Головна Головна -> Підручники -> Підручник Аудит суб'єктів господарювання (Конспект лекцій) скачати онлайн-> Перевірка дотримання законодавства під час приватизації державного майна

Перевірка дотримання законодавства під час приватизації державного майна


Приватизація є ефективним інструментом здійснення структурної перебудови економіки, підвищення рівня ефектив­ності функціонування підприємств, а також додатковим джере­лом надходження коштів до державного бюджету з метою подаль­шого їх використання на розв’язання соціальних питань та рефор­мування виробничого потенціалу держави. Під час проведення приватизації державою майна, проведення аудиту є обов’язковим.
Основним завданням аудиту є виявлення порушень чинно­го законодавства під час приватизації державного майна, в т. ч.:
з питань правомірності віднесення підприємств до об’єктів приватизації;
додержання порядку і способу приватизації;
віднесення підприємств до відповідної групи об’єктів;
правильності визначення вартості об’єктів приватизації, в т. ч. і виявлення фактів заниження вартості приватизова­ного майна;
виявлення порушень у порядку надання пільг під час приватизації державного майна;
виявлення фактів невключення окремих основних фондів до акта оцінки;
виявлення порушень у оформленні угод приватизації;
виявлення порушень під час продажу акцій та часток (паїв), що належать державі в майні господарських това­риств;
використання коштів, одержаних від приватизації, в т. ч.і і коштів, які спрямовуються на утримання органів прива­тизації;
своєчасність перерахування коштів до державного бюд­жету України.
Перевірка розпочинається з висвітлення питань обґрунто­ваності віднесення приватизованого підприємства до об’єктів приватизації відповідної групи (А, Б, В, Г, Д, Е, Ж) залежно від первісної (балансової) вартості основних фондів, установлених на відповідний рік законами України “Про державну програму приватизації”.

Перевіряючи дотримання порядку приватизації, не­обхідно висвітлити такі питання:
включення об’єкта, що перевіряється, до опублікованого у виданнях державних органів приватизації, місцевій періодиці списку об’єктів, які підлягають приватизації;
наявність схваленого рішення щодо приватизації об’єкта на підставі поданої заяви та у відповідності із завданнями Державної програми приватизації;
правильність формування комісії з приватизації;
додержання термінів затвердження її складу державним органом приватизації;
проведення аудиторської перевірки фінансової звітності (крім об’єктів малої приватизації);
правильність складання і дотримання термінів затвердження плану приватизації чи плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених в процесі приватизації і корпоратизації, та майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, а також у подальшому його реалізацію;
стан обліку цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є дер­жавною власністю, а також майна, яке не увійшло до ста­тутних фондів господарських товариств, створених у про­цесі приватизації.
Після проведення перевірки обґрунтованості віднесення підприємства, яке приватизують, до відповідної групи та способу приватизації, здійснюється перевірка з питань дотримання вимог чинного законодавства в частині виконання плану приватизації підприємства за такими етапами:
1. Інвентаризація об’єктів соціально-культурної та побуто­вої сфери, які знаходяться на балансі підприємства на момент приватизації та передаються в установленому порядку місцевим органам влади.У випадку неможливості утримання цих об’єктів (створе­них за рахунок коштів фонду соціального розвитку) за рахунок коштів місцевого бюджету та їх безоплатної передачі підприємству, що приватизують, перевіряється наявність рішен­ня органу приватизації відносно їх безоплатної передачі та вико­нання умов цієї передачі (належне цільове використання, належ­не утримання, заборона продажу).
2. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке знаходиться на балансі підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (об’єкти цивільної оборони, соціальної та інженерної інфраструк­тури).
3. Виявлення високоліквідного майна, не використаного в технологічному процесі підприємства, яке приватизують, для йо­го подальшого продажу з метою поповнення обігових коштів або для погашення заборгованості. При цьому перевіряється до­стовірність визначення вартості цього майна на підставі даних аналітичного обліку.
4. Виявлення майна та коштів, переданих приватизованим підприємством до статутних фондів суб’єктів підприємницької діяльності. Питання необхідності приватизації таких активів у складі цілісного майнового комплексу приватизованого підприємства є компетенцією органу приватизації.
5. Перевірка достовірності оформлення розподільчого ба­лансу (розподіл основних засобів, виділення незакінчених будівельних об’єктів, розподіл витрат) під час проведення прива­тизації частини майна державного підприємства.
6. Виявлення державного майна, що тимчасово не викорис­товується, у зв’язку з необхідністю його консервації, для визна­чення його істинної вартості на дату приватизації.
7. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства в процесі виявлення державного майна, яке перебуває на відповідальному зберіганні підприємства, що приватизується, і не підлягає приватизації (матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву).
8. Перевірка фактично працюючих на підприємстві акціонерів, розподілу акцій між ними; наявність оформлення “мертвих душ” для подальшого вилуплення їх акцій.
9. Перевірка правильності визначення частки, яка належить державі, у статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб’єктів господарювання.
Дотримання чинного законодавства під час приватизації майна підприємств передбачає перевірку результатів інвентари­зації (інвентаризаційних описів, актів), проведеної інвентари­заційною комісією.
Інвентаризація майна підприємств, які приватизуються, по­винна проводитися відповідно до вимог Положення про інвента­ризацію майна, що приватизується, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердже­ного постановою КМУ 02.03.93 р., а саме:
o наявність основних засобів, зафіксованих у інвентарних описах на дату приватизації, має відповідати аналітич­ному обліку по кожному інвентарному об’єкту;
o основні засоби мають бути внесені до інвентаризаційного опису за назвою об’єкта відповідно до основного призна­чення, із зазначенням інвентарного номера, року випуску та інших відомостей;
o основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підля­гають відновленню, повинні включатися до окремого інвентаризаційного опису;
o інвентаризаційні описи орендованих об’єктів складають­ся окремо по кожному орендодавцю із зазначенням, крім установлених відомостей, терміну оренди;
o у разі наявності на балансі підприємства нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вносяться дані, які містять їх найменування і характеристику, первісну вартість і суму зносу, дату придбання і строк корисного використання;
o інвентаризація фінансових вкладень у цінні папери про­водиться перевіркою наявності свідоцтва на їх придбання (з внесенням до інвентаризаційного опису їх назви, емітента, номера серії, номінальної та балансової вартості кожного цінного паперу);
o інвентаризація вкладень підприємства до статутних фондів спільно створених підприємств включає перевірку наявності установчих документів, свідоцтв про державну реєстрацію, документів, які підтверджують внески в спільні підприємства (накладні на передачу цінностей і майна, виписок банку про сплату, свідоцтв про внесок до статутного фонду);
o у процесі інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей здійснюється перевірка правильності переоцінок;
o під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, на відвантаженні, які не оплачені у встановлений термін покупцями, і таких, що перебувають на складах інших підприємств і організацій. Такі суми мо­жуть бути визначені, якщо вони підтверджені належно оформленими документами – рахунками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур);
o в акті інвентаризації наявності готівки вказується фак­тичний залишок коштів за даними обліку і визначається результат інвентаризації. Під час проведення інвентари­зації готівкових коштів необхідно провести й інвентари­зацію бланків суворої звітності із зазначенням в інвента­ризаційному описі їх назви, номера, серії;
o готівка в іноземній валюті заноситься до актів інвентари­зації із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу Національного банку України на день інвентаризації, суми іноземної валюти в перерахунку на грошову одиницю Ук­раїни;
o під час інвентаризації коштів, що перебувають у дорозі, звіряються суми, зазначені в рахунку, з даними квитанцій установ банку, поштового відділення, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку;
o інвентаризація коштів на розрахункових, валютних і інших спеціальних рахунках банків, а також розрахунків з бюдже­том має підтверджуватися взаємними актами звірки;
o у випадках, коли на балансі приватизованого підприємства обліковувалося незавершене капітальне будівництво, його вартість за передаточним балансом має бути підтверджена платіжними документами;
o в інвентаризаційних описах незавершеного капітального будівництва зазначається найменування об’єктів, обсяг ви­конаних і оплачених робіт за видами, конструктивними елементами, устаткуванням. У разі необхідності слід пе­ревірити проведення індексації (дооцінки) незавершеного капітального будівництва;
o інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгова­ності обов’язково передбачає перевірку дотримання терміну позивної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупця­ми, замовниками, постачальниками, підрядниками, а та­кож перевірку одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів.
Аудитор також повинен з’ясувати, чи здійснено інвентари­зацію державного майна (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного будівництва, малоцінних та швидкоз­ношуваних предметів, коштів та розрахунків) в повному обсязі, чи не включено до інвентаризаційних описів товарно-матеріальні цінності державного і мобілізаційного резерву, що перебували на відповідальному зберіганні на підприємстві, яке приватизується, і якщо включено, то за якими цінами.
Результати інвентаризації, затверджені державним органом
приватизації або орендодавцем, мають бути відображені в бухгал­терському обліку за той місяць, у якому закінчена інвентаризація.
Перевіряючи дотримання чинного законодавства під час оцінки майна підприємств державної та змішаної форм власності, які приватизуються, необхідно з’ясувати правомірність застосу­вання “Методики оцінки вартості майна під час приватизації” відповідно до періодів ЇЇ чинності, тобто зафіксувати дату затвер­дження акта оцінки об’єктів приватизації та з’ясувати, чи ту Ме­тодику, яка була чинною на той час, застосовано.
Так, акти оцінки вартості об’єктів приватизації, затверджені органом приватизації з 03.11.2000 р., мають бути складеш з ураху­ванням вимог “Методики оцінки вартості майна під час привати­зації”, затвердженої постановою КМУ від 12.10.2000 р.
Особливостями цієї методики є:
o державний орган приватизації має обрати експерта на конкурсних засадах, державним органом приватизації проводиться обов’язкове рецензування матеріалів екс­пертної оцінки, висновки його надаються експерту в 10-денний термін з дня надходження матеріалів експертної оцінки; виявлені експертною оцінкою недоліки усува­ються експертом у 3-денний термін;
o оцінка вартості об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, визначається на підставі проведення аудиторської перевірки даних бух­галтерського обліку, якщо фінансування об’єкта незавер­шеного будівництва здійснюється за рахунок власних коштів підприємства або власних коштів та централізова­них капітальних вкладень, з метою підтвердження фактів такого фінансування;
o під час створення господарських товариств оцінка вар­тості державного та комунального майна, в якому держа­ва володіє часткою не менше ніж 25 %, здійснюється ви­ключно експертом;
o державні органи приватизації (органи, уповноважені уп­равляти державним майном) разом з керівництвом підприємства до реєстрації ВАТ (продажу майна) здійснюють заходи з метою приведення у відповідність із законодавством операцій оренди державного майна, повернення до державної власності незаконно відчуженого майна або визначають порядок компенсації державі його вартості. У разі неможливості здійснення таких заходів державний орган приватизації повідомляє правоохоронні органи про виявлені факти порушень;
o будь-яке майно, що не було відображено в матеріалах інвентаризації, у т. ч.і безпідставно виключене майно, май­но, щодо якого знято заборону на приватизацію, гроші та інше майно, отримані підприємством після проведення оцінки внаслідок погашення сумнівної або безнадійної за­боргованості, яка виникла перед державним або орендним підприємством, але є державною до дати реєстрації ВАТ (дати укладання договору купівлі-продажу цілісного май­нового комплексу) і не була включена до вартості цілісно­го майнового комплексу (державної частки в статутному фонді), підлягає компенсації;
o строк дії акта оцінки майна, висновок експерта щодо вартості майна та звіт експерта з експертної оцінки, не­обхідного для реєстрації ВАТ або підписання договору купівлі-продажу майна, становить два місяці з дня його затвердження;
o при приватизації ВАТ, створених на базі майна держав­них орендних підприємств (крім майна сільськогоспо­дарських підприємств), вартість державної частки статут­ного фонду ВАТ збільшується на суму заборгованості орендаря з вартості оборотних засобів, зданих в оренду, або з викупу оборотних активів;
o особливості визначення фізичного зносу будинків, спо­руд, машин, обладнання тощо з метою обчислення їх за­лишкової вартості за даною методикою встановлюються згідно з Порядком проведення експертної оцінки майна під час приватизації, який затверджується ФДМУ. Функціональний знос будинків та споруд окремо не роз­раховується, оскільки враховується експертом у процесі застосування витратного методу та методу, що базується на капіталізації доходів;
o під час проведення повної інвентаризації майна зовсім зношені за даними бухгалтерського обліку основні засоби розподіляються на такі дві групи: строк корисного вико­ристання яких не вичерпаний на дату оцінки і строк ко­рисного використання яких вичерпаний на вказану дату. Ці групи основних засобів підлягають переоцінюванню спеціальною комісією, яка створюється керівником підприємства, або проведенням експертної оцінки на принципах, установлених даною Методикою;
o у разі викупу не повністю зношеного індивідуально виз­наченого майна та викупу або продажу на аукціоні цілісних майнових комплексів, до складу яких не включе­но будівлі та споруди, оцінка такого майна проводиться органом приватизації. При цьому ціна продажу виробни­чих запасів, які були придбані підприємством, визна­чається відповідно до цін постачальника або на підставі інформації про їх ринкові ціни на дату оцінки;
o оцінка вартості цілісних майнових комплексів, які дер­жавною програмою приватизації на 2000 – 2002 р. відне­сено до груп А, Г і Ж, проводиться залежно від складу майна вказаних об’єктів, фінансових результатів їхньої діяльності за останні два роки до визначеної дати оцінки і способу продажу з переважним застосуванням методич­них основ експертної оцінки;
o під час оцінки пакетів акцій, що належать державі, у відкритих акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації, початкова ціна пакетів акцій акціонерних то­вариств, розмір статутних фондів яких визначено без ура­хування індексації балансової вартості основних засобів станом на 01.01.95 р., розраховується на підставі їхньої номінальної вартості з урахуванням коефіцієнта індексації.

