Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (М. Й. Штефан) скачати онлайн-> § 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання

§ 5. Процесуально-правове становище представника в провадженні по перевірці законності і обґрунтованості судових рішень та зверненні їх до виконання


Участь процесуального представника в стадії апеляційного провадження

Апеляційне оскарження і перегляд рішень і ухвал суду першої інстанції забезпечує їх законність і обгрунтованість, а також захист прав, свобод та Інтересів осіб, які брали участь у справі, та публічних Інтересів шляхом повторного розгляду та перевірки цивільних справ.

Право апеляційного оскарження мають сторони та інші особи, які брали участь у розгляді цивільної справи. Від їх імені апеляційна скарга може бути подана процесуальним представником при наявності відповідних повноважень (ст. 115 ЦПК) у межах встановленого для цього строку (ст. 292 ЦПК). Об’єктом оскарження є рішення і ухвали суду першої інстанції, за винятком тих, заборона яких в оскарженні передбачена законом (рішення з виборчих і адміністративних правовідносин — статті 243, 243, 243, 243, 243, 248 ЦПК; ухвали, які не підпадають під визначення ст. 291 ЦПК).

Для реалізації повноважень на апеляційне оскарження процесуальний представник подає апеляційну скаргу в письмовій формі визначеного ст. 293 ЦПК змісту, підписану ним з доданням до неї документа, який посвідчує наявність у нього таких повноважень.

При написанні скарги особлива увага приділяється повноті її обґрунтування: в чому полягає неправильність рішення (ухвали) суду, обставини справи та закон, яким спростовується рішення; зазначаються нові факти чи засоби доказування, які мають значення для справи і заперечення проти доказів, коли суд першої інстанції необґрунтоване відмовив у їх прийнятті, або коли неможливість їх подання раніше зумовлена поважними причинами. Наводиться перелік використаних судом першої інстанції доказів, що підлягають дослідженню в суді апеляційної інстанції. Чітко і повно має бути сформульовано прохання до апеляційного суду.

Все це має значення, так як при розгляді справи в апеляційній інстанції суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ст. ЗОЇ ЦПК).

Від наявності наділених повноважень представник, який подав скаргу, може доповнити, змінити чи відмовитися від неї (ст. 298 ЦПК). Процесуальний представник співучасників і третіх осіб може реалізувати надані йому повноваження про приєднання до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали (ст. 297 ЦПК).

Процесуальні представники інших осіб, які брали участь у справі, мають право подати у встановлений строк пояснення або заперечення на апеляційну скаргу як до суду першої інстанції, рішення якого оскаржено, так і до суду апеляційної інстанції.

Представники сторін та інших осіб, які беруть участь у справі мають право одержати від апеляційного суду повідомлення про час і місце судового засідання по розгляду справи (ст. 300 ЦПК) і взяти в ньому участь.

Представник особи, яка подала скаргу, має право дати на неї пояснення, а представники всіх осіб, які беруть участь у справі — виступити у дебатах (ст. 302 ЦПК).

У суді апеляційної інстанції сторони мають право укласти мирову угоду, незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (ст. 304 ЦПК). їх представники можуть вчинити такі дії при наявності на це від сторін належних повноважень. Вони мають право на участь в розгляді апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи (ст. 316 ЦПК) та користуються іншими правами, передбаченими для осіб, які беруть участь у справі (статті 98, ЗО, 18, 19, 35 тощо ЦПК).

Діяльність процесуального представника в стадії касаційного оскарження судових рішень і ухвал

Касаційне оскарження і перевірка законності судових рішень і ухвал, які набрали законної сили, є важливою процесуальною гарантією захисту прав осіб, які беруть участь у справі. Право касаційного оскарження процесуальні представники можуть реалізувати за наявності на це повноваження від вказаних осіб подачею касаційної скарги у письмовому вигляді, за формою і змістом, передбаченими ст. 322 ЦПК. А представники співучасників і третіх осіб можуть реалізувати їх право на оскарження приєднанням до касаційної скарги, поданою особою, на стороні якої вони виступають. Касаційна скарга може бути подана на ті рішення і ухвали, що підлягають оскарженню (ст. 320 ЦПК).

Залежно від характеру помилки, допущеної судом першої інстанції, представник у касаційній скарзі може ставити питання про усунення її шляхом скасування, зміни рішення чи постановлення нового рішення. Вимога про скасування ставиться тоді, коли рішення незаконне. Вимога про зміну чи постановлення нового рішення ставиться тоді, коли немає потреби збирати або додатково перевіряти докази, а обставини справи повно і правильно досліджені судом першої інстанції, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права (ст. 340 ЦПК). В цьому разі аргументація підстав для скасування, зміни або постановлення нового рішення завершується відповідно до п. 6 ст. 322 ЦПК проханням представника, яка формулюється у межах повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. 334 ЦПК. До касаційної скарги додаються також їх копії з додатковими матеріалами, у кількості примірників відповідно до числа осіб, які брали участь у справі.

До оригіналу касаційної скарги додається й документ про сплату державного мита. Підписується касаційна скарга особою, яка оскаржує рішення, або її процесуальним представником, котрий має додати до неї документ, що підтверджує його повноваження. Подача представником касаційної скарги здійснюється через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується (ст. 323 ЦПК). При виявленні недоліків касаційної скарги вона залишається за ухвалою судді без руху, про що повідомляється представник, котрому пропонується у визначений строк усунути недоліки.

