Головна Головна -> Підручники -> Підручник Гетьман Іван Мазепа та його доба (Оглоблин О.) скачати онлайн-> ПЕРЕДМОВА ВІД РЕДАКТОРА

ПЕРЕДМОВА ВІД РЕДАКТОРА



В анналах української і світової науки професор Олександер Мезько-Оглоблин (1899-1992) записаний як провідний український історик і здібний організатор українського наукового життя в XX столітті. Одночасно Олександер Петрович є одним із найвидатніших дослідників Козацько-Гетьманської держави XVII-XVIII ст., зокрема доби гетьмана Івана Мазепи.

Ідея нового видання монографії «Гетьман Іван Мазепа та його доба» виникла в 1998 році, в якому при Українському Історичному Товаристві було створено Міжнародний ювілейний комітет для вшанування Олександра Оглоблина з нагоди 100-ліття його народження. Тоді було вирішено видати монографію історика про гетьмана Івана Мазепу, збірку історичних нарисів «Люди Старої України» та інші видання й архівні матеріали. За ініціятивою УІТ і при співпраці інших наукових установ у 1999 році в Україні і на Заході відбулися численні конференції, присвячені Олександрові Оглоблину, а також започатковано нове серійне видання «Оглоблиніяна» (Нью-Йорк, Острог: Українське історичне товариство, Університет «Острозька Академія», 2000, 215 с., том І), присвячене виданню праць і архівних матеріалів історика, а також досліджень про нього. Одночасно було започатковано редагування другого доповненого видання праці «Гетьман Іван Мазепа та його доба», що з’явилося в 1960 році, як 170-й том «Записок НТШ» у серії «Праці історично-філософічної секції товариства» (видання Організації оборони чотирьох свобід України і Літ визволення України. Нью-Йорк — Париж — Торонто, 1960, 406 с.).

У науковій спадщині Олександра Оглоблина ця праця займає одне з головних місць як глибинна аналітично-синтетична студія Івана Мазепи і його держави. Історик багато років присвятив дослідженню Козацько-Гетьманської держави XVII — XVIII ст. в контексті багатовимірного українського історичного процесу, що зазублювався з історією Польщі, Росії, Криму, Туреччини, Швеції та інших держав. Ця монографія є до наших часів однією з найкращих студій, присвячених гетьманові Івану Мазепі і його часам. Після 1960 року Олександер Петрович доповнював спою монографію на окремих аркушах паперу, що було типовим у його праці, і на маргінесах виданої книжки — усі ці матеріали. а також рукопис його праці першого видання монографії ми віднайшли в його архіві. Ми узгляднили цей матеріал і включили як доповнення в наше видання разом із деякими джерельними матеріялами і працями історика з мазепинської тематики. Також у новому виданні вміщено історичні ілюстрації, що деякою мірою доповнюють текст монографії історика. Це є одна з причин другого видання книги «Гетьман Іван Мазепа та його доба», що з’являється з цими важливими додатковими матеріялами. Існували, однак, ще й інші причини і стимули для нового видання цієї унікальної монографії.

По-перше, декілька місяців перед відходом у вічність Олександер Петрович попросив мене, щоб по його смерті познайомити істориків в Україні, особливо представників молодого покоління і студентів, з його творчою спадщиною, зокрема з його працями, присвяченими Іванові Мазепі, Петрикові, Хмельницькому, «Людям Старої України» й іншими дослідженнями. Я обіцяв виконати його бажання, його «історіографічний заповіт» і започаткував систематичне видання історичних праць Олександра Петровича в Україні. «Люди Старої України та інші праці» з’явилися в 2000 році.

По-друге, ми свідомі, що в минулі роки в комуністичній Україні і взагалі в СССР гетьмана Івана Мазепу партійні історики представляли як «зрадника України, українського народу і братньої Росії», а професора Оглоблина — як «зрадника радянської батьківщини» і «фальсифікатора історичного минулого і сучасного України». Історичні праці Олександра Петровича були заборонені в совєтській Україні, історики та інші дослідники не мали змоги познайомитися з його монографією про гетьмана І. Мазепу та його іншими мазепознавчими працями. Цю кривду направляємо в 2001 році, в якому відзначуємо 10-ліття відродженої незалежної Української Держави.

По-третє, вже сам факт видання монографії Олександра Мезька-Оглоблина Українським Історичним Товариством (УІТ) і Світовою Науковою Радою Світового конгресу українців при співпраці Української Вільної Академії наук у США (УВАН у США), Української Американської Асоціяції університетських професорів (УААУП), Наукового Товариства Шевченка в Европі (НТШ-Е), не випадковий. Адже Олександер Петрович був першим президентом, а згодом — почесним президентом УІТ, першим головою Історичної Секції, а згодом — президентом і почесним президентом УВАН у США, почесним членом і заступником голови Історично-філософічної секції НТШ і довголітнім редактором «Історичного відділу» Енциклопедії Українознавства НТШ, почесним членом УААП і близьким дорадником Наукової ради СКВУ. Також він був першим головою Українського генеалогічного та геральдичного товариства, почесним доктором і довголітнім професором Українського Вільного Університету у Празі і Мюнхені, професором-гостем Гарвардського університету та членом інших наукових і академічних установ. Як бачимо, Олександер Петрович значну частину свого життя на Заході присвятив розбудові українського наукового життя в Европі і Америці. Цим виданням сплачуємо, деякою мірою, борг вдячності проф. Олександрові Оглоблину за його вклад у розбудову національної культури й історичної науки на Заході.

Друге доповнене видання монографії «Гетьман Іван Мазепа та його доба» складається з таких розділів:

1. Передмова редактора.

2. Англомовна передмова редактора.

3. Вступна стаття «Видатний дослідник Мазепинської доби».

4. Доповнений текст монографії «Гетьман Іван Мазепа і його доба» з ілюстраціями і уточненнями цитат історичних джерел і літератури.

5. Додатки до монографії О. Оглоблина. Тут містяться деякі праці історика з мазепинською тематикою: «З історії української державницької думки доби Мазепи», «Дума гетьмана Івана Мазепи», «Бендерська конституція 1710 року», «Нові матеріяли до повстання Петра Іваненка (Петрика)».

6. Також містимо досі надруковану хронологію історика «Труди і дні гетьмана Івана Мазепи», яку Олександер Петрович склав у Києві. З історичних джерел друкується лист гетьмана Пилипа Орлика до митрополита Стефана Яворського від 1 червня 1721 року, в якому містяться важливі дані про таємні польсько-українські та українсько-шведські переговори Мазепи.

7. В окремому розділі міститься «Вибрана бібліографія праць про Івана Мазепу, що появилися після 1960 року».

Покажчик імен і англомовне резюме закінчує наше видання.

Монографію та інші праці Олександра Петровича друкуємо за «харківським правописом» без жодних стилістичних чи мовних змін.

Олександер Оглоблин у своїй праці ставить засадниче питання: «Чи вдалося Москві — байдуже, білій чи червоній, подолати Мазепу, як ідейного речника українства? Ні, не вдалося ні знищити, ні здолати. Перефразовуючи слова Грушевського, смерть перелетіла над українською нацією — і вона не тільки пережила 250 літ Полтавської московської перемоги, але навіть відродилася й стоїть далеко сильнішою ідейно супроти свого московського противника, ніж за часів Петра І. І саме тому Москва й досі, з непослабленим завзяттям і невгамованою ненавистю веде боротьбу проти імення і символу Мазепи — боротьбу, якої вона ніколи виграти не може» (Олександер Оглоблин, «Гетьман Іван Мазепа та його доба», 1960, с.7).

Цю свою думку і прогноз висловив Олександер Петрович 40 років тому, коли закінчував писати свою монографію про Івана Мазепу. Одночасно він говорив, що деякою мірою наші часи нагадують добу Мазепи, коли державні діячі намагалися створити незалежну Українську Державу. Олександер Петрович радів відродженням української державності в 1990-х роках і надіявся, що український народ, його провідна верства, не повторить помилок доби Івана Мазепи і закріпить свою державну незалежність.

Думаємо, що поява нового доповненого видання монографії історика «Гетьман Іван Мазепа та його доба» є дуже своєчасною. Вона заповнює прогалину в сучасній українській і світовій науковій літературі і є гідним відзначенням пам’яті Олександра Петровича Оглоблина, провідного дослідника Мазепинської України.

Любомир Винар.

Президент Українського Історичного Товариства,

Голова Світової Наукової Ради СКУ

Кент, 27 травня 2001 р.

* * *

Текст праці О. Оглоблина «Мазепа та його доба» поданий за авторським коректурним примірником книги. У ньому Олександр Петрович не лише виправляв фактичні й коректорські помилки, але й уточнював деякі факти й бібліографію. Зокрема він доповнював текст і примітки посиланнями на книжки й статті радянських істориків, які з’явилися друком після 1960 року.

