Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право України (Саніахметова) скачати онлайн-> 44. Державний експортний контроль

44. Державний експортний контроль



Державний експортний контроль — комплекс заходів для контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною або фізичною особою, що здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю та інших державних органів з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки і відповідно до міжнародних зобов’язань України. На відміну від державного, внутрішній фірмовий експортний контроль являє собою комплекс заходів організаційного, правового, інформаційного і іншого характеру, що виконується суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів з метою дотримання ним та підлеглими йому структурами вимог законодавства у сфері експортного контролю.
Державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення і подвійного використання здійснюється з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання міжнародних зобов’язань України про нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів його доставки, обмеження передач звичайних видів озброєнь, а також здійснення заходів для недопущення використання зазначених товарів у терористичних і інших протиправних цілях (Закон України від 20.02.2003 р. “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”). Під міжнародними передачами товарів розуміються експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, здійснювані за межами України, за умови участі в них суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів. Міжнародні передачі товарів включають надання посередницьких (брокерських) послуг, виробничу, науково-технічну та іншу кооперацію, демонстрацію товарів як експонатів на міжнародних виставках і ярмарках з метою рекламування, проведення іспитів, торгівлю та операції по обміну ними, що виконуються у встановленому порядку суб’єктами міжнародних передач товарів. У свою чергу, під суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів розуміється зареєстрований спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю суб’єкт господарської діяльності України, що має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність. Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю є Державна служба експортного контролю. (Указ Президента України від 27.12.2001р. № 1265/2001 “Про Державну службу експортного контролю України”; Положення про державну службу експортного контролю України, затверджене Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 342/2002).
Товарами військового призначення є вироби, послуги і технології військового призначення, а також базові технології. При цьому під послугами військового призначення розуміється надання іноземним юридичним або фізичним особам в Україні або за її межами послуг, у тому числі посередницьких (брокерських), у сфері розробки, виробництва, будівництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, демілітаризації, знищення, збуту, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання або використання виробів або технологій військового призначення, а також надання певним юридичним особам іноземної держави або його представникам або іноземцям послуг по фінансуванню таких робіт.
Технологіями військового призначення є спеціальна інформація в будь-якій формі (за винятком загальнодоступної інформації), необхідна для розробки, виробництва або використання виробів військового призначення і надання послуг військового призначення. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги. Базовими технологіями є технології, що визначають принцип роботи і використання техніки, і елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана.
Товарами подвійного призначення вважаються окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також пов’язані з ними роботи і послуги, що, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях або для розробки, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки такої зброї або ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних і токсичних препаратів. У Постанові Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 р. № 1807 “Про затвердження порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення” міститься Список товарів військового призначення, а в Постанові Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 р. № 86 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного призначення” — Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані при створенні звичайних видів озброєнь, військової або спеціальної техніки, Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані при створенні ракетної зброї, Список товарів подвійного призначення, що можуть бути використані при створенні ядерної зброї, Список товарів подвійного призначення, що можуть бути використані при створенні хімічної зброї, Список товарів подвійного призначення, що можуть бути використані при створенні бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї.
Державний експортний контроль здійснюється також щодо експорту або тимчасового ввезення товарів, не внесених у списки, якщо:
– такі товари ввозяться на територію України з наданням міжнародного імпортного сертифіката за вимогою держави-експортера. Міжнародний імпортний сертифікат — документ, виданий уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, що підтверджує зобов’язання імпортера імпортувати товари у свою державу, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного органу;
– експорт або тимчасове ввезення таких товарів за межі України здійснюється в держави, у відношенні яких резолюціями Ради безпеки ООН, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна, або національним законодавством установлено повне або часткове ембарго на постачання таких товарів.
При одержанні центральними державними органами влади, інформації про наміри або можливість використання будь-яких товарів, не внесених у списки, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розробки, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для поширення зброї масового знищення або засобів його доставки, ці органи зобов’язані проінформувати про це Держекспортконтроль, який має право у зв’язку з цим застосовувати до таких товарів процедури державного експортного контролю.
