Головна Головна -> Підручники -> Підручник Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович) скачати онлайн-> Розділ п’ятий. КНЯЗІВСЬКІ РОДИНИ НЕВСТАНОВЛЕНОГО І ОРДИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ. 5.1. КНЯЗІ НЕВСТАНОВЛЕНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Розділ п’ятий. КНЯЗІВСЬКІ РОДИНИ НЕВСТАНОВЛЕНОГО І ОРДИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ. 5.1. КНЯЗІ НЕВСТАНОВЛЕНОГО ПОХОДЖЕННЯ



Походження цілого ряду князівських родин через брак джерел встановити неможливо. Звичайно, що справжні князівські родини могли бути тільки нащадками Рюриковичів, Гедиміновичів або інших литовських князівських родин і, як виняток, нащадками половецьких ханів.

Князі БУЙНИЦЬКІ мали невеликий уділ з центром у Буйничі на південь від Могильова. Перший з цих князів Юрій Толочко згаданий у 1399 р. в сумнівному привілею Вітовта віленському канонікові (256, 1.1, N 36). Про конфіскацію частини його майна згадує Ягайло у привілеї віденській катедрі з 25.05.1391 р. (256, 1.1, N 20). Я.Тенговський пропонує вважати цього князя Юрієм Войдатовичем, внуком Кейстута (2077, s. 116). Така версія виглядає досить правдоподібною. Юрій Толочко мав двох синів: Федора і незнаного з імені. В останього був син Лев, дружину якого звали Феодосією. У них був син Олексій Львович († 1506 р.), останній з князів Буйницьких, та три дочки: Марія, одружена з Кіндратом Івашковичем; незнана з імені, одружена з Олександром Солтановичем; Ганна, видана за князя Івана Крошенського (2112,8.12-13).

Князі ГАЛИЧИНСЬКІ Іван і Григорій згадані у 1528 р. в пописі війська, до якого мали виставити двох вершників (1700, с.99,333). Чиєю гілкою була ця родина волинських князів встановити неможливо. Виписки А.Кальнофойського з Молодшої редакції Києво-Печерського пом’яника дозволяють припускати існування князя Герасима Галичанського, сина Івана або Григорія.

Князі ГОЛОВНІ-ОСТРОЖЕЦЬКІ, судячи з їх знаку на печатці, який нагадував різновид тризуба, походили від Рюриковичів. Мали невеликий уділ у Луцькому повіті на Волині з центром у Острожці, який могли отримати від Свидригайла Ольгердовича, як багато його прихильників, які втратили свої князівства в інших землях. За пописом війська 1528 р. виставляли 16 вершників. Походили від Дмитра Головні (перша третина XV ст.). Його син Іван та внуки Гліб і Михайло згадані у 1446 р. Петро Михайлович († 1538 р.) був троцьким городничим. Його дві сестри Катерина і Білухна згадані у 1518 р. Федір Петрович († 1569 р.) був справцею Брацлавського і Вінницького староств. Він був одружений з кн. Г.С.Одинцевич. Юрій Петрович (•† до 1545 р.) був одружений з кн. А.В.Сангушко. їх сестра Софія згадана у 1566 р. Родина вигасла у 1585 р. зі смертю Андрія Федоровича, у якого було дві сестри : Ганна (видана за А.Потія) та Марина (видана за Ф.Богуша-Тушевицького). Обі померли після 1586 р. Судячи з їх невеликої службової активності, князі Головні-Острожецькі до кінця зберігали статус удільних князів (2112, s. 131 -134). Версія про їх походження від Гедиміновичів позбавлена будь-яких доказів (1700, с.56, 95, 99, 100, 278-279).