Упорядник тексту не врахував усі записи О. Оглоблина, зроблені на сторінках і маргінесах книга та окремих аркушах паперу, доданих до її коректурного примірника, оскільки не всі з них мають закінчений характер доповнення, а є лише робочими шкіцами, котрі автор, очевидно, хотів використати для наступного варіянту книги. Дописки олівцем (вони складають переважну більшість) відносяться до 60-х років XX ст., записи ручкою дуже нерозбірливим почерком О. Оглоблин писав у 80-х роках. Пізніші авторські доповнення накреслені у нашому виданні курсивом.

При цій нагоді складаю подяку д-ру І. Вербі, якій віднайшов в Центральному архіві вищих органів влади України рукопис незакінченої праці історика «Труди і дні гетьмана Івана Мазепи (хронологія)» і звірив текст, що тут друкується, з оригіналом.

Ігор Гирич

FOREWORD FROM THE EDITOR

In the annals of Ukrainian and world scholarship, Professor Oleksander Mez’ko-Ohloblyn (1899-1992) is noted as a leading Ukrainian historian and skilled organizer of Ukrainian scholarship in the 20 th century. Oleksander Petrovych is one of the most prominent researchers of the Cossack-Hetmanate Government in 17 th and 18 th century Ukraine, particularly the era of lvan Mazepa.

The idea for a new edition of the monograph Hetman Ivan Mazepa and His Era arose in 1998, when the Ukrainian Historical Association created an international jubilee committee for the purpose of commemorating Oleksander Ohloblyn on the occasion of the 100 th anniversary of his birth. At the time, the clecision was made to publish the late historian’s monograph on Hetman lvan Mazepa; People of Old Ukraine, a collection of historical essays, and other pubiished and archival materials. In 1999, on the initiative of the UHA and with the collaboration of other scholarly institutions, several conferences in honor of Oleksander Ohloblyn were organized. A new serial publication, Ohloblyniana (New York, Ostroh: Ukrainian Historical Association, Ostroh Academy University, 2000, 215 p., Vol. I), devoted to the publication of the historian’s works and archival materials, including research on the scholar himself, was initiated. Simultaneously, editorial work commenced on the second, expanded version of the work Hetman Ivan Mazepa and His Era, which was originally pubiished in 1960 as Vol. 170 of Zapysky NTSh in the series Works of the NTSH Historical-Philosophical Section (pubiished by the Organization in Dcfense of the Four Freedoms for Ukraine and the League of Ukraine’s Liberation, New York — Paris — Toronto, 1960, 406 p.)

There were, however, other reasons and stimuli for a new edition of this unique monograph.

Firstly, several months before he passed away, Oleksander Petrovych requested that I make sure, following his death, that historians in Ukraine, especially those of the younger generation, and students be familiarized with his work, in particular with his works devoted to Ivan Mazepa, Petryk, Khmelnytsky, People of Old Ukraine and other research materiał. Thus, I promised to fulfill his wish, his «historiographic last will and testament», and began a systematic effort to have Oleksander Petrovych’s historical works pubiished and accessible in Ukrainę. People of Old Ukraine and Other Essays was issued in 2000.

Secondly, during the Communist era in Ukrainę and in the USSR in generał, party historians depicted Hetman Ivan Mazepa as a «traitor to Ukraine, the Ukrainian people and to fraternal Russia,» while Professor Ohloblyn was portrayed as a «traitor of the Soviet fatherland» and a «falsifier» of Ukraine’s historical past as well as its present. Oleksander Petrovych’s historical works were prohibited in Soviet Ukraine; consequently, historians and other scholars were denied the opportunity to become acquainted with his monograph on Ivan Mazepa and his other research studies on the controversial Hetman. It is significant that this work is appearing in 2001, the year Ukraine is celebrating its 10th anniversary as an independent state.

