Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (М. Й. Штефан) скачати онлайн-> § 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права

§ 2. Поняття, види і функції санкцій цивільного процесуального права



Найважливішими гарантіями реалізації норм цивільного процесуального права є встановлені ним санкції. Незважаючи на їх важливе теоретичне і практичне значення, в науці цивільного процесу вони майже не досліджувалися, а в навчальній літературі — не розглядалися. Цим пояснюється й неоднозначне визначення поняття санкції. Розуміння санкції лише як заходу державного примусу звужує її зміст до заходу відповідальності, що є одним з видів санкції.

Санкції — це встановлені в нормах цивільного процесуального права наслідки, що настають за їх недодержання і порушення, тобто всі правові наслідки, які забезпечують їх реалізацію. Ними є заходи захисту і заходи відповідальності.

Заходи захисту спрямовані на припинення правопорушення, на поновлення порушеного права і забезпечення виконання обов’язку. Нових (додаткових) обов’язків на суб’єктів цивільних процесуальних правопорушень вони не покладають. До заходів захисту відносяться санкції, що припиняють правопорушення (припиняючі), і які поновляють права (правопонов-люючі). Припиняючи санкції спрямовані на припинення неправомірних процесуальних дій, а, отже, проти настання правових наслідків, на досягнення яких спрямовані такі дії, зокрема: відмова в прийнятті заяви до провадження суду (ст. 136 ЦПК), в прийнятті зустрічного позову (ст. 140 ЦПК); залишення заяви, касаційної скарги і подання без руху (статті 139, 393 ЦПК), попередження (ст. 167 ЦПК), закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду (статті 227, 229 ЦПК) та ін.

Правопоновлюючі санкції спрямовуються на поновлення порушених цивільних процесуальних прав і на забезпечення виконання обов’язків шляхом скасування (повного або часткового) незаконних рішень, ухвал, » постанов суду (статті 305, 334 ЦПК), поворот виконання (статті 420-422 1 ЦПК) та ін. |

Заходи відповідальності покладають на правопорушника новий додат- 1 ковий обов’язок — відшкодувати збитки, сплатити штраф, тобто виявляються в покаранні. В процесуальній літературі це положення не безспірне

Юридичною відповідальністю визнається: застосування припиняючих і правопоновлюючих санкцій за невинні об’єктивно протиправні діяння, реалізація і застосування санкцій та ін. Такі судження не тільки не грунтуються на положеннях чинного процесуального законодавства, а й ігнорують відмінність між санкцією захисту і відповідальністю.

Вихідною основою для правильного розуміння цивільної процесуальної відповідальності є норми цивільного процесуального права, що передбачають відповідальність за окремі види цивільних процесуальних правопорушень. В них відсутнє саме поняття відповідальності, але визначені заходи відповідальності та підстави їх застосування за конкретні правопорушення. ЦПК встановлює такі заходи відповідальності: штраф (статті 153,158,284 та ін.), стягнення винагороди за втрату робочого часу (ст. 77), стягнення судових витрат (ст. 75), примусовий привід (статті 44,174), видалення з залу судового засідання (ст. 164).

Отже, встановлені нормами цивільного процесуального права і забезпечені державним примусом заходи, що покладаються на учасників процесу у вигляді обтяжливого, нееквівалентного (додаткового) обов’язку або неком-пенсованого позбавлення прав за протиправні цивільні процесуальні дії або за бездіяльність, називаються цивільною процесуальною відповідальністю.

Заходи відповідальності спрямовуються на майно і особу правопорушника, заходи захисту — на саме правопорушення, його наслідки та на дії (бездіяльність) правопорушника. Для застосування заходів процесуальної відповідальності необхідна, як правило, вина правопорушника і тільки як виняток — настає безвинна відповідальність. Для застосування заходів захисту вина правопорушника не потрібна.

Заходи цивільної процесуальної відповідальності мають майновий або особистий немайновий характер.

