Головна Головна -> Підручники -> Підручник Цивільний процес (М. Й. Штефан) скачати онлайн-> § 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали

§ 4. Повноваження суду касаційної інстанції, його рішення та ухвали


Повноваження суду касаційної інстанції — це сукупність його прав та обов’язків, пов’язаних з застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції та апеляційної інстанції, постановлених у цивільних справах, законність яких перевіряється в касаційному порядку. Такі повноваження суду касаційної інстанції визначені ст. 334 ЦПК, у відповідності з якою суд, розглянувши справу за касаційною скаргою, має право: 1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги, подання; 2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення, що оскаржено і направити справу на новий розгляд у суд першої або апеляційної інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування оскаржуваного рішення суду і залишити в силі рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції; 4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду; 5) змінити або постановити нове рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд

Відхилення касаційної скарги, подання (п. 1 cm. 334 ЦПК) має місце тоді, коли суд касаційної інстанції визнає, що судові рішення відповідають принципу законності, постановлені з додержанням вимог матеріального і процесуального права (ст. 335 ЦПК), або з мотивів рішення вбачається, що мало місце порушення закону, але саме рішення є правильним за іншими підставами, що були чинними на час його постановлення, або допущені при по-становленні рішення порушення закону носять формальний характер і не вплинули на правильність оскарженого судового рішення.

Повне або часткове скасування оскаржуваного рішення і направлення справи на новий розгляд в суд першої або апеляційної інстанції (п. 2 cm. 334 ЦПК).

Підставами для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд є його незаконність, яка виявилася в порушенні або неправильному застосуванні норм цивільного процесуального права. Відповідно до ст. 336 ЦПК судове рішення підлягає скасуванню у всякому разі з направленням справи на новий розгляд за таких підстав: 1) справа розглянута неправомочним суддею або складом суду; 2) рішення постановлено чи підписано не тим суддею чи суддями, які розглянули справу; 3) справу розглянуто у відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі; 5) інші випадки порушення або неправильного застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише за умови, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Зазначені підстави співпадають з підставами для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд, визначеними ст. 307 ЦПК для суду апеляційної інстанції, і які розглянуті у відповідній главі цього підручника.

Скасування оскарженого рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції (п. З ст. 334 ЦПК).

Зазначені наслідки настають тоді, коли касаційним судом буде встановлено, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, постановлене у відповідності з вимогами норм матеріального і процесуального права, правильно застосував належну норму матеріального права, яка регулює спірні правовідносини сторін, і розглянув справу відповідно до порядку, встановленого нормами Цивільного процесуального права. В таких випадках суд касаційної інстанції скасовує помилково постановлене рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції (ст. 338 ЦПК)

Скасування судових рішень і закриття провадження у порушеній цивільній справі або залишити заяву без розгляду (п. 4 cm. 334 ЦПК).

Касаційна інстанція скасовує судове рішення і закриває провадження в справі з підстав, передбачених статтею 227 ЦПК або скасовує судове рішення і залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених ст. 229 ЦПК, які розглянуті в попередній главі цього підручника. Відповідно до п. 8 ст. 227 ЦПК суд закриває провадження в справі, якщо після смерті громадянина, який був однією з сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Але якщо судом першої або апеляційної інстанції постановлено законне, обгрунтоване і справедливе рішення, сама по собі смерть фізичної особи-сторони в спірних правовідносинах, після постановлення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для скасування такого рішення і закриття провадження в справі (ч. 2 ст. 339 ЦПК).

Зміна рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд (п. 5 ст. 334 ЦПК).

Суд касаційної інстанції має право змінити рішення по суті справи, не передаючи її на новий розгляд за умов, визначених ст. 340 ЦПК: якщо обставини справи встановлено повно і правильно; порушено або неправильно застосовано закон.

Повне і правильне встановлення судом обставин справи має місце тоді, коли: повністю з’ясовані судом обставини, що мають значення для справи; доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; висновки суду, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи.

Порушено і неправильно застосовано закон має місце тоді, коли: суд неправильно застосував закон, який підлягав застосранню до даних спірних правовідносин; не застосував закон, який підлягав застосуванню або неправильно витлумачив закон, неправильно застосував аналогію закону чи аналогію права.

Повноваження суду касаційної інстанції реалізуються у рішеннях і ухвалах, постановлених ним відповідно до ст. 17 ЦПК.

Судді, які розглядають справу в касаційному порядку не мають права утримуватися від висловлювання думки щодо обговорюваних питань та правильності рішення, законність якого перевіряється внаслідок касаційного оскарження. Міркування суддів, висловлені в нарадчій кімнаті перебувають під забороною розголошення. Текст рішення і ухвали касаційного суду виготовляється суддею-доповідачем і підписується ним і головуючим.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу при реалізації таких повноважень: 1) відхилення касаційної скарги, подання і залишення судового рішення без зміни; 2) скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд; 3) скасування судового рішення і закриття провадження в справі або залишення заяви без розгляду; 4) скасування судового рішення і залишення в силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції (ст. 342 ЦПК).

Ухвала суду касаційної інстанції виготовляється в письмовій формі, за змістом повинна відповідати вимогам ст. 343 ЦПК і містити в собі: час і місце її постановлення; назву суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів; назву осіб, які беруть участь у справі; короткий зміст заявлених вимог; посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанції; узагальнені доводи касаційної скарги, подання; мотиви суду, з посиланням на закон, яким він керувався; наслідки розгляду касаційної скарги, касаційного подання у вигляді резолютивної частини ухвали, сформульованої відповідно до повноважень, наданих суду касаційної інстанції.

Якщо касаційний суд відхилив касаційну скаргу, подання, то в ухвалі зазначається, чому саме він відхилив касаційну скаргу, подання і не погодився з її доводами.

При скасуванні судового рішення і направлення справи на новий розгляд в ухвалі зазначається, в чому саме полягає неправильність судового рішення.

Суд касаційної інстанції постановляє рішення при реалізації ним свого повноваження, передбаченого п. 5 ст. 334 ЦПК — у разі зміни ним рішення по суті справи.

Рішення суду касаційної інстанції повинно бути виготовлено в письмовій формі і за змістом відповідати вимогам ст. 344 ЦПК.

В рішенні зазначається: час і місце його постановлення; назва суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів; назва осіб, які беруть участь у справі; короткий зміст заявлених вимог; посилання на рішення суду першої та апеляційної інстанції, встановлені факти і визначені відповідно до них правовідносини; узагальнені доводи касаційної скарги, подання; мотиви, на підставі яких касаційний суд визнав необхідним скасувати судові рішення або змінити їх; назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт нормативного акту, за яким вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався; висновок суду про скасування або зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат.

Постановлені судом касаційної інстанції рішення та ухвали проголошуються прилюдно. Головуючий роз’яснює їх зміст. Вони набирають чинності (законної сили) негайно після їх постановлення і оскарженню не підлягають (ст. 347 ЦПК).

Касаційний суд розглядає касаційну скаргу, подання на судові рішення, коли вони були подані в установлені строки, але надійшли до суду після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги, касаційного подання в зв’язку з їх пропуском із поважних причин були поновлені.

При встановленні обгрунтованості скарги суд касаційної інстанції постановляє ухвалу або рішення відповідно до статті 334 ЦПК, і може за наявності підстав скасувати свою ухвалу або рішення(ст. 346 ЦПК). Справа, яка була предметом касаційного оскарження і перевірки, після закінчення провадження по ній повертається в суд першої інстанції, який відкрив по ній провадження



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Цивільний процес (М. Й. Штефан)