Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 115. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій

115. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій



Згідно зі ст.16 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.
Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування.
Автоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.
Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.
Ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі:
– значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні;
– необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
– експорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;
– необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;
– необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
– необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
Ліцензування імпорту товарів запроваджується в Україні в разі:
– різкого погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи неефективні);
– різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів;
– необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичноuо чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
– імпорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;
– необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;
– необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
– необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановленні квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.
У разі застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів для захисту вітчизняного товаровиробника рішення про запровадження режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі згідно із законодавством.
Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.
Ліцензії видаються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, а також у межах наданих ним повноважень — відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
Ліцензії видаються на підставі заявок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
Ліцензія видається, якщо заявку та інші подані документи оформлені з додержанням вимог, установлених законодавством.
Рішення про відмову у видачі ліцензії повинне бути мотивованим, прийнятим у строки, встановлені для розгляду заявок, і надсилається (видається) заявникові в письмовій формі.
У разі відмови у видачі ліцензії заявник має право на оскарження рішення згідно’із законодавством.
За видачу ліцензії справляється збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов’язаних із застосуванням процедури ліцензування.
Перелік товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, інформація про строк дії ліцензій та внесення будь-яких змін до них, порядок подання та розгляду заявок опубліковуються в офіційних друкованих виданнях України з повідомленням відповідного комітету Всесвітньої організації торгівлі (СОТ) протягом 60 Днів з дня опублікування та наданням копій цих публікацій.
У разі якщо квота розподіляється серед країн-постачальників інформація про розподіл квоти підлягає опублікуванню з повідомленням про це інших країн, заінтересованих у постачанні в Україну певних товарів.
Офіційне опублікування здійснюється у строк не пізніше датц запровадження режиму ліцензування.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)