Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економічний аналіз (Болюх М. А., Бурчевський В.З.) скачати онлайн-> 11.3. Аналіз ринків збуту продукції

11.3. Аналіз ринків збуту продукції


Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку та ін. Треба наголосити на тому, що знання ринку того чи іншого товару є надзвичайно важливим для підприємства, оскільки, знаючи всю сукупність фірм, котрі функціонують у цій сфері обміну, можна виявити потенціальних та регіональних конкурентів.

Основні завдання аналізу:

  • оцінка місткості ринку та/ або окремих його сегментів;
  • визначення факторів, що впливають на зміну ринків збуту;
  • вивчення показників збуту різних категорій виробів;
  • розроблення пропозицій щодо формування ринків збуту.

Зміст дослідження:

  • оцінка структури ринків збуту;
  • оцінка місткості ринку;
  • оцінка частки ринку;
  • аналіз динаміки продажу щодо підприємств-споживачів.

На першому етапі аналізуємо структуру ринків збуту. Результати аналізу на прикладі умовного АТ «Квант» подано в табл. 11.6, 11.7. Як видно з даних табл. 11.7, у 2000 році 36 % «Індикаторів 1» було реалізовано в Україні, 64 % — в країнах СНД (передовсім у Росії та Білорусії). Для «Індикаторів 2» ці показники становлять відповідно 28,5 % та 74,2 %. Оцінка маркетингових прогнозів реалізації товарів промислового призначення базувалася на тому, що ці тенденції залишатимуться без змін і в найближчі роки. Оскільки виробництво АТ «Квант» традиційно орієнтоване на ринки країн колишнього СРСР, конкурентоспроможність виробів електронної техніки стосується тільки підприємств країн СНД. Вихід на ринки інших країн потребує додаткових ринкових досліджень і є взагалі проблематичним, бо конкурентоспроможність (технічні параметри виробів) є нижчою за міжнародні стандарти. Існують також інші обмеження (наприклад, висока вартість сертифікації).

Регіональну структуру ринку споживчих товарів визначимо, використовуючи табл. 11.7. З даних табл. 11.7 випливає, що регіональні ринки України охоплено достатньо широко, за винятком кількох областей (Вінницька, Херсонська та ін.). Обсяги продажу значно різняться в кожній області, а подекуди вони скоротилися на 90 % і більше. З цього випливає, що, оцінюючи регіональні ринки, необхідно досліджувати ринок кожної області, з’ясувати причини різного обсягу продажу.

Таблиця 11.6

РИНКИ ЗБУТУ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ, 2000 рік

Назва Обсяг реалізації, тис. штук (у дужках — %)
на місцевому ринку в області у межах України за межами України Усього
Індикатор 1 160,0 (36,4) 280,0 (63,6) 440,0(100)
Індикатор 2 970,0 (25,8) 2789,0 (74,2) 3759,0(100)
Індикатор 3 0,3 (50,8) 0,29 (49,2) 0,59(100)
Люмінесцентні лампи 0,6 (100) 0,6(100)
Вироби квантової електроніки 0,013 (68,4) 0,006 (31,6) 0,019(100)
Засоби обчислювальної техніки 2,3 (90,6) 0,24 (9,4) 2,54(100)
Медична техніка 16,5 (99,9) 0,02 (0,1) 16,52(100)
Товари народного споживання 6,05 (13,1) 0,36 (0,8) 39,77 (86,1) 46,18(100)

На другому етапі необхідно вивчити місткість ринку та показники частки ринку.

Місткість товарного ринку є одним з основних об’єктів до-слідження, оскільки цей показник відображає принципово можливий обсяг збуту товару фірми. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) товарів, які на ньому реалізуються протягом року. Місткість ринку можна ви-значити за такою формулою:

,

де V — місткість ринку;

В — виробництво товарів;

Z — залишки товарних запасів;

I — імпорт товарів;

E — експорт товарів.

Таблиця 11.7

РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ, шт.

Область Годинники Світильники Електродзвінки Посуд
1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, %
Донецька 3109 1038 33,4 9934 1127 11,3 3495 110 3,1 744 266 35,8
Луганська 2226 78 3,5 2564 421 16,4 1106 24 2,2 952
Дніпропетровська 3395 937 27,6 7418 1281 17,3 1030 156 15,1 533 326 61,2
Запорізька 2011 2035 101,2 2593 1487 57,3 650 216 33,2 308 360 116,9
Кіровоградська 530 40 7,5 4048 160 4,0 2514 195 33 16,9
Полтавська 702 42 6,0 3606 176 4,9 1369 11 0,8 427 64 15,0
Сумська 472 164 34,7 3443 337 9,8 966 192 19,9 358 30 8,4
Харківська 88 86 97,7 4228 539 12,7 2406 84 3,5 300
Волинська 250 15 6,0 1272 228 17,9 377 2 0,5 396 210 53,0
Житомирська 620 238 38,4 8435 735 8,7 2112 108 5,1 934 513 54,9
Рівненська 1766 922 52,2 5660 367 6,6 2194 161 7,3 468 208 4,4
Вінницька 308 1164 118 315
Тернопільська 178 4263 640 305
Хмельницька 1282 480 37,4 708 507 71,6 110 604 268 44,4