Князі КАПУСТИ за непевними свідченнями були переяславського походження (2112, s. 157), тобто нащадками князя Олега, який загинув у битві на р.Ірпені у 1324 р. їх володіння були розкидані у Київському Поліссі, під Оршею і на Брянщині. Князь Іван Капуста жив у першій половині XV ст. Мав двох синів: Федора (згаданого у 1475 р.) та Тимофія († 1515 р.), який був черкаським і канівським намісником (1507-1511 рр.). Дружину Тимофія звали Анна. Єдиний син Федора Івановича — князь Петро Федорович Капуста Горчак помер після 1539 р. без нащадків. Князь Андрій Тимофійович Капуста († 1571 р.) був державцею овруцьким (1546-1551,1553-1571 рр.) та брацлавським каштеляном (1566-1571 рр.). Був одружений двічі. Перша дружина незнана з імені та походження. Другою була Анна Шимківна (* 28.02.1503 † 19.07.1577), яку поховали у Києво-Печерському монастирі. Княжна Катерина Тимофіївка також двічі виходила заміж: за Семена Кміта-Подолянина та Миколу Гулевича. Андрій Тимофійович мав четверо дітей із смертю яких рід КАПУСТ вигас: сини Пилип та Іван померли дітьми, Марина († до 1574 р.), а Олександра († бл. 1603 р.) була видана за князя Олександра Олександровича Вишневецького (1982; 2112, s.157-159; 1700, с.86, 96, 98, 101, 109,120, 331).

Князі КОЖАНОВИЧІ-ВЕЛИЦЬКІ мали незначні володіння на Волині, які могли отримати свого часу від Свидригайла Ольгердовича. За пописом війська 1528 р. виставляли трьох вершників. Князь Григорій Кожанович жив у першій половині XV ст. Мав сина Івана († після 1545 р.). У Івана було двоє синів: Василь († до 1544 р.), який був двічі одружений: з Уляною Дашківною Єло-Малинською та кн Фрузиною Збаразькою, та Федір († після 1536 р.). Василь Іванович мав сина Мартина († після 1583 р.), здається одруженого з дочкою Гаврила Бокія, та дочку Анастасію († після 1571 р.), одружену з

Миськом Шпаковським. Князь Дмитро Велицький († до 1572 р.), здається, був сином Федора Івановича. Чиїм сином був князь Андрій Велицький, який згадується у 1611-1613 рр. — Мартина Васильовича чи Дмитра Федоровича — залишається загадкою (1700. с.96, 99, 103, 331).

Князі КОЗЕКИ у кінці XV ст. мали володіння на р.Росі, що могло вказувати, на думку Н.Яковенко, на їх ординське походження (1700, с.86). Однак Чингізиди завжди підкреслювали своє походження і трималися дещо окремо. Козеки, на нашу думку, скоріше нащадки Ольговичів або Смоленських Мономаховичів, які могли вціліти на Київщині. Могли Козеки бути і нащадками хрещених половецьких князів, наприклад, Юрія Кончаковича. Таблиця князів Козек складена на базі праць А.Бонєцкого (1765, s.151-152), Ю.Вольфа (2112, s. 181-183) та Н.Яковенко (1700, с.332). Відлік поколінь умовно ведеться від князя Федора Козеки, згаданого у документі Свидригайла Ольгердовича з 1445 р.

Князі КОЗЕКИ

І

1. ФЕДІР КОЗЕКА († після 1445)

II

2. АНДРІЙ ФЕДОРОВИЧ КОЗЕЧИЧ († до 1492)

3. ЛЕВ ФЕДОРОВИЧ КОЗЕЧИЧ († до 1492)

4. ІВАН ФЕДОРОВИЧ КОЗЕЧИЧ († до 1488)

Згадується з 1466 р.

5. ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ КОЗЕЧИЧ († пісдя 1493)

Згадується з 1466 р.

6. МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ КОЗЕКА († до 1512)

III

7. ОЛЕХНО [ОЛЕКСАНДР] ІВАНОВИЧ КОЗЕКА († після 1533)

8. ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ КОЗЕКА ЗАМЛИЦЬКИЙ († до 1545)

~ Марія

9. АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ КОЗЕКА ЗАМЛИЦЬКИЙ (після 1550)

~ Анастасія Кірдеївна

10. ЯНУШ МИХАЙЛОВИЧ КОЗЕКА († до 1541)

11. АННА МИХАЙЛІВНА КОЗЕКА († після 1541)

~ Тихно Козинський

12. СОФІЯ МИХАЙЛІВНА КОЗЕКА († після 1541)

13. МАРІЯ МИХАЙЛІВНА КОЗЕКА († після 1541)

IV

14. КАТЕРИНА ІВАНІВНА КОЗЕКА († після 1547)

15. NN ІВАНІВНА КОЗЕКА

16. ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ ЗАМЛИЦЬКИЙ († 1583)

