Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 96. Умови виконання господарських зобов’язань

96. Умови виконання господарських зобов’язань



Зобов’язання укладаються для того, щоб привести до певного результату, що досягається реалізацією боржником і кредитором прав і обов’язків, які складають зміст зобов’язання. Виконання зобов’язання може здійснюватися шляхом активних дій, таких, як передача майна, виконання роботи, сплата грошей тощо. Власне утримування від дій лише доповнює обов’язки щодо здійснення активних дій. Дії, що підлягають виконанню, різноманітні та залежать від конкретного змісту зобов’язальної правовідносини. Оскільки законом передбачена можливість виникнення зобов’язань, не тільки прямо передбачених законом, але й інших, не суперечним загальним принципам законодавства, перелік обов’язків боржника в законі не є вичерпним. Лише такі дії боржника, що найбільш часто зустрічаються названі в ч.І ст. 173 ГК України: виконання роботи, передача майна, сплата грошей, надання інформації. З точки зору правової природи виконання зобов’язання є правомірною вольовою дією, яка спричиняє припинення обов’язку боржника.
Незважаючи на розмаїтість різних дій, чинених боржником, їх здійснення підкоряється загальним правилам. Загальні правила виконання зобов’язань називаються принципами виконання зобов’язань. В ч.І ст.193 ГК закріплений принцип належного виконання, згідно з яким зобов’язання повинно бути виконано належними суб’єктами, у належному місці, у належний час, належним предметом і належним чином. Таким чином, суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов зобов’язання і вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обігу, або відповідно до вимог, які у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. У силу ч.2 ст. 218 ГК України прийняття стороною всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, є підставою для звільнення сторони від господарсько-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. Крім того, необхідно розглядати порушення зобов’язань як підставу застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні і/або правові наслідки. В сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські та інші санкції.
Виконання господарського зобов’язання повинно бути засноване на принципі реального виконання зобов’язання, що як загальне правило припускає обов’язковість виконання зобов’язання в натурі, тобто здійснення боржником саме тієї дії, що складає зміст зобов’язання без заміни цієї дії грошовим еквівалентом у вигляді відшкодування збитків і сплати неустойки, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або уповноважена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання. Зазначений принцип сформульований у ч.З ст. 216 і в ст. 234 ГК.
В умовах ринкової економіки сплата грошової компенсації у виді відшкодування збитків і сплати неустойки, як правило, дозволяє стороні придбати необхідне майно, роботи, послуги в іншому місці, у іншого виготовлювача. Обов’язок виконати зобов’язання в натурі та обов’язок сплатити неустойку або відшкодувати збитки незалежні один від іншого. Право кредитора на стягнення збитків або неустойки не обумовлено пред’явленням вимоги про реальне виконання. Виконання зобов’язання в натурі (після закінчення строку виконання) не є мірою відповідальності, фактично представляючи собою лише спізніле виконання, що не спричиняє для боржника яких-не-будь додаткових зобов’язань, заміну існуючого зобов’язання новим або інше майнове обтяження. Він просто виконує те, що був зобов’язаний зробити, якщо управнена сторона не відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.
Порядок здійснення боржником дій по виконанню зобов’язання називається способом виконання зобов’язання. Управненій стороні надане право не приймати виконання зобов’язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов’язання. Так, зобов’язання може бути виконано разовим актом, наприклад, однократною сплатою всієї грошової суми при купівлі-продажу або періодичними платежами за кредитним договором. Який спосіб виконання обрати, сторони повинні визначити при виникненні зобов’язання. Якщо сторони спосіб виконання не визначили, кредитор вправі не приймати виконання частинами, якщо інше не передбачено законодавством, умовами зобов’язання або звичаями ділового обороту і суттю зобов’язання. Укладання сторонами договору на тривалий період повинне припускати за природою зобов’язання його виконання частинами. Разом з тим, виконання зобов’язання частинами варто відрізняти від триваючих зобов’язань. Виконання останнього не може бути зроблено однократно або частинами, а здійснюється протягом певного періоду часу, наприклад, виконання договору схову.
