Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 32. «М’яке право»

32. «М’яке право»



Велику роль у правовому регулюванні відіграє так зване “м’яке право” — міжнародні звичаї та інші правила, не закріплені у вигляді зобов’язуючих норм. Ці норми, разом з тим, нерідко використовуються в міжнародній правозастосовчій практиці у сфері торгівлі. Трансформуючись у судові або арбітражні рішення, вони набувають у конкретних випадках обов’язкового характеру. В результаті, вони можуть трансформуватися на національному рівні в обов’язкові в силу внутрішнього законодавства. Так, Указом Президента України від 04.10.1994 р. № 566 встановлено, що розрахунки із зовнішньоекономічних договорів (контрактів), укладених суб’єктами підприємницької діяльності України усіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів і Уніфікованих правил по інкасо Міжнародної торговельної палати.
“М’яким правом” у сфері міжнародної торгівлі та інвестицій є правова система, яку найчастіше називають Іех тегсаіогіа (“торговельне право”). Під нею в теорії мають на увазі відокремлену від національних систем права сукупність юридичних норм, що регламентують зовнішньоекономічні операції. Ця сукупність норм виникла в результаті поширення елементів саморегуляції в діяльності учасників міжнародного торговельного обороту. В сучасних умовах цей феномен відбиває процес глобалізації права в одному з його найбільш інтернаціоналізованих сегментів — регулюванні міжнародної торгівлі та інвестицій. Деякою мірою цей феномен є обґрунтуванням концепції існування права незалежно від держави, альтернативою традиційному колізійному методу правового регулювання міжнародних відносин. У науковій літературі і практиці до джерел Іех тегсаїогіа зараховують, в основному, міжнародні торговельні звичаї, загальновизнані принципи права, типові (модельні) закони, типові проформи і типові контракти, рекомендаційні документи міжнародних організацій, практику міжнародного комерційного арбітражу, доктринальні положення тощо. До них відносяться, наприклад, свого роду кодекси торговельних звичаїв, такі як Принципи міжнародних комерційних договорів 1994 р., розроблені Міжнародним інститутом кодификації приватного права (УНІДРУА), Міжнародні правила з уніфікованого тлумачення торговельних термінів (ІНКОТЕРМС), розроблені Міжнародною торговельною палатою, розроблені під егідою Європейської економічної комісії ООН типові контракти і проформи для експортних поставок і монтажу машинного устаткування за кордоном, експортно-імпортної купівлі-продажу споживчих товарів тривалого користування та інших металовиробів серійного виробництва, типові контракти різних міжнародних асоціацій. Наприклад, широко застосовуються на практиці типові форми угод по поставках, розроблені Організацією з координації європейської металообробної промисловості (ОРГАЛІМ). Правовими джерелами є і типові документи, що розробляються Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСГ ТРАЛ), наприклад, Правове керівництво про укладення міжнародних контрактів на будівництво промислових об’єктів.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)