Прийняття судом скарги породжує певні процесуально-правові наслідки — виникає процес у цій стадії: представник особи, яка бере участь у справі, може виконувати дії, використовуючи процесуальні засоби для захисту суб’єктивних прав і законних інтересів, у тому числі має право на одержання повідомлення від суду про день, час і місце розгляду касаційної скарги.

Цивільним процесуальним засобом реалізації права на оскарження виступає заява співучасників і третіх осіб про приєднання до касаційної скарги. Заява про це подається у письмовій формі довільного змісту і державним митом не оплачується (ст. 326 ЦПК). Але заява представника про приєднання співучасника чи третьої особи до касаційної скарги вважатиметься такою, коли збігатиметься з нею за правовими підставами і правовими наслідками. Приєднання до касаційної скарги можливе поданням заяви до суду в межах строку на касаційне оскарження.

Представник особи, який подав касаційну скаргу, може доповнити, змінити її або відмовитися від неї за наявності у нього повноваження на це від особи, яку він представляє (статті 115, 327 ЦПК). Встановлений ЦПК процесуальний порядок касаційної перевірки рішень і ухвал суду першої інстанції забезпечує особам, які беруть участь у справі, та їх представникам можливість брати активну участь у засіданні суду касаційної інстанції. Позивач або його представник вправі відмовитися від позову або укласти з відповідачем мирову угоду. Таким правом може скористатися і третя особа, яка заявляє самостійні вимоги. Право представників на виконання зазначених процесуальних дій має бути спеціально обумовлено в наданому йому документі, що підтверджує його повноваження.

Права процесуального представника в провадженні по перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами

Процесуальні представники сторін й інших осіб, які беруть участь у справі, можуть здійснювати процесуальну діяльність у цій стадії на підставі загальних повноважень, а для порушення провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб про це було конкретно зазначено в документі, що підтверджує повноваження представника. Пред’явлена вимога на порушення провадження в цій стадії матиме бажані результати, коли в наявності будуть нововиявлені обставини, перелік і зміст яких визначений ст. 347 ЦПК, та коли така вимога буде втілена у формі письмової заяви, поданої за підсудністю у встановлений тримісячний строк (ст. 347 ЦПК). З прийняттям судом заяви до свого провадження процесуальні представники осіб, які беруть участь у справі, набувають права виконувати процесуальні дії на захист суб’єктивних прав таких осіб. Оскільки перевірку судового акта у зв’язку з нововиявленими обставинами здійснює той суд, рішення, ухвала, постанова якого і переглядається, (а за винятковими обставинами — Верховний Суд України — ст. 347 ЦПК), то процесуальний порядок перегляду і процесуальне становище осіб, котрі беруть участь у справі, та їх представників є таким, яким воно встановлено для тієї стадії, що закінчилася прийняттям належного акта, який став об’єктом перегляду цим способом, з урахуванням його особливостей.

Процесуальні представники осіб, які беруть участь у справі, але не подали заяви на порушення провадження про перегляд судових рішень, ухвал, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами, можуть вступить у процес по справі в даній стадії і здійснювати представництво та захист таких осіб. Гарантією для цього є право на одержання повідомлення від суду про час і місце засідання суду по перегляду судового рішення. Право на вступ у процес по справі реалізується поданням заяви в письмовій формі, встановленого ст. 347 змісту. З вступом у процес вони можуть реалізовувати передбачені ЦПК процесуальні засоби захисту прав і законних інтересів таких осіб.

Участь процесуального представника у стадії звернення рішення суду до примусового виконання (глава 44, статті 348-355 ЦПК)

Представник стягувача і суб’єктів захисту прав інших осіб може вчиняти процесуальні дії, які входять до змісту стадії звернення рішення суду до примусового виконання за наявності відповідних повноважень від таких осіб та з дотриманням встановленого ЦПК порядку. Він може звертатися до суду, що постановив рішення про видачу виконавчого листа на його примусове виконання, а також про видачу дубліката, загубленого оригіналу виконавчого листа, взяти участь у розгляді судом такої заяви та оскаржити ухвалу суду з питань видачі дубліката (ст. 353 ЦПК).

Представник стягувача має право подати заяву про поновлення процесуального строку пред’явлення виконавчого листа до виконання до суду, який постановив рішення, або до суду за місцем виконання, взяти участь у розгляді судом заяви і оскаржити ухвалу суду про роз’яснення рішення (ст. 215 ЦПК). Він може відмовитися від примусового виконання (ст. 352 ЦПК), подати заяву про оголошення розшуку боржника чи дитини (ст. 355 ЦПК) та порушити питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в Україні (ст. 427 ЦПК).

Представник боржника може подати до суду заяву, який постановив рішення про відстрочку або розстрочку його виконання чи про зміну способу і порядку виконання (ст. 351 ЦПК). Він може подати заяву про повернення виконання, взяти участь у розгляді заяви та оскаржити ухвалу суду з питань повороту виконання (ст. 421 ЦПК).

Представники сторін — укласти мирову угоду в процесі виконання рішення, подати до суду заяву про її затвердження та взяти участь у судовому засіданні по її розгляду (статті 179, 352 ЦПК).



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (М. Й. Штефан)