Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 71. Прибуток (доход) суб’єкта господарювання

71. Прибуток (доход) суб’єкта господарювання



Прибуток (доход) суб’єкта господарювання можна назвати особливим майновим фондом суб’єкта господарювання. Правовий режим прибутку включає: поняття прибутку, порядок і методи обчислення прибутку, зобов’язання суб’єкта господарювання зі сплати податків з прибутку та механізм його здійснення, права суб’єкта господарювання з використання прибутку.
Прибуток (доход) є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності суб’єктів господарювання. Згідно з ч.І ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб’єкта господарювання визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб’єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Для цілей оподаткування прибутку суб’єктів господарювання, а також організації бухгалтерського обліку і звітності, в законодавстві використовується поняття “валовий доход”, під яким розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, яка отримана на протязі звітного періоду у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) зоні, так і за її межами. Для більшості суб’єктів господарювання основну частину прибутку (доходу) складає доход від реалізації товарів (робіт, послуг).
Під валовими витратами розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбані (виготовлені) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Під терміном “амортизація основних фондів і нематеріальних активів” розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом застосування норм амортизації (показників споживання основних фондів, встановлених законодавством) до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду.
Види доходів, які включаються до складу валового доходу, а також перелік витрат, що включаються до складу валових витрат, визначаються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. в редакції від 22.05.1997 р.
Порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів. Законодавством практично не встановлені нормативи розподілу прибутку. Ці питання віднесені до компетенції самих суб’єктів господарювання. Зокрема, у господарських товариствах створюються фонди прибутку, що розподіляється, який виплачується учасникам, і прибутку, що не розподіляється, який залишається у розпорядженні господарського товариства і спрямовується перш за все у фонд розвитку виробництва.
Порядок використання прибутку державних підприємств встановлюється відповідно до Закону України “Про власність”. Згідно зі ст. 38 Закону прибуток, який залишається у державного підприємства після сплати податків та інших платежів у бюджет (чистий прибуток), надходить у розпорядження трудового колективу підприємства. Частина цього прибутку передається у власність членів трудового колективу. Сума прибутку, що належить члену трудового колективу, утворює його вклад, на суму якого йому можуть бути видані акції. Вклад також може бути спрямовано на спорудження або придбання житлового будинку чи інших об’єктів.
Держава може впливати на вибір суб’єктами господарювання напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) через нормативи, податки, податкові пільги та господарські санкції відповідно до закону.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)