Необхідно перевірити правильність внесення змін до вар­тості майна, що приватизується, відповідно до чинних Методик, а саме:
· правильність надання пільг;
· поширення особливого режиму приватизації (виключен­ня об’єктів незавершеного будівництва, часток, паїв, акцій, що на­лежать державі в майні підприємств, тощо);
· правильність визначення переліків об’єктів, які не прива­тизуються;
· наявність врахування вартості нематеріальних активів, не відображених у балансі підприємства;
· чи враховано потенційну прибутковість об’єкта привати­зації.
Перевіряючи правильність формування і зміни розміру статутного фонду господарчих товариств, необхідно проаналізу­вати:
o розмір статутного фонду за установчими документами то­вариства і фактично сформований;
o склад і структуру статутного фонду (кількість і вид акцій, їх номінальна вартість); перелік власників, які мають більше 5 % статутного фонду, акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій;
o дотримання терміну відкритої передплати на акції;
o дотримання правил і вимог додаткового випуску акцій;
o порядок оцінки внесків до статутного фонду згідно з уста­новчими документами. Відносно внесків, зроблених у ма­теріальній формі, слід навести їх перелік із зазначенням дати випуску, залишкової вартості, розміру зносу, а також інвентарного номера;
o порядок формування та змін статутного фонду;
o порядок ведення аналітичного обліку рахунка “Статут­ний капітал” (“Статутний фонд”); своєчасність і до­стовірність записів про зміни власників цінних паперів у реєстратора;
o емісійний доход, облік його та використання.
Операції з приватизації державного майна обов’язково мають відображатися в бухгалтерському обліку на таких стадіях:
o вартості об’єктів приватизації в якій потрібно висвітлити правильність відображення результатів індексації і скла­дання звітності надходження, реалізації, ліквідації, ре­монту та інвентаризації основних засобів;
o накопичення і використання коштів покупцями – юри­дичними особами;
o акціонування підприємств та викуп його акцій;
o прийняття на баланс новим покупцем (юридичною осо­бою) майна, придбаного на аукціоні, за конкурсом чи ви­купленого.