Thirdly, the fact that Oleksander Mez’ko-Ohloblyn’s monograph was published by the coordinated efforts of the Ukrainian Historical Association (UHA) and the World Scholarly Council of the World Congress of Ukrainians with cooperation from the Ukrainian Free Academy of Sciences in the U.S. (UVAN -U.S.), the Ukrainian-American Association of University Professors (UAAUP), the Shevchenko Scientific Society in Europe (NTSh-E), is not coincidental. It should be noted that Oleksander Petrovych was the first President — and eventually, Honorary President — of the UHA; the first head of the Historical section of UVAN in the U.S. and in time, its President, then Honorary President; honorary member and assistant head of the NTSh Historical-Philosophical Section and longstanding editor of the NTSh Encyclopedia of Ukraine’s «history section»; honorary member of UAAUP and a close advisor to the SKVU Scholarly Council. Professor Ohloblyn was also the first President of the Ukrainian Genealogical and Heraldic Association; honorary Ph.D. and professor of many years at the Ukrainian Free University in Prague and Munich; guest professor at Harvard University and member of other scholarly and academic institutions or organizations. As is evident, Oleksander Petrovych devoted a significant portion of his life in the West toward the development of Ukrainian scholarship in Europe and the U.S. With this new publication, we are hoping, to some extent, to repay a debt of gratitude to Professor Oleksander Ohloblyn for his contribution to the growth of national culture and historical science in the West.

This second, expanded edition of the monograph Hetman Ivan Mazepa and His Era consists of the following sections;

1. Preface by the Editor in English and Ukrainian.

2. Introductory chapter by Lubomyr Wynar and Alla Atamanenko, «Noted Historian of the Mazepa era».

3. Expanded text of the monograph Hetman Ivan Mazepa His Era, with illustrations and amended footnotes to historical and bibliographic sources.

4. Addenda to the work by O. Ohloblyn. This includes certain works by the historian thematically linked with Mazepa: «From the history of Ukrainian governmental policy during the Mazepa era», «The Duma of Ivan Mazepa», «The Bender Constitution of 1710», «New materials on the uprising of Petro Ivanenko (Petryk)».

We are also including the historian’s heretofore unpublished chronology, «The Days of Ivan Mazepa», which Oleksander Petrovych compiled in Kyiv. From historical sources — a letter from Hetman Pylyp Orlyk to Metropolitan Stefan Yavorsky, dated June 1, 1721, which includes important information concerning Mazepa’s secret Ukrainian-Polish and Ukrainian-Swedish negotiations (with the Poles and the Swedes).

5. A separate chapter is devoted to a «Select Bibliography of works on Ivan Mazepa, appearing after 1960 (compiler, Oleksii Yas’).

A name index and an English-language summary conclude our publication. This monograph and other included works by Oleksander Petrovych utilizes the Kharkiv orthographic style, with no stylistic or linguistic changes.

According to Oleksander Ohloblyn, the Mazepa period signals the rebirth of Cossack Ukraine, in its political, cultural and economic aspects following the period of the Ruin. In his work, Oleksander Ohloblyn poses the following key question along with its answer; «Did Moscow — be it White or Red — succeed in defeating Mazepa, as an ideological spokesman for Ukraine’s existence as a nation-state? No, it neither succeeded in destroying nor defeating. Paraphrasing the words of Hrushevsky, death flew its wings over the Ukrainian nation — and it not only survived 250 years of Moscow’s victory at Poltava, but experienced a renaissance, and ideologically, stands on stronger ground vis-a-vis its Moscow opponent, than it did during the reign of Peter the Great. It is for this reason that Moscow continues to this day, with unabated obstinacy and unrestrained hatred, to wage a battle against the name of Mazepa and all that it symbolizes — a war it can never win» (Oleksander Ohloblyn, Hetman Ivan Mazepa and His Era, 1960, p. 7).

Oleksander Ohloblyn expressed these thoughts and prognosis more than 40 years ago, upon completing his monograph about Ivan Mazepa. At the same time, he believed that to a certain degree, our times recall the era of Mazepa, when political and government figures attempted to create an independent Ukrainian State. Oleksander Petrovych was overjoyed by the Ukrainian renaissance in the early 1990s and hoped that the Ukrainian people and its leaders would not repeat the mistakes incurred during the Mazepa period, but rather, would strengthen their independent status as a state.

We believe that the appearance of this new, expanded edition of the historian’s monograph, Hetman Ivan Mazepa and His Era, is very timely in terms of Ukraine’s current situation. It fills in some of the gaps in contemporary Ukrainian and world scholarly literature, as well as presents a dignified memorial to the memory of Oleksander Petrovych Ohloblyn, a prominent scholar of Ukraine, and of Hetman Ivan Mazepa and his era.

Lubomyr Wynar

President,

Ukrainian Historical Association

Kent, May 27, 2001








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Гетьман Іван Мазепа та його доба (Оглоблин О.)