Головна Головна -> Підручники -> Підручник Геополітика: Україна в міжнародних відносинах (Конспект лекцій) скачати онлайн-> Україна та слов’янські народи

Україна та слов’янські народи


У слов’янському світі здебільшого позитивно сприйняли факт відновлення української державності, незважаючи на певні русофільські настрої, зокрема в Чехії, Болгарії. У листопаді 1917 p., коли Третім Універсалом була проголошена УНР, у Києві перебував голова революційного уряду майбутньої незалежної Чехо-словаччини професор Т. Масарик. У переговорах із М. Грушев-ським було досягнуто домовленості, що Україна визнає майбутню незалежну Чехословацьку Республіку, а Чехія визнала УНР як складову Російської Федерації. Т. Масарик сподівався, що стабілізація становища в Україні дасть змогу продовжувати війну з державами Четвірного Союзу за участю в бойових діях розміщених в Україні чехословацьких частин, які одержували озброєння та спорядження з розташованих тут військових складів.
Українська Центральна Рада створила належні умови для діяльності політичних діячів слов’янських народів, що перебували в Україні, всіляко підтримувала ідею слов’янського єднання. Це, зокрема, підтверджує проведений в Києві наприкінці 1917 р. великий політичний мітинг поневолених народів Австро-Угорщини. Головним промовцем на мітингу був Т.Масарик, котрий висунув ідею об’єднання слов’янських народів проти німецького “Drang nash Osten”. Цим бар’єром повинна стати “Східноєвропейська Антанта”, в яку ввійшли би Польща, Україна, Чехосло-ваччина, Румунія та Югославія. На мітингу прийняли резолюцію італійською, сербо-хорватською, чеською, словацькою, польською, румунською й українською мовами з вимогою надати слов’янським народам незалежність.
Створення такого блоку було нереальним. У цю ідею не вірили навіть організатори мітингу, однак пропагандистське значення ідеї єдності у боротьбі за незалежність було незаперечним. Наголосимо також, що мітинг мав проантантівський характер і повинен був сприяти участі слов’янських народів у війні проти Німеччини та її союзників. Погляд чехів і особисто Т.Масарика на Україну змінився після проголошення Четвертим Універсалом її незалежності. Будучи русофілом, Т.Масарик писав: “Я пішов до уряду і поговорив про ситуацію з міністром закордонних справ Шульгіним. Я звернув його увагу на те, що Четвертий Універсал в основі порушує нашу умову. Ми визнавали Україну як частину Росії і гадали, що Україна буде ще воювати. Але в Четвертому Універсалі сказано, що війни не буде, що буде мир і зокрема з Австро-Угорщиною; отже, в цих двох пунктах міняється наша умова. Тому я формально відкликав її “.
Підписання Україною мирного договору з державами Четвірного Союзу надзвичайно негативно сприйняла й Польща, яка на той час була окупована німецькою й австрійською арміями. Особливе незадоволення поляків викликав у договорі пункт про приєднання до України Холмщини та Підляшшя. Як повідомляла польська преса 18 лютого 1918 р., “у зв’язку з тією кривдою, що спіткала поляків, Варшава вчора була як мертва, припинився торговельний рух, крамниці були зачинені, не їздили ані трамваї, ані візники, а ввечері на вулицях не світили ліхтарі”. За цей протест поляків німецька окупаційна влада наклала на Варшаву штраф на суму 250 тис. марок. Прагнення до незалежності і соборності давалося Україні непросто”.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Геополітика: Україна в міжнародних відносинах (Конспект лекцій)