Основна умова для допустимості виконання зобов’язання частинами полягає у змісті вимог до предмета виконання — предмет повинен бути діленим, або в тому самому предметі повинні сполучатися ознаки подільності і неподільності. Діленими визнаються всі грошові зобов’язання. Крім того, предмет може бути неподільний у відношенні того визначеного результату, що повинен бути досягнутий, і ділений щодо подільності на певні стадії самого процесу досягнення цього результату. Неподільність предмета виконання зобов’язання спричиняє неприпустимість його виконання частинами.
Зобов’язання повинні виконуватися в строки, передбачені законом, іншим нормативно-правовим актом або договором. Дострокове виконання зобов’язання є правом боржника, якщо інше не передбачено законодавством умовами зобов’язання або не випливає з його суті. При здійсненні підприємницької діяльності боржник не вправі достроково виконати зобов’язання, крім випадків, прямо передбачених законодавством, умовами зобов’язання, звичаями ділового обороту або суттю зобов’язання. Наприклад, для підприємців далеко не завжди є благом дострокове одержання товару, оскільки його необхідно зберігати, він може псуватися тощо.
Зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною своїх обов’язків, що є необхідною умовою виконання обов’язків зобов’язаної сторони. Як правило, такі ситуації мають місце при виконанні взаємних зобов’язань у випадках, коли кредитор не виконав зустрічного обов’язку, внаслідок чого боржник не міг виконати зобов’язання. Так, якщо замовник за договором на виконання науково-досліджувальних або досліджувально-конструкторських і технологічних робіт не видав виконавцю технічне завдання і не погодив з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт, або не передав виконавцю необхідну для виконання робіт інформацію, або зробив ці дії, але з великим запізненням — виконавець має право відмовитися від виконання зобов’язання виконати роботи і передати замовнику результат, оскільки зазначені обов’язки замовника є необхідною умовою для виконання обов’язків виконавця.
Ст. 193 ГК закріплює два загальних положення. Відповідно до першого — не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом. Такі випадки передбачені, наприклад, у Законі України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. Згідно зі ст. 35 зазначеного Закону у разі виникнення обставин, які неможливо було передбачити під час укладення договору про закупівлю та які призвели до зміни ситуації, за якої закупівля перестала відповідати державним інтересам, замовник може, за погодженням з уповноваженим органом, внести зміни до будь-якої частини укладеного договору про закупівлю чи відмовитися від його виконання протягом одного місяця з дня виникнення таких обставин. Якщо відмова замовника виконувати умови договору про закупівлю була спричинена обставинами, передбаченими частиною першою цієї статті, замовник зобов’язаний оплатити фактично виконану виконавцем частину договору про закупівлю товарів, робіт, послуг, а також компенсувати неотримані доходи.
У тому разі якщо замовник відмовляється задовольнити претензії виконавця щодо виконання договірних зобов’язань або не надає відповіді по суті претензії, виконавець має право відповідно до закону звернутися до суду.
Таким чином, при виникненні ситуації, при якій закупівля перестає відповідати державним інтересам, замовник може внести зміни в будь-яку частину укладеного договору про закупівлю або відмовитися від його виконання в односторонньому порядку.
Заборонена також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Наприклад, згідно з ч.2 ст. 319 ГК України підрядник за договором підряду на капітальне будівництво має право за згодою замовника залучати до виконання договору третіх осіб — субпідрядників, на умовах, укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. При цьому підрядник не має права відмовитися від виконання своїх зобов’язань перед замовником або відстрочити виконання з мотиву, що субпідрядники не виконують або виконують неналежним чином свої обов’язки в рамках, укладених з ними субпідрядних договорів.
Зобов’язана сторона, виконавши зобов’язання повністю або частково, має право вимагати від управненої сторони письмового посвідчення прийняття нею виконання, а управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов’язання, повинна видати письмове посвідчення такого виконання. Так, передача робіт підрядником та їх прийняття замовником за договором будівельного підряду оформляється актом, підписаним обома сторонами. У випадку відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується іншою стороною.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)