Закінчення табл. 11.7

Область Годинники Світильники Електродзвінки Посуд
1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, % 1999 2000 2000/1999, %
Закарпатська 1356 60 4,4 2982 334 11,2 764 96 12,6 661
Івано-Франківська 56 1133 13
Львівська 1820 44 2,4 996 37 3,7 448 382 90 23,6
Чернівецька 284 771 40 5,2 476 730 93 12,7
Київська 1799 1250 69,5 5618 2771 49,3 1282 876 68,3 134 739 54,9
Черкаська 1122 175 15,6 4222 152 3,6 2070 364 168 46,2
Чернігівська 302 346 114,6 1372 1732 126, 1085 216 19,9 104 222 21,2
Миколаївська 2630 48 1,8 5856 184 3,1 5106 322 45 14,0
Одеська 762 4401 1004 242
Херсонська 558 2568 162 62
Автономна Республіка Крим 1333 180 13,5 4877 132 2,7 2648 144 5,4 455
Разом 28959 8178 9413 12756 3489 239 166 363
Країни СНД 4000 152 3,8 552
УСЬОГО 39959 8330 25,3 9468 12756 13,5 3413 239 7,0 21,8

Іншим важливим показником, величину котрого необхідно якнайретельніше визначати та прогнозувати, є показник ринкової частки. Ринкова частка — це відношення обсягу продажу певного товару даної організації до сумарного обсягу продажу цього товару всіма організаціями, що діють на даному ринку. Цей показник є ключовим для оцінки конкурентної позиції організації. Так, щодо АТ «Квант», місткість ринку виробів «Індикатор 1» стосовно потенційних споживачів у країнах СНД (за станом на 1999—2000 рр. — 86 підприємств) становила 120,0 тис. грн, ринку виробів «Індикатор 2» (35 підприємств) — 130,0 тис. грн. Однак у 2000—2001 рр. місткість ринку скоротилася в кілька разів. Проаналізуємо окремі сегменти ринку виробів «Індикатор 1» та «Індикатор 2».

Так, у колишньому СРСР вироби «Індикатор 1» та «Індикатор 2» використовувались для виготовлення калькуляторів, що становило третину усього попиту на індикатори. Нині з причини неконкурентоспроможності калькуляторів, що виробляються в країнах СНД, проти імпортних, випуск калькуляторів підприємствами СНД тимчасово припинено. Отже, приблизно третина втраченої місткості ринку індикаторів не підлягає відновленню.

Ті самі індикатори використовувались і для годинників. Сумарний попит виробників годинників на індикатори становив 30 % місткості ринку. Оскільки значно впав платоспроможний попит на годинники взагалі, а особливо на дорожчі та нижчої якості проти імпортних, годинники країн СНД, то половина виробників годинників у СНД повністю припинила випуск своєї продукції. Отже, обсяг реалізації індикаторів для виробництва годинників становив у 2000 році тільки 1 % колишньої місткості ринку. Перспективи розвитку цього сегменту залежать від динаміки платоспроможного попиту населення, а також від підвищення конкурентоспроможності годинників виробництва країн СНД.

Наступний етап — вивчення динаміки зміни становища кожного виду виробів на ринках збуту за останні кілька років. Найбільше практичне значення має аналіз за підприємствами-споживачами (табл. 11.8). З цієї таблиці бачимо, що основними споживачами ринку індикаторів («Індикатор 2») стали виробники різноманітних електропобутових приладів, бо спад обсягів виробництва електропобутової техніки є набагато меншим, ніж інших видів споживчих товарів. Електропобутова техніка виявилася конкурентоспроможною за низкою технічних параметрів і, головно, за рівнем цін. Для точніших прогнозів бажано використати дані аналізу ринків збуту електропобутової техніки як в Україні, так і в країнах СНД.

Таблиця 11.8

ОЦІНКА ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ ВИРОБІВ «ІНДИКАТОР 2» ЗА ПІДПРИЄМСТВАМИ-СПОЖИВАЧАМИ, тис. шт.

Споживач Сфера застосування Обсяг продажу, тис. шт.
1998 р. 1999 р. 2000 р.
Індикатор 2.1.
«БелТиз», Молодечно Сигнальна апаратура 34,0
ВО «Свет», СПб Блок індикації до сигнальної апаратури 73,0 390,0
ВО «Кисан», Красноярськ Холодильники 390,0 200,0
«Точмаш», Казань Індикація мережі 34,0 16,0
Індикатор 2.2.
АТ «Бета», Уфа Електропобутові прилади
«Нител», Н. Новгород Блок до телевізора
ВО «Приборостроительный», Уфа Електроплитки 7,0 0,2
АТ «Дальприбор», Владивосток Електропобутові прилади 10,0 24,5
АТ «Изумруд», Владивосток Електропобутові прилади
Індикатор 2.3.
ОАО «Івіта», Івано-Франківськ
ВО «Свет», СПб. Холодильники 385,0 180,0
ВО «Кисан», Красноярськ Холодильники 810,0 3281,0
ВО «Белвар», Мінськ Електропобутові прилади 160,0 51,6
АТ «Термаль», Н. Новгород Чайники, самовари, праски 55,0 60,0
Завод телеграфної апаратури, Калуга Телефонна апаратура 34,0 22,0
ВО «Ахтуба», Волгоград Інгалятор «Лотос», Електро-конвектор 34,0 7,3
Приладобудівний завод, Мало-ярославець Електропобутові прилади 9,0 4,5
Індикатор 2.4.
ПТФ «Веста», В’ятка Пральні машини 80,0 362,0


Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економічний аналіз (Болюх М. А., Бурчевський В.З.)