Суб’єкти господарської діяльності, що мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів військового призначення, попередньо реєструються Держекспортконтролем як суб’єкти здійснення міжнародних передач товарів. Після проведення експертизи такому суб’єкту видається свідоцтво про реєстрацію. Ідентифікація товарів, що вимагають одержання дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів, покладається на суб’єкта господарської діяльності, але на практиці такою ідентифікацією займаються на комерційних засадах спеціалізовані організації. Для здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, суб’єкти ЗЕД повинні одержати відповідні повноваження від Кабінету Міністрів України. При цьому суб’єкти ЗЕД зобов’язані попередньо створити систему внутрішнього фірмового експортного контролю, що підлягає атестації Держекспортконтролем.
Держекспортконтроль видає дозволи і висновки. Для проведення переговорів, пов’язаних з укладенням конкретних контрактів або для здійснення конкретних передач товарів по таких контрактах, надається разовий дозвіл або висновок терміном до одного року. Якщо передбачається кількаразове проведення переговорів або кількаразове здійснення таких передач конкретним кінцевим споживачам, видається генеральний дозвіл або висновок терміном до трьох років, Якщо передбачається кількаразове проведення переговорів або кількаразове здійснення передач різним кінцевим споживачам конкретної держави, може надаватися відкритий дозвіл або висновок на термін, обумовлений у рамках відповідних міжнародних договорів.
Для одержання генерального або відкритого дозволу або висновку відповідний суб’єкт зобов’язаний створити систему внутрішнього фірмового експортного контролю. За загальним правилом терміни розгляду заяв на надання дозволів або висновків складають:
45 днів — по експорту (реекспорту) товарів військового призначення;
30 днів — по експорту (реекспорту) товарів подвійного використання і тимчасовому вивезенню (ввезенню) будь-яких товарів, що підпадають під режим контролю;
15 днів — по імпорту і транзиту товарів, а також тимчасовому вивезенню або ввезенню товарів для демонстрації на виставках, ярмарках, з метою реклами, проведення випробувань і з іншою подібною метою, якщо це не передбачає передачу права власності на товар.
Суб’єкт ЗЕД зобов’язаний відмовитися від виконання контракту щодо будь-якого товару, якщо йому стало відомо, що товар буде використаний в інших цілях або іншими кінцевими споживачами, ніж це було визначено в контракті (інших документах), на підставі якого він одержав дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат.
Держекспортконтроль і уповноважені ним інші державні органи України мають право проводити перевірку доставки або кінцевого використання товарів на будь-якому етапі їх міжнародної передачі і після фактичної доставки товарів кінцевому споживачеві. Порядок надання державних гарантій і гарантій українських кінцевих споживачів щодо використання в заявлених цілях імпортованих в Україну товарів, що підлягають державному експортному контролю, здійснення державного контролю за виконанням цих гарантій, а також контролю за виконанням іноземними кінцевими споживачами своїх гарантій щодо використання в заявлених цілях товарів, імпортованих ними з України, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 р. № 920. Так, товари, ввезені на територію України з наданням гарантій щодо використання в заявлених цілях, не можуть бути реекспортовані з України або передані в треті держави на інших законних підставах без дозволу на це Держекспортконтролю, а іншому кінцевому споживачеві в межах України — без позитивного висновку Держекспортконтролю. Для оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, що містять державні гарантії і гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях. Наприклад, на запит імпортера товарів митні органи України видають сертифікат підтвердження доставки, яким підтверджують факт надходження товарів в Україну.
При здійсненні юридичною особою-суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів порушень, перелік яких установлений Законом від 20.02.2003 р., Держекспортконтроль може застосовувати санкції у вигляді штрафів, скасування або призупинення дії відповідного дозволу, висновку або міжнародного імпортного сертифіката, які він надав такому суб’єкту ЗЕД або скасувати його реєстрацію в цьому органі як суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів. Суб’єкти ЗЕД — фізичні особи несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність (наприклад, у відповідності зі ст. 333 Кримінального кодексу України, ст.ст. 188-17 і 212-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Особливості правового регулювання експортного контролю визначаються також міжнародними договорами в сфері експортного контролю і договорами в сфері міжнародного військово-технічного співробітництва (наприклад, у ряді відповідних договорів України з Російською Федерацією).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право України (Саніахметова)