Головна Головна -> Підручники -> Підручник Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович) скачати онлайн-> Розділ сьомий. КНЯЗІВСЬКА ВЕРСТВА В ДОБУ УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ (середина XIII – початок XVI ст.) 7.1. ЗМІНИ В ДЕМОГРАФІЇ. КНЯЗІВСЬКІ РОДИНИ. ЗАГАДКА ВИГАСНЕННЯ КНЯЗІВСЬКИХ РОДИН У XVI – НА ПОЧАТКУ XVII СТ

Розділ сьомий. КНЯЗІВСЬКА ВЕРСТВА В ДОБУ УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ (середина XIII – початок XVI ст.) 7.1. ЗМІНИ В ДЕМОГРАФІЇ. КНЯЗІВСЬКІ РОДИНИ. ЗАГАДКА ВИГАСНЕННЯ КНЯЗІВСЬКИХ РОДИН У XVI – НА ПОЧАТКУ XVII СТ



Якщо для доби Київської Русі (перші 12 поколінь Рюриковичів) джерела зберегли відомості про бл. 95 відсотків мужчин та до 40 відсотків жінок з правлячої династії, то наступні періоди (особливо друга половина XIII — XIV ст.) дають значно біднішу картину. Для Рюриковичів ця картина залишається неповною і в наступні періоди, коли в українських та білоруських землях престоли навіть дрібних уділів перейшли переважно до Гедиміновичів. У табл. 55 приведено тільки відомості про наступні вісім поколінь Рюриковичів. Для чоловіків XIII-XV поколінь ця цифра складає не більше 60 відсотків, для XVI-XVII поколінь — 80 відсотків, решти — бл.95 відсотків. Приймаючи, що число жінок мало би складати не менше 52 відсотків, і, провівши підрахунки подібні проведеним у параграфі 6.1, можна вважати, що у таблиці 55 охоплено бл.58 відсотків реальної чисельності родини за цей період.

Таблиця 55. Чисельність роду Рюриковичів у другій половині XIII — на початку XVI ст.

Покоління XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX
Число осіб 109 81 89 173 215 252 289 263

Всього у восьми поколіннях -1471 особа.

Значно менше можна назвати осіб, які досягли віку більше 60 років. Більше 90 років прожив Василь Ярославич (XIV покоління), бл. 73 років прожив Лев Данилович (XIII покоління), більше 70 років — Федір Іванович (XIII покоління), 63 роки мав Михайло Іванович Воротинський (XX покоління), більше 60 років мали Мстислав Данилович, Ярослав Юрійович і Андрій Мстиславич (XIII покоління), Юрій Львович та Роман Михайлович (XIV покоління), Семен Юрійович та Михайло Іванович Одоєвські (XVII покоління) та Яків Андрійович Четвертинський (XX покоління). І хоча через брак джерел можна сміливо збільшити названі цифри принаймні у п’ять разів, відсоток таких осіб все одно буде значно меншим ніж для перших дванадцяти поколінь (2,4 проти майже 10). Можна прискати, що наступні вісім поколінь були вже генетично слабшими, що, поряд із збільшенням числа усобних війн та монгольською політикою, не могло не вплинути на тривалість життя Рюриковичів.

Монгольське завоювання коштувало життя багатьом Рюриковичам. Однак за роки ординського іга безпосередньо в Орді загинуло тільки 11 князів: у 1245-1246 рр. Михайло Всеволодович, Ярослав Всеволодович, Андрій Мстиславич; тверські князі Михайло Ярославич († 1318 р.), Дмитро Михайлович Грізні Очі († 1325 р.), Олександр Михайлович († 1339 р.) та Федір Олександрович († 1339 р.); рязанські князі Роман Ольгович († 1270 р.), Василь Костянтинович († 1308 р.), Іван Ярославич († 1327 р.) та його дружина Василиса (1310, c. 10-11). На підставі даних синодиків до цього числа можна додати ще двох князів, вбитих ординцями: путивльського князя Івана Івановича та курського князя Василя Дмитровича. Ще четверо князів (рильський і воргольський князь Олег та його сини Давид та Семен і липицький князь Святослав) загинули, будучи втягнені ординцями в міжусобицю, причому вина самих князів не менша. Так само всі тверські князі та рязанські (крім Романа Ольговича) загинули внаслідок інтриг московських князів. Значно більше князів загинуло у битвах з ординцями (на Куликовському полі у 1380 р. та на р.Ворсклі у 1399 р.) чи під час наскоків кримських татар у кінці XV — першій третин XVI ст. Кілька Рюриковичів загинуло у війнах з литовцями, а також під час війн Свидригайла Ольгердовича із Зигмунтом Кейстутовичем. Але найбільша кількість князів загинула внаслідок політики великих князів володимирських і московських у XV — на початку XVI ст. Загалом з числа восьми наступних поколінь