~ Катерина Фальчевська

17. NN АНДРІЇВНА КОЗЕКА († після 1569)

~ Василь Микулинський

18. NN АНДРІЇВНА КОЗЕКА

~ кн. Федір Андрійович Полубенський

19. NN АНДРІЇВНА КОЗЕКА

~ кн. Микола Андрійович Збаразький

V

20. АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ КОЗЕКА († бл.1628)

~ кн. Барбара Олександрівна Порицька

21. ЯНУШ ДМИТРОВИЧ КОЗЕКА († після 1606)

22. ЮРІЙ ДМИТРОВИЧ КОЗЕКА († після 1632)

23. СТЕФАН ДМИТРОВИЧ КОЗЕКА († після 1591)

24. МАРІЯ ДМИТРІВНА КОЗЕЧАНКА († після 1591)

25. АННА ДМИТРІВНА КОЗЕЧАНКА (після 1601)

~ Шимон Миколайович Харленський

26. АГАФІЯ ДМИТРІВНА КОЗЕЧАНКА († після 1594)

27. ЯДВІГА ДМИТРІВНА КОЗЕЧАНКА († після 1600)

~ Максим Креховецький

VI

28. ВАЦЛАВ АНДРІЙОВИЧ КОЗЕКА († після 1632)

29 ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ КОЗЕКА († після 1631) князі КОЗЕКИ

31. ХРИСТИНА АНДРІЇВНА КОЗЕЧАНКА († після 1631)

~ Ян Свідерський

32. ТОМАШ КОЗЕКА з Русинова († після 1649) князі КОЗЕКИ

Волинський підстолій (з 1632 р.), володимирський підкоморій (з 1649 р.).

33. КРИШТОФ КОЗЕКА († після 1653) князі КОЗЕКИ

34. ШИМОН КОЗЕКА († після 1632) князі КОЗЕКИ

Серед волинських князів зустрічаються князі ЛИЗИНОСИ, які теж потрапили на Волинь невідомо звідки за часів Свидригайла Ольгердовича. Князь Лизинос згадується у середині XV ст. Його син Гліб помер до 1493 р. Дочка Гліба Лизиносовича — Василиса Глібівна Лизиносівна згадана у 1493р. як дружина кн. Івана Васильовича Корецького (1700, с.333).

Під 1465 р. згадується князь Ілляш САТИЇВСЬКИЙ володіння якого були на Волині (1700, с.85, 96, 333, 379).

Князі СЕНСЬКІ мали володіння на Київщині та Брацлавщині, але це скоріше були надання по службі ніж рештки родових володінь. Чиїми вони були гілками сказати неможливо. Григорій Сенський жив на початку XVI ст. У нього були син Іван († після 1528 р.), одружений з Фенною, дочкою Сенка Полозовича, та дочка († до 1531 р.), яка була видана за Гурка Олехновича. У Івана Григоровича було двоє синів: Григорій († бл.1561 р.), одружений з Мариною Іванівною Кмітою-Стретович та Дмитро († бл. 1545 р.), і дочка Богдана († до 1561 р.), яка була видана за Василя Михайловича Корсака. Князі Сенські Григорій та Дмитро Івановичі нащадків не мали (1700, с.ЗЗЗ).

Володіння князів СМАГІВ були на Черкащині, що дало можливість припускати їх ординське походження. Нам здається, що не можна виключати як ординське так і половецьке походження князів Смаг. Юрій Смага жив у другій половині XV ст. Його незнана з імені дочка згадується у 1509 р. (1700, с.85-86, 96, 98, 101, 157, 333).

Незнане походження і князів ЧЕРТЕНСЬКИХ, які володіли невеликим уділом на Смоленщині. Могло то бути і відгалуження Смоленських Мономаховичів іякесь відгалуження Гедиміновичів. Андрій Чертенський з двома синами та його брат Іван з’являються у джерелах кінця XV ст. У документі з 1516 р. Андрій та Семен Івановичі виступають як свідки. Потім князі Чертенські емігрували у Московську державу, де їх представники займали місця при дворі у 1661 -1691 рр. Родина князів ЧЕРТЕНСЬКИХ вигасла у XVIII ст. (2112, s.34-35).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович)