Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД

30. Особливості нормативно-правових джерел ЗЕД



Основою правового регулювання ЗЕД є Конституція України, зокрема, ряд її положень, що безпосередньо відносяться до ЗЕД. Це, наприклад, ст.18, що закріплює принцип взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства.
Згідно зі ст.92 Конституції, основи ЗЕД визначаються винятково законами України. Серед законів треба, насамперед, відзначити спеціальний систематизований закон, що регулює ЗЕД, — Закон від 16.04.1991 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Поряд з ним, діє ряд законів з більшою спеціалізацією, наприклад, Закон від 19.03.1996 р. “Про режим іноземного інвестування”. До законодавства про ЗЕД включаються і закони, що регулюють суміжні з ЗЕД відносини, наприклад, Митний кодекс України від 11.07.2002 р., і окремі норми інших законів, наприклад, розділ VII “Зовнішньоекономічна діяльність” у Господарському кодексі України.
Значну питому вагу в законодавстві про ЗЕД мають укази Президента України, наприклад, Указ від 07.11.1994 р. № 659 “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, і акти Кабінету Міністрів України, наприклад, постанова від 31.08.1998 р. № 1354 “Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності”. Нормативно-правове регулювання ЗЕД характерно і тим, що здійснюється за допомогою значного масиву актів відомчого характеру, зокрема, актів колишнього Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України, актів Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної митної служби України та ін.
Особливістю є й широке застосування як джерела правового регулювання міжнародних договорів України, а також специфічної групи норм, що іменується як Іех тегсаіогіа, та інших міжнародних норм рекомендаційного характеру. Нормативне регулювання сполучається з таким важливим джерелом права як практика міжнародного комерційного арбітражу. Нарешті, джерелом права можуть слугувати закордонне законодавство і закордонна судова практика, оскільки права і обов’язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладення, якщо сторони не погодили інше, — у цьому випадку права та обов’язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами (ст.6 Закону про ЗЕД). Крім того, суб’єкт ЗЕД України виступає в країні свого контрагента як іноземний суб’єкт господарської діяльності, тобто суб’єкт зовнішньоекономічного права цієї країни.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)