Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (М. Й. Штефан) скачати онлайн-> § 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав

§ 6. Участь прокурора в цивільному процесі іноземних держав



В правовому регулюванні участі органів прокуратури в цивільному судочинстві окремих іноземних держав відбулися певні зміни.

Федеральний закон про Прокуратуру Російської Федерації від 17 листопада 1995 р. відмовився від встановленого нагляду прокуратури за законністю розгляду цивільних справ у судах. Прокурор відповідно до процесуального законодавства Російської Федерації бере участь у розгляді справ судами, опротестовує рішення, ухвали і постанови судів, що суперечать закону. Він має право звернутися до суду із заявою або вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає охорона прав і законних інтересів суспільства, держави або громадян (ст. 41 ЦПК). Виходячи з цього, в юридичній літературі визначається, що прокурор бере участь в цивільному процесі як правозаступник, коли захищає права і свободи приватних осіб і як законний представник, коли захищає державні інтереси.

У цивільному судочинстві Республіки Білорусь продовжує діяти прокурорський нагляд. Статтею 23 ЦПК (кодекс прийнятий 11 січня 1999 р.) передбачено, що нагляд за законністю і обгрунтованістю судових постанов у цивільних справах, а також за дотриманням законодавства при їх виконанні здійснюється Генеральним прокурором Республіки Білорусь і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор зобов’язаний на всіх стадіях цивільного судочинства своєчасно приймати передбачені законом заходи на усунення будь-яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Свої повноваження в цивільному судочинстві прокурор здійснює незалежно від яких би то не було органів і службових осіб, керуючись тільки зако-

нодавчими актами і підпорядковуючись вказівкам Генерального прокурора Республіки Білорусь.

ЦПК Республіки Казахстан (прийнятий 13 липня 1999 р.) передбачає (ст. 55), що вищий нагляд за точним і єдиним застосуванням законів у цивільному судочинстві від імені держави здійснюється Генеральним прокурором Республіки Казахстан як безпосередньо, так і через підпорядкованих йому прокурорів.

Участь прокурора в цивільному судочинстві визнана обов’язковою у випадках, коли це передбачено законом або коли участь прокурора в конкретній справі визнана судом необхідною.

Прокурор вправі вступити в процес за власною ініціативою чи за ініціативою суду для дачі висновку у справі з метою здійснення покладених на нього обов’язків і для захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, прав і законних інтересів організацій, громадських чи державних інтересів.

Прокурор має право звернутися в суд з позовом, заявою на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, прав і законних інтересів організацій, громадських чи державних інтересів. Але позов на захист прав, свобод і законних інтересів громадян може бути пред’явлений прокурором лише за клопотанням заінтересованої особи, якщо вона сама з поважних причин не може звернутися в суд. З цього правила встановлений виняток: позов на захист недієздатного громадянина може бути пред’явлений прокурором, незалежно від клопотання заінтересованої особи.

Якщо позивач не підтримує вимоги, заявленої прокурором, то суд залишає позов (заяву) без розгляду, але при умові, що цим не порушуються права, свободи і законні інтереси третіх осіб.

Прокурор, який пред’явив позов на захист прав і свобод інших осіб, користується всіма процесуальними правами і несе всі процесуальні обов’язки позивача, за винятком права на вкладення мирової угоди. При відмові прокурора від позову, позивач має право вимагати розгляду справи по суті.

В Болгарії на прокуратуру покладено виконання правозахисних функцій, тому вона бере участь і в цивільному процесі по справах як державний орган (а прокурор — як представник держави в якості його органу), на який покладено захист порушених цивільних прав і виконання завдань захисту законності. Для цього прокурор може реалізувати свої завдання участю в цивільному процесі в таких процесуальних формах: порушення процесу на захист цивільних прав; вступ у вже розпочате цивільне провадження по справі; оскарження рішень, ухвал або виконавчих дій; звернення з пропозицією про перегляд рішення у порядку нагляду.

