ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА



АРХІВИ

БІБЛІОТЕКИ

ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ

АРХІВИ

Центральний державний історичний архів України у Києві:

1. ф.49 (архів Потоцьких).

2. ф.256 (архів Замойських);

3. ф.2227 (документи Волинського музею)

4. ф.2228 (документи на право власності)

Центральний державний історичний архів України у Львові:

5. ф. 129 (Львівського ставропігійського інституту);

6. ф. 181 (архів Лянцкоронських);

7. ф. 309 (архівНТШ);

8. ф.765 (матеріали А.С.Петрушевича);

9. Державний архів Львівської області

10. Российский государственный архив древних актов (РГАДА): ф. 147. Копии документов Кенигсбергского государственного архива

11. Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Warszawa, Polska.

БІБЛІОТЕКИ

12. Республіканська історична бібліотека України. Відділ стародруків. Львівська наукова бібліотека НАН України ім. В.Стефаника, відділ рукописів:

13. ф. 5 (фонд Оссолінських) ;

14. ф.91 (фонд Радзіміньских);

15. ф. 103 (архів князів Сапігів з Красічина);

16. Государственная Российская Библиотека (колишня ГБЛ), Москва (Російська Федерація), отдел рукописей

17. Государственная Публичная Библиотека им.M.Е.Салтыкова-Щедрина, Санкт-Петербург (Російська федерація), отдел рукописей

ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ

18. Акты времени правления царя Василия Шуйского. — Москва [далі: M.], 1914. — 437 с.

19. Акты, издаваемые Виленской Археографической комиссией. — Вильно, т. 1, 1865. — 348 с.; т. 2, 1867. — 356 с.; т. 3,1868. — 341 с; т. 4, 1869. — 402 с.; т. 5,1871. — 421 с.; т. 6, 1872. — 352 с.; т. 7, 1875. — 347 с.; т. 8, 1876. — 324 с.; т. 9, 1879. — 337 с.; т. 10, 1880. — 328 с.; т. 11, 1881. — 331 с.; т. 12, 1883. — 362 с.; т. 13, 1884. — 341 с.; т. 14, 1885. — 374 с.; т. 15, 1886. — 299 с.; т. 16, 1887. — 309 с.; т. 17, 1888. — 352 с.; т. 18, 1889. — 324 с.; т. 19, 1890. — 337 с.; т. 20, 1891. — 339 с.; т. 21, 1892. — 341 с.; т. 22, 1893. — 329 с.; т. 23, 1894. — 365 с.; т. 24, 1895. — 327 с.; т. 25, 1896. — 333 с.; т. 26, 1897. — 378 с.; т. 27, 1898. — 322 с.; т. 28, 1899. — 327 с.; т. 29, 1901. — 342 с.; т. 30, 1902. — 321 с.; т. 31, 1903. — 345 с.; т. 32, 1904. — 359 с.; т. 33, 1907. — 322 с.; т. 34, 1908. — 298 с.; т. 35, 1909. — 346 с.; т. 36, 1910. — 329 с.; т. 37, 1911. — 344 с.; т. 38, 1914. — 357 с.

20. Акты исторические, относящиеся к России. Собранные и изданные Археографической комиссией. Historica Russiae Monumenta. — Санкт-Петербург [далі: СПб.], т. 1,1841. — 456 с.; т. 2, 1841. — 468 с.; т. 3, 1842. — 512 с.; т. 4, 1842. — 472 с.; т. 5, 1842. — 398 с.

21. Акты о происхождении шляхетских родов Юго-Западной России, изд. М.Юзефович. — Киев [далі: К.], 1867. — 564 с.

22. Акты, относящиеся к истории Западной Руси, собранные и изданные Археографической комиссией. — СПб., т. 1, 1846. — 688 с.; т. 2,1848. — 657 с.; т. 3,1848. — 639 с.; т. 4, 1850. — 619 с.; т. 5, 1853. — 674 с.; т. 6, 1855. — 663 с.

23. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — СПб., т. 1, 1863. — 301 с.; т. 2, 1865. — 287 с.; т. 3, 1866. — 604 с.; т. 4, 1868. — 276 с.; т. 5, 1870. — 335 с.; т. 6, 1872. — 279с.; т. 7, 1874. — 312 с.; т. 8, 1875. — 280 с.; т. 9, 1879. — 320 с.

24. Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской империи Археографической экспедицией Имп. Акад. наук. Доп. и изд. высочайше учрежденной комиссией (1294-1529). — СПб., т. 1, 1836. — 543 с.; т. 2, 1836. — 536 с.; т. 3, 1837. — 529 с.; т. 4, 1838. — 531 с.

25. Акты социально-экономической истории Северо-Восточной Руси конца XIV — начала XVI в. — М., т. 1, 1952. — 630 с.; т. 2, 1957. — 658 с.

26. Акты XIII-XVII вв., представленные в Разрядный приказ представителями служилых фамилий после отмены местничества. Собр. и изд. А.И.Юшковым. Ч. 1. — М., 1898. — 636 с.

27. Акты феодального землевладения и хозяйства XIV-XVI вв. — М., ч. 1, 1951. — 430 с.; ч. 2, 1956. — 459 с.

28. Анна Комнена. Алексиада. — М., 1965. — 486 с.

29. Аннинский С. А. Рассуждение о делах Московии Франческо Тьеполо (Текст и исследование) // Исторический Архив. — Т.З. — Москва-Ленинград [далі: M.-Л.]. 1940. — С.39-128.

30. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа. — Вильно, т. 1, 1867. — 526 с.; т. 2, 1868 — 548 с.; т. 3, 1869. — 539 с.; т. 4,1872, — 512 с.; т. 5,1874. — 531 с.; т. 6, 1880. — 522 с.; т. 7, 1881, — 541 с.; т. 8, 1885, — 537 с.; т. 9, 1888, — 530 с.; т. 10, 1892. — 498 с.; т. 11, 1895. — 508 с.; т. 12, 1897. — 514 с.; т. 13,1901. — 509 с.; т. 14, 1904. — 535 с.

31. Архив Юго-Западной России, изд. врем, комис. для разбора древних актов, сост.при Киевск., Подольск, и Волынск, ген.-губ. — К., ч. 1, т. 1, 1859. XXXVII † 554 с.; ч. 1, т.2, 1864. — 683 с.; ч. 1, т. 3, 1864. — 907 с.; ч. 1, т. 4, 1871. — 746 с.; ч. 1, т.5, 1872. — 488 с.; ч.1, т. 6, 1883. — 939 с.; ч. 1, т. 7, 1887. — 800 с.; ч. 1,т. 9, 1893. — 446 с.; ч. 1,т. 10, 1904. — 967 с.; ч. 1,т. 11, 1904. — 772с.; ч. 1,т. 12, 1904. — 748 с.; ч. 2, т. 1, 1861. — 531 с.; ч. 3, т.1, 1863. — 434 с.; ч. 3, т. 2, 1868. — 846 с.; ч. 4, т. 1, 1867, — 461 с.; ч. 5, т.1, 1869. — 637 с.; ч. 6, т. 1, 1876. — 614 с.

32. Бантыш-Каменский H.H. Роспись старинным грамотам великих князей московских, тферских, рязанских, суздальских, смоленских, литовских и прочих удельных князей // Древняя российская вивлиофика или собрание разных древних сочинений, яко то: российские посольства в другие государства, редкие грамоты, описания свадебных обрядов и других исторических и географических достопамятностей и многие сочинения древних российских стихотворцев, издаваемые помесячно Николаем Новиковым. — СПб. — 1773. — Ч.II. — Октябрь. — С.243-320 (146 грамот)

33. Белорусский архив древних грамот. ч.1, М., 1824. — 286 с.

34. Беляев И.Д. Разрядная книга 7123 г. // Временник Об-ва Истории и Древностей Российских при Московском Ун-те [далі: Временник ОИДР]. — 1849. — Кн. 1. — С.201-311

35. Берх В.Н. Древние государственные грамоты. — СПб., 1821. — 322 с.

36. Былины. — М., 1958, Т.1. — 534 с.; т.2. — 563 с.

37. Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед., собр. О.Гонсиоровским, А.А.Куником, А.С.Лаппо-Данилевским, И.А.Линниченко, С.П.Пташицким и И.Режабком. — СПб., 1907. — 335 с.

38. Болсуновский К.В. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-Западного края. — К., 1899, вып. 1. — 358 с.

39. Боплан Г.-Л. де, Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. — К., 1990. — 256 С. 112с.

40. Боярские списки последней четверти XVI — начала XVII в. и роспись русского войска 1604 г. Ч.1. — M., 1979. — 455 с.

41. «Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. — М., 1987. — 260 с.

42. Верзбовский Т. Описание дел, хранящихся в Варшавском главном архиве. — Варшава, 1912. — 312 с.

43. [Верзбовский Т.] Книги польской коронной метрики XV столетия, изд. Т.Верзбовский. — Варшава, 1915. — 568 с.

44. Воинские повести Древней Руси. — М.-Л., 1949. — 450 с.

45. Востоков А.Л. Описание русских и словенских рукописей Румянцовского музеума. — СПб., 1842. — 331с.

46. Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских. Предисловие, перевод и примечания Л.М.Поповой. — М., 1961. — 181 с.

47. Гваньини А. Замечания иностранца XVI в. о военных походах русских // Отечественные записки. — 1826. — т.25. — N 69. — С.145-184.

48. [Гейденштейн Р.] Рейнгольда Гейденштейна Записки о Московской войне (1578-1582). — СПб., 1889. — 231 с.

49. Генрих Латвийский. Хроника Ливонии. — М.-Л., 1938. — 385 c.

50. Герберштейн С. Записки о московитских делах. Введение, перевод и примечания А.И.Малеина. — СПб., 1908. — 546 с.

51. Герберштейн С. Записки о Московии / Пер с нем. А.И.Малеина и А.В.Назаренко. Вступительная статья А.Л.Хорошкевич. Под ред. В.Л.Янина. — М., 1988. — 430 с.

52. Голубев С. Древний помяник Киево-Печерской Лавры (конца XV и начала XVI столетия) // Чтения в Истор. об-ве Нестора Летописца [далі: Чтения ИОНЛ]. — К., 1891. — Кн.6. — Приложения. — С.І-IX, 1-88.

53. Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 г. / Под ред. В.Антоновича и К.Козловского. — К., 1868. — 426 с.

54. Грамоти XIV ст. — К., 1974. — 251 с.

55. Грамоты Великого Новгорода и Пскова / Под ред. С.Н.Валка. — М.-Л., 1949. — 412с.

56. Дворцовые разряды, изданные вторым Отделением собственной е.и.в. канцелярии. — СПб., т. 1, 1850. — 762 с.; т. 2, 1851. — 811с.; т. 3, 1852. — 832 с.; т. 4, 1855. — 746 с.

57. Довнар-Запольский М.В. Акты Литовско-Русского государства. В. 1-2, — M., 1897-1899. — 259 с.

58. Документи російських архівів з історії України. T. l. Документи до історії запорозького козацтва 1613-1620 pp. / Упорядники тому Л .Войтович, Л .Заборовський, Я.Ісаєвич, Ф.Сисин, А.Турилов, Б.Флоря.-Львів, 1998.-441 с.

59. Дополнения к актам историческим, относящимся к России. Собраны в иностранных архивах и библиотеках и изданы Археографическою комиссиею. Supplementum ad Historica Russiae Momimenta et archivis ae bibliothecis extraneis deprompta et collegio archaegraphico edita. — Petropoli, т. l, 1846. — 462 c.; т. 2, 1846, — 439 c.; т. З, 1846, — 476 с.; т. 4, 1851. — 428 с.; т. 5, 1853. — 474 с.; т. 6, 1857. — 501 с.; т. 7, 1859. — 481 с.; т. 8, 1862. — 435 с.; т. 9, 1875. — 441с.; т. 10, 1867. 459 с. ; т. 11, 1869. — 471 с.; т. 12, 1872. — 433 с.

60. Дополнения к тому III Дворцовых разрядов. — СПб., 1854. — 756 с.

61. Древнерусские княжеские уставы XI-XV вв../ Изд. Я.Н.Щапов. — М., 1976. — 240 с.

62. Древние грамоты и акты Рязанского края, собранные А.И.Пискаревым. -СПб., 1854. — 258 с.

63. Древняя российская вивлиофика, содержащая в себе собрание древностей российских до истории, географии и генеалогии российской касающихся.., Изд.2. М., т. 1-7,1788; т. 8-12,1789; т. 13-15, 1790; т. 16-20, 1791

64. Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV-XVI вв. — М., 1951. — 358 с.

65. Эпитафии фундаторам Киево-Печерской лавры из Тератургимы Афанасия Кальнофойского //Киевские епархиальные ведомости. -1874. Отдел второй, N 14, 19, 20, 22, 24

66. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVI вв. /Подгот. И.И.Яковкин. -Л., 1936.-438 с.

67. Иванов П.И. Описание государственного архива старых дел. — М., 1850. — 412 с.; Изд.2, М., 1851.-415 с.

68. Иоасафовская летопись.-М., 1957.-345с.

69. Исландские саги. Пер. М.Н.Стеблин-Каменский. — М., 1956. — 569 с.

70. Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской. Т.1-32. Витебск, 1871-1906

71. Историческая коллекция Эрмитажного собрания Рукописей. Памятники XI-XVIII вв. Описание

/Сост. Д.Н.Альшиц. — M., 1968. — 348 с.

72. Исторические песни малорусского народа, т. 1. — К., 1874, — 584 с.

73. Исторические песни XIII-XVI веков. Подг. Б.Н.Путилов, Б.М.Добровольский. — М.-Л., 1960. -696 с.

74. Кантемир Д. Описание Молдавии. — Кишинев, 1973. — 222 с.

75. Картлис Цховреба. Список царицы Анны/Под ред. С.Каухчишвили. -Тбилиси, 1942, — 568 с.

76. Книга Київського підкоморського суду (l 584-1644). — К., 1991. — 344 с.

77. Книга степенная царского родословия, содержащая историю российскую с начала оныя до времен государя царя и великого князя Иоанна Васильевича, сочиненная трудами преосвященных митрополитов Киприана и Макария, напечатанная под смотрением коллежского советника и императорской Академии наук, такоже и разных иностранных академий, и Вольного экономического и российского Вольного же собрания члена Герарда Фридерика Миллера. Ч. 1. — М., 1775. — 580 с.

78. Книги разрядные, по официальным оных спискам, изданные II отделением собственной е.и.в. канцелярии. — СПб., т. 1, 1853. — 689 с.; т. 2,1909. — 658 с.

79. Козьма Пражский. Чешская хроника / Вступ, статья, перевод и комментарии Г.Э.Санчука. -М., 1962.-268с.

80. Костін M. Літопис землі Молдавії від господаря Аарона в цей бік // Український Історичний Журнал [далі: УІЖ]. — 1992. — N 10-11. — С.97-110; N 12. — С.107-122

81. [Курбский А.] Сочинения князя Курбского, т. 1 Сочинения оригинальные. Изд. Г.З.Кунцевича // Русская Историческая Библиотека [далі: РИБ]. T. 31, СПб., 1914. — 698 с.

82. Курбский А. М. История о великом князе Московском. — СПб .,1913.-340 с.

83. Курбский А.М. История о великом князе Московском (Отрывки). Подг. текста и прим. Я.С.Лурье //Изборник. — М., -1972. — С. 124-351

84. Лев Диякон. История / Пер. М.М.Копиленко, стат. М.Я.Сюзюмова, коммент. М.Я.Сюзюмова, С.А.Иванова. — М., 1988. — 238 с.

85. Леонтович Ф.И. Акты Литовской метрики. Т. 1. — Варшава, в. 1, 1896. — 347 с.; в.2, 1897. — 369 с.

86. Летопись Густынского монастыря // Чтения ОИДР. — 1848. — кн.8. Материалы отечественные. — C.I-VI, 1-76.

87. Літопис Руський / Переклад і комент. Л.Махновець. — К., 1989. — 590 с.

88. Літописні оповіді про похід князя Ігоря / Упоряд. В. Ю.Франчук. — К., 1988. — 190 с.

89. Лихачев Н.П. Сборник актов, собранных в архивах и библиотеках. — СПб., 1895. — 870 с.

90. Лукьянов В.В. Описание коллекции рукописей Государственного архива Ярославской области XIV-XX веков. — Ярославль, 1957. — 310 с.

91. Лукьянов В.В. Кратокое описание коллекции рукописей Ярославского областного краеведческого музея / Отв. ред. М.Г.Мейерович. — Ярославль, 1959. — 290 с.

92. Малиновский И.А. Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого княжества Литовского. Томск. Ч. 1,1901.-428с.;ч.2,1912.-454с.

93. [Манкиев А.И.] Ядро российской истории, сочиненное ближним стольником и бывшим в Швеции резидентом, князь Андреем Яковлевичем Хилковым, в пользу российского юношества и, для всех о российской истории краткое понятие иметь желающих в печать изданное, с предисловием о сочинителе сей книги и о фамилии князей Хилковых. — М., 1770. — 392 с.

94. Методические рекомендации по использовании документов Литовской метрики XVI в. в курсе источниковедения отечественной истории / Сост. Г.В.Боряк, В.С.Страшко и др., отв. ред. Н.П.Ковальский. -Днепропетровск, 1987. — 105с.

95. Меховский Мацей. Трактат о двух Сарматиях. — М.-Л., 1936. — 546 с.

96. Написание Акиндина, мниха лавры светые Богородицы, к великому князю Михаилу о поставляющих мъзды ради // РИБ. — Т.6. -1880. — Стб. 150-158

97. Новгородская первая летопись. — М.-Л., 1950. — 659 с.

98. Новгородские писцовые книги. Изд. Археографическою комиссиею. Т. 1. — Спб., 1859. — 750 стб.

99. Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи начатый в 1797 г. — СПб., ч. 1,

1799. — 340 с.; ч. 2,1801. -348 с.; ч. 3, 1805. — 368 с.; ч. 4,1808. — 359 с.; ч. 5, 1811. — 388 с.; ч. 6, 1818, — 340 с.; ч. 7, 1826. — 320 с.; ч. 8, 1829. — 358 с.; ч. 9, 1832, — 318 с.; ч. 10, 1840. — 387 с.

100. Описание государственного разрядного архива, с присовокуплением списков со многих хранящихся в оном любопытных документов, составленное Петром Ивановым. — M., 1842. — 386 с.

101. Описи актовых книг Киевского Центрального Архива / изд. Е.П.Дяковский. — К., 1908. — 364 с.

102. Опись документов Виленского Центрального Архива древних актовых книг / Изд. Н.Ю.Строгие. — Вильно, т. 1,1901. — 512 с.; т. 2,1902. — 532 с.; т. 3,1903. — 541 с.; т. 4,1904. — 515 с.; т. 5, 1905. — 529 с.; т. 6,1906. — 544 с.; т. 7,1907. — 556 с.; т. 8,1909, — 485 с.; т. 9,1911, — 498 с.; т. 10,1913. — 520 с.

103. Оршанский гербовник / Изд. В.Довгелло // Историко-юридические материалы. — Т.28. -Витебск. -1910.-С.75-136

104. Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. Т.4. — К., -1859. -457 с.

105. Память и похвала Иакова мниха Владимиру / Изд.А.А.Зимин // Кр. сооб. ин-та славяноведения АН СССР. — В.37. — М., -1963. — С.66-75

106. Переписи войска литовского. Литовская Метрика. Книги публичных дел / Изд. С.Пташицкий //РИБ-Т.ЗЗ.-СПб.,-1915.-Стб.183-188

107. Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским / Подг. текста Я.С.Лурье и Ю.Д.Рыкова. -Л., 1979.-430с.

108. «Повесть временных лет» [ПВЛ]. Ч.1. Текст и перевод. — М.-Л., 1950. — 406 с.; 4.2. Приложения. Комментарии Д.С.Лихачева. — М.-Л., 1950. — 556 с.

109. Повесть о том, что случилось на Украине с тоя поры, как она Литвою завладена // Чтения ОИДР. — 1848. — Кн.5. — Смесь. — С. 1-16.

110. Полное Собрание Русских Летописей [далі: ПСРЛ], т. 1. Лаврентиевская летопись. Троицкая летопись. — СПб., 1846.-257 с.

111. ПСРЛ, т. 1. Лаврентиевская летопись. Изд.2. — Л., 1926. — 543стб.

112. ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись. Фототип. изд. 1908 г. — М., 1962. — XVI — 938 стб. — 87 с. — IVc.

113. ПСРЛ, т. 2. Ипатьевская летопись и Густинская летопись. Изд. 2. — Л., 1927. — 738 с.

114. ПСРЛ, т. 3. I, II, III Новгородские летописи. — СПб., 1841. — 856 с.

115. ПСРЛ, т. 4. IV Новгородская летопись. I Псковская летопись. — СПб., 1901. — 688 с.

116. ПСРЛ, т. 5. II Псковская летопись. Часть I Софийской летописи. — СПб., 1848. — 656 с.

117. ПСРЛ, т. 6. Часть I, II Софийской летописи. — СПб., 1853. — 589 с.

118. ПСРЛ, т. 7. Воскресенская летопись. — СПб., 1856. — 544 с.

119. ПСРЛ, т. 8. Воскресенская Летопись. — СПб., 1858. — 509 с.

120. ПСРЛ, т. 9. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч. 1. — СПб., 1862. — 256 с.

121. ПСРЛ, т. 10. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.2. — СПб., 1885. — 244 с.

122. ПСРЛ, т. 11. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.3. — СПб., 1897. — 254 с.

123. ПСРЛ, т. 12. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.4. — СПб., 1901. — 266 с.

124. ПСРЛ, т. 13. Патриаршая, или Никоновская летопись. Ч.5. — СПб., 1904. — 534 с.

125. ПСРЛ, т. 14. Повесть о честном житиии царя и великого князя Федора Ивановича всея Руси. Новый летописец. Указатели к Никоновской летописи (т.9-14). — М., 1965. — 154 — 288 с.

126. ПСРЛ, т. 15, вып. 1. Рогожский летописец. — Л., 1922. — 504 стб.

127. ПСРЛ, т. 15. Тверский летописный сборник. — СПб., 1863. — 506 с.

128. ПСРЛ, т. 16. Летопись Аврамки. — СПб., 1889. — 294 с.

129.ПСРЛ, т. 17. Литовско-белорусские летописи. — СПб., 1907. — 316 с.

130. ПСРЛ, т. 18. Симеоновская летопись. — СПб., 1914. — 398 с.

131. ПСРЛ, т. 20. Львовская летопись. — СПб., ч. 1, 1910. — 265 с.; ч. 2,1914.-274с. [Подробная летопись от начала России до Полтавской баталии. Изд. Н.А.Львова. СПб., 1799]

132. ПСРЛ, т. 24. Типографская летопись. — Петроград, 1924. — 439 с.

133. ПСРЛ, т. 25. Московский летописный свод. — Петроград, 1927. — 470 с.

134. ПСРЛ, т. 27, Никаноровская летопись. Сокращенные летописные своды XV века / Отв. ред. А.Н.Насонов. — М.-Л., 1962. — 420 с. [Родословець рос. князів по рук. Бел. N 1512 та по рук. Арх. N 365]

135. ПСРЛ, т. 28. Летописный свод 1497 г. Летописный свод 1518 г. (Уваровская летопись) / Подгот. к печати К.Н.Сербиной. Указатели составлены Р.Б.Мюллер. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М.-Л., 1963. — 412с.

136. ПСРЛ, т. 29. Летописец начала царства царя и великого князя Ивана Васильевича. Александро-Невская летопись. Лебедевская летопись. — М., 1965. — 391 с.

137. ПСРЛ, т. 30. Владимирский летописец. Новгородская вторая (Архивская) летопись / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1965. — 240с.

138. ПСРЛ, т. 32. Литовськая и Жмоитская хроника. — М., 1978. — 320 с.

139. ПСРЛ, т. 34. Постниковский, Пискаревский, Московский и Бельский летописцы. — М., 1978. — 303 с.

140. ПСРЛ, т. 35. Летописи Белорусско-Литовские. — М., 1980. — 306 с.

141. ПСРЛ, т. 37. Устюжские и вологодские летописи XVI-XVIII вв. — Л., 1982. — 227с.

142. ПСРЛ, т. 38. Радзивиловская летопись. — Л., 1989. — 177 с.

143. Полоцкие грамоты XIII — начала XVI вв. / Изд. А.Л.Хорошкевич. — М., 1977. — 335 с.

144. Псковские летописи. Вып.1. — М.-Л., 1941. — 540с.

145. Пташицкий С.Л. Описание книг и актов Литовской метрики. — СПб., 1887. — 566 с.

146. Пташицкий С.Л. Описание документов и бумаг, хранящихся в Моск. Архиве мин-ва Юстиции. Кн. 21. — М., 1915. — 268 с.

147. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. — М., 1950. — 548 с.

148. Разрядная книга 1475-1598 гг. Подгот. текста, вводная статья и ред. В.И.Буганова/ Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1966. — 614с.

149. Разрядная книга 1475-1605 гг. / Сост. Н.Г.Савич. — М., 1974. — 710 с.

150. Родословная книга князей и дворян российских и выезжих. -М., ч. 1,1787. -352 с.; ч. 2, 1787.-453с.

151. Родословная книга по трем спискам // Временник ОИДР. -М., -1851. Кн.10. -С. 110-230

152. [Родословные книги] // Редкие источники по истории России. — М., 1977, Вып.2. — 254 с.

153. Розов В. Южнорусские грамоты. — К., 1917. — 176 — 75. — IX с.

154. Розов В. Украинские грамоты. — К., 1928. — 176 — 75 — IX с.

155. Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией, [далі: РИБ] -СПб., т. 2, 1875. — 654 с.; т. 3, 1876. — 648 с.; т. 8, 1884. — 639 с.; т. 9, 1884. — 678 с.; т. 10, 1886. — 649 с.; т. 11, 1889.-665 с.; т. 12, 1890. — 646 с.; т. 14, ч. 2, 1894. — 615 с.; т. 15, 1894.-633 с.; т. 17, 1896. — 625 с.; т. 18, 1898. — 677; т. 20, 1900. -605 с.; т. 21, 1907. — 617 с.; т. 22, 1908. — 598 с.; т. 23, 1904. — 629 с.; т. 24, 1906. — 633 с.; т. 25, 1908. — 638 с.; т. 27, 1910. — 641 с.; т. 28,1912. — 608 с.; т. 29, 1913.- 682 с.; т. 30, 1914. — 664 с.; т. 31, 1914, — 698 с.; т. 32, Hr., 1915. — 622 с.; т. 33, Пг., 1916. — 648 с.; т. 35, Пг., 1917. — 684 с.

156. Русские достопамятности, изд. Московским обществом истории и древностей российских.

– М., 4.1, 1815. — 396 с.; ч.2, 1843. — 428 с.

157. Сага об Эйрике Красном/ Пер.С.Н.Сыромятникова. — СПб., 1890. — 211 с.

158. Сапунов А.П. Сказания исландских или скандинавских саг о Полоцке// Полоцко-Витебская старина. — Т. 4. — В .3. — Витебск. — 1916. — С.1-34

159. Серебрянский Н. Древне-Русские княжеские жития. — М., 1915. — 288 с.

160. Синопсис или краткое собрание различных летописцев о начале славяно-российского народа. — К., 1836. — 765 с.

161. Сказание о убиении в Орде князя Михаила Черниговского и его боярина Федора/ Подг. текста, пер. и ком. Л.А.Дмитриева // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. — М., -1981. — С.228-235

162. Скандинавская баллада / Отв. ред. М.И.Стеблин-Каменский. — Л., 1978. — 271 с.

163. Славяно-Молдавские летописи XV-XVI вв. / Сост.Ф.А.Грекул. — М., 1976. 151 с.

164. «Слово о полку Игореве» / Под ред. В.П.Адриановой-Перетц. — М.-Л., 1950. — 320 с. Див. «Слово о плъку ИгоревЂ, Игоря сына Святъславля, внука Ольгова»

165. «Слово о полку Игореве» -памятник XII века /Отв. ред. ДС.Лихачев. -М.-Л., 1962. -432с.

166. «Слово о полку Игореве». Древнерусский текст и переводы. — М., 1965. — 264с.

167. Смоленские грамоты XIII-XIV веков / Подгот. к печати Т. А.Суминкова и В.В. Лопатин. Ред. Р.И.Аванесов. — М., 1963. — 159 с.

168. Собрание государственных грамот и договоров,хранящихся в государственной коллегии иностранных дел. — М., ч. 1, 1813, — 560 с.; ч. 2, 1819. — 521 с.

169. Собрание древних грамот и актов городов Вильны, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей и по разным предметам с приложением трех лито-гравированных рисунков. Ч. 1. — Вильно, 1858.-539с.

170. Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх / Підготовка тексту, передмова, коментарі Ю.А.Мицика, В.М.Кравченка. — К, 1992. —334 с.

171. Список дворян внесенных в дворянские родословные книги Подольской губернии. — Каменец-Подольский, 1897. — 265 с.

172. Список дворян Волынской губернии. — Житомир, 1905. — 348 с.

173. Список дворян Киевской губернии. — К., 1903. — 299 с.

174. Список Черниговских дворян 1783 года. — Чернигов, 1890. — 239 с.

175. «Стязание с латиною» митрополита Георгия (1062-1072 гг.) // Макарий. История русской церкви. Т.З. — СПб., 1868, с.347-352

176. Субботник или помяник Супральского монастыря // Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Т.9. Вильна. — 1878. — С.451-459

177. Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой орды. Т.1. — СПб., 1884.-515 с.

178. Тысячная книга 1550 г. и Дворцовая тетрадь 50-х годов XVI в. /Подгот. к печати А.А.Зимин.

-М., 1950.-456с.

179. Угличские акты (1400-1749 гг.). — М., 1899. — 388 с.

180. Устюжский летописный свод. / Под ред. К.Н.Сербиной. — М.-Л., 1950. — 238 с.

181. Хроника Быховца / Предисловие, комментарий и перевод Н.Н.Улащика. Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1966. — 154 с.

182. Церковный устав митрополита Иоанна II // РИБ. — Т.6. — СПб., — 1908. -Стб. 1-20

183. Шлихтинг А. Новое известие о России времени Ивана Грозного. — Л., 1934. — 256 с.

184. Штаден Генрих. О Москве Ивана Грозного. Записки немца-опричника. / Перевод и вступ, статья И.И.Полосина. — М., 1925. — 258 с.

185. Шумаков С. А. Тверские акты. Вып.1. — Тверь, 1896. — 233 с.

186. Acta Alexandri régis Poloniae 1501-1506 / Ed: F.Papee. — Krakow, 1927,- 254 p.

187. Acta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczy Pospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacji s.p. Alexandra hr. Stadnickiego wydane staraniem Galicyjskiego wydziału krajowego. Oprać. K.Łiske i AProchaska. — Lwów, t. 10, 1886, — VI. — 543 s.; t. 14, 1889, — V. – 517 s.

188. Acta Tomiciana. Tomus… epistolarum, legationum, responsorum actionum et rerum gestamm serenisims principis Sigismundi primi régis Poloniae Magni dukis Lithvaniae… -Vratislaviae-Cracoviae, 1852.-639p.;t. 2,1853.-624p.; t. 3,1854.-598p.;t. 4,1855.-613p.; t. 5,1856,-631 p.; t. 6,1857. -653 p.;t.7,1858. -627 p.;t.8,1860, -650p

189. Akta Unii Polski z Litwą. 1385-1791 / Wyd. I.Daniłowicz i J.Sidorowicz. — Wilno, 1.1, 1860. -338 s.; t. 2, 1862-356 s.

190. Akta Unii Polski z Litwą 1385-1791 / Wyd. S.Kutszeba i W.Semkowicz. -Kraków, 1932. — 465 s.

191. Annales Cracoviensis capituli // Monumenta Poloniae Historica [далі: МРН], Nowa Séries. -T.2. -Ed. T.Kowalski. -Kraków. -1946. — S.779-816

192. Annales Magdeburgenses / Ed. G.H.Pertz // Monumenta Germaniae Historica [далі: MGH]. -T.16.-1859. -P.105-196

193. Annales Posonienses // Scriptores Rerum Hungariacaram tempore ducum regumque stiris Arpadianae gestarum [далі: SRA]. Ed. I.Szentpetery. -V.l. -Budapest. -1937. -P.125-127

194. Annales Quedlinburgenses/Ed. G.H.Pertz//MGH-T.3.- 1839. -P.22-90

195. Annales Sigtunenses (1208-1288) / Ed.C.Annerstedt // Scriptores Reram Suecicaram. — T.3. – Hannoverae. — 1876. — P. 1-6.

196. Annales Stadenses / Ed.J.M.Lappenberg//MGH-T.16.-1859.-P.271-279.

197. AnnalimPragensium (1196-1278)/Ed.R.Kopke//MGH-T.9.-1851. -P.169-181

198.AnnalistaSaxoChronicon (741-1139)/Ed.G.Waitz//MGH-T.6.- 1849.-P.542-777

199. Anonymi Gęsta Hungaroram // SRA — V. l. — 1937. — P.33-117

200. Apologia Henri IV / Ed. MJreher // Rerum Germanicaram Scriptores. Frankfurt a. M. -1600. – 650 p.

201. Archivum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie wydane nakładem właściciela, pod kierownictwem Z.L.Radzimińskiego przy współudziale P.Skobielskiego i B.Gorczaka. T. 1-7. -Lwów, 1886-1910 [t. 1,1886.-204 s. † 3tabl.]

202. Arnoldi abbatis Lubecensis Chronica Slavorum. Ed. J.M.Lappenberg // MGH. — T.21. — 1868. – P 101-250

203. Articuli Vladislao régi Poloniae a ducibus Masoviae traditi. Ed.W.Kętrzyński //MPH. — T. 6. -1849. – P.631-637

204. Biblioteca Graeca medii aevi / Ed. S.Sathas. T. 5,1890. — 675 p.

205. [Віеlski M.] Kronika Marana Bielskiego.-Sanok, 1856,t. l.-620s.;t.2.-640s.;t.3.-510† LXXV s. [Bielski M. Kromka to jest historja świata na sześć wieków a cztery monarchie. Kraków, 1551, 1554,1564; Kronika Polska Marcina Bielskiego nowo przez Joahima Bielskiego, syna jego, wydana. Kraków, 1597]

206. Boguphali Chronicon Poloniae // MPH — T.2. — Lwów. -1872. — P. 467-600

207. Chronica Alberici monachi Trium fontium//MGH-T.23.-1874.-P.631-950

208. Chronicon Polonoram mistra Wincenta Kadłubka //MPH -T. 2. -Lwów, 1872. S.191-455

209. Cronicaregni Hungariae//SRA-V.2.-Budapest,- 1938.P.13-51

210. Фрагменти з магістра Акоша//SRA-VI.-P.284-287,290,310-311,460-471.

211. Chonicon Varadiense//SRA- VI. -P.203-215

212. Хроніка Яноша Кеты// Historiae Hungaricae Fontes Domestici. — V3, — Lipsiae. -1884. — P. 143-167

213. Текст Марка Кальті // SRA — V. l. — P. 239-243

214. Teкст Яноша Туроциi//SRA-Vl. -P.165-170

215. Gesta Ungaroram//SRA-V.l. P.284-351

216. Codex diplomaticus Arpadianus. Arpadkori oklevelek (1095-1301)/ Ed. F .Kubinyi. — Pest, 1876.-458 p.

217. Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. — Buda, t. 4, vol. 3, 1832. -648 p.; t. 6, vol. 2, 1830. -531 p.; t. 7,1832. — 589p.

218. Codex diplomaticus Lithuaniae (1255-1433)/Ed.E.Raczyński. -Wrocław, 1845.- 168 p.

219. Codex diplomaticus Lusatiae superioris. T. 3. — Görlitz, 1905. — 710 s.

220. Codex diplomaticus Masoviae / Ed. J.K.Kochanowski. — Warszawa, 1919. — 658 s.

221. Codex diplomaticus Prussicus (1148-1405) / Ed. J.Vojgt. — Königsberg, t. l, 1836. — 609 p.; t. 2,1841.

-498 p.; t. 3,1847.-564p.; t. 4,1852.-6018p.; t.5,1858. t. 6,1861-606p.

222. Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Duci Lithuniae / Ed.M.Dodiel. — Vilnae, t. l, 1758. -981 p.; t. 4, 1762. -967p.;t. 5,1764. -902p.

223. Codex dyplomatyczny Księstwa Mazowieckiego. Wyd. T. J.Lubomierski.- Warszawa, 1863. — 568 s.

224. Codex epistołaris saeculi decimi quinti /Ed. A.Sokolowski, J.Szujski, A.Lewicki. — Kraków, t.1, 1882.-897p.; t 2,1876.-786p.; t. 3,1897.-814p.

225. Codex epistołaris Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1376-1430. Col. opera À. Prochaska. — Kraków, 1882,-CXVI† 1114 s.

226. Corpus Juris Hungarici. Magyar Torvénytar. 1000-1526. T. 1. -Budapest, 1899. -986 p.

227. CostachescuM. Documentele moldovenesti inainte de Stefan cel Mare. Vol. 2. — Jassi, 1932. — 610 p.

228. Costin M. Opère. — Bucureçti, 1958. — 524 s.

229. [Csarnkow] Joannis de Csarnkow. Chronicon Polonorum//MPH-T. 2. -Lwów.-1872. -S.619-756

230. Długosz J. Opera Omnia. T. 3-4. Cracoviae, 1865.-450p., t. 9, Cracoviae, 1869. -358p.

231. [Długosz] Długosza Jana Dziejów Polski księg dwanaście, przekład K.Mecherzyńskiego. -Warszawa, 1.1,1867. -320 s.; t. 2,1867. -430 s.; t. 3,1868. — 398 s.; t. 4,1869. -420s.; t. 5,1869. -452 s.; t. 6,1870. -418 s.

232. [Długosz] Długosza Jana Roczniki czyli kroniki sławnego królestwa Polskiego.- Warszawa, ks. 1-2, 1961.-306 s.;ks. 3-4,1972.-450s.;ks. 5-6,1976.-410 s.

233. Documente privitore là istoria Romanilor, culese de L.Hurmuzaki. Vol. l. — Bucuresti, 1882, — 445 p.

234. Düsburg P. Chronicon terrae Pmssiae// Scriptores rerum Prusisicaram [SRP], T. I. Ed. Hrcg. von T.Hirsch, MTroppen, E. Strehlke. — Leipzig. -1861. S.21 -299

235. Elektorowie królów Władysława IV, Michała Korybuta, Stanisława Leszczyńskiego i spis stronników Augusta III. Wyd J.D.Borkowski i M.D.Wasowicz//Rocznik Heraldyczny [далі: RH] -1910. -I. — S.24-42

236. Fontes Rerum Bohemicarum. — Praha, t.2,1874. — 589 p.; t.3,1875. — 630 p.

237. Genealogia Welforam // MGH — T.XIII. -1881. P.733-734

238. Georgius Cedrenus loannis Scylitzae operę ab I.Bekkero suppletus et emendatus. T.2. — Bonnae. -1839.-358p.

239. Guagnino A. Rerum Polonicarum libri tres. -Francofurti, 1584. -648p.

240. Gwanini Alexander. Omnium Regionum Moschoviae Monarchae subieatorum, moram et religionis descriptio et dasta tyrannisa Jahannis Basilidis Rerum Moscoviticarum autores varii: unum in corpus nunc primum congesti. — Francofurti, 1600. — 652 p.

241. GuagninoA. Kronika Sarmacyie Europskiej. -Kraków, 1612.-650s.

242. Herbarz starodawnej szlachty podług heraldyków Polskich, z dopełnieniem do czasów obecnych. -Paris, 1858-1859.-784 s.

243. Herbarz szlachty witebskiej/Wyd. F.Piekosiński// Herold Polski. -Kraków. -1899.-S. 108-132

244. Herburt J. Chronica Polonica siveRegni Polonia descriptio. -Basil, 1571. -416p.

245. Hermanni de Wartbe Chronicon Livoniae // SRP. — T.2. — Leipzig. -1863. S.38-96

246. Indexactoramsaeculi XV. /Ed. A.Lewicki. -Kraków, 1888. -399 p.

247. Inwentarz Metryki Koronnej. Księgi wpisów i dekretów Polskiej kancelarii króleskiej z lat 1447-1795 / Oprać. I. Sulkowska-Kurasiowa i W.Wozniakowa. — Warszawa, 1975. — 464 s.

248. Inwentarz rękopisów Biblioteki Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich we Lwowie. — Lwów, 1926.-387 s.

249. [Jablonowski J.A.] Tabulae Jablonovianae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Poloniaeetc. Ed.J.A.Jablonowski. -Norimbergae, 1748. -186 s.