Рюриковичів загинуло не менше 20 відсотків всіх мужчин. Тобто і для наступних восьми поколінь Рюриковичів залишалися несприятливі умови для виживання.

Число дітей у князівських родинах практично не змінилося. Як і раніше число дітей було від одного до п’яти. Шість і більше дітей траплялося досить рідко. Десять дітей було у Дмитра Івановича Донського (XV покоління). Восьмеро дітей мали Олександр Михайлович (XIV покоління), Андрій Всеволодович Шутиха (XV покоління), Василь Дмитрович (XVI покоління). Семеро дітей було у Семена Івановича Гордого (XIII покоління), Володимира Андрійовича (XV покоління), Святослава Івановича (XVI покоління), Василя Васильовича Темного і Андрія Федоровича Ростовського (XVII покоління), Івана Васильовича (XVIII покоління), Івана Васильовича Грозного і Якова Андрійовича Четвертинського (XX покоління). Ще зо два десятка князів мали по шестеро дітей.

Не змінилося і число шлюбів. Так само рідко хто одружувався тричі (шлюби Івана Грозного випадають з традицій Рюриковичів), число повторних шлюбів також було незначним. Так само повільно змінювався шлюбний вік: все диктувалося політичною доцільністю. З втратою політичної ваги князі почали одружуватися у зрілішому віці, беручи більш дозрілих жінок. Що стосується імен, то з XIV ст. особливо популярними стали імена Іван, Семен та Михайло. Причому поступово почали відходити давні слов’янські імена: Ярополк, Святополк, Ізяслав, Святослав, Мстислав, Всеслав, Всеволод. З цих причин стираються відмінності в характерних іменах між різними гілками Рюриковичів.

Гедиміновичі вийшли на політичну арену на початку XIV ст. Для перших восьми поколінь Гедиміновичів джерела зберегли бл.95 відсотків як мужчин так і жінок. Принаймні маловірогідно, щоби існувало більше 5 відсотків Гедиміновичів, які не потрапили у джерела (включаючи і тих, що померли дітьми).

Таблиця 56. Чисельність роду Гедиміновичів у кінці XIII — на початку XVI ст.

Покоління І 11 III IV V VI VII VIII
Число осіб 1 13 59 71 64 83 90 113

Всього у восьми поколіннях — 494 особи

Значне число Гедиміновичів, особливо з перших поколінь, прожили більше 60 років. Бл.87 років прожив Зигмунт Кейстутович (III покоління); бл.86-87 років — Свидригайло Ольгердович (III покоління); бл.86 років — Данута-Анна Кейстутівна (III покоління); бл.83 років — Олена Ольгердівна (III покоління); 81 рік — Зигмунт Старий (V покоління); бл.80 років — Владислав-Ягайло та Федір Любартович (III покоління); бл.78 років — Вітовт Кейстутович (III покоління); бл.73-75 років — Кейстут Гедимінович (II покоління); бл.72-74 років — Любарт Гедимінович (II покоління); бл.71 року — Вінгольт-Андрій Ольгердович та Лугвеній-Семен Ольгердович (III покоління); більше 70 років — Патрикій Наримунтович (III покоління), Олександр (Олелько) Володимирович (IV покоління), Іван Юрійович Патрикеєв та Олександр Васильович Чорторийський (V покоління), Федір Михайлович Чорторийський (VI покоління); бл.70 років — Ольгерд Гедимінович (II покоління), Бутав-Дмитро Ольгердович (III покоління), Софія Вітовтівна (IV покоління), Михайло Васильович Чорторийський (V покоління); бл.67 років – Володимир Ольгердович (III покоління); 66 років — Богуш Федорович Корецький (VIII покоління); більше 65 років — Андрій Володимирович (IV покоління); 65 років — Казимір Ягеллончик (IV покоління); 64 роки — Олександра Ольгердівна (III покоління); 63 роки — Анна Зигмунтівна (VI покоління); бл.61-62 роки — Данміла-Єлизавета Гедимінівна (II покоління), Федір Ольгердович (III покоління); більше 60 років — Гедимін (І покоління), Євнут Гедимінович (II покоління), Юрій Наримунтович, Рингалла-Єлизавета Кейстутівна та Федір Корятович (III покоління), Василь Михайлович, Іван Володимирович Бельський, Федір Корибутович, Михайло Зигмунтович, Михайло Костянтинович Курцевич та Дмитро-Сангушко Федорович (IV покоління), Іван Юрійович Іжеславський, Іван Васильович Чорторийський, Семен Романович Кобринський, Іван Юрійович Мстиславський та Василь Михайлович Курцевич (V покоління), Іван Васильович Корецький, Семен і Авдотія Олександровичі Чорторийські, Лев і Олександр Федоровичі Курцевичі та Василь Михайлович Сангушко-Ковельський (VI покоління), Михайло Іванович Голіца, Василь та Іван Андрійовичі Полубенські, Анастасія Федорівна Чорторийська, Михайло Іванович Курцевич та Дмитро Олександрович Курцевич-Буремльський (VII покоління); 60 років – Владислав (Ласло) (V покоління) та Ядвіга Зигмунтівна (VI покоління). Цей неповний (у багатьох випадках роки народження невідомі) перелік дає 59 імен або 12 відсотків (для перших трьох поколінь цей відсоток сягає 30). Враховуючи відсоток загиблих, можна стверджувати, що перші вісім поколінь Гедиміновичів були генетично дуже сильними.

З перших восьми поколінь загинуло 33 Гедиміновичі або 6,7 відсотка. У битвах загинули Гедимін († 1341 р.); Наримунт Гедимінович († 1348р.); Семен Наримунтович († від рани бл. 1352р.?); Олександр Корятович († 1380 р.); Семен Андрійович († 1386р.);КоригайлоОльгердович († 1390 р.);Товтивіл Кейстутович († 1390р.); у битві на р.Ворсклі 12.08.1399р. — Вінгольт-Андрій Ольгердович, Бутав-Дмитро Ольгердович і син його Іван Дмитрович Кіндір, Михайло Євнутович, Федір і Дмитро Патрикійовичі, Семен Васильович, Лев і Семен Корятовичі; у битві біля Вількомира 29-30.08.1435 р. — Ярослав-Федір Семенович та Зигмунт Корибутович; Владислав Варненчик († 1444 р.); Іван Іванович Корецький († 1517 р.); Василь, Лев та Олександр Івановичі Корецькі († 1519 р.); Людовик (Лайош Великий) († 1526 р.). Загинули в полоні Войдат Кейстутович († після 1362 р.) та Гліб Костянтинович († після 1390 р.). Загинули внаслідок змови Юрій Корятович († 1374 р.), Скіргайло-Іван Ольгердович († 1396 р.) та Зигмунт Кейстутович († 1440р.). Був підступно вбитий племінником Ягайлом — Кейстут Гедимінович († 1382р.). Також був вбитий суперниками Шуйськими Іван Федорович Бельський († 1541 р.). Були страчені Михайло Олелькович († 1481 р.) та Іван Лукомський († 1493 р.).

Число дітей, особливо у перших поколіннях Гедиміновичів, було більшим ніж у Рюриковичів. Найбільше дітей мав Ольгерд Гедимінович-21 або 22, 14 дітей було у Казиміра Ягеллончика, 13 дітей — у Гедиміна та Кейстута Гедиміновича, 11 дітей у Зигмунта Старого, 8 чи 9 — у Коріата Гедиміновича.

Стосовно числа шлюбів, шлюбного віку та періодом жалоби (часом між повторними шлюбами), то Гедиміновичі нічим не різнилися від Рюриковичів. Число шлюбів рідко сягало трьох (в числі таких були Гедимін, Ольгерд Гедимінович, Вітовт Кейстутович). Повторні шлюби відбувалися протягом року після смерті дружини, іноді через кілька місяців. Шлюбний вік і далі не мав істотного значення, коли йшлося за політичну вигоду. Звичайно дівчат видавали після дванадцяти років, а хлопців — після п’ятнадцяти-шістнадцяти.

З XIV ст. рід Рюриковичів, а пізніше і рід Гедиміновичів розпався на князівські родини, прізвища яких походили найчастіше від столиць їх уділів, рідше — від імен родоначальників. З XV ст. до них прилучилися княжі родини ординського походження. У табл.57-62 приведені князівські родини (включаючи шляхетські родини князівського походження, які втратили князівські титули) Східної Європи. У порівнянні з раніше опублікованими нами реєстрами (504, с.242-252) ці таблиці вивірені та доповнені.

Таблиця 57.

Князівські і шляхетські родини, які походять від Рюриковичів (в порядку родового старшинства).

Родове прізвище

князі ДРУЦЬКІ (російська гілка)

князі ДРУЦЬКІ-СОКОЛИНСЬКІ

князі ДРУЦЬКІ-КОНОПЛІ

князі ОЗЕРЕЦЬКІ

князі ПРИХАБСЬКІ

князі БАВИЧ-ДРУЦЬКІ

князі БАБИЧЕВИ

князі ДРУЦЬКІ-ГОРСЬКІ

князі ГОРСЬКІ-ДУДАКОВСЬКІ

князі ГОРСЬКІ-БУРНЕВЦІ

князі ПУТЯТИЧІ-ДРУЦЬКІ

князі ПУТЯТІНИ

князі ДРУЦЬКІ-ТОЛОЧИНСЬКІ

князі КРАСНІ

князі СОКИРИ-ЗУБРЕВИЦЬКІ

князі ДРУЦЬКІ-ЛЮБЕЦЬКІ

князі ВИДЕНИЦЬКІ-ЛЮБЕЦЬКІ

князі ЗАГРОДСЬКІ-ЛЮБЕЦЬКІ

князі ОДИНЦЕВИЧІ

князі ГОЛЬЦОВСЬКІ

князі БАГРИНОВСЬКІ

князі ПЛАКСИЧІ

князі ТЕТИ

князі НЕСВІЗЬКІ

князі ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

князі СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКІ

князі СОКОЛЬСЬКІ

князі ОСОВИЦЬКІ

князі БЕЛЕВСЬКІ

князі ВОРОТИНСЬКІ

князі ОДОЄВСЬКІ

князі МОСАЛЬСЬКІ (браславська гілка)

князі МОСАЛЬСЬКІ (волковиська гілка)

князі ЛИТВИНОВИ-МОСАЛЬСЬКІ

князі КОЛЬЦОВИ-МОСАЛЬСЬКІ

князі МОСАЛЬСЬКІ (перша гродненська гілка)

князі МОСАЛЬСЬКІ (друга гродненська гілка)

князі МОСАЛЬСЬКІ (волинська гілка)

князі КЛУБКОВИ-МОСАЛЬСЬКІ

князі ГОРБАТІ-МОСАЛЬСЬКІ

Номер таблиці в даній праці

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.3

табл.5

табл.6

табл.6

табл.6

табл.9

табл.9

табл.9

табл.9

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

князі ХОТЕТОВСЬКІ

БУНАКОВИ

князі ОГІНСЬКІ

князі ПУЗИНИ

САТІНИ-ШОКУРОВИ

князі ГОРЧАКОВИ

князі ЄЛЕЦЬКІ

князі РЮМІНИ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі БАРАШОВИ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі СПЛЯЧІ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі ШИСТОВИ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі ЗВЕНЦОВИ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі ТОКМАКОВИ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі НОЗДРОВАТІ-ЗВЕНИГОРОДСЬКІ