Основними джерелами інформації під час перевірки питань, пов’язаних з оцінкою майна цілісних майнових комплексів, які приватизуються, є:
Баланс ф-1 та ф-2 станом на дату приватизації; баланс на останню звітну дату та акт перерахунку в гривні у разі при­ватизації до грошової реформи, передаточний баланс;
Звіт про фінансові результати підприємства (ф-3) за ос­танні два роки, звіт про власний капітал (з 2001 р);
матеріали останньої повної інвентаризації;
баланс до матеріалів останньої повної інвентаризації та протокол засідання інвентаризаційної комісії;
наказ по Фонду (підприємству) про проведення інвентари­зації, оцінки майна;
довідка про відображення в бухгалтерському обліку опе­рацій щодо використання позикових коштів;
відомості індексації станом на 01.05.92 р., 01.08.93 р., 01.01.95р., 01.04.96р.;
розшифровка об’єктів соцкультпобуту із зазначенням балансової остаточної вартості та їхнього місцезнаход­ження;
довідка про оцінку нематеріальних активів, відображених у передаточному балансі на дату його складання, з розшифровкою по об’єктах і термінах введення та зазначенням рівня їх зношеності;
висновок комісії щодо відсутності нематеріальних активів, не врахованих в балансі підприємства;
методичні роз’яснення щодо здійснення аудиторських пе­ревірок фінансового стану підприємств, які приватизуються;
копія ліцензії аудиторської фірми;
довідка про об’єкти цивільної оборони та мобілізаційні ре­зерви, яку погоджено з управлінням цивільної оборони чи відповідними військовими комітетами;
акт про завершення капітального ремонту та витрати на за­вершення капремонту основних засобів;
довідка про довгострокові фінансові вклади з розшифровкою їх видів;
довідка про дату отримання, початкову вартість, знос пред­метів прокату;
відомість дооцінки основних засобів зі 100-відсотковим зносом для підприємств, що підлягають викупу, продажу на аукціоні чи за конкурсом;
акт оцінки з додатками;
статут та установчий договір;
довідка про відчуження основних засобів (з додатком копії дозволу);
розшифровка об’єктів житлового фонду (із зазначенням балансової та остаточної вартості, місцезнаходження, наяв­ності вбудованих – добудованих приміщень, їх вартості та загальної площі);
довідка з податкової інспекції про надані підприємству пільги;
довідка Антимонопольного комітету про монопольне ста­новище на ринку товарів та послуг.
Аудитор має також перевірити правомірність нарахування дивідендів на частку (акцій, паїв) державного майна господарських товариств та повноту перерахування їх до бюджету.
Відповідно до Закону України “Про оприбуткування прибут­ку підприємств”, дивіденди — це платіж, який провадиться юри­дичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, емітованих та­кою юридичною особою у зв’язку з розподілом частини її прибутку.
Дивіденди за акціями виплачуються у порядку, передбачено­му статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що за­лишається у його розпорядженні після встановлених законодавст­вом платежів до бюджету та відсотків за банківський кредит.
Таким чином, перевірці підлягають платники дивідендів – акціонерні товариства та інші види господарських товариств, які створені під час приватизації і корпоратизації підприємств загаль­нодержавної і комунальної власності, які мають акції (частки, паї), що належать державі (далі – підприємства); їх прибуток, який є джерелом дивідендних відрахувань, та підстава для нарахування та виплати дивідендів.
Таким чином, підставою для нарахування та виплати дивідендів до бюджету є прийняте вищим органом акціонерного товариства (загальними зборами акціонерів) рішення про роз­поділ, строк та порядок виплати дивідендів.
Щоб перевірити правомірність нарахування та виплати дивідендів акціонерним товариством, необхідно перевірити пра­вомірність і правильність розпоряджання довгостроковими фінансовими внесками товариства, зробленими до моменту його приватизації, в статутні фонди підприємств, банків, установ та ор­ганізацій.
Таким чином, у ході перевірки виплати дивідендів не­обхідно проаналізувати:
правильність визначення розміру частки державного майна у статутному фонді підприємства упродовж ка­лендарного року (відповідно до реєстру акціонерів това­риства);
правомірність прийняття рішення про розподіл прибут­ку підприємств у відповідності зі статутом підп­риємства, рішеннями органу приватизації, чинним зако­нодавством;
правильність розподілу прибутку підприємства відповідно зі статутом підприємства, рішенням зборів акціонерів та розпорядженнями ФДМУ та його регіональних відділів; аналіз показників прибутковості: прибутку на акцію та дивідендів на одну акцію;
наявність відрахувань з чистого прибутку на благодійні та інші цілі, не передбачені статутом підприємства;
співставлення фактичного розподілу прибутку підприємств з розподілом прибутку відповідно до норма­тивних актів;
використання прибутку;
правильність обліку і покриття збитків минулих років, на­явність та використання прибутку минулих років.
З суми дивідендів утримується податок на дивіденди у розмірі 30 %. Перерахувати його до бюджету можна протягом З банківських днів з моменту проведення таких виплат. При цьому платник податків – емітент корпоративних прав — зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного в бюджет податку на дивіденди.
Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки; паї) госпо­дарських товариств, які знаходяться в державній власності, зара­ховуються до державного бюджету.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Аудит суб'єктів господарювання (Конспект лекцій)