250. Joanis Zonarae Epitome Historiarum libri XIII-XVIII. Ed. Th.Butter-Wobst. — Bonnae, 1897.

-634 p.

251. Katalog rękopisów archiwum X.X. Sanguszków w Sławucie. Ułożył… Bronisław Gorczak. — Sławuta, 1902.-265 s.

252. Kadłubek W. Kronika polska / Przel. i oprać. B.Kürbis. Wrocław — Warszawa — Kraków, 1992.

-435 s.

253. [Kadłubek] Mistra Wincentego zwanego Kadłubkiem Kronika polska / Wyd. wstępem i przypisami opatrzył M.Plezia.-Kraków, 1994.-461 s.

254. Katona S. Historica Regum Hungariae. T. 6. -Buda, 1783. — 365 p.

255. Кіннам // Akta et diplomata graeca médis sevi sacra et profana collecta / Ed. F.Miklosich, J.Muller. Vindobonae. — 1886. T. 5. — 2. P.360-386

256. Kodeks dyplomatyczny katedry i diocezij wileńskiej / Wyd. F.Fijałeki W.Semkowicz. T. l (1387-1507). — Kraków, 1948. — 605 s.

257. Kojalowicz-Wiuk W. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compedium czyli o klejnotach albo herbach. — Kraków, 1897. — IV † 527 s.

258. Kozłowski S.A. Spis szlachty wylegitymowanej w gub. wileńskiej //Herold. -Z.2. -1931. -S. 138-169; z.5.-1932.-S.147-184

259. Cromeri M. De origine etRebus Gestis Polonoram. Libii XXX, -Basiliae, 1555,1558, 1568. — 986 p.

260. Kromer Martyn. Kronika Polska. — Kraków, 1882,1.1. — 458 s.; t.2. — 426 s.

261. Lambertus Schafnaburgensis. De rebus gestis Germanorum…// Strave B.G. RerumGermanicarani scriptores. -Regensburg. -1726. T.l. -P.306-424

262. Langebek J. Scriptores rerum Danicarum. Hafniae. T. 2, 1774. — 458 p.; T. 6, 1776. — 440 p.

263. Latopisiec Litwy i Kronika Ruska : z rękopisu słowiańskiego przepisane; wypisami z Wremiennika Sofiyskiego pomnożone, przypiskami i objaśnieniami dla czytelników polskich potrzebnemi opatrzone. Staraniem i pracą Ignacego Danilowicza. — Wilno, 1827. — 365 s.

264. Leonis Diaconi Caloensis historie libri decem e rec. C.B.Hasii. — Bonnae, 1828, lib. V, cap.1-12

265. Lietuvos Metrika. Kniga 5 (1427-1506) / Parenge Egidijus Banionis. -Vilnius, 1995. — 401 s.

266. Lietuvos Metrika. Литовская метрика. Kniga 6 (1528-1547)/ Sp. parenge S.Lazutka, I.Valikonyte, L.Steponaviciene, J.Kaspaviciene, I.Vidugiryte, N.Truskauskaite, R.Cićeniene. — Vilnius, 1995. — 336 s.

267. Lietuvos Metrika. Литовская метрика. Kniga 8 (1499-1514) /Parenge A.Baliulis, R.Firkovicus, D.Antonavicus. — Vilnius, 1995. — 708 s.

268. Liv-, Est- und Kurlandisches Urkundenbuch. Bd.6. — Riga-Revel, 1881. — 620 p.

269. Matricularum Regni Poloniae Summaria. Wyd. T.Wierzbowski. — Warszawa, 1919. — 588 p.

270. Metryka Księstwa Mazowieckiego z XV-XVI w. 1.1. Księga oznaczona nr.333zlat 1417-1429. -Warszawa, 1918.-348 s.

271. Metryka Księstwa Mazowieckiego z XV-XVI w. t.2. Księga oznaczona nr. 334 z lat 1429-1433. — Warszawa, 1930. — 421 s.

272. Metryka Litewska — księg i wpisów za lata 1516-1518. Wyd. K.Pietkiewicz // Lituano-Slavica Posnaniensia. — T.6. — 1994. — Poznań, 1995. S. 159-199

273. Miechovita M. Tractatus des duabus Sarmatus. Asiana et Europiana. -Cracoviae, 1517. — 569 p.

274. Miechovita Macej. Chronica Polonorum. — Cracoviae, 1519, 1521. — 380 p.

275. Monumenta medii aevi historica, res gestes Poloniae illustrantia. -Cracoviae, t.2, 1876. — 835 p.; t. 12: Continet codicibus epistolariae saeculi decimi quinti tomum II 1382-1445. Collectus opera A.Lewicki. 1891. — 810 p.; t. 14, 1894. — 798 p.

276. Monumenta Poloniae Historica [далі: MPH]. Lwów, T. 2, 1872. — 945 p.; t .3, 1877. — 856 p.; t. 4,1884. — 920 p.; t. 5. Séries nova. Wyd. Z.Kozlowska-Budkowa, 1978. — 930 p.

277. Murinius M. Kronika mistrzów Pruskich / Wyd. i oprać. Z.Nowak. -Olsztyn, 1989. — 372 s.

278. Niesiecki K. Herbarz Polski. Wyd. J.N.Bobrowicz. — Lipsk, t. l, 1839. — 580 s.; t. 2, 1839. — 390 s.; t. 3, 1839. — 476 s.; t. 4, 1839. — 518 s.; t. 5, 1840. — 476 s.; t. 6, 1841. — 588 s.; t. 7, 1841. — 582 s.; t. 8, 1841. -652 s.; t.9, 1842. -468 s.: t. 10, 1845. — 508 s.

279. [Niesiecki K.] Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. Powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopisów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza, — Wrocław, 1995. — 476 s.

280. Okolski S. Orbis Polonus in quo antiqua Sarmaturum gentilitia et arma delucidantur.

-Cracowiae,t. l, 1641.-688p.; t. 2,1643.-652p.; t. 3,1645.-681 p.

281. Ortlibi Zwifaltensis Chronicon / Ed. O. Abel // MGH — T. 10. -1852. P.64-92

282. Ottonis episcopi Frisingensis Chronicon / Ed. R.Wilmans // MGH — T.20. — P.83-301

283. Pakulski J., Piechota R., Ryszewski B. Bibliografia archiwistyki polskiej do r. 1970/Oprać, pod kiemnkiem A.Tomczaka. — Warszawa-Łodź, 1984. — 282 s.

284. [Paprocki B.] Herby rycerstwa Polskiego,przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584. / Wyd. K.J.Turowskiego. — Kraków, 1858. 964 † CLXVII † 12 s.

285. Petri Olai Chronica Rerum Danorum / Ed. J.Langebek // Scriptores Rerum Danicarum. -Hafniae.- 1772. -T.l.P.68-148

286. Rocznik świętokrzyski dawny//MPH -T.2. — S.779-816

287. Russisch-Livlandische Urkunden gesammelt von K.E.Napiersky. -S-Pb., 1868. -486s.

288. Saxo Gramaticus. Die ersten neun Bücher der dänischen Geschichte / Über von H.Jantzen. -Berlin, 1900.-324p.

289. Scriptores reram Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum. Vol. l / Ed. I.Szentpétery. — Budapest, 1937, — 6871.

290. Silesiacarum Reram Scriptores. Pars. L/Ed. F. W. Sommersberg. -Lipsiae, 1729, l,-605 p.

291. Skarbec dyplomatów papieskich, cesarskich, królewskich, książęcych i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajów słuzającię / Zebrał… J.Danilowicz. -Wilno, 1860,1.1. -662 s.; t. 2. — 598 s.

292. [Starowolski S.] Szymona Starowolskiego Wojownicy sarmaccy. Przełożył, wstępem poprzedził i przypisami opatrzył Jerzy Starnawski. — Warszawa, 1979. — 294 s.

293. Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, Żmódska i wszystkiej Rusi etc., — Warszawa, 1846, cz. 1-2, -934 s. [w Królewcu, 1582]

294. Supplementum ad historica Russiae monumenta, a Collegio Archeographico édita. СПб., 1848,

-565 p. [p.217-218: акти Зигмунта Кейстутовича від 15.10.1432 та Ягайла від 3.01.1433 про відновлення унії Польщі та Литви]

295. The TERATURGEMA of Afanasij Kal’nofojs’kyj // Seventeenth-Century Writings on the Kievan Caves Monastery. Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. -V.4. -Harvard.- 1987. -P. 119-328

296. Thormodi Torfari historia reram Norvegicarum. T.l. — Hafniae, 1711. — 466 p.

297. Vmcentii Pragensis ecclesiae canonici Chronicon Bohemorum (1140-1167) // Fontes Reram Austriacarum. — Abt.l. — Bd.5. — Wien. — 1863. — Р.9Ы39

298. Vita Santa Kinga//MPH — T.IV — Lwów. — 1884. S.678-726

299. Vita S. Olavi. Ed. G. Storni // Monumenta Historyca Norvegiae — Kristiania. — 1880. — P. 123 -144

300. Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi, ma’gni ducis Lithuaniae / Opr. i wyd. J.Ochmanski. – Warszawa-Poznan. -1986. — 448 s.

301. Wapowski B. Dzieje korony Polskiej i Wielkiego księstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535 / Z języka łacińskiego przetłumaczył M.Malinowski. Warszawa, 1847, t.1. — 734 s. ; t. 2. — 729 s.

302. Wenzel G. Codex diplomaticus Arpadianus cont. // Monumenta Hungariae Historica. Scriptores. -T. 9.- 1871.-819 p.

303. [Wiclądek W.] Heraldyka czyli opisanie familii przez W.Wielądka. — Warszawa, t. l, 1794. — 486 s. ; t. 2, 1795. -439 s.; t. 3,1796. — 517s.; t. 4,1797. -398 s.; t. 5,1798. -435 s.,

304. Zbiór dyplomatów rządowych i aktów prywatnych do dziejów Litwy (1387-1710) / Wyd.M.Krupowicz. — Wilno, 1858. — 569 s.

305. Zbiór praw Litewskich od r. 1389 do r. 1529 / Przez A.F.Działyńskiego. -Poznań, 1841. — 678 s.

306. Zbiory rękopisów w bibliotekach i muzeach w Polsce / Oprać. D.Kamulowa przy wspołdziale K.Muszyńskiej. — Warszawa, 1988. — 383 s.

307. Zimorowicz J.B. Opera quibus res gestae urbus Leopolis illustrantur / Ed. C.Heck. — Leopoli, 1899. — 520 p.

ДОСЛІДЖЕННЯ

308. Абрамов M. А. К проблеме авторства «Слова о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве» и мировоззрение его эпохи. — К., -1990. — С. 154-163

309. Абрамович Г.В. Князья Шуйские и российский трон. — Л., 1991. — 189 с.

310. Абрамович Д. Житие Бориса и Глеба // Памятники древнерусской литературы. — Петроград. -1916.-С.34-69

311. Авдусин Д.А., Мельникова Е. А. Смоленские грамоты на бересте (из раскопок 1952-1968 гг.) / /Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1984г. -М.,-1985. -С. 199-211

312. Азбелев С.Н. Родовая сага в Древней Руси (К русско-скандинавским взаимосвязям) // Тезисы докладов Третьей науч. конф. по истории, экономике, яз. и лит-ре Скандинавских стран и Финляндии. -Тарту.-1966. -С. 166-167

313. Анналов Д. К вопросу о строительной деятельности св.Владимира // Сборник в память князя Владимира. — Петроград. — 1917. — С.38-57

314. Анналов Д. Заметки к тексту «Слова о полку Игореве» // Труды Отдела Древнерусской Литературы [далі: Труды ОДРЛ]. — Т. 4. — 1940. — С. 152-156

315. Аксенов А.И. Очерк истории генеалогии в России // История и генеалогия. — М., — 1977. -С.84-128

316. Александров-Липкинг Ю. А. Далекое прошлое соловьиного края. — Воронеж, 1971. — 347 с.

317. Алексеев Л.В. Полоцкая земля. — М., 1966. — 295 с.

318. Алексеев Л.В. Полоцкая земля // Древнерусские княжества X-XIII вв. -М., -1975. -С.202-239

319. Алексеев Л.В. Смоленская земля в IX-XIII вв. — М., 1980. — 261 с.

320. Алексеев Ю.В. Статьи о «вдачестве» (Опыт терминологического анализа древнерусских юридических текстов) // Вспомагательные Исторические Дисциплины. — Т. 9. — Л., -1978. С. 158-165

321. Алексеев Ю.В. Псковская судная грамота и ее время. — Л., 1980. — 242 с.

322. Алешковський М.Х. «Повість временних літ» та її редакції // Український Історичний Журнал [далі: УІЖ]. — 1967. — N 3. С.37-47

323. Алешковский М.Х. Социальные основы формирования территории Новгорода IX-XV вв. // Советская Археология [далі: CA]. — 1979. — N 3. — С. 102-121

324. Аллеш Г. фон, Реннесанс в Италии / Пер. Е.Ю.Григоровича. — М., 1916. — 588 с.

325. Алпатов М.В. Гибель Святополка в легенде и живописи // Труды ОДРЛ — Т.22. — 1966. -С. 18-23

326. Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа XII-XVII вв.- М., 1973. — 284 с.

327. Альшиц Д.Н. Легенда о Всеволоде – полемический отклик XVI в. на «Слово о полку Игореве» // Труды ОДРЛ — Т. 14. — М.-Л., -1958. — С.64-70

328. Алыпиц Д.Н. Обзор русских рукописей XI — XVII вв. в Эрмитажном собрании // Труды Государственной Публичной Библиотеки им. М.Е.Салтыкова-Щедрина [далі: Труды ГИБ], — Т.5 (8). — Л., -1958.-С.167-184

329. Алыпиц Д.Н. Разрядная книга московских государей XIV века (Официальный текст) // Проблемы источниковедения. Т.6. — М., — 1958. — С. 130-151

330. Ангелов Д. История Византии. 4.2. — София, 1963. — 839 с.

331. Андреев В. Очерк деятельности князя Курбского на защиту православия в Литве и на Волыни.-М., 1873. -263с.

332. Андреев В.Ф. О социальном составе новгородского веча // Генезис и развитие феодализма в России. — Л., — 1988. — С.70-80

333. Андрияшев А. Очерк истории Волынской земли до юнца XIV ст. — К., 1887. — 369 с.

334. Андріяшев А. Нарис історії колонізації Київської землі до кінця XV віку // Київ та його околиця в історії і пам’ятках. — К., — 1926. — С.34-89

335. Андріяшев О. Літописне Болохово і болохівські князі // Науковий збірник за рік 1929. Зап. істор. секції УАН [раніш Українського Наукового Т-ва в Києві]. — Т.32. — К., — 1930. — С.20-31

336. Андріяшев А. Нарис історії Переяславської землі до початку XVI віку // Зап. іст.-філ. відділу ВУАН-1931.-КН.26.-С. 1-29

337. Андрусяк М. Історія України. — Прага, 1941.- 176с.

338. Андрусяк М. Останні Романовичі // Науковий збірник УВУ. — Мюнхен. -1948. — С.201-245

339. Андрусяк М. Вибрані проблеми з історії Княжої доби. — Мюнхен, 1951. -198 с.

340. Андрусяк М. Унія з Римом і коронація Данила // Збірник матеріалів з наук, конференції НТШ. -Торонто. — 1954. — С.39-45

341. Анічэнка У.В. Рзшткі аорыста у беларускай пісьменнасці XV-XVI ст. // Уч. зап. Белорус, гос. ун-та. — Минск. -1958. — N 45. — Вып. 1. Труды по языкозн., — С.49-67

342. Антонович В .Б. Исследование о городах Юго-Западной России по актам 1432-1798 // Архив Юго-Западной России. — Ч.5. — Т. 1. — К., -1870. — С.1-90

343. Антонович В.Б. Монографии. Т. 1. — К., 1885, — 450 с.

344. Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине. Исторические сборники. -К., 1983.-287с.

345. Ариньон Ж.-П. Международные отношения Киевской Руси в середине X в. и крещение княгини Ольги // Византийский Временник [далі: ВВ]. — Т. 41. — 1980. — С. 113-. 124

346. Артамонов М.И. История хазар.-Л., 1962.-534с.

347. Арутюнян А.Л., Сафарян С.А. Памятники армянского зодчества. — М., 1951. — 244 с.

348. Архангельский A.C. Борьба с католичеством и западнорусская литература конца XVI -первой половины XVII в. //Чтения ОИДР-1888. -Кн. 1.- Ч.1. -Приложения. -С. 1-166

349. Арциховский A.B. Древнерусские миниатюры как исторический источник — М., 1944. -212с.

350. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти/Пер. с франц. Под. ред. С.В.Оболенской, пред. А.Я.Гуревича. — М., 1992. — 528 с.

351. Астахова А. М. Илья Муромец в русском эпосе//Илья Муромец. -M.-Л., 1958. -С.35-98

352. Багалей Д. История Льва Диякона как источнник для русской истории // Сб. соч. студентов ун-та св. Владимира. — Кн. 1. — Вып. 10. — К, -1880. — С.2-29

353. Багалей Д.И. История Северской земли до половины XIV столетия. — К., 1882. — 364 с.

354. Багалій В.Д. Магдебургзьке право на Лівобічній Україні // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV-XVIII в. — Ч.2. Руська історична бібліотека. — т.24. — Львів, -1904. -165 с.

355. Базилевич К.В. Ярлык Ахмед-хана Ивану III // Вестник МГУ, -1948. -N 16. — С.36-42

356. Бандрівський M., Лукомський Ю., Сулик P. З історії дослідження Успенського собору в Галичі (Відкриття поховання галицького князя Ярослава Осмомисла) // Записки НТШ. — Т. 225. -1993. С.400-405

357. Банионис Е. Бояре Литвы и шляхта Польши в Городле в 1413 г. // Наш радавад. — Ч. 1. -Гродна.-1993.-С. 143-145

358. Бантыш-Каменский Д.Н. Словарь достопамятных людей Российской земли.-СПб., 1847, ч. l, — 570 с.; ч. 2, 574 † 106 с.; ч. 3, 576 с.

359. Бантыш-Каменский H.H. Реестры делам Крымского ханства с 1474 по 1779 гг. -Симферополь, 1893.-434с.

360. Бантыш-Каменский H.H. Дипломатическое собрание дел меж Российским и Польским дворами с самого оных начала по 1700 год // Чтения ОИДР — 1860. Кн. 4;- 1861, Кн. 2;-1862, кн. 4

361. Баранович О. Панське місто за часів Польської держави. Старий Костянтинів. — К., 1928. — 128 с.

362. Барбашев А. Витовт и его политика до Грюнвальдской битвы. -СПб., 1885. -298 с.

363. Барбашев А. Витовт, последние двадцать лет княжения. 1410-1430.-СПб., 1891.-294с.

364. Барвінський Б. Жигимонт Кейстутович, великий князь литовсько-руський (1432-1440). -Жовква, 1905.-169 с.

365. Барсуков А.П. Обзор источников и литературы русского родословия: По поводу книги Н.П.Петрова «История родов русского дворянства». -СПб., 1887. — 396 с.

366. Барсуков А.П. Сведения об Юхотской волости и ее прежних владельцах князьях Юхотских и Мстиславских. — СПб., 1894. — 290 с.

367. Барсуков Н.П. Жизнь и труды П.М.Строева. — СПб., 1878. — 211 с.

368. Барсуков Н.П. Источники русской агиографии. — СПб., 1882. — 238 с.

369. Бартольд В.В. Арабские известия о руссах // Соч., — Т .2. — Ч. 1. — М., -1963. — С.840-856

370. Бартошевич Ю. Князь Курбский на Волыни // Истор. Вестник. -1881.- Сентябрь. -С.65-85

371. Батура Р.К. Борьба Литовского великого княжества против Золотой Орды. От нашествия полчищ Батыя до битвы у Синих вод / Автореф. дис. канд. ист. наук. — Вильнюс, 1972. — 24 с.

372. Батура Р.К., Пашуто В.Т. Культура Великого княжества Литовского // Вопросы Истории [ВИ].-1977. -N 4.- C.l 10-120

373. Батюшков П. Подолия. — СПб., 1891. -243 с.

374. Баумгартен Н. Ярослав Святополкович и его семья // Изв. Русского имп. генеалогического об-ва. — Т. 3. — СПб., -1906. — С.1-32

375. Баумгартен H.A. Прибыслава княгиня Померанская // Летопись историко-родословного об-ва.-Т.2.-М.,-1907.-С.39-48

376. Баумгартен H.A. Первая галицкая династия // Летопись историко-родословного об-ва. — Т. 3.-М.,-1907. -С.1-48

377. Баумгартен H.A. Кунегундаде Орламюнде//Летопись историко-родословного об-ва. — Т. 4. -М.,-1908.-С.15-24.

378. Баумгартен H.A. Основатели второй династии в Галицкой земле // Изв. Русского имп. генеалог, об-ва.-Т. 9.-1909.-С. 1-53.

379. Баумгартен H.A. Евфросиния, княгиня Пинская // Изв. Русского имп. генеалог, об-ва. — Т. 12.-М.,-1912.-С.12-21.

380. Баумгартен H.A. Ода Штаденская, внучатая племянница папы Льва IX — невестка Ярослава Мудрого//Благовест. — Париж. M 930.-N l.-С.95-102

381. Баумгартен H.A. Добронега Владимировна, королева польская, дочь св. Владимира //Благовест. — Париж. — 1930.-N 2-3. — С. 102-109 .

382. Баумгартен H.A. София русская — королева датская, а затем ландграфиня тюрингская //Seminarium Kondakovianum [далі: SK].-Beograd.- 1931. -T. 4.-s.95-104

383. Бахрушин C.B. Княжеское хозяйство XV и первой половины XVI в. // Сборник статей, посвященных В.О.Ключевскому — М., -1909. — С.548-565

384. Бахрушин С.В. Остяцкие и вогульские княжества в XVI-XVII вв. -Л., 1935.-219 с.

385. Бахрушин C.B. Основные моменты истории Крымского ханства// История в школе. — 1936. — Т.3. — С.29-61

386. Бахрушин C.B. К вопросу о крещении Руси // Историк-марксист. — 1937. — N 2. — С. 169-178

387. Бахрушин C.B. Некоторые вопросы истории Киевской Руси // Историк-марксист. — 1937. — N3. — C.170-175

388. Бахрушин C.B. Держава Рюриковичей// Вестник Древней Истории. -1938. — N 2. — С.91-96

389. Бевзо O.A. Феодосии Софонович та його «Кройника»//УІЖ. -1968. — N 8.- С. 101 -104

390. Бейлис В.М. Ал-Масуди о русско-византийских отношениях в 50-х годах X в. // Международные связи России до XVII века. — М., -1961. — С.21-31

391. Белоброва O.A., Богданов А.П. Дашков Андрей Яковлевич — Исследовательские материалы для «Словаря книжников и книжности Древней Руси» //Труды ОДРЛ — Т. 39. -1985. — С.32-35

392. Белов Г. А. Тысяча лет франко-русских отношений// Ист. архив. -1960. — N 6. — С. 173-179

393. Белов Е. Борьба великого князя киевского Святослава Игоревича с императором Иоанном Цимисхием//Журнал Мин. Нар. Прос. [далі: ЖМНП]. — Ч.170.-1873. -Декабрь. — С.298-324

394. Белокуров С.А. Сношения России с Кавказом. Вып.1 (1578-1616). -М., 1889. -580с.

395. Беляев Н.Т. Рорик ютландский и Рюрик Начальной летописи // SK- 3 -1929. — С.215-270

396. Беляева Н.П. Материалы к указателю переводных трудов А.М.Курбского //Древнерусская литература. Источниковедение. -Л., -1984, — С. 115-136

397. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения. Его связь с современными и интеллектуальными движениями/Пер. Н.А.Белоусовой. Общая ред. и пред. В.Н.Гращенкова. — М., 1973. — 485 с.

398. Бердзенишвили Н. Очерк из истории развития феодальных отношений в Грузии (XIII-XVI вв.). — Тбилиси, 1938. — 348 с.

399.Бережков Н. О торговле Руси с Ганзой до конца XV в. — СПб., 1879. — 246 с.

400. Бережков Н.Г. Литовская метрика как исторический источник. Ч. 1.0 первоначальном составе книг Литовской метрики по 1552 год]. — М.-Л., 1946. — 254 с.

401. Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. — М., 1963. — 376с.

402. Бертье-Делагард А.Л. Как Владимир осаждал Корунь // Изв. Отдел. Руского Языка и Словестности [далі: Изв. ОРЯС]. — 1909. — Т. 14. — Кн.1. — С.39-74

403. Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро // Известия Таврической ученой архивной комиссии. -Вып. 55.-Симферополь.- 1918. -С.211-245

404. Бертье-Делагард А.Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Тавриде // Известия Таврической ученой архивной комиссии. -Вып. 57. — Симферополь. -1920. — С. 154-178

405. Бестужев-Рюмин К.Н. О составе русских летописей до конца XIV в. — СПб., 1868. — 348 с.

406. Быков П.Н. Князья Острожские и Волынь.-М., 1915,2-е изд. -Пг., 1917.-241 с.

407. Бычков А.Ф. Разбор сочинения Н.П.Ламбина «Опыт восстановления и объяснения Несторовой летописи»: 1 . «О Свенгелде и угличах» // Отчет о четырнадцатом присуждении наград графа Уварова. — СПб., -1872. — С.89-105

408. Бычкова М.Е. Родословные книги середины XV века // Труды Моск. историко-архивного ин-та. -1961. — Т. 16. История СССР, спец. истор. дисциплины. — С.475-480

409. Бычкова М.Е. Родословные книги XVI-XVII вв. как исторический источник. — М., 1975. -215 с.

410. Бычкова М.Е. Первые родословные росписи литовских князей в России // Общество и государство феодальной России. — М., -1975. — С.34-56

411. Бычкова М.Е. Генеалогия в советской исторической литературе // Вспомагательные Исторические Дисциплины [далі: ВИД]. — Вып.7. — 1976. — С.39-85

412. Бычкова М.Е. Родословие Глинских из Румянцевского собрания // Записки Отдела Рукописей Гос. библ. им. В.И.Ленина [ГРБ]. — Кн. 38. — М., -1977. — С.54-92

413. Бычкова М.Е. Из истории создания родословных росписей конца XVII в. и Бархатной книги //ВИД-Вып. 12.-Л.,-1981.-С.39-64

414. Бычкова М.Е. Состав класса феодалов России в XVI в. — М., 1986. — 220 с.

415. Бибиков М.В. Новые данные Тактикона Икономидиса о Северном Причерноморье и русско-византийских отношениях //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1975. — М., -1976. — С.87-89

416. Бибиков М.В. Источниковедческие проблемы изучения истории кочевников в Нижнем Подунавье в XII в. // Revue Roumaine d’Histoire. -1980. — T. 19, — N l. — P.47-52

417. Бибиков М.В. Сведения Ипатьевской летописи о печенегах и торках в свете данных византийских источников XII в. //Летописи и хроники 1980 г. — М., -1981. — С.27-42

418. Бибиков М.В. Византийские источники по истории Руси, народов Северного Причерноморья и Северного Кавказа (XII-XIII вв.) //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1980 г.-М.,-1982.-С.68-77

419. Благоев Н.П. Царь Борис II // Годишник на Софийския университетъ. Юридический факультет.-Кн.26.-София.-1930.-С.48-109

420. Благоев Н.П. Критиченъ погледъ върху известията на Лъв Дяконъ за българите// Македонски прегледъ. Списане за наука, литература и общественъ животъ. — Година 6. — Кн. 1. — София. -1930. — С.59-93

421. Блок М. Апология истории.-М., 1986.-254с.

422. Блудова А.Д. Сказание о преподобном Феодоре князе Острожском. — СПб., 1871, -186 с.

423. Бобринева С. Сведения источников о женских монастырях Киева и Юго-Западной Руси в XI-XIII вв. // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів. — 1999. -С.39-44

424. Богданова Н.М. О времени взятия Херсона князем Владимиром // ВВ — Т.47. -1986. — С.39-46

425. [Богданович Е.В.] Род князей Баратинских. Ист.очерк Е.В.Богдановича. -1861. -126 с. 426. Богуславский С. А. К литературной истории «Памяти и похвалы князю Владимиру» // Изв. ОРЯС. — Т.29. — 1924. — С. 105-159

427. Бодянский О.М. О поисках моих в Познанской публичной библиотеке // Чтения ОИДР -1846. -N1.-C.265-284

428. Большакова С.А. Папские послания галицкому князю как исторический источник // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., 1975 г. — М., -1976. — С. 122-129

429. Борзаковский B.C. История Тверского княжества. — СПб., 1876. — 271 с.

430. Борщак I. Анна Ярославна, королева Франції//Стара Україна. — Львів.-1923. -т.6. — С.23-35

431. Боряк Г. В. Акти адміністративних межувань кінця XIV — середини XVI ст. і реконструкція адміністративно-територіального поділу українських земель // Історико-географічне вивчення природних і соціально-економічних процесів на Україні. -36. наук, праць. -К.,-1988. -С.79-98

432. Боряк Г.В. Украинские акты Литовской метрики XV — середины XVI ст.: историко-географический аспект // Литовская метрика: Тез. докл. межреспб. науч. конф. — Вильнюс. — 1988. -С.12-15

433. Брайчевський М.Ю. Когда и как возник Киев. -К., 1964. — 196с.

434. Брайчевский М.Ю. Антифеодальное восстание 945 года //Тез. докл. и сообщ. IX сес. симпоз. по аграрной истории Восточной Европы. — Талллин, 1966. — С.76-79

435. Брайчевський М.Ю. К вопросу о правовом содержании первого договора Руси с греками (860-863) // Сов. ежегодник международного права (1982). — М., -1983. — С.56-64

436. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., -1988. — 260 с.

437. Брайчевский М.Ю. Диархическая партийная система в древнерусском городе XII — начала XIII в. //Древняя Русь и Киевская Русь. — К., -1989. — С. 135-140

438. Брайчевський М.Ю. Адміністративна реформа Володимира Святого (Оцінка проблеми за літописною статтею 988 року) // Записки НТШ. — Т.225. — 1993. -С. 147-166

439. Брайчевський М.Ю. Коментар до «Літопису Аскольда» // Книжник. -1993. -NI.- C.31-34

440. Бранденбург H.П. Род князей Мосальских. -1888. — 346 с.

441. Брюсова В.Г. К вопросу о происхождении Владимира Мономаха//- ВВ.-Т.28. — 1968. -С.127-135

442. Брюсова В.Г. Русско-византийские отношения середины XI в. // Вопросы Истории [ВИ]. -1972.-N3.-С.51-62

443. Брянцев П.Д. История Литовского государства с древнейших времен. -Вильно, 1889. — 579 с.

444. Бубнов Н. Сборник писем Герберта как исторический источник 983-997. -СПб., 1889, т.2, отд.1. — 218 с.

445. Буганов В.И. Обзор списков разрядных книг последней четверти XV — начала XVII в. //Проблемы источниковедения. — Т.6. — М., -1958. — С. 152-219

446. Буганов В.И. Разрядная книга Д.М.Пожарского//Записки Отд. рукописей ГБЛ. — Вып. 20. -М.,-1958.-С.90-101.

447. Буганов В.И. Сокращенная редакция Разрядных книг 1559-1605 годов // Археографический ежегодник за 1957 год. — М., -1958. — С.88-101

448. Буганов В.И. «Государев разряд» 1584 г. по списку Библиотеки Академии наук СССР //Труды БАН иФБОН. -Т. 5. — М.-Л., -1961. — С. 167-174

449. Буганов В.И. Сокращенная редакция разрядных книг 1550-1636 гг. // Проблемы источниковедения. -Т.9. — М., -1961. — С.270-279

450. Буганов В.И. Разрядные книги последней четверти XV — начала XVII в. / Отв. ред. М.Н.Тихомиров. — М., 1962. — 264 с.

451. Бугославский Г. Сокращенная литовская летопись начала XVI в. // Смоленская старина. -Смоленск.-1911.-С. 169-194

452. Буркгард Я. Культура Италии в эпоху Возрождения / Перевод С.Бриллианта. — СПб., Т. 1,

1905.-654 с.; Т. 2, 1906.-637с.

453. Бутков П. О браках русских князей с грузинками и ясынями в XII веке // Северный архив. -СПб.,-1825. -т. 4. -С.317-333

454. Бучинський Б. Кілька причинків до часів великого князя Свидригайла // Записки НТШ. — Т. 76.-С.117-142

455. Вайтовіч Н.Т. Баркулабаускі летапіс. — Менск, 1977. — 231 с.

456. Вароді-Штернберг Я. Анастасія Ярославна // Київ. — 1989. — N 2. — С. 154-157

457. Васильевский В.Г. Византия и печенеги // Васильевский В.Г. — Труды. — Т. 1. — СПб., -1908. -С.95-118

458. Васильевский В.Г. К истории 976-986 годов // Васильевский В.Г. — Труды.- Т. 2. — 1909. -С.135-168

459. Вахевич Б. А. Западнорусская летопись по списку Румянцевского музея. — Одесса, 1903. — 206 с.

460. Великий А.Г. Проблема коронації Данила Романовича//Analecta ordinis S.Basilii Magni. -Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C.95-104

461. Великий A. З літопису християнської України. T. 1.-Рим, 1968.-277 с.

462. Величко Г. Політичні і торговельні взаємини Русі і Візантії в X і XI ст. // Записки НТШ. — Т.6. — Кн.2. — 1898. — С. 1-36

463. Веселовский С.Б. Приказный строй управления Московским государством. — К., 1912. — 235 с.

464. Веселовский С.Б. Феодальное землевладение в Северо-Восточной Руси. Т. 1. — М.-Л., -1947. -314с.

465. Веселовский С.Б. Последние уделы в Северо-Восточной Руси//Исторические Записки. -Т. 22.-1947. С.113-117

466. Веселовский С.Б. Реформа 1550 г. и так называемая Тысячная книга // Веселовский С.Б. -Исследования по истории опричнины. — М., -1963. — С.77-91

467. Веселовский С.Б. Исследование по истории класса служилых земле-владельцев. — М., 1969. -583 с.

468. Высоцкий С.А. Граффито XI в. в Софии Киевской // Советская Археология [СА]. -1959. -N 1.-C.273-275

469. Высоцкий С.А. Надписи в Софии Киевской времени княжения Святополка Изяславича //История СССР. — 1960. — N6. — С. 139-146

470. Высоцкий С.А. Древнерусские графффити Софии Киевской // Нумизматика и эпиграфика.

-Т.3. — М., — 1962.-С.147-182

471. Высоцкий С.А. Запись о саркофаге Всеволода Ярославича // СА -1963. — N 4. — С.228-232

472. Висоцький С.О. Граффітіта спорудження Київської Софії//УІЖ -1966. -N 7. — С. 103-106

473. Висоцький С.О. Літопис на стінах Київської Софії // Наука і суспільство. — 1966. — N 2. -С.41-42

474. Высоцкий С.А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIV вв. Вып. 1 / Отв. ред. П.Н.Попов. — К., 1966. -240 с.

475. Висоцький С.О. Про портрет родини Ярослава Мудрого у Софійському соборі у Києві // Вісник Київського університету. — Серія історії та права. — N 8. — 1967. — С.41-45

476. Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской XI-XVII вв. — К., 1976. — 285 с.

477. Висоцький С.О. Про що розповіли давні стіни. — К., 1978, с.75-78

478. Высоцкий С.А. Киевские граффити и «Слово о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве» и его время/Отв. ред. Б.А.Рыбаков. -М., -1985. -С.200-217

479. Высоцкий С.А. Киевские граффити XI-XVII вв. — К., 1985. — 206 с.

480. Висоцький С.О. Декілька зауважень до «Нотаток про давні київські граффіті» // Археологія.

-1998.-N3.-С.130-134

481. Владимирский-Буданов М.Ф. Немецкое право в Польше и Литве // Журнал Министерства Народного Просвещения [далі: ЖМНП]. — 1868. — N 8. — С.467-554; — N 9, — С.720-806; -N 11,- С.519-586;-N 12, -С.772-833

482. Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. — К., 1886. — 344 с.

483. Власьев Г. А. Потомство Рюрика. Материалы для составления родословий. — СПб., 1906, т. 1, в.1. — 565 с.; т. l, B.2. — 544 с.; т. 1, в.З. — 602 с.; Пг., 1918, т. 2, в.1. — 575 с.

484. Власьев Г.А. Происхождение князей Острожских//Зап. имп. генеалог, об-ва. -Т.2. -1906. -С.347-354

485. Власьев Г.А. Князья Острожские и Друцкие// Изв. генеалог, об-ва. -Вып.4. — СПб., -1911.-С. 14-28

486. Водовозов Н.В. Повесть о битве на реке Калке // Уч. зап. Московского гор. пед. ин-та им. В.М.Потемкина. — Т.67. — Вып.6. -1957. — С.59-67

487. [Воейков Ю.] Поколенная роспись или Родословие князей Вадбольских, которое сочинил игумен Ювеналий Воейков. — М., 1792. — 28 с.

488. Воейков Ю. Краткое родословное показание ныне здравствующих дворянских фамилий: Лопухиных, Волынских, Воейковых, Булгаковых, Коробановых, Кропотовых, Казаковых, Макаровых, Приклонских и Сабуровых. — М., 1798. -124 с.

489. Войнар М.М. Корона Данила в правно-політичній структурі Сходу //Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 105-118

490. Войнаровский В.H. Работы Черновицкого музея //Археологические открытия 1983 года. -М.,-1984.-С.24

491. Войнаровский В.Н. Раскопки на северной Буковине//Археологические открытия 1984 года. -М.,-1985.-С.224

492. Войнаровський В.М. Чинбарські комплекси поселення Чорнівка-І на Буковині // Населення Прутсько-Дністровського межиріччя в другій половині першого — на початку другого тисячоліть н.е. -Чернівці. — 1994.-С.11-26

493. Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. — К., 1990. XVIII † 227 с.

494. Войтович Л .В. Волинська земля князівських часів (X-XII ст.) // Проблеми історичної географії України. — Збірник наукових праць.-К., 1991. -С. 10-23

495. Войтович Л. Зоря князя Романа // Літопис Червоної Калини. -1991. — N 2.- С.32-35

496. Войтович Л. Галицький князь Лев Данилович І його потомство // Київ.- 1991. — N 4. -С.157-158

497. Войтович Л. Белзькі князі//Київ.-1991.-N 5.-С. 149-150

498. Войтович Л.В. Болохівські князі // Київ. — 1991. -N 6. — C. 158-159

499. Войтович Л.В. Київські князі з путивльської династії//Київ. -1991. -N 8. -С.149-150

500. Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — К., 1992. -199 с.

501. Войтович Л. Родина князів Корятовичів // Срібна земля. — N 47 (60). — 20.11.1993р. — C. 11

502. Войтович Л. Слідами білих хорватів // Літопис Червоної Калини. — 1992. — N 5-6. — С.2-57

503. Войтович Л. «Дали йому замок Степань…» //Літопис Червоної Калини. -1993. — N 10-12. -С.30-33

504. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI ст. — Львів, 1996. -256с.

505. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI ст. (таблиці). Львів, 1996.-50 табл.

506. Войтович Л. Родина князів Острозьких//Записки НТШ. -Т.231. — 1996. С.355-367

507. Войтович Л. Етапи політичної історії Волині XIV-XV ст. Державність. Васалітет. Інкорпорація//Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. -Т.5. Історичні та філологічні розвідки, присв. 60-річчю акад. Я.Ісаєвича. — Львів. -1998. — С.153-168

508. Войтович Л. «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. — Збірник наук, статей. — Відпов. ред. Л.Войтович. — T. 1. -Львів. -1998. С.49-79

509. Войтович Л. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі //Волино-Подільські археологічні студії. -Т.1. Пам’яті І.К.Свєшнікова (1915-1995).-Львів.-1998. -С.286-295

510. Войтович Л. Князівська верства в Галицькій землі // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Доповіді і повідомлення. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів, -1999. — С.80-86

511. Волкайте-Куликаускене Р.К. Образование литовской народности // Советская Этнография. -1979.-N3.-С.45-98

512. Волконская Е.Г. Род князей Волконских. — СПб., 1900. — 235 с.

513. Воробьев В.М., Дегтярев А.Я. Русское феодальное землевладение от «Смутного времени» до кануна Петровских реформ. — Л., 1986. -198 с.

514. Воронин H.H. Древнее Гродно.-М., 1949.-204с.

