Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 42. Ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій

42. Ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій



Згідно з Законом про ЗЕД, ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів. Ліцензування експорту товарів запроваджується у разі:
– значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широкого вжитку першої необхідності або інших товарів, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні;
– необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
– експорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;
– необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;
– необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
– необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
Ліцензування імпорту товарів запроваджується в разі:
– різкого погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи є неефективними);
– різкого скорочення або мінімального розміру золотовалютних резервів;
– необхідності забезпечення захисту життя, здоров’я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відповідно до вимог державної безпеки;
– імпорту дорогоцінних металів, крім банківських металів;
– необхідності застосування заходів захисту вітчизняного товаровиробника;
– необхідності забезпечення захисту патентів, торгових марок та авторських прав;
– необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України.
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням списку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, періоду дії цього режиму та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару (ст.16 Закону про ЗЕД від 16.04.1991 р.). Згідно зі ст.ст.1 і 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 12.01.93 р. № 6-93 “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”, рішення про встановлення режиму ліцензування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Щорічно визначається список конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування і квотування (наприклад, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1722 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню і на які встановлено квоти у 2005 році”).
У разі застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів щодо захисту вітчизняного товаровиробника рішення про запровадження режиму ліцензування приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі згідно із законодавством (ст. 16 Закону про ЗЕД).
У випадках застосування режиму ліцензування як спеціальної санкції в порядку ст. 37 Закону про ЗЕД видача ліцензій здійснюється відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 р. № 52.
Правила ліцензування не поширюються на експорт та імпорт деяких товарів, які здійснюються уповноваженими суб’єктами ЗЕД: озброєнь, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов’язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, яка визначається законами України; дорогоцінних металів та сплавів, дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України (ст.20 Закону про ЗЕД).
Режим ліцензування не поширюється на експорт та реалізацію компенсаційної і прибуткової продукції, одержаної інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до вимог Закону України від 08.06.2000 р. “Про угоди про розподіл продукції”. Запровадження будь-яких обмежень щодо експорту та реалізації такої продукції, у тому числі кількісних, не допускається, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції.
Правила ліцензування експорту і імпорту не поширюється також на операції Національного банку України, які здійснюються ним відповідно до Закону України від 20.05.1999 р. “Про Національний банк України”.
Ліцензування товарообмінних (бартерних) операцій здійснюється в тому разі, якщо предметом цих операцій є товари, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування.
Ліцензування експорту (імпорту) дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва здійснюється з урахуванням вимог законодавства з питань виробництва, експорту (імпорту) дисків для лазерних систем зчитування. Відповідно до Закону від 17.01.2002 р. “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”, здійснюється ліцензування експорту та імпорту дисків для лазерних систем зчитування та основних вузлів для спеціалізованого обладнання по виробництву дисків для лазерних систем зчитування, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, і оптичного полікарбонату для виробництва дисків для лазерних систем зчитування.
Переліку робіт, послуг, експорт та імпорт яких ліцензується, наразі не встановлено.
Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування. Автоматичне ліцензування є комплексом дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.
Неавтоматичне ліцензування є комплексом дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.
Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії.
Згідно із ст. 16 Закону про ЗЕД, ліцензії видаються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, а також у межах наданих ним повноважень — відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим (ним є Міністерство економіки АРК), структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (на рівні області ним є управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації). Ліцензії видаються на підставі заявок суб’єктів ЗЕД, що подаються за формою, встановленою Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України. Для одержання ліцензії заявники звертаються, як правило, до одного органу виконавчої влади. У разі необхідності в одержанні погодження можливе звернення до кількох органів виконавчої влади, але не більше ніж до трьох. Розгляд заявок на одержання ліцензій може здійснюватися в порядку їх надходження, який визначається за датами реєстрації заявок, або одночасно після закінчення оголошеного строку їх приймання.