князі ВОЛХОВСЬКІ

князі КАНІНСЬКІ

князі СПАСЬКІ

князі БОРЯТИНСЬКІ

князі МЕЗЕЦЬКІ

князі МИШЕЦЬКІ

князі КУРЛЯТЄВИ

князі ОБОЛЕНСЬКІ (старша гілка)

князі ЧОРНІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ХРОМІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі НОГТЄВИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі СТРИГІНИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ЯРОСЛАВОВИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі НАГІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі НІМОГО-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ЛОПАТІНИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ТЕЛЕПНЬОВИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ОВЧИНИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ОВЧИНИ-ТЕЛЕПНЬОВИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ТУРЕНІНИ

князі РЕПНІНИ

князі ПЕНІНСЬКІ

князі ГОРЕНСЬКІ

князі ОБОЛЕНСЬКІ (молодша гілка)

князі ГЛАЗАТІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ТЮФЯКІНИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ЗОЛОТІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі СРІБНІ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ЩЕПІНИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі ЛИКО

князі ЛИКОВИ-ОБОЛЕНСЬКІ

князі КАШИНИ-ОВОЛЕНСЬКІ

князі ДОЛГОРУКІ

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.10

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

князі ДОЛГОРУКОВИ

князі ЩЕРБАТОВИ

князі ТРОСТЕНСЬКІ

князі ВОЛКОНСЬКІ

князі ПРОНСЬКІ

князі ПРОНСЬКІ-ШЕМЯКІНИ

князі ПРОНСЬКІ-ТУРУНТАІ

князі ЗВЯГОЛЬСЬКІ

князі ДЕРЕВИНСЬКІ

князі ОСТРОЗЬКІ

князі ЗАСЛАВСБКІ

князі ЖИЖЕМСЬКІ

ТАТИЩЕВИ

князі СОЛОМЕРЕЦЬКІ

князі КОРКОДІНОВИ

ПОЛЄВИ

ЄРОПКІНИ

ОСОКІНИ

СКРЯБІНИ

ТРАВІНИ

ВЕПРЕВИ

БОКЕЄВИ

КАРПОВИ

ВНУКОВИ

РЕЗАНОВИ

МОНАСТИРЬОВИ

СУДАКОВИ

АЛАДЬІНИ

циплятєви

МУСОРГСЬКІ

князі КОЗЛОВСЬКІ

РЖЕВСЬКІ

ТОЛБУЗІНИ

князі ДАШКОВИ

князі ПОРХОВСЬКІ

князі КРОПОТКІНИ

князі КРОПОТКИ

князі КРОПОТКИ-ЄЛОВИЦЬКІ

князі СЕЛЕХОВСЬКІ

ВСЕВОЛОЖСЬКІ

ЗАВОЛОЦЬКІ (старша гілка)

ГУБАСТОВИ

ШУКАЛОВСЬКІ

КИСЛЕЄВСЬКІ

РОЖЕСТВЕНСЬКІ

ЗАБОЛОЦЬКІ (молодша гілка)

ВСЕВОЛОЖ-ЗАБОЛОЦЬКІ

князі АЛАБИШЕВИ

табл.11

табл.11

табл.11

табл.11

табл.13

табл.13

табл.13

табл.16

табл.16

табл.17

табл.18

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.20

табл.21

князі АЛЬОНКІНИ

князі ТРОЄКУРОВИ

князі СІСЕЄВИ

князі ШЕСТУНОВИ

князі ВЕЛИКО-ГАГІНИ

князі КУРБСЬКІ

князі ПЕНКОВИ

князі НОВЛЕНСЬКІ

князі ЮХОТСЬКІ

князі ЗАОЗЕРСЬКІ

князі КУБЕНСЬКІ

князі ЩЕТИНІНИ

князі ТЕМНОСИНІ

князі САНДИРЄВИ

князі ЗАСЄКІНИ

князі СОСУНОВИ-ЗАСЄКІНИ

князі СОЛНЦЕВИ-ЗАСЄКІНИ

князі ЖИРОВІ-ЗАСЄКІНИ

князі ШАХОВСЬКІ

князі МОРТКІНИ

князі ШЕХОНСЬКІ

князі ДЕЄВИ

князі ЗУБАТІ

князі ВЕКОШИНИ

князі ЛЬВОВИ (старша гілка)