515. Воронин Н.И. К характеристике владимирского летописания 1158-1177 гг. // Летописи и хроники. 1976. — М., -1976. — С.26-53

516. Врублевский А. Сведения о Руси, встречающиеся в хронике польского летописца Мартина Галла//Университетские известия. -К.,-1878.-N9.-Прибавления. -С.41-58

517. Гадло A.B. Восточный поход Святослава (К вопросу о начале Тмутараканского княжения) // Проблемы истории феодальной России. — Л., -1971. — С.59-68

518. Гарагуля В.К. Общины «Готии» //Дорогой тысячелетий. — Симферополь. -1965. — С.98-118

519. Гарданов В.К. «Дядьки» Древней Руси // Исторические Записки [ИЗ]. — 1962. — Т.71. -С.236-250

520. Гаркави А.Я. Крымский полуостров до монгольского нашествия в арабской литературе // Труды IV археологического съезда. — Т.2. — Казань. -1891. — С.241-256

521. Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. (Процес складання, редакції і редактори) /Відп.ред. Д.Г.Бандрівський. -К., 1958. — 103с.

522. Генсьорський А.І. Помилкова інтерпретація Длугошем деяких місць тексту Галицько-Волинського літопису // Дослідження і матеріали з української мови — Т. 3. -К., -1960.-С.16-26

523. Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. -К., 1961,- 103с.

524. Генсьорський А.І. З коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинські і галицькі грамоти XIII ст.)//Історичні джерела та їх використання. -К.,:-1969. -Вип.4. -С. 171-184

525. Гильфердинг А.Ф. Неизданное свидетельство современника о Владимире Святом и Болеславе Храбром //Русская беседа. — 1856. — Кн. 1. — С. 178-205

526. Гильфердинг А. История сербов и болгар. Соч., Т. 1.-СПб., 1868.-456с.

527. Глазырина Г.В., Джаксон Т.Н., Мельникова Е.А. Древнескандинавские источники по истории Европейского региона СССР // ВИ -1985. -N 10. — С.36-53

528. Головко А.Б. Древння Русь и Польша в политических взаимоотношениях X — первой трети XIII вв. -К., 1988. -135с.

529. Головко А.Б. Київська Русь на сторінках хроніки В.Кадлубека // УІЖ. — 1993. — N 4-6. -С.27-37

530. Голубев С.Т. По поводу двух сообщений о князе Костянтине Ивановиче Острожском//Труды Киевской Духовной Академии.-1877. -N4. -С.182-191

531. Голубинский Е.Е. Краткий очерк истории православных церквей болгарской, сербской, румынской и молдо-валашской. — М., 1871. — 560 с.

532. Голубовский П.В. История Северской земли до половины XIV столетия. — К., 1881. — 435 с.

533. Голубовский П.В. Об узах и торках//ЖМНП. — 1884. — Июль. — С. 132-174

534. Голубовский П. В. История Смоленской земли до начала XV ст.-К., 1895.-488 с.

535. Гольдберг А. Л. К истории рассказа о потомках Августа и о дарах Мономаха // Труды ОДРЛ. — Т.30. — 1976. — С.204-216

536. Гольдшмидт И. А. Кафа — генуэзская колония в Крыму XIII — первой половине XV в. / Автореф. канд. дисс. — М., 1952. — 29 с.

537. Горбенко С.О. Ярослав Осмомисл. Реконструкція антропологічна та історична. — Львів-Винники, 1996.-218 с.

538. Гордиенко Н.С. Крещение Руси. -Л., 1984. -235с.

539. Гостев А.П. О возникновении удельного Городенского княжества и князьях городенских //Наш радавод.- Ч.1.-Гродна.-1993.-С. 107-109,164-167

540. Готье Ю.В. «Проект о поправлении государственных дел» А.П.Волынского // Дела и дни. -1922. — Кн.3. — С.45-89

541. Гошко Т. Дискусійні питання історіографії магдебурзького права // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. -Доповіді і повідомлення. — Історія. — Ч. 1. — Одеса-Київ-Львів. — 1999. — С. 128-137

542. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат XV-XVIII ст. — К, 1976. — 204 с.

543. Гранстрем Е.Э. Описание русских и славянских пергаменных рукописей // Труды Отдела Рукописей ГПБ. — Л., -1953. — С.63-75

544. Греков Б.Д. «Повесть временных лет» о походе Владимира на Корсунь // Известия Таврического об-ва истории, археологии и этнографии. — 3 (60). — Симферополь. -1929. — С.59-76

545. Греков Б.Д. Очерки по истории феодализма в России // Изв. Гос. акад. Историии Материальной Культуры. — Вып.72. -1934. — С.34-199

546. Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая орда и ее падение. — М.-Л., 1950. — 342 с.

547. Греков Б.Д. Киевская Русь. — К., 1951. — 478 с.

548. Греков БД. Избранные труды, т.2. /Под ред. Л.В.Черепнина и В.Т.Пашуто. — М., 1959. — 624 с.

549. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV-XVI вв. /Отв. ред. И.И.Смирнов. — М., 1963. — 374с.

550. Греков И.Б. Восточная Европаи упадок Золотой Орды. — М., 1975. — 384 с.

551. Гринев H.H. Легенда о призвании варяжских князей // История и культура древнерусского государства. — М., -1989. — С.31-43

552. Грицак П. Київщина по татарському погромі // «Розбудова Держави». — Ч.2-3. — Клівленд. -1954

553. Грицак П. Ще про Київщину після татарського погрому// «Розбудова Держави». — Ч. 17-20. -Клівленд. -1955

554. Грицак П. Галицько-Волинська держава. — Нью-Йорк, 1958. -148 с.

555. Грицкевич А.П. Слуцк. Историко-экономический очерк. 2-е изд. — Минск, 1970. -138 с.

556. Грицкевич А.П. Частновладельческие города Белоруссии в XVI-XVIII вв. // Соц.-экономич. исслед. истории городов. -Минск. -1975. — С.76-118

557. Грицкевич А.П. Задачы беларускай генеалогіі // Наш радавод. — Ч. 1. — Гродна. — 1993. -С.114-116

558. Тройський Й. Нариси історії Белза. — Б. p., -128 с.

559. Грушевский A.C. Из полемической литературы конца XVI века // Изв. ОРЯС. — Т.23. — Кн.2. -1917.-С.231-247

560. Грушевский М.С. К вопросу о Болохове // Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца при Киевском ун-те [Чтения ИОНЛ]. — 1893. — Кн. 7. — Отд. 2. — С.3-11

561. Грушевський М.С. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // Записки НТШ. -Т.41.-1901.-С.1-72

562. Грушевський М. Чи маємо автентичні грамоти кн. Льва? // Записки НТШ. — 1902. — Т.43. -С. 1-22

563. Грушевський М. Еще о грамотах князя Льва Галицкого // Известия ОРЯС. — 1904. — Т.9. -Кн.1. — С.268-283

564. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. -К., 1991.-541с.

565. Грушевський М.С. Історія України-Руси. T. 1.-K., 1991.-648 с.

566. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 2. — К., 1992. — 633 с.

567. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 3. — К., 1993. — 586 с.

568. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 4. — К., 1993. — 535 с.

569. Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т. 5. — К., 1994. — 687 с.

570. Грушевський M.С. Історія України-Руси. T. 6. — К., 1995. — 667 с.

571. Грушевський М. Історія української літератури. T. 2. — К., 1993. — 262 с. [примітки С.К.Росовецького з бібліографією проблеми]

572. Грушевський М. Історія української літератури. Т. 3. — К., 1993. — 285 с.

573.Грушевський М. Історія української літератури. Т. 4, кн. 1. — К., 1994. [примітки С.К.Росовецького з бібліографією проблеми], — 334 с.

574. Грушевський М. Історія української літератури. Т. 5, кн. 1. — К., 1995. — 255 с.

575. Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси XV-XVIII ст. / Післямова, примітки тапокажчики М. Крикуна. — Львів, 1996. — 623 с.

576. Гудзий Н. К. Квопросу о составе «Летописной книги», приписываемой кн. М.М.Катыреву-Ростовскому//Труды ОДРЛ. — Т.14. — М.-Л., -1958. — С.290-297

577. Гудзий H.К. О сочинениях Феодосия Печерского // Проблемы общественнополитической истории России и славянских стран. — Сб. ст. к 70-летию акад. М.Н.Тихомирова. — М., -1963. — С.61-69

578. Гумилев Л.П. Древння Русь и Великая степь. — М., 1989. — 670 с.

579. Гуревич А.Я. Смех в народной культуре средневековья // Вопросы лите-ратуры. -1966. -N6.-С.121-129

580. Гуревич А.Я. О новых проблемах изучения средневековой культуры // Культура и искусство западноевропейского средневековья. — М., -1971. -с. 176-199

581. Гуревич А.Я. К истории гротеска: «верх» и «низ» в средневековой латинской литературе //Изв. АН СССР, сер. лит. иязыка. — Т.34. — 1975. — С.81-103

582. Гуревич А.Я. Мировая культура и современность//Иностранная литература.-1976. -N1. -С.52-95

583. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. — М., 1972; Изд.2. — М., 1984. — 321 с.

584. Гуревич Ф.Д. Древний Новогрудок. — Л., 1981. -157 с.

585. Гуслистий К. Данило Галицький. — Саратов, 1942. -141 с.

586. Гущин О. Вступ Чернігівських Ольговичів у боротьбу за Галицько-Волинську спадщину: трагедія Ігоревичів // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. — Галич, 19-21 серпня 1993 р. — Львів. -1993. — С.95-97

587. Гущин О. Чернігівські Рюриковичі в системі давньоруських міжкнязівських відносин домонгольської доби (Генеалогічний аспект проблеми) // Другий міжнародний конгрес україністів. -Львів, 22-28 серпня 1993 р. -Історія. — Ч.1. — Львів. — 1994. — С.24-27

588. Данилевський В.В. Олександр Невський. — К., 1945. — 68 с.

589. Данилова В.П. Житийные иконы митрополитов Петра и Алексия из Успенского собора в Кремле в связи с русской агиографией//Труды ОДРЛ-Т.23.-1968. -С.198-221

590. Данилович И. Летопись Литвы и Руси. — К., 1827. -167 с.

591. Данилович И. О литовских летописях // ЖМНП -1840. -NIL- C.70-114

592. Данилович В.Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. -К., 1896. -731 с.

593. Даркевич В.П. Произведения западного художественного ремесла в Восточной Европе. -М., 1966.-249с.

594. Даркевич В.П. Путями средневековых мастеров.-М., 1972.-251с.

595. Даркевич В.П. Светское искусство Византии. — М., 1975. — 350 с.

596. Даркевич В.П. Художественный металл Востока. — M., 1976. — 321 с.

597. Даркевич В.П. Аргонавты средневековья. — М., 1976. -199 с.

598. Даркевич В.П. Народная культура средневековья, светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. — М., 1988. — 342 с.

599. Дашкевич Н.П. Княжение Данила Галицкого по русским и иностранным известиям. — К., 1873,- 159с.

600. Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды III Археологического Сьезда в Киеве. -1874.-К., 1876.-Т.2. С. 69-139

601. Дашкевич Н.П. Новейшие домыслы о Болохове и Болоховцах // Университетские известия ун-та св.Владимира — К., — 1884. — N 6. — СЛ55-186

602. Дашкевич Н.П. Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством//Университетские Изв. ун-та св.Владимира. — К., -1884. — N 8. С.35-49

603. Дашкевич Н.П. Заметки по истории Литовско-Русского государства. — М., 1885. — 632 с.

604. Дашкевич Н.П. Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах // Университетские Изв. ун-та св.Владимира. — К., -1899. — Кн.1.-С.56-69

605. Дашкевич Н.П. Грамота князя Ивана Берладника 1134 г. // Сборник статей по истории права, посвященный М.Ф.Владимирскому-Буданову. — К., -1904. — С.74-103

606. Дашкевич Я. Грамота Федора Дмитровича 1062 року (Нарис з української дипломатики) / / Науково-інформаційний бюлетень Архівного Управління УРСР. — К., -1962. — N 4. — С.9-24

607. Дашкевич Я.P. Кам’янець-Подільський у вірменських джерелах XIV-XVI ст. // Архіви України. — 1970. — N 5. — С.57-66

608. Дашкевич Я.Р. Каменец — еще раз // Russia Mediaevalis. — München. -1984. — T.5. — P. l. — S.8-11

609. Дашкевич Я. Грамоты князя Льва Даниловича как исследовательская проблема // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. — Днепропетровск. —1985. — С.133-139

610. Дашкевич Я.Р. О достоверности публикаций материалов Литовской метрики по данным описи Киевского замка 1552 г. // Исследования по истории Литовской метрики. — М., — 1989. — С. 158-184

611. Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчакських джерелах // Україна у минулому. — Вип.1. — Київ-Львів. -1992. — С.7-13

612. Дашкевич Я. Русь і Вірменія. Конфесійні і культурні контакти IX — першої половини XIII ст. //Записки НТШ.-Т.225.-1993.-С.167-184

613. Дворниченко А.И. Русские дореволюционные историки о городском строе великого княжества Литовского // Генезис и развитие феодализма в России / Под ред. И.Я.Фроянова. — Л., -1983. — С. 132-154

614. Дворниченко А.И. О характере социальной борьбы в городских общинах Верхнего Поднепровья и Подвинья в XI-XV вв.// Генезис и развитие феодализма в России / Под ред. И.Я.Фроянова. -Л.,-1985.-С.127-146

615. Дворниченко А.И. Городская община средневековой Руси (к постановке проблемы) //Историческая этнография. -Вып.З, — Л.,-1985. -С.156-163

616. Дворниченко А.И. Бояре западно-руссих земель в XIII-XV вв. // Вестник ЛГУ. — Сер.2. -Вып.2.-1986.-С.56-89

617. Дворниченко А.И. Князь Свидригайло и западнорусские городские общины // Генезис и развитие феодализма в России / Под. ред. И.Я.Фроянова, -Л. ,-1988. -С. 146-154

618. Дворниченко А.И. Русские земли Великого Княжества Литовского. Очерки истории общины, государственности (до начала XVI в.). — СПб., 1993. — 289 с.

619. Де Витте Е.И. Комментарии к древним помяникам Киево-Печерской Лавры и Киево-Златоверхого Михайловского монастыря//Чтения ИОНЛ — К., -1910. — Кн.21. — С.56-98; — Кн. 22. — С.48-95; — Кн. 23. — С.101-158; — Кн. 24. — С.51-102; — Кн. 25. — С.65-128

620. Державин Н.С. История Болгарии. Т.1. — М.Л., 1945, — С.196-248; Т.2. — М., 1946, — С. 14-28

621. Державина O.A. К истории создания «Летописной книги», приписываемой кн. Катыреву-Ростовскому //Уч. зап. Моск. гос. пед. ин-та. — Т.48. — В.5.-1955. -С.29-45

622. Джаксон Т.Н. Исландские королевские саги как источник по истории Древней Руси и ее соседей X-XIII вв. //Древнейшие государства на территории СССР. 1988-1989.- М, -1991. — С.5-169

623. Димыич Я.Н., Кучинко М.М., Сміян П.К. Історія Волині. З найдавніших часів до наших днів.-Львів, 1988. -238с.

624. Длугопольський А. Вишневец и его князья // Вестник Западной России. -1868. — Кн.6-8. -С.54-92

625. Дмитриев Л.А. История первого издания «Слова о полку Игореве». Материалы и исследования / Отв. ред. Д.С.Лихачев. — М.-Л., 1960. — 380 с. [фотокопія першого видання — с.77-132, древньоруський текст — с.257-266]

626. Дмитриев Л .А. Житийные повести русского севера как памятники литературы XII-XVII вв. Эволюция жанра легендарно-биографических сказаний. -Л., 1973. -211 с.

627. Дмитриева Л.А. Роль и значение митрополита Киприана в истотории древнерусской литературы//Труды ОДРЛ. -Т.19.- 1964. -С.215-254

628. Дмитриева Р.П. Сказание о князьях владимирских. -М. -Л., 1955.- 198с.

629. Дмитриева Р.П. К истории создания «Сказания о князьях владимирских» // Труды ОДРЛ. -Т.П.-1961.-С.78-93

630. Дмитриева Р.П. Библиография русского летописания/Отв. ред. Я.С.Лурье. — М.-Л., 1962. -356 с.

631. Дмитриева Р.П. Волоколамские четьи сборники XVI в. // Труды ОДРЛ. -Т.28. — Л., -1974. -С.205-212

632. Дмитриева Р.П. О текстологической зависимости между разными видами рассказов о потомках Августа и о дарах Мономаха // Труды ОДРЛ. — Т.30. -1976. — С.217-230

633. Добродомов И.Г. Тьмуторокань и Тамань //Рус. речь. -1973. — N 5. — С. 130-133

634. Довнар-Запольский М.В. Очерк истории кривичской и дреговичской земель до начала XIII в.-К., 1891.-369 с.

635. Довнар-Запольский М.В. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. Договоры 1366 г.-К., 1896.-374 с.

636. Довнар-Запольский М.В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. -К., 1901.-579 с.

637. Довнар-Запольский М.В. Баркулабовкая летопись.-К., 1908. — 124с.

638. Довнар-Запольский М.В. Русская история в очерках и статьях, т. 1. — М., 1909. — 468 с.

639. Довнар-Запольский М.В. История русского народного хозяйства. — К., 1911. -327 с.

640. Долгоруков П. Сказание о.роде князей Долгоруковых. — СПб., 1840. — 240 с.

641. Долгоруков П.В. Российский родословный сборник. -СПб.,ч.1,1840. -707 с.; ч. 2,1841.-769 с.

642. Долгоруков П.В. Российская родословная книга. — СПб., т. 1,1854, — 814 с.; т.2,1857. — 788 с. 642А. Домбровский О., Михеева О. Столица феодоритов. — Симферополь, 1973.-89 с.

643. Донской Д. Справочник по генеалогии Рюриковичей. Donskoi Dimitri. Genealogie der Rurikides / Под ред. проф. Рейнского ун-та князя Д.М.Шаховского. Середина IX — начало XIV вв. -Rennes. 1991. — 368 с. [Донской Д.В. Генеалогия Рюриковичей XI-XV вв. (Исследования и материалы). — М., 1998 (машинопись)]

644. Дорн Б. Каспий. О походах древних русских в Табаристан, с дополнительными сведениями о других набегах их на побережье Каспийского моря. — СПб., 1875. — 295 с.

645. Дорошенко Д. Нарис історії У країни. T.l. — Мюнхен, 1966. -229 с.

646. Драганов П.Д. Библиография учено-литературных трудов В.И.Ламанского и материалов для его биографии // Новый сборник статей по славяноведению сост. и изд. учениками В.И.Ламанского. -СПб.,-1905.-С.10-21

647. Дремина Г.А. Центральный государственный архив древних актов СССР (к истории образования архива)//Труды оск. историко-архивного ин-та. -1958. — Т. 11.-С.297-363

648. Дринов М. Д. Съчинения. т. 1. — София, 1909. — 548 с.

649. Дружинин В. Г. Поморские палеографы начала XVIII столетия. — Петроград, 1921. — 265 с.

650. Дубенцов Б.И. «Повесть о Плаве» в «Летописце княжения Тверского» //Труды ОДРЛ. -Т.14. — М.-Л., -1958. — С.176-182

651. Дубенцов Б.И. Труд о ярославских рукописях// История СССР. -1958. — N 6. — С. 183-185

652. Думин C.B. Татарские царевичи в Великом княжестве Литовском (XV-XVI вв.) //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. 1987г.-М.,- 1988.-С.106-113

653. Дьяконов М.А. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. — М., 1910. -584с.

654. Дьячан В. Участие народа в верховной власти в славянских государствах до изменения их устройства в XIV и XV вв. — М., 1882. — 431 с.

655. Экземплярский A.B. Угличские владетельные князья. — Ярославль, 1887. 127 с.

656. Экземплярский A.B. Ярославские владетельные князья. — Ярославль, 1887.-142 с.

657. Экземплярский A.B. Владетельные князья Белоозерские. — Ярославль, 1888.-129 с.

658. Экземплярский A.B. Ростовские владетельные князья. — Ярославль, 1888.-142 с.

659. Экземплярский A.B. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период с 1238 по 1505 г. T.l.-СПб., 1889.-412С.

660. Экземплярский A.B. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период с 1238 по 1505 г. Т.2. -СПб., 1891.-439 с.

661. Эммаусский A.B. Летописные известия о первом нашествии монголо-татар на Восточную Европу//Уч. зап. Кировского пед. ин-та. -1958. — Вып. 17. -Т.71. -Фак. ист.-филолог., — С.59-109

662. Евгений, митрополит. Описание Киевско-Софийского собора и киевской иерархии. — К., 1825.-299 с.

663. Евгений [митрополит]. История княжества Псковского. — К., 1931, ч. 1. — 232 с.; ч. 2. — 211 с.; ч. 3. — 248 с.

663А. Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды в XIII-XIV вв. М., 1985. — 278 с.

664. [Екатерина II] Записки касательно российской истории. ч.5. Родословник князей великих и удельных рода Рюрика. — СПб., 1793. — 277 с.

665. Еремин И.П. К истории общественной мысли на Украине второй пол. XVII в. // Труды ОДРЛ.-Т.Ю.-1954. -С.123-158

666. Еремин И.П. Волынская летопись 1289-1299 гг. как памятник литературы Древней Руси // Труды ОДРЛ.-Т.13.-1957. -С.102-117

667. Еремин И.П. Литература Древней Руси. (Этюды и характеристики). Отв. ред. Д.С.Лихачев. -М.-Л., 1966.-264с.

668. Еремян С.Т. Юрий Боголюбский по армянским и грузинским источникам // Науч. труды Ереван, гос. ун-та. — Т.23. -1946. — С. 389-421

669. Єфименко А.Я. История украинского народа. — К., 1990. — 512 с.

670. Єфименко П.П., Богусевич В. А. Кріпость Ярослава Мудрого в Києві // Вісн. АН УРСР. -Ч.12.-1952. -С.34-39

671. Ждан М. Перший напад татар на Україну//Визвольний шлях. -Лондон. -1961. — Ч.7,8,9

672. Ждан М. Україна і Золота Орда // Український Історик. -1964. — Ч.2-3. — С.59-98

673. Ждан М. Другий напад татарів на Україну // Визвольний шлях. -Лондон. -1965. — 4.6

674. Ждан М. Битва над Калкою і другий напад татар на Україну та його наслідки в світлі «Історії України-Руси» М.Грушевського//Український Історик. — 1966. — Ч.1-2. — С.121-136

675. Ждан M. До питання про залежність Галицько-Волинської Руси від Золотої Орди //Український Історик. — Ч.1-2. — 1967. — С.34-65; 4.1-4 (17-20). — 1968. — С.69-81

676. Жданов И.Н. Слово о законе и благодати и Похвала кагану Владимиру// Соч. И.Н.Жданова. -Т.1. -СПб.,-1904. -С. 1-30

677. Житецкий П.И. О пересопницкой рукописи // Труды третьего Археологического съезда. -Т.2. -К..-1878.-С.221-230

678. Жолтовський П.М. Художні лиття на Україні XIV-XVIII ст. -К., 1973. -244с.

679. Завадская C.B. О значении термина «княж тиун» в XI-XIII вв. //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед., 1975 г. — М., -1976. — С.157-168

680. Завадская C.B. «Болярин» — «боярин» в древнерусских письменных источниках // там же, -1985 г. -М., -1986. -С.89-94

681. Завадская C.B. К вопросу о «старейшинах» в древнерусских источниках XI-XIII вв. // там же, — 1987 г. — М., -1988. — С.36-42

682. Завитневич В. Владимир Святой как политический деятель. -К., 1883. — 127с.

683. Завитневич В. О месте и времени крещения св.Владимира и о годе крещения киевлян //Тр. Киевской Духовной Академии. -1888. -Январь. -С.135-149

683А. Задорожній О. Чернігівські князі XIII-XIV ст. за патріаршим синодиком // Сіверянський літопис. -1999. -NI.- C.8-11

684. Заїкін В. Християнство на Україні за часів князя Ярополка І (969-979) // Зап. чину Василя Великого. — Жовква. — Т.З. — 1928. — Ч. 1-2. — С. 1-39; -4.3-4. — С.377-402

685. Заїкін В. Апостол слов’ян св.Адальберт на Русі // Поступ. -10. — N 11-12. — Львів. -1930. -С.222-234.

686. Зайцев А.К. Черниговское княжество // Древнерусские княжества X-XIII вв. — M., -1975. -С.57-117

687. Захаров В.А. К вопросу о подлинности Тмутараканского камня // История СССР. -1969. -N5.-C.211-213

688. Захаров В.А. Тмутаракань и «Слово о полку Игореве» // «Слово о полку Игореве». Комплексные исследования / Отв. ред. А.Н.Робинсон. — М., -1988. — С.203-221

689. Захарчишина П. Писарі і архівісти земських та гродських канцелярій на західноукраїнських землях в XV-XVIII ст. // Архіви України. -1969. — N 1. — C. 15-26

690. Заходер Б.Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Т.2. — М., 1967. — 378 с.

691. Зевакин Е.С., Пенчко П. А. Из истории социальных отношений в генуэзских колониях в Северном Причерноморье в XV в.//Истор. зап. — Вып. 7.- 1940. -С.78-94

692. Зиборов В.К. Киевские граффити и датиа смерти Ярослава Мудрого (источниковедческий анализ) // Генезис и развитие феодализма в России. — Л., -1988. — С.80-93

693. Зимин А. А. О хронологии духовных и договорных грамот великих и удельных князей XIV-

XV вв. //Пробл. источниковедения. — Вып.6. — М., -1958. -С.158-192

694. Зимин A.A. Состав Боярской Думы в XV-XVI вв. // Археографический Ежегодник за 1957 г. -М.,-1958.-С. 174-211

695. Зимин A.A. Русские летописи и хронографы конца XV-XVI вв. / Отв.ред. А.Ц.Мерзон. -М., I960.-36с.

696. Зимин A.A. Реформы Ивана Грозного.-М., 1960.-511 с.

697. Зимин A.A. Список наместников Русского государства первой половины XVI в. //Археографический Ежегодник за 1960г. -М., -1962. -С. 156-171

698. Зимин A.A. Опричнина Ивана Грозного. — М., 1964. — 289 с.

699. Зимин A.A. Две редакции «Задонщины» // Труды Моск. историко-архивного ин-та. — Т.24. -Вып.2. — Вопросы источниковедения истории СССР. — М., -1966. — С.17-54

700. Зимин A.A. Из истории феодального землевладения в Волоцком удельном княжестве //Культура Древней Руси. — М., -1966. — С.71-78

701. Зимин A.A. Когда было написано «Слово»? // Вопросы литературы. -1967. — N 3. — С. 135-152

702. Зимин A.A. События 1499 г. и борьба политических группировок при дворе Ивана III // Новое о прошлом нашей страны. Памяти М.Н.Тихомирова. — М., -1967. — С.91-103

703. Зимин A.A. Источники по истории местничества в XV — первой трети XVI в. //Археографический Ежегодник за 1968г.-М.,-1970.-С.59-98

704. Зимин A.A. Холопы на Руси (с древнейших времен до конца XV в.). — М., 1973. — 469 с.

705. Зимин A.A. Феодальная знать Тверского и Рязанского великих княжеств и московское боярство конца XV — первой трети XVI в. // История СССР. — 1973. — N 3. — С.45-69

706. Зимин A.A. Дмитровский удел и удельный двор во второй половине XV — первой трети

XVI в. // ВИД — Вып.5. — 1973. — С.79-108

707. Зимин A.A. Служилые князья в русском государстве конца XV — первой трети XVI в. //Дворянство и крепостной строй России XVI-XVIII вв. — М., -1975. — С. 138-154

708. Зимин A.A. Суздальские и ростовские князья во второй половине XV — первой трети XVI в. // ВИД — Вып.7. — 1976. — С.51-76

709. Зимин A.A. Княжеская знать и формирование Боярской думы во второй половине XV -первой трети XVI в. // ИЗ — Т. 109. — 1979. — С.59-127

710. Зимин A.A. Дворцовая тетрадь 50-х XVI в. и формирование состава Боярской думы и дворцовых учреждений // ВИД — Т. 1981. — С.79-137

711. Зимин A.A. Формирование боярской аристократии в России во второй половине XV — первой трети XVI ст. — М., 1988. — 347 с.

712. Златарски В.Н. История на Българската държава презъ средните векове. т. 1. Първо Българско царство. 4.2. — София, 1927. — 670 с.

713. Знойко Н. О посольстве Калокира в Киев // ЖМНП — Новая серия. — Ч. 3. -1907. — Апрель. -С.107-131.

714. Зотов Р.В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о черниговском княжестве в татарское время. -СПб., 1892. — 316с.

715. Зубрицкий Д.И. Критико-историческая повесть временных лет Червонной или Галицкой Руси. — М., 1845. [переклад О.Бодянського] — 246 с.

716. Зубрицкий Д.И. Летопись Львовского Ставропигиального братства // ЖМНП -1849. — N 4. -C.123-156;-N5.-C.98-125;-N6.-C.89-121;-1850.-N5.-C.77-98;-N6.-C.85-105;-N7.-C.81-109

717. Зубрицкий Д.И. История древнего Галичско-Русского княжества. Ч. 1 (с приложением родословной картины). — Львов. -1852. — С. 19-108; -Ч.2. -Львів, 1853. — 368 с.; Ч.З, Лв., 1855. — 370 с.

718. Зубрицкий Д.И. История Галицко-Владимирской Руси. -Львів, 1863. — 365 с.

719. Івакін Г.Ю. Київ у другій половині XIII ст. // Старожитності Русі-України. — К., -1994. -С.237-242.

720. Иванишев Н.Д. Жизнь князя Курбского в Литве и на Волыни. — К., 1849. Т. 1. — 268 с.; Т.2. -287 с.

721. Иванов П.А. Несколько слов по поводу сочинения А.Лонгинова «Князь Федор-Любарт Ольгердович»//Чтения ИОНЛ. — Т.8. — 1894. — С.287-324

722. Иванов П.А. Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV в. -Одесса, 1895.-449с.

723. Иванов С. А. Византийско-болгарские отношения в 966-969 гг// ВВ. — Т.42. -1981. — С.88-100

724. Иванов С. А. Полемическая направленность «Истории» Льва Диякона // ВВ — 43. -1982. -С.74-80

725. Иконников В.С. Максим Грек и его время. Ист. исслед.-К., 1915.-640с.

726. Иловайский Д. История Рязанского княжества. — М., 1858. — 569 с.

727. Иловайский Д.И. Вероятное происхождение Ольги // Иловайский Д.И. Истор. соч. — Т.2. -М.,-1886.-С.32-51.

728. Иловайский Д. История России. T. 1.-M., 1906.-436с. ,

729. Ильин A.A. Топография кладов древних русских монет X-XI вв. и монет удельного периода //Труды нумизматической комиссии.-Т.5.-Л.,-1924. -С.55-78

730. Ильин A.A. Классификация русских удельных монет. Вып. 1. — Л., 1940. — 231 с.

731. Ильин M .А. Тверская литература XV в. как исторический источник // Труды Ист.-арх. ин-та.-Т.3.-М.,-1947.-С.22-30 ‘.

732. Ильин Н.И. Летописная статья 6523 года и ее источник. Опыт анализа. М., 1957. — 230 с.

733. Ильинский А.Г, К вопросу о происхождении названия Белая Русь // Slavia. — Praha, -1927. – Zes.2/3. — S.388-393

734. Інкін В.Ф. Чи є історична основа в фальсифікатах грамот князя Льва Даниловича? // Вісник Львівського університету. -1988. — Вип.24. — С.60-68

735. Иоаннисян О. Центрические постройки в галицком зодчестве XII в. // Краткие Сообщения Ин-та Археологии АН СССР. — Вып. 172. -1981. -С.39-46

736. Исаевич Я .Д. Гродские и земские акты — важнейший источник по аграрной истории Речи Посполитой XVI-XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. -1961. — Рига. -1963. -С.189-197

737. Ісаєвич Я.Д. До питання про розселення східнослов’янських племен у X ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1964. — N 6. — C.84-87

738. Ісаєвич Я.Д. Історична географія Угорщини та суміжних країв XI-XIV ст. // Архіви України. — 1967. — N 2. — С.71-74

739. Ісаєвич Я.Д. Дослідження джерел про Польщу та її взаємини з сусідніми народами в X-XIII ст. // Архіви Архіви. — 1967,- N 2. — С.77-78

740. Ісаєвич Я.Д. Джерела про західні межі української етнічної території в період феодалізму // УІЖ — 1968. — N 12. — С.78-84

741. Ісаєвич Я.Д. Загарбання земель Галицько-Волинського князівства іноземними державами //Торжество історичної справедливості. -Львів. — 1968. — С. 81-91

742. Исаевич Я.Д. О происхождении названий Нервен, Червенские города, Червонная Русь // Доклады и сообщения Львовского отдела Географического общества УССР за 1966 год. — Львов. -1969.-С.135-138

743. Ісаєвич Я.Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. — Вип.6. — К., -1971. — С.83-100

744. Ісаєвич Я.Д. Територія і населення «Червенських градів» (X-XIII ст.) // Український історико-географічний збірник. — Вип.1, — К., -1971. — С.71-83

745. Исаевич Я.Д. «Грады Червенские» и Перемышльская земля в политических взаимоотношениях между восточными славянами (конец IX — начало XI в.) // Исследования по истории славян и балканских народов. Эпоха средневековья. Киевская Русь и ее славянские соседи. — М., — 1972. — С. 107-124.

746. Исаевич Я.Д. Культура Галицко-Волынской Руси // ВИ -1973. — N1. — С.92-107

747. Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне в IX-X вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей.-М.,-1981.-С.156-170

748. Исаевич Я.Д. Древнепольская народность и ее этническое самосознание // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья.-М.,-1982.-С.144-166

749. Исаевич Я .Д. «Королевство Галиции и Володимирии» и «Королевства Руси» // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1985 г. — М., -1987. — С.62-63

750. Ісаєвич Я.Д. Україна і Литва: сторінки взаємин // Жовтень. -1987. — N 8.- С. 123-127

751. Исаевич Я.Д. Галицко-Волынское княжество в конце XIII — начале XIV в. // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1987 г. -М.,-1989. -С.71-77

752. Исаевич Я.Д. Этническое самосознание польской народности в XII-XIV вв. // Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху зрелого феодализма. — М., -1989. — С.256-280

753. Ісаєвич Я.Д. Червенські гради // Волинь. — N 1. — 1991. — С. 15-20

754. Ісаєвич Я.Д. Дві династії // Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — К., 1992. — С.3

755. Ісаєвич Я. Княжа доба (1. Українські землі в XI-XII ст.; 2. Князівства на території України у XII ст. і їх політика) II Щит народа. — Львів. -1992, 2.06,4.06,6.06

756. Ісаєвич Я.Д. Українська культура в середньовіччі і на світанку нової доби // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. -Вип. 1. — К., ? 1992. — С.З 1 -48

757. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава// Історія України: нове бачення. — Т. 1. — К., ?1995. ?С.95-112

758. Ісаєвич Я. Українські землі у XII-XIV ст. // Історія України / Керівник авт. колективу Ю.Зайцев. — Львів. — 1996. — С.71-84

759. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава.-Львів, 1999.-38с.

760. Исследования «Слова о полку Игореве» / Отв. ред. Д.С.Лихачев. — Л., 1986. — 295 с.

761. История артиллерии от ее происхождения до 1822 год, соч. Деккером. / Пер. с нем. С.Маркевич. Т. 1.?СПб., 1833.-598 с.

762.ИсторияСССР.т.1,-М.,1966,-810с.

763. Истрин В.M. Один только перевод Псевдокаллисфена, а древнеболгарская энциклопедия X в. -мнимая//ВВ-Т.10. — Вып.1.- 1903.- С.1-30

764. Истрин В.М. Хроника Георгия Арматола в древнем славянорусском переводе. Т.2. ? Петроград, 1922. — 450 с.

765. Истрин В.М, Договоры русских с греками X в. // Известия ОРЯС. — Т.29. — Л., ? 1924. -С.386-387

766. Истрин В.М. Замечания о начале русского летописания. По поводу исследований А.А.Шахматова.-Л., 1924.-256 с.

767. Кабардино-русские отношения в XVI-XVIII вв. Т. 1. — М., 1957. — 368 с.

768. Казакова H.A. Вассиан Патрикеев и его сочинения. — Л., 1960. — 217 с.

769. Калинина Т.М. Волжская Булгария и Дунайская Болгария в трудах средневековых арабо-персидских географов // Проблемы социально-экономической и политической истории СССР. — Тезисы докладов. — М., -1975. — С. 155-157

770. Калинина Т.М. Сведения Ибн Хаукаля о походах Руси времени Святослава // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1975. — М., -1976. — С.90-98

771. Калинина Т.М. Древняя Русь и страны Востока в X в. (Средневековые арабо-персидские источники о Руси). АКД. — М., -1976. — С.21-25

772.КаменцеваЕ.И.Русскаяхронология/Отв.ред.А.А.Зимин.-М., 1960.-85с.

773. Камінський I. Корона Данила в правно-політичній структурі Заходу // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc.1-2. — Romae. — 1954. — C.l 19-125

774. Карамзин Г.Б. Битва при Грюнвальде. — Л., 1961. -121 с.

775. Карамзин Н.М. История государства Российского. Т. 1. — М., 1990. — 640 с.

776. Карамзин Н.М. История государства Российского. Т.2-3. — М., 1991. — 832 с.

777. Карамзин Н.М. История государства Российского. Кн.4 (Ключ П.Строева). — СПб., 1844 -М., 1988.-586 с.

778. Карасев A.B., Оськин Г.И.Дмитрий Донской.-М., 1950. -54с.

779. Каргер М.К. Портреты Ярослава Мудрого и его семьи в Киевской Софии // Уч. зап. Ленинградского ун-та. — N 160. — Вып.20. — 1954. — С. 175-178

780. Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города, т. 1 / Отв.ред. А. Л.Монгайт. — М.-Л., 1958. — 580 с. [с. 11 -22,115-116 по літописах, с.447 київські рукописи, с.508-514 літопис про облогу 1240 р. в світлі археологічних матеріалів]

781. Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства/Пер. с итал. Вступ, статья В.И.Уколовой. -М., 1987.-384с.

782. Карев Д.В. Отечественная генеалогия (Вехи пройденного пути) // Наш радавод. — Ч.2. -Гродна.-1993.-С.72-79

783. Карышковский П.О. Русско-болгарские отношения во время балканских войн Святослава //BH-1951.-N8.-C.53-61

784. Карышковский П.О. К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // Кр. сообщ. ин-та славяноведения. -9. — 1952. — С.53-61

785. Каришковський П.О. Балканські походи Русі при Святославі у пізньому руському та слов’янському літописанні // Праці Одеського ун-ту. — Одеса. -1962. — T. 152. — Серія істор. наук. — В.9. -С.105-112.

786. Каришковський П.О. «Повесть временных лет» про балканські походи Русі при князі Святославі//там же, С.96-104

787. Карпов А. Владимир Святой. — M., 1997. — 446 с.

788. Карпов С.П. Итальянские морские республики и Южное Причерноморье в XIII-XV вв.: проблема торговли. — М., 1990. — 335 с.

789. Карпов С.П. Маршруты черноморской навигации венецианских галей «линии» в XIV-XV вв.//Византия. Средземноморье. Славянский мир. — М., -1991. -С.82-97

790. Карпов С.П. Документы по истории венецианской фактории Тана во второй половине XIV в. //Причерноморье в средние века. -М.,-1991. -С. 191-216.

791. Кашкин Н.И. Родословные разведки. Т. 1. — СПб., 1912. — 456 с.

792. Квашнин-Самарин Н. По поводу Любецкого синодика//Чтения ОИДР — М., 1874. — С.219-284

793. Квашнин-Самарин Н.Д. Исследование об истории княжеств Ржевского и Фоминского. -Тверь, 1887.-421с.

794. Кеннеди-Гримстед П. Неизвестная подокументная опись Русской метрики ( 1569-1673) из собрания ЦГАДА СССР // Исследования по истории Литовской метрики. — М., -1989. — С. 118-137

795. Кеннеді-Грімстед П. Руська метрика: Книги польської Коронної канцелярії для українських земель // УІЖ — 1989. — N 5. — С.52-62

796. Kennen П.И. Крымский сборник. — СПб., 1837. — 390 с.

797. Кизилов Ю.А. Земли и княжества Северо-Восточной Руси в период феодальной раздробленности XII-XV вв. — Ульяновск, 1982. — 348 с.

798. Кізмік О.Д. Іван Петрович Крип’якевич. Бібліографічний покажчик. — Львів, 1966. -156 с.

799. Кирпичников А.И. К литературной истории русских летописных сказаний // Известия ОРЯС. -1897.-Т.2.-Кн.1.-С.54-59

800. Кирпичников А.Н. Военное дело на Руси. — Л., 1976. -109 — XXX с.

801. Кирпичников А.Н., Лебедев Г.С., Булкин В.А., Дубов И.В., Назаренко В.А. Русско-скандинавские связи эпохи образования Киевского государства на современном этапе археологического изучения// Кр. соооб. ин-та археологии. — 160. -1980. — С.24-38

802. Кирпичников А.Н. Куликовская битва.-Л., 1980.- 124с.

803. Кирпичников А.Н. К оценкам военного дела средневековой Руси //Древние славяне и Киевская Русь. — К., -1989. — С. 141-149

804. Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли. — Одесса, 1912. — 389 с.

805. Клосс Б.М. Никоновский свод и русские летописи XVI-XVII веков. — М., 1980. — 310 с.

806. Клосс Б.М., Корецкий В.И. В.Н.Татищев и начало изучения русских летописей // Летописи и хроники. — Сб. ст. -1980 г. — М., -1981. — С.5-13

807. Ключевский В.О. Древнерусские жития как исторический источник. — М., 1871. -143 с. ; , 808. Ключевский В.О. Боярская Дума древней Руси. Изд. 5. — Петроград, 1919. -189 с.

809. Ключевский В.О. Сочинения. Т.6. — М., 1989. — 476 с.

810. Книш Я. Внутрішня політика Святослава Ігоревича // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ у Львові (лютий 1992 р. -жовтень 1993р.).-Львів. -1994. -С.9-13

811. Книш Я. Чи віднайдеться Буський літопис? // Літопис Червоної Калини. — 1994. — N 4-6. -С.15-16

812. Книш Я. Проблеми хронології перших київських князів // Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні. — Вип.2 (1995-1997). — Львів. -1999. — С.205-215

813. Князь Федор Острожский // Виленский вестник. — 1870. — С.35-38

814. Князья Ружинские // Киевская старина. — 1882. — 11. — Апрель. — С. 59-84

815. Кобеко Д .Ф. О разработке генеалогических данных в смысле пособия для русской археологии // Зап. Рус. археолог, об-ва. — СПб., -1897. — Т.2. -Вып.З. — С.74-92

816. Кобеко Д.Ф. Дополнительная заметка о разработке генеалогических данных в смысле пособия для русской археологии//там же, -СПб., -1898. -Т.3. Вып.2. -С.62-79

817. Кобрин В.Б. Состав опричного двора Ивана Грозного//Археографический Ежегодник за 1959г.-М.,-1960.-С.60-67

818. Кобрин В.Б. К вопросу о репрезентативности источников по истории феодального землевладения в Русском государстве XV-XVI вв // Источниковедение отечественной историии. — Вып. 1. -М., -1973. -С.171-186

819. Кобрин В.Б. Землевладельческие права княжат в XV — первой трети XVI в. и процесс централизации России // История СССР. -1981. — N 4. — С.38-56

820. Кобрин В.Б. Опыт изучения семейной генеалогии (Протопоповы — Мезецкие — Пронские) // ВИД — Вып. 14. — 1983. — С. 159-173

821. Кобрин В.Б. Власть и собственность в средневековой России (XV-XVI вв.). — М., 1985. — 278 с.

822. Кобрин В.Б. Иван Грозный. — М., 1989. -189 с.

823. Ковалевская В.Б. Кавказ и аланы. — М., 1984. -193 с.

824. Ковалевский П.И. Одаренные безумием. — К., 1994. — 302 с.

825. Коваленко В. Чернігово-Сіверська і Галицько-Волинська землі у XII-XIII ст. (До питання про перші осередки української державності) // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28 серпня 1993 р. — Історія. -4.1. — Львів. — 1994. — С.20-24

826. Коваленко В. Київська Русь доби політичної роздрібленості: пошук нової концепції //Четвертий міжнародний конгрес україністів.-Одеса, 26-29 серпня 1999 р.-Історія. — Ч.1. -1999. -С.59-66

827. Ковальский Н.П. Известия по истории и географии Украины XVI в. в «Хронике Сарматии Европейской» Александра Гваньини // Некоторые проблемы отечественой историографии и источниковедения». — Днепропетровск. -1972. — С. 108-115

828. Ковальский Н.П. Источниковедение истории Украины XVI — первой половины XVII в. -Днепропетровск. Ч.1-4,1977-1979. — 390с.

829. Ковальский Н.П. Документальные коллекции Радзиминського и Оссолинського как источник по истории Волыни XV-XVIII вв. // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения. -Днепропетровск. -1978. — С.25-34

830. Ковальский Н.П. Источники по истории Украины XVI-XVII вв. в Литовской метрике и фондах приказов ЦГ АДА.-Днепропетровск, 1979. — 73 с.

831. Ковальский Н.П. Источники по социально-экономической истории Украины (XVI — первая пол. XVII века). — Днепропетровск, 1982. — 69 с.

832. Ковальский Н.П. Вопросы изучения и использования Литовской метрики как важнейшего комплекса источников по социально-экономической и политической истории Украины XVI-XVII вв. // Литовская метрика: Тез. докл. межреспб. науч. конф. — Вильнюс. -1988. — С.7-9

833. Козак С. Християнізація Київської Русі і питання кирило-мефодіївської традиції // Варшавські українознавчі записки. — 3.1. — Варшава. -1989. — С.4-24

834. Козловский И.П. Тмутаракань и Таматарха-Матарха-Тамань // Изв. Таврического об-ва истории, археологии и этнографии.-Т.2.-Симферополь.-1928.-С.58-72 . ,

835. Коковцев П.К. Новый еврейский документ о хазарах и хазаро-русско-византийских отношенияхвХ веке//ЖМНП-1.913.-N11.-C.105-129

836. Коларов X. Средневековната Българската държава (уредба, характеристика, отношения със съседните народы). — В.Търново, 1977. — 269 с.

837. Колли Л. Исторические документы о падении Кафы//Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Вып.45. -Симферополь. -1911. -С.65-98

838. Колли Л. Кафа в период владения Банком св.Георгия // Известия Таврической ученой архивной комиссии. -Вып.47.-Симферополь.-1912. -С.74-121

839. Колли Л. Хаджи-Гирей и его политика // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Вып.50. — Симферополь. -1913. — С.46-91

840. Комарович В. Л. К литературной истории «Повести о Николе Зарайском»//Труды ОДРЛ. -Т.4.-1947.-С.57-72

841. Конев C.B. Синодикология. Ч. 1. Классификация источников //Историческая генеалогия. -Екатеринбург. -1993. — Вып. 1. — С.3-45

842. Кондаков Н.П. Изображение русской княжеской семьи на миниатюрах XI века. — СПб., 1906. — 198 с.

843. Копанев А.И. О «куплях» Ивана Калиты // ИЗ — N 20. — 1940. — С.24-37

844. Копанев А.И. Землевладение Белоозерского края XV-XVI вв. — М.-Л., 1951. — 211 с.

845. Кордуба М. Історія Холмщини і Підляшшя. — Краків, 1911.- 229 с.

846. Кордуба M. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном //ЗапискиНТШ.-Т.138/140.-1925.-С.159-245.

847. Кордуба М. Болеслав-Юрій II. -Краків, 1940.- 106с.

848. Корецкий В.И. Мазуринский летописец конца XVII в. и летописание Смутного времени

// Славяне и Русь. — М., -1968. — С.282-290

849. Корецкий В.И. «История Иосифа о разорении русском» — летописный источник В.Н.Татищева // ВИД — Л,, -1973. — Вып.5. — С.251-285

850. Корецкий В.И. К вопросу об источниках Латухинской степенной книги // Летописи и хроники. Сб. ст. -1973 г. — М., -1974. — С.328-337

851. Корецкий В.И. Первое письмо В.Н.Татищева о создании «Истории Российс-кой» //Древняя Русь и славяне. — М., -1978. — С.440-445

852. Коринный H.H. Переяславская земля X — первая половина XIII века. — К., 1992. — 311 с.

853. Корж І.Д. Золоті воротав Києві// Архітектурні пам’ятники. — К., -1950. — С.61-72

854. Королюк В. Д. Авары (обры) и дулебы русской летописи // Археографический ежегодник за 1962г.-М.,-1963.-С.24-31

855. Королюк В.Д. Западные славяне и Киевская Русь в X-XI вв. — М., 1964. с.73-108

856. Корсаков Д. А. А.П.Волынский и его «конфиденты» // Корсаков Д.А. Из жизни русских деятелей XVIII в.- Казань. — 1891.- С.203-245

857. [Костомаров Н.И.] Библиографический указатель сочинений Н.И.Костомарова, 1838-1890/ /Костомаров Н.И. Литературное наследие. -СПб.,-1890. -С.28-37

858. Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография. — К., 1989 — 736 с.

859. Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Кн. 1-3. -СПб., 1873 -1888; Изд. 2. — М., кн. 1, 1990. — 737с.; кн. 2,1991. — 536 с.; кн. 3, 1992, с.537-885 вып. 6, с.1-350 вып. 7

860. Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших дея-телей. — М., 1991. -616с.

861. Костомаров М.І. Галарея портретів. — К., 1993. — 326 с.

862. Коструба Т. Заграничні зносини Ярослава Мудрого // Коструба Т. Нариси церковної історії X-XIII ст.-Львів.-1933,-С.73-79

863. Коструба Т. Князь Олег Віщий //Нова Зоря. -Ч. 10. -Львів. -1935.-С.8-9

864. Коетруба Т. Вік князя Святослава Хороброго//Життя і знання. — Ч. 12. — Львів. — 1937.-С.352-356

865. Коструба Т. Володимир Великий — будівничий Української держави. -Львів. 1938. — 83 с.

866. Котляр M.Ф. Стан і перспективи розвитку української нумізматики // УІЖ -1963. — N 11. -С.121-126

867. Котляр М.Ф. Проблемы и основные итоги исследований монет Червоной Руси // Нумизматика и Сфрагистика [далі: НиС] — Т.2. — 1965. — С.65-72

868. Котляр М.Ф. Монеты Червоной Руси в денежном обращении Польского государства в конце XIV и в XV в // Нумизматика и Эпиграфика [далі: НиЭ] — Т.5. — 1965. — С.45-49

869. Котляр М.Ф. Чи міг Роман Мстиславич ходити на половців раніше 1187? // УІЖ -1965. -N1.-C.117-120

870. Котляр М.Ф. Загадка Святослава Всеволодовича київського//УІЖ-1967.-N6. -С.104-109

871. Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XV ст. — К., 1968. — 235 с.

872. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. -К., 1971. — 169с.

873. Котляр М.Ф. Шукачі і дослідники скарбів.-К., 1971.-141 с.

874. Котляр М.Ф. Псевдочернігівські монети XIV ст. // Історичні джерела та їх використання. -6.-1971.-С.175-187

875. Котляр М.Ф. Данило Галицький.-К., 1979. — 186с.

876. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX-XIII вв. -К., 1985.-184 с.

877. Котляр Н.Ф. Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах-К., 1986. — 159с.

878. Котляр Н.Ф. Отражение в «Слове о полку Игореве» государственной структуры Руси эпохи феодальной раздробленности//Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. — 1985 г. -М.,-1986.-С.64-70

879. Котляр Н.Ф. Из исторического комментария к «Слову о полку Игореве» (Кто был Мстислав) // там же, -1987 г., — М., -1988. — С.43-48

880. Котляр Н.Ф. К истории возникновения нормы частного землевладения в обычном праве Руси//Древние славяне и Киевская Русь. — К., — 1989.-С. 147-153

881. Котляр Н.Ф., Смолий В.А. История в жизнеописаниях. — К., 1990. — 255 с.

882. Котляр M. Найдавніша повість про Данила Галицького // Київська старовина. -1992. -NI.-С.75-78

883. Котляр М.Ф. Київська Русь як поліетнічна держава: Про витоки менталітету українців, їх здатність жити в злагоді з іншими народами//Відродження.-1993. — N5-6. -С. 58-61

884. Котляр М.Ф. Анна Руська, королева французська // Віче. -1993. -N6. -С. 136-140

885. Котляр М.Ф. Київська держава часів Аскольда й Олега (Аксіоми та сумніви) // Київська старовина. — 1993. — N 3. — С.70-77

886. Котляр М.Ф. Анна Ярославна, Володимир Святославич, Ігор Старий, Олег Віщий, Святослав // Історія України в особах IX-XVIII ст. / Відп. ред. Ф.Шевченко. — К., -1993. — С.68-73,46-54,27-33,20-26, 39-46/

887. Котляр М.Ф. Утворення Давньоруської держави. — К., 1993. — 44 с.

888. Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис XIII ст.- К., 1993.- 167с.

889. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство у європейській політиці XIII ст. // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Міжнародна наукова конференція. -Галич, 19-21 серпня 1993 р. -Тези доповідей і повідомлень. -Львів.- 1993. -С. 11-13

890. Котляр М.Ф. Структура Галицько-Волинського літопису//Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28.08.1993 р. — Історія. — Ч.1. — Львів. — 1994. — С.15-19

891. КотлярМ.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава.-К., 1996. -240с.

892. Котляр М.Ф. Дипломатичні відносини Галицько-Волинської Русі з Угорщиною в XIII ст. //Галич і Галицька земля. — Збірник наукових праць. — Київ-Галич. -1998. -С.82-87

893. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь.-К., 1998.-336с.

894. Котляр М.Ф. Дипломатія Галицько-Волинської Русі (Тенденції. Напрямки. Методика досліджень) // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса. 26-29 серпня 1999 р. -Історія. — Ч. 1. – 1999. — С.67-73

895. Кочетков И. А. Иконописец как иллюстратор жития//Труды ОДРЛ. -Т.36.-1981. -С.329-345

896. Кочетов С.И. Троицкий пергаменный список летописи 1408 года // Археографический ежегодник за 1961 год. -М.,-1962. -С.18-27

897. Коцебу А.Ф. Свитригайло, великий князь литовский. — СПб., 1835. — 234 с.

898. Кравченко A.A. Средневековый Белгород на Днестре (конец XIII — XV в.). — К., 1986. -126 с. 898А.Крауцзвіч А.К. Створэнне Вялікаго Княства Літоускага,- Мінск, 1998. — 208 с.

899. Крапівін П.С. Паходжение назвау «Русь», «Белая Русь», «Чорная Русь» і «Черваная Русь» // Весці Акадзміі навук БССР. — Сер. грамадзскіх навук. -1956. — N 3. — С.53-67

900. Крекотень В.Г. До історії української бароккової учительно-ораторської прози. Казання Ігнатія Октеновича Старушича на погребі князя Іллі Святополк-Четвертинського //Українська література барокко. -К.,-1987.-С.244-271

901. Кривошеев Ю.В. Князь, бояре и городская община Северо-Восточной Руси в XII — начале XIII в.//Генезис и развитие феодализма в России. , -Л.,-1988.-С.111-123

902. Крикун М.Г. Поширення польського адміністратиіно-територіального устрою на українських землях // Проблеми слов’янознавства. — Вип.42. — Львів. -1990. — С.24-32

903. Крикун М.Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV-XVIII ст. Кордони воєводств у світлі джерел.-К., 1993.- 184с.

904. Крикун М.Г. Земські уряди на українських землях у XV-XVIII століттях // Записки НТШ. -Т.228.-1994. -С.65-122

905. Крикун М.Г. Примітки // Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси (XV-XVIII ст.). — Львів. — 1996. — С.474-576

906. Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині // Записки Чину св.Василія Великого. -Т.2. -Жовква. — 1926. — С.83-103

907. Крип’якевич І.П. Літописи XVI-XVIII ст. в Галичині // Історичні джерела та їх використання.

-Вип.І.-К.,-1964.-С.63-80

908. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984, -173 с.

909. Крип’якевич І. Історія України / Відп. редактори Ф.П.Шевченко, Б.З.Якимович. — Львів. -1990.-520 с.

910. Крип’якевич І. Запорозьке військо // Історія українського війська. — Львів. -1992. — C. 170-289

911. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. -Львів, 1999. -219 с.

912. Кудряшов В.И. Гродно. — М., 1960. -121 с.

913. Кудряшов К.В. Еще раз к вопросу о пути Игоря в Половецкую степь // Труды ОДРЛ. — Т. 14. -М.-Л.,-1958.-С.49-60

914. Кузнецов В. А., Медынцева A.A. Славяно-русская надпись XI в. из с.Преградного на Северном Кавказе //КСИА- 144.- 1975. -С.11-17

915. Кузнецова Т.И. Историческая тема в героическом романе «Роман об Александре» // Античный роман.-М.,-1969.-С.67-92

916. Кузьмин A.B. Образ Польши и поляков в древнерусских источниках (до начала XIV в.) //Древняя Русь и Запад. — М., -1996. — С.88-91

917. Кузьмин A.B. Генеалогия князей Северо-Восточной Руси в XIII — начала XIV в. Часть 1. Первая династия ярославских князей // Историческая генеалогия. — Вып.8.- Екатеринбург-Париж. -1997. -С.39-47

918. Кузьмин A.B. Опыт реконструкции древнерусского летописания XI века // Текст в гуманитарном познании. — Научная конференция молодых исследователей РГГУ. — М., -1997. — С.64-67

919. Кузьмин А.Г. К вопросу о времени создания и редакциях Никоновской летописи // Археографический ежегодник за1962г.-М.,-1963.-С.111-120

920. Кузьмин А.Г. Летописные известия о разорении Рязани Батыем // Вестник МГУ. — 1963. — Сер.IX. — История. — N 2. — С.55-70

921. Кузьмин А.Г. Об источниковедческой основе «Истории Российской» В.Н.Та-тищева // ВИ -1963.-N9.-С.214-218

922. Кузьмин А.Г. Рязанское летописание. Сведения летописей в Рязани и Муроме до середины XVI века / Отв. ред. Н.Н.Улащик. — М., 1965. — 288 с. + 1 табл.

923. Кузьмин А.Г. К вопросу о происхождении варяжской легенды // Новое о прошлом нашей страны. Памяти М.Н.Тихомирова. — М., -1967. — С.42-53

924. Кузьмин А.Г. Мнимая загадка Святослава Всеволодовича // Русская литература. -1969. -N3.-C.104-109

925. Кузьмин А.Г. Две концепции начала Руси в Повести временных лет // История СССР. -1969. -N6. -С.81-105

926. Кузьмин А.Г. Начальные этапы древнерусского летописания. — М., 1977. — 456 с.

927. Кулинич Д.Д. Анна Ярославна, королева Франции // ВИ — 1967. — N 2. — С.217-221

928. Кумор Б. Питання єдності Церкви в Київській Русі з Католицькою Церквою до кінця XII століття // Варшавські українознавчі записки. — 3.1. — Варшава. -1989. — С.48-54

929. Куник A.A. О признаний 1223 года временем битвы при Калке // Уч. зап. имп. АН по первому и третьему отд. — Т.2. — Вып.5. -1854. — С.779-782

930. Куник A.A. Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с прилодением подлинных текстов // Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. — Сб. мат. и исслед. — СПб., -1907. — С. 148-159

931. Купчинський O.A. Дослідження і публікації грамот Галицько-Волинського князівства у XVIII — першій половині XIX ст. // Київська Русь: культура, традиції. — К., -1982. — С. 129-149

932. Купчинський О. Із спостережень над розвитеом документа та діяльністю князівської канцелярії Галицько-Волинських земель XIII — першої половини XIV століть // Записки НТШ. — Т.231. -1996,-С.44-108

933. Курінний П.П. Рейнська Євангелія — найдавніша пам’ятка письма Київської Русі// Збірник УВАН «Світанна». — Авгсбург. -1947. — С.35-39

934. Кучера М.П. Переяславское княжество //Древнерусские княжества X-XIII вв. — M., -1975. -С. 118-143

935. Кучинко M.M. Південно-західні межі розселення східних слов’ян у IX-XIII ст. // УЇЖ -1973. -N9. -С.98-105

936. Кучинко М.М. Про племінну належність ранньосередньовічного населення Побужжя і Посяння//Археологія.- 1975. -Вип. 16. -С.77-83

937. Кучинко М.М. Средневековые города Побужья в свете летописных и археологических источников//Советскоеславгяноведение. -1978. -N4. — С.22-30

938. Кучинко М.М. Історико-культурний розвиток Західного Побужжя IX-XIV ст. — Луцьк, 1993. -159 с.

939. Кучинко М.М. нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. — Луцьк, 1994. — 208 с.

940. Кучинко М.М. Давньоруське городище Вал у Надстир’ї. — Луцьк, 1996. — 208 с.

941. Кучинко М.М. Волинська земля в X — першій половині XIV ст. / Автореф. на здобуття «аукового ступеня д.і.н. — К., 1999. — 32 с.

942. Кучкин В.А. Сказание о смерти митрополита Петра //Труды ОДРЛ. — Т. 18. -1962. — С.59-79

943. Кучкин В. А. К спорам о В.Н.Татищеве // Проблемы истории общественного движения и историографии. — М., -1971.- С.246-262

944. Кучкин В.А. Повести о Михаиле Тверском. — М., 1974. — 243 с.

945. Кучкин В.А. Из истории генеалогических и политических связей мос-ковского княжеского дома в XIV в.//ИЗ — 1974. — Вып. 94. — С.29-38

946. Кучкин В.А. Нижний Новгород и Нижегородское княжество в XII-XIV вв. // Польша и Русь. -М.,-1974.-С.237-256

947. Кучкин В. А. Стародубское княжество и его уделы до конца XIV в. // Древняя Русь и славяне. – М., -1978. — С.245-252

948. Кучкин В.А. Русские княжества перед Куликовской битвой // Куликовская битва. — М., -1980. -С.26-112

949. Кучкин В.А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X-XIV вв.-М., 1984.-348с.

950. Кушева E.H. Народы Северного Кавказа и их связи с Россией. Вторая половина XVI — 30-е годы XVII в. — M., 1963. — 267 с.

951. [Кушелева Е.Д.] Историческая и хронологическая поколенная роспись всех в России владеющих князей, царей, императорв и императриц, с показанием их супруг, потомков и свойства с прочими европейскими домами, служащая к введению в российскую историю. От части из российских историописателей выбрана, о от части из французского на российский переведена Елизаветою Кушелевой, под руководством ее учителя Федора ГаблицелЯІ — СПб., 1785. -112 с.

952. Лазарев В.Н. Новые данные о мозаиках и фресках Софии Киевской. Групповой портрет семейства Ярослава// ВВ — Т.15. -1959. — С.148-169

953. Лазарев В.Н. Групповой портрет семейства Ярослава//Лазарев В.Н. Русская средневековая живопись. — М., -1970. — С.28-39

954. ЛазаревВ.Н. Московская школа иконописи.-М., 1971. -289с.

955. Лазарев В.Н. Византийское и древнерусское искусство. — М., 1978. — 334 с. ,

956. Ламбин Н.П. Славяне на Северном Черноморьи. II. Сказание о войне Свенгелда с угличами и его достоверность // ЖМНП — 191. -1877. — N 6. — С.234-259

957. Лаппо-Данилевский А. Печати последних галичско-владимирских князей и их советников // Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. Сб. мат. и исслед. — СПб., -1907. — С.241-244

958. Латышев В.В. Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России. – СПб., 1896.-456 с.

959. Дашков Ф. Сельская община в Крымском ханстве. — Симферополь, 1887. -187с.

960. Лащенко Р. Копні суди на Україні, їх походження, компетенція і устрій // Збірник Правничої Комісії НТШ. -1-2. -Львів. — 1926. — С.141-189

961. Лебедев Г.С. Эпоха викингов в Северной Европе. — Л., 1985. — 285 с.

962. Лебедев И. Войны Святослава I//Истор. журнал. -1938. — N 5. — С.46-59

963. Лебединцев П.Г. Примечания к «Догадке» А.С.Павлова // Чтения ИОНЛ. — Кн. 11. — Отд.2. -1896. — С.27-33

964. Левенок В.П. Надгробия князей Трубецких // СА -1960. -NI.- C.45-60

965. Левина С. А. О времени составления и составителе Воскресенской летописи XVI в. // Труды ОДРЛ-Т.11.-1955.-С.104-127

966. Левина С.А. Воскресенская летопись XVI в. //Труды историко-архивного ин-та. — Т. 10. -М.,-1957.-С.52-97 ,

967. Левицький К. Нарис історії роду Острозьких // Державний архів Львівської обл. — Ф.26. -Оп.11.-Од.зб.851

968. Левченко М.В. Взаимоотношения Византии и Руси при Владимире // ВВ -Т.7. — 1953. -С.98-169

969. Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. — М., 1956. — 396 с.

970. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада/Пер, сфранц. Под ред. Ю.Л.Бессмертного, послеслов. А.Я.Гуревича. — М., 1992. — 376с.

971. Леонид. Несколько замечаний к нашей статье: Откуда родом была св. великая княгиня Ольга (в ответ Малышевскому) // Киевская Старина. -1889. — Октябрь. — C.I-VIII

972. Леонов А.И., Померанцев H.H. Деревянная скульптура // Русское декоративное искусство от древнейшего периода до XVIII в. — 1. — М.,-1962.-С. 101-156

973. Леонтович Ф. Очерки истории Литовско-Русского права. Образование территории Литовского государства.-СПб., 1894.-393с.

974. Леонтович Ф. Сословный тип Территориально-административного состава Литовского государства и его причины.-СПб., 1895. — 104с.

975. Леонтович Ф. Рада великих князей литовских //ЖМНП -1907. — N 9. — С. 107-138

976. Лимберт А. Предметы ведомства веча в княжеский период древней Руси. — М., 1877. — 325с.

977. Лимонов Ю.А. Ростово-Суздальское летописание середины XII в. (Летописец Юрия Долгорукого) // ИЗ — 1962. — Т.72. — С. 184-216

978. Лимонов Ю. А. О южнорусском источнике Московского летописного свода XV в. // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. — Сб. стат. к 70-летию М.Н.Тихомирова. -М.,-1963.-С.146-149

979. Лимонов Ю.А. Русские источники Яна Длугоша по истории Киевской Руси // Проблемы истории феодальной России. — Л.,-1971. -С. 76-81

980. Лимонов Ю.А. Ян Длугош и русские летописи // Культурные связи России с европейскими странами в XV-XVII веках. — Л., -1978. — С.6-96

981. Лимонов Ю.А. «Записки» Сигизмунда Герберштейна и летописи // Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в XV-XVII вв. — Л., -1978. — С. 149-167

982. Лимонов Ю.А. Русские летописи в сочинениях Рейнгольда Гейденштейна // Лимонов Ю.А. Культурные связи России с европейскими странами в XV-XVII вв. — Л., -1978. — С. 168-199 982А. Лимонов Ю.А. Владимиро-Суздальская Русь. Л., 1987. — 320 с.

983. Линниченко И. Известия о взаимоотношениях России и Польши // Зап. ун-та св.Владимира в Киеве. — К., — 1882. — Кн. 9. — С.219-229

984. Линниченко И. А. Взаимные отношения Руси и Польши до половины XIV столетия. Ч.1. Русь и Польша до конца XII в. -К., 1884. -251 с.

985. Линниченко И.А. Вече в Киевской области. — К., 1885. — 231 с.

986. Линниченко И.А. Критический обзор современной литературы по истории Галицкой Руси //ЖМНП- 1891. — N 5. -С.152-168; — N 6. -C.141-169; — N 7. -C.121-165

987. Линниченко И. А. Черты из истории сословий в Юго-Западной (Галицкой) Руси XIV-XV в. -М., 1894. -198с.

988. Линниченко И. А. Новооткрытое свидетельство о времени в. к. Изяслава Ярославича //Археологические известия и заметки, издаваемые имп. Моск. археологическим об-вом. — Вып.2. — М., -1894. -С.330-333

989. Линниченко И. А. Грамоты галицкого князя Льва и значение подлинных документов как исторических источников // Известия ОРЯС -1904. — Т.9. — Кн.1. — С.80-102

990. Липко С. А. Де був давній Болохов ? // УIЖ — 1971. — N 4. — С.99-104

991. Лисовой H.H. Под знаком Софии (к предистории идеи «Третьего Рима») // Римско-Константинопольское наследие на Руси: идея власти и политическая практика / IX Международный семинар исторических исследований «Щит Рима к Третьему Риму». — М., -1995. — С.58-62

992. Литаврин Г.Г. Пселл о причинах последнего похода русских под Константинополь в 1043 г. //ВВ-Т.27.-1967.-С.71-84

993. Литаврин Г.Г. Русско-византийские отношения в IX-XII вв. // История Византии. — Т.2. — М., -1967.-С.226-358

994. Литаврин Г.Г. Война Руси против Византии в 1043 г. // Исследования по истории славян и балканских народов. -М.,-1972. -С.178-222

995. Литаврин Г.Г. О датировке посольства княгини Ольги в Константинополь // История СССР. -1981.-N5.-С.173-183

996. Литаврин Г.Г. Путешествие русской княгини Ольги в Константинополь. Проблема источников //ВВ-1981.-42.-С.35-48

997. Литаврин Г.Г. Состав посольства Ольги в Константинополе и «дары» императора // Византийские очерки. — М., -1982. — С.71-92

998. Литаврин Г.Г. К вопросу об обстоятельствах, месте и времени крещения княгини Ольги //Древнейшие государства на территории СССР. -1985 г. — М., -1986. — С.49-57

999. Лихачев Д.С. «Устные летописи» в составе Повести временных лет // ИЗ -17. — 1945. -С.201-224,

1000. Лихачев Д.С. Национальное самосознание Древней Руси. — М.-Л., 1945. -120 с.

1001. Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. — М. -Л., 1947. — 326 с.

1002. Лихачев Д.С. Летописные известия об Алексее Поповиче//Труды ОДРЛ -Т.7. -1949. — С.23-24

1003. Лихачев Д.С. Когда было написано «Слово о полку Игореве»? // Вопросы литературы. -1964. -N8. -С.132-160

1004. Лихачев Д.С., Панченко А.М. «Смеховой мир» Древней Руси. — Л., 1976. — 320 с.

1005. Лихачев Д.С. Исследования по древнерусской литературе. — Л., 1986. — 403 с.

1006. Лихачев Д.С. Галицкая литературная традиция в житии Александра Невского // Лихачев Д.С. Исследования по древнерусской литературе.-Л.,-1986.-С.217-226

1007. Лихачев Д.С. «Устные летописи» в составе Повести временных лет // Исследования по древнерусской литературе. -Л.,-1986. -С. 113-136

1008. Лихачев Н.П. Разрядные дяки XVI в. — СПб., 1888. — 578 с.

1009. Лихачев Н.П. «Государев родословец» и род Адашевых. — СПб., 1897. — 424 с.

1010. Лихачев Н.П. По поводу сборника А.И.Юшкова «Акты XIII-XVII вв., представленые в Разрядный приказ представителями служилых фамилий после отиены местничества». — СПб., 1898. -361 с.

1011. Лихачев Н.П. Государев родословец и Бархатная книга. — СПб., 1900. — 574 с.

1011 А. Лихачев Н.П. Заметки по родословию некоторых княжеских фамилий// Изв. Имп. Русского генеалогического об-ва. — СПб., -1900. -Вып.1. -С.68-79

1012. Лихачев Н.П. Инока Фомы слово похвальное о благоверном великом князе Борисе Михайловиче. -СПб., 1908. — 135 с.

1013. Лобанов-Ростовский А.Б. Русская родословная книга. Изд.2. — СПб., 1895, т. 1. — 794 с.; т.2. -790с.

1014. Ловмянский Г. Рорик фрисландский и Рюрик новгородский // Скандинавский сборник. -7. — 1963. — С.221-249

1015. Ловмяньский X. Русь и норманны. — М., 1985. — 303 с.

1016. Лонгинов A.B. Грамоты малорусского князя Юрия II и вкладная запись князя Юрия Даниловича Холмского XIV в. // Чтения МОИДР — Кн. 2. — М., -1887. — Ç. 179-201

1017. Лонгинов A.B. Князь Федор-Любарт Ольгердович и родственные связи русских князей с угорским домом. — Вильна, 1893. — 208 с.

1018. Лонгинов A.B. Договоры русских с греками, заключенные в X в. — Одесса, 1904. — 219 с.

1019. Лопарев Х.М. Русь и греки. — СПб., 1898. — 354 с.

1020. Лопатинский Л .Г. Мстислав Тмутараканский и Редедя по сказаниям черкесов // Известия Бакинского гос. ун-та. -1-2. -1921. — С. 197-203

1021. Лорка Ф.Г. Думки про мистецтво.-К., 1975.- 188с.

1022. Лукомський Ю. Архітектурна спадщина Давнього Галича. — Галич., 1991.- 54 с.

1023. Лукомський Ю. Невідомі церкви на Подолі княжого Галича // Записки НТШ — Т.235. -1998.-С.570-598

1024. Лукьянов В.В. Описание коллекции рукописей Государственного архива Ярославской области XIV-XX веков. — Ярославль, 1957. — 388 с.

1025. Лукьянов В.В. Кратокое описание коллекции рукописей Ярославского областного краеведческого музея. Отв. ред. М.Г.Мейерович. — Ярославль, 1959. — 290 с.

1026. Лунин Б.В. В поисках древнего Тмутаракани // На подъеме. — Ростов-на-Дону. -1935. -N3.-C.154-190

1027. Лунин Б.В. Следы древнего Тмутараканя // Наука и жизнь -1935. — N 3.- С.57-58

1028. Лунин Б. В. Подонье- Приазовье в V-XV вв. //История Дона с древнейших времен до Великой Октябрьской революции. — Ростов-на-Дону. -1965. — С.56-93

1029. Лурье Я.С. Из истории политической борьбы при Иване Ш//Уч.зап. Ленинградского гос. ун-та, серия мсторических наук. — Вып. 10. -Л., -1941. -С.54-68

1030. Лурье Я.С. О возникновении теории «Москва — третий Рим» //Труды ОДРЛ. — Т. 16. — М.-Л.,-1960.-С.211-234

1031. Лурье Я.С. Новонайденный рассказ о «стоянии на Угре» // Труды ОДРЛ — Т. 18. — М.-Л., -1962.-С.289-293

1032. Лурье Я.С. Критика источника и вероятность известия // Культура Древней Руси. — М., -1966.-С.121-126

1033. Лурье Я.С. Изучение русского летописания//ВИД-Вып. 1.-1968. -С.19-30

1034. Любавский М. Обласное деление и местное управление Литовско-русского государства ко времени издания первого литовского статута. — M., 1892, VIII + 884 с.

1035. Любавский М. К. О распределении владений и об отношениях между великими и другими князьями Гедиминова рода в XIV и XV вв.// Изд. Истор. об-ва при Моск. ун-те. — М., -1896. — С. 68-97

1036. Любавский М.К. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. — М., -1901. — 850 + 232 + LXXII с.

1037. Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. — М., 1910. — III + 401 с.

1038. Любавский М.К. Образование основной государственной территории великорусской народности. — Л., 1929. — 239 с.

1039. [ЛявданськийО.М.] Памяти А.Н.Лявданского//СА-1964. -N 1. -С.165-168

1040. Ляскоронский В. История Переяславской земли с древнейших времен до половины XIII ст. Изд.2. — К., 1903. — VII + 425 с.

1041. Ляскоронский В. Русские походы в степи в удельно-вечевое время и поход великого князя Витовта на татар в 1399 году. -СПб., 1907. -362с.

1042. Ляскоронський В. Київський Вишгород в удільно-вічовий час.-К., 1913.- 127с.

1043. Лященко А. Летописные с сказания о смерти Олега Вещего // Изв.ОРЯС — Т.29. — 1925. -С.274-276

1044. Лященко А. Сага про Олафа Трюггвасона і літописні оповідання про Ольгу // Україна -1926. -Кн. 4. -С.3-23

1045. Лященко А. Летописное сказание о месте Ольги древлянам (по поводу статьи проф. А.Брюкнера) // Изв.ОРЯС — Т.21. — Кн. 1. -1929. — С.320-336

1046. Мавродин В.В. Славяно-русское население нижнего Дона и Северного Кавказа в X-XIV веках//Уч.зап. Ленинградского гос. пед. ин-таим. А.И.Герцена. -ФИН. -1938. -Т.11. — С.244-249

1047. Мавродин В.В. Очерки истории Левобережной Украины с древнейших времен до второй половины XIV в. — Л., 1940. — 385 с.

1048. Мавродин В.В. Образование древнерусского государства. — Л., 1945. — 532 с.

1049. Мавродин В.В. О появлении огнестрельного оружия на Руси // Вестник ЛГУ-1946. -N 3. -С.68-76

1050. Мавродин В.В. Очерки по истории феодальной Руси. — Л., 1949. — 280 с.

1051. Мавродин В.В. Тмутаракань//ВИ-1980. — N 11. — С.177-182

1052. Мазур О. Князівська влада у галицьких волостях на зламі XI-XII ст. // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28 серпня 1993 р. -Історія. — Ч.1. — Львів. — 1994. — С.9-14

1053. Майков Л.Н. О былинах Владимирова цикла. — СПб., 1863. — 249 с.

1054. Макарий. История русской церкви. Т.4. — СПб., 1866. — 560 с.

1055. Макаров М. Заметки о землях Рязанских // Чтения ОИДР. — Кн. 1. -1846. -N1.- Отд.4. -С. 14-25

1056. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. — Львів, 1999. -351 с.

1057. Максимейко Н. Сеймы Литовско-Русского государства до унии 1569 г. — Харьков, 1901.-738 с.

1058. Максимович M .А. Волынь // Киевлянин -1842. — N 14. — С. 15-36

1059. Максимович М.А. Письма о князях Острожских // Максимович М.А. Собр. соч. — К., -1866.-Отд. 1.-С. 1-48

1060. Максимович М. Письма о князьях Острожских к графине А.Д.Блудовой. — К., 1866. — 54 с.

1061. Малевская М.В. К реконструкции майоликового пола Нижней церкви в Гродно // Культура Древней Руси. — М. -1966. — С.234-241.

1062. Малевская М.В. Архитектурно-археологичемкие исследования в Львовской области //Археологические открытия за 1980 г. — М., -1981. — С.278.

1063. Малышевский И.И. Происхождение русской великой княгини Ольги св. // Киевская Старина – 1889. -Июль. — С. 1-27; — Август. — С.325-353

1064. Малинин В. Старец Елиазарова монастыря Филофей и его послания. — К., 1901. — 299 с.

1065. Мальцев А.Н. Баркулабовская летопись//Археографический ежегодник за 1960год. — M., – 1962. — С.370-393

1066. Маргер Г.1. Русько-угорський союз IX ст. у світлі літописів // УЇЖ -1969. — N 7. — C.76-87

1067. Маркевич О. Невідома грамота князя Льва Даниловича // Архіви України -1968. — N 5. -С.23-29

1068. Масан О. Середньовічна Україна і німецький Орден: недосліджені проблеми взаімовідносин//Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Історія. -Ч.1.-1999.-С.73-78

1069. Масленникова H.H. К истории создания теории «Москва — третий Рим» // Труды ОДРЛ -Т.18.-М.-Л..-1962. -С.123-139

1070. Маслов С.И. К истории издания киевского «Синопсиса» // Сб. ОРЯС — Т. 101. — Ч.3. — Л., -1928. — С.34-82

1071. Матузова В.И. Англо-нормандские повествовательные источники XII-XIII вв. о Руси // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед., -1975 г., -М., -1976. -С. 130-140

1072. Матузова В.И. Английские средневековые источники IX-XIII вв. Тексты, перевод, комментарий. — М., 1979. — 268 с.

1073. Матузова В.И. Идейно-теологическая основа «Хроники земли Прусской» Петра из Дусбурга // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1982 г. — М., -1983. — С. 152-169

1074. Матузова В.И. «Хроника земли Прусской» Петра из Дусбурга в культурно-историческом аспекте // Балто-славянские этноязыковые отношения в историческом и ареальном плане. — Тезисы II Балто-славянской конференции. -М., -1983. — С.34-35

1075. Матузова В.И. Некоторые задачи изучения «Хроники земли Прусской» Петра из Дусбурга // Балто-славянские исследования. -1983 г. — М., -1984. С.63-66

1076. Матузова В.И. Прусские нобили и Тевтонский орден (жалованные грамоты прусским нобилям и эпизоды «Хроники земли Прусской» Петра из Дусбурга) // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., -1987 г. — М., 1988. — С.281-286

1077. [Матузова В.И.] «Хроника земли Прусской» Петра из Дусбурга/Вступ, статья, переводи комментарий В.И.Матузовой// ВИ-1986. — N 7. — С.63-75

1078. Матузова В.И. Русь в историографии Тевтонского ордена // Внешняя политика Древней Руси. — Ювилейные чтения, посвящ. 70-летию В.Т.Пашуто. — М., -1988. — С.43-44

1079. Махновець Л .І. Із дослідження «Слова о полку Ігоревім» // Рад. літературознавство. — К., -1958.-N1.-C.39-42

1080. Мацяк В. Галицько-Волинська Держава 1290-1340 pp. у нових дослідах. — Авсбург, 1948. -194с.

1081. Мацяк В. Україна 14-го століття в зударах з іслямом// Українська думка. — Лондон, -1953. -ЧЧ. 31/281, 32/282, 33/283

1082. Маяковский И. Л. Архивы и архивное дело в рабовладельческих государствах древности и в эпоху феодализма. — М., 1959. — 368 с.

1083. Маяковский И.Л. Очерки из истории архивного делав СССР. — М., 1960 — 388с.

1084. Медынцева A.A. Древнерусские надписи Новгородского Софийского собора. — М., 1978. -232 с.

1085. Медынцева A.A. Тмутараканский камень.-М., 1979.-219 с.

1086. Мейчик Д.М. Грамоты XIV-XV вв. Московского архива Министерства юстиции. — М., 1883.-256с.

1087. Меликишвили Г. А. Политическое объединение феодальной Грузии и некоторые вопросы развития феодальных отношений в Грузии. — Тбилиси, 1973. — 359 с.

1088. Мельник В. Історія Закарпаття в усних народних переказах та історичних піснях. — Львів, 1970. — 236 с.

1089. Мельникова A.C. Псковские монеты XV в. // НиЭ — Т.4. — M., -1963. -С.56-84

1090. Мельникова Е. А. Древняя Русь в журнале «Scando-Slavica» // История СССР-1974. — N 3. -C. 126-128

1091. Мельникова E. А. Древняя Русь в исландских географических сочинениях // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1975г. -М.,-1976.-С.141-156

1092. Мельникова Е. А. История Древней Руси на страницах норвежской периодики 1900-1975 гг. //ИсторияСССР-1976.-N6.-C.124-126

1093. Мельникова Е.А. Сага об Ингваре путешественнике и поход русских на Византию 1043 г. //Скандинавский сборник. — Вып.21. -Талиин. — 1976. С.54-87

1094. Мельникова Е.А. Восточноевропейские топонимы с корнем gard- в древнеисландской письменности//Скандинавский сборник. — Вып.22. -Таллин. -1977. -С.92-108

1095. Мельникова Е.А. Скандинавские рунические надписи. Тексты, перевод, комментарий. -М., 1977.-259 с.

1096. Мельникова Е. А. Ранние формы торговых объединений в Северной Европе // VIII Всесоюз. конф. по изуч. истории, экономики, языка и литературы Скандинавских стран и Финляндии. — Ч. 1. -Петрозаводск.-1979.-С.153-155

1097. Мельникова Е. А. Скандинавия и Византия // ВИ -1979. — N 10. — С. 152-155

1098. Мельникова Е.А., Седова М.В., Штыхов Г.В. Новые находки скандинавских рунических надписей на территории СССР // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1982 г. -М.,-1983. -С.182-188

1099. Мельникова Е. А. Древнерусские лексические заимствования в шведском языке // там же, -1982г.-М.,-1983.-С.62-75

1100. МельниковаЕ.А., Петрухин В.Я. Начальные этапы урбанизации и становление государства (на материале Древней Руси м Скандинавии)//там же, — 1985г.-М.,-1986. -С.99-107 ‘

1101. Мельникова Е. А., Носов E.H. Амулеты с рунической надписью с Городища под Новгородом // там же, — 1986 г. — М., — 1987. — С.210-222

1102. Мельникова Е.А. Древнескандинавские географические сочинения (тексты, перевод, комментарий). — М., 1986. — 326 с.

1103. Мельникова Е.А. Християнизация Древней Руси и Скандинавии: типологические параллели и взаимосвязи // Введения християнства у народов Центральной и Восточной Европы. Крещение Руси. -М.,-1987.-С.21-23

1104. Мельникова Е.А. Русско-скандинавские взаимосвязи в процессе христианизации (IX-XIII вв.) //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1987 г. — М., -1988. — С.260-267

1105. Мельникова Е.А., Петрухин В.Я. «Ряд» легенды о призвании варягов в контексте раннесредневековой дипломатии//там же, -1988-1989 гг. -М.,-1990. -С.219-230

1106. Мельникова Е.А. Скандинавия во внешней политике Древней Руси // Внешняя политика Древней Руси. Юбилейные чтения, посвящ. 70-летию В.Т.Пашуто. — М., -1988. — С.45-49

1107. Мельникова Е.А. Формирование территории Древнерусского государства в конце IX — начале X в. // Четвертий міжнародний конгрес україністів. -Одеса, 24-29.08.1999 p. — Доповіді та повідомлення. -Історія. — Ч.1. — Одеса-Київ-Львів, -1999. — С. 13-20

1108. Мец Н.Д. К вопросу о торках// Краткие Сообщения Ин-та Истории Материальной Культуры [далі: КСИИМК] — 23. — 1948. — С.34-39

1109. Мец H Д. Некоторые вопросы систематизации монет Суздальско-Нижегородского княжества // Историко-археологический сборник. — М., -1962. — С.126-139

1110. Мец Н.Д. Монеты Великого княжества Московского (1425-1462) // Нумизматический сборник. — М., -1974. — Ч.З. — С.4-29

1111. Мещанинов И.И. Халдовы ворота//Язык и литература. — Л., -1929. — Т.З. — С.59-69

1112. Милов Л.В. О специфике феодальной раздробленности на Руси (по поводу книги А.В.Кучкина «Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X-XTV вв.)// История СССР — 1986. — N 2. — С. 140-146

1113. Мыцык Ю.А. Влияние «Кройники» Феодосия Софоновича на киевский «Синопсис» // Некоторые проблемы отечественной историографии и источниковедения» -Днепропетровск. -1972. -С. 129-136; див.також: Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. — К., -1992. -С.5-37

1114. Мицик Ю.А., Кравченко В.M. Оригінальні звістки «Кройніки» Феодосія Софоновича // Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. — К., -1992. — С.37-51

1115. Мыцко И.З. Культурно-исторические предпосылки возникновения книгопечатания на Украине//Федоровские чтения. -1983. -М.,-1987.-С. 161-165

1116. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636). — К., 1990. -190 с.

1117. Мицько І. Рід засновників Рогатина //Рогатинська земля. Історія та сучасність. — Львів-Рогатин. — 1995. — С.88-90

1118. Мицько I Святоуспенська Лавра в Уневі. — Львов, 1998. — 319 с.

1119. Мицько І. Історія Святоуспенської Лаври в Уневі// Лавра. -1998. -Ч. l. — С.5-34

1120. Мицько І. Монастирські пом’яники про походження ктитора Унівського монастиря князя Федора Любартовича//Лавра- 1998. -4.2. -С.51-53

1121. Мицько I. Синодики монастирів як унікальне джерело української генеалогії: князі Острозькі // Лавра. — 1999. — N 2 (4). — С.49-56

1122. Микаэлян В. К вопросу о грамоте князя Федора Дмитриевича // Археографический Ежегодник за 1964 г. -М.,-1965. -С.11-18

1123. Миллер Г.Ф. О первом летописателе российском преподобном Несторе, о его летописи и о продолжателях оных // Ежемесячные сочинения к пользе и увеселению служащие. — Т. 1. — СПб., -1755. -С.275-298

1124. Миллер Г.Ф. Сумнительства, касающиеся до российской истории // там же, — С.399-403

1125. Миллер Г.Ф. Краткое известие о начале Новгорода и о происхождении российского народа, о новгородских князьях и знатнейших оного города случаях//там же, -Т. 14. -СПб., -1761. -С.1-50,99-158, 195-240, 291-323

1126. Милюков П.Н. Официальные и частные редакции древнейшей разрядной книги // Чтения ОИДР — 1887. — Кн.2. — С.28-96

1127. Милюков П.Н. К вопросу осоставлении разрядных книг//ЖМНП-1889.-Май.-С.216-234

1128. Милюков П.Н. Древнейшая Разрядная книга официальной редакции. — М., 1901. — 548 с.

1129. Минорский В.Ф. История Ширвана и Дербента X-XI вв. — М., 1963, — 368 с. 1130. Минорский В.Ф. Куда ездили древние русы?// Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — М., -1964. — С. 16-34

1131. Мисаил, архим. Святой благоверный князь Костянтин Муромский и Благовещенский монастырь, где почивают его мощи//Тр. Владим. учен. арх. ком. Владимир.-1909. -Вып.8. -С. 1-130

1132. Михайлов Е. Българо-руските взаимоотношения от края на X до 30-те години на XIII в. в рускита и българската историография // Годишник на Софийския университеть. — Философско-исторически факультет. — Кн.3. — История. -София. -1966. — С.55-84

1133. Моисеева Г.Н. Печатное «родословие» Феофана Прокоповича// Памятники культуры. Новые открытия. — Ежегодник 1978. — Л., -1979. — С.37-48

1134. Молдован А.М. Слово о законе и благодати Илариона. — К., 1984. — 239 с.

1135. Молчанов A.A. Знаки княжеской собственности в политико-администратисной и хозяйственной жизни Древней Руси / Автореф. канд. дисс. — М., -1976. — 30 с.

1136. Молчанов A.A. Еще раз о Таманском бронзовом «брактеате» // СА -1982. — N 3. — С.223-226

1137. Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года (преимущественно по летописям). — К., 1885. — 312 с.

1138. Мольнар Э. Проблема этногенеза и древней истории венгерского народа. — Будапешт, 1955. — 346 с:

1139. МонгайтА.Л. Рязанская земля. -М., 1961. -420с.

1140. Монгайт А. Л. О границах Тмутараканского княжества в XI в. // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. -М.,-1963. -С. 16-61

1141. Моргайло В.М. Работа В.Н.Татищева над текстом Иоакимовой летописи //Археографический ежегодник за 1962 г. — М., -1963. — С.260-268

1142. Моця А.П. Погребальные памятники южнорусских земель XII-XIII вв.- К., 1990. — 288 с.

1143. Мошин В.А. Варяго-русский вопрос//Slavia-10. — 1931. -С.109-136,343-379, 501-537

1144. Мошин В.А. Николай, епископ Тмутараканский// SK — Т.5. — Praha. -1932. — С.47-62

1145. Мошин В.А. Русь и Хазария при Святославе//SK — Т.6. -Praha. — 1933. — С.183-195

1146. Мошин В.А. Русские на Афоне и русско-византийские отношения в XI-XII вв. // Byzslav. -9.. 1947-48.-S.55-85

1147. Мошин В. Послание русского митрополита Леона об опресноках в Орхидской рукописи // Byzslav. — 24. — 1963. -ZA.- C.90-98

1148. Мутафчиев П. Русско-болгарские отношения при Святославе // SK — Т.4. — Praha. -1931. -С.78-89

1149. Мятлев Н. К родословию князей Мстиславских//Летопись Историко-Родославного об-ва в Москве. — Ч.1-4. — М., -1915. — С.300-312

1150. Нагаєвський І. Кирило-Мефодіївське Християнство в Русі-Україні. — Рим, 1954. — 245 с.

1151. Назаренко A.B. Русь и татары в хронике сплитского архидьякона Фомы (XIII в.) // История

СССР-1978.-N 5.-С. 143-149

1152. Назаренко A.B. События 1017 г. в немецкой хронике начала XII в. и в русской летописи // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1980 г. — М., -1981. — С. 175-184

1153. Назаренко A.B. Об имени «Русь» в немецких источниках IX-XI вв. // Вопросы Языкознания -1980. -N5. -С.40-57

1154. Назаренко A.B. Имя «Русь» и его производные в немецких средневековых актах (IX-XIV вв.). Бавария-Австрия//Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. — 1982г. — М., -1983.-С.86-129

1155. Назаренко A.B. Докиевский период истории Восточной Европы в «Handbuch der Geschichte Russlands» (ФРГ) //там же, -1983 г. — М., -1984. — С.237-241

1156. Назаренко A.B. О датировке Любечской битвы //Летописи и хроники. -Сб. ст. -1984 г. -М.,-1984.-С.13-19

1157. Назаренко A.B. Родовой сюзеренитет Рюриковичей над Русью (X-XI вв.) //Древнейшие государства на территории СССР. Мат и исслед. -1985 г. — М.,-1986. — С. 149-157

1158. Назаренко A.B. По поводу одной гипотезы о происхождении названия Киев //там же, -С.220-222

1159. Назаренко A.B. Народы Севера, Восточной Европы и Волжский торговый путь в «Баварском географе» (нач. IX в.) // М.В.Ломоносов и Север /Тез. докл. Всесоюз. конф. — Архангельск, июнь 1986.-Архангельск. — 1986. -С. 192-194

1160. Назаренко А. В. Проблема христианизации Руси и русско-германские отношения второй половины X в. (до Владимира) // Ввведение христианства у народов Центральной и Восточной Европы. Крещение Руси. — М., -1987. — С.24-26

1161. Назаренко A.B. Русь и Германия в 70-е годы X в. // Russia Mediaevalis. — München. -1988. -T.6/1.-S.38-89

1162. Назаренко A.B. Русско-немецкие контакты периода древнерусской государственности (IX-X вв.) и их место в кругу международных связей Руси // Славяне и их соседи. Место взаимных влияний общественного и культурного развития. Эпоха феодализма. — Чтения памяти В-Д.Королюка. — М., 1988. -С.47-49

1163. Назаренко A.B. «Путь из немец в хазары» и первые века древнерусской истории // Внешняя политика Древней Руси / Юбилейные чтения, посвящ. 70-летию В.Т.Пашуто. — М., -1988. — С.52-57

1164. Назаренко A.B. О русско-датском союзе в первой чверте XI в. //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1988-1989 гг. — М., -1990. — С. 167-189

1165. Назаренко A.B. Немецкие латиноязычные источники IX-XI веков. Тексты, перевод, комментарии. — М., 1993. — 240 с.

1165 А. Назаренко A.B. Неизвестный эпизод из жизни Мстислава Великого // Отечественная история. — 1993.-N 2. — С.65-70

1166. Назарко І. Доброніга — дочка св.Володимира В. // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc.3-4. — Romae. — 1956. — C.319-324

1167. Назарко І. Гість на дворі св. Володимира Вел. //Analecta ordinis S.Basilii Magni. -Vol.2 (8). — Fasc.3-4. — Romae. -1956; там же, — Vol.3 (9). — Fasc.3-4. — Romae. — 1960. — C.489-491

1168. Назаров В. Д. Тайна челобытной Ивана Воротынского//ВИ-1969. — N 1. — С.210-218

1169. Намдаров Г. Недомовлені сторінки життя св. княгині Ольги // Історія релігій в Україні. -Тези повідомлень III круглого столу. — Київ-Львів. -1993. — С. 14-19

1170. Нарбут А.Н. Из опыта работы с генеалогическими источниками // Наш радавод. — Ч. 1. -Гродна.-1993.-С.80-90

1171. Нарбут А.Н. Генеалогія Беларусі: Станауление, перспектывы, первыя вынікі//Беларусь паміж Усходам і Захадам. — Ч.2. — Мінск. — 1997. — С.66-68

1172. Насонов А.Н. Летописные памятники Тверского княжества. Опыт реконструкции тверского летописания с XIII до конца XV в. // Изв. АН СССР. — Сер.7. — Отд. гуманит, наук. — Л., -1930. — N 10. -С.724-751

1173. Насонов А.Н. Монголы и Русь. — М.-Л, 1940. — 540 с.

1174. Насонов А.Н. Тмутаракань в истории Восточной Европы X века // ИЗ — Т.6. -1940. — С.79-99

1175. Насонов А.Н. О тверском летописном материале в рукописях XVII века // Археографический ежегодник за 1957 год. — М., -1958. — С.26-40

1176. Насонов А.Н. Начальные этапы киевского летописания в связи с развитием древнерусского государства // Проблемы источниковедения. — Т.7. — М., -1959. — С.416-462

1177. Насонов А.Н. Об отношении летописания Переяславля-Русского к киевскому (XII век) //Проблемы источниковедения. -Т.8. -М.,-1959. -С.466-494

1178. Насонов А.Н. Московский свод 1479 г. и его южнорусский источник // Проблемы источниковедения. -Т.9.-М.,-1961. -С.350-385

1179. Насонов А.Н. Московский свод 1479 г. и Ермолинская летопись // Вопросы социально-экономической истории и источниковедения периода феодализма в России. — Сб. стат. — М., -1961. -С.218-222

1180. Насонов А.Н. Малоисследованные вопросы ростово-суздальского летописания XII в. //Проблемы источникрведения.-ТЛО. — М., -1962.-С.349-392

1181. Насонов А.Н. Лаврентьевская летопись и владимирское великокняжеское летописание первой половины XIII в. // Проблемы источниковедения. — Вып.11. — М., -1963. — С.429-480

1182. Насонов А.Н. История русского летописания XI — начала XVIII века. Очерки и исследования. — М., 1969. — 469 с.

1183. Научно-литературный сборник Русско-Галицкой Матицы. Т.8. -Львів, 1895. — 328 с.

1184. Небелюк M. Анна Ярославна українська княжна на королівському престолі Франції в XI ст. -Париж, 1952.-128с.

1185. Некрасов А.И. Древнерусское изобразительное искусство. — М., 1937. — 358с.

1186. [Нечахин И.] Исторический словарь российских государей, князей, царей, императоров и императриц, в котором описаны их деяния, кончина, места погребения, имена их супруг и детей, с приложением двух родословных с княжескими российскими гербами, из коих: первая начинается от Рюрика, первого российского князя, и оканчивается чрез 21 степень детьми Иоанна Васильевича Грозного. Вторая, от выехавшего в Россию литовского князя Гландала, то есть: от предка царя Михаила Федоровича Романова и доныне благополучно царствующей имп.Екатерины II Великой и пресветлейшей ее фамилии. Собр. из разных рос. бытописаний и расположенный по азбучному порядку Иваном Нечахиным. — М., 1793.-222 с.

1187. Никитенко Н.И. Княжеский групповой портрет в Софии Киевской и время создания собора //Памятники культуры. Новые открытия. -Ежегодник 1986г. -Л.,-1987.-С.237-244

1188. Николаев В.Д. Свидетельство хроники Псевдо-Симеона о руси-дромитах и поход Олега на Константинополь в 907 г. // ВВ-42. -1981. — С.147-153

1189. Николаева А.Т. Некоторые вопросы источниковедения в «Истории Российской» В.Н.Татищева//Труды Моск. историко-архивного ин-та. -1963. Т. 17. — Вопросы источниковедения истории СССР.-С.337-374

1190. НикольскаяТ.Н. Воротынск//Древняя Русь и славяне. — М., -1978. -С. 118-128

1191. Никольский В. О началах наследования в древнерусском праве. — M., 1859. — 434 с.

1192. Никольский Н.К. Материалы для повременного списка русских писателей и их сочинений (X-XI вв.). — СПб., 1906. — 390 с.

1193. Никон, иеромонах. Начало христианства на Руси // ВИ — 1990. — N 6. -С.52-53

1194. Новосельский A.A. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII в. -М., 1948.-590 с.

1195. Новосельцев А.П. Киевская Русь и страны Востока//ВИ-1983. -N 5. С. 17-31

1196. Новосельцев А.П. Некоторые черты древнерусской государственности в сравнительно-историческом аспекте (постановка проблемы) // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1985 г. — М., -1986. -С.35-42

1197. Новосельцев АЛ. Принятие християнства Древнерусским государством как закономерное явление эпохи//История СССР-1988.-N 4.-C.97-122

1198. Новосельцев А.П. Образование Древнерусского государства и первый его правитель // ВИ -1991.-N2/3.-С.3-20

1199. Ногмов Ш.Б. История адыгского народа. — Нальчик, 1968. -198 с.

1200. Носов E.H. Городище и Новгород в IX-XII вв. (Замечания о социально-топографической структуре древнерусского города)//Генезис и развитие феодализма в России. -Л., -1988. -С. 3-25

1201. Обнорский С.П. Язык договоров русских с греками // Язык и мышление. — Вып. 6-7. — М.-Л.,-1936.-С.75-85

1202. Оболенский Д. Связи между Византией и Русью в XI-XV вв. // XIII Международный конгресс исторических наук (Москва, 16-23 августа 1970). — М., -1970. — С. 1-16

1203. Оглоблин О. Українська генеалогія та її значення для історичної науки // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.3 (9). — Fasc.3-4. — Romae. -1960. — C.321-347

1204. Оглоблин О. Рюриковичі//Енциклопедія Українознавства. — Т.7. — Париж-Нью-Йорк. -1973. — С.2666-2667; — Табл.: — С.2668-2677

1205. Орел В., Куник А. Заметки о древних киевских граффити //Археологія.- 1995. — N 1. -С.124-132

1206. Орешников A.B. Русские монеты до 1547 г. — М., 1896. — 287 с.

1207. Орлов A.C. «Слово о полку Игореве». — М., 1923. — 345 с.

1208. Орлов A.C. К вопросу об Ипатьевской летописи//Изв.ОРЯС — Т. 31. -1931. — С.90-126

1209. Орлов A.C. Переводные повести феодальной Руси и Московского государства XII-XVII вв. -Л., 1934. -368 с.

1210. Орлов A.C. О Галицко-Волынском летописании // Труды ОДРЛ — Т.5. -1947. — С. 15-35

1211. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. Исследования по истории морали / Пер. с польск. Вступ, статья А.А.Гусейнова и К.А.Шварумсен. — М., 1987. — 528 с.

1212. Острогорский Г. Византия и киевская княгиня Ольга // То Honor of Roman Jakobson. The Haque. -Paris. — 1967. — V.II. — P. 1458-1473

1213. Охотникова В.И. Пространная редакция Повести о Михаиле Тверском //Древнерусская книжность. По материалам Пушкинского Дома. — Л., -1985.-С. 16-27

1214. Охотникова В.И. Повесть о Довмонте. — Л., 1985. — 231 с.

1215. Очерки истории СССР. Период феодализма IX-XV вв. 4.2. (XIV-XV вв.). Под ред. Б.Д.Грекова, Л.В.Черепнина, В.Т.Пашуто. — М., 1953. — 811 с.

1216. Павлов A.C. Два послания к великому князю к великому князю Михаилу Ярославичу Тверскому константинопольского патриарха Нифонта I и русского инока Акиндииа — о поставлений на мзде// Православный собеседник. — 4.2. -Казань. — 1867. — С.236-253

1217. Павлов A.C. Догадка о происхождении древнерусского предания, которое называет первого русского митрополита Михаилом Сириным // Чтения ИОНЛ — Кн. 11. -1896. — Отд.2. — С.22-26

1218. Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в России. — М., 1988. — 690 с.

1219. Павлучкова М.П. Русско-венгерские отношения до начала XIII века // История СССР. -1959.-N6.-С.145-155

1220. Пак Н.И. Некоторые исторические замечания к летописной «Повести о Михаиле Черниговском»//Литература Древней Руси. Сб. научных трудов /Отв. ред. Н.И.Прокофьев. — М., -1981. -С.58-61

1221. Палаузов С.Н. Ростислав Михайлович, князь Мачвы//ЖМНП-1851. — N 8. — С.27-49

1222. Палацкий Ф. О русском князе Ростиславе, отце чешской королевы Кунгуты и роде его //Чтения МОИДР- 1846.-N3.-С. 11-16

1223. Пальмов И.С. Памяти Михаила Иосифовича Кояловича// Коялович М.О. История русского самосознания. Изд.2. — СПб., -1893. — С.3-45

1224. Панас К. Історія Української Церкви. — Львів, 1992. — 430 с.

1225. Параска П.Ф. Внешнеполитические условия образование Молдавского феодального государства. — Кйшенев, 1981.- 269 с.

1226. Пархоменко В.О. Древне-русская княгиня Ольга.-К., 1911.- 169с.

1227. Пархоменко В.О. Начало християнства на Руси. — Полтава, 1913. — 238 с.

1228. Пархоменко В.О. Християнство Руси до Владимира// Вера и Разум. — Ч.4. -1913. — С.35-42

1229. Пархоменко В.О. Три момента начальной истории русского християнства (Игор Старый, Владимир, Ярослав)//Известия ОРЯС-Т. 18.-1913.-С. 51-89

1230. Пархоменко В.А. К вопросу о хронологии и обстоятельствах жизни летописного Олега //Известия ОРЯС- 1914. -Т.19. -Кн.1. -С.245-260

1231. Пархоменко В.О. У истоков русской государственности (VIII-XI вв.). — Л., 1924. — 234 с.

1232. Пархоменко В.О. Олег та Ігор//Записки Іст.-Філолог. Відділення ВУАН. -Кн.4.-1924. -С.23-41

1233. Пархоменко В.О. Вопрос о времени существования и месте нахождения Тмутаракани /Тез. докл.//Бюл. конф. археологов СССР в Керчи.-1924. -N4. -С.4-7

1234. Пархоменко В.О. Питання про початок історично-державного життя у східних слов’ян. -К., 1925.-289с.

1235. Пархоменко В.О. Князь Чорний //Збірник на пошану акад. Д.І.Багалія. — К., -1927. — С.39-51

1236. Пархоменко В.О. Святая княгиня Ольга. — Житомир, 1927. -121 с. 1237. Пархоменко A.B. Когда жил Вещий Олег?//Slavia.-1936-1937. -R. 14.-Z. 1/2.-S. 170-175

1238. Пархоменко В. А. К вопросу о «норманнском завоевании» и происхождении Руси // Историк-марксист- 1938. — N 4. — С. 107-110

1239. Пархоменко В. А. К вопросу о Тмутаракани // Историк-марксист -1939. — Кн. 1. — С. 195-197

1240. Пархоменко В.А. Характер и значение эпохи Владимира // Уч. зап. Ленинградского ун-та. -Сер. ист. Наук. — 1941. — N 8. — С.32-41

1241. Пастернак Я. Саркофаг Ярослава Осмомисла // Старий Галич. Археологічно-історичні досліди в 1850-1943 pp. — Краків. — 1944. — С.134-140

1242. Пашин С.С. Галицкое боярство XII-XIII вв. // Вестник ЛГУ. — Серия 2. — Вып.4. — 1985. -С.35-47

1243. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. — М., 1950. — 331 с.

1244. Пашуто В.Т. Олександр Невський і боротьба руського народу за незалежність у XIII столітті. — К., 1953. — 148 с.

1245. Пашуто В.Т. Героическая борьба русского народа за независимость (XIII в.). — М., 1956.-152с.

1246. Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. — М., 1959. — 531 с.

1247. Пашуто В.Т. Очерки истории СССР. XII-XIII вв. — М., I960. — 540 с.

1248. Пашуто В.Т. Черты политического строя Руси // Древнерусское государство и его международное значение. — М., -1965. — С. 11-126

1249. Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси.-М., 1968.-472с.

1250. Пашуто В.Т. Борьба народов Руси и Восточной Прибалтики с агрессией немецких, шведских и датских феодалов в XIII-XV веках // ВИ -1969. — N 6. 8-42

1251. Пашуто В.Т. Монгольский поход в глубь Европы //Татаро-монголы в Азии и Европе. — М., — 1970.-С.241-262

1252. Пашуто В.Т. Русско-скандинавские отношения и их место в истории раннесредневековой Европы//Скандинавский сборник. — Вып.15. -Таллин. -1970. — С.49-67

1253. Пашуто В.Т. Место Древней Руси в истории Европы // Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе/Сб. ст., посвящ. Л.В.Черепнину. — М., -1972. — С.18-34

1254. Пашуто В.Т. Летописная традиция о племенных княжениях и норманнский вопрос //Летописи и хроники. Сб. ст. — 1973 г. -М., -1974.-С.31-57

1255. Пашуто В.Т. Историческое значение периода феодальной раздробленности на Руси // Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Руси и Польши XII-XIV вв. — М., -1974. -С.59-78

1256. Пашуто В.Т. Александр Невский. — М., 1974. -125 с.

1257. Пашуто В.Т. К спорам о достоверности жития // История СССР -1974. — N 6. — С.51 -89

1258. Пашуто В.Т. Опыт периодизации истории русской дипломатии (ранний и развитой феодализм)//Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1982 г. -М., -1983. -С.6-25

1259. Переньи Я. Взаимоотношения между венграми и восточнославянскими племенами // Studia slavica. — 1956. — 2. — S.9-24

1260. Перлштейн А. Описание города Острога //Чтения ОИДР -1847. — Кн.4. — Смесь. — С. 137-142

1261. Перлштейн А. Луцк и его древности // Временник ОИДР -1851. — Кн.9. — Смесь. — С.30-45

1262. Перлштейн А. Несколько слов о княжестве Острогском // Временник ОИДР — 1852. -Кн. 14. — Исследования. — С.33-48

1263. Перфецький І. Перемишельський літописний кодекс першої редакції в складі хронік Яна Длугоша// Записки НТШ- Т. 147.-1927. -С.35-121

1264. Петров А. В. К вопросу о внутриполитической борьбе в Великом Новгороде XII — начале XIII в. //Генезис и развитие феодализма в России/Под ред. И.Я.Фроянова. — Л.,-1985.-С.51-69

1265. Петров Н.И. Две надгробные надписи конца XVII века Константину Ивановичу и Константину Константиновичу князьям Острожским // Чтения ИОНЛ -1879. — Кн. 1. — С.79-81

1266. Петров П.Н. История родов русского дворянства. — СПб., 1886. — 913 с.

1267. Петрушевич А. Пересмотр грамот князю Льву приписываемых// Галицкий исторический сборник — Вып.2. — Львов. -1854. — С.81-195

1268. Петрушевич A.C. Обзор важнейших политических и церковных происшествий в Галицком княжестве с половины XII до конца XIII ст. // Галицкий исторический сборник. — Вып.2. — Львов. -1854. -С.50-76

1269. Петрушевич A.C. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. — Львов. 1867. — 249 с.

1270. Петрушевич А. Сводная Галицко-Русская летопись с 1600 по 1700 г. Львов. -1874. — 700 с.

1271. Петрушевич А. Кем были Болоховские князья? -Львов, 1877.- 16с.

1272. Петрушевич А. Материалы к историии рода кн. Острожских 1879 г. // Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України. — Відділ рукописів. — Ф.77. — 4.703 /п.50-71

1273. Петрушевич A.C. Сводная Галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год. -Львов. Т. 1, 1886. — III + 700 с.; Т. 2, 1887. — XV + 329 с.; Т. 3,1891. — III + 423 с.

1274. Петрушевич A.C. Описание портрета князя Владислава Опольского. — Львов, 1895. — 8 с.

1275. Петрушевич A.C. Дополнения к Сводной Галицко-русской летописи с 1600 по 1700 год. Львов, 1896. — III + 423 с.

1276. Петрушевич A.C. Сводная летопись XVI века 1500-1533. -Львов, 1914. — 382с.

1277. ПештичС.Л. «Синопсис» как историческое произведение//Труды ОДРЛ -Т.15. — М.-Л., -1958. — С.284-298

1278. Пештич С.Л. Русская историография XVIII в. Ч. 1. — Л., 1961. — 381 с.

1279. Пештич С.Л. Русская историография XVIII века / Автореф. дис. на соиск. ученой степени д.и.н.-Л., 1963.-39 с.

1280. Пештич С.Л. Русская историография XVIII в. 4.2. -Л., 1965.-344с.

1281. Пісковий С.М. М.Кордуба та його «Бібліографія історії України»//Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. -1963. — N 6. -С.71-79

1282. Пичета В.И. Белоруссия и Литва XV-XVI вв. (Исследования по истории социально-экономического, политического и культурного развития)/Под ред. З.Ю.Копысского, В.Д.Королюка, Н.Н.Улащика. — М., 1961. — 815 с.

1283. Платонов С.Ф. Древне-русские сказания и повести о Смутном времени XVII в. как исторический источник. — СПб., 1913. — 475 с.

1284. Платонов С.Ф. Летописный рассказ о крещении Ольги в Царьграде // Исторический Архив — Кн.1. — Петроград. — 1919. — С.283-288

1285. Платонов С.Ф. Иван Грозный. — Петроград, 1923. — 328 с.

1286. Платонов С.Ф. Очерки по истории Смуты в Московском государстве в XVI-XVII вв. — М., 1937. — 426 с.

1287. Плетнева С.А. Печенеги, торки и половцы в южнорусских степях // Мат. и исслед. по археологии СССР. — N 68. -1958. — С. 170-174

1288. Плетнева С.А. Половецкая земля//Древнерусские княжества XI-XIII вв. — М., -1975. -С.169-187

1289. Площанский В. Лавров село и монастырь в Самборском округе // Наук. сб. изд. Литературным об-вом Галицко-Русской матицы. — Львов. -1866. — С.78-106

1290. Площанский В.М. Буек, город и бывшее княжество т. им. на Галицкой Руси по данным из истории, топографии и статистики. — Львов. -1872. — 93 с.

1291. Повесть временных лет и Начальный свод (текстологический комментарий) // Труды ОДРЛ -Т.30. -М.,-1976. -С.17-21

1292. Повстенко O.I. Катедра св.Софії у Києві. — Нью-Йорк, 1954. -147 с.

1293. Погодин М.П. Древняя русская аристократия // Москвитянин -1847. — С.2-89

1294. Погодин М.П. Исследования, замечанияи лекции орусской истории.-М., т. 1,1846.-340с.; Период удельный (1054-1240). Т.4,1850. -428с.; т.6, 1855.-365 с.

1295. Погодин М.П. Древння русская история до монгольского ига. — М., т. 1,1871. — 540 с.; т.2, 1871.-539с.; т.З, 1872. — 531 с.

1296. Половой И.Я. О дате второго похода на греков и похода русских на Бердаа // ВВ — Т. 14. -1958.-С.138-147

1297. Половой И.Я. Русское народное предание и византийские источники о первом походе Игоря на греков//Труды ОДРЛ-1960.-Т. 16. -С.105-111

1298. Половой И.Я. О русско-хазарских отношениях в 40-х годах X в. // Зап. Одесского археологического об-ва. — Т. 1 (34). — Одесса. -1960. — С.344-356

1299. Половой И.Я. К вопросу о первом походе Игоря против Византии // ВВ — Т. 18. — 1961. -С.85-104

1300. Половой И.Я. О маршруте похода русских на Бердаа и русско-хазарских отношениях в 943 г. //ВВ-Т.20.-1961.-С.90-105

1301. Пояонська-Василенко Н. Митрополит Київський Іларіон // Бюлетень Богословсько-Педагогічної Академії УАПЦ. — В.3.-Мюнхен.- 1946. -С.25-31

1302. Полонська-Василенко Н. Велика княгиня українська Св.Ольга // Наша культура — Вінніпег.

-1952.-4.-С.31-35

1303. Полонська-Василенко Н. Княгиня Романова Анна // Визвольний шлях — Кн.3. — Лондон. -1954. -С.21-28

1304. Полонська-Василенко Н. Король Данило на тлі історичної доби // Визвольний шлях. -Кн.9. — Лондон. — 1954. — С.27-32

1305. Полонська-Василенко Н. Адельгейда-Євпраксія, княжна київська, імператриця німецька //Наше життя- 1959. -Ч.8. -С.7-9

1306. Полонська-Василенко Н. Дочка Володимира Мономаха (Євфимія) // Наше життя -1961, -Ч.5.-С.8-10

1307. Полонська-Василенко Н. Пам’яті Домета Олянчина (6. VIII. 1891 — 25. VI. 1970) // Укр. 1er. -1970. — С.85-89

1308. Полонська-Василенко Н. Історія України. -Мюнхен. Т.1,1972. — 591 с.; Т.2,1976. — 589 с.

1309. Полонська-Василенко Н. Історія України. — К, Т. 1,1992. — 640 с.; Т.2,1992.- 608 с. [там же генеалогічні і синхронні таблиці укр. та лит. князів, с.270-290,423-425]

1310. Полубояринова М.Д. Русские люди в Золотой Орде. — M., 1978. -132 с.

1311. Попов Г.В., Рындина A.B. Живопись и прикладное искусство Твери XIV-XVI века. — М., 1979. — 640 с.

1312. Поппэ A.B. Русские митрополии константинопольской патриархии в XI столетии // ВВ -Т.28.-1968.-С.85-108

1313. Поппэ А. Русско-византийские церковно-политические отношения в середине XI века //История СССР- 1970. -N3.-С.108-124

1314. Поппэ A.B. Истоки церковной организации Древнерусского государства // Становление раннефеодальных славянских государств. — К., -1972. — С.62-97

1315. Поппе А. Перші сто років християнства на Русі // Варшавські українознавчі записки. — 3.1. -Варшава.- 1989. -С.25-39

1316. Пресняков A.E. Княжое право в Древней Руси. -Петроград, 1909. -326с.

1317. Пресняков А.Е. Образование Великорусского государства. — Петроград, 1918. — 428 с.

1318. Пресняков А.Е. Лекции по русской истории, т. 1. Киевская Русь. -М., 1938. -456с.

1319. Приселков М.Д. Очерки по церковно-политической истории Киевской Руси X-XII вв. — СПб., 1913. — 470 с.

1320. Приселков М.Д. Отрывки В.Н.Бенешевича по истории русской церкви XIVв. // Изв. ОРЯС — Т.21. — Кн. 16. — 1916. — С.55-59

1321. Приселков М.Д. Ханские ярлыки русским митрополитам. — Петроград, 1916. — 203 с.

1322. Приселков М. «Слово о полку Игореве» как исторический источник // Историк-марксист. -1938.-Кн. 6.-С.101-127

1323. Приселков М.Д. Русско-византийские отношения IX-XII вв. // Вестник Древней Истории -1939.-N6.-С.112-136

1324. Приселков М.Д. История Русского летописания.-Л., 1940.- 188с.

1325. Приселков М.Д. Летописание Западной Украины и Белоруссии // Уч. зап. ЛГУ — Сер. истор. — Вып.7. — N 67. — 1941. — С. 11-21

1326. Приселков Н.Д. Киевское государство II половины X в. по византийским источникам //Уч.зап.ЛГУ-Сер.истор.-Вып.8.-К68.-1941.-С.215-250 . .

1327. Приселков Н.Д. Троицкая летопись. — М.-Л., 1950. — 459 с.

1328. Присьолков М.Д. Початок літописання в Галицько-Волинській землі // Мат. до вивчення історії української літератури. — T. l. — К., -1959. -C.96-101

1329. Прозоровский Д.И. О родстве св.Владимира по матери // Зап. имп. АН — Т.5. — 1898. -С. 17-26

1330. Пташицкий С. Князья Пузины. Историко-генеалогические материалы. -СПб.,1898. — 268с.

1331. Рапов О.М., Ткаченко Н.Г. Документы о взаимоотношениях папской курии с великим киевским князем Изяславом Ярославичем и польским князем Болеславом II Смелым в 1075 г. // Вестник МГУ — Серия 9. — N 5. — С.84-87

1332. Рапов О.М. Княжеские владения на Руси вХ — первой половине XIII в. — М., 1977. — 261 с.

1333. Рапов О.М. О дате принятия христианства князем Владимиром и киевлянами // ВИ -1984. -N 6. -С.89-105

1334. Рапов О.М. Русская церковь в IX — первой трети XII в. Принятие християнства. — M., 1988. -248с.

1335. Рапопорт П. А. Города Болоховской земли // Кр. сообщ. Ин-та ист. мат. культуры АН СССР — Вып.57. — М., -1955. — С.52-60

1336. Расовский Д.А. Печенеги, торки и берендей на Руси и в Угриии // SK — Т.6. -1933. — S. 16-58

1337. Ратич A.A. Исследования городища в с.Перемиль на Волыни в 1963-1964 гг. // Мат. сессии, посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР.-Баку.-1965. -С.140-141.

1338. Ратич О.О., Нудьга Г. Л. Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості // Торжество історичної справедливості. — Львів. -1968. — С.44-64

1339. Редников Н.И. Княжество Феодоро и падение Готии / Рукопись Бахчисарайского историко-археологического музея. Материалы Эски-Керменской экспедиции // Изв. Гос. академии истории материальной культуры. — Вып. 117. — М., -1935. — С.38-44

1340. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси. — М., 1948. — 762 с.

1341. Рыбаков Б.А. Военное дело // История культуры Древней Руси. — Т. 1. — М., -1948. — С.356-389, 521-562

1342. Рыбаков Б.А. Князь Святослав Всеволодович (ок. 1125 -1194 гг.). Опыт исторической характеристики // МИА — 1949. — N 11. -127 с.

1343. Рыбаков Б.А. Боевые порядки русских войск XI-XII вв. // Уч. зап. Моск. обл. пед. ин-та. -Т.27.-М.,-1954.-С.3-24

1344. Рыбаков Б.А. Запись о смерти Ярослава Мудрого // СА- 1959. — N 4. -С.245-249

1345. Рыбаков Б.А. Спорные вопросы образования Киевской Руси // ВИ -1960. — N 9. — С. 18-26

1346. Рыбаков Б.А. Исторический взгляд на русские былины // История СССР -1961. — N 5. -С.141-166;-N6. -С.80-96

1347. Рыбаков Б.А. Обзор обидах явлений русской истории IX — середины XIII века // ВИ -1962. -N4.-С.34-57

1348. Рыбаков Б.А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. — М., 1963. — 362 с.

1349. Рыбаков Б.А. Любеч — феодальный двор Мономаха и Ольговичей // Кр. сообщ. о докладах и полевых исслед. Ин-та археологии АН СССР. — М., -1964. — N 99. Средневековая археология. — С.21-23

1350. Рыбаков Б.А. Первые века русской истории. — М., 1964. — 240 с.

1351. Рыбаков Б.А. Русские датированные надписи XI-XIV веков. — М., 1964. — 48 с.

1352. Рыбаков Б.А. Владимировы крепости на Стугне // КСИА АН СССР — Вып. 100. —1965. —С.73-90

1353. Рыбаков Б.А. Русь в эпоху «Слова о полку Игореве» // История СССР. С древнейших времен до наших дней.-Т. 1. — М., -1966. -С.573-639

1354. Рыбаков Б.А. «Слово о полку Игореве» и его современники. — М., 1971. — 294 с.

1355. Рыбаков Б.А. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». — М., 1972. — 312 с.

1356. Рыбаков Б.А. Русские карты Московии XV — начала XVI века. — М., 1974. -178 с.

1357. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII-XIII вв. — М., 1982. — 591 с. Див. уривок

1358. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. — М., 1987. — 782 с.

1359. Рыдзевская Е. А. К летописному сказанию о походе Руси на Царьград в 907 г. // Известия АН. — 7 серия. — ООН. — Л., — 1932. — N 6. — С.471-479

1360. Рыдзевская Е. А. Легенда о князе Владимире в саге об Олафе Трюгвасоне // Труды ОДРЛ -Т.2.-1935.-С.61-74

1361. Рыдзевская Е.А. Древняя Русь и Скандинавия IX-XIV вв. — М., 1978. — 239 с.

1362. Рыкова О.В. Из истории создания дореволюционных генеалогических справочников // Наш радавод. — Ч. 1. — Гродна. -1993. — С.41-71

1363. Рындина A.B. Суздальский змеевик //Древнерусское искусство. Художественная культура домонгольской Руси. — М., -1972. — С.220-224

1364. Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли (IX — первая треть XII в.). — К., 1988.- 124с.

1365. Ричка В. «День народження» Києва в середньовічній релігійно-церковній традиції // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Одеса, 26-29 серпня 1999 р. — Доповіді та повідомлення. — Історія. — Ч.1. — Одеса-Київ-Львів. -1999. — С.20-23

1366. Ржига В.Ф. Автор «Слова о полку Игореве» и его время // Археографический ежегодник за 1961 год.-М.,-1962.-С.3-17

1367. Рогов А.И. Древнерусские переводы «Хроники» Стрыйковского // Археологический ежегодник за 1962 г. — М., -1963. — С.206-214.

1368. Рогов А.И. Известия по истории Киевской Руси в Хронике Мацея Стрыйковского и их источники // Кр. сообщ. Ин-та славяноведения АН СССР -1964. — N 42. Из истории революционного движения польского народа. — С.52-64

1369. Рогов А.И. Русско-польские культурные связи в эпоху Возрождения (Стрыйковский и его Хроника). — М., 1966. — 310 с.

1370. Рогов А.И. Супраль как один из центров культурных связей Белоруссии с другими славянскими странами // Славяне в эпоху феодализма. — М., -1978. — С.321-328

1371. Рогов В. А. К вопросу о развитии княжеской власти на Руси // Древняя Русь: проблемы права и правовой идеологии. — М., -1984. — С.67-78

1372. Рогозинский А. «Кройника» Феодосия Сафоновича и ее отношение к «Киевскому синопсису» Иннокентия Гизеля // Известия ОРЯС -1910. — Т. 15. — Кн.4. — С.32-58

1373. Рождественский C.B. Служилое землевладение в Московском государстве XVI в. — СПб., 1897.-346 с.

1374. Рожко М.Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі //Київська Русь: Джерела. Культура. Традиції. — К., 1982. — С. 12-20

1375. Рожко М.Ф. Карпатські шляхи та їх оборона//УІЖ. -1990. -N10. -С.86-97

1376. Розанов С.П. Евпраксия-Адальгейда Всеволодовна (1071-1109) // Известия АН — VII серия. -Отд. туманит. Наук. — Л., -1929. — N 8. — С.617-648

1377. Розанов С.П. Евфимия Владимировна и Борис Каломанович. Из евро-пейской политики XII в. // там же, — Л., — 1930. — N 9. — С.649-671

1378. Розен В.Р. Император Василий Болгаробойца. Извлечения из летописи Яхья Антиохийско-го.-СПб.,1883.-258 с.

1379. Розов Н.П. Синодальный список сочинений Илариона — русского писателя XI в. // Slavia -1963. — Roc.32. — Ses.2. — S. 143-152

1380. Розов Н.П. Книга в России в XV веке. — Л., 1981.-245 с.

1381. Романов Б. А. Элементы легенды в жалованной грамоте великого князя Олега Ивановича рязанскому Ольгову монастырю // Проблемы источниковедения — Сб.З. — М.-Л., -1940. — С.205-224

1382. Романов В.К. Статья 1224 г. о битве при Калке Ипатьевской летописи // Летописи и хроники. — 1980 г. — М., — 1981. — С.79-103

1383. Романовский Л.М. О Константине Ивановиче князе Острожском // Труды Третьего Археологического съезда в России.-Т.2.-К.,-1878. — С. 205-209

1384. Рубцов Б.Т. Гуситские войны (Великая крестьянская война XV века в Чехии). — М., 1965. -318с.

1385. Руднев В.А. Слово о князе Владимире. — М., 1989. — 239 с.

1386. Рудницький С. Руські землі польської корони при кінці XV в. // Записки НТШ. — Т.21. -1899. — С.67-98

1387. Руммель В.В., Голубцов B.B. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — СПб., Т.1, 1886.-311 с.; Т.2, 1887.-340с.

1388. Румянцева В.В. Деякі підсумки розвитку генеалоги//УIЖ-1987. — N 3. — C.89-99

1389. Русина О. До питання про київських князів татарської доби // Записки НТШ. — Т. 225. -1993.-С. 194-203

1390. Русина О. Київська виправа Гедиміна (текстологічний аспект проблеми) // Записки НТШ. -Т. 231.-1996.-С.147-157

1391. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. — К., 1998. — 243 с.

1392. Савелов Л.М. Библиографический указатель по истории, геральдике и родословию российского дворянства. Изд.2. — Острогожск, 1897. — 573 с.

1393. Савелов Л.М. Князья Пожарские//Летопись историко-родословного об-ва в Москве. 1906. Вып.2-3, 84 + 76 с.

1394. Савелов Л.М. Лекции по русской генеалогии. — М., 1908-1909. -450 + 437 с.

1395. Самойловський І.М. Стародавній Коростень //Археологія -T. 23. -1970.-С. 191-197

1396. Сапунов Б.В. Книга в России в XI-XIII вв. — Л., 1978. — 229 с.

1397. Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. К., 1989. — 231 с.

1398. Сахаров А.Н. Поход Руси на Константинополь в 907 г. // История СССР — 1977. — N 6. -С.52-91

1399. Сахаров А.Н. Дипломатия Древней Руси. — М., 1980. — 358 с.

1400. Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. — М., 1982. — 240 с.

1401. Сборник статей, посвященных Л.М.Савелову. — М., 1915. — 416 с.

1402. Свенціцкий І. Питання про автентичність договорів Русі з греками в X в. // Питання слов’янського мовознавства. — Кн.2. — Львів. -1949. — С.23-29

1403. Свердлов М.Б. К вопросу о летописных источниках «Повести о битве на Калке» // Вестник ЛГУ. — Сер. истории, языка и литературы. — 1963. — N 2. Вып.1. — С. 141-144

1404. Свердлов М.Б. Відомості про Київ у хроніці Тітмара Мерзебурзького//УІЖ-1971. -N 8. -С.77-80

1405. Свердлов М.Б. Известия немецких источников о русско-польских отношениях конца X -начала XI в. // Исследования по истории славянских и балканских народов. Киевская Русь и ее соседи. -М.,-1972.-С.72-109

1406. Свердлов М.Б. Политические отношения Руси и Германии X — первой половины XI в. // Проблемы истории международных отношений / Сб. стат. памяти акад. Е.В.Тарле. — Л., -1972. — С.283-296

1407. Свердлов М.Б. Скандинавы на Руси в XI в. // Скандинавский сборник. -Вып. 19. — Таллин. -1974.-С.25-47

1408. Свердлов М.Б. Известия о Руси в Хронике Титмара Мерзебургского //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. -1975 г. — М., -1976. — С.90-101

1409. Свердлов М.Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. — Л., 1983, -238с.

1410. Свердлов М.Б. Критерии прогресса в изучении общественного строя Древней Руси // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед., -1985 г. — М., -1986. — С.43-48

1411. Свердлов М.Б. Правовой обычай и закон в формировании феодального права в Киевской Руси //там же, — 1987г. — М., -1988. -С. 19-25

1412. Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. — Львів, 1993. — 304 с.

1413. Седов B.B. Смоленская земля //Древнерусские княжества X-XIII вв. — М., -1975. — С.240-259

1414. Седова Р. Д. Рукописная традиция «Жития Петра» в редакции митрополита Киприана //Труды ОДРЛ-Т.37.-1983.-С.256-268

1415. Сендульский А. Преподобный Федор князь Острожский // Волынские епархиальные ведомости — 1871. — N 9. — С.272-280

1416. Сенютович-Бережний В. Історичне місце князя Федька Несвізького // Літопис Волині -4.4. — Вінніпег. — 1958. — С.31-46

1417. Сенютович-Бережний В. Родинні зв’язки князів Несвізьких з князями Острозькими // Український історик. — N 1-4 (17-20). — Мюнхен. — 1968. — С.124-127

1418. Сербина К.Н. Из истории русского летописания конца XV в. (Летописный свод 1497 г.) //Проблемы источниковедения-Т. 11.-М., -1963.-С.391-428

1419. Сербина К.Н. Летописный свод 1518г.// Труды Ленинградского Отд. Ин-та Истории СССР. -Вып.5. — Вопросы историографии и источниковедения истории СССР. — Сб. стат. — М.-Л., -1963. — С. 166-172481;

1420. Сергеевич В.И. Вече и князь //Русские юридические древности — Т.2. — М., -1867. — С.84-124

1421. Сергеевич В.И. Первичные народные собрания у германцев и греков //Журнал мин. юст. -N12.-1907.-С.156-168

1422. Сергеевич В.И. Лекции и исследования по древней истории русского права. -СПб.,1910.-685 с.

1423. Сердобольская Л А. К вопросу о хронологии похода русских князей против татар и битвы при реке Калке // Сб. трудов Пятигорского гос. пед. ин-та. — Вып. 1. — Ставрополь. -1947. — С. 131-139

1424. Сигизмунд барон Герберштейн, его жизнь и значение как писателя о России. Сочинения кандидатов И.Карелкина, И.Григоровича и студента И.Новикова// Сборник, издаваемый студентами Имп. Петербургского ун-та. -Вып.1. -СПб., -1857. -С.54-87

1425. Сіцінський І. Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст. — К., 1928. — 328 с.

1426. Скрынников Р.Г. Опричный террор. — Л., 1969. — 345 с.

1427. Скрынников Р.Г. Переписка Грозного и Курбского. Парадоксы Эдварда Кинана. — Л., 1973. -289с.

1428. Скрынников Р.Г. Иван Грозный. — М., 1980. — 247 с.

1429. Славінський М. Історія країни. Курслекцій. -Подебради, 1934.-175с.

1430. «Слово о полку Игореве» и его время. Сб. стат. / Отв. ред. Б.А.Рыбаков. — М., 1985. — 415 с.

1431. «Слово о полку Игореве». Комплексные исследования/Отв. ред. А.Н.Робинсон. — М., 1988.-439с.

1432. Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Отоманской Порты до начала XVIII века.-СПб., 1887.-658 с.

1433. Смирнов П.П. Образование русского централизованного государства в XIV-XV вв. // ВИ -1946.-N 2-3.-С.55-90

1434. Смирнов С. Судьбы Червонной или Галицкой Руси до воссоединения ея с Польшей 1387 г. -М., 1860.-244 с.

1435. Смирнов Я.И. Рисунки Киева 1651 года по копиям их конца XVIII века // Труды XIII Археологического съезда в Екатеринославе (1905) — Т.2. — М., -1908. — С.239-245

1436. Соболева H.A. Русские печати.-М., 1991.-240 с.

1437. Соболевский А.И. В каком году крестился Владимир? // ЖМНП -1888.- Июнь. — С.211 -236

1438. Соболевский А.И. Год крешения Руси //Чтения ИОН Л -1888. — Кн.2. — С. 61-87

1439. Соболевский А.И. Поп Сильвестр и Домострой (о житии Ольги) // Изв. ОРЯС. — Т.21. -Кн. 1.-1929.-С. 198-202

1440. Собчук В. Дениско Мукусійович і Денисковичі на півдні Волині в XV — другій третині XVI ст. //Четверта наукова геральдичеа конференція. — 36. тез і пов. — Львів. -1994. — С.69-71

1441. Соколов Б.М. Эпические сказания о женитьбе князя Владимира (Германо-русские отношения в области эпоса) // Уч. зап. Саратовского гос. ун-та — 1923. — Т. 1. — Вып.З. — С.96-99

1442. Соколова В.К. Русские исторические предания.-М., 1970.-413с.

1443. Соллогуб Е. Летописи историко-родословного об-вав Москве 1905-1909. — М., 1912. — 246 с.

1444. Соловьев A.B. Заметки о договорах Руси с греками//Slavia- 1938. -R.15.-S.2-19

1445. Соловьев A.B. Был ли Владимир Святой правнуком Свенелда? // Зап. русского научного ин-та в Белграде. — 16-17. — 1941. — С.37-64.

1446. Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Кн.2. Т.3-4. — М., 1988. — 765 с.

1447. Соневицький Л. Український єпископат Перемиської і Хомської єпархій в XV-XVI ст. // Analecta ordinis S.Baśilii Magni. — Vol.II (VIII). — Fasc. 3-4. — Romae. -1956. — C.348-392

1448. Спасский Г. Исследование Тмутараканского камня с русской надписью // Отечественные записки. — Т.36. — Разд.2. — 1846. — С.233-246

1449. Спиридов М.Г. Родословный российский словарь.-М., Ч.1,1793.-376с.;Ч.2,1794.-389с.

1450. Спицын A.A. Тмутараканский камень // Записки Отд. русской и славянской археологии Русского Археологического Об-ва. -Т.40. -Петроград. — 1915. -С.58-92

1451. Срезневский И.И. Память и похвала князю Владимиру и его житие по списку 1494 г. -СПб., 1897.-213с.

1452. Срезневский И.И. О Малуше, милостнице в.кн. Ольги, матери в.к. Владимира // Зап. имп. АН-Т.5.-1898.-С.27-33

1453. Станкевич Н.В. О причинах постепенного возвышения Москвы до смерти Иоанна III //Ученые зап. Моск. ун-та — Ч.5. — 1834. — С.29-55, 247-279

1454. Стасів M. Корона Данила і татари //Analecta ordinis S.Baśilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc, l -2. -Romae.-1954.-C. 137-152

1455A. Столярова Л.В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских пергеменных кодексов XI-XIV веков. — М., 2000. — 456 с.

1455. Сторожев В.Н. Материалы для истории русского дворянства. Вып.2. — М., 1909. — 419 с.

1456. Стороженко А. О существовавших в г. Киеве римско-католических храмах // Сб. стат. в честь профессора М.П.Дашкевича. — К., 1906, с.242-245

1457. [Стриттер И.] История Российского государства. — СПб., ч.1, 1800. — 635 с.; ч.2, 1801. — 530 с.; ч.3, 1802. — 327 с.

1458. Сумароков А.П. Родословие князей российских. — М., б.р. — 231 с.

1459. Сумцов Н.Ф. Иннокентий Гизель // «Киевская старина» — 1884. — N 10. — С.61-98

1460. Суров Е.Г. Княжеский дворец на плато Мангуп-кале // Средневековые древности Восточной Европы. — Кр. сообщ. Ин-та археологии АН СССР. — N129. — М., — 1972. — С.96-102

1461. Сюзюмов M .Я. Об источниках Льва Дьякона и Скилицы // Византийское обозрение. — Т.2. -Вып.1. — Юрьев. — 1916. — С.77-109

1462. Сюзюмов М.Я. Мировозрение Льва Диякона // Античная древность и средние века. — 1971. — .131-144

1463. Талис Д.Л. Из истории русско-корсунских политических отношений в IX-X вв. // ВВ —Т.14.—1958.—С.66-93

1464. Тарановский Ф.В. Отзыв о сочинении В.И.Сергеевича «Древнее русское право». — М., 1911.— 121 с.

1465. [Татищев В.П.] История Российская с самых древних времен, неусыпными трудами через тридцать лет собранная и описанная покойным советником и Астраханским губернатором Васильем Никитичем Татищевым. — М., Кн.1, ч.1-2,1768-69. —XXVIII — 600с; Кн. 2,1773. — 536с.; Кн. 3,1774. —530 с.; Кн. 4, СПб., 1784. — 595 с.

1466. Татищев В.Н. История Российская.., Т.1. — М., 1962. — 365 с.

1467. Татищев В.Н. История Российская.., Т.2. — М., 1963. — 354 с.

1468. Татищев В.Н. История Российская.., Т.3. — М., 1964. — 360 с.

1469. Татищев С.С. Род Татищевых 1400-1900. — СПб., 1900. — 466 с.

1470. Татищев Ю.В. Род князей Мезецких// Изв. имп. Русского генеалогического об-ва. — Вып.2. — СПб.,—1903.—С.48-71

1471. Терещук К.І. До питання про локалізацію Болохівської землі // Дослідження з слов’яно-руської археології. — К., —1976. —С.164-175

1472. Терський В. Літописний Звенигород//Жовтень—1965. — N 7. — С.143-146

1473. Терлецький О. Політичні події на Галицькій Русі в р. 1340 // Записки НТШ —1896. — Т. 12. —С.128-152

1474. Терлецький О. Історія української держави, т. 1. Княжа доба. — Львів, 1923. —311с.

1475. Терлецький О. Історія України. — Львів, 1938. — 408 с.

1476. Тиандер К.Ф. Поездки скандинавов в Белой море. — СПб., 1906. — 445 с.

1477. Тиандер К. Скандинавское переселенческое сказание // Датско-русские исследования. —Петроград. —1915. — Т.3. — С.140-152

1478. Тиханова М.А. Дорос-Феодоро в истории средневекового Крыма// МИА — N 346. —1953. —С.329-333

1479. Тихомиров И. А. О сборнике, именуемом Тверской летописью // ЖМНП —1876. — N 12. —С.279-282

1480. Тихомиров И.А. О составе западнорусских, так называемых литовских, летописей //ЖМНП—1901.—N3. —C.128-165; — N5. —C.134-188

1481. Тихомиров М.Н. О купеческих и ремесленных объединениях в Киевской Руси //Уч. зап. МГУ — Вып.87. —1946. —С.22-37.

1482. Тихомиров М.Н. Древняя Москва (XII-XV вв.). — М., 1947. — 437 с.

1483. Тихомиров М.Н. Список русских городов дальних и ближних // ИЗ. — Т.40. — 1950. — С.214-259.

1484. Тихомиров М.М. Київська Русь//Наук. зап. Ін-ту історії УРСР—1950. —Т.3. —С. 18-35

1485. Тихомиров М.Н. Древнерусские города. — М., 1956. — 442 с.

1486. Тихомиров М.Н. Малоизвестные летописные памятники // Истор. Архив — Т.7. — М., —1957.—С.29-38

1487. Тихомиров М.Н. Русские летописи. Вопросы их издания и изучения // Вестник АН СССР.— 1960.—N8.—C.23-54

1488. Тихомиров М.Н. Начало русской историографии // ВИ — 1960. — N 5. —С.41-56

1489. Тихомиров М.Н. Краткие заметки о летописных произведениях в рукописных собраниях Москвы. —М., 1962. — 184с.

1490. Тихомиров М.Н. Русская культура X-XVIII вв. — М., 1968. — 447 с.

1491. Тихомиров М.Н. Походы Святослава в Болгарию // Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. — М., — 1969. — С.43-89

1492. Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. — М., 1969.—374 с.

1493. Тихомиров М.Н. Российское государство XV-XVII веков. — М., 1973. — 422 с.

1494. Тихомиров М.Н. Ольга // Рукописное наследие академика М.Н.Тихомирова. — М., —1974. —С.159-161 c.

1495. Тихомиров М.Н. Древняя Русь. — М., 1975. — 296 с.

1496. Тихомиров М.Н. Происхождение названия «Русь» и «Русская земля» // Русское летописание.—М.,— 1979.—С.31-54

1497. Тихомиров М.Н. Русское летописание. — М., 1979. — 384 с.

1498. Ткаченко М. Бібліографія праць В.Б.Антоновича // Антонович В.Б. Твори. — К., — 1932. —Т.1.—С. XLIII-LXXVIII

1499. Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068-1069 pp. // Наук. зап. Ін-ту історії і археологи України — Кн.1. — 1943. — С. 145-154

1500. Толочко О.П. До питання про сакральні чинники становлення князівської влади на Русі у IX-X ст. // Археологія — 1990. — N 1. — С.51-63

1501. Толочко О.П. Особливості міжсеньйоріальних відносин у період феодальної роздробленості Давньої Русі XII-XIII ст. // Феодалізм на Україні. — К., — 1990. — С.28-41

1502. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. — К., 1992. — 221 с.

1503. Толочко О.П. Русь: держава і образ держави. — К., 1994. — 37 с.

1504. Толочко О.П. «Князь-робочич» та «король-орач»: східноєвропейські паралелі до давньоруських генеалогічних легенд//Старожитності Русі-України. — К., — 1994. — С.210-215

1505. Толочко П.П. Вече и народные движения в Киеве // Исследования по истории славянских и балканских народов. — М., — 1972. — С. 125-143

1506. Толочко П.П. Киевская земля // Древнерусские княжества X-XIII вв. — М., — 1975. — С.5-56

1507. Толочко П.П. Древний Киев, — К., 1983. — 207 с.

1508. Толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. — К., 1987. — 246 с.

1509. Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989. — 256 с.

1510. Толочко П.П. Історичні портрети. Із історії давньоруської і європейської політики X-XII ст. —К., 1990. — 272 с.

1511. Толочко П.П. Русь — Мала Русь — руський народ у другій половині XIII-XVII ст. // Київська старовина — 1993. — N 3. — С.3-14

1512. Толстой И.И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. — СПб., 1882, с.47-56

1513. Толстой И.И. Древнейшие русские монеты X-XI вв. — СПб., 1893. — 256 с.

1514. Томашівський С. Українська історія. Нарис 1: Старинні і середні віки. — Львів, 1919. —154 с.

1515. Томашівський С. Історія України. — Мюнхен, 1948. — 238 с.

1516. Томенчук Б. Некрополі княжого Галича // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції / Міжнар. наукова конфер. — Галич, 19-21 серпня 1993 р. — Тези доповідей та повідомлень. — Львів. — 1993. — С.50-52

1517. Томенчук Б. Три періоди розвитку Галича // Еволюція розвитку слов’янських градів VIII-XIV ст. у передгір’ї Карпат і Татр / Міжнародна археологічна конференція — Львів, 27-29 вересня 1994 р. —Тези доповідей та повідомлень. — Львів. — 1994. — С. 19-22

1518. Томенчук Б. Прицерковні кладовища княжого Галича II Галич і Галицька земля. — Збірник

наукових праць. — Київ-Галич. —1998. — С. 127-132

1519. Троян М.В. Мукачівський замок. — Ужгород, 1982. —123 с.

1520. Трубецкая Е.Э. Сказание о роде князей Трубецких. — M., 1891.— 322 с,

1521. Тучемский М. К прославлению преп. Федора, князя Острожского в родном ему г .Остроге // Волынские епархиальные ведомости —1907. — N 13-14. — С.410-414; — N 20. — С.594-597; — N 21. — С.636-640;—N22. — С.661-668

1522. Тушин Ю.П. Русское мореплавание на Каспийском, Азовском и Черном морях. — М., 1978. —183с.

1523. Уваров К.И. Неизданный труд Г.З.Кунцевича (обзор гранок второго тома «Сочинения князя Курбского»)//Археографический Ежегодникза 1971 г. — М., —1972. — С.315-317

1524. Ужанков А.Н. Летописец Даниила Галицкого: редакции, время составления // Герменевтика древнерусской литературы. — Сборник l (XI-XIV вв.). — М., —1989. — С.247-283

1525. Улащик H.H. «Литовская и жмоитская кройника» и ее отношение к хроникам Быховца и Стрыйковского//Славяне и Русь.—М.,—1968.—С.374-411

1526. Улащик H.H. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. — М., 1973. — 303 с.

1527. Улащик H.H. Открытие и публикации Супральской летописи // Летописи и хроники. —1976 г.—М.,—1976.—С.203-214

1528. Улащик H.H. Введение в изучение Белорусско-Литовского летописания. — М., 1985. — 259 с.

1529. Ульяновський В. Пам’ятник Костянтину Острозькому в Киіво-Печерській Лаврі // УІЖ —1992. —N 2. —С. 112-121

1530. Уляновський В. Відоме і невідоме з біографії та діяльності князя К.І.Острозького //Острозька давнина — Т. 1. —Львів.— 1995. —С.24-31

1531. Усманов М.А. Жалованные акты Джучиева улуса XIV-XVI вв. — Казань, 1979 — 342 с.

1532. Успенский Ф.И. Образование Второго Болгарского царства. — Одесса, 1879. —189 с.

1533. Успенский Ф.И. Очерки по истории Трапезундской империи. — Л., 1929. — 211 с.

1534. Успенский Ф.И. Значение походов Святослава в Болгарию // ВДИ —1939. — N 4 (9). — С.78-95

1535. Устиянович К. Три цікаві загадки. — Чернівці, 1902. —154 с.

1536. Февр Л. Бои за историю. — М., 1991.—629 с..

1537. Федоров В.Г. Кто был автором «Слова о полку Игореве». — М., 1956. —186 с.

1538. Федоров-Давыдов Г.А. Монеты Московской Руси (Москва в ботьбе за независимое и централизованное государство). — М., 1981.—222с.

1539.Феннел Дж. Кризис средневековой Руси 1200—1304. —М., 1989. —291 с.

1540. Феодальные отношения в Молдавии в период XIV-XVIII веков. — Кишинев, 1950. — 328 с.

1541.Фехнер М.В. Наконечник ножен меча из кургана близ Коростеня // CA — 1982. —N 4. —С.243-244

1542. Филарет [Гумилевский] Историко-статистическое описание Харьковской епархии. —Харковь-Москва, т. 1, 1857. — 468 с.; т. 2, 1862. — 514 с.; т. 3, 1871. — 388 с.; т. 4, 1878.— 447 с.; т. 5, 1890. —434 с.

1543. Филарет [Гумилевский] История русской церкви. Период первый. Изд.4. — Чернигов, 1862. —420 с.

1544. Филарет [Гумилевский] Историко-статистическое описание Черниговской епархии. —Чернигов, т. 1, 1870. — 476 с.; т. 2, 1874. — 481 с.; т. 3, 1879. — 452 с.; т. 4, 1884. — 433 с.; т. 5, 1887. — 459 с.; т. 6, 1888.—448 с.

1545. Филевич И. Борьба Польши, Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследство. СПб., 1890.—482 с.

1546. Филипчук М. А. Слов’янський період в історії Пліснеська // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — Тези міжнарод. конференції. —Львів. — 1993. —С.22-24

1547. Филипчук М. Генезис прикарпрпатських городищ VIII-X ст. з позицій полісної структури

суспільства // Еволюція розвитку слов’янських градів VIII-XIV ст. у передгір’ї Карпат і Татр. — Тези міжнар. конференції. — Львів. — 1994. — С.9-11

1548. Филипчук М. Слов’янські поселення VIII-Х ст. Українського Прикарпаття / Дисертація на здобуття наукового ступеня к.і.н. — К., 1996, — 265 с.

1549. Филипчук М. Слов’янські поселення Українського Прикарпаття у другій половині І тисячоліття н.е. Стільсько та його округа // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Л.Войтович. — T.l. — Львів. — 1998. — С.80-104

1550. Филипчук М. Плісненський археологічний комплекс (Стан і перспективи дослідження) // Волино-Подільські археологічні студії. — Т. 1. — Львів. —1998. — С.279-286

1551. Филист Г.М. Введение христианства на Руси: предпосылки, обстоятельства, последствия. —Минск, 1988.—310 с.

1552. Фирсов H.H. Содержание и характеристика Галицко-Волынской летописи. — Казань, 1891. —168с.

1553. Флоря Б.Н. О «Летописце Быховца» // Источники и историография славянского средневековья. Сб. стат. и мат. —Л., —1967. —С. 135-144

1554. Флоря Б.Н. О путях политической централизации Русского государства (на примере Тверской земли)//Общество и государство феодальной России. — М., —1975. — С.287-298

1555. Флоря Б.Н. Великое княжество Литовское и Рязанская земля в XV в. // Славяне в эпоху феодализма. — М., —1978. — С.182-189

1556. Флоря Б.Н. Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле// Куликовская битва. — М., —1980.—С.142-173

1557. Фортинский Ф.Я. Титмар Мерзебургский и его Хроника. — СПб., 1872. — 238 с.

1558. Фортинский Ф.Я. Крещение князя Владимира на Руси по западным известиям // Чтения ИОНЛ — Кн.2. — 1888. — С.34-97

1559. Франчук В.Ю. Мог ли Петр Бориславич создать «Слово о полку Игореве» // Труды ОДРЛ —Т.31.—1976.—С.77-93

1560. Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. — М., 1980. — 587 с.

1561. Фриде E.H. Генеалогические таблицы главнейших средневековых династий и царственных домов.—СПб., 1913.—516 с.

1562. Фроловский А. Каким летописным текстом пользовался Герберштейн ?// Уч. зап. Высшей школы г.Одесса — Т.2. —1922. — С.67-104

1563. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-экономической истории. — Л., 1974. —158 с.

1564. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. — Л., 1980. —256 с.

1565. Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства в Древней Руси // Становление и развитие раннекласовых обществ: город и государство. / Под ред. Г.Л.Курбатова, Э.Д.Фролова, И.Я.Фроянова. — Л., —1986. — С. 198-311

1566. Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства в Древней Руси. — Л., 1988. — 269 с.

1567. Фроянов И.Я. Становление Новгородской республики и события 1136-1137гг // Вестник ЛГУ — Сер.2. — 1987. — Вып.1. — С.3-13

1568. Фроянов И.Я. Об отношениях Новгорода с князем Всеволодом и народных волнениях 1209 г. // Генезис и развитие феодализма в России. Проблемы истории города. — Л., —1988. — С.41-70

1569. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки отечественной историографии. — Л., 1990. — 322-3 с.

1570. Халанский М.Г. К истории поэтических сказаний об Олеге Вещем // ЖМНП —1902. — N 8. —С.281-199

1571. Харлампович К. Западнорусские православные школы XVI и начала XVII века. — Казань, 1896.—476с.

1572. Хейзинга И. Осень средневековья. — М., 1988. — 540 с.

1573. Хлебников Н. Общество и государство в домонгольский период русской истории. — СПб., 1871.—416 с.

1574. Хмыров М. Д. Алфавитно-справочный перечень Государей Русских и замечательных особ их крови. — СПб., 1870. —1060 с.

1575. Хмыров М.Д. Алфавитно-справочный перечень удельных князей русских и членов царствующего дома Романовых. —СПб., 1871. —641 с.

1576. Хойнацкий А.Ф. Преподобный Федор князь Острожский // Древняя и Новая Россия —1876. —Т.9. —С.5-18

1577. Холмський І. Історія України. — Мюнхен, 1948. — 230 с.

1578. Хома І. Східно-європейська політика Інокентія IV // Analecta ordinis S.Basilii Magni —Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 126-136

1579. Хорошкевич А. К истории издания и изучения Литовской метрики // Acta Baltico-Slavica. —1973.—Т.8.—С.69-94

1580. Хорошкевич А. Л., Каштанов С.М. Методические рекомендации по изданию и описанию Литовской метрики. — Вильнюс, 1985

1581. Хорошкевич А. Л. Литовская метрика, состав и пути формирования // Исследования по истории Литовской метрики. — М., —1989. — С. 11-31

1582. Хорошкевич А.Л., Плигунов А.И. Русь XIII столетия в книге Дж.Феннела // Феннел Дж. Кризис средневековой Руси 1200-1304.—М.,—1989.—С.4-16

1583. Хронологические и генеалогические таблицы по всеобщей и русской истории / Сост. А.С.Резанов. — СПб., 1910. — 654 с.

1584. Чаев Н.С. «Москва — третий Рим», в политической практике московского правительства XVI в. // Ист. зап. — Т.17. — 1945. — С.38-79

1585. Чемярьщкі В.А. Да пытання об раннім летапісанні Беларусі (XII-XIII ст. ст.) // Весці АН БССР—Мінск. —1965. — Сер. грамадскіх навук. — N 3. — С.90-98

1586. Чемерицкий В.А. Белорусские летописи как памятники литературы / Автореферат канд. дисс. — Минск, 1967. — 24 с.

1587. Чемярьщкі В.А. Беларускія летапісьі як помнікі літаратурьі. Узньїікненне і літаратурная исторыя першых зводау. — Менск, 1969. — 265 с.

1588. Чемярьщкі В.А. Летапісьі беларускіа//Белорус. Сов. Энц. — Менск. —1972. — Т.6. — С.344-345

1589. Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого// ИЗ—1941. —N 12. —С.228-253

1590. Черепнин Л.В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. — М.-Л.,ч. 1,1946. — 321 с.; ч. 2, 1951.—354 с.

1591. Черепнін Л .В. Літописець Данила Галицького // Матеріали до вивчення історії української літератури.—T. L-K.,—1959.—С. 101-110

1592. Черепнин Л .В. Образование Русского централизованного государства в XIV-XV вв. — М., 1960.—453с.

1593. Черепнин Л .В. У истоков архивоведения и актового источниковедения («практической дипломатики») в России. Вотчинные архивы и судебная экспертиза документов в XV — начале XVI в. //BA—1963.—N1.—C.39-75

1594. Черепнин Л .В. Русь. Спорные вопросы истории феодальной земельной собственности в IX-XV вв. // Новосильцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В. Пути развития феодализма. — М., —1972. —С.132-148

1595. Черепнин Л.В. К вопросу о сравнительно-историческом методе изучения русского и западноевропейского феодализма в отечественной историографии // Черепнин Л.В. Вопросы методологии исторического исследования. Теоретические проблемы истории феодализма. — Сб.ст. — М., —1981.—С.128-133

1596. Чертков А. Описание войны великого князя Святослава Игоревича против болгар и греков в 967-971 годах. — М., 1843. — 235 с.

1597. Чивилихин В. Память, кн. 1 // Роман-газета — 1985. — N 3. —112 с.; N 4. — 95 с.; Кн. 2. — М., —1984.—574с.

1598. Членов А.М. Древлянське походження князя Володимира// УІЖ —1970. — N 9. — С.62-89

1599. Членов А. На родине Добрыни Никитича // Дружба народов —1975. — N 8. — С.234-247

1600. Чоговец В. А. Преподобный Феодосии Печерский, его жизнь и сочинения. — К., 1901. — 356 с.

1601. Чубатий M. Історія християнства на Руси-Україні. т. 1 (до p. 1353). —Рим — Нью-Йорк, 1965. —816 с. [генеалог, табл. с.776-780]

1602. Цамутали А.Н. Борьба направлений в русской историографии в период империализма. Историографические очерки. — Л., 1986. — 345 с.

1603. Цигилик В. Залізодобувний центр в с.Рудники на Прикарпатті на рубежі І та II тисячоліть н.е. // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Л.Войтович. — Т. 1.— Львів. —1998. — С.39-48

1604. Шабульдо Ф.М. Включення київського князівства до складу литовської держави у другій половині XIV ст. // УЇЖ — 1973. — N 6. — С.79-88

1605. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого Княжества Литовского. —К., 1987.—181 с.

1606. Шабульдо Ф.М. Русь в інтеграційних процесах XIII-XIV ст. //Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28 серпня 1993 р. — Історія. — 4.1. — Львів. — 1994. — С.27-31

1607. Шамбинаго С.К. Иоакимовская летопись//ИЗ—Т.21.—М., —1947. —С.123-167

1608. Шапиро Л. Русская историография в период империализма. Курс лекций. — Л., 1962. — 375 с.

1609. Шапиро А.Л. Проблемы социально-экономической истории Руси XIV-XVI вв. —Л., 1977. —448 с.

1610. Шараневич И.И. История Галицкой и Владимирской Руси до 1453 г. — Львів, 1863. — 416 с.

1611. Шараневич И.И. Исследование на поле Отечественной географии и истории. — Львів, 1869.—94 с.

1612. Шараневич І. Географічно-історичні статті. —Львів, 1875.—52с.

1613. Шараневич І.І. Где стоял первісний королем русским Данилом для сина своего престолонаслідника Льва збудований Львів // Временник Ставропігійского інституту нарік 1876. —Львів. —1876.—С.23-35

1614. Шараневич І. Гальшка княгиня Острожска. Оповідання історичне. — Львів, 1880. — 130 с.

1615. Шарыпкин Д .М. Боян в «Слове о полку Игореве» и поэзия скальдов // Труды ОДРЛ —1976. —Т.31.—С.14-22

1616. Шаскольский И.П. Норманнская теория в современной буржуазной науке. — M .—Л., 1965. —236 с.

1617. Шаскольский И.П. Судьба государственного архива Великого Новгорода// ВИД — Вьш.4. —1972. — С.213-228

1618. Шахматов A.A. Симеоновская летопись XVI в. и Троицкая начала XV века // Изв. ОРЯС —1900.—Т.5.—Кн.2.—С.161-175

1619. Шахматов A.A. Записка о западнорусских летописях // ЛЗАК — СПб., —1901. — Вып. 13.—С.71-89

1620. Шахматов A.A. О Супральском списке западнорусской летописи//там же, —С. 90-123

1621. Шахматов A.A. Корсунская легенда о крещении Владимира. — СПб., 1906.— 219с.

1622. Шахматов A.A. Как назывался первый русский христианин-мученик//Изв. ОРЯС—1907. —N9.—C.59-73

1623. Шахматов A.A. Один из источников летописного сказания о крещении Владимира // Сб. ст. по славяноведению, посвящ. М.С.Дринову. —Харьков. —1908. — С.35-53

1624. Шахматов A.A. Разыскания о древнейших русских летописных сводах.— СПб., 1908. —XX+ 686 с.

1625. Шахматов A.A. Мстислав Лютый в русской поэзии // Сб. Харьк. ист.-филол. об-ва — Т. 18. —1909. — С.75-93

1626. Шахматов A.A. Несколько замечаний о договорах с греками Олега и Игоря // Записки неофилологического об-ва — Вып.8. — Петроград. —1915. — С.391-395

1627. Шахматов А. А. Обозрение русских летописных сводов XIV-XVI вв. —М.-Л., 1938.—435 с.

1628. Шахматов A.A. «Повесть временных лет» и ее источники // Труды ОДРЛ — Т.4. —1940. —С.135-187.

1629. ШахматовО.О. Літописи//Матеріали до вивчення історії української літератури. —T. 1. —К.,—1959.—С.87-96

1630. Шацька Г. Галицько-Волинська держава і німці//Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції/Тези міжнародної наукової конференції в Галичі 19-21.08.1993 р. —Львів.—1993.—C.l15-117

1631. Шекера І.M. Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах. — К., 1967.— 240 с.

1632. Школяр С. А. Каменеметная артиллерия и начальный этап развития порохового оружия в Китае / Автореф. канд. дисс. — Л., 1970. —32 с.

1633. Шлецер А.Л.Нестор.—СПб., Ч. 1, 1809.—756 с.; Ч. 2, 1809.—812с.; Ч.3, СПб., 1819.—684с.

1634. Шмидт С.О. Российское государство в середине XVI столетия. Царский архив и лицевые летописи времени Ивана Грозного. — М., 1984. — 277 с.

1635. Шпилевский П.М. Путешествие по Полесью и Белорусскому краю//Современник. —СПб., —1853.—N8.—Отд.2.—С.45-56

1636. Шпилевский С.М. Об участии земщины в делах правления Ивана IV // Юридический журнал—1861.—N 5. — С.211-231

1637. Штыхау Г.В, Пьгганні Пстарычнай тапаграфіі Полоцка // Весці АН БССР — Менск. —1963. — С.63-72.

1638. Штыхов Г.В. Города Полоцкой земли (IX-XIII вв.). — Минск, 1978. — 345 с.

1639. Шульгин B.C. Ярославское княжество в системе Русского централизованного государства в конце XV — первой половине XVI в. // Науч. докл. высшей школыю Истор. науки. —1958. — N 4. — С. 10-21

1640. Шумаков С. Акты Литовской метрики о князе Курбском и его потомках // Книговедение. —1894.—N 7-8.—С.17-20

1641. Шустер Б.Я. Место ибн Мисхавейха среди арабоязычных историков // Сб. раб. аспирантов Отд. общ. наук АН Узбек.ССР. — Вып.2. —Ташкент. —1958. — С. 127-138

1642. Шушарин В.П. Русско-венгерские отношения в IX в. // Международные связи России до XVII века. —М.,— 1961. —С.148-162

1643. Шушарин В.П. Современная буржуазная историография древней Руси. — М.,1964. — 265 с.

1644. Шушарин В.П. Древнерусское государство в западно- и восточноевропейских средневековых памятниках // Древнерусское государство и его международное значение. — М., —1965. — С.420-429

1645. Щавелева Н.И. Послание епископа краковского Матвея Бернарду Клервоскому об «обращении русских» //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. —1975 г. — М., —1976.—С.113-121.

1646. Щавелева Н.И. Древняя Русь в польской латинской хронографии / Автореф. к.и.н. — М., 1976.—26 с.

1647. Щавелева Н.И. Киевская миссия польских доминиканцев // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. —1982 г. — М., —1983. — С.139-151

1648. Щавелева Н.И. О княжеских воспитателях в древней Польше//там же, — 1985 г. —М.,—1986.—С.123-130

1649. Щавелева Н.И. Польки — жены русских князей (XI — середина XIII в.) // там же, —1987 г. —М.,—1988.—С.50-58

1650. Щапов Я.Н. Церковь и становление Древнерусского государства//ВИ — 1969.—N 11. —С.55-64

1651. Щапов Я.Н. О социально-экономических укладах в Древней Руси XI — первой половины XII в. // Актуальные проблемы истории эпохи феодализма. — М., —1970. — С.45-82

1652. Щапов Я.Н. Устав князя Ярослава и вопрос об отношениях к византийскому наследию на Руси в середине XI века // ВВ — Т.31. — 1971. — С.70-78

1653. Щапов Я.Н. Русская правда в новых списках кормчих книг XVI-XVII вв. //Археографический ежегодник за 1969год. —M.,—1971.—С. 165-181

1654. Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в древней Руси. XI-X1V вв. — М., 1972. — 328 с.

1655. Щапов Я.Н. Большая и малая семья на Руси в VIII-XIII вв. // Становление раннефеодалъных

славянских государств. — К., —1972. — С.68-99

1656. Щапов Я.Н. Русская летопись о политических взаимоотношениях Древней Руси и Византии //Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. — М., —1972. — С.201-208

1657. Щапов Я.Н. К характеристике некоторых летописных трудов XV в. // Летописи и хроники. Сб. ст. — 1973 г. — М., —1974. — С.254-278

1658. Щапов Я.Н. Похвала Ростиславу Мстиславичу как памятник литературы Смоленска XII в. //Труды ОДРЛ—Т.28.— Л.,—1974. —С.51-83

1659. Щапов Я.Н. О функциях общины в Древней Руси // Общество и государство феодальной России. — М., —1975. — С.38-57

1660. Щапов Я.Н. Становление древнерусской государственности и церковь // Вопросы научного атеизма. — Вып.20. — М., —1976. — С.59-98

1661. Щапов Я.Н. Древнерусские княжеские уставы XI-XV вв. — М., 1976. — 240 с.

1662. Щапов Я.Н. Византийское и южнословянское правовое наследие на Руси в XI-XIII вв. Кормчие книги.—М., 1978.—291 с.

1663. Щапов Я.Н. Средневековая Русь//ВИ—1979. —N 8. —С.161-164

1664. Щапов Я.Н. Номоканон Иоанна Схоластика и Синтагма 14 титулов у славян в IX-X вв. // Beitrage zur Byzantinischen Geschichte im 9-11. Jh. — Praha. — 1979. — S.387-411

1665. Щапов Я.Н. К истории Правды Ярославичей // Проблемы социально-экономической истории феодальной России/К 100-летию со дня рождения С.В.Бахрушина. — М., —1984. — С.256-261

1666. Щапов Я.Н. Формирование и развитие церковной организации на Руси в конце X-XI1 вв. //Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. — 1985 г.—М.,—1986. —С.58-61

1667. Щапов Я.Н. О системах права на Руси в XI-XIII вв. // История СССР —1987. — N 5. — С. 175-181

1668. Щапов Я.Н. «Закон русский» договоров Руси с Византией и «Правда русская» // Внешняя политика Древней Руси / Юбилейные чтения, посвящ. 70-летию В.Т.Пашуто. — М., —1988. — С. 122-123

1669. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси X-XIII вв. — М., 1989. — 228 с.

1670. Щепкин В.Н. Новгородские надписи «graffiti»// Древности. —ТрудыМоск. Археологического Об-ва. — Вып.3. — Т. 19. — 1905. — С.235-249

1671. Щербатов М.М. История Российская от древнейших времен. —СПб., т. 1,1770. —XVI + 325с.; т. 2, 1771. — 575 с.; т. 3, 1774. — 514 с.; т. 4, ч. I, 1781. — 598 с.; т. 4, ч. 2, 1783. — 542 с.; т. 4, ч. 3, 1784. — 355 + 54 + 50 с.; т. 5, ч. 1,1786. — 555 с.; т. 5, ч .2,1789. — 444 с.; т. 5, ч. 3,1789. — 224 + 100 с.; т. 5, ч. 4,1789. — 263 с.; т. 6, ч. 1,1790. — 328 с.; т. 6, ч. 2, 1790. — 296 + 30 с.; т. 7, ч. 1, 1790. — 365 с.; т. 7, ч. 2, 1791. — 441 с.; т. 7, ч. 3,1791.—178 с.

1672. Щербатов М.М. Род князей Голицыных// Древняя российская вивлиофика или собрание разных древних сочинений…, — Ч.4.—Май. — СПб., —1774. —С. 161-292

1673. Щербатов М.М. Родословие князей Куракиных//там же, — 4.4. —Сентябрь. — СПб., —1774. —С.395-419; Изд.2. — 4.17. — М., — 1791. — С.405-422

1674. Щербатов М.М. Краткое историческое повествование о начале князей российских, происходящих от великого князя Рюрика. — М., 1785. — 96 с.

1675. Щербатов М.М. Родословная князей Щербатовых//Древняя российская вивлиофика.., —Ч.9.—М.,—1789.—С.1-190

1676. Щербатов М.М. Родословие княжеских родов Мосальских, Одоевских, Засекиных, Горчаковых, Щербатовых, Репниных, Солнцевых, Чернышевых и пр. //Древняя российская вивлиофика.., —4.9. — Изд. 2. — М., —1789. — С.4-73

1677. Щербатов М.М. Род князей Репниных от князя Михаила Оболенского, праправнука князя Михаила Черниговского // там же, — С. 190-204

1678. Щербатов М.М. Род Сонцовых//там же, — С.205-224

1679. Щербатов М.М. Род князей Мосальских//там же,—С.224-245

1680. Щербатов М.М. Род князей Одоевских//там же, — С.226-262

1681. Щербатов М.М. Род Шаховских//там же, — С.262-386

1682. Щербатов M.M. Род князей Голицыных//там же, — 4.4. —Май. — СПб., —1774. — С. 161-292; Изд.2. — Ч.17. — М., —1791. — С.188-283

1683. Щербатов М.М. Краткое историческое повествование о начале родов князей российских, происходящих от великого князя Рюрика // ГПБ им. М.Е.Салтыкова-Щедрина — Эрмитажное собрание -N31

1684. Юрасовский A.B. К вопросу о степени аутентичности венгерских грамот XII в. Ипатьевской летописи // Древнейшие государства та территории СССР. Мат. и исслед. -1981 г. — М., -1982. — С. 189-193

1685. Юрганов А.Л. Политическая борьба в годы правления Елены Глинской (1533-1538). — М., 1987.-226 с.

1686. Юсупов Н.Б. О роде князей Юсуповых. — СПб., Ч. 1, 1866. — 556 с.; 4.2, 1867.- 632 с.

1687. Юхо Я. Про назву Беларусь//Полымя — Минск. — 1968.-N 1.-С.175-182

1688. Ючас М. Летопись великих князей литовских. — Вильнюс, 1957. — 348 с.

1689. Ючас М. А. Русские летописи XIV-XV вв. как источник по истории Литвы //Труды АН ЛитССР. — Вильнюс. — 1958. — сер.А. — N 2 (5). — С.69-82

1690. Юшков C.B. Очерки по истории феодализма в Киевской Руси. — М.-Л., 1939. — 254 с.

1691. Юшков C.B. Общественно-политический строй и право Киевского государства, [т. 1 Курсу истории государства и права СССР] — М., 1949. — 544 с.

1692. Юшков C.B. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. — К., 1992. — 349 с. [бібл. с.334-338]

1693. Якобсон А. Л. Очерк истории зодчества Армении V-XVII вв.- М.-Л., 1950.-356с.

1694. Якобсон А.Л. Средневековый Херсонес XI-XIV вв./МИА-N 17. -М., 1950. — 167с.

1695. Якобсон А.Л. К истории русско-корсунских связей (XI-XIV вв.)//ВВ — Т. 14. -1958. — С.88-123

1696. Якобсон А.Л. Крым в средние века. -М., 1973. — 173с.

1697. Яковенко H.H., Боряк Г.В. Родовая антропонимия Правобережной Украины как отражение социальной структуры общества (по актам конца XIV-XVI вв. // ВИД — Вып. 19. -1987. — С.22-38

1698. Яковенко H.H. Эволюция органов власти и управления Великого княжества Литовского и ее отражение в Литовских Статутах (на примере Киевской земли) // Третий Литовский Статут 1588 года / Мат. респб. конференции. — Вильнюс. — 1689. — С.127-134

1699. Яковенко Н.М. До питання про реконструкцію складу київських судово-адміністративних архівів кінця XVI — першої половини XVII ст. // Архіви України — 1990. — N 5. — C. 15-23

1700. Яковенко М.Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).-К., 1993.-416с.

1701. Яковенко Н.М. Володимир Ольгердович, Костянтин Острозький, Олелько Володимирович, Семен Олелькович // Історія України в особах IX-XVIII ст. / Відп. ред. Ф.Шевченко. — К., -1993. — C. 114-147, 156-163, 152-156

1702. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — К., 1997. -312с.

1703. Якубовский А. Ибн Мискавейх о походе руссов в Бердаа в 322 = 943/4 г. // ВВ — Т.24. -1926.-с.64-68

1704. Якубовский А.Ю. Рассказ ибн ал-Биби о походе малоазиатских турок на Судак, половцев и русских в начале XIII в. // ВВ — Т.25. — 1928. — С.53-76

1705. Якубовский А.Ю. О русско-хазарских и русско-кавказских отношениях в IX-X вв. // Известия АН СССР. — Серия истории и философии. — Т.З. — 1946. — N 5. — С.470-473

1706. Янин В.Л. Древнейшая русская печать X века // КСИИМК -1955. — N 5. — С.39-46

1707. Янин В.Л. Из истории русской художественной и политической жизни XII в. // СА -1957. -N 1.-C.122-126

1708. Янин В.Л. Генеалогия и геральдика // Очерки истории исторической науки в СССР. — Т.2. -М.,-1960. -С.3-26

1709. Янин В.Л. О печатях Ратибора//СА, 1960, N2,c.56-59

1710. Янин В.Л. Междукняжеские отношения в эпоху Мономаха и «Хождение» игумена Даниила

//Труды ОДРЛ-T. 16. -М.-Л..-1960. -С.112-131

1711. Янин В.Л. Новгородские посадники. — М., 1962. — 387 с.

1712. Янин В.Л., Литаврин Г.Г. Новые материалы о происхождении Владимира Мономаха // Историко-археологический сб. Артемию Владимировичу Арциховскому… — М., — 1962. — С.204-221

1713. Янин В.Л. Русская княгиня Олисава-Гертруда и ее сын Ярополк // Нуми-зматика и Эпиграфика- 1963. — N4. — С.140-145

1714. Янин В.Л. Печать Феофано Музалон // Нумизматика и Сфрагистика. — Т.2. — 1965. — С.76-90

1715. Янин В.Л. Актовые печати Древней РусиХ-XV вв. — М., 1970, т.1. — 326 с.; т.2. — 367 с.

1716. Янин В.Л. Проблемы социальной организации Новгородской республики // История СССР -1970.-N1.-C.48-54

1717. Янин В.Л., Алешковский MX. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) //История СССР — 1971.-N 2. — С.23-56

1718. Янин В.Л. Проблемы социальной организации Новгородской республики // Россия и Италия. — М., — 1972. — С.45-87

1719. Янин В.Л. К вопросу о структуре княжеского аппарата в Новгороде на рубеже XIII-XIV вв. // ВИД -Л.,-1973. -С.112-123

1720. Янин В. Л., Колчин Б. А. Итоги и перспективы новгородской археологии // Археологическое изучение Новгорода. — М., — 1978. — С.42-49

1721. Янин В. Л. К вопросу о происхождении Михаила Клонского // Археографический ежегодник за 1978г. -М., — 1979. -€.48-59

1722. Янин В.Л. Новгородская феодальная вотчина. — М., 1982. — 296 с.

1723. Янин В.Л. Социально-политическая структура Новгорода в свете археологических исследований // Новгородский исторический сборник. — Вып. 1 (11). — Л., — 1982. — С.79-95

1724. Янин В.Л. Некрополь Новгородского Софийского собора. — М., 1988. — 240 с.

1725. Ярушевич А. Ревнитель православия князь Константин Иванович Острожский ( 1461 -15.30) и православная литовская Русь в его время. -Смоленск, 1896. — 269 с.

1726. Ясинский М. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства.- К., 1889. -VI+ I+ 209 с.

1727. Яценко Б.И. Солнечное затмение в «Слове о полку Игореве» // Труды ОДРЛ — Т.31. — М-Л., — 1976. -С. 114-118

1728. Яценко Б.И. Кто такой Борис Вячеславич «Слова о полку Игореве»? // Труды ОДРЛ — т.31, -1976. — С.296-304

1729. Яценко Б.И. Северские князья в «Слове о полку Игореве» // Русская литература — 1981. -N3.-С.108-109

1730. Яценко Б.І. Князь Ігор у «Слові о полку Ігоревім» // Київська Русь. Культура. Традиції. -К,-1982.-С.53-56

1731. Яценко Б.И. Лаврентьевская повесть о походе Игоря Святославича в 1185 году // Русская литература — 1985. — N 3. — С.31-42

1732. Яценко Б.И. Черниговская повесть о походе Игоря Святославича в 1185 г. // Исследования «Слова о полку Игореве». — Л., — 1986. — С.38-57

1733. Яцимирский А.И. Известия о св.Ольге в древнейшем русском летописном своде (по поводу «Разысканий» Шахматова) // Псковская старина -1.-1910.-С.31-51

1734. Abraham W. Organizacja kościoła w Polsce do polowy XIII wieku. -Lwów, 1893. — 340 s.

1735. Alef G. A reflections on the Boyar Duma in the Reign of Ivan III // Alef G. Rulers and Nobles in Fifteenth-Century Muscovy. -London. -1983. -P. 102-125

1736. A magyar nep torténete. 3 kot. — Budapest, 1896. — 569 1.

1737. Backus O.P. Motives of West Russian Nobles in Deserting Lithuania for Moscow, 1377-1514. -Lawrence, 1957.-238s.

1738. Backus O.P. A.M.Kurbsky in the Polish-Lithuanian State (1564-1583) // Acta Balto-Slavica. -1969-1970.-V6.-P.78-92

1739. Balzer O. Genealogia Piastów. — Kraków, 1895. — XV+ 575 s.

1740. Baszkiewicz J. Bolesław i Peredsława. Uwagi o uroczystości stanowienia władców związku z wejściem Chrobrego do Kijowa// Kwartalnik Historyczny [далі: KH] -1990. — R.92. -Z. 3-4. — S.2-15

1741. Bardach J. Historia państwa i prawa Polski. T. l. — Warszawa, 1965. — 650 s.

1742. Bardach J. Krewo i Lublin. Z problemów unii polsko-litewskiej // KH. -1969. — R.76. — Z. 3. — S.23-75

1743. Bardach J. Złota Orda, Litwai Ruś w XIV — początku XV wieku // KH -1977. — Z. l. — S. 183-188

1744. Bardach J. Miasto na prawie magdeburskim w Wielkim Księstwie Litewskim od schyłku XIV do polowy XVII stulecia // KH — 1800. — R.87. — Z. 1. — S.21-28.

1745. Bardach J. O związku Polski z Litwą- kontrowersyjnie //KH-1981. — R.88. — ZA — S.1061-1066.

1746. Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. — Poznań, 1988. — 675 s.

1747. Bartha A. 9-10. szâzadi magyar tärsadalom. — Budapest, 1968. — 3691

1748. Barwiński B. Pieczęcie książąt halicko-włodzimierskich // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. -1909. -1.1. — S.99-130

1749. BaturaR. Lietuva tautu kovoje pries Aukśo Orda. — Vilnius, 1975.-268 p.

1750. Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle /Orientalia Christiana. -Roma.-1927. -N35.-95p.

1751. Baumgarten N. Olaf Trygwison roi de Norvège et ses relations avec Saint Vladimir de Russie // Orientalia Christiana. -1.24. — F.73.’- 1931. — 65 p.

1752. Baumgarten N. Saint Vladimir et la conversion de la Russie // Orientalia Christiana. — T.27. -F.73. — 1932. — 54 p.

1753. Baumgarten N. Généalogie des branches régnantes de Rurikides du XII-е au XVI-е siècle. — Roma. 1934.-86 p.

1754. Baumgarten N. Halich et Ostróg // Orientalia Christiana. — Roma. -1937. — T.3. — P. 161-177

1755. Białkowski I. Urzędnicy ziemscy podolscy wieku XVI i początku XVII // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. -Kraków.-1928. -T.8. -S.173-180

1756. Biełowski A. Królestwo Galicji (o starem Księstwie Halickiem) // Biblioteka Ossolińskich — T. l. -1860.-S.152-231

1757. Bieniak J. Polska elita polityczna XII wieku // w. : Społeczeństwo Polski średniowiecznej, cz. l. — T.2. -Warszawa. -1982. — S.12-87; cz.2 w:-T.3. — Warszawa. -1986.-S.32-124; cz.3 w.:-T.4. — Warszawa. -1990. — S. 13-107

1758. Bieniak J. Mistrz Wincenty o współczesnych mu Piastach // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.33-52

1759. Bieniak J. Wygaśnięcie książąt halicko-wlodzimierskich // У друці. -12 s.

1760. Błaszczyk G. Małżeństwa dynastyczne polsko-litewskie od XIII do XV wieku // Profesor Henryk Łowmiański — życie i dzieło. — Poznań. — 1995. S.98-115

1761. Blondal S. The Last Exploits of Harald Sigurdsson in Greek Service // Classica et Medievalica. — V.2. -Fasc.l. — Copenhaque. — 1939. — S.1-26

1762. Boak A.E.R. Earlist Russia Moves against Constantinople // Queen’s Quarterly. — Vol.55. -Kingston-Ontario. — 1948. — N 3. — P.315-316

1763.BoerR.C. Über die Orvar-Odds saga// Arkiv for nordiskfilologi- 1892. -Bd.8. -H.2. — S. 109-112

1764. Bogucki A. Kornes w polskich źródłach średniowiecznych. — Warszawa-Poznań, 1972. — 237 s.

1765. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI wieku. — Warszawa, 1883. -425+ XLIX s.

1766. BoutracheR. Seigneurie et Féodalité. Le premier agę des lieus d’homme a homme. -Paris, 1968. -482p.

1767. Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X-XIV. Jahrhunderts //FestschriftEugenMogkzum70. Geburtstag.-Halle. — 1924. S. 157-167

1768. Brükner A. Rozdział z Nestora // Записки НТШ — T. 141-143. — 1925. — C.4-28

1769. Buczek K. Z badań nad organizacją grodową w Polsce wcześnofeodalnej. Problemy terytorialności

grodów kasztelańskich//KH — R. 77. -Zesz.l. — 1970. — S.3-29

1770. Burckhardt J. Weltgeschichliche Bertrachtungen Historische Fragmente / Hrsg. von J.Wenzel. -Lejpzig, 1985.-648s.

1771. Cardini F. Wojownik i rycerz // Człowiek Średniowiecza / Pod red. J. Le Goffa, tłumaczyła M.Radożycka-Pauletti. — Warszawa-Gdańsk. — 1996. -S.97-143

1772. Chambers J. The Devil’s Horsemen. The Mongol Invasion of Europe. — London, 1979. — 190 s.

1773. Charkiewicz W. «Scipion Ruski» Konstanty Iwanowicz książe Ostrogski. -Wilno, 1934. -340s.

1774. Chledowski K. Zygmunt Korybut // Biblioteka Warszawska — T.3. — Warszawa. — 1864. — S.32-98

1775. Chodynicki K. Ze studijów nad dziejopisarstwem Rusko-Litewskim (T. z. Rękopis Raudański) // Ateneum Wileńskie — 1925/6. — R.3. — S.387-401

1776. Chodynicki K. Geneza dynastji Giedymina // KH — 1926. — T.40. — Z.4. — S.541-566

1777. Czartoryscy. Trzydzieści sześć życiorysów. -Kraków, 1938. — 589 s.

1778. Czyczyński A. Traktat książąt litewskich z Kazimierzem Wielkim z roku 1366 //KH-1980. -Z.3. -S.510-534

1779. Dąbkowski P. Urzędnicy kancelarii sądów ziemskich i grodzkich w dawnej Polsce. — Lwów, 1918.-345 s.

1780. Dąbrowska E. Królów polskich relikwarz koronacyjny krzyża świętego // Kultura średniowieczna i staropolska / Studia ofiarowane Aleksandrowi Gieysztorowi w piędziesięciolecie pracy naukowej. — Warszawa.

-1991.-S.67-86

1781. Dąbrowski D. Małżeństwa Wasylka Romanowicza. Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej żony // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.221-233

1782. Dąbrowski D. Małżeństwa Daniela Romanowicza (aspekt genealogiczny i polityczny) // Veneralibes nobiles et honesti. Studia z dziejów społeczeństwa Polski średniowiecznej / Prace ofiarowane prof. J.Bieniakowi. -Toruń. -1997. — S.43-50

1783. Dąbrowski D. Czy istniało dwóch synów Daniela Romanowicza o imieniu Mścislaw ? Przyczynek do Genealogii Romanowiczów, książąt halicko-wołynskich // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. — T.4 (15).-1999.-S. 101-135.

1784. Dąbrowski J. Ostatnie lata Ludwika Wielkiego. — Kraków, 1918. — 345 s.

1785. Daniłowiczl. Wiadomość o właściwych litewski ch latopisach// Ateneum Wileńskie- 1841. -N6.

-S. 13-62

1786. Deeker-Hauff H. Alexandra von Litauen die Grosmutter Kaiser Friedridis des Dritten // Adler. Zeitschrift für Genealogie und Heraldik. — 1947-1949. — S.67-84

1787. Dennistoun I. Mémoires of thé dukes of Urbino. — London, 1909. Vol. 1. — 458 p.; Vol.2. — 512 p.; Vol.3.-433 p.

1788. Dobrowolska W. Młodość Jerzego i Krzystofa Zbaraskich. — Przemysł, 1926. — 3 3 4 s.

1789. Dobrowolska W. Książęta Zbarascy w walce z hetmanem Żółkiewskim. -Kraków, 1930. — 327 s.

1790. Dolgorukij P, Notice sur les principales familles de la Russie.-Berlin. 1859. — 458s.

1791. Domanovsky Sandor. A magyar kirâaykronika 14 szazadi folytatâsa // Emlékkonyv Berzeviczy Albert urnak. — Budapest. — 1934. — 21-34 L.

1792. Dąbrowski J. Z czasów Łokietka — studia nad stosunkami polsko-węgierskimi w XIV w. Z. l. -Kraków, 1916. — 232 s.

1793. Dowiat J. Polska — państwiem średniowiecznej Europy. — Warszawa, 1968. — 468 s.

1794. Dubowski J. Książęta Koreccy i zamek ich w Korcu.-Korzec, 1906. -214s.

1795. Duby G. Czasy katedr. Sztuka i społeczeństwo 980-1420. -Warszawa, 1991.-261 s.

1796. Dundulis B. Lietuvos uzsienio politika XVI a. — Vilnius, 1971. — 319 s.

1797. DurczewskiL. Stary Zamek w Grodnie w świetle wykopalisk, dokonanych w latach 1937-1939// Nieman-1939.-S.29-36

1798. Durye P. La Genealogie. — Paris, 1961. — 486 p.

1799. Dvornik F. The Making of Central Europe. — London, 1949. — 590 p.

1800. Dvornik F. The Slavs. Their early History and Civilization. — Boston, 1956. — 358 p.

1801. Dvornik F. Byzantin political ideas in Kievan Russia // Dumbarton Oaks Papers — N 9/10. -1956.-P.58-123

1802. Dworzaczek W. Genealogia. — Warszawa, 1959. — 182 s.

1803. Dworzaczek W. Genealogia. Tablice. — Warszawa, 1959. — 183 tabl.

1804. Engel P. Az orszag Ujraegyesitese I. Karoly kuzdelmei az oligarchak eilen (1310-1323) // Szazadok- 1988. — 1-2 sz. — 89-146 L.

1805. Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów / Pod red. K. Zielińskiej-Melkowskiej. — Toruń, 1997.-426 s.

1806. Ericsson K. The earliest conversion of the Rus to the Christianity // The Slavinic and East European Review — Vol.44. — N 102. — 1966. — P. 159-203

1807. Falkowski W. Elita władzy za panowania Kazimierza Jagiełłończyka (1447-1492). Studium aspektów politycznych. — Warszawa, 1992. — 269 s.

1808. Fenczak A. Wokół początków bizantyńsko-slowiańskiego biskupstwa w Przemyślu. Kwestia istnienia organizacji diecezjalnej w Księstwie Przemyskim (koniec XI i pierwsza połowa XII wieku) //Polska-Ukraina. 1000 lat sąsiędstwa. -T.3. -Przemysł. -1996. — S.21-38

1809. Fijalek J. Wnuk Kiejstuta Jan książę drohiczyński, kustosz krakowski i sandomierski, drugi rektor Uniwersytetu Jagiellońskiego//KH-28. -1914. — S.181-197

1810. Fischer M. Merkwürdigere Schicksale des Stiftes und der Stadt klosterneuburg aus Urkunden gezogen II (Urkundenbuch). — Wien, 1815. — 650 s.

1811. Forssman J. Die Beziehungen alt Russischer Furstengeschlechter zu Westeuropa. Ein Beitrag zur Geschichte Ost- und Nordeuropas im Mittelalter. — Bern, 1970. — 339 s.

1812. Forst O. Genealogie. — Leipzig, 1914. — 568 s.

1813. Franceschini G. Saggi di storia montefeltresca e urbinate. — Selci Umbra, 1957. — 338 p.

1814. Gąsiorowski A. Itinerarium króla Władysława Jagiełły 1386-1434. -Warszawa, 1972.-254s.

1815. Genealogia domu Ostrogskich. — Wilno, 1871. — 219 s.

1816. Gierszewski S. Obywatele miast Polski przedrozbiorowej.-Warszawa,; 1973. — 345 s.

1817. GorczakB. Rodowódks.Sanguszków. — Sławuta, 1899. -369 s.

1818. Górka O. Zagadnienie czarnomorskie w polskiej politycie średniowiecznej // Przegląd Historyczny [Далі: PH]-1933. -Z.l/2,.-S.322-347

1819. Grabowski J. W sprawie daty urodzin Kazimerza I Trojdenowicza. Ze studiów nad Genealogią Piastów Mazowieckich//Roczn. Poi. Tow. Heraldycznego. -R.2. -1995. — S.173-176

1820. Grabowski J. Między Polską, Luksemburgami, Litwą a zakonem krzyżackim. Uwagi nad zhołdowaniem Mazowsza przez Kazimierza Wielkiego// Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów.-Toruń.

-1997.-S.121-138

1821. Grabski A.F. Bolesław Chrobry. — Warszawa, 1964. — 356 s.

1822. Grała H. Drugie małżeństwo Romana Mścisławicza // Slavia Orientalis. -1982. — S. 112-121

1823. Grała H. Chrzestne imię Szwarna Danilowicza. Ze studiów nad dyplomatyką południoworaską XIII i XIV w. // Słowiańszczyzna i dzieje powszechne. — Warszawa. — 1985. — S. 196-208

1824. Grała H. Rurikowicze na Bałkanach w XII i XIII wieku // Balcanica Posnaniensia — T.4. — Poznań. -1989.-S. 131-140

1825. Grégoire H., Orgeles P. La guerre Russo-byzantine de 941 // Byzantion. — T.24. — Bruxelles. — 1955. — P. 145-166

1826. Grydiel J. Życie i działalność Zygmunta Korybutowicza//Prace Komisji Historycznej. -Ossolineum.

-1988.-N52.-S.23-78

1827. Grudziński T. Bolesław Szczodry. Cz. l // Rocz. Tow. Nauk. w Toruniu. — R.57. — Z.2. — S.25-74

1828. Grunwald C. Annę de Russie reine de France // Miroir de L’Histoire. — Paris. -1964. — N174. — P.674-680

1829. Gudavicius E. Grunwald and Vytautas Risk. What happend after the Battle of Grunwald? // Vilnius. — 1995. — Winter. — S. 167-178

1830. Gumowski M. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wileńskie — 1930. — R.7. — Z.3-4. —S.684-725

1831. Györfly Gyorgy. Kronikâink es a magyar östörtenet. — Budapest, 1948. — 2541.

1832. Györfiy G. Az Arpad-kori Magyarorszag törteneti földrajza. I k. — Budapest, 1963. — 2911.

1833. Györfry G. Zur Geshichte der Eroberung Ochride durch Basileos II // Artes du XII-е Congres International das Etudes Byzantines. — T.2. — Beograd. — 1964. -P.151-159

1834. Haskins C.H. The reneissance of the XII-th Century. — Cambridge, 1927. — 278 p.

1835. Halecki O. Ostatnie lata Swidrygielly i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiełlończyka. — Kraków, 1915.-477 s.

1836. Halecki O. Przyłączenie Podlasia, Wołynia i Kijowszczyzny do Korony w roku 1569. — Kraków, 1915.-230 s.

1837. Halecki O. O początkach szlachty i heraldyki na Litwie // KH — R.29. — 1915. — S. 169-186

1838. Halecki O. Z Jana Zamojskiego inwentarza archiwum koronnego // Archiwum Komisji Historycznej — 12. — 1919. — S.50-59

1839. Halecki O. Dzieje unii Jagiellońskiej. T. l. — Kraków, 1919. — 342 s.

1840. Halecki O. Przyczynki Genealogiczne do dziejów układu krewskiego // Miesięcznik Tow. Heraldycznego [далі: МН] — 1935. -14. — S. 104-116

1841. Halecki O. Koriatowicze i przodkowie Holszanskich i Czartoryskich // Rocznik Tow. Heraldyczniego [далі: RH] -1939. -18. — S. 139-148

1842. Hallu R. Anne de Kiev, Reine de France. — Romae, 1973 [т.9 Праць філософсько-гуманітарного ф-ту Українського католицького ун-ту їм. св.Климента]. — 232 p.

1843. Heidenreich F. Hanbuch der praktichen Genealogie. — Leipzig. 1913. T.1. — 594 s.; T.2. — 673 s.

1844. Herbarz starodawnej szlachty podług heraldyków Polskich, z dopełnieniem do czasów obecnych. — Paris, 1858. — 695 s.

1845. Herbst S., Walicki M. Obraz bitwy pod Orszą // Rozpr. Kom. Hist. Sztuki.- Warszawa. — 1949. — S.33-66

1846. Hernas C. Zarys rozwoju literatury barokowej // Polska XVII wieku. Państwo. Społeczeństwo. Kultura. — Warszawa. — 1973′. — S.291-327

1847. Hodinka A. Documenta Koriatovicsiana et fundatio monasterii Munkacsiensis // Analecta or-dinis S.Basilii Magni — Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 165-189

1848. Hóman Balint. A SzentLaszló-kori Gęsta Ungarorum és 12-13 szâzadi leszârmazoi. -Budapest, 1925.-l 891.

1849. Horvath Janos ifj. Arpad-kori lainnyelvu irodalmunk stilusproblémai. — Budapest. — 1954. -327 1.

1850. Horwat J. Lew, książę halicki wobec wydarzeń w Polsce końca XIII wieku // Zesz. Nauk. WSP w Rzeszowie — N 12. — Ser. Społ. Pedagog, i Hist. -Historia. — Z.4. — 1994. — S.45-50

1851. Horwat J. Grzymislawa, księżniczka opolska // Roczn. Muzeum w Gliwicach — T.7/8. -1991/1992.-1994.-S.380-384

1852. Ionynas I. Vytauto seimyna. — Kaunas, 1932. — 216 p.

1853. Ioniniasl. Vytauto setmyna//Praeitis — T.2. — 1933. -S. 183-244 :

1854. Ioninias I. Jogaila didysis Lietuvos kunigaikstis ir Lenkijos kara ius // Zidinys — 1934. — N 8. -P.124-165;-N 9. — P.111-138;-N 10.-P.115-149; -1935. -N 5. -P. 137-158;-N6. -P.102-131;-N7. -P.130-165;- 1936. -N 2. — P.98-127;-N 3. -P.129-161

1855. Isajewicz J. Uwagi w sprawie oceny prawnej istoty i społecznej treści miejskich jurydyk w dawnej Rzeczypospolitej // Czasopismo prawno-historyczne. — T.2. -Zeszyt l. — Warszawa. -1959. — S. 142-154

1856. Isenburg K. W. Stammtafeln zur Geschichte der europaischen Staaten. l/II, 2 Aufl. — Marburg, 1953.-560 s.

1857. Iwanczak W, Voicu S.J., Ziffer G. Une notice sur la Famille Czartoryski dans le VAT. GR 2630 // Byzantion — 1988. — T. 58. — F.l. — Bruxelles. — 1988. — 12 p.

1858. Jacquart J. La Genealogie moderne. Les foites Généalogiques. -Velence, 1914.- 374 p.

1859. Jadlowski J. Pieczęcie Ruskie z XI-XII wieku znalezione w Grodnie i Drohiczynie // PH — T. 37. –

1948.-S. 150-156

1860. Jahns M. Handbuch einer Geschichte des Kriegswesens. — Leipzig, 1957. — 780 s.

1861. Jakimowicz R. Tymczasowe sprawozdanie z wykopalisk w Dawid-gródku // Sprawozdania z czynności i posiedzeń Polskiej Akademii Umiejętności. — T.42. — Kraków. — 1937. — N 9. — S.271 -274

1862. Jakubowski J. Czy istnieli kniaziowie Nieswizcy? // Ateneum Wileńskie. -1923. — S. 187-202

1863. Janeczek A. Osadnictwo pogranicza Polsko-Ruskiego. Wojewódstwo Bełzkie od schyłku XIV do początku XVII w. — Warszawa, 1993. — 268 s.

1864. Jankowska E. Początek kariery dyplomatycznej księcia Władysława Opolczyka // Roczn. Muzeum w Gliwicach — T.7/8. -1991/1992. -1994. — S.72-90

1865. Jaroszewicz J. Obraz Litwy pod względem jej cywilizacyi od czasów najdawniejszych do końca wieku XVIII. — Warszawa. T. l, 1844. — 368 s.; T.2, 1845. — 374 s.; T.3, 1845. — 412 s.

1866. Jaśiński K. Rodowód Piastów śląskich. T. 1. Piastowie wrocławscy i legnicko-brzescy. — Wrocław, 1973.-436 s.

1867. Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T.2. Piastowie świdniccy, ziębiccy, głogowscy, żagańscy i oleśniccy. — Wrocław, 1975. — 512 s.

1868. Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T.3. Piastowie opolscy, cieszyńscy i oświęcimscy. — Wrocław, 1977.-528 s.

1869. Jasiński K. Rola Siemowita księcia dobrzyńskiego w stosunkach Polsko-Krzyżackich w 1308/ 1309 r. //Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. — Seria A: Historia. — 1978. -Wrocław. -1978. -S.63-84

1870. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa-Wrocław, 1988; -Warszawa, 1992. — 388 s.

1871. Jonsson J.R. Svensk Balladtradition. I. Balladkallor och balladtyper. — Stockholm, 1967. — 296 s.

1872. Jućas M. Lietuvas metraściai. — Vilnius. 1968. — 344 p.

1873. Kamiański A. Z badań nad pograniczem polsko-rasko-jacwieskim w rejonie rzeki Śliny // Wiadomości Archeologiczne -T.23. -Zesz.2. -1956. — S. 165-168

1874. Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. — Warszawa-KraJców, 1913. — 278 s.

1875. Karsai Géza, Névtelenség, névrejtes es szcrzönev közepkori kronikâinkban // Szâzâdok — 1963. -2.-321-346 L.

1876. Grimsted Kennedy P. The Stefanyk Library of the Ukrainian Academy of Sciences: A Treasury of Manuscript Collections in Lviv // Harvard Ukrainian Studies. -1981. — Vol.5. — N 2. — P. 195-229

1877. Grimsted Kennedy P. [with collaboration ofl.Suikowska-Karasiowa]. «The Lithuanian Metrica» in Moscow and Warsaw: Reconstructing thé Archives of the Grand Duchy of Lithuania. — Cambridge, Mass., 1984.-214 p.

1878. Grimsted Kennedy P. Ńzym jest i czym była Metryka Litewska? (Stan i perspektywy odtworzenia zawartości archiwum kancelaryjnego Wielkiego Księstwa Litewskiego) //KH -1985. — R. 92. — Zesz. l. — S.55-85

1879. Grimsted Kennedy P. A Missing Volume of the Ruthenian Metrica: Crown Chancery Documents for Ukrainian Lands, 1609-1612, from the Kórnik Library of the Polish Akademy of Sciences // Harvard Ukrainian Studies.-Cambridge, Mass. -1987.-Vol.11.-N3/4.-P.487-520

1880. Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR: Ukrainę and Moldavia. -Princeton, NJ. — 1988. -P.500-570

1881. Grimsted Kennedy P. The Ruthenian (Volhynian) Metrica: Polich Crown Chancery Records for Ukrainian Lands, 1569-1673 //Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge, Mass. -1990. — Vol. 14. — N1/2. — P7-83

1882. Kętrzyński S. Na marginesie «Genealogii Piastów» // PH -T.29. — 1931.- S.200-209

1883. Koneczny F. Jerzy Semenowicz Ostrogski w Nowogrodzie 1458-1459 // Ateneum Wileńskie -1925.-T.3.-S.207-234

1884. Kotliar N.F. Gałician-Volhynian Ruś and Byzanlium in the Twelfth-Thirteenth Centuries: Real and Imaginaiy Relations // Acts of XVIIIth International Congress of Byzantine Studies. Selected papers: main and communications.-Moscow. -1991. -VI: History.-Shepherdstown. — 1996. -P.319-326

1885. Korduba M. Stosunki polsko-ukraińskie w wieku X-XIII // Sprawy narodowościowe — 7. — Warszawa. — l 933. — S. 749-760

1886. Kotzebue A. Switrigal. Ein Beitrag zu den Geschichten von Litthauen, Russland, Polen, Preus-sen. – Leipzig, 1820.-385 s.

1887. Kozicki D. Jeszcze raz w sprawie rodowodu xx. Sanguszków. — Kraków, 1902.- 216 s.

1888. Krakowski S. Korjatowicze i sprawa podolska w XIV w. W oświetleniu historiografii polskiej // Ateneum Wileńskie-1938. -R.13. -Z.1. — S.250-74

1889. Kryczyński S. Początki rodu książąt Glińskich // Prace Hist. w 30-lecie działań prof. St.Zakrzewsld.ego. -Lwów. -1934. — S.235-254

1890. Krzywicki L. Żmudź starożytna. — Warszawa, 1906,470 s.

1891. Krug Ph. Forschungen in der älteren Gechichte Russland. T. 12. — Sankt-Peterburg, ] 848,698 s.

1892. Krupa K. Polityczne związki Giedyminowiczów z Nowogrodem Wielkim w latach 1430-1471 // PH-T.84. -Z.3.-1993.-S.289-306

1892A. Krupska A. Moniwid //Polski słownik biograficzny [далі: PSB]. -T.21- S.658-659

1893. Kuczyński S. Sine Wody. Rzecz o wyprawie Olgierdowej 1362 r. -Warszawa, 1935. -186 s.

1894. Kuczyński S. Ziemie czernihowsko-siewirskie pod rządami Litwy // Prace Ukraińskiego instytutu naukowego. — T.33. — Warszawa. — 1936. — S.360-412

1895. Kuczyriski S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X-XVI1I w. — Wrocław-Warszawa, 1965. -273 s.

1896. Kuczyński S.M. O wyprawie Włodzimierza I ku Lachom na podstawie wzmianki z 981 w Opowieści lat doczesnych // Studia z dziejów Europy wschodniej X-XVIII w. — Warszawa. — 1965. — S.33-118

1897. Kuczyński S. Lubart Dymitr// PSB. -T.17.-1972.-S.575-577

1898. Kuczyński S.K. Pieczecie książąt mazowieckich. — Wrocław, 1978. — 484 s.

1899. Kutrzeba S. Sądy grodskie i ziemskie w wiekach średnich // Rozprawy Akademii Umiejętności w Krakowie. — Wydział Historyczno-Filologiczny. -T.40. -Kraków. — 1901. — S.75-236; -T.52. -Kraków. -1902. -S.333-386

1900. Kutrzeba S. Przywilej jedlneński z r. 1430 i nadanie prawa polskiego Rusi. -Kraków, 1911. -231 s.

1901. Labuda G. Saga o Stryzbjornie, jorlu Jomsborga // Slavia Antiqua. — 4. — 1954. — S.310-321

1902. Leib B. Rome, Kiev et Byzance a la fin du XI siècle. — Paris, 1924. — 366 p.

1903. Lelewel J. Dzieje Litwy i Rusi aż do unii z Polską w Lublinie 1569 r. zawartej. -Poznań, 1844. -236 s.

1904. Lewicki A. Powstanie Swidrygajła. — Kraków, 1892. — 340 s.

1905. Lewicki K. Książe Konstanty Ostrogski a unia brzeska.-Lwów, 1933,-325 s.

1906. Lewicki K. Pochodzenie i działalność Ostrogskich w XIV i XV wieku. 1936-1939//Державний архів Львівської обл. -Ф.26. -Оп.Н. -Од.зб.894. — Арк.11-30

1907. Lewicki K. Książęta Ostrogscy w służbie Rzeczypospolitej. -Równe, 1938,- 140s.

1908. Lobanoff de Rostoff A. Recueil de piece historique sur la reine Anne ou Agnes. — Paris, 1825. — 230

P-

1909. Lorenz H. Bertha und Praxedis die beiden Gemahalinnen Heinrich IV. — Halle, 1911. — 254 s.

1910. Łowmiański H. Studia nad początkami społeczeństwa i państwa Litewskiego. — Wilno, 1.1,1931. -579 s.; t.2,1932. -611 s.

1911. Łowmiański H. Wcielenie Litwy do Polski w 1386 r. // Ateneum Wileńskie. — r. 12. — 1937. — T. l. -S.56-69

1912. Łowmiański H. Wykaz wywodów szlachectwa na Litwie, przeważnie z lat 1773-1799 // MH — 1939.

-T.18.-S.131-168

1913. Łowmiański H. Stosunki Polsko-Ruskie za pierwszych Piastów//PH-T.41. -1950. — S.325-365

1914. Łowmiański H. Zagadnenie roli Normanów w genezie państw słowiańskich. — Warszawa, 1957. -203 s.

1915. Łowmiański H. Rurik// Słownik starożytności słowiańskich [далі: SSS] — Wrocław-Warszawa-Kraków. — T.4. — Cs.2. -1967. — S.577

1916. Łowmiański H. Ruś. Dynastia panująca // SSS — T.4. — Cz.2. — 1968. — S.577-583

1917. Łowmiański H. Swietopelk w Brześciu w r. 1019//Europa. Słowiańszczyzna. Polska/Studia ku uczczeniu K.Tymienieckiego. -Poznań. -1970. — S.229-244

1918. Łowmiański H. Początki Polski. T.5. — Warszawa, 1973.-426 s.

1919. Łowmiański H. Anna//PSB — T. l. — S. 121-122

1919A. Lund John. De msiske agteskaber: dynasti-oy alliancepolitic і 1130 ernes Danske borgerkrig // Historisktidskrift (Kobenhavn). — 92 (2). — 1992. — P.225-263.

1920. Maanen J. van, Wetenschapplijke Genealogie. — Utreht, 1901. — 341 p.

1921. MaleczyńskaE. Książęce lenno mazowieckie 1351-1526. -Lwów, 1929. -220 s.

1922. Maleszewski J. Książęta Bielsccy h.Pogoń. — Warszawa, 1929. -174 s.

1923. Maleczyński K. Urzędnicy grodzcy i ziemscy Lwowscy w latach 1352-1783. -Lwów, 1938. -218s.

1924. Mâlyusz Elemćr. A Thuroczy-kronika es forrâsai. — Budapest, 1967. — 2461.

1925. Marczali H. Magyarorszag törtenete aż Àrpàdok korâban (1038-1301). -Budapest, 1896. — 890 1.

1926. Marszalska J.M. Szkic do Zarządu Dóbr i Archiwum Rodzinnego Sanguszków w Gumniskach // Roczn.Tarnowski-R2.-1994. -S. 183-195

1927. Matijow J. Der polnisch-ungarische Streit um Galizien und Lodomerien // Jahresbericht der K.K. II Obergïmnasium im Lemberg fur das Jahr. — 1886. — S.4-35

1928. Meter von Klonau G. Jahrbücher des deutchen Reiches unter Heinrich IV und Heinrich V. -Leipzig, 1903.-356 s.

1929. Mika N. Czy król Rusi Halickiej Daniel był obecny przy zawieraniu pokoju Wiedeńskiego w 1261 roku ? Z dziejów stosunków Rusko-Austriackich w średniowieczu // KH — R.55. — 1998. — N 2. — S.3-15

1930. MunchP.A. Detnorske Folke Histoira. D.2. Cristiania. 1854. -350s.

1931. Narbutt T. Dzieje starożytne narodu Litewskiego. — Warszawa. T. l, 1835. — 458 s.; t.2,1836. — 521 s.; t.3,1836. — 498s.; t.4, 1837. -516 s.; t.6,1838. -505 s.

1932. Nikodem J. Spory o koronacje wielkiego księcia Litwy Witolda w latach 1429-1430. cz. 1. «Burza koronacyjna» w relacji Jana Długosza // Lituano-Słavica Posnaniensa. — T.6. — 1994. — Poznań. -1995. — S.55-75

1933. Nikzentaitis A, Gediminas. — Vilnius, 1989. — 323 p.

1934. Nikzentaitis A. Die friedliche Periode in den Beziehungen zwichen dem Deutschen Orden und dem Groossfurstentum Litauen (1345-1360) und das Problem der Christianisierrung Litauens //Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. — 41. — 1993. — Z. 1. — S.178-211.

1935. Obolensky D. Le patriarcat byzantin et les Métropoles de Kiev // Atti del VIII Congresso internationale di Studii Byzantini. — 1951. — Vol.l. -1953. — P.32-41

1936. Ochmański J. Organizacja obrony w Wielkim Księstwie Litewskim przed napadami Tatarów Krymskichw XV-XVI wieku//Studia iMater. doHist. Wojsk.-Warszawa. -1960. -T.5. — S.349-398

1937. Oljanczyn D. Zur Regierung des Grossfürsten Izjaslaw-Demeter von Kiew // Jahrbücher fur Geschichte Osteuropas -T.8. — V.4. -München. -1960. -P.76-94

1938. Orlik A. Kilderne til sakses oldhistorie. Bd.2. — Kobenhavn, 1894. — 380 s.

1939. Ostrogorsky G. L’expédition du prince Oleg contre Constantinopole en 907 // Annales de l’Institut Kondakov-SK. — Vol.ll.-1939. -P.47-61

1940. Paculski K. Mazowie wobec walk o władze w Polsce na przełomie ХИ/Х1V w. // KH — R.85. — Z.3. -1978.-S.585-604

1941. Palczewski M. Walka Siemowita IV o tron Polski (1382-1385) // Prace Nauk. WSP w Częstochowie -Zesz. Hist. -Z.l.-1993. -S.7-21

1942. Panaitescu P.P. Introducere la istoria culturii Romanesti. -Bucurecti, 1969.-605p.

1943. Paszkiewicz H. Ze studiów nad polityką polską, litewską i krzyżacką Bolesława Jerzego ostatniego księcia Rusi halicko-włodzimierskiej // Ateneum Wileńskie. — 1924. — R.56. — Z.2. — S.23-79

1944. Paszkiewicz H. Polityka Ruska Kazimierza Wielkiego. — Warszawa, 1925. — 327 s.

1945. Paszkiewicz H. Z dziejów Podlasia w XIV wieku // KH — 1928. — T.42. — S.227-245

1946. Paszkiewicz H. Jagiełloniowie a Moskwa. t.1, Litwa a Moskwa w XIII-XIV wieku. — Warszawa, 1933. -256 s.

1947. Paszkiewicz H. O genezie i wartości Krewa. — Warszawa, 1938. — 311 s.

1948. Paszkiewicz H. The Origin of Russia. — London, 1954. — 590 p. ‘

1949. Paszuto W. Ruś, Litauen und Deutschland im 13 ЛІ // Russisch-deutsche Beziehungen von der KieverRus bis zur Oktoberrevolution. -Berlin. -1976. — S.211-231

1950. Peleński J. Inkorporacja ukraińskich ziem dawnej Rusi do Korony w 1569 roku: Ideologia i korzyści-próba nowego spojrzenia//Przegląd Historyczny-l 974. -T.65. -Zesz.l. -S.243-262

1951. Pentek Z. Prace Genealogiczne Wojciecha Wielądka (1744-1822) // Genealogia — R.4. — 1993. -N 1/4. -S. 106-119

1952. Perfecky E. Historia Polonica Jana Długosze a Ruské letopisectvi. -Praha, 1932. — 269 s.

1953. Persowski F. Studia nad pograniczem Polsko-Ruskim w X-XI wieku. -Wrocław-Kraków-Warszawa, 1962.-350 s.

1954. Piekosinski F. O źródłach heraldyki Ruskiej //Rozprawy wydz. hist.-filoz. AU. -1899. — T.38. — S. 199-204

1955. Pieradzka K. Władysław książę opolski 1330-1401. Monografia historyczna. Kraków, 1945 / Archiwum Uniwersytetu Jagiellońskiego — Sygn. WF II 122. -165 s.

1956. Pietkiewicz K. Wielkie Księstwo Litewskie pod rządami Aleksandra Jagiełłończyka. Studia nad dziejami państwa i społeczeństwa na przełomie XV i XVI wieku.-Poznań, 1995.- 257 s.

1957. Piśmiennictwo czasów Bolesława Chrobrego. — Warszawa, 1966. — 465 s.

1958. Polska Encyklopedia Szlachecka. — Warszawa. — T.l, 1935. — 374 s.; T.2, 1935. — 470s.; T.3, 1935. -596 + 2 s.; T.4, 1936. — 380 s.; T.5, 1936. — 380 s.; T.6, 1937. — 381 s.; T.7, 1937. -380+ 1 s.; T.8, 1937. -380+ 1 s.; T.9,1937. -378 + 3 s.; T. 10, 1938. — 380 + l s.; T.ll, 1938. -380 + 1 s.; T. 12, 1938. — 422 s.

1959. Polski słownik Biograficzny. T.4/3. — Kraków, 1938. — 840 s.

1960. Poppe A. Uwagi o najstarszych dziejach kościoła na Rusi. Zs. l //PH- R.55. -Z.3. -1964. — S.370-379

1961. Poppe A. Kompozycja fundacyjna Sofii Kijowskiej. W poszukiwaniu układu pierwotnego //Biuletyn historii sztuki. -T.30. -N 1. — 1968. — Ś.20-28

1962. Poppe A. Państwo i kościół na Rusi w XI wieku. — Warszawa, 1968. — 258 s.

1963. Poppe A. O tytule wielkoksiążęcym na Rusi//PH-1984. -N45. -Z.3. -S.423-439

1964. Por A. Magyar-ruthen ćrintkezćsek. A magyar anjak igényei a légyel tronra // Erdelyi nemzeti es régiségtérébol muzeum. — Kolozsvâr. — 1902. -102-134 L.

1965. Por A. Magyar-ruthen ćrintkezesek a XIV szâzâdok. — Budapest. 1904. — 269 1.

1966. Powierski J. Polityczne tło małżeństwa Bolesława II mazowieckiego z córką Trojdena litewskiego Gaudemundą Zofią//Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. -S.63-82

1967. Prochaska A. Ostatnie lata Witolda. — Warszawa, 1882. — 126 s.

1968. Prochaska A. Latopis Litewski. Rozbiór krytyczny. — Lwów, 1890. -112 s.

1969. Prochaska A. Spór o mitrę i pastorał w Rydze 1395-1397//KH-5. -1891. -S.628-639

1970. Prochaska A. W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego // KH — 1892. — T.6. — Z.l.

-S.3-21

1971. Prochaska A. O prawdziwości listów Giedymina // Rozprawy Akademii Umijętności. — Wydz. hist-filozof.-Kraków. -1895. — Ser.2.-T.7.-S.231-245

1972. Prochaska A. Podole lennem Korony, 1352-1430. — Kraków, 1895. — 210 s.

1973. Prochaska A. Król Władisław Jagiełło. — Kraków, 1908,1.1. — 265 s. ; t.2. — 288 s.

1974. Prochaska A. Hold Fedka kniazia nieświeckiego//KH-25. -1911. -S.243-245

1975. Prochaska A. Czy możliwa jest identyczność kniaziów Nieswizkich z Korybutowiczami // MH

-1912.-T.5.-S.12-19

1975A. Prochaska A. O kniaziowskim pochodzienu szlachty Glinskich//MH-1912.-T.5.-S.34-41

1976. Prochaska A. O identyczność ks.Fed’ka Nieswizkiego z Fedorem Korybutowiczem // MH-1913. -T.6.-S.34-41

1977. Prochaska A. Dzieje Witolda Welkiego Księcia Litwy. — Wilno. 1914. -225 s.

1978. Przezdziecki A. Jagiellonki polski. -Kraków. T.l, 1868, — 329 s.; T.2,1870. — 351 s. ; T.3,1872. — 369 s. ; T.4, 1875.-321 s.; T.5,1878.-298 s.

1979. Przyboś K. Urzędnicy ziemscy wojewódstwa Ruskiego // Stadia Historyczne. — Kraków. — 1985. -Zesz.4.-S.78-126

1980. [Przyboś K.] Urzędnicy wojewódstwa Ruskiego XIV-XVII wieku (Ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): Spisy / Oprać. K.Przyboś. — Wrocław, 1987. — 461 s.

1981. Pułaski K. Książęta Wisniowieccy w XVI W. //Przew.Nauk.-Liter,- 1877. — S. 23 3-265

1982. Pułaski K. O rodzinie kniaziów Kapustów // Przegląd Bibl.-Archiw., — Warszawa. — 1881. -N2. -S.134-142

1983. Pułaski K. Książęta Holszanscy // Szkice i poszukiwania historyczne. — T. l. — Kraków. -1887. — S.211-322

1984. Pułaski K. Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy. T. l. -Brody, 1913. -348 s.

1985. Puricelli-Guerra A. The glaive and the bili // Art, arma and armour. An international anthology. -1979-1980.-Vol.l.-Chiasso.- 1980. -P.231-256

1986. Puzyna J. O pochodzeniu kniazia Fed’ka Nieswizkiego // MH — 1911. — T.4. — S.41-82

1987. Puzyna J. W sprawie Fed’ka Nieswizkiego // MH — 1912. — T.5. — S.56-99

1988. Puzyna J. Nieco faktów do sprawy Fed’ka Nieswizkiego // MH — 1913. — T.6. — S.43-88

1989. Puzyna J. Korybutowicze Nieswizcy. Moje ostatnie słowo w odpowiedzi prof. Semkowiczowi //MH-1930.-T.9.-S.55-89

1990. Puzyna J. Narymunt Gedyminowicz // MH — 1930. — T.9. — S.101-117

1991. Puzyna J. Kiedy urodził się Witold i co wiemy o rodzinie jego matki // MH — 1930. — T.9. -S.125-136

1992. Puzyna J. Korjat i Korjatowicze // Ateneum Wileńskie — 1930. — R.7. — Z.3-4. — S.425-454

1993. Puzyna J. Daniło, xs.Turowski, Ostrogski i Chełmski i jego potomstwo // MH — 1931. — T. 10. -S.248-275

1994. Puzyna J. Potomstwo Narymunta Gedyminowicza//MH-1931. -T.10. — S.32-98; -1932. -T. 12. -S.57-125.

1995. Puzyna J. Jurij, Książe bełzki i chełmski //MH-1932. -1.10. — S.99-125

1996. Puzyna J. Kim był i jak naprawdę nazywał się Pukuwer, ojciec Gedymina // Ateneum Wileńskie -1935. -R.10.-Z.1.-S.1-43.

1997. Puzyna J. W sprawie pierwszych walk Litwinów z Tatarami o Ruś w latach 123 8- ł 243 // Przegłąd historyczno-wojskowy. — 1937. — T.9. — S.345-400

1997A. Puzyna J. Pierwsze wystąpienia Koriatowiczów na Rusi Południowej // Ateneum Wileńskie -1938. -R. 12. -Z.2. — S. 1-67

1998. Puzyna J. Sukcesorowie Trojdena // Ateneum Wileńskie — 1938. — R.13. — Z.l. — S.1-31

1999. Radzimiński Z.L. Słowo o namiestnikach Rusko-litewskich i marszałkach Wołyńskiej ziemi wywołane pracą p. Józefa Wolffa «Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego», poprzedzone i zakończone uwagami i uzupełnieniami do niej//Przegląd Polski -1885. -R.20. -Kwartał l (Ogólnego zbioru t. 77). -S.370-387

2000. [Radzimiński Z.L.] Sprawa początków rodu Sanguszków / Opracowali Z.L.Radzimiński, B. Gorczak iD.Kozicki. -Lwów. -1901. — 348 s.

2001. Radzimiński Z.L. Wstępne słowo do monografii ks.Fedora Olgierdowicza Ratnenskiego i jego potomków. — Lwów, 1901. — 25 s.

2002. Radzimiński Z.L. Odpowiedz ks.D.Kozickiemu w sprawie Rodowodu xx. Sanguszków. — Lwów, 1901. -28 s.

2003. [Radzimiński Z.L.] Monografia xx. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta Fedora Olgierdowicza x. Ratnenskiego, opracował Z.L.Radzimiński. -Lwów. T.l, 1906. — 567 s.; T.2. 1910. -489 s.; T.3, 1913. -512 s.

2004. Radzimiński Z. W sprawie pochodzenia Fed’ka Nieswizkiego // MH — 1911. — T.4. — S. 142-145

2005. Radzimiński Z.L. Jeszcze w sprawie Fedka Nieswizkiego //MH- 1912. -T.5. -S.158-165

2006. Radzimiński Z.L. Itinerarium ks. Fedora Korybutowicza i ks. Fed’ka Nieswizkiego // RH — T.7. -1926. -S.l-156.

2007. Rossi M. I. Montefeltro nel periodo feudale delia loro signoria (l 181-1375). — Urbania, 1957. -452 p.

2008. Rowell S.C, Picus princesses or thé daughters of Belial pagan Lithuanian dynastie diplomacy, 1279-1423//Médiéval Prosopography-15.- 1994. -NI. -P.231-269

2009. Rulikowski E., Radziminski Z.L. Kniaziowie na Ostrogu Ostrogscy. — Kraków, 1880. -195 s.

2010. Rulikowski E., Radzimiński Z.L. Kniaziowie i szlachta. — Kraków, s.a., t.l. — 198 s.

2011. Runciman S. A History of the First Bulgarian Empire. — London, 1930. — 390 p.

2012. russ H. Das Reich von Kiev // Handbuch der Geschichte Ruslands. -Bd. 1. — Stuttgart. — 1980. -S.2-144

2013. Russocki S. Monarchie stanowię środkowo-wschodniej Europy XV-XVI wieku // KH — R. 84. — Z. l. -1977.-S.73-92

2014. Rymar E. Rodowód książąt pomorskich — Genealogy of Pomeranion Dukes — Genealogie der Herzoge von Pommeren — Родословная поморских князей. -Szczecin, 1995. t.l. -549s.;t.2. -568s.

2015. Reźabek J. Jiri II pośledni knizeveskeré Male Rusi. -Praha, 1883. -320 s.

2016. Caix de Saint Aymour. Annę de Russie, reine de France et comtesse de Valois au XI-е siècli. — Paris, 1896.-126 p.

2017. Sarnowska W. Wczesnohistoryczny kurhan z Korołewina pod Tahanczą w pow. kaniowskim //Swiatowit. -20. -1948-49. -S.232-296

2018. Schneider A. Miasto Busk//Dziennik literackip. — N 45. — Lwów. — 1886. — S.705-745

2019. Schneider B. Hamburg — Bremen und Nordost-Europa vom 9.-11. Jahrhundert. — Leipzig, 1918.-368s.

2020. Schuck H. Byzanc och Norden // Kulturhistoriska skizzer. — Stockholm. — 1922. — S.51-155

2021. Semkowicz W. O ustroju chorągiewnym w bitwie pod Grunwaldem // MH — 1910. — T. 3. — S.3 5-67

2022. Semkowicz W. Korybutowicze i Nieświzcy w świetle sfragistyki // MH -1913. — T.6. — S.200-204

2023. Semkowicz W. Łosk i wygaśnięcie Korybutowiczów // RH -1926. — 7. — S. 168-191

2024. Seraphim A. Das Zeugenverhor des Fransiscus de Moliano (1321). -Königsberg, 1912. — 425 s.

2025. Sevcenko I. Sviatoslav in Byzantine and Slavic Miniatures // Slavic Review — Vol.24. -1965. — N 4. -P.709-713

2026. Sewell W.H. Marc Bloch and the logie of comparative history // History and Theory — 1967. — V.6. -N2.-P.345-389

2027. Siarczyński F. Dzieje Księstwa niegdyś Przemyślskiego // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich — 1828. — N 2/3. — S.28-69

2028. Siarczyński F. Dzieje niegdyś księstwa Belzkiego i miasta Bełza // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich.-T.2.-Z.3.-1829. — S. 14-56

2029. Skirmunt K. Dzieje Litwy. — Kraków, 1886. — 436 s.

2030. Skirtunt K. Mindog, król Litwy // Nad Niemnem i nad Bałtykiem. -Zesz.3. — Warszawa. -1909.-S.35-109

2031. Skrzypek J. Bitwa nad rzeką Świętą // Przegląd Historyczno-Wojskowy. — 1938. — T. 10. — Z.l. -S.210-267

2032. Smółka S. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa Rusko-litewskiego. Rozbiór krytyczny // Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie. — Wydziały filologiczny i historyczno-filozoficzny — Kraków. -1890.-T.8.-S.1-55

2033. Sochaniewicz K. Przyczynek do rozwoju herbu książąt Zbarazkich // MH — 1914. — T.7. -S.118-119.

2034. Sochaniewicz K., Wolff A. Urzędnicy wojcwódstwa belzkiego do polowy XVI w. // MH -1931. — T. 10. -N1.-S.8-24

2035. Soloviev A. V. Die angebliche ungarische Herrschaft in Kiev im 9. Jahrhundert // Lunds Universitets Arsskrift- 8. — 1960. — P. 123-129

2036. Soloviev A.V. Marie, fille de Constantin IX Monomaque // Byzantion — 33. — (1963). -S.141-248

2037. Sprlin I. Les Traites de Byzance avec munde la Russie au X-е siècle. II (partie) // Cahiers du monde Russe et Soviétique. — Vol.2. -Paris. -1961. -N4. -P.35-72

2038. Spuler B. Die Goldene Horde Lipsk. Die Mongolen in Russland 1223-1502. -Leipzig, 1943. -258s.

2039. Sroka S.A. Kontakty Władysława Łokietka z Węgrami w świetle nowych dokumentów // Studia Hist.,-R.38.-Z.3.-1995. -S.299-307

2040. Sroka S.A. Piastówna polska Kunegunda klaryska na Węgrzech // Roczn. Muzeum w Gliwicach -T.9.[zr.l993].-1994.-S.35-43

2041. Sroka S.A. Hungarian-Galician Mariage at the Beginning of the Fourteenth Century ? // Harvard Ukrainian Studies — Vol. 16. — 1992. — N 3/4. — 1994. — S.262-268

2042. Sroka S.A. Opuli Laszló nador osaladi Kapasolotairól//Baranya -R.5/6. -1992/1993. — 1994. 123-130L

2043. Sroka S. A. W sprawie daty objęcia Rusi przez Władysława Opolczyka // Roczn. Przemyski — T.29/ 30.-1993/1994. -S.307-3 K)

2044. Sroka S.A. Wokół mariażu Karla Roberta z Piastówna Śląską Marią // Biul. Poi. Tow. Herald., -N 11.- 1994. -S. 1-5

2045. Sroka S.A. Piastówna Śląska Maria, królowa Węgier//Z dziejów stosunków Polsko-Węgierskich w późnym średniowieczu. — Kraków. -1995. — S.29-48

2046. Sroka S.A. Kariera Władysława Opolczyka na dworze węgierskim w drugiej połowie XIV wieku // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.265-274

2047. Stadnicki K. Korijat Gedyminowicz i Korijatowicz. — Kraków, b.r, — 146 s.

2048. Stadnicki K. Synowie Gedymina: Monwid. Narymunt. Jawnuta. Korijat. -Lwów, 1849. -112 + LVIII s.

2049. Stadnicki K. Lubart xiąże Wołyński. — Lwów, 1853. — 269 + XXXI s.

2050. Stadnicki K. Bracia Władysława Jagiełły. — Lwów, 1867. — 416 s.

2051. Stadnicki K. Olgierd i Kiejstut. Synowie Gedymina w xiecia Litwy. -Lwów, 1870. -213 + XXI s.

2052. Stadnicki K. Dodatki i poprawki do dzieła «Bracia Władysława Jagiełły» i «Olgierd i Kiejstut». — Lwów, 1873.-38 s.

2053. Stadnicki K. Synowie Gedymina. — Kraków, 1875; — Lwów, 1881. — 129 s. :

2054. Stecki T. J. Książęce gniazdo (Klewań). — Kraków, 1885. -154 s.

2055. Stender-Petersen A. Die Varagersage ale Quelle der allrussischen chronik. -Kobenhavn, 1934. -456 s.

2056. Steenstrup J. CHR. Normannerne. Bd. l. — Kobenhavn,-1876. — 528 s.

2057. Stokes A.D. The Background and Chronology of the Balkan Campaigns of Svyatoslav Igorevich // The Slavonic and East European Review. — Vol.40. — London. — 1962 — N 94. — P.211-238

2058. Stokes A.D. The Balkan Campaigns of Svyatoslav Igorevich // The Slavonic and East European Review. — Vol.40. — London. — 1963. — N 95. — P.135-178

2059. Storni G. Kritiske bidrag til vikingetideno historie. — Cristiania, 1878. — 387 s.

2060. Swieźawski A. Tytulatura Ruska książąt mazowieckich. — Częstochowa, 1994. — 79 s.

2061. Swieźawski A. Wcielenie ziemi sochaczewskiej do Korony w 1476 r. //PH-T.67. -Z.3. -S.357-368

2062. Szaraniewicz I. O latopisach i kronikach Ruskich XV-XVI wieku a zwłaszcza o «Latopisie Wielikoho kniaztwa Litowskoho i Zomojtskoho» // Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń Wydziału Historyczno-Filozoficznego Akademii Umiejętności. -Kraków. -1882. -T. 15. — S.351-423

2063. Szymański J. Herbarz średniowiecznego rycerstwa polskiego. — Warszawa, 1993. — 468 s.

2064. Szweda A. Sprawa najazdu litewskiego na Mazowsze w 1302 roku // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.83-88

2065. Tabulae Jablonoviae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Połoniae etc. / Ed J.A.Jablonowski. — Norimbergae, 1748. — 32 tab.

2066. Tęgowski J. Zabiegi księcia kujawskiego Władysława Łokietka o tron Krakowski w latach 1288-1293 //Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. — 6. — 1988. — S.51-59

2067. Tęgowski J. O następstwie tronu na Litwie po śmierci Olgierda//PH —T. 84. — 1993. — Z.3. — S.43-49

2068. Tęgowski J. Kiedy zmarł Skirgiełło? // WSP. — Olsztyn. — 1994. — S.59-64

2069. Tęgowski J. Małżeństwa księcia Witolda Kiejstutowicza // Rocz. Poi. Tow. Heraldycznego. — 1.2. — 1995. — S. 177-182

2070. Tęgowski J. Sprawa Ruska w stosunkach Siemowita IV z Władysławem Jagiełłą // Prace Nauk. WSP w Częstochowie. — Zesz. Hist. — Z.2 [za r. 1994]. -1995. — S. 115-127

2071. Tęgowski J. Chronologia urodzeń dzieci Giedymina // Genealogia-5. — 1995. — S. 145-148

2072. Tęgowski J. Kniaź Iwan Zedewid (Przyczynek do Genealogii rodu Giedymina) // Studia Historyczne z XIII-XV wieku. — WSP. -Olsztyn. -1995. -S.131-136

2073. Tęgowski J. Małżeństwa Lubarta Giedyminowica. Przyczynek do genealogii dynastów halicko-wołyńskich w XIV wieku//Genealogia-6.- 1995. -S.17-26

2074. Tęgowski J. Pochodzenie kniaziów Iwana i Fiodora Nieswickich // Genealogia — 7. — 1996. — S. 125-135

2075. Tęgowski J. Który Konstanty — Olgierdowie czy Koriatowic — był przodkiem kniaziów Czartoryskich ? // Europa Orientalis. — Toruń. — 1996. — S.53-59

2076. Tęgowski J. Małżeństwo Kazka Boguslawicza z Kenną Olgierdówną i jego rola w politycznych planach Kazimierza Wielkiego // Homines et societas. -Czasy Piastów i Jagiellonów. — Poznań. — 1997. -S.125-133

2077. Tęgowski J. Kilka uwag do genealogii Giedyminowiczów// Studia źródłoznawcze. — T.36. — 1997. -S.113-116

2078. Tęgowski J. Czy Kiejstut Giedyminowie był dwukrotnie żonaty?//Przegląd Wschodni -T.5. -Z.3 (19). -1998.-S.399-412

2079. Thomsen V. Ancient Russia and Scandinavie and the Origin of the Russian State. — Oxford and London, 1877. — 369 p.

2080. Thomsen Y Samlede afhandlinger. — Kobenhavn-Kristiania, 1919. -412 p.

2081. Thornqust C. Studien über die nordischen Lehnworter im Russischen. — Uppsala, 1949. — 418 s.

2082. Ugolini T. Storia dei conti e dei duchi di Urbino. — Firenze, 1889. — 548 p.

2083. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Przy współudz. Adama Amilkara Kasiriskiego. Wykończony i uzup. przez Aleksandra Wlodarskiego. T. 1. -Warszawa, 1994. -650 s.; T.2, Poznań, 1995. -620 s.; T.3, Poznań, 1995.-658 s.

2084. Urzędnicy wojewódstwa belzkiego i ziemi hełmskiej XIV-XVIII wieku: Spisy / Oprać. H.Gmiterek i R.Szczygiel. Podred. A.Gąsiorowskiego. -Kórnik, 1992. — 309 s.

2084A. Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII wieku. Spisy / Oprać. H.Lulewicz i A.Rachula. — Kórnik, 1994. — 458 s.

2084B. Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy / Oprać. E.Janas, W.Kłaczewski, J.Kurtyka, A.Sochacka. — Kórnik, 1998. — 311 s.

2085. Vâradi G. Maramarosi emlékkonyv. — Maramaros-Sziget, 1901. — 4861.

2086. Vasiliev A.A. The Second Russian Attack on Constantinople // Dumbarton Oaks Papers — Cambridge. — 1955. — N 6. — P.216-221

2087. Vernadsky G. Ancient Russia. -New Haven, 1943. -467 p.

2088. Vernadsky G. Relations byzantino-rasses au XIII-е siècle // Bizantion. — 4. 1927-1928.

-S.260-279

2089. Vernadsky G. The Origins of Russia. — Oxford, 1959. — 568 p.

2090. Vernadsky G. Kievan Russia. — New Haven-London, 1963. — 489 p.

2091. Vlasto A.P. The Entry of the Slavs inlo Christendom. — Cambrige, 1970. — 354 p.

2092. Wagner E., Drobna Z., Durdik J. Stroje, zbroja a zbrané doby predhusitske a Husitske. — Praha, 1956.-436 s.

2093. Wasilewski T. L.Alekseev. Polockaja Ziemlja // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. -R. 16. — N 2. — Warszawa. — 1968. — S.335-338

2094. Wasilewski T. Helena księżniczka znojemska, żona Kazimierza Sprawiedliwego // PH — T.69. — Z. l.

-1978.-S. 115-120

2095. Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a następstwo tronu po nim // Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska. — Sectio F. Historia. — 45. -1990. — S. 124-137

2096. Wasilewski T. Trzy małżeństwa wielkiego księcia Litwy Olgierda. Przyczynek do Genealogii Giedyminowiczow // Kultura średniowieczna i staropolska / Studia ofiarowane Aleksandrowi Gieysztorowi w 50-lecie pracy naukowej. -Warszawa. — 1991. -S.673-682

2097. Wasilewski T. Daty urodzin Jagiełły i Witolda. Przyczynek do Genealogii Giedyminowiczow // Przegląd Wschodni — T. l. — Z. l. — 1991. — S. 15-34

2097A. Wasilewski T. Pochodzenie i początek kariery domu Czartoryskich // Litwa i jej sąsiedzi od XII do XX wieku. — Poznań. — 1994. — S.43-65

2098. Wdowiszewski Z. Genealogia Jagiellonów. — Warszawa, 1968. — 488 s.

2099. Wertner M. Aż Arpédok csalâdi torténete. — Nagybecskerek, 1892. — 5691.

2100. Wertner M. A kozépkori Delszaw Uralkodók Genealógiai Torténete, -Budapest, 1893. — 612 1.

2101. Wilczyński W. Sprawa początków rodu xx. Sanguszków. — Kraków, 1902,- 168 s.

2102. Wilczyński W. W sprawie kniaziów Łukomskich//PH — 19. -1915. — S. 145-167 2102A. Winter E. Russland und Papsttum. Th. l, Berlin, 1960. — 286 s.

2103. Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurykowiczów i Bolesława Jerzego Trojdenowicza //Rocznik Wołyński. -Równe. — 1934. -T.3. -S.105-148

2104. Włodarski B. Rola Konrada Mazowieckiego w stosunkach polsko-ruskich // Arch. dział. II. -Lwów. — 1936. -T. 19. -Zecz.2. — S.33-109

2105. Włodarski B. Alians rusko-mazowiecki z drugiej poi. XIII wieku // Studia Histor. ku czci StKutrzeby.

-Kraków. -1938.-T.2.-S.611-629

2106. Włodarski B. Stanowisko Rusi halicko-wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski Historyczne — 27. -1962. — Z.3. — S.219-238

2107. Włodarski B. Polska i Ruś. 1194-1340. — Warszawa, 1966. — 326 s.

2108. Wojciechowski P.K. Ugrupowania polityczne w ziemiach Krakowskiej i Sandomierskiej w latach 1280-1286//PH-T. 70.-Z.I.-1979.-S.57-72

2109. Wolff J. O kniaziach Kobrynskich // Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń wydziału hist.-filoz. AU. — Kraków. — 1884. — T. 17. — S. 107-134

2110. Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego. 1386-1795. — Kraków, 1885. — 354 s.

2111. Wolff J. Ród Gedymina. Dodatki i poprawki do dzieł gr.K.Stadnickiego “Synowie Gedymina”, “Olgierd i Kiejstut”, “Bracia Władysława Olgierdowicza Jagiełły” we Lwowie 1867. -Kraków, 1886. -128 s.

2112. Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. — 698 s. [Warszawa, 1994]

2113. WynarL.R. Mykhailo Hrushevskyi, 1866-1934. Bibliographie sources. -New York-Toronto, 1985. – 294 s.

2114. Wyrozumski J. Historia Polski do 1505 r. — Warszawa, 1973. — 627 s.

2115. Wyrozumski J. Litwa w polityce Piastów // Acta Universitatis Nicolai Copernici. — Historia. -26. — 1992. — S.54-67

2116. Wyrozumski J. Polska — Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimerskiej za Kazimierza Wielkiego // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. -1997. — S. 111 -119

2117. Zabicki E, Zabicki K. Genealogia xx. Swiatopełkow-Czetwertynskich. -Łuck, 1793. — 450 s.

2118. Ząjączkowski S. Przyczynki do hipotezy o pochodzeniu dynastji Gedymina ze Żmudzi // Ateneum Wileński.-1927. -R.4. -Z.3. -S.392-416;

2119. Ząjączkowski S. W sprawie zajęcia Podlasia przez Giedymina // Ateneum Wileński -1929. — R.6. -Z.1-2.-S.1-7

2120. Ząjączkowski S. Dzieje Litwy pogańskiej do 1386 r. -Lwów, 1930. -451 s.

2121. Zajączkowski S. Wołyń pod panowaniem Litwy // Rocznik Wołyński. — T.2. — Równe. — 1931. — S. l -25

2122. Zakrzewski S. Bolesław Śmiały//Rocz. Pam. Uniwersytetu Lwowskiego -l901. -S.31-54

2123. Zakrzewski S. Wpływ sprawy Ruskiej na państwo Polskie w XIV w. -Zamość, 1922. — 205 s.

2124. Zdanie sprawy o Tatarach Litewskich przez jednego z tych tatarów złożone sułtanowi Sulejmanowi w r. 1558. /Zjęzyka tureckiego przełożył i materiałami historycznymi uzupełnił A.Muchłmski //Teka Wileńska.-Wilno.-1858. -N4.-S.241-272;-N5.-S.121-179; -N6. -S.139-183

2125. Zdrenka J. Annäherung Polens, Litauensund Pommrnsun Jahre 1396 //Baltische Studien. — NF Bd.72.-1986. -S.31-41

2126. Zientara B. Henryk Brodaty i jego czasy. — Warszawa, 1975. — 248 s.

2127. ZientaraB. Piastowie w dziejach Polski // PH — 1976.-T.67. -Z.4. -S.888-895

2128. Zientara B. Konrad Kędzierzawy i bitwa pod Studnicą // PH — 1979. — T.70. — Z. l. — S.27-57

2129. Znosko P.K. Kniaź Konstantin Ostrozskij. — Warszawa, 1933. — 290 s.

2130. Zubrzycki D. Rys do historii narodu Ruskiego w Galicji i hierarchii cerkiewnej w temże królewstwie. -Lwów, 1837.-238s.

2131. Zubrzycki D. Historia miasta Lwowa. — Lwów, 1844. — 506 s.

2132. Zubrzycki D. Granica między rasinskim a polskim narodem w Galicji. -Lwów, 1849. — 89 s.

2133. [Żychlinski T.] Złota księga szlachty Polskiej przez Teodora Zychlinskiego. — Poznań. R. 1, 1879. -400 s.; R.2,1880.-416 s.; R.3, 1881.-380 s.; R.4,1882.-380s.; R.5, 1883. -491 s.; R.6,1884. -486 s.; R.7, 1885. -350 s.; R.8,1886.-496 s.; R.9, 1887.-336 s.; R. 10,1888.-336s.;R.ll, 1889.-357s.; R.12, 1890.-367 s.;R. 13, 1891.- 405 s. + 3 tabl.; R14,1892.-V + 248s.; R.15, 1893.-332 s. + 3 tabl.;R16,1894.-XX + 363 s.+ 2 tabl.;R.17, 1895.-334 + XVI s.+ 3 Tabl.; R.18,1896.-263+ VII + 2 tabl.; R.19,1897.-377 + 4 tabl.; R20, 1898.-369 s.:R.21, 1899.-240 s.; R.22,1900.-236 s.; R.23, 1901.-235 s.: R.24, 1903.-230 s.; R.25,1903.-254 s. + l tabl.

2134. Żychlinski T. Złota Księga szlachty polskiej. — Poznań. — R.l-2. — 1993. — 754 s.; — R.3-4. -687 s.; ? R.5. — 1995. -430 s.

2135. Żmudzinas J. Commonwealth polono-lithuanien on l’Union de Lublin (1569). — Paris-La Haye-New York, 1978.-240 p.

2136. Żygulski Z. Broń w dawnej Polsce. -Warszawa, 1975. ? 288 s.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Князівські династії Східної Европи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (Леонтій Войтович)