Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 162. Адміністративно-господарські санкції

162. Адміністративно-господарські санкції



Глава 27 Господарського кодексу України встановлює правила застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання.
За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі ст.239 ГК органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:
– вилучення прибутку (доходу);
– адміністративно-господарський штраф;
– стягнення зборів (обов’язкових платежів);
– зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів;
– припинення експортно-імпортних операцій;
– застосування індивідуального режиму ліцензування;
– зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності;
– анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;
– обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання;
– скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання;
інші адміністративно-господарські санкції, встановлені Господарським кодексом та іншими законами.
Виходячи зі змісту ст.239 Господарського кодексу України анулювання ліцензії на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності є одним з видів адміністративно-господарських санкцій. Отже, Господарський кодекс України визначив правову природу анулювання ліцензії як адміністративно-господарської санкції.
Разом з тим, у главі 27 Господарського кодексу “Адміністративно-господарські санкції” анулювання ліцензії, на відміну від інших десяти видів адміністративно-господарських санкцій, не знайшло спеціальної регламентації. Детально анулювання ліцензії регулюється ст.21 Закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, де передбачено анулювання ліцензії, що у переважній більшості випадків застосовується за порушення законодавства.
Анулювання ліцензії на здійснення певних видів господарської діяльності слід вважати адміністративно-господарською санкцією — мірою організаційно-правового характеру, що застосовується органом ліцензування до суб’єкта господарювання за порушення встановлених законом правил здійснення певного виду господарської діяльності, та спрямована на припинення правопорушення.
Ст. 240 ГК регулює застосування такої адміністративно-господарської санкції як безоплатне вилучення прибутку (доходу). Прибуток (доход), одержаний суб’єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об’єкт оподатковування, підлягають вилученню в дохід відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Крім того, з суб’єкта господарювання стягується у випадках і порядку, передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції — у трикратному розмірі вилученої суми. Перелік порушень, за які до суб’єкта господарювання застосовуються санкції, передбачені ст. 240 ГК, а також порядок їх застосування визначаються законами.
Згідно зі ст.241 ГК адміністративно-господарський штраф — це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 239 ГК.
Гарантії прав суб’єктів господарювання у разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій встановлено в ст.249 ГК. Суб’єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.
У разі прийняття органом державної влади або органом місцевого самоврядування акта, що не відповідає законодавству, і порушує права чи законні інтереси суб’єкта господарювання, останній відповідно до ст. 20 ГК має право звернутися до суду із заявою про визнання такого акта недійсним.
Збитки, завдані суб’єкту господарювання у зв’язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським кодексом та іншими законами.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.  








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)