князі БУДИНОВИ

князі ЛУГОВСЬКІ

князі ЛВВОВИ (молодша гілка)

князі ОХЛЯБІНИ

князі ОХЛЯБІНІНИ

князі ХВОРОСТИНІНИ

князі СІЦЬКІ

князі МОЛОЖСЬКІ

князі ПРОЗОРОВСЬКІ

князі СУДСЬКІ

князі ШУМОРОВСЬКІ

князі ШАМІНИ

князі ГОЛИГІНИ

князі УШАТІ

князі ЧУЛКОВИ

князі ДУЛОВИ

князі ВЯЗЕМСЬКІ

князі ЖИЛИНСЬКІ

князі ГОЛЄНІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі ЩЕПІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі ПРИШКОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі ГВОЗДЬОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі БАХТЕЯРОВИ-РОСТОВСЬКІ

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.21

табл.20

табл.20

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

князі БРЮХАТІ-РОСТОВСЬКІ

князі ХОХОЛКОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі КАТИРЄВИ-РОСТОВСЬКІ

князі ВУЙНОСОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі РОСТОВСЬКІ

князі ЯНОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі ГУБКІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі ТЕМКІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі ПУЖБОЛЬСЬКІ

князі БИЧКИ

князі ЛАСТКІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі КАСАТКІНИ-РОСТОВСЬКІ

князі ЛОБАНОВИ-РОСТОВСЬКІ

князі ГОЛУВІ-РОСТОВСЬКІ

князі БРИТІ-РОСТОВСЬКІ

князі БІЛОСЕЛЬСЬКІ

князі БІЛОСЕЛЬСЬКІ-БІЛООЗЕРСЬКІ

князі АНДОМСЬКІ

князі ВАДБОЛЬСЬКІ

князі ШЕЛЕШПАНСЬКІ

князі СУГОРСЬКІ

князі КЕМСЬКІ

князі КАРГОЛОМСЬКІ

князі УХТОМСЬКІ

князі ЯРОСЛАВИЧІ-БОРОВСЬКІ

князі БОРОВСЬКІ

князі БЛІДІ-ШУЙСЬКІ

князі СКОПІНИ-ШУЙСЬКІ

князі ШУЙСЬКІ

князі ГЛАЗАТІ-ШУЙСЬКІ

князі БАРБАШИНИ

князі ГОРБАТІ-ШУЙСЬКІ

князі НОГТЄВИ

БЕРЕЗІНИ

ОСИНІНИ

ЛЯПУНОВИ

ІВІНИ

князі ХОЛМСЬКІ

князі МИКУЛИНСЬКІ

князі ТЕЛЯТЕВСЬКІ

князі ВАТУТІНИ

князі ТЕЛЯТЕВСЬКІ-МИКУЛИНСЬКІ

князі ПУНКОВИ

князі ДОРОГОБУЗЬКІ

князі ЧЕРНЯТИНСЬКІ

князі ПОЖАРСЬКІ

князі КРИВОБОРСЬКІ

князі ЛЯЛОВСЬКІ

табл.23

табл.23

табл.2З

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.23

табл.25

табл.25

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.24

табл.26

табл.26

табл.26

табл.26

табл.26

табл.26

табл.26

табл.26

табл.22

табл.22

табл.22

князі КОВРОВИ

князі ОСИПОВСЬКІ

князі НЕУЧКІНИ

князі ГОЛИБІСОВСЬКІ

князі НЕБОГАТІ

князі ГАГАРІНИ

князі РОМОДАНОВСЬКІ

князі ХІЛКОВИ

князі ТАТЄВИ

князі ГОЛОВЧИНСЬКІ

князі ПАЛИЦЬКІ-ПАЛЕЦЬКІ

князі ПЕСТРІ-ПАЛЕЦЬКІ

князі ГУНДОРОВИ

князі ТУЛУПОВИ

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

табл.22

Таблиця 58.