Прокурор бере участь у справах, передбачених законом, а також у справах, у котрих його участь необхідна для захисту державного або суспільного інтересу. У випадку пред’явлення позову на захист прав громадян і юридичних осіб, прокурор набуває правового становища процесуального субститу-ента (ст. 15 ЦПК), оскільки захищає матеріальні права інших осіб, але на відміну від нього діє не від свого імені, а від імені держави, тому у таких справах держава виступає стороною на захист закону. Суд за своєю ініціативою покликаний залучити до участі у справі особу, на захист якої пред’явлений позов прокурора, як сторону-співпозивача держави.

Прокурор може вступити у процес по справі з правами сторони (п. 1 ст. 27 ЦПК) для підтримки тієї сторони, правова позиція якої відповідає дійсному її правовому становищу у матеріальних правовідносинах та для сприяння суду постановити правильне рішення. Відповідно до ст. 29 ЦПК прокурор може вчиняти всі процесуальні дії як і сторона-позивач, але не має права розпоряджатися спірним правом. У взаємовідносинах з позивачем перебуває в автономному становищі. Без з’ясування його думки суд не може закрити провадження у справі в разі відмови позивача від позову чи вкладення мирової угоди з відповідачем (п. 2 ст. 125 ЦПК).

Прокурор має право оскаржити рішення, ухвалу суду на предмет перевірки їх відповідності Закону, скасування чи зміни (статті 275, 445 ЦПК).

Участь прокурора в цивільному процесі Угорщини має метою захист важливих державних або суспільних інтересів і сприяння суду в постановлены рішень, які б відповідали законодавству Угорської Республіки.

Відповідно § 2А ЦПК прокурор, якщо цього вимагає захист важливих державних або громадських інтересів, а також якщо заінтересована особа за будь-якої причини не має змоги захистити свої інтереси вправі пред’явити позов або вступити у справу на будь-якій стадії процесу. Але прокурор не може пред’явити позов про право, яке може здійснювати тільки особа або орган, визначені в нормі права, зокрема: про розірвання шлюбу, визнання в певних випадках шлюбу недійсним тощо.

Прокурор, який порушив цивільну справу чи вступив у провадження по ній, користується всіма правами, які належать стороні, за винятком вкладення мирової угоди, відмови від права чи визнання права. У цивільній справі, на порушення якої прокурор уповноважується окремим нормативним актом або яку на підставі закону або іншого нормативного акта можна порушити проти нього, прокуррр користується правами сторони.

Особливість правового становища прокурора в цивільному процесі Угорщини полягає в тому, що до прокурора можна пред’явити позови: про скасування піклування (ч. 1 § 312 ЦПК), про поновлення батьківських прав (ч. 2 § 302 ЦПК), якщо суд постановив рішення про встановлення піклування чи про позбавлення батьківських прав за позовом прокурора.

Процесуальне становище прокурора незалежне від сторін і від того, в якій процесуальній формі він бере участь у справі — пред’являє позов, до нього пред’явлений позов, вступив у процес по справі.

Якщо процесуальні дії прокурора (заяви, клопотання і т. д.) і сторін відрізняються між собою, то суд розглядає ці дії з урахуванням інших даних по справі (п. 4 § 48 ЦПК).

Прокуратура Польщі в механізмі державних органів складає самостійну систему, на яку покладено завдання охорони законності, прав громадян і суспільного інтересу, яке в цивільному судочинстві здійснюється в процесуальних формах пред’явлення вимоги на порушення провадження по будь-якій цивільній справі і вступу в процес у розпочату справу. Але з цього правила ст. 7 ЦПК встановлений виняток, за яким у справах немайнового характеру, які виникають із сімейних правовідносин прокурор має право пред’явити позов на порушення провадження по справі тільки у випадках, передбачених Кодексом про сім’ю і опіку.

Правове регулювання участі прокурора в цивільному процесі Польщі і його процесуальне становище встановлені статтями 55-60 ЦПК.

Позов прокурора на охорону законності і суспільного інтересу пред’являється до всіх учасників спірного матеріального правовідношення. Позов на охорону прав і інтересів громадянина пред’являється до конкретної особи (ст. 57 ЦПК). Особа, в інтересах якої пред’явлений позов прокурором, може вступити в процес як позивач, для чого § 1 ст. 56 ЦПК зобов’язує суд повідомити таку особу про порушення справи і вручити їй копію позовної заяви. У випадку вступу в справу позивача, процесуальні дії його і прокурора викликають взаємні правові наслідки для одного і другого. Тому на дії позивача, спрямовані на розпорядження предметом позовного спору (відмова від позову, мирова угода) потрібна згода прокурора, який також не має права розпоряджатися предметом спору (§ 2 ст. 56 ЦПК). Але в основному їх взаємовідносини побудовані на засадах автономії. Відповідно ст. 58 ЦПК рішення суду про відмову прокурору в задоволенні позову майнового характеру не позбавляє права позивача вимагати задоволення своїх вимог повністю чи частково в новому, порушеному ним процесі.

