Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (М. Й. Штефан) скачати онлайн-> § 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин

§ 7. Підвідомчість спорів, що виникають з шлюбно-сімейних правовідносин



Спори майнового характеру, які виникають із Ішіюбно-сімейних правовідносин, без винятку підвідомчі суду, а спори, що мають особистий не-майновий характер, підвідомчі як адміністративним, так і судовим органам. Відповідно до ст. 6 КпШС захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами запису актів громадянського стану, а також іншими органами і організаціями у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Судам підвідомчі спори про: поділ спільного майна подружжя, який може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після його розірвання (ст. 29 КпШС); про стягнення утримання (аліментів) від другого з подружжя (ст. 32 КпШС); про визнання шлюбу недійсним в разі порушення умов його укладення (статті 15-17 КпШС), а також у разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім’ю (фіктивний шлюб) (ст. 45 КпШС). Судом вирішуються справи про розірвання шлюбу подружжя, яке має неповнолітніх дітей, або коли між подружжям виник спір про майно, яке є іх спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним (статті 40, 41 КпШС). За наявності згоди на розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу провадиться в органах запису актів громадянського стану (ст. 41 КпШС). В органах загсу провадиться також розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також з особами, засудженими за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років. Але у випадках, коли той з подружжя, що був в ув’язненні, або опікун того з подружжя, який є недієздатним, порушать спір про дітей, про майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, або про стягнення аліментів на користь непрацездатного подружжя, розірвання шлюбу провадиться в судовому порядку (ст. 42 КпШС). Встановлення походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, провадиться на підставі подачі спільної заяви батьком і матір’ю дитини в державні органи запису актів громадянського стану. При відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків, або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття (ст. 53 КпШС).

Судам підвідомчі справи про оспорювання запису батьківства (материнства) — особа, яка записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав, має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли щ стало або мало було стати відомо про проведений запис (ст. 56 КпШС). ‘

Судам не підвідомчі спори про прізвище та ім’я дітей. При різних прізвищах дитині присвоюється прізвище батька або матері за згодою батьків, а при відсутності згоди — за рішенням органів опіки і піклування (ст. 62 КпШС); при відсутності згоди батьків щодо імені дитини спір вирішується органами опіки і піклування (ст. 63 КпШС). їх рішення може бути оскаржено до суду.

При відсутності згоди між батьками про участь у вихованні дітей одного з батьків, який проживає окремо, цей порядок визначається органами опіки І піклування. Коли батьки не підкоряються їх рішенню, то орган опіки І піклування, а також кожен з батьків вправі звернутися за вирішенням спору до суду (ст. 65 КпШС).

Відповідно до ст. 65 КпШС дід і баба мають право спілкуватися зі своїми неповнолітніми онуками. В разі відмови батьків від надання діду чи бабі такої можливості спір вирішується органами опіки і піклування. При невиконанні їх рішення батьками дід і баба вправі звернутися за вирішенням спору до суду.

Судам підвідомчі спори між батьками про місце проживання дітей (ст. 67 КпШС), про повернення дітей від будь-якої особи (ст. 68 КпШС).

Судам підвідомчі справи про позбавлення батьківських прав батьків або одного з них (ст. 70 КпШС). Питання про дозвіл батькам, позбавленим батьківських прав, на побачення з дитиною вирішується органами опіки і піклування, їх рішення може бути оскаржене батьками до суду (ст. 73 КпШС).

Суд може прийняти рішення про відібрання дитини і передачу її на опікування органам опіки і піклування незалежно від позбавлення батьківських прав, якщо залишення дитини у осіб, у яких вона перебуває, є небезпечним для неї. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі життю або здоров’ю дитини, органи опіки і піклування вправі прийняти рішення про негайне відібрання дитини у батьків або інших осіб, на вихованні яких вона фактично перебуває. У цих випадках органи опіки і піклування зобов’язані негайно повідомити прокурора і протягом семи днів після прийняття рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків або одного з них батьківських прав чи про відібрання дитини. Коли відпадуть причини, що перешкоджали належному вихованню дитини, батьки можуть порушити в суді справу про її повернення (ст. 76 КпШС).

При ухиленні батьків від виконання обов’язків утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, стягнення коштів на це (аліментів) провадиться в адміністративному порядку за постановою судці без порушення цивільної справи в суді. За наявності спору між батьками по аліментних обов’язках та про стягнення додаткових витрат на утримання дітей чи при необхідності вирішення інших спірних питань справа розглядається у порядку цивільного судочинства (статті 80, 86 КпШС). Судам підвідомчі справи про стягнення з батьків коштів на утримання дітей, влаштованих у дитячі заклади (ст. 87 КпШС), а також про стягнення аліментів з дітей на утримання непрацездатних батьків (ст. 81 КпШС), про стягнення аліментів з Інших осіб на утримання неповнолітніх дітей (ст. 95 КпШС), про зниження аліментів (ст. 83 КпШС), про зміну розміру аліментів, стягуваних на користь повнолітніх дітей та батьків (ст. 91 КпШС), про визначення заборгованості по аліментах за наявності спору (ст. 93 КпШС), про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах (ст. 94 КпШС).

В судовому порядку розглядаються справи про визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення (ст. 119 КпШС), справи за позовами опікунів і піклувальників про повернення їм дітей, які перебувають у них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, що незаконно удержують дітей (ст. 141 КпШС), про відшкодування майнової шкоди, заподіяної опікуном чи піклувальником (ст. 152 КпШС).

Судам підвідомчі спори про визнання шлюбного контракту недійсним у випадку недодержання умов порядку його укладання або укладання контракту після реєстрації шлюбу, а також у разі погіршення становища будь-якого з подружжя порівняно із законодавством України. Кожна сторона в шлюбному контракті має право на судовий захист у разі недодержання іншою стороною умов контракту (пп. 8-Ю Порядку укладання шлюбного контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1993 р. № 457).

У порядку окремого провадження судам підвідомчі справи: про усиновлення дітей (ст. 102 КпШС, ст. 265 ЦПК); про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану (ст. 161 КпШС, ст. 266 ЦПК); про встановлення фактів, що мають юридичне значення (статті 271, 273 ЦПК): родинних відносин громадян, перебування громадянина на утриманні, реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті; перебування у фактичних шлюбних відносинах у встановлених законом випадках, якщо шлюб в органах запису громадянського стану не може бути зареєстрований внаслідок смерті одного з подружжя; факту смерті особи в певний час при відмові органів запису громадянського стану зареєструвати акт смерті. Судовим порядком можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, урегульованих нормами шлюбно-сімейного законодавства.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 12 червня 1998 р. № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України» в п. 2 роз’яснив, що що відповідно до ст. 6 Закону «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» спори, що виникають із сімейних правовідносин, пов’язаних з особистими і майновими правами неповнолітніх, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складами судців).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (М. Й. Штефан)