Князівські і шляхетські родини, які походять від Гедиміновичів

(в порядку родового старшинства).

Родове прізвище

ІРЖИКОВИЧІ ?

ЗАБЕРЕЗИНСЬКІ ?

ДОРОГОСТАЙСЬКІ ?

ГЛІБОВИЧІ ?

РЕКУЦИ ?

ВЯЗЕВИЧІ ?

князі НОСИ

князі ДОЛЬСЬКІ

князі РУЖИНСЬКІ

князі БЕЛЗЬКІ

князі ПАТРИКЕЄВИ

князі БУЛГАКОВИ

князі ГОЛІЦИНИ

князі КУРАКІНИ

князі ЩЕНЯТЄВИ

князі ХОВАНСЬКІ

князі КОРЕЦЬКІ (московська гілка)

князі КОРЕЦЬКІ (волинська гілка)

князі ІЖЕСЛАВСЬКІ

князі МСТИСЛАВСЬКІ (друга династія)

князі ПОЛУБЕНСЬКІ

князі ТРУБЕЦЬКІ

князі ЧОРТОРИЙСЬКІ

Номер таблиці в даній праці

табл.31

табл.31

табл.31

табл.31

табл.31

табл.31

табл.32

табл.32

табл.33

табл.32

табл.32

табл.32

табл.32

табл.32

табл.32

табл.32

табл.32

табл.34

табл.35

табл.36

табл.37

табл.38

табл.39

князі ОЛЕЛЬКОВИЧІ-СЛУЦЬКІ

князі БЕЛЬСЬКІ

князі КОБРИНСЬКІ

королі ЯГЕЛЛОНИ

князі НЕСВІЦЬКІ

князі ВИШНЕВЕЦЬКІ

князі ЗБАРАЖСЬКІ

князі ПОРИЦЬКІ

князі ВОРОНЕЦЬКІ

князі ВОЙНИЧ-ВОРОНЕЦЬКІ

князі ВОЙНИ-ВОРОНЕЦЬКІ

князі ЛУКОМСЬКІ

князі ЛУКОМСЬКІ-ЩИДУЦЬКІ

князі ЛУКОМСЬКІ-МЕЛЕШКОВИЧІ

князі МСТИСЛАВСЬКІ (перша династія)

князі КРОШЕНСЬКІ

князі КОРЯТОВИЧІ

князі КУРЦЕВИЧІ

князі КУРЦЕВИЧІ-БУРЕМЕЛЬСЬКІ

князі КУРЦЕВИЧІ-БУЛИГИ

ВОЛИНСЬКІ

САНГУІПКИ-КАШИРСЬКІ

САНГУШКОВИЧІ (САНГУШКИ)

САНГУШКИ-КОВЕЛЬСЬКІ

табл.40

табл.40

табл.41

табл.42

табл.43

табл.44

табл.43

табл.45

табл.45

табл.45

табл.45

табл.46

табл.46

табл.46

табл.47

табл.48

табл.49

табл.49

табл.49

табл.49

табл.49

табл.50

табл.50

табл.50

Таблиця 59.

Князівські і шляхетські родини, які походять від інших литовських династій.

Родове прізвище

князі ГОЛЬШАНСЬКІ

князі ГОЛЬШАНСЬКІ-ДУБРОВИЦЬКІ

князі ГЕДРОЙЦИ

князі ГЕДРОЙЦИ-ЮРАГА

князі ЯМОНТОВИЧІ-ПІДБЕРЕЗЬКІ

князі ДОВГОРДИ

князі СВІРСЬКІ

Номер таблиці

в даній праці

табл.29

табл.29

табл.28

табл.28

табл.28

табл.28

табл.28

Таблиця 60.

Князівські родини незнаного походження.