При пред’явленні прокурором позову до всіх учасників спірного право-відношення, він перебуває в процесуальному становищі сторони в процесі по справі, а при вступі в процес по справі він виступає як особа, котра здійснює охорону законності, співробітництво з судом з метою встановлення істини по справі і правильного застосування по ній норм права. Суд повідомляє прокурора про кожну справу, в якій визнає його участь необхідною (ст. 59 ЦПК).

Правове регулювання участі прокурора в цивільному процесі Англії, США і Франції характеризується істотними особливостями.

В Англії відсутня самостійна система органів прокуратури в механізмі держави. Властиві для прокуратури завдання і функції виконують інші службові особи — Генеральний атторней і його представники, місцеві ат-торнеї. Генеральний атторней є керівником адвокатури в масштабі Англії і одночасно виконує роль представника держави і уряду в цивільному процесі у справах, які мають суспільний характер інтересу щодо масштабності впливу на широкі верстви населення.

Функціонування принципу королівського імунітету не допускало можливості пред’явлення позову до Корони (королівської влади, тобто фактично до Уряду) без попереднього одержання від неї дозволу. Законом 1947 року про судочинство у справах Корони ця заборона була скасована. З’явилась можливість пред’явлення позовів до Уряду в особі відповідних міністерств, управлінь у зв’язку з договірними відносинами чи деліктними обов’язками, що виникають з правопорушень.

Позов, заявлений Короною чи пред’явлений до неї, проходить через відповідний урядовий департамент і ця діяльність покладається на соліситора такого департаменту. Якщо відповідний департамент відсутній, то судочинство продовжується від імені Генерального атторнея, який виступає як сторона (позивач чи відповідач) в цивільному процесі, представляючи і захищаючи інтереси держави.

Прокуратура СІЛА складає дві самостійні системи: Федеральну прокуратуру і прокуратуру штатів, не зв’язаних між собою.

Федеральна прокуратура очолюється Генеральним Атторнеем (Генеральним прокурором), він же Міністр юстиції — вища посадова особа Федерального Уряду в галузі юриспруденції. Він і його заступники представляють США при вирішенні будь-яких юридичних питань, а також здійснюють

юридичну допомогу Президенту і керівникам інших міністерств. Міністерство юстиції США має численні відділи і служби: Федеральне бюро розслідування; Агентство по наданню сприяння проведенню в життя законів; Службу міграції і натуралізації; Службу громадських відносин,’ створену у відповідності з Актом про громадянські права 1964 року для координації діяльності Федерального Уряду в галузі громадянських прав. Міністерство юстиції здійснює також керівництво окружними прокурорами і судовими виконавцями.

Прокуратура штатів також відноситься до виконавчих органів влади, її очолює Головний прокурор штату, який є вищим чиновником органів юстиції та із своїми помічниками представляє інтереси штату в судах і в процесах, які зачіпають інтереси всього населення. Головний прокурор також надає консультацію Губернатору та іншим офіційним особам щодо тлумачення і застосування законів штату. Але основною функцією прокуратури США є порушення кримінального переслідування і підтримання державного обвинувачення в суді.

У цивільному судочинстві США прокурори можуть брати участь з метою захисту інтересів держави (Федерації, штатів) як сторона-позивач і відповідач, а також для дачі висновку про конституційність закону. Прокурор має право як порушити справу в суді, так і вступити в процес по справі від імені і в інтересах урядових організацій (міністерств, агентств тощо), а також на захист прав громадян, порушених дискримінаційними діями, вчиненими проти них.

Прокуратура Франції є складовою частиною структури Міністерства юстиції і має особливим призначенням забезпечення дотримання кримінальних законів. Вона порушує кримінальні справи, здійснює нагляд за органами розслідування, підтримує обвинувачення в суді, контролює за законністю судових вироків і їх виконанням.

Входження прокуратури до системи юстиції обумовило її організацію і функціонування при судових органах: трибуналах великої інстанції, апеляційних і касаційних судах.

У цивільному судочинстві участь прокурора можлива в процесуальних формах порушення цивільної справи пред’явленням позову від імені держави і вступ у процес для дачі висновку по справі.

Порушення прокурором цивільних справ можливо тільки у передбачених законом випадках, зокрема відповідно Цивільного кодексу Франції: про констатацію смерті (оголошення особи померлою) — ст. 90; про предположення особи якби безвісно відсутньою (ст. 112); про оголошення особи безвісно відсутньою (ст. 122); про присудження до штрафу службову особу і подружжя, які вклали шлюб без встановленої публікації (ст. 192); про передачу дітей на виховання одному із подружжя при розірванні шлюбу (ст. 302); про позбавлення дієздатності осіб психічно хворих або недоумкуватих, якщо вони не мають подружжя чи родичів (ст. 491); про призначення радника марнотратцю (ст. 514); про визнання прав недієздатних чи неповнолітніх, які виникають з розпоряджень дарувальників чи заповідача на їх користь (ст. 1057); про усунення порушень, допущених при створенні товариства, а також про зміну статусу товариства (ст. 1839).

При пред’явленні позову прокурор діє як і основна сторона-позивач.

Вступ прокурора в процес для дачі висновку можливий у будь-яку справу між приватними особами за його ініціативою на свій розсуд у зв’язку з доцільністю таких дій. У передбачених законом випадках, зокрема, у справах про зміну особистого правового статусу громадян участь в процесі прокурора обов’язкова.

У трибуналах великої інстанції (функціонують у кожному департаменті Франції тільки як суди першої інстанції) прокурори республіки, що діють при них, беруть участь у цивільному процесі в обох процесуальних формах.

Особливі повноваження прокурора передбачені у справах про оголошення громадянина безвісно відсутнім.

Такі справи можуть бути порушені в трибуналах великої інстанції також за позовом прокурора (ст. 122 ЦК Франції). Виписка з позовної заяви про порушення справи про оголошення громадянина безвісно відсутнім для її публікації в двох газетах можлива після візування виписки прокурором (ст. 123 ЦК Франції). Після того, як виписка буде надрукована, позовна заява передається через прокурора республіки в суд, який має право з участю прокурора (який не є заявником) провести розслідування у будь-якому місці для встановлення останнього місця проживання такої особи (ст. 124 ЦК Франції). Резолютивна частина рішення, яка набере законної сили, за вимогою прокурора республіки заноситься до реєстру померлих за місцем останнього проживання чи перебування громадянина, визнаного безвісно відсутнім (ст. 127 ЦК Франції).

Генеральні прокурори при апеляційних судах мають право подавати апеляційні скарги на рішення у цивільних справах трибуналу високої інстанції і трибуналу малої інстанції і брати участь при їх розгляді в апеляційному порядку, а також вступати в апеляційне провадження, розпочате за скаргою

сторони чи іншої правомочної особи, і давати висновки по цивільних справах, які розглядаються в цьому порядку.

Генеральний прокурор при Касаційному суді Франції має право вносити в судову палату Касаційного суду за своєю ініціативою чи за наказом Міністра юстиції протести на судові рішення будь-якого суду Франції з підстав, що вони суперечать закону. Але основний його обов’язок полягає в участі у розгляді скарг у касаційному порядку з метою дачі висновку у справі. Право прокурора на втручання у цивільний процес шляхом подачі касацій у всіх випадках, обумовлюється публічним характером.

Генеральний прокурор при Касаційному суді може давати керівні роз’яснення прокурорам при Трибуналах великої інстанції і прокурорам при Апеляційних судах з питань практики розгляду скарг і протестів Касаційним судом.

В цивільному процесі ФРН участь прокурора обмежена окремими справами, зокрема відповідно до § 632 ЦПК він може пред’явити позов до подружжя про визнання шлюбу недійсним і його процесуальне правове становище визначається стороною-позивачем у справі.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (М. Й. Штефан)