Майновий характер мають штраф, стягнення завданих збитків в тому числі стягнення винагороди за втрату робочого часу і судових витрат. Немайновий — примусовий привід (статті 44, 174 ЦПК), видалення з залу судового засідання. У процесі розгляду справи з залу судового засідання можуть бути видалені особи, які беруть участь у ній, — сторони або треті особи (ч. 4 ст. 164 ЦПК). Цей захід примусу застосовується до зазначених осіб за порушення встановленого порядку під час розгляду справи і спрямовується на припинення здійснення ними права на участь в судовому засіданні. Для громадянина — позбавлення права на присутність в судовому засіданні, для сторін і третіх осіб — припинення права брати участь в розгляді судом справи, а, отже, і на виконання процесуальних дій, спрямованих на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Цивільні процесуальні санкції захисту і відповідальності сприяють попередженню правопорушень, але встановлені ЦПК такі заходи, як окрема ухвала (ст. 235), забезпечення позову (ст. 149), забезпечення можливих збитків відповідача (ст. 158), попередження (ст. 164), спрямовані виключно на запобігання порушенням цивільних процесуальних норм, а також шкідливим наслідкам, які можуть настати внаслідок правопорушень.

Режим законності в цивільному судочинстві забезпечується також застосуванням до суб’єктів цивільних процесуальних правопорушень заходів кримінальної, дисциплінарної, адміністративної і громадської відповідальності.

За злісне і більш небезпечне цивільне процесуальне правопорушення, яке виступає одночасно кримінальним злочином, настає кримінальна відповідальність. Підлягають кримінальній відповідальності за ст. 384 і ст. 385 КК свідок (ст. 44 ЦПК), експерт (ст. 58 ЦПК), перекладач (ст. 167 ЦПК). Кримінальна відповідальність встановлена за втручання у вирішення судових справ, за погрозу щодо судці, народного засідателя, за посягання на їх життя і інш. (статті 376, 377, 379, 382 КК).

Представники сторін і тих осіб, що е посадовими особами, а також члени колегії адвокатів за несумлінне ведення справи відповідають у дисциплінарному порядку або в порядку громадського впливу (ст. 117 ЦПК).

Судді несуть дисциплінарну відповідальність за порушення законності при розгляді цивільних справ, за допущення навмисного порушення закону або несумлінність, що призвели до скасування чи зміни судового рішення (ст. 31 Закону «Про статус судців»).

Адміністративна відповідальність встановлена: за неповагу до суду, що виявилася в злісному усуненні від явки до суду свідка, позивача, відповідача чи в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну неповагу до суду або встановленим в суді правилам. Накладається адміністративне стягнення у вигляді арешту на строк до п’ятнадцяти діб або штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів (ст. 185 КпАП). Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали (постанови) суду або подання судці чи невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу (постанову) чи подання тягнуть накладення адміністративного штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів (ст. 185 КпАП).

Функціонування санкцій процесуального захисту і процесуальної відповідальності можливе тільки в механізмі цивільних процесуальних правовідносин. Правовідносинами об’єднуються в діалектичній єдності суб’єктивні процесуальні права і обов’язки, реалізація і виконання яких забезпечується застосуванням державного примусу відповідно до встановлених санкцій. Але як засіб впливу на правопорушника шляхом покладання на нього додаткових обов’язків або позбавлення прав на виконання певних процесуальних дій чи застосування інших заходів державного примусу, санкція за цією ознакою має спільність з суб’єктивними процесуальними правами і обов’язками. Санкції перебувають в складі правовідносин і стосовно їх змісту виконують правоохоронювальну функцію. Перебуваючи в потенційному стані, вони можуть перейти в нову якість — в динамічність при виникненні правопорушення, але не завжди в складі первинних правовідносин. Підстави для застосування санкції цивільної процесуальної відповідальності у вигляді відшкодування завданої майнової шкоди і санкції скасування незаконних і необгрунтованих рішень виникають у складі первинних правовідносин, але реалізуються в інших самостійних процесуальних правовідносинах.

Інші санкції відповідальності (штраф, видалення з залу судового засідання) і, як правило, санкції процесуального захисту реалізуються в складі первинних правовідносин при аномальному їх розвитку.

Застосуванням санкцій захисту і відповідальності забезпечується реалізація їх функцій: поновлення порушеного цивільного процесуального правопорядку шляхом припинення неправомірних дій (бездіяльності) суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин і спонукання їх до виконання своїх обов’язків, а також забезпечення реалізації кореспондуючих їм прав суду або органу судового виконання; захист прав громадян і організацій як конкретних суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин, порушених неправомірними діями; зміцнення законності в цивільному судочинстві і запобігання цивільним процесуальним правопорушенням; виховання суб’єктів правовідносин, інших громадян в дусі неухильного виконання норм цивільного процесуального права.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (М. Й. Штефан)