Родове прізвище

князі ВУЙНИЦЬКІ

князі ГАЛИЧАНСЬКІ

князі ГОЛОВНІ-ОСТРОЖЕЦЬКІ

князі КАПУСТИ

князі КОЖАНОВИЧІ-ВЕЛИЦЬКІ

князі КОЗЕКИ

князі ЛИЗИНОСИ

князі САТИІВСЬКІ

князі СЕНСЬКІ

князі СМАГИ

князі ЧЕРТЕНСЬКІ

Номер таблиці

в даній праці

табл.51

Таблиця 61.

Князівські родини половецько-кабардинського походження.

Родове прізвище

князі ПОЛОВЦІ-РОЖИНОВСЬКІ

князі ТЕМРЮКИ-П’ЯТИГОРСЬКІ

князі ХИМСЬКІ

князі ЧЕРКАСЬКІ

Номер таблиці

в даній праці

Таблиця 62.

Князівські родини ординського походження.

Родове прізвище

князі БАЙРАШЕВИЧІ

князі БАРАНОВСЬКІ

князі БАРБАШІ

князі БЕРДІАБІАКОВИЧІ

князі ГЛИНСЬКІ

князі ДОМОНТ-МОШЕНСЬКІ

князі ДОЛГОЛГАТИ

князі ДОМОНТОВИЧІ

князі ІНГІЛЬДЕЄВИ

князі КАЗКОВИЧІ

Номер таблиці

в даній праці

табл. 52

табл. 52

табл. 52

князі КАНТЕМІРИ

князі КЕНСЬКІ

князі ЛИХОДІЇВСЬКІ

князі МАЛІКБАШИЧІ

князі ОСТИНСЬКІ

князі ПЕТРОВИЧІ

князі ПУНСЬКІ

князі ПУТИВЛЬСЬКІ

князі СИХДОХМАНОВИЧІ

князі СУЛЕШОВИ

князі ТІМІРЧИЧІ

князі ТОЛКОВСЬКІ

князі УЛАН-ОСАНЧУКОВИЧІ

князі УРУСОВИ

князі УССАІ

князі ХАЗБЕЙОВИЧІ

князі ШИРИНСЬКІ

князі ЮСУПОВИ

князі ЯГОЛДАІ

табл. 52

У кінці XVI — на початку XVII ст. цілий ряд князівських родин, які походили від Рюриковичів, Гедиміновичів чи інших литовських династій раптово вигасли. Можна назвати ряд гілок друцьких князів (Соколинські, Прихабські, Озерецькі, Друцькі-Горські, Толочинські, Сокири-Зубревицькі), Несвізьких, Сокольських, кілька гілок численної родини Четвертинських, Воротинських, кілька гілок Одоєвських і Мосальських, численні відгалуження Звенигородських та Оболенських, Пронських, Звягольських, Деревинських, Острозьких, Заславських, основні гілки Шуйських, Гольшанських, Ружинських, Олельковичів-Слуцьких, Бельських, Кобринських, Несвіцьких, Ягеллонів, Збаразьких, Корятовичів та інші князівські родини. Вигаснення родин у цей період відбувалося як і у Польсько-Литовській державі так і у Московській державі. Вперше на цей феномен звернула увагу Н.Яковенко. Пояснення цьому явищу знайти поки-що важко. Змішані шлюби з представницями шляхти, які, починаючи з кінця XV ст., ввійшли у звичайну практику, не дають підстав припускати генетичне виродження. Також не мають підкріплення версії щодо отрути чи інших неприродніх причин. Але, наприклад, князі Пронські, яких у XXIII поколінні було 8, а у XXIV — 11 осіб, вже у XXV поколінні залишилося тільки 4, а у XXVI — 2. На початку XVII ст. було 11 Острозьких, до 1618 р. всі чоловіки з цього роду вимерли. У XXIV поколінні було 7 Заславських, у наступному залишилося тільки троє. Така тенденція мала місце в цей період і у інших князівських родинах, які потім збереглися (у Вишневецьких, Сангушків і т.д.). Причому останні представники родин (як Олельковичі-Слуцькі) помирали переважно молодими. Ця загадка потребує окремого дослідження.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович)