Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 90. Загальний порядок укладання господарських договорів

90. Загальний порядок укладання господарських договорів



Укладання господарського договору — це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб’єктів господарювання з визначення умов договору, що відповідають їх реальним намірам і економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми). Особливість господарських договорів полягає в тому, що при їхньому укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір і його прийняття значною мірою формалізований.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Зокрема, такі господарські договори, як договори поставки, міни, купівлі-продажу, можуть укладатися у формі єдиного письмового документа, що підписують сторони. Крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені у спрощений спосіб — шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв’язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. При цьому пропозиція укласти договір повинна бути чітко висловлена і виражати дійсний намір суб’єкта господарювання укласти договір. Пропозиція вважається досить визначеною, якщо в ній зазначені всі істотні умови договору або порядок їхнього визначення.
Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення покупця. Постачання продукції, що не розподіляється в централізованому порядку, здійснюється безпосередньо за замовленнями покупців, які не відхилені постачальниками, якщо в зазначених замовленнях є дані щодо кількості, розгорнутої номенклатури, якості продукції, строків постачання, ціни, інших необхідних для здійснення постачання даних.
Разом з тим, якщо в законодавстві встановлені спеціальні вимоги до форми і порядку укладання певних видів договору, від яких сторони не мають права відступати.
Право запропонувати проект договору надано будь-якій зі сторін договору. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він має бути наданий другій стороні для узгодження його умов У двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, в тому випадку якщо вона згодна з його умовами, повинна оформити договір і направити один примірник договору другій стороні або надіслати відповідь на лист, факсограму, телеграму, телефонограму і т.п. Для таких дій сторони встановлений двадцятиденнии строк з моменту одержання проекту договору.
У тому випадку, якщо сторона, яка одержала проект договору, не згодна з окремими умовами договору, ця сторона складає протокол розбіжностей, про що робиться обов’язкове застереження в договорі, і в двадцятиденний строк надсилає другій стороні два екземпляри протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його в двадцятиденний строк, і в цей же проміжок часу вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною і включити в договір всі прийняті нею пропозиції сторони, яка направила протокол розбіжностей. Однак можлива ситуація, у якій сторонам навіть після прийняття всіх заходів щодо врегулювання розбіжностей не вдається дійти згоди по окремих умовах договору і ряд розбіжностей залишається неврегульованим. В цьому випадку сторона, яка одержала протокол розбіжностей, має право в двадцятиденний строк, відведений для розгляду протоколу розбіжностей, передати на розгляд суду неврегульовані розбіжності. Однак законодавцем визначена умова, в залежність від якої ставиться можливість передачі на розгляд суду неврегульованих сторонами розбіжностей. Передати на розгляд суду переддоговірний спір сторона, яка одержала протокол розбіжностей, може лише у випадку одержання згоди на це від другої сторони. Ця умова не поширюється на переддоговірні спори, які виникають при укладанні договору, заснованого на державному замовленні, або укладання якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, а також у тому випадку якщо сторона — виконавець за договором визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), і в інших випадках, установлених законом. Згідно з ч.2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
4.6 ст. 181 ГК України містить вимогу обов’язкової письмової форми документа, в якому сторони підтверджують згоду на всі або окремі умови, зазначені в протоколі розбіжностей. Зазначена угода сторін з спірних умов договору може бути виражена у формі протоколу узгодження розбіжностей, листа, телеграми, телетайпограми, іншого письмового документа.
Існує особливий порядок вирішення переддоговірних спорів сторін у договорах, заснованих на державному замовленні, або укладання яких є обов’язковим для сторін на підставі закону, а також якщо сторона — виконавець за договором визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей, не передає в двадцятиденний строк з моменту одержання протоколу розбіжностей неврегульовані розбіжності до суду, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Якщо сторони не досягають згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання (такі дії мають назву конклюдентних), правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)