У заявці на одержання ліцензії зазначаються такі дані: повне найменування суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, прізвище та ім’я його керівника, найменування та код товару (товарів) згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), найменування виробника, споживача товару (товарів), код та назва країни (країн) походження і призначення — у разі експорту, код та назва країни (країн) походження і відправлення — у разі імпорту, строк дії ліцензії, кількість та вартість товару (товарів), код і назва митниці, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, основна та додаткова одиниці виміру і ціна товару (товарів), погодження з органами виконавчої влади (у разі необхідності), особливі умови ліцензії.
При поданні заявки можуть вимагатися документи та інформація, які вважаються необхідними для підтвердження даних, зазначених у заявці та зовнішньоекономічному договорі (контракті). Заявка не може бути відхилена в разі допущення незначних помилок у документах, які подаються для одержання ліцензії, якщо вони не змінюють основних даних, що містяться в заявці. Основними вважаються дані, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору (контракту).
У разі запровадження режиму автоматичного ліцензування заявка на одержання ліцензії та інші необхідні документи можуть подаватися в будь-який робочий день до митного оформлення товарів. Строк видачі ліцензії не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заявки та інших необхідних документів, що відповідають установленим вимогам.
У разі запровадження режиму неавтоматичного ліцензування:
– строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати одержання заявки, якщо вони розглядаються в порядку їх надходження, та не більше 60 днів починаючи від дати закінчення оголошеного строку приймання заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно;
– ліцензія видається на підставі заявки в межах квоти із зазначенням строку дії ліцензії;
– якщо на момент подання заявки (у разі застосування процедури розгляду в порядку надходження) встановлені квоти (кількісні або інші обмеження) вичерпано, така заявка не розглядається. Про факт вичерпання квот (кількісних або інших обмежень) суб’єкт ЗЕД, який подав відповідну заявку, повідомляється письмово протягом семи робочих днів від дати її одержання;
– рішення про видачу ліцензії приймається з урахуванням даних щодо використання раніше одержаних ліцензій за умови додержання суб’єктами ЗЕД вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Ліцензія видається, якщо заявку та інші подані документи оформлено з додержанням вимог, установлених законодавством. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинне бути вмотивованим, прийнятим у строки, встановлені для розгляду заявок, і надсилається (видається) заявникові в письмовій формі. У разі відмови у видачі ліцензії заявник має право на оскарження рішення згідно із законодавством, в т.ч. у судовому порядку.
За видачу ліцензії справляється збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов’язаних із застосуванням процедури ліцензування.
Митне оформлення товарів здійснюється за умови подання митному органу оригіналу ліцензії, яку одержав суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності.
Копія ліцензії додається до вантажної митної декларації під час декларування товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, і є однією з підстав для пропуску таких товарів через митний кордон України (ст.16 Закону про ЗЕД).
Крім Закону про ЗЕД та постанов Уряду процедура ліцензування експорту та імпорту регламентується також наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (наприклад, наказ від 05.02.2004 р. № 46 “Про порядок ліцензування експорту, імпорту товарів у 2004 році”).
Квотування (тобто обмеження обсягу товарів певної номенклатури, з можливим зазначенням також і країни експорту або імпорту) експортно-імпортних операцій здійснюється шляхом встановлення режиму видачі неавтоматичних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) по цих ліцензіях не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. Отже, квотування не є самостійним режимом, — це лише елемент неавтоматичного ліцензування та запроваджується у випадках, передбачених для запровадження ліцензування. Так, квотування може вводитися при необхідності забезпечення виконання міжнародних договорів України, наприклад, Міжнародної угоди по цукру 1992 року, до якої Україна приєдналася Законом від 22.09.1994 р.
У разі, якщо квота розподіляється серед країн-постачальників, інформація про розподіл квоти підлягає опублікуванню з повідомленням про це інших країн, заінтересованих у постачанні в Україну певних товарів.
Перелік товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, інформація про строк дії ліцензій та внесення будь-яких змін до них, порядок подання та розгляду заявок опубліковуються в офіційних друкованих виданнях. Офіційне опублікування здійснюється у строк не пізніше дати запровадження режиму ліцензування.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)