліцензійного реєстру і Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності;
– контроль за додержанням порядку видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій і державної реєстрації суб’єктів підприємництва органами, що виконують ці функції.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)