Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 155. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

155. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу



Згідно з ч.І ст.27 Закону “Про рекламу” особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
У ч.2 ст.27 Закону зазначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
– у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
– у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
– у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
– у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
– у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження і розміщення реклами.
Виходячи з цих законодавчих положень, можна дійти до такого висновку про розподіл відповідальності між ними. Рекламодавець несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо змісту інформації, що надається для створення реклами (якщо не доведе, що порушення відбулося з вини виробника реклами або її розповсюджувача). Виробник реклами несе відповідальність за порушення законодавства про рекламу щодо оформлення, виробництва і підготовки реклами. Розповсюджувач реклами несе відповідальність за порушення часу, місця і засобів розміщення реклами.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу має різну галузеву приналежність.
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні винною особою шкоди, завданої потерпілим особам недобросовісною рекламою. Згідно з ч.12 ст.27 Закону, положення цієї статті не обмежують прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.
Отже, при порушенні законодавства України про рекламу особа, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування заподіяних їй збитків. Під збитками розуміються витрати, що особа, право якої порушено, зробила або має зробити для відновлення порушеного права, втрати або пошкодження його майна (позитивний збиток), а також неодержані доходи, які ця особа повинна була б одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідальність також встановлена у вигляді штрафів, що накладаються на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст.26 Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
– рекламодавців за вчинення дій, передбачених п.1 ч.2 ст.27, — у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
– виробників реклами за вчинення дій, передбачених п.2 ч.2 ст.27, — у розмірі п’ятикратної вартості виготовлення реклами;
– розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених п.З ч.2 ст.27, — у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), які встановлені Законом України “Про систему оподатковування”.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості установлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Оскільки розміри штрафів досить значні, та інші санкції істотні, важливе значення має такий передбачений законом засіб захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності від неправомірних актів державних органів — можливість оскарження до суду рішень у справах про порушення законодавства про рекламу. Заінтересована особа, до якої була застосована відповідна санкція, має право звернутися до суду із заявою про визнання недійсним повністю або частково рішення про припинення порушення законодавства про рекламу, а також про скасування або зміну рішення про накладення штрафу.
Спеціальною санкцією, передбаченою ст. 28 Закону України “Про рекламу”, є публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами добровільно або за рішенням суду, що здійснюється за рахунок винної особи в такому ж порядку, в якому реклама була розміщена. Метою її є ліквідація несприятливих наслідків, викликаних розповсюдженням недобросовісної реклами. Виходячи зі змісту закону, ця санкція не може застосовуватись щодо реклами, підготовленої до розповсюдження, але не розповсюдженої, а стосується лише вже розповсюдженої або реклами, що розповсюджується.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)