Головна Головна -> Підручники -> Підручник Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах 1687-1709 (Теодор Мацьків) скачати онлайн-> Розділ п’ятий. МАЗЕПА У СПОГАДАХ ШВАЙЦАРСЬКОГО ОЧЕВИДЦЯ

Розділ п’ятий. МАЗЕПА У СПОГАДАХ ШВАЙЦАРСЬКОГО ОЧЕВИДЦЯ



Хоч у спогадах Христофора Ґасмана, в сутті речі, нема нічого нового про Мазепу, однак вони заслуговують на увагу, тому що автор як очевидець і безсторонній спостерігач, представляє людей та події, так, як він їх бачив і пережив.

Для нас цікаві його завваги стосовно Мазепи, про якого Ґасман пише:

Цей чоловік за походженням польський шляхтич, був поважаний у козавів за свою мудрість за те, що з секретаря в Самойловича, по його усуненні був вибраний гетьманом. Він справно виконував свій уряд і багато прислужився для російської імперії, зокрема при здобутті відомої турецької твердині Азова в 1696 р. Однак не знаю, чи він був розчарований росіянами, чи хотів потайки з допомогою шведів здобути незалежність. Коротко кажучи, він присягнув шведському королеві на вірність та обіцяв допомогти йому, з його козаками в поході на Москву. Король думав, що цей 84-літній чоловік 1 не діяв віроломно, радо прийняв його пропозицію і гадав, що він знайшов розв’язку всіх своїх труднощів, які виринули підчас походу. Одначе замість 40.000 з Мазепою перейшло близько 4.000 козаків, решта повернулась до царя. Ті козаки стали його великими ворогами. Вони штурмом здобули його резиденцію Батурин 2 і вибрали нового гетьмана на ім’я Скоропадський. 3

З черги Ґасман описує страхіття зими з кінцем 1708-9 р.:

Нас навістила відома зима з кінцем 1708 й на початку 1709 р. Зима, що своїм страшним холодом у порівнянні з іншими, заслужила собі назву “лютої зими”. Я не можу описати тієї нужди, в якій ми опинились. Ми прийшли до знищеної країни, де не було ні однієї хати, ми не мали де загрітися, хіба що від того вогню, що самі розпалювали з дерева, що його знаходили на полі, при тому часто терпіли голод і нестачу всього. За вказівками Мазепи, ми заатакували одну місцевість Веприк, який завзято оборонявся, і щойно по довшому часі ми з трудом його здобули. Його воєнну залогу, що складалася з козаків, Мазепа потрактував як ворохобників і наказав замкнути їх у льохи, де вони з голоду й холоду погинули. 4

Далі автор описує Полтаву та її стратегічне положення. Відносно облоги міста, Ґасман робить Мазепі докір, що через нього шведський король не заатакував міста. Він пише:

…Наша армія облягала місто три місяці й була можливість здобути місто, але Мазепа переконав короля, щоб він сильно не атакував, ані не вживав артилерійського вогню, тому що там знаходиться сестра Мазепи з великим скарбом. 5

У зв’язку з закидом Ґасмана на адресу гетьмана, вийшло велике непорозуміння; автор мав помилкові інформації. По-перше, сестра Мазепи Олександра ще 1694 р. переїхала до своєї матері, ігумені у Вознесенському монастирі у Києві, де незабаром померла. 6 Подруге, як пише у своїх споминах німецький очевидець Йоган В. Барділі, самі козаки запропонували шведському королеві штурмом здобути Полтаву, але під певними умовами, на що Карло XII не згодився, чекаючи на ліпшу нагоду, щоб самому її здобути, стаючи паном багатства. 7

Проволока з облогою міста приспішила наближення головної російської армії під командуванням самого царя, що прибула на відсіч обложеному місту, пише Ґасман. 8 “Були поголоски, що царська армія нараховувала 200.000 війська, але в цій армії було тільки 120.000 добре вишколених вояків, серед яких і “велика кількість бравих німців”, зазначує автор. 9

Далі Ґасман описує нещасливий для шведів перебіг битви, при чому закидує графові Піперові, що “він після битви не йшов за нами, але з іншими міністрами під Полтавою здався у полон” 10 Востаннє Ґасман згадує Мазепу у зв’язку з переправою через ріку до Бендер, де король і гетьман “були прихильно прийняті і провели там багато часу”. 11 Відносно себе, він пише: “Ледве король віддалився від нас, як нас заатакував російський генерал Бавер, що гнався за нами. Що ж нам залишалося? Ми мусили здатися в полон”. 12 Як уже згадано, Ґасман пробув у московському полоні 16 років. У той час він побував у Петербурзі, два рази у Москві, об’їхав довкола Каспійське море, брав участь при руйнуванні Озова, прожив півроку в Ісфагані, тодішній столиці Персії та сім років серед калмиків. Безстороння оцінка подій і людей у спогадах Ґасмана — це достовірне історичне джерело гідне уваги дослідників.
ПРИМІТКИ

1 Здогад Ґасмана щодо віку Мазепи звичайно помилковий. Хоч дата народження спірна, однак найбільш авторитетним джерелом у цьому питанні є лист Пилипа Орлика з 22 серпня 1709 р., який писав: “мені вже 70 років, стільки мав небіжчик Мазепа у Бендерах”, див. Оглоблин, там же, с. 21. Отже гетьман мав у 1708 р. 69 років. Твердження М. Ереміїва, що Ґасман, “який бачив Мазепу на власні очі і який твердить, що він (Мазепа) мав у час Полтавського бою 82 роки, датує його народження 1626 р., що можна прийняти, як справжню дату, якої досі точно ніхто не міг подати,” помилкове. Український історик, т. IV, ч. 1—2, (1967), с. 66.

2 Батурин здобув і знищив А. Меншиков, при чому йому допоміг зрадник, козацький сотник Іван Ніс, який показав Меншикову таємний вхід до міста. Докладніше див. Оглоблин, Гетьман Іван Мазепа та його доба, с. 322, 365.

3 Curiose Nachricht von den Reisen Christoph Gassmann…, pp. 26—8.

4 Ibidem, p. 29. Треба згадати що пише шведський очевидець Георг Нордберг: Мазепа часто старався злагіднювати становище українського населення, що опинилося поміж “російським ковадлом і шведським молотом,” cf., G. Nordberg, op cit Vol II pp 125—6.

5 Curiose Nachricht von den Reisen…, p. 31. 6 Оглоблин, там же, с. 21.

7 Вardili, J. W., op. cit, pp. 433—34.

8 Curiose Nachricht von den Reisen…, p. 31.

9 Ibidem.

10 Ibidem, pp. 32—34.

11 Ibidem, pp. 36—7.

12 Ibidem, pp. 37—8.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах 1687-1709 